Особливості художнього конструювання електротехнічних виробів, як об’єктів дизайну

Глина і гіпс

Матеріали й інструменти:

глина чи гіпс; м'який посуд (капронове цебро чи половина великого м'яча); набір спеціальних ножів для обробки гіпсу; стеки дерев'яні (найкраще пальмові чи самшитові, можна також із груші, липи) і металеві (з алюмінію чи міді). Якщо модель великих розмірів, то перш ніж почати неї ліпити, потрібно зробити каркас з дерев'яних рейок чи металевих лозин, а потім уже розпочинати прокладку пластиліном чи глиною. Це потрібно не тільки для міцності моделі, але і для меншої витрати матеріалу на її виконання.

Моделі з гіпсу можна виконувати декількома способами. Спочатку роблять їх з глини чи пластиліну, потім знімають чорнову форму з гіпсу і по ній відливають модель у гіпсі. Чорнова форма годить тільки на один відлив. Можна безпосередньо моделювати в гіпсі, тому що він дуже легко ріжеться, виточується на спеціальному верстаті по шаблоні, склеюється і піддається різній іншій обробці. Технологія виконання й обробки гіпсу залежить від складності форми виробу.

Гіпсові моделі дозволяють відтворювати складні просторові структури, однак для них обов'язковий металевий каркас.

Гіпс має саме широке застосування в макетуванні, але на ескізній стадії гіпсові макети не прийняті. Гіпс і глина вимагають визначених умов для роботи. Гіпс потрібно тримати в сухому місці, щоб він не відволожився і не утратив свої якості. Якщо гіпс усе-таки відволожився, то при розведенні його водою потрібно додати небагато кухонної солі: він швидше схоплюється і буде міцнішим. Гіпс розводять у м'якому посуді (капронове цебро чи великий гумовий м'яч, розрізаний навпіл), щоб невикористаний гіпс, що залишився, легко можна було видалити.

Для уповільнення процесу затвердіння гіпсу при виконанні роботи, що вимагає великої витрати часу, у нього потрібно додати небагато столярного клею.

Щоб глина постійно була в робочому стані, м'яка і податлива, модель її, у проміжках між роботою, накривають мокрою ганчіркою чи целофановою плівкою.

Після роботи з чи гіпсом глиною потрібно ретельно забрати і провітрити приміщення для усунення випарів.

Папір і картон.

Матеріали й інструменти:

папір щільний картон; ножиці; скальпель; металева лінійка; олівець; гумка; клей; косинці з кутами 30, 45 і 60°; лекало; циркуль креслярський.

Папір (картон) є гарним матеріалом для роботи в домашніх умовах, і в майстерні, що не вимагає спеціальних навичок і устаткування. Це дешевий і завжди доступний матеріал, з якого можна зробити модель будь-якої складності. Папір повинний бути креслярським чи малювальним. Він має велику щільність і тому зручна в роботі. Від якості папера багато в чому залежить зовнішній вигляд моделі. Гарний папір не повинний ворситися при терті гумкою, переламуватися при перегинанні.

Папір і картон -- дуже зручні матеріали для пошукової роботи, але мають свої недоліки.

Якщо в процесі роботи над макетом у пластиліні можна вносити корективи, то виконуючи макет з папера чи картону це зробити неможливо. Паперові макети практично не піддаються переробці, тому виявлені недоліки можна усунути тільки виготовивши заново окремий елемент чи весь макет.

Паперовий макет виконують складеним, що дозволяє виготовляти і відпрацьовувати кожен елемент окремо комбінаторним прийомом, використовувати різні їхні сполучення. Таким чином, паперовий макет дозволяє вирішити не тільки морфологічні, але і конструктивно-технологічні задачі. Паперові макети звичайно використовують як робітників, вони не призначені для широкої демонстрації через низькі демонстраційні якості, недовговічності і незручностей транспортування і збереження, але в навчальному процесі це один із кращих матеріалів.

Картон, як і папір, найчастіше використовують для макетування в навчальному процесі. Найчастіше використовують сірий чи коричневий картон. Попередньо можна наклеїти на нього білий папір, але обов'язково по обидва боки, щоб картон не звертався, тоді отримані аркуші-планшети здобувають міцність. Моделі з картону можна пофарбувати гуашшю, темперою і навіть олійною фарбою, попередньо обробивши масляними ґрунтами або прооліфивши два рази.

Виготовлення паперових і картонних деталей починають з розкрою з урахуванням припусків для склеювання у виді клапанів. Матеріал ріжуть гострим ножем чи скальпелем по металевій лінійці. Для початкових вправ по виготовленню моделей потрібно виконувати невеликі по розмірам та нескладні за формою і конструкцією вироби. Спочатку по кресленнях виконується викрійка (розгортка). Після цього монтують усю модель.

Для виготовлення паперових і картонних макетів застосовують різноманітні клеї, у тому числі столярний, конторський, казеїновий. Але найчастіше використовують синтетичну емульсію ПВА, що добре заповнює щілини і порожнини. Але в навчальному процесі найкраще користатися гумовим клеєм. Він не бруднить папір, і у випадку помилки можна легко розклеїти модель чи деталь без всяких ускладнень і знову склеїти.

Такої маневреності і чистоти в роботі, особливо в пошукових моделях, клей ПВА, столярний, декстриновий, канцелярський і інші не забезпечують, особливо коли виконавець не має навичок і вправності.

На вигинах, як ми вже говорили раніш, обов'язково потрібно злегка надрізати скальпелем і папір і картон, щоб грані були чіткі. Не можна забувати і про клапани, за рахунок яких будуть склеюватися стики.

Зрозуміло, у такому матеріалі, як папір (картон), важко передати усі до дріб'язків, кожну деталь, кожен профіль. Усе це буде узагальнено, а деякі деталі навіть умовно виражені, але образ виробу, пропорції будуть обов'язково відбиті.

Пінопласт

Матеріали й інструменти:

пінопласт; набір спеціальних ножів; клей ПВА; наждаковий папір різних розмірів. Пінопласт відноситься до полімерних матеріалів. Він легко піддається механічній обробці і добре склеюється. У макетуванні застосовується два види пінопласту, що відносяться до твердих сортів,-- полістирольний (ПС) білого кольору і поліхлорвініловий (ПХВ) жовтуватого кольору. Пінопласт марки ПХВ найбільш зручний для обробки, оскільки має задовільну твердість і міцністю і допускає обробку будь-яким інструментом. Це забезпечує одержання складних і тонких деталей. Пінопласт ПС можна обробляти на деревообробних верстатах при швидкісних режимах, цим досягається ідеальна чистота поверхні.

Якщо пінопласт щільний, його можна різати навіть простою пилкою ножівкою, а більш м'який -- електроспіраллю. Моделі з пінопласту можна робити монолітні і пустотілі. Вони добре склеюються і піддаються фарбуванню після того, як його добре обробити наждаковим папером і заґрунтувати шпаклівкою.

Використання для склеювання емульсії ПВА, що не залишає видимих слідів, сприяє одержанню цілісних, зримо однорідних макетів.

Деталі з пінопласту зручні для комбінаторної роботи, зв'язаної з пошуком нових конструктивно-компоновочних рішень. Забезпечується це не тільки легкістю обробки самого матеріалу і переміщенням, але і простотою кріплення: шпильками, цвяхами, штирями і т.д.

Оброблений пінопласт можна покрити промисловим воском (невеликі деталі занурюють у розплавлений віск) і полірувати покриття до блиску. Воскове покриття допускає механічну обробку. Оброблений пінопласт можна покривати пластиліном.

Дерево

Матеріали та інструменти:

дерев'яні бруски; рейки; фанера; ножівка; стамески; шевські ножі; наждаковий папір; ручний дриль; рашпіль; столярний клей і т.д.

Виконання моделі з дерева досить трудомістка робота, і до цього прибігають тільки у випадках необхідності, наприклад, коли модель потрібно зробити на виставку так, щоб вона з фотографічною точністю передавала оригінал. Перевага дерев'яної моделі в тім, що вона найбільш міцна і стійка в часі. Дерево володіє такими коштовними властивостями, як піддатливість, твердість. З нього одержують легкі і міцні макети, вони довговічні і транспортабельні. Дерево гарно обробляється, що відповідає фарбуванням його можна імітувати під різні натуральні матеріали. Як макетний матеріал дерево класифікують по технологічних ознаках (твердості) і художнім (декоративності).

По декоративних властивостях дерево підрозділяють на шляхетне і неблагородне. Бук, горіх, дуб відносять до шляхетних, хоча і важкообробляючі породи. Вільху, березу, липу -- до неблагородних, оскільки вони не володіють власними декоративними властивостями (якостями).

Не завжди під рукою може бути дерево потрібної товщини, тому приходиться склеювати шматки, щоб набрати потрібний обсяг для моделі. Їх склеюють натуральними клеями: казеїновим, столярним, риб'ячим чи синтетичним -- епоксидним, ПВА. Найкраще дерево клеїти столярним клеєм.

Не обов'язково виконувати моделі тільки з одного матеріалу. Замість того, щоб на дерев'яній чи пластмасовій моделі імітувати металеві деталі, краще їх виготовити з металу. Можна сполучити в одній моделі кілька матеріалів: дерево і пластмасу, метал і пінопласт і т.д.

Моделі можна фарбувати в потрібний колір, виходячи з психологічних і ергономічних вимог. Якість фарбування багато в чому залежить від підготовки поверхні, що перед фарбуванням ґрунтують.

Оргскло і полістирол

Оргскло буває в листовому і блоковому виді. По зовнішньому вигляді мало чим відрізняється від звичайного скла, зате має широкі можливості ручної і механічної обробки. При нагріванні оргскло розм'якшується, що використовують для одержання гнутих і об'ємних деталей. Лінію перегину нагрівають електроструною, розм'якшують - легко згинають під потрібним кутом. Склеювати оргскло можна дихлоретаном чи оцтовою есенцією, розчином стружки оргскла в дихлоретані. Для різання оргскла використовують дискові фрези. Обробку його ведуть різними способами: гострінням, фрезеруванням, свердлінням. При ручній обробці матеріал часто не ріжуть, а ламають, попередньо зробивши з двох сторін неглибокі надрізи. Після обламування крайки деталей зачищають наждаковим папером, напилком. Оргскло застосовують для виготовлення прозорих деталей та макетів усіх масштабів.

Полістирол в основному буває тільки листовий. Це пластмаса. Його найчастіше використовують для відтворення гнутих і штампованих деталей макетів. При нагріванні до 80 °С полістирол стає еластичним, що використовується при формуванні.

Полістирол легко ріжеться: товстий --пилкою чи лобзиком, тонкий чи плівковий -- ножицями. Аркушевий полістирол незамінний матеріал для плоских, гнутих і циліндричних елементів демонстраційних макетів.

Для склеювання застосовують органічні розчинники типу дихлоретана і спеціальні клеї для пластмас, для фарбування -- суміш нітроемалі з дихлоретаном (склад токсичний, фарбування роблять при наявності витяжної вентиляції і запобіжних заходів).

Формування невеликих об'ємних елементів, що мають вид гнутих і штампованих, роблять у наступному порядку: розм'якшений при нагріванні лист полістиролу укладають на дерев'яну чи гіпсову матрицю і притискають пуансоном у виді рамки. Якість формування залежить від ступеня витяжки, тобто відносини висоти деталі до ширини і швидкості витяжки. Потрібно встигнути набрати потрібну висоту деталі поки лист полістиролу не остигнув. Часто в полістиролі фіксують рішення, знайдені за допомогою паперових і картонних макетів, що не дають такого чіткого представлення про предмет.

ВИСНОВОК

Працюючи над кваліфікаційною роботою „Особливості художнього конструювання електротехнічних виробів, як об'єктів дизайну”, цікавим є те, що у масових побутових виробах людина цінує майстерність художника-дизайнера з погляду створення комфорту й одержання емоційного враження від форми виробу, по якій певною мірою він може судити про досягнення в даній області виробництва. У цій узагальненій формі інформації і полягає особлива привабливість для людини, що відчуває себе співучасником суспільного процесу.

Вибір матеріалу і спосіб виконання моделі залежить від художника, що працює над формою і зовнішнім виглядом виробу.

Макет вносить уточнення в попередні рішення, дає відповідь на питання, чи можна задовольнитися отриманими результатами чи необхідно почати пошук нових, тому що макет є еталоном не тільки зовнішнього вигляду, але й конструктивного рішення.

Макет забезпечує ефективне впровадження розробок, тому що, витрати праці і часу на усунення недоліків у макеті незначні. Таким чином макет є засобом, що дозволяє реалізувати задум.

Працюючи над кваліфікаційною роботою, було опрацьовано багато літератури і матеріалу, які можна використати в роботі над створенням макету. Це пластилін, гіпс і глина, папір і картон, пінопласт, оргскло, полістирол.

Але для виконання свого макету я використала папір.

Паперовий макет виконують складеним, що дозволяє виготовляти і відпрацьовувати кожен елемент окремо комбінаторним прийомом, використовувати різні їхні сполучення. Таким чином, паперовий макет дозволяє вирішити не тільки морфологічні, але і конструктивно-технічні задачі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Шпара П.Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Ч.1, Киев, ХИИКС, 1969

2. Шпара П.Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Ч.2, Киев, ХИИКС, 1970

3. Шпара П.Е. Техническая эстетика и основы художественного конструирования. Ч.3, Харьков, УЗПИ, 1973

4. Фольта О.В. Смоленський Р.І. Основи художнього конструювання. Київ, „Вища школа”, 1973

5. Борисовский Г.Б. Красота и стандарт. М., издательство Комитета стандартов, 1968

6. Грейнер Л.К. Основы технической эстетики и художественного конструирования., Л., СЗПИ, 1968

7. Вакс И. Художник в промышленности. Л - М, „Искусство”, 1965

8. Сомов Ю.С. Композиция в технике. М. Машиностроение. 1977 - 271с.

9. И.Т.Волкотруб. Основы художественного конструирования. Киев, 1988

10. Быков З.Н., Минервин Г.Б. Художественное конструирование. Проектирование и моделирование промышленных изделий. М. Высшая школа, 1986 - 239с.