Дидактичні ігри та їх місце в системі навчальних занять

Конкретний психологічний аналіз взаємовідносин між учнями в класі потребує введення в теорію колективу поняття “система відносин”. Багатогранні відносини, що виникають між людьми в процесі довготривалого взаємного спілкування, складають дві основні системи: систему ділових відносин і систему особистих стосунків, які пронизують незримими нитками симпатій, прихильностей, антипатій і т.д., справляють дуже сильний вплив і на життя кожного школяра і на діяльність групи в цілому. Саме особисті взаємовідносини є одним з важливих факторів емоційного клімату групи, “емоційного благополуччя” її членів. Кожен учень в колективі займає певне місце не тільки в системі ділових відносин, а й в системі особистих. Особисті взаємовідносини ніким не встановлюються, вони складаються стихійно в силу цілого ряду психологічних обставин. Положення школяра може бути благополучним: учень відчуває себе прийнятим в групі, відчуває симпатію зі сторони своїх однокласників і сам їм симпатизує. Така психологічна ситуація сприймається учнем як відчуття єдності з групою, яке в свою чергу створює впевненність у собі, “захищеність”. Неблагополуччя у взаємовідносинах із однокласниками, переживання своєї відторгнутості від групи, може бути джерелом важких ускладнень в розвитку особистості. Стан психологічної ізоляції негативно відбивається і на формуванні особистості людини і на її діяльності. Як показують спеціальні дослідження, такі учні часто опиняються у компанії з негативною спрямованістю, вони погано вчаться, в спілкуванні частіше всього афективні, грубі.

Учні по-різному відносяться до своїх товаришів: одних однокласників учень вибирає , інших не вибирає , третіх - відштовхує , відношення до одних стійке, до інших - нестійке і т.д. Ця вибірковість у відносинах призводить до того, що учні займають різні місця у системі особистих взаємовідносин мають різне емоційне самопочуття. Таким чином, особисті взаємовідносини - це динамічна система ,де кожен учень в кожен певний відрізок часу займає певне місце.

Система особистих взаємовідносин має свою структуру, яка хоч ніде офіційно не зареєстрована дуже важлива в психологічному і педагогічному планах.

Крім відхилень “відповідальної залежності”, яка встановлюється між дітьми, як членами колективу, існують відхилення іншого типу. Це відхилення більшої чи меншої симпатії, більшої чи меншої близькості, прихильності. Обидва ці типи відхилень тісно пов'язані між собою, взаємодіють один з одним, впливають один на одного. Система особистих взаємовідносин створює суттєвий вплив на формування колективу.

Особисті взаємовідносини, що існують у класах сприяють виникненню невеликих тісних угрупувань, які грають визначну роль в житті колективу . Іноді такі угрупування є для школярів більш значущими, ніж спеціальні органи колективу і його організаційні одиниці. В угрупуванні складається своя етика, свої вимоги до особистості. І якщо ця групова етика суперечить вимогам педагогів, вимогам колективу, вона стає “змістовим бар'єром” між педагогами і учнями.

Дослідивши психологічні особливості розвитку підлітків 8 класу можна сказати, що ігрова діяльність є доречною у їх навчально-виховному процесі, оскільки дидактична гра спроможна допомогти учневі самореалізувати свої здібності, саморозкритися як особистість, проявити свій характер, завоювати повагу та авторитет серед товаришів. Дидактична гра допомагає учням перебороти труднощі у навчанні, покращує стосунки учня і педагога.



Розділ 2 Методика використання дидактичних ігор у курсі «Географія України» (8 клас)

2.1 Географічні ігри на уроках різного типу у 8 класі

Організація й проведення ігор -- копітка робота. Тому такі уроки можна проводити не часто, здебільшого під час узагальнення знань після вивчення великих тем або серії уроків. А досвід використання цієї форми навчання в географічній освіті учнів свідчить, що формування відповідального ставлення до навколишнього середовища через спілкування в ігрових ситуаціях пожвавлює все те, що на уроках зазвичай втиснуте у вузькі рамки програми. І що найважливіше -- учні починають активно діяти, роздумувати, переживати, приймати рішення.

Під час планування й проведення уроків-ігор на географічну тему варто дотримуватися таких рекомендацій: 1. В основу сценарію гри має бути покладена реальна, життєва ситуація. При цьому слід враховувати вік дітей, їхній життєвий досвід, знання, які будуть необхідні в процесі гри. 2. Після повідомлення учням ігрової ситуації складають сценарій гри. Для цього учням пропонують самостійно попрацювати з різними джерелами інформації, можливо, взяти інтерв'ю в спеціалістів. Потім колективно скласти сценарій гри, розподілити ролі між собою. Завдання вчителя при цьому -- зацікавити учнів, коригувати їхню діяльність. 3.Важливо створити в класі відповідну обстановку, імітуючи реальність (залу суду чи приміщення телестудії, конференц-зали). 4. Намагатися постійно підтримувати інтерес учасників. Для цього треба мати в запасі не передбачені сценарієм завдання. 5. Життєва ситуація, покладена в основу гри, має передбачати вихід із гри в реальне життя. Мета цього етапу полягає в оцінці життєвої ситуації, у спрямованості на практичні дії. (Чому так відбулося в житті? Що можна змінити в грі, щоб цього не сталося в житті?). 6. Закінчення гри не є кінцевим результатом ігрової діяльності. Наступним важливим етапом є аналіз дій кожного учасника гри: ставлення до результатів гри, з'ясування, яких знань і умінь виявилося недостатньо для розв'язання поставлених завдань. Відомі різні форми проведення ігрових уроків: конференції, консультації, мітинги, суди, екскурсії, наради. Учні самостійно, залежно від ролі, створюють образ героя, беруть участь у складанні сценарію, об'єднуються в робочі групи, проводять репетиції. Але повністю ситуація розігрується в процесі самої гри. Попередньо створюється відповідна обстановка (розміщення парт, приготування відповідних атрибутів). У ході гри моделюється прийняття рішення. Гра дає можливість дітям самостійно приймати рішення, відстоювати його в ході дискусії з учасниками гри й експертами.



Додаток

Приклади ігор для застосування на уроках географії у 8 класі.

У 8 класі вивчається курс «Географія України», який має дати учням повне уявлення про природу, населення і господарства нашої держави. У ньому посилено увагу до питань господарської оцінки природних умов ресурсів, вивчення демографічних аспектів населення, соціальних проблем, аналізу міжгалузевих комплексів. Вивчення географії України протягом двох років має сприяти формуванню в учнів:

- уявлення про Україну як об'єкт світового простору, в якому відбуваються як глобальні, так і регіональні географічні процеси;

- розуміння сучасних соціально-економічних і політичних процесів, що відбуваються в Україні;

- практичних умінь і навичок, необхідних для життя в умовах ринкової економіки.

Курс «Географія України» відіграє важливу роль у вихованні любові до рідної землі, поваги до культури і традицій українського народу.

Дискусія є однією із технологій інтерактивного навчання, що передбачає обговорення, суперечності, сперечання, що виникають і вирішуються засобами вербального спілкування. Технологія навчальної дискусії полягає в колективному обговоренні якогось питання, проблеми або співставленні інформації, ідей, думок, пропозицій. Метою проведення дискусій можуть бути: навчання, тренінг, діагностика, зміна установок, стимулювання творчості. Теми дискусій необхідно добирати у відповідності до тематичного плану курсу.

Найдоцільніше, на нашу думку, використовувати види дискусії, що наведені нижче:

Дискусія-диспут. Ведучий оголошує тему і надає слово бажаючим (інколи тим, хто спеціально підготувався). Хід диспуту визначається частково ведучим, але в основному непередбачуваний, має емоційне забарвлення.

Конференція. Вид дискусії, де обговоренню і сперечанню передує коротке повідомлення про стан роботи або результати певної роботи. Для конференції характерна розгорнута аргументація висунутих тез, спокійне обговорення.

Прогресивна дискусія має за мету вирішити проблему з одночасним тренуванням учасників у відповідних комунікативних уміннях і навичках. Цей вид дискусії має 5 етапів: а) зародження ідеї (учасникам дається час на висунення ідеї про шляхи вирішення даної проблеми); б)всі пропозиції записуються на дошці; в)обговорюється кожен із запропонованих варіантів; г)розглядаються найбільш відповідні варіанти, потім вони розташовуються за ступенем значущості (верифікація ідей); д)керівник організовує дискусію, в результаті якої залишаються рішення, які отримали найбільшу кількість голосів, з них вибирається кінцеве рішення.

Дискусія-змагання. Всі учасники розподіляються на команди. Вибирається журі, яке визначає критерії оцінювання запропонованих рішень: глибина рішення, його доказовість, логічність, чіткість, адекватність поставленій проблемі. Узгоджується тема дискусії і система балів. Ведучим дискусії може бути викладач, або ж один зі студентів. У кінці проводиться колективне обговорення запропонованих варіантів вирішення проблеми або проблемної ситуації. Потім журі оголошує результати, коментує їх. Для проведення дискусії використовуються різноманітні організаційні методики.

Методика «запитання-відповідь». ця методика є різновидом простої співбесіди, відмінність полягає в тому, що використовується певна форма постановки запитання для співбесіди з учасниками дискусії-діалогу. Стратегія ведення діалогу міститься в переході від бажання співбесідника говорити з вами до розуміння його інтересів, станів, ставлень; від розуміння співбесідника до прийняття, а у випадку необхідності до його переконання.

Методика «Обговорення вголос». Методика передбачає спочатку проведення дискусії у мікро групах, а потім - загальної дискусії, в ході якої думку своєї мікро групи доповідає її лідер і після цього вона обговорюється всіма учасниками.

Методика «Клініки». У процесі використання цієї методики кожен із учасників розробляє свій варіант рішення, попередньо подавши для відкритого обговорення свій «діагноз» виявленої проблемної ситуації, потім його рішення оцінюється керівником дискусії, групою призначених експертів за бальною шкалою або за системою «приємно-неприємно».

Методика «Лабіринту». Цей вид дискусії ще називають методом послідовного обговорення. Він є своєрідною покроковою процедурою, в якій кожен наступний крок робиться іншим учасником. Обговоренню підлягають всі рішення, навіть невірні (глухий кут).

Методика «Естафети». Кожен учасник, який закінчив виступ, може передати слово тому, кому вважає за потрібне.

«Вільно-плаваюча» дискусія. Сутність цієї дискусії полягає в тому, що група до результату не приходить, проте активність продовжується вже у внутрішньому плані. Учасники «домислюють» наодинці ідеї, які виявились незавершеними.

Правильно організована дискусія проходить наступні стадії розвитку: орієнтація, оцінка, консолідація, рефлексивний аналіз. Така дискусія має позитивні наслідки, формується ставлення до точок зору інших учасників дискусії як гідних поваги і розуміння; вирішення конструктивного конфлікту, протиріччя в дискусії сприяє віднайденою оптимальних стратегій розв'язання задач; формування ставлення до керівника заняття не як до носія єдиної правильної точки зору, а як до досвідченого колеги.

Використовуючи дискусію, як метод активізації пізнавальної діяльності студентів, ми не убезпеченні від помилок. Найтиповішими помилками є: монополія керівника заняття, який знає правильну відповідь, а інші мають її відгадати; безапеляційна віра учасників у свого керівника. В цьому випадку істина ставиться в залежність від авторитету; негативні наслідки стимулювання: керівник похваливши одного учасника, ненавмисно засмучує іншого; захоплення обговоренням абстрактних проблем, відхилення від теми; нерідко учасники дискусії (24 особи) “забивають” інших, не даючи сказати їм ні слова.

Щоб дискусія була результативною та успішною, необхідно дотримуватись загальних принципів дискусії;

рівноправні суб'єкт суб'єктивні стосунки всіх учасників;

позиція “я хороший, ти хороший”;

позиція “зрозумій мене правильно”;

істина понад усе;

лаконічність сестра таланту;

повага і дружелюбність при висловлюваннях.

Важливо чітко сформулювати правила проведення дискусії, що можуть бути такими:

я критикую ідеї, а не людей;

моя мета не в тому, щоб “перемогти”, а в тому, щоб знайти краще рішення;

я спонукаю кожного учасника до того, щоб вони брали участь в обговоренні;

я вислуховую думку кожного, навіть якщо з ним не погоджуюсь;

я спочатку з'ясовую всі факти та ідеї, що стосуються до обох позицій;

я прагну осмислити і зрозуміти обидва погляди на проблему;

я змінюю свою точку зору під впливом фактів і переконливих аргументів.

Спільне прагнення учителя й учнів досягти найкращих результатів Е.Браверман виразив у вигляді формули успіх у пізнавальній діяльності:

У=М+(ПІ+РІ+ЗІ+ВІ)+СЗ,

де У успіх; М мотивація; ПІ пошук інформації; РІ розуміння інформації; ЗІ запам'ятовування інформації; ВІ використання інформації; СЗ систематичність занять. Це прагнення спонукає учителя створювати на уроці нестандартні ситуації, використовувати нестандартні прийоми, проводити нестандартні уроки.

Наведемо приклад уроку географії у 8 класі.

Дидактичні ігри на вступному уроці 8 класу, формування нових знань, умінь, навичок

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. СУЧАСНИЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ

Мета: ознайомити учнів зі змістом курсу фізичної географії України, предметом і методами географічних досліджень, навести приклади історії формування території України, показати на карті одиниці адміністративнотериторіального устрою держави; продовжити формування навичок роботи з різноманітними джерелами географічних знань, розвивати логічне мислення, навички аналізу матеріалу, що вивчається.

Виховувати патріотизм, національну гордість за державу, в якій ми живемо.

Тип уроку: формування нових знань, умінь навичок.

Обладнання: Фізична та політикоадміністративна карти України, глобус електронний атлас України (Інституту передових технологій), державна символіка України: мелодія державного гімну, герб та прапор.

Опорні поняття: карта, глобус, атлас, географічне положення, методи географічних досліджень.

Базові поняття: політикоадміністративний поділ, адміністративна одиниця.

Географічна номенклатура: країни, що мають морські та сухопутні кордони з Україною, та їх столиці.

ХІД УРОКУ

І.Організація класу

Звучить державний гімн України. Учитель разом з учнями співає один куплет гімну.

Фрагмент відеофільму “Моя Батьківщина”.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом “Бліцопитування”

- згадайте, які розділи та теми географічної науки ми з вами вже вивчили;

- згадайте та назвіть коротко зміст матеріалу шкільного курсу географії 6-го класу;

- згадайте та назвіть коротко зміст матеріалу шкільного курсу географії 7-го класу;

- як ви гадаєте, над чим ми будемо працювати у 8-му класі?

2. Прийом “Географічний вернісаж”

Учні отримали випереджальне завдання та принесли фотознімки тих місць, де вони побували влітку. Можна коротко охарактеризувати цю територію 23 реченнями та прикріпити фотознімок на фізичну карту України в тому місці, де знаходиться даний об'єкт. (Можна запропонувати учням зробити таблички з власними прізвищами, аби було зрозуміло хто з них де був, цікаво буде продовжити таку роботу з картою, якщо є декілька класів у паралелі, і повернутися до цього “Вернісажу” на наступному уроці особливо в тому класі, з якого починалася робота).

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Подивіться уважно на карту. З'ясувалося, що всі ви є дослідниками рідної землі, України. Навіть не здогадуючись, ви вже почали знайомитися з географією нашої країни. На наших уроках ми продовжимо це знайомство з використанням наукових методів дослідження.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом “Домашня заготовка”

Учні, що отримали домашнє завдання коротко розповідають, використовуючи малюнки, схеми, діаграми:

короткий огляд української державності за часів Київської Русі.

українська державність за часів отримання незалежності у 1999 році.

Коротка довідка: територія, чисельність населення, його національний склад у порівнянні з країнами Європи.

2. Ознайомлення з етапами формування території України:

Час	Події
3,52,7 тис. років до н.е.	Існування трипільської культури (осідлі хліборобські племена)
VІІІ ст. до н.е. ІІІ ст.н.е.	Територію України населяють кіммерійці (перше державне утворення), скіфи, сармати.
ІІІ VІ ст.	Територію України населяють представники племінного союзу антів
VІ VІІІ ст.	На території України оселяються племена східних слов'ян: поляни, сіверяни, деревляни, дуліби, білі хорвати, уличі, тиверці
ІХХІІ ст.	Існування держави східних слов'ян Київська Русь
ХІІІ ІVІ ст.	Українські землі перебувають під владою монголотатарського ханства, Литви, Польщі, Угорщини, Османської імперії
ХV ст.	Утворення Кримського ханства
ХVІХVІІ ст.	Утворення Запорізької Січі центру боротьби українського народу з самовизначення
1654р.	Приєднання Гетьманщини до Московії
1667р.	Україна розподіляться на дві частини: Лівобережна (з Києвом) відходить до Московії, Правобережна до Польщі
Кінець ХVІІІ ст.	Західноукраїнські землі входять до складу АвстроУгорщини
7.11.1917р.	Проголошення УНР (Київ)
13.11.1918р.	Проголошення Західно Української Національної республіки (столиця Львів)
19191920рр.	Українські землі ввійшли до складу Росії, Польщі, Чехословаччини та Румунії
1922р.	Східна частина України входить до складу СРСР
1939р.	До України приєднуються її західні землі
1940р.	До України приєднуються Північна Буковина та Південна Бессарабія
1945р.	До України приєднується Закарпаття
1954р.	Верховна Рада Радянського Союзу передає Українській радянській соціалістичній республіці Кримську область
24.08.1991р.	Проголошено незалежність України



3. Прийом “Творча лабораторія”

Постановка проблемних запитань для роботи з картами атласу:

назвіть країни, з якими Україна має державні кордони. (Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова) які країни є сусідами другого порядку (по морю)? Туреччина

4. Прийом “Мозковий штурм”

Учитель пропонує учням розглянути схему структури методів географічних досліджень та пропонує дати характеристику одного з них, навести конкретні приклади (роботу можна організувати в групах парами з використанням тексту підручника).

“Найдивовижнішою властивістю нашого світу є те, що його можна дослідити”

Альберт Енштейн

Найважливіші методи географічних досліджень:

· спостереження

· моделювання

· дистанційний

Експедиційний середнє між стаціонарним і та екскурсійним дослідженнями. Від стаціонарних досліджень бере їхню науковість, систематичність та докладність спостережень, а від екскурсійних досліджень просторове переміщення, що дозволяє наочно вивчати різні природні об'єкти в русі.

5. Прийом “Конференція”

Учні коротко розповідають про окремі методи географічних досліджень.

6. Прийом “Роблю висновок”

Учитель пропонує учням зробити висновок щодо методів географічних досліджень та визначити, які з них використані на період навчання у 8му класі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом “Практичність теорії”

Учитель пропонує учням, використовуючи картографічний метод досліджень, визначити за допомогою політикоадміністративної карти адміністративні одиниці, з яких складається територія України.

VІ. Підсумки уроку

Прийом “Бліцопитування”

що вивчає фізична географія України? (фізична географія України це комплекс наук (загальне землезнавство, геоморфологія, кліматологія, гідрологія, палеогеографія, тощо), які вивчають природні компоненти і природні комплекси України та їх взаємодію)

як відбувалося формування території держави?

коли Україна отримала незалежність і стала суверенною державою? 24.08.1991р.

скільки адміністративних одиниць входить до складу України?

якими методами досліджень ми будемо користуватися під час вивчення фізичної географії України?

VІІ. Домашнє завдання

опрацюйте матеріал підручника.

підготуйте одне запитання, що починається зі слова “Чому”.

підготуйтеся до виконання практичної роботи.

VІІІ. Додатковий матеріал до уроку

Перші поселення людей на території нинішньої України з'явилися ще за доби неоліту в долинах Дніпра і Дністра. За 1000 років до н.е. На території України були племена кіммерійців, у VІVІІ ст. до н.е. на цих же територіях оселилися племена скіфів. Протягом 1го тис. до н.е. Прийшли племена сарматів. Слов'янські племена (анти) з'явилися у ІV ст.н.е. у VІІ ст. виникли князівства слов'янських племен (полян, древлян, сіверян, волинян, дулібів, уличів, тиверців тощо). Предки нинішніх українців в історичному минулому виявилися нездатними самостійно створити централізовану державу. Україна зазнавала нападів багатьох завойовників до того, як на її землю прийшли варяги, які у 882 р. утворили могутню слов'янську державу зі столицею в Києві. Він став відомим як “матір міст руських”.

Розробка уроку «УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ ПО ТЕМІ: ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ (8 клас)»

Урок можна провести у вигляді змагання між окремими групами учнів.

І тур. Прийом “Експрес-стест”

Завдання І групі

1. Найбільш поширеним заняттям людей у степовій зоні є:

а) розведення пушних звірів;

б) землеробство та скотарство;

в) оленярство;

г) рибальство.

2. Види ґрунтів, що є найбільш поширеним у степовій зоні України:

а) дерново-підзолисті;

б) сірі лісові;

в) чорноземи;

г) каштанові.

3. Встановіть відповідність між природними зонами України та найбільш характерними представниками їх рослинного світу:

а) степ;

б) лісостеп;

в) полісся;

г) Українські Карпати

Завдання ІІ групі

1. Чинник, який є головним у формуванні чорноземів у степовій зоні України:

а) панівні вітри;

б) рівнинний рельєф;

в) умови зволоження;

г) господарська діяльність людини.

2. Назвіть область України територія якої повністю розташована в степовій зоні:

а) Донецька;

б) Київська;

в) Закарпатська;

г) Вінницька.

3. Встановіть відповідність між природними зонами та заповідними територіями:

а) мішані ліси;

б) лісостеп;

в) Кримські гори;

г) степова зона

Завдання ІІІ групі

1. Природна зона, що займає найбільшу площу України:

а) мішані ліси;

б)степ;

в)лісостеп;

г) тайга.

2. Вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у лісостеповій зоні України:

а) дерново-підзолисті;

б)чорноземи;

в)сірі лісові; (й чорноземи опідзолені під дібровами; чорноземи типові під лучними степами)

г)каштанові.

3. Встановіть відповідність між природними регіонами України та їх характерними рисами:

а) Поділля;

б) Карпати;

в) степова зона;

г) Крим

Завдання ІV групі

1. Область України, територія якої повністю розташована в лісостеповій зоні:

а) Волинська;

б) Черкаська;

в) Донецька;

г) Львівська.

2. Область України, територія якої повністю розташована в зоні мішаних та широколистих лісів:

а) Луганська;

б)Кіровоградська;

в) Волинська;

г)Одеська.

3. Встановіть відповідність між природними зонами України та їх характерними рисами:

а) Кримські гори;

б) полісся;

в) лісостеп;

г) степ

Завдання V групі

1. Вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у зоні мішаних та хвойних лісів України:

а) дерново-підзолисті;

б)сірі лісові;

в) чорноземи;

г)каштанові.

2. Групи, на які розподіляються озера морського походження, що поширені в Приазов'ї та Причорномор'ї:

а) озера-лагуни та озера-лимани;

б) озера-стариці та карстові;

в) гребцеві або завальні;

г) дельтові та заплавні.

3. Встановіть відповідність між природними зонами та річною кількістю опадів:

а) мішані ліси;

б) лісостеп;

в) Кримські гори;

г) степова зона

ІІ тур. Прийом “Словничок”

Завдання

І група. Дайте визначення поняття “природна зона”.

ІІ група. Дайте визначення “ландшафт”.

ІІІ група. Дайте визначення поняття «висотна поясність ”.

VІ група. Дайте визначення поняття “провінція”.

V група. Дайте визначення поняття “ґрунт”.

ІІІ тур. Прийом “Естафета”.

Учні кожної команди-групи пишуть на картці запитання команді суперниці та передають картки сусідній групі. На підготовку відповіді 12 хвилини.

Наприклад:

Покажіть на карті природні зони України;

Назвіть особливості природи Азовського моря.

Покажіть на карті території, де відбуваються несприятливі природні процеси.

Визначте дві негативні риси впливу господарської діяльності людини на природу Чорного моря.

Поясніть, чому в Карпатах існує висотна поясність, але немає льодовиків.

ІV. Прийом “Так-Ні”

Учитель наводить твердження, а кожна з груп по черзі висловлює власну думку щодо нього, доповнюють або виправляють припущені помилки:

На поліських болотах з добре розвиненим торфовим горизонтом ростуть сосни, берези, а з мохів сфагнум.

Лісами вкрито 4% площі України. Вони займають значні площі в Карпатах, Криму і на Поліссі.

Тис ягідний, рододендрон жовтий, сосна кедрова збереглися без змін протягом багатьох епох. На Україну їх завезли з інших материків.

Ґрунти степової зони сформувалися в умовах надмірного зволоження.

Ґрунтовий покрив Кримських гір дуже строкатий. Він змінюється з висотою.

V тур. Прийом “Домашня заготовка”

Учні кожної групи розповідають цікавий матеріал (23 хвилини), що стосується вивчених тем.

VІ. Підсумки уроку

Учні оцінюють роботу груп, учитель оголошує оцінки.

VІІ. Домашнє завдання

Повторіть матеріал підручника, підготуйтеся до тематичного оцінювання.

можливості Комбінованого уроку з географії для використання дидактичних ігор

Використання дидактичних ігор на комбінованому уроці дає можливість розвивати пізнавальні здібності, розвивати мислення, просторову уяву, фантазію, пам'ять, увагу дітей, допомагає дитині оволодіти вмінням аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість.

Дидактичні ігри створюють умови для кращого пізнання дітьми себе і людей, взаємодії людини з навколишнім світом, усвідомлення зв'язків з природою, сім'єю, родичами, з самим собою, визначення поведінки в життєвих ситуаціях.

Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті, уваги сприяють всесторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості.

Гра - це “Чарівна паличка”, з допомогою якої можна навчити дитину мислити, винаходити, доводити. Важливо, щоб гра захоплювала і була доступною, щоб у ній був елемент змагання, якщо не з кимось, то, принаймні, з самим собою.

Інтерес до гри, до розв'язування завдань, що вимагають активного мислення, з'являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися не можливо.

Дидактичні ігри вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні, непосильні завдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципу від простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. В дитини з'являється віра в свої сили, розвивається “розумовий апетит”, а це означає, що мета дидактичних ігор досягнута.

Звичайно, коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило, застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв'язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Цей момент гри особливо важливий, бо починається інтенсивна робота думки (і індивідуальної, і колективної). В цей період необхідна допомога і підтримка вчителя, його пояснення і рекомендації. Іноді може бути корисна навіть підказка, що допомагає учневі знайти правильне рішення. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розв'язування логічних завдань, роботи з текстом важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.

Ігри та завдання класифікуються за впливом на розвиток найважливіших технічних та пізнавальних процесів:

І. розвиток образного мислення;

ІІ. тренування логічного мислення;

ІІІ. розвиток сенсорних здібностей;

ІV. тренування пам'яті;

V. розвиток уваги;

VІ. розвиток уяви і творчих здібностей.

Наведемо приклад уроку:

ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ АЗОВСЬКОГО МОРЯ. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЙОГО ВОД

Мета: сформувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря; про стан природних ресурсів Азовського моря, проблеми їх використання і охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості; продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами географічної інформації.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, атлас, ілюстрації, краєвиди Азовського моря.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

ІІ. Перевірка домашнього завдання (на карточках)

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом “вірю не вірю”

Чи вірите ви, що Чорне море омиває територію України на півдні.

Чи вірите ви, що Кримській півострів найбільший півострів у Чорному морі?

Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорне море?

Чи вірите ви, що солоність Чорного моря 1718 %0 ?

Чи вірите ви, що Південний берег Криму можна ефективно використовувати як рекреаційну зону?

Чи вірите ви, що Чорне море може загорітися, як це стверджує К.Чуковський у своїй казці?

ІV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Природній об'єкт, який ми вивчатимемо сьогодні, характеризується як наймілкіше море на Землі. Азовське море з Чорним морем омиває територію країни на півдні і є її “морськими воротами”.

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом “Учнівська конференція”

Учні попередньо підготували навчальний матеріал. Азовське море характеризується за типовим планом. Розповіді учнів обов'язково ілюструються картою. По можливості можна запропонувати учням провести учнівську презентацію, що стане хорошим прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів та сприятиме впровадженню нових інтерактивних технологій у навчальний процес географії.

Основні моменти нового матеріалу

Азовське море най мілкіше на Землі, але багате на рослинність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду в пізньочетвертинний світ. Берегова лінія своєрідна. На північ чітко оформились морські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Обитічна, Федотова. На заході море від Сиваша відокремлене піщаним баром завздовжки до 110 км., відомим під назвою Арабатська стрілка.

У морі багато заток і лиманів. Найбільші затоки Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільші лимани Молочний, Утлюцький.

Клімат характеризується рисами континентальності, через незначну площу акваторії. Взимку відчутний вплив сибірського антициклону, що зумовлює сильні північносхідні та східні вітри.

Середня температура повітря в січні +3... 5С. У червні середня температура піднімається до +23... +25С за безхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 45 місяців. Поблизу берегів товщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до +25...+30 С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний схід від 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки із швидкістю від 1020 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це коси спрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8м у південній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене хвильовими процесами та значною кількістю планктону.

Солоність моря в середній частині близько 1214%0 , проте в Таганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 25%0 , а в Сиваші зростає до 250%0. Зростання солоності моря останнім часом пов'язане із зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується на господарські потреби.

В морі налічується 155 видів представників зоопланктону. Влітку тут спостерігається світіння води, що зумовлене ночесвітками ноктилуками. На всій площі дна моря ростуть зелені, бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і освітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприяла велика щільність фотопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб, виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу, камбалу, прісноводних ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представник ссавців дельфін азовка.

За останні роки загострилась екологічна ситуація. Це пов'язане як із діяльністю промислових об'єктів на узбережжі, так і з аваріями суден в акваторії.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом “Порівняй”

Порівняйте особливості природи Чорного та Азовського морів.

Порівняйте особливості гідрологічного режиму Чорного та Азовського морів.

Порівняйте джерела забруднення вод Чорного й Азовського морів.

Порівняйте можливості господарського використання Чорного та Азовського морів.

VІІ. Висновки уроку (Прийом “Роблю висновок”)

Заключне слово учнів

VІІІ. Підсумки уроку

Виставлення оцінок у журнал та у щоденники.

ІХ. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.



Висновки

Отже, пропонований матеріал - це розробка цілої низки завдань, що покликані розв'язати одночасно і розвивальні, і дидактичні завдання на уроках географії в 8-у класі. Головною метою цієї роботи є розвиток потенційних здібностей учнів, формування наукових понять, вплив на емоційний стан, почуття, стимулювання саморегуляції навчальної діяльності. В роботі враховано не лише педагогічний, але й психологічний аспект вікових особливостей учнів.

Основою науково-методичної концепції даної роботи є реалізація особистісно орієнтованого підходу до вивчення географії шляхом зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок уникнення надмірної формалізації навчального матеріалу; викладення його у відповідності до вікових особливостей дітей; використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів, та завдань, які стимулюють самостійну, пошукову та пізнавальну активність; супроводження текстів уроків відповідним схематичним та табличним матеріалом.



Список використаної літератури

1. Бєскова Н. Уварова Г.

2. Вішшкіна Л. Навчальне моделювання на уроках географії// Географія та основи економіки в школі.-2006

3. Воробйова Р. Географічне виховання учнів у процесі спільної ігрової діяльності //Географія та основи економіки в школі-2005 С.-21.

4. Гільберг Т.Г., Думанська Г.В., тестовий контроль 8 клас Камянець-Подільський, «Абетка»// Географія України - 2000.

5. Голишкін В.О. “Інтелектуальні ігри на уроках географії» 8 клас. Харків, «Основа».

6. Грагова О.К.

7. Довгань Г.Д. Географія України //розробки уроків, «Веста»- 2007.

8. Капіруліна С.Л., Сорока М.В. Усі уроки географії 8 клас, Харків, «Основа», -2008

9. Коваленко Г.М., Загородній В.В., Ковтун В.В. Географія України// самостійні та контрольні роботи, географічні диктанти що? де? Коли? Київ, “Актуальна освіта”- 1998

10. Ковальчук Г. «Географія в школах України»//науково-педагогічний журнал - № 01316788.- С.18

11. Ліскович Є. Ігри для перевірки знань учнів//Географія та основи економіки в школі - 2004.- С.-21-23, 26 ,32

12. Максименко Н.В., Пересадько В.А. Готові картки-завдання для поточного оцінювання 8 клас. 12-річна школа, Харків, «Основа»

13. Малая О. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії// Географія та основи економіки в школі

14. Навчальні програми для 12-річної школи. Географія. Програма для учнів 6-11 класів середніх загальноосвітніх шкіл (рівень стандарту) офіційний сайт МОУкраїни «

15. Новикова В. Урок-конференція// Географія та основи економіки в школі

16. Осадчук Г. Сенкени на уроках географії // Географія та основи економіки в школі - 2005. - С-20

17. Платов В.Я. Деловые игры. - Москва, - 1991

18. Пушкарьова А. «Географія та основи економіки в школі» -№5. -2003.-С.30

19. Савченко О.Я. «Сучасний урок» // Посібник для вчителя. - 1997.-С.32

20. Синя Н.

21. Сорока М. «Географія та основи економіки в школі»// - 1999. С-21

22. Усова Н. «Такі різні ігри»// Географія та основи економіки в школі -2003. С.-23

23. Хрусткий Е.А. Организация и проведение деловых игр. -Москва, - 1991

24. Шандра В.І. Географія та основи економіки в школі С.-41

25. Щербань П.Н. Навчально-педагогічні ігри -Київ.- 1993

26. Ягниця В. «Міс географія» // Географія та основи економіки в школі - 2005 С.-26

27. Яценко Д., Леонтьєва Г. Активні форми й методи на уроках географії//Географія та основи економіки в школі - С.-5