Застосування бесіди в екологічному вихованні школярів

Дидактика словесних методів навчання і виховання у початковій школі. Зміст та види бесіди у навчально-виховному процесі початкової школи. Особливості використання бесіди в екологічному вихованні молодших школярів. Практичні аспекти застосування бесіди.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.06.2014
Размер файла 82,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Заключна бесіда спрямована на систематизацію і узагальнення одержаних фактів, їх конкретизацію, закріплення, уточнення. Ці бесіди за змістом можуть бути різного рівня: одні проводяться після спостереження за вузьким колом об'єктів, наприклад, що бачили діти на водоймі, на луці, у лісі. Можуть проводитися бесіди за більш широким колом явищ (бесіди про осінь, зиму, весну, літо, про неживу природу, свійських і диких тварин тощо). Під час цих бесід узагальнюються знання дітей, набуті за тривалий час [28, 208].

З усіх видів бесід проведення заключної бесіди вимагає найбільш ретельної підготовки дітей і вихователя. Успіх узагальнюючої бесіди залежить від:

1. Чуттєвого досвіду дітей.

2. Плану бесіди, в якому слід передбачити, які питання треба уточнити, до яких узагальнень і висновків потрібно підвести дітей.

3. Правильного добору ілюстративного матеріалу [7, с.48].

Бесіда - це результат проведеної з дітьми роботи. Тому перед вчителем стоїть завдання нагромадження у дітей уявлень через спостереження, трудову діяльність, ігри, читання природознавчої літератури, розповіді. Вести з дітьми бесіди можна лише про те, про що у дітей є конкретні уявлення. Ось чому заключній бесіді про осінь повинні передувати екскурсії і цільові прогулянки в різні осінні місяці у ліс, парк, на водойму, збір урожаю на городі, перегляд діафільмів "Осінь", "Хто як до зими готується", дидактичні ігри на закріплення знань про дикорослі і культурні рослини, тварин, розучування віршів про осінь тощо. Вихователь повинен добре уявляти дидактичну мету бесіди, який зміст треба уточнити, конкретизувати, які суттєві зв'язки для узагальнень і систематизації слід виділити, до яких узагальнень і висновків необхідно підвести дітей у ході бесіди.

Бесіда починається найчастіше з аналізу явищ, фактів, виділення їх особливостей, ознак, суттєвих зв'язків і залежностей між явищами. Такий аналіз забезпечує перехід до узагальнень, систематизує розрізнені факти. Аналіз і підготовку до узагальнень у першій частині бесіди забезпечують запитання до дітей.

У бесіді про осінь: "Які ви знаєте осінні місяці? Яка погода була на початку осені, в середині і в кінці? Чому дні стали коротші, а ночі довші? Які квіти цвіли на початку осені в саду, в лісі? Які комахи літали біля них? Чому пізньої осені не цвіли квіти і не літали комахи? Які птахи відлетіли від нас? Чому вони відлетіли? Які птахи залишилися? Чим вони живляться тепер? Як готуються зимувати жаби, їжачки? Чому вони засинають?"

Опора на досвід дітей і логічна послідовність запитань забезпечують більшу зацікавленість, активність дітей, підводять до більш узагальненого розуміння зв'язків у природі.

До запитань вчителя ставляться певні вимоги. Запитання:

1. Пропонуються всьому класу, оскільки в них завжди є розумові завдання, які повинні вирішуватися всіма дітьми.

2. Мають бути зрозумілими, точними, короткими.

3. Повинні містити одну думку [7, с.50].

Не слід ставити запитань, що вимагають відповіді "так" або "ні" через те, що вони не забезпечують достатньої розумової і мовної активності дітей. У середньому кількість запитань у бесіді має дорівнювати 12-14.

Вчитель у ході бесіди повинен піклуватися про те, щоб використати різноманітний наочний матеріал, який допоможе дітям пригадати і виділити суттєві ознаки явищ. Це - календарі природи, малюнки дітей, ілюстрації, картини, а також технічні засоби - діапозитиви, грамзаписи, які підвищують емоційну насиченість бесіди. В процесі бесіди можна використовувати знайомі дітям вірші, прислів'я, загадки, приказки.

Бесідою слід керувати так, щоб не давати дітям ухилятися від теми, в той же час вести її невимушено, природно. Слід вислуховувати дітей, але не вимагати від них обов'язково повних відповідей. Доцільно спонукати всіх учнів до оцінки думок, що ними висловлюються, і неухильно вести до кінцевих висновків. Важливо, щоб діти самі сформулювали висновки, узагальнення, а не повторювали їх за вчителем.

Заключні бесіди завершують роботу по ознайомленню дітей з сезонними явищами природи і повинні проводитися в кінці сезону. Навесні, влітку в зв'язку із значним збільшенням пізнавального матеріалу, який набувають діти під час ознайомлення з природою, можна проводити 2-3 бесіди. Наприклад, враження, одержані дітьми під час екскурсій чи цільових прогулянок у ліс, на луки, на поле, уточнюються і систематизуються під час бесід на такі теми: "Що ми бачили в лісі", "Що ми бачили на луці", "Що ми бачили на полі".

Специфіка змісту бесіди визначає її тип, своєрідність проведення, використання наочного матеріалу. Заключні бесіди часто проводяться з дітьми старшого дошкільного віку як контрольні заняття.

Використання всіх словесних методів, і особливо бесід, потребує широкого введення емоційного фактора. Цього можна досягнути введенням ігрових прийомів, змагальності типу телевізійної гри "Що, де, коли", постановкою перед дітьми завдань на відтворення дій тварин тощо.

2.3 Практичні аспекти застосування бесіди як виховного методу в роботі початкової школи

Під час проходження педагогічної практики в одній із шкіл міста Миколаєва, я намагалася виховати в учнів любов до рідної землі, до матері, повагу до українських традицій та інших якостей майбутньої всесторонньо розвиненої особистості. Я регулярно проводила позакласну виховну роботу в якій застосовувала бесіду як основний метод роботи в своїй практиці.

Як відомо сім'я є першоджерелом виховання дітей, тому я тісно співпрацювала з батьками застосовуючи бесіди про виховання.

Сім'я, родина - найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини щасливим, повноцінним, плідним. Але батьки повинні усвідомити, що вони виконують і важливу соціальну роль, адже кожна повноцінна родина є фундаментом здорового суспільства. У статті 59 Закону України "Про освіту" зазначено, що виховання у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

М.Г. Стельмахович розглядає родину як перше соціальне та емоційне мікросередовище, в якому розвивається і виховується людина від моменту її народження. В.О. Сухомлинський писав: "У сім'ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростає пагін і гілки, і квітки, і плоди. Сім'я - це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави".

Сімейне виховання - це зусилля, які докладають дорослі задля того, щоб молодші члени сім'ї відповідали їхнім уявленням про те, якою повинна стати дитина, підліток, юнак чи юнка. Сімейне виховання полягає у формуванні особистості дитини, розвитку її здібностей, інтересів, світогляду, духовної культури, передачі дорослими членами сім'ї соціального досвіду.

Родина формує ставлення до праці, до іншої людини, до світу - природного і надприродного, до суспільства, до самої себе. Вона допомагає подолати життєві випробування, дає реальну підтримку, вселяє віру у власні сили і краще майбутнє.

Як свідчать дослідження А.П. Баранова, О.І. Іванова, В.А. Сисенко та інших, сім'я:

створює сприятливий емоційно-психологічний мікроклімат, заснований на неповторній близькості батьків з дітьми, яка неможлива в інших ситуаціях спілкування дітей з дорослими;

формує характер, звички, ставлення до людей, праці, суспільства, природи тощо;

дає уроки життя в усіх його виявах, виконуючи своєрідне тренування у виконанні певних функцій.

Досвід показує досить наочно, що жодні виховні заклади, навіть найкращі, не можуть виконувати ту роль у вихованні дітей, яку відіграє сім'я, не можуть ефективно функціонувати без участі і допомоги сім'ї, без взаємодії з батьками. Про це слід пам'ятати класному керівнику.

Індивідуальні бесіди з батьками відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати. Якщо вихователь не готовий одразу відповісти на запитання батьків чи надати їм кваліфіковану рекомендацію, він може перенести бесіду на інший день та ретельно підготуватися до неї. Неприпустимо тільки вказувати батькам на недоліки, помилки їхніх сина чи доньки. Потрібно запропонувати методи, за допомогою яких вони зможуть вплинути на дитину.

У ході першої індивідуальної бесіди з вчителем батьки мають відчути, що той вболіває за успіхи кожної дитини. Тому не варто запевняти батьків, що всі відповіді на свої запитання вони отримають на перших батьківських зборах.

Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд школяра будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте. Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена. Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

Під час позакласної виховної роботи я проводила виховні години з використанням елементів бесіди. Під час такої роботи намагалася розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях письменників, видатних людей України, залучала учнів до скарбниці рідної мови, прищеплювала любов та повагу до них, намагалася сформувати відчуття прекрасного. Для цього було проведено урок присвячений українській народній пісні "Музика в житті Т.Г. Шевченка", який проведено у формі бесіди, у додатках наводиться уривок з цього уроку (Див. додаток А).

Узагальнимо викладений у другій частині матеріал.

Для виховання у молодших школярів ціннісних орієнтацій у початкових класах широко використовується етична бесіда. Мета етичної бесіди - поглиблення, зміцнення моральних понять, узагальнення і закріплення знань, формування системи моральних поглядів і переконань.

Етична бесіда - метод залучення вихованців до вироблення правильних оцінок і суджень по всіх хвилюючих їх питань. Обговорюючи ситуації, конкретні вчинки, учні легше осягають їх сутність і значення.

Для цього можна використовувати такі прийоми: а) поставити питання, пов'язані із з'ясуванням сутності морального поняття, яке лежить в основі змісту бесіди. Наприклад, що таке ввічливість і т.п.; б) перш ніж оголосити тему, можна розповісти про який-небудь цікавому подію або факт, що має відношення до наміченої темі; в) перш ніж оголосити тему, потрібно згадати про якомусь випадку з класної життя, який дозволяє обгрунтувати необхідність поглибленого розкриття та осмислення відповідної моральної норми; г) оголосивши тему, спробувати надати їй особливу важливість і підкреслити її значення за допомогою змістовного висловлювання або афоризмів.

Практична реалізація завдань і мети екологічної освіти будується на засадах поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою. Велику вагу має у цьому аспекті проведення бесід з учнями на природі. У процесі ознайомлення учнів з природою використовуються вступні, супровідні і заключні бесіди. Вступна бесіда ставить за мету пов'язати попередні знання дітей з вивченням нових, викликати інтерес до них, з'ясувати, що діти недостатньо засвоїли, у супровідній бесіді питання, які ставить вихователь, повинні активізувати думку дітей, вести їх від виділення зовнішніх ознак до порівнянь, встановлення зв'язків і залежностей. Заключна бесіда спрямована на систематизацію і узагальнення одержаних фактів, їх конкретизацію, закріплення, уточнення.

Висновки

Аналізуючи викладений матеріал, зробимо узагальнюючі висновки. Словесні методи займають ведуче місце в системі методів навчання. Вони дозволяють у найкоротший термін передати велику за обсягом інформацію, поставити перед тими, кого навчають, проблеми і вказати шляхи їхнього вирішення. За допомогою слова вчитель може викликати у свідомості дітей яскраві картини минулого, сьогодення і майбутнього людства. Слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів.

Бесіда, як один із словесний методів навчання і виховання, є діалогом між учителем і учнем, який підпорядковується конкретній меті. Цей метод широко застосовується у процесі навчання молодших школярів і має великі можливості в керуванні їхньою пізнавальною діяльністю.

За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень. Тому її можна використовувати і як метод у різних напрямках виховної роботи з молодшими школярами. Вона дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального змісту, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв'язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання і виховання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку.

Основним "інструментом" у бесіді є запитання. Від них значною мірою залежить успіх бесіди. Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом, тобто учень повинен розуміти, про який об'єкт питає вчитель і що саме про нього треба розповісти. Запитання не повинні бути невизначеними.

Метод бесіди має наступні переваги: активізує учнів; розвиває їхню пам'ять і мову; робить відкритими знання учнів; має велику виховну силу; є гарним діагностичним засобом.

З цього ми робимо висновок, що цей метод застосовується не тільки у дидактичних цілях, а й як метод виховання.

Особливість проведення етичних бесід у початкових класах в тому, що в них можна включати інсценування, читання уривків з художніх творів, декламацію, але при цьому не можна забувати, що в етичній бесіді повинен переважати живий обмін думками, діалог. Після її проведення класному керівнику необхідно провести роботу з поглиблення виявлених моральних понять, норм поведінки, організовуючи практичну діяльність дітей.

У процесі морального виховання молодшого школяра нагромадження знань про норми й вимоги моралі здобуває важливе значення. У зв'язку із цим очевидна необхідність організації моральної освіти учнів, починаючи з 1-го класу. Очевидна й необхідність організації спеціальної роботи педагога над роз'ясненням сутності моральних норм, моральних відносин людини до суспільства, колективу, праці, до оточуючих людей і самому собі. Можливість забезпечити моральні знання на такому рівні, коли школяр буде мати здатність охоплювати загальне й істотне в різноманітних явищах навколишнього життя, реалістично оцінювати ситуацію, що створилася, наслідки свого вчинку.

У вихованні будь-якої моральної якості застосовуються різні засоби виховання. У загальній системі морального виховання важливе місце займає група засобів, спрямованих суджень, оцінок, понять на виховання моральних переконань. До цієї групи відносяться етичні бесіди.

У початковій школі етична бесіда має більше просту структуру. Тут кращий індуктивний шлях: від аналізу конкретних фактів, їхньої оцінки до узагальнення й самостійного висновку. У середніх і старших класах бесіду можна почати з формулювання морального правила й для ілюстрації використати конкретний матеріал з життя, художньої літератури.

Проведення етичних бесід містить у собі: підготовчий етап; проведення бесіди; організацію й оцінку повсякденної діяльності й відносин дітей на основі засвоєних моральних норм і правил.

Можливі різні варіанти послідовності проведення етичних бесід, можна порекомендувати наступні:

1. Визначення теми бесіди й порушення в школярів інтересу до сприйняття й засвоєння матеріалу.

2. Обґрунтування актуальності, значимості обговорюваної теми.

3. Розкриття теми бесіди на прикладі життя й діяльності видатних людей, а також на матеріалі навколишнього життя.

4. Аналіз положення справ у класі у зв'язку з обговорюваною проблемою й визначення конкретних завдань (рад, рекомендацій) з поліпшення роботи й поведінки учнів.

5. Узагальнення підсумків бесіди й коротке опитування учнів з основних положень викладеного матеріалу.

Екологічне виховання ставить за мету поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою. Велику вагу має у цьому аспекті проведення бесід з учнями на природі.

Бесіда - це результат проведеної з дітьми роботи. Вести з дітьми бесіди можна лише про те, про що у дітей є конкретні уявлення. Бесіда починається найчастіше з аналізу явищ, фактів, виділення їх особливостей, ознак, суттєвих зв'язків і залежностей між явищами. Такий аналіз забезпечує перехід до узагальнень, систематизує розрізнені факти. Аналіз і підготовку до узагальнень у першій частині бесіди забезпечують запитання до дітей. Опора на досвід дітей і логічна послідовність запитань забезпечують більшу зацікавленість, активність дітей, підводять до більш узагальненого розуміння зв'язків у природі.

Список використаних джерел і літератури

1. Аверіна Н.Г. Про духовно-моральне виховання молодших школярів / Н.Г. Аверіна // Поч. школа. - 2005 - № 11 - С.68-71

2. Байбара Т.М. Методика навчання в початкових класах [Текст] / Т.М. Байбара - К.: Веселка, 1998. - 396с.

3. Бех І.Д. Життя особистості у просторі духовності [Текст] /І. Бех // Початкова школа. - 2011. - N 4. - С.1-3.

4. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посібник / О. Вишневський, В.Л. Омеляненко. - Видання третє, доопрацьоване і доповнене. - К.: Знання, 2008. - 566 с.

5. Вікова та педагогічна психологія [Текст] / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

6. Вознюк Н.М. Етико-педагогічні основи формування особистості: навч. посібник для вузів / Н.М. Вознюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 193 с.

7. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981. - 152 с.

8. Гаряча С. Виховання основ етичної культури молодших школярів // Початкова школа. - 2010. - №3. - С.70-71.

9. Голінченко Л. Виховуємо особистість: проблема організації виховного процесу набула особливої актуальності й гостроти [Текст] / Л. Голінченко // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2011. - N 1. - С.33-36.

10. Грицай Ю.О. Педагогіка: курс лекцій: навч. посібник для вузів / Ю.О. Грицай. - Миколаїв: Іліон, 2007. - 564 с.

11. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. - Москва, 1987 - 473с.

12. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М.: Просвещение, 1987. - 273 с.

13. Король А. Традиційні та нетрадиційні методи навчання у розвитку творчої особистості // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С.29-30.

14. Максимюк С.П. Педагогіка: навчальний посібник для вузів / С.П. Максимюк. - К.: Кондор, 2009. - 670 с.

15. Маркуша А.М. Если вы учитель. М.: Просвещение, 1989. - 395 с.

16. Мачуська Г.М. Формування культури спілкування суб'єктів навчально-виховного процесу // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С.36-43.

17. Мир детства: младший школьник / Л.И. Айдарова [и др.]; ред.А.Г. Хрипкова. - М.: Педагогика, 1981. - 400 с.: ил.

18. Пакулов К.Т. Методы в начальном обучении. - М.: Педагогика, 2005. - 351с.

Додаток

Додаток А

Уривок з уроку, який присвячено українській народній пісні.

Тема: Музика в житті Т.Г. Шевченка.

Мета: розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т.Г. Шевченка, залучити дітей до скарбниці рідної мови, прищеплювати любов і повагу до Шевченкового слова, формувати відчуття прекрасного; виховувати любов до рідного краю, української народної пісні, культуру слухання музики; розвивати усне мовлення, увагу, уяву, мислення, пам'ять.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений рушником, виставка книжок - видань творів поета, збірка хорових творів та пісень на вірш Тараса Шевченка "Зоре моя вечірня" (упорядник К. Войтек, В. Горбатюк), збірка віршів "Наша мова - солов'їна" (упорядник М. Слабошпицький), магнітофон, фортепіано, репродукції картин і портретів, музичні записи.

Форма роботи: Бесіда.

Напис на дошці: "Бувають щасливо обдаровані особи і бувають щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музику, це - українці. П.І. Чайковський".

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

I. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку. Привітання.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Звучить запис пісні Я. Степового на вірші Т. Шевченка "Утоптала стежечку".

Ви слухали пісню "Утоптала стежечку". Про що ця пісня? (Відповіді дітей.) Музику написав Яків Степовий, а вірші - поет, портрет якого ви бачите. (Учитель демонструє репродукцію картини І. Кримського "Портрет Т. Шевченка", 1871.) Хто це? (Тарас Григорович Шевченко.) Що ви про нього знаєте?

Учні пригадують відоме їм з біографії поета пророки дитинства та юнацтва: смерть матері, яку "ще молодою у могилу нужда та праця положила", життя з мачухою, потім смерть батька, важкі, сповнені страху й приниження обставини навчання грамоти в дяків Г. Губського і П. Богорського, малювання - у живописця В. Ширяєва, перебування козачком у передпокоях пана Енгельгардта.

Учитель, вислухавши відповіді учнів, звертає їхню увагу на виставку книжок із творами Т.Г. Шевченка.

III. Ознайомлення з темою та метою виховного заходу.

На світі є чимало поетів, віршам яких притаманна мелодійність. До таких поетів, без сумніву, належить Т.Г. Шевченко, про якого П.І. Чайковський сказав. (учитель зачитує вислів, записаний на дошці).

Сьогодні ми поговоримо про те, яке місце посідала в житті поета музика, особливо народна пісня, яке значення мала вона для творчості Кобзаря.

IV. Розповідь учителя з елементами бесіди та слухання музики.

За багатовічну історію український народ створив неперевершену культурну традицію, скарби літописів, багатий фольклор з величним епосом козацьких дум, красою ліричних пісень, створив образну, співучу мову, наче призначену для поетів. Співучість і краса української народної пісні перелилися в чудові поезії Т.Г. Шевченка.

Велику невгасиму любов до народної пісні Т.Г. Шевченко проніс через усе своє життя. Вона з дитинства живила його мрії, звучала голосами кирилівських співаків, сумними переборами кобзарів і лірників. Подивіться на цю репродукцію (учитель демонструє репродукцію картини Т.Г. Шевченка "Сліпий") та пригадайте, що ви знаєте про кобзарів? Які пісні вони виконували? (Кобзар - народний співець і музикант, що грав на струнному інструменті - кобзі, ходив від села до села та співав пісні. У тих піснях розповідалось про історію нашого народу, про його долю, про надію на краще майбутнє.) Послухайте запис однієї з таких пісень. (Звучить запис "Пісні про Морозенка".) Малий Тарас любив, навіть більше за розповіді дорослих, слухати пісні. За свідченням сучасників, він мав надзвичайну пам'ять і пісень тих знав "силу без ліку". Хлопчик-козачок тихо стояв у кутку і, чекаючи наказів пана, наспівував сумні пісні. А коли чув від когось нову пісню, одразу запам'ятовував її слова та мелодію.

Учитель демонструє репродукцію картини М. Дерегуса "Малий Тарас слухає кобзаря", 1956.

Пісня стала найкращим другом Тараса. Вона була основою творчості та першою книжкою, з якої Т.Г. Шевченко довідувався про історію народу, його думки, почуття. Згодом про пісню поет писав: "Вона мене і порадить, і розважить, і правдоньку мені скаже".

Поясніть, як ви розумієте цей вислів. (Відповіді дітей.)

Т.Г. Шевченко постійно вводив народні пісні, або хоч окремі рядки з них, у чудове мереживо своїх оригінальних творів. У повісті "Близнецы" Тарас Григорович використав понад 20 народних пісень. Іноді досить було одного рядка, щоб надихнути поета на багато неперевершених строф.

Особливо любив Тарас Григорович "співати" свої вірші "Тяжко, важко в світі жити", "Думи мої, думи мої", "Нащо мені чорні брови". Послухайте запис романсу В. Губаренка "Тяжко, важко в світі жити" та уявіть, що це співає сам Т.Г. Шевченко. (Звучить запис романсу.)

Поет постійно дбав про збереження українських народних пісень і часто записував їх у свої етнографічні альбоми. (Учитель демонструє репродукцію картини П. Носко "Т. Шевченко серед селян-кріпаківу Кирилівці".) Серед таких пісень значне місце посідали історичні. Кобзар свідомо ретельно збирав усе, що зберігало славну історію народу. Адже історична пам'ять народу завжди показувала ту найбільшу правду, яку часом не могли зберегти кращі історики. Ці пісні згодом давали поштовх творчій фантазії Тараса Григоровича та ставали історичною основою багатьох його творів ("Гайдамаки", "Тарасова ніч"). З ними ви ознайомитесь у старшій школі.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Наукові основи проблеми розвивального потенціалу методів навчання, дидактична сутність словесних методів навчання як педагогічна проблема. Бесіда як метод навчання молодших школярів. Забезпечення розвивального потенціалу бесіди у навчальному процесі.

    магистерская работа [204,2 K], добавлен 23.11.2009

  • Теоретичні основи бесіди як методу навчання в початковій школі. Основні види бесіди та їх характеристика. Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства. Діагностика та аналіз педагогічного досвіду вчителів на прикладі ЗОШ №54 міста Львова.

    курсовая работа [83,9 K], добавлен 14.11.2010

  • Проблеми та методика використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці в початковій школі, стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна". Реалізація педагогічних умов організації бесіди у 3 класі; результати експериментальної роботи.

    дипломная работа [66,9 K], добавлен 07.11.2009

  • Метод бесіди у структурі розвитку пізнавальної активності молодших школярів: теоретичні основи, історіографія проблеми. Сутність, зміст і види бесіди як методу навчання. Дидактичні умови оптимального використання методу для активізації діяльності учнів.

    дипломная работа [152,9 K], добавлен 24.09.2009

  • Словесні методи навчання як проблема педагогічної науки. Сутність і структура, дидактичні особливості методу навчання. Використання бесіди на уроках у початковій школі. Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках.

    курсовая работа [128,3 K], добавлен 25.06.2009

  • Дослідження проблеми формування пошукової навчально-пізнавальної діяльності на різних етапах розвитку педагогіки. Використання вчителем бесіди із запитаннями, засобів наочності, самостійної роботи для активізації інтересу молодших школярів до навчання.

    дипломная работа [979,2 K], добавлен 02.08.2012

  • Історія виникнення та використання шкільної лекції у навчальному процесі. Мета та завдання застосування методу бесіди. Принципи професійного навчання. Виявлення ролі повідомлювальної бесіди у практиці діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

    курсовая работа [326,6 K], добавлен 28.10.2014

  • Педагогічна сутність і оцінка ефективності методу бесіди, особливості його використання як засобу естетичного сприймання творів мистецтва у початкових класах. Форми використання бесіди у процесі ознайомлення школярів з творами образотворчого мистецтва.

    дипломная работа [299,7 K], добавлен 24.10.2009

  • Дослідження особливостей використання словесних методів навчання на уроках у початковій школі. Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках. Самостійна робота учнів з підручником та робота під керівництвом вчителя.

    курсовая работа [112,2 K], добавлен 23.02.2014

  • Сутність та основні види бесід. Моральне виховання як цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток учнів. Значення етичної бесіди у вихованні підлітків. Варіанти послідовності її проведення. Діалог як засіб формування етичної культури школярів.

    контрольная работа [37,2 K], добавлен 01.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.