Розвиток підростаючої особистості підлітка в сім’ї

Аналізуючи ієрархію цінностей, варто звернути увагу на їхнє угруповання випробуваним у змістовні блоки по різних підставах. Так, наприклад, виділяються «конкретні» і «абстрактні» цінності, цінності професійної самореалізації й особистого життя і т.д. Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності спілкування, цінності справи; індивідуалістичні і конформістські цінності, альтруїстичні цінності; цінності самоствердження і цінності прийняття інших і т.д. Це далеко не всі можливості суб'єктивного структурування системи ціннісних орієнтації. Психолог повинен спробувати уловити індивідуальну закономірність. Якщо не вдається виявити ні однієї закономірності. можна припустити несформованість у респондента системи цінностей або навіть нещирість відповідей. Обстеження краще проводити індивідуально, але можливо і групове тестування [30, с.279].

Для діагностики особливостей морально-ціннісних орієнтацій підлітків з неблагополучних сімей доцільно використовувати опитувальник «Оцінка рівня тривожності старшокласників» (За шкалою соціально-ситуативної тривожності Кондака) (Див. додаток Б) [30, с.283].

Ця методика оцінки рівня тривожності старшокласників ґрунтується на використанні шкали тривожності, яка розроблена за принципом “шкали соціально-ситуативної тривоги” Кондака. Особливість шкали полягає в тому, що підліток оцінює не наявність чи відсутність у себе певних переживань, симптомів тривожності, а ситуацію з точки зору того, наскільки вона може викликати тривогу. Її перевага, з нашої точки зору, полягає по-перше у тому, що вона дозволяє виявити області дійсності, об'єкти, які виступають для школяра основними джерелами тривоги, і по-друге, в меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, є залежною від особливостей розвитку в учнів інтроспекції.

Бланк методики включає інструкцію і завдання, що дозволяє при необхідності проводити групове обстеження. На першій сторінці бланку вказується прізвище та ім'я школяра, клас, у якому він вчиться, його вік та дата проведення експерименту. У правому верхньому кутку зазвичай залишають місце для того, щоб психолог міг записати підсумкові результати.

Інструкція: “На наступних сторінках перераховані ситуації, які Вам часто трапляються в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, оскільки вони викликають тривогу, занепокоєння, хвилювання чи страх. Уважно прочитайте кожне речення і обведіть кружечком одну з цифр справа - 0, 1, 2, 3, 4 - в залежності від того, на скільки ця ситуація для Вас неприємна, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх.

Якщо ситуація зовсім не здається Вам неприємною, обведіть цифру 0. Якщо вона дещо хвилює, непокоїть Вас, обведіть цифру 1. Якщо ситуація досить неприємна та викликає таке занепокоєння, що Ви б надалі хотіли уникнути її, обведіть цифру 2. Якщо вона для Вас дуже неприємна і викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх, обведіть цифру 3. Якщо ситуація для Вас дуже неприємна, викликає у Вас дуже сильне занепокоєння, дуже сильний страх, обведіть кружечком цифру 4.

Отже, Ваше завдання - уявити собі, якомога краще кожну ситуацію і обведенням кружком однієї з цифр визначити, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх” [30, с.285].

Потім слідує текст методики. (За основу взято інструкцію до шкали соціально-ситуативного страху, тривоги Кондаша).

Як видно з тексту, методика включає ситуації трьох типів:

ситуації, пов'язані зі школою, спілкуванням з вчителем;

ситуації, які аналізують уявлення про себе;

ситуації спілкування.

У цій шкалі не представлена сфера спілкування школяра з батьками, оскільки на теперішній час вченими виявлено, що більшість старшокласників (до 65 % у 9 класах та до 53 % в 10 та 11) відчувають у цій сфері підвищену тривожність, тобто методика не має тут диференціальної сили. Відповідно види тривожності, які виявляються за допомогою цієї шкали, позначені: шкільна, самооціночна, міжособистісна. Дані про розподіл пунктів шкали представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл пунктів шкали за видами тривожності

Вид тривожності	Номер пункту шкали
Шкільна	1, 4, 6, 9, 10, 13, 16, 20, 25, 30
Самооціночна	3, 5, 12, 14, 19, 22, 23, 27, 28, 29
Міжособистісна	2, 7, 8, 11, 15, 17, 18, 21, 24, 26

Звичайно, поділ шкал на окремі частини досить умовний. Очевидно, наприклад, що багато представлених в ній ситуацій спілкування також актуалізують уявлення про себе, шкільні ситуації можуть бути інтерпретовані як ситуації спілкування з дорослими, значущими іншими тощо. Проте, подібне виділення, як показує аналіз, виявляється продуктивним з точки зору завдань корекції: воно дозволяє досить точно локалізувати зону порушення і тим самим цілеспрямовано побудувати програму зняття тривожності [30, с.285].

Обробка результатів: відповідь на кожний пункт шкали оцінюється кількістю балів, які відповідають обведеній, при відповіді на нього, цифрі. Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і по шкалі загалом. Отримані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показники по всій шкалі - загального рівня тривожності. В таблиці 2 (Див додаток Б) представлені стандартні дані, які дозволяють охарактеризувати показники рівня тривожності в різних статево-вікових групах. Рівень тривожності у ході експерименту для кожної статево-вікової групи визначається, виходячи із середнього арифметичного значення кожної групи; як показник інтервалу взято середнє квадратичне відхилення результатів групи.

Уваги зі сторони психолога вимагають, перш за все учні з високою і дуже високою загальною тривожністю. Як відомо, подібна тривожність може породжуватися як реальним неблагополуччям школяра в найбільш значущих областях діяльності та спілкування (хоча слід зазначити, що, напевно, така “розлита” тривожність все ж, у дуже рідкісних випадках, може розглядатися як переживання, що відображає реальну неуспішність школяра), або існувати якби наперекір об'єктивно благополучному середовищу, і є наслідком певних особистісних конфліктів, порушень в розвитку самооцінки тощо. Останні випадки дуже суттєві, оскільки вони нерідко не зауважуються вчителями та батьками. Подібну тривожність можуть відчувати школярі, які добре і навіть відмінно вчаться, відповідально ставляться до навчання, суспільного життя, шкільної дисципліни, проте, як вже зазначалось, це видиме благополуччя дається їм невиправдано великою ціною і може привести до зривів, особливо при ускладненні умов діяльності. Тривожність в таких випадках породжується конфліктністю самооцінки, наявністю в ній суперечності між високими домаганнями і досить сильною невпевненістю в собі. Подібний конфлікт, заставляючи цих школярів постійно добиватись успіху, одночасно заважає їм правильно оцінювати його, породжуючи почуття постійної незадоволеності, напруги. Це веде до гіпертрофії потреби в досягненні, наслідком чого є перевантаження, яке виражається в порушеннях уваги, пониженні працездатності, підвищеній втомлюваності. Звичайно, що в залежності від реального становища серед ровесників, успішності школяра і т.п., виявлена висока тривожність буде вимагати різних способів корекції. Підлітки з підвищеною тривожністю опиняються в ситуації “зачарованого кола”, коли тривожність погіршує можливості учня, результативність його діяльності, а це в свою чергу посилює емоційне неблагополуччя.

Слід звернути увагу на учнів, які характеризуються “надмірним спокоєм”, особливо на ті випадки, коли оцінки по всій шкалі не перевищують 5 балів. Особливо це важливо тоді, коли відмічається це в учнів з явним неблагополуччям в навчанні, спілкуванні, між особистісній взаємодії. Подібна “нечутливість до неблагополуччя” носить як правило компенсаторний, захисний характер і заважає повноцінному формуванню особистості. Школяр ніби не допускає неприємний досвід у свідомість. Емоційне благополуччя у цьому випадку зберігається ціною неадекватного ставлення до дійсності, негативна впливає і на продуктивність діяльності.

Як показує досвід, робота з такими учнями надзвичайно складна і потребує особливого такту. Корекція таких випадків в літературі зазвичай описується у найзагальніших рисах. Заслуговують на увагу неправомірність спроб прямо “відкрити школяру очі”, ознайомивши з результатами того чи іншого тесту, і на необхідність основної орієнтації роботи з учнем на покращення результативності його діяльності, об'єктивної успішності.

Завершуючи обговорення шкали тривожності, відзначимо можливість використання експерт-оцінки. У тих випадках, коли психологу необхідно отримати швидку інформацію про рівень тривожності школяра (наприклад, в процесі бесіди), він може це зробити без попереднього підрахунку балів, просто проглядаючи бланк і відзначаючи, які цифри введені частіше: переважання “3” і “4” свідчить про підвищену тривожність, переважання “0” - про “надмірний спокій” [30, с.287].

Обмеження, пов'язані зі застосуванням шкали, як і інших методів опитування, обумовлені залежністю відповідей школяра від наявності у нього бажання відповідати, довіри до психолога, щирості. Це означає, що шкала в першу чергу виявляє тих учнів, які не просто відчувають тривожність, але й вважають за необхідне “повідомити” про це. Часто високі бали по шкалі виступають своєрідним “криком про допомогу” і, навпаки, за “надмірним спокоєм” може приховуватися підвищена тривога, про яку учень, в силу різних причин не хоче повідомляти оточуючим (цікаво, що останнє, наскільки можна судити за отриманими результатами, зазвичай проявляється у надзвичайно низьких оцінках проявів тривоги - сумарний бал по шкалі не перевищує 2). Зі сказаного зрозуміло, що шкала не повністю забезпечує виявлення тривожності учнів перш за все внаслідок великої кількості різноманітних “захисних” тенденцій, починаючи з елементарних (небажання розкриватися перед “сторонньою” людиною) до самих складних захисних механізмів. Окрім цього, шкала не виявляє тривожності, яка жорстко не пов'язана з певними об'єктами.

Також для дослідження морально-ціннісних орієнтацій підлітків використовуються тести для визначення ступеню задоволеності основах потреб (Див. додаток В) і тести для визначення особливостей самооцінки підлітків (Додаток Г) [30, с.293-295].

Отже, для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка нині існує значна кількість різноманітних методик. Вони базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно проранжувати цінності відповідно до їх значимості у житті підлітка. Але необхідно пам'ятати, що для більш надійних та валідних результатів необхідно використовувати цілий комплект методик, які взаємодоповнюють одна одну.

Висновки

Найважливіше значення у процесі розвитку особистості підлітка має сім'я, соціалізація особистості у сім'ї відбувається головним чином під впливом на неї батьківських моделей поведінки, які вони демонструють у сімейному середовищі. Неблагополучні сім'ї, як правило, мають негативний вплив на формування ціннісно-мотиваційної сфери підлітка, сприяють розвитку схильності до девіантної поведінки. Їх розділяють на дві групи: сім'ї з явною (відкритої) формою неблагополуччя: конфліктні сім'ї, проблемні сім'ї, асоціальні сім'ї, аморально-кримінальні сім'ї, сім'ї з недоліком виховних ресурсів (неповні сім'ї); сім'ї з прихованою формою неблагополуччя (внутрішньо неблагополучні) - зовні респектабельні сім'ї, однак у них ціннісні установки і поведінка батьків розходяться з загальнолюдськими моральними вимогами, що позначається на вихованні дітей і чітко проявляється в їх поведінці в підлітковому віці. Сім'ї з відкритою формою неблагополуччя характеризуються тим, що форми сімейного неблагополуччя мають яскраво виражений характер, проявляються одночасно в декількох сферах життєдіяльності сім'ї, наприклад, на соціальному та матеріальному рівні, вони проявляються в неблагополучному психологічному кліматі в сім'ї: підліток відчуває фізичне та емоційне відторгнення з боку батьків, у нього з'являються відчуття неадекватності, сором за себе і батьків перед оточуючими, страх за своє сьогодення і майбутнє.

Девіантна поведінка - це поведінка індивіда чи групи, що не відповідає загальноприйнятим нормам, у результаті чого ці норми ними порушуються. Девіантна поведінка - наслідок невдалого процесу соціалізації особистості: у результаті порушення процесів ідентифікації й індивідуалізації людини, такий індивід легко впадає в стан «соціальної дезорганізації», коли культурні норми, цінності і соціальні взаємозв'язки відсутні, слабшають чи суперечать один одному. Такий стан називається аномією і є основною причиною поведінки, яка відхиляється від соціальних норм.

Для дослідження системи ціннісних орієнтацій особистості підлітка нині існує значна кількість різноманітних методик. Вони базуються як на питаннях закритого типу, так і на завданнях де необхідно проранжувати цінності відповідно до їх значимості у житті підлітка. Для того, щоб визначити, які саме методики необхідно обрати було застосовано методи спостереження, бесіди і аналітико-сиснтетичний метод. У результаті аналітико-синтетичної переробки наукових джерел і результатів власних досліджень ми отримали цілісну аналітико-синтетичну картину досліджуваного явища - мотиваційної сфери підлітків з неблагополучних сімей.

Нами для проведення дослідження були використані стандартизовані методики, що рекомендуються для діагностування системи ціннісних орієнтацій особистості: «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, опитувальник «Оцінка рівня тривожності старшокласників» (За шкалою соціально-ситуативної тривожності Кондака), методика діагностування ступеню задоволеності основних потреб і методика визначення самооцінки підлітків. Комплексне застосування цих методик дає можливість скласти достатньо повне уявлення про індивідуальні особливості морально-ціннісних орієнтацій підлітка і чітко визначити проблеми, які існують у цій сфері.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В.П., Бех В.П. та ін. Соціальна робота: Навчальний посібник. - В 7 кн-ах. - Книга II. - К.: ДЦ ССМ, 2002. - 357 с.

2. Антонян Ю.М., Лунеев В.В., Яковлев А.М. Мотивообразующие факторы преступного поведения // Криминальная мотивация. - М..: Юрист, 1996. - С. 44--115.

3. Беличева С.А. Социально-педагогическая поддержка детей и семей группы риска. Межведомственный подход. - М.: Издательство Социальное здоровье России, 2006. - 542 с.

4. Белоусов С. Дитячі девіації: причини та наслідки. -- СПб: Луч, 1998. - 197с.

5. Бессонова Т.П. Особенности развития ребенка в неблагополучной семье // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 1.- С. 39 - 41.

6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М: Просвещение, 1998. - 468 с.

7. Вакуленко О.В. Соціальио-демографічиі особливості неповнолітніх, які перебувають у конфлікті з законом // Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі. / За ред. Синьова В.М. - К.: ДЦССМ, 2003. - С. 9-13.

8. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведеним / Под ред. М.И. Рожкова. -- М.: Норма, 2001. - 315 с.

9. Гонеев А.Д. Профилактика и педагогическая коррекция отклоняющегося поведения подростков. -- М.: Норма, 1998. - 257 с.

10. Гонеев А.Д., Лифинцева Н.И., Ялпаева Н.В. Основы коррекционной педагогіки / Под.ред В.А. Сластенина. -- М.: Норма, 1999. - 363 с.

11. Грищенко Л.А., Алмазов Б.Н. Психология отклоняющегося поведения и задачи педагогической реабилитации трудновоспитуемых учащихся. -- М.: Норма, 1997. - 334 с.

12. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. - М.: Мир, 1997. - 212 с.

13. Дремова Н.А. Мотив и цель в преступлениях несовершеннолетних: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - М., 1992. - 23 с.

14. Дубинин Н.П., Карапец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. - М.: Педагогика, 1992. - 312 с.

15. Заика Е.В., Крейдун Н.П., Ячина А.С. Психологические характеристики личности подростка с отклоняющимся поведением. // Вопросы психологии. - 1990. - № 4. - С. 23-27.

16. Зарецкий В. Основы коррекционной педагогики. -- М.: Мир, 1999. - 229 с.

17. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М.: Психология, 1990. - 218 с.

18. Игошев К.Е. Психология преступных проявлений среди молодежи. - М.: Юрист, 1997. - 315 с.

19. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти соціальної роботи з дітьми та молоддю. -- К: УДЦ ССМ, 2002. - 289 с.

20. Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: Исправление недостатков характера у детей и подростков. -- М..: Норма, 2000. - 355 с.

21. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков: Социал.-псих. и психиатр. Аспекты. - Мн.: Беларусь, 1988. - 207 с.

22. Кочетов А.И. Мастерство перевоспитания. -- Минск, 2001. - 355 с.

23. Кочетов А.И., Верцинская Н. Н. Работа с трудными детьми. -- М..: Педагогика, 1996. - 327 с.

24. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - М.: Норма, 1993. - 320 с.

25. Лунеев В.В. Преступное поведение: мотивация, прогнозирование, профилактика. - М.: Юрист, 1999. - 232 с.

26. Макаренко А.С. Из опыта работы // Пед. соч. В 8 т., 1983. Т. I. - С. 52-67.

27. Нефедов В.И. Искусство воспитания в семье.- Минск: Нар. асвета, 1991. - 174 с.

28. Панова Н. Неблагополучна родина як фактор інвективізації лексики підлітків // Соціальна психологія. - 2005. - № 3 (11). - C.122-125.

29. Потанин П.М., Косенко В. Г. Психолого-коррекционная работа с подростками. -- Белгород, 1995. - 255 с.

30. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие. -- Самара: ИД БАХРАХ, 2008. - 712 с.

Додаток А

Методика «Ціннісні орієнтації М. Рокчича»

Інструкція: «Зараз Вам буде пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей. Ваша задача - розкласти їх в порядку значимості для Вас як принципів, якими Ви керуєтеся у Вашому житті.

Кожна цінність написана на окремій картці. Уважно вивчите картки і вибравши ту, котра для Вас найбільш значима, помістіть її на перше місце. Потім виберіть другу по значимості цінність і помістіть її слідом за першою. Потім проробіть теж із усіма картками, що залишилися. Найменш важлива залишиться останньої і займе 18 місце. Працюйте не поспішаючи, вдумливо. Якщо в процесі роботи Ви зміните свою думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинний відбивати Вашу щиру позицію».

Список А (термінальні цінності):

активне діяльне життя (повнота й емоційна насиченість життя)

життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом)

здоров'я (фізичне і психічне)

цікава робота

краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі й у мистецтві)

любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною)

матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних утруднень)

наявність гарних і вірних друзів

суспільне визнання (повага навколишніх, колективу, товаришів по роботі)

пізнання (можливість розширення свого утворення, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток)

продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей)

розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалювання)

розваги (приємний, необтяжливий плин часу, відсутність обов'язків)

воля (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках)

щасливе сімейне життя

щастя інших (добробут, розвиток і удосконалювання інших людей, усього народу, людства в цілому)

творчість (можливість творчої діяльності)

впевненість у собі (внутрішня гармонія, воля від внутрішніх протиріч, сумнівів)

Список Б (інструментальні цінності)

акуратність (охайність), уміння тримати в порядку речі, порядок у справах

вихованість (гарні манери)

високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання)

життєрадісність (почуття гумору)

ретельність (дисциплінованість)

незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче)

непримиренність до недоліків у собі й інших

освіченість (широта знань, висока загальна культура)

відповідальність (почуття обов'язку, уміння дотримувати слова)

раціоналізм (вміння реалістично і логічно мислити, приймати обмірковані, раціональні рішення)

самоконтроль (стриманість, самодисципліна)

сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів

тверда воля (уміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами)

терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їхні помилки й омани)

широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички)

чесність (правдивість, щирість)

ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі)

чуйність (дбайливість).

Додаток Б

Опитувальник «Оцінка рівня тривожності старшокласників»

(За шкалою соціально-ситуативної тривожності Кондака)

Прізвище та ім'я школяра: _________________________________

Клас: ___________________________________________________

Вік: ____________________________________________________

Дата проведення опитування: ______________________________

Підсумкові результати (заповнює психолог):

Інструкція:

«На наступних сторінках перераховані ситуації, які Вам часто трапляються в житті. Деякі з них можуть бути для Вас неприємними, оскільки вони викликають тривогу, занепокоєння, хвилювання чи страх. Уважно прочитайте кожне речення і обведіть кружечком одну з цифр справа - 0, 1, 2, 3, 4 - в залежності від того, на скільки ця ситуація для Вас неприємна, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх.

Якщо ситуація зовсім не здається Вам неприємною, обведіть цифру 0. Якщо вона дещо хвилює, непокоїть Вас, обведіть цифру 1. Якщо ситуація досить неприємна та викликає таке занепокоєння, що Ви б надалі хотіли уникнути її, обведіть цифру 2. Якщо вона для Вас дуже неприємна і викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх, обведіть цифру 3. Якщо ситуація для Вас дуже неприємна, викликає у Вас дуже сильне занепокоєння, дуже сильний страх, обведіть кружечком цифру 4.

Отже, Ваше завдання - уявити собі, якомога краще кожну ситуацію і обведенням кружком однієї з цифр визначити, наскільки вона може викликати у Вас тривогу, занепокоєння, побоювання або страх».

Таблиця 1

№	Ситуація	Ні	Дещо	Достатньо	Значно	Дуже
1	Перейти в нову школу	0	1	2	3	4
2	Відповідати біля дошки	0	1	2	3	4
3	Піти в дім до незнайомих людей	0	1	2	3	4
4	Брати участь у змаганнях, конкурсах	0	1	2	3	4
5	Розмовляти з директором школи	0	1	2	3	4
6	Думаєш про своє майбутнє	0	1	2	3	4
7	Вчитель дивиться по журналу, кого опитати	0	1	2	3	4
8	Тебе критикують, в чомусь докоряють	0	1	2	3	4
9	На тебе дивляться, коли ти що-небудь робиш	0	1	2	3	4
10	Пишеш контрольну роботу	0	1	2	3	4
11	Після контрольної вчитель називає оцінки	0	1	2	3	4
12	На тебе не звертають уваги	0	1	2	3	4
13	У тебе щось не виходить	0	1	2	3	4
14	Чекаєш батьків з батьківських зборів	0	1	2	3	4
15	Тобі загрожує неуспіх, провал	0	1	2	3	4
16	Чуєш за своєю спиною сміх	0	1	2	3	4
17	Здаєш екзамени в школі	0	1	2	3	4
18	На тебе сердяться (незрозуміло чому)	0	1	2	3	4
19	Виступати перед великою аудиторією	0	1	2	3	4
20	Передує важлива, вирішальна справа	0	1	2	3	4
21	Не розумієш пояснень вчителя	0	1	2	3	4
22	З тобою не погоджуються, суперечать тобі	0	1	2	3	4
23	Порівнюєш себе з іншими	0	1	2	3	4
24	Перевіряються твої здібності	0	1	2	3	4
25	На тебе дивляться, як на маленького	0	1	2	3	4
26	На уроці вчитель неочікувано питаэ тебе	0	1	2	3	4
27	Замовчали, коли ти підійшов (підійшла)	0	1	2	3	4
28	Оцінюється твоя робота	0	1	2	3	4
29	Думаєш про свої справи	0	1	2	3	4
30	Тобі потрібно прийняти важливе рішення	0	1	2	3	4
31	Не можеш впоратись з домашнім завданням	0	1	2	3	4

Обробка результатів:

Відповідь на кожний пункт шкали оцінюється кількістю балів, які відповідають обведеній, при відповіді на нього, цифрі. Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і по шкалі загалом. Отримані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показники по всій шкалі - загального рівня тривожності. В таблиці 2 представлені стандартні дані, які дозволяють охарактеризувати показники рівня тривожності в різних статево-вікових групах.

Рівень тривожності у ході експерименту для кожної статево-вікової групи визначається, виходячи із середнього арифметичного значення кожної групи; як показник інтервалу взято середнє квадратичне відхилення результатів групи.

Таблиця 2

Стандартизовані дані по вікових групах

Рівень тривожності	Група учнів	Рівень різних видів тривожності (в балах)
	Клас	Стать	Загальна	Шкільна	Самооціночна	Міжособистісна
Нормальний (до 50 балів)	9 10 11	дів. юн. дів. юн. дів. юн.	30-62 17-54 17-54 10-48 36-62 23-47	7-19 4-17 2-14 1-13 5-17 5-14	11-21 4-18 6-19 1-17 12-23 8-17	7-20 5-17 4-19 3-17 5-20 5-14
Дещо підвищений	9 10 11	дів. юн. дів. юн. дів. юн.	63-78 55-73 55-72 49-67 63-76 48-60	20-25 18-23 15-20 14-19 18-23 15-19	22-26 19-25 20-26 18-26 24-29 18-22	21-27 18-24 20-26 18-25 21-28 15-19
Високий	9 10 11	дів. юн. дів. юн. дів. юн.	79-94 74-91 73-90 68-86 77-90 61-72	26-31 24-30 21-26 20-25 24-30 20-24	27-31 26-32 27-32 27-34 30-34 23-27	28-33 25-30 27-33 26-32 29-36 20-23
Дуже високий	9 10 11	дів. юн. дів. юн. дів. юн.	Більше 94 Більше 91 Більше 90 Більше 86 Більше 90 Більше 72	Більше 31 Більше 30 Більше 26 Більше 25 Більше 30 Більше 24	Більше 31 Більше 32 Більше 32 Більше 34 Більше 34 Більше 27	Більше 33 Більше 30 Більше 33 Більше 32 Більше 36 Більше 23
“Надмірний спокій”	9 10 11	дів. юн. дів. юн. дів. юн.	Менше 30 Менше 17 Менше 17 Менше 10 Менше 35 Менше 23	Менше 7 Менше 4 Менше 2 - Менше 5 Менше 5	Менше 11 Менше 4 Менше 6 - Менше 12 Менше 8	Менше 7 Менше 5 Менше 4 Менше 3 Менше 5 Менше 5

Додаток В

Методика діагностики ступеня задоволеності основах потреб

Інструкція: Перед вами 15 затверджень, які ви повинні оцінити попарно, порівнюючи їх між собою.

Порівняйте 1-е твердження з 2-м, 3-м і т.д., результат впишіть в 1-шу колонку. Так, якщо при порівнянні 1-го твердження з 2-м кращим для себе ви порахуєте 2-е, те в початкову клітинку впишіть цифру -- «2». Якщо ж більш важливим виявиться 1-е твердження, то впишіть цифру «1», потім т же саме проробіть із 2-м твердженням: порівняєте його спочатку з 3-м, потім з 4-м і т.д. і впишіть результат в 2-гу колонку.

Подібним чином працюйте з іншими твердженнями, поступово заповнюючи весь бланк.

Під час роботи корисно до кожного затвердження проговорювати фразу: «Я хочу...».

Стимульный матеріал

Домогтися визнання й поваги.

Мати теплі відносини з людьми.

Забезпечити собі майбутнє.

Заробляти на життя.

Мати гарних співрозмовників.

Усталити своє положення.

Розвивати свої сили і здібності.

Забезпечити собі матеріальний комфорт.

Підвищувати рівень знань і компетентності.

Уникати неприємностей.

Прагнути до нового й незвіданого.

Забезпечити собі впливове положення.

Купувати гарні речі.

Займатися справою, що вимагає повної віддачі.

Щоб мене розуміли інші.

Бланк відповідей

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

Обробка результатів

А. Порахувати кількість виборів, що припали на кожне твердження. Виберіть 5 затверджень, які отримали найбільшу кількість балів, і розташуйте їх по ієрархії. Це - головні потреби.

Б. Для визначення ступеня задоволеності п'яти головних потреб необхідно підрахувати суму балів по п'яти секціях по наступних питаннях:

Матеріальні потреби: 4, 8, 13

Потреби в безпеці: 3, 6, 10

Соціальні (міжособистісні) потреби: 2, 5, 15.

Потреби у визнанні: 1, 9, 12.

Потреби в самовираженні: 7, 11, 14.

В. Підрахуйте бали по кожній з п'яти секцій, відкладіть на вертикальній осі графіка результати. По крапках - балах побудуйте загальний графік результату, кожний укаже три зони задоволеності по п'яти потребах.

Додаток Г

Тест «Методика визначення самооцінки»

Інструкція. Відповідаючи на питання, вказуй, наскільки часто ти відчуваєш перераховані нижче стани, по такій шкалі:

дуже часто -- 4 бали;

часто -- 3 бали;

іноді -- 2 бали;

рідко -- 1 бал;

ніколи -- 0 балів.

1. Я часто марно хвилююся.

2. Мені хочеться, щоб мої друзі підбадьорювали мене.

3. Я боюся виглядати дурнем.

4. Я турбуюся за своє майбутнє.

5. Зовнішній вигляд інших краще, ніж мій.

6. Як жаль, що багато хто не розуміє мене.

7. Почуваю, що я не вмію правильно розмовляти з людьми.

8. Люди чекають від мене занадто багато.

9. Почуваю себе скутим(ою).

10. Мені здається, що зі мною повинна трапитися якась неприємність.

11. Мені не байдуже, як люди ставляться до мене.

12. Я почуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

13. Я не почуваю себе в безпеці.

14. Мені ні з ким поділитися своїми думками.

15. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.

Обробка результатів

Якщо кількість балів менше 10, то для підлітка характерним є почуття переваги над навколишніми, зазнайство, хвастощі.

Якщо сума перевищує 30, ступінь самооцінки підлітка є недостатнім.

Набрана кількість балів від 10 до 30 свідчить про психологічну зрілість, що проявляється насамперед в адекватності самовідбиття, тобто у реалістичній оцінці своїх, можливостей, зовнішності.

Размещено на Allbest.ru