Основні вимоги для підготовки викладача дизайнерських дисциплін до проведення занять у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі

4. Основні вимоги для підготовки викладача до організації науково-дослідницької роботи у коледжі

Науково-дослідна робота студентів Дніпропетровського театрального-коледжу є одним із напрямів їх самостійної роботи, важливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Загальні засади НДРС. Науково-дослідна робота студентів охоплює два взаємозв'язаних аспекти:

а) навчання студентів елементів дослідної діяльності, організації і методики наукової творчості;

б) наукові дослідження, які здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу.

Зміст і характер науково-дослідної роботи студентів визначаються:

- проблематикою науково-дослідної і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, вищого навчального закладу загалом;

- тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці із виробництвом;

- умовами дослідної роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливостей доступу до потрібної наукової інформації, наявністю комп'ютерної техніки, наявністю кваліфікованого наукового керівництва. [24]

Зміст і структура НДРС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу. Це зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь і навичок у процесі виконання ними наукової роботи.

Науково-дослідна діяльність студентів вищого закладу освіти здійснюється в таких напрямах:

- науково-дослідна робота як невід'ємний елемент навчального процесу, що належить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм і є обов'язковою для всіх студентів;

- науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах студентського науково-творчого товариства, у наукових гуртках, проблемних групах тощо;

- науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади тощо).

Належно організована науково-дослідна робота студентів у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню навчальних дисциплін, виявленню індивідуальності, формуванню власної думки щодо конкретної дисципліни. [10]

Залучення студентів до науково-дослідної роботи здійснюється через академічну групу. На початку навчального року на стаціонарі, під час настановчої сесії на заочному відділенні, в групах, на курсах і факультетах проводять бесіди, в яких надають докладну інформацію щодо запланованої наукової тематики вищого навчального закладу, факультетів, кафедр.

Студент коледжу, який займається науковою роботою, відповідає лише за себе: тільки від нього самого залежить вибір теми досліджень і терміни виконання роботи. Затрачаючи особистий час, студент розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати власний погляд. [23]

Реалізована в комплексі науково-дослідна діяльність студентів забезпечує розв'язання таких завдань: формування наукового світогляду студентів, оволодіння методологією і методами наукового дослідження; надання допомоги їм у прискореному оволодінні спеціальністю; розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у розв'язанні практичних завдань; прищеплення навичок самостійної науково-дослідної діяльності; розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у своїй практичній роботі; залучення найздібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики; постійне оновлення і вдосконалення своїх знань; розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця тощо.

Науково-дослідну роботу студентів слід спрямовувати на розвиток системи інтелектуальних творчих якостей особистості: інтуїції (пряме бачення суті речей без обґрунтування); креативності (творче) мислення (здатність продукувати нові ідеї, гіпотези, способи розв'язання проблемних задач); творчої уяви (самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних результатах діяльності); дивергентності мислення (здатність запропонувати декілька підходів до розв'язання задачі та міняти їх, бачити проблеми, об'єкти в різних ракурсах); оригінальності мислення (своєрідність якостей розуму, способу розумової діяльності); асоціативності мислення (здатність використовувати асоціації, в т. ч. аналогії). [51]

Для науково-дослідної роботи студентів характерною є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів роботи, що реалізується в навчальному процесі і в позанавчальний час. Це забезпечує безперервну їх участь у науковій діяльності протягом періоду навчання.

Види і форми науково-дослідної роботи студентів. У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі функціонують два основних види науково-дослідної роботи студентів: навчальна науково-дослідна робота, передбачена навчальними планами, і науково-дослідна робота студентів, яка здійснюється під керівництвом професорсько-викладацького складу.

Навчальна науково-дослідна робота. Такий вид роботи студентів у межах навчального процесу є обов'язковим для кожного і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

- написання рефератів з конкретної теми у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

- виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи проблемного пошуку;

- виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань;

- розроблення методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія тощо);

- підготовку і захист курсових і дипломних робіт, пов'язаних з проблематикою досліджень кафедр.

Згідно з навчальними планами і програмами загальноосвітніх і фахових дисциплін кожний студент повинен оволодіти процесом наукового пізнання, виконуючи протягом усього періоду навчання завдання.

ІНДЗ оцінює викладач, який читає лекційний курс з дисципліни і приймає іспит чи залік. Оцінка за ІНДЗ виставляється на завершальному занятті (практичному, семінарському, колоквіумі) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання у формі усного звіту студента про виконану роботу. Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%. [21]

У навчальній НДРС особлива роль належить підготовці курсових робіт на всіх курсах, а також дипломної роботи. Під час виконання курсових робіт студент робить перші кроки до самостійної наукової творчості. Він вчиться працювати з науковою літературою, набуває навичок критичного добору й аналізу необхідної інформації. З кожним курсом вимоги до курсової роботи помітно підвищуються і їх написання стає справжнім творчим процесом.

Дипломна робота як завершальний етап навчання у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі спрямована на розширення і закріплення теоретичних знань і поглиблене вивчення обраної теми.

До НДРС відносять також реферати з тем семінарських і практичних занять за умови, що вони написані на основі кількох десятків статей і джерел.

На організаційних зборах за вибором студентів розподіляють теми доповідей і рефератів, ознайомлюють їх зі списком основної і додаткової літератури і пропонують обміркувати план роботи. Керівник наукового гуртка повинен спостерігати за усіма студентами, допомогати їм у розробленні обраних тем. Доцільно прочитати студентам дві-три лекції про методи і способи наукового дослідження, збирання матеріалу, роботу над літературою, про користування науковим апаратом тощо.

Заслуховування доповідей здійснюється за заздалегідь складеним графіком. Як правило, на одному засіданні гуртка заслуховують не більше двох виступів, щоб мати змогу детально обговорити їх, поставити запитання і отримати розгорнуті відповіді. Більша кількість доповідей важко сприймається, що спричиняє зниження активності і зацікавленості членів гуртка. Формами підведення підсумків роботи гуртка можуть бути конкурс доповідей, участь в наукових конференціях і предметних олімпіадах, круглі столи, зустрічі з ученими, а також публікації тез кращих робіт у наукових збірниках вищого навчального закладу.

Діяльність студентів у проблемних групах має багато спільного із роботою в наукових гуртках. Вона може об'єднувати студентів різних курсів і факультетів вищого навчального закладу. Об'єктом наукового дослідження може бути проблема, якою займається науковий керівник цієї групи. Перевагою такої форми НДРС є можливість дослідження обраної теми значно глибше і різнобічніше. Проблемні групи організовують зустрічі з людьми, що стикаються з проблемами, обраними групою для наукових пошуків. [32]

Науково-практичні конференції спрямовані на обговорення шляхів розв'язання практичних завдань. Часто їх проводять поза стінами вищого навчального закладу, на території заводу, фабрики, фермерського господарства, школи. Наприклад, науково-практична конференція може проводитися за результатами літньої практики студентів, на якій вони зіткнулися з певними проблемами і за допомогою працівників підприємства і викладачів можуть знайти шлях до їх подолання. Такі конференції сприяють встановленню тісних зв'язків між вищим навчальним закладом і підприємствами, а також формують вміння у студентів застосовувати теорію на практиці.

Оформлення результатів дослідження. Протягом навчання у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом роботи: реферати, курсові, дипломні, магістерські, доповіді.

Найпростішою формою наукової роботи є реферат. Оглядовий реферат містить огляд і аналіз певного кола наукових джерел, а пошуковий - висвітлює певну інформацію і має елементи самостійного пошуку.

Робота над рефератом спрямована на формування у студентів уміння аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні підходи, погляди, конкретний матеріал; розкривати своє ставлення до досліджуваних проблем, робити на цій основі правильні обґрунтовані висновки. Метою написання рефератів є розширення кругозору студентів та поглиблення їх знань з предмета; розвиток основних практичних умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, вміння знаходити спеціальну літературу і працювати з нею, складати список використаних джерел і оформляти опрацьований матеріал); формування наукових умінь; оволодіння стилем наукового мовлення та етикою наукового диспуту. [7]

Самостійним дослідженням на основі здобутих знань із курсу основної фахової дисципліни, що передбачає певний науково-теоретичний та практичний досвід студента, є курсова робота. За своїм змістом вона повною мірою відповідає науково-методичному пошуку, тому не може обмежуватися реферуванням наукових джерел, а має містити елементи нових знань та експериментального досвіду.

Дипломна робота є підсумком навчальної та практичної діяльності студента за період навчання у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Це комплексна форма контролю досягнутого студентом кваліфікаційного рівня, яка відповідає позиціям професіо-грами спеціаліста певного профілю.

Отже, організація навчально-дослідної роботи студентів є важливим чинником підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі передовсім тому, що передбачає індивідуалізацію навчання, дає змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання, розширює обсяг знань, умінь та навичок студентів, сприяє формуванню активності, ініціативи, допитливості, розвиває творче мислення, спонукає до самостійних пошуків.

5. Основні вимоги для підготовки викладача до організації практик у коледжі

Практика студентів є обов'язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей дизайну, освіти, культури. Згідно з навчальними планами театрально-художнього коледжу терміни фахової практики становлять 20-25% всього навчального часу. Організація практичної підготовки студентів регламентується Положеннями про проведення практики студентів вищих навчальних закладів.

Відповідальність за організацію і здійснення практичної підготовки студентів покладено безпосередньо на керівників Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні кафедри (предметні або циклові комісії). Загальну організацію практики студентів і контроль за її проведенням здійснює керівник практики. До керівництва практикою залучають також досвідчених викладачів і спеціалістів з певного фаху, які працюють в організації, де проходить практика.

У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. (Дод. 1-7)

Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, офісах, підрозділах вищих навчальних закладів. Форми проведення навчальної практики можуть бути різними: екскурсія на підприємство чи в установу, самостійне вивчення їх діяльності шляхом спостереження чи бесід з працівниками, практична робота на виробництві на робочому місці тощо.

Навчально-виробнича практика має своїм завданням ознайомити студента з його майбутньою спеціальністю дизайнера, художника, скульптура шляхом виконання обов'язків дублера, помічника фахівця. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.

Виробничу практику проходять студенти старших курсів. У процесі цієї практики вони виконують за спеціальністю весь цикл основних робіт, перебуваючи на робочих місцях, вивчаючи значну за обсягом ділянку виробництва і набуваючи навичок організування, управління і контролю. Під час переддипломної практики студенти готують матеріали до дипломного проекту або дипломної роботи.

З метою глибшого ознайомлення практикантів з виробництвом організовують екскурсії на підприємство чи в установу, які завершуються узагальнюючими бесідами з керівниками. Під час виробничої практики спеціалісти-виробничники читають лекції з питань, які стосуються специфіки виду виробництва і нових досягнень техніки, а також з питань економіки організації і управління на основі досвіду підприємства. [24]

По закінченні виробничої практики студенти складають і здають звіти про виконання програми практики. До звіту додають різноманітні технічні матеріали: рисунки, креслення, фотографії, схеми, таблиці, зразки матеріалів, виробів тощо. Керівник виробничої практики перевіряє звіт, після чого практикант складає залік, найчастіше у формі захисту звіту в комісії за місцем практики або у коледжі. Залік оцінюється за чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), при цьому враховується характеристика і оцінка роботи студента керівником практики від підприємства. У разі незадовільної оцінки виробничої практики призначається повторне її проходження в індивідуальному порядку.

Усі види практики починаються настановчими конференціями, на яких відповідальний за практику викладач і представники кафедр роз'яснюють студентам завдання практики, графік і об'єкти її проведення, розподіл за ними груп студентів і закріплення консультантів-представників кафедр і виробництва. Завершується виробнича практика також конференцією, на якій студенти обмінюються досвідом. [7] Керівники практики, представники кафедр і виробництва вказують на шляхи вдосконалення її проходження і професійної підготовки студентів.

Висновки

Практика студентів є обов'язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей дизайну, освіти, культури.

У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, офісах, підрозділах вищих навчальних закладів. У коледжі проходять такі практики: пленерну, музейну, біонічну, етнографічну, виробничу. Відповідно фаховим завданням програма передбачає натурне вивчення художньо-композиційних особливостей зображення архітектурного краєвиду, міського, сільського, гірського, індустріального краєвидів, пейзажу природи та водного, а також вивчення та нариси музейних експонатів, тварин, речей побуту то що. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.

Список використаних джерел

1. Абашкіна Н.В., Бережна С.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. --1994. -- №3--4

2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность й психология личности. -- М., 1980

3. Аванесов В.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. -- М., 1990

4. Алексюк А.М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі // Проблеми вищої школи. - К., 1994. - Вип. 79

5. Андрущенко В. Формування конституційної свідомості молоді // Освіта України. -- 1996. -- №16

6. Арзамасцев А., Фербер Р. Рейтинг для студентов // Вестник высшей школы. -- 1990. -- №11

7. Бабаскин В.С., Коржуев А.В., Самойленко П.Й. Фрагменты дидактики высшей школы: теория, методология, практика -- М., 2000

8. Базилевич В., Поночовний М. Національна культура: теорія і практика виховання студентської молоді // Освіта. -- 1997. -- №17

9. Бакулин Й.М. Психологические подходы в понимании сущности способностей // Психология обучения. -- 2003. -- №2

10. Березовим Й.А., Антипова Е.Й., Григорьева Н.Й. Куратор академической группы и его роль в организации воспитательной работы со студентами // Педагогика высшей школы. -- Минск, 1981. -- Вып. 6

11. Беспалько В.П. Слагаемые педагогическихтехнологий. -- М., 1989

12. Биков В.Ю., Юсіна Р.А. Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес школи // Нові технології навчання. -- К., 1995. -- Вип. 13

13. Богданов А., Деренжи Н., Стефанова В. Информатизация й образование в XXI веке // Открытое образование. -- 2001. -- №1

14. Боднар А.Д. Семінарське заняття у вищій школі. -- К., 1984

15. Бойко А. Концептуальні засади 12-бальної системи оцінювання у закладах вищої педагогічної освіти // Рідна школа. -- 2002. -- №2

16. Бойко А.І., Гриньова М.В., Дем'яненко Н. М. Варіативність занять у педагогічному вузі // Педагогіка і психологія. -- 1994. -- №2

17. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. -- К.: ВВП "Компас", 1997

18. Будянський М.Ф. Модель спеціаліста з вищою освітою: Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 1--2 жовтня 1997 р. -- Одеса, 1997

19. Буланова-Топоркова М.В. Педагогика й психология высшей школы. -- Ростов-на-Дону, 2002

20. Булах І.Є., Пащенко В.В., Чалий О.В. Цільовий підхід до розробки навчальної програми предмета та етапи його реалізації // Педагогіка і психологія. -- 1997. -- №4

21. Бульчев Н. Контроль знаний й учений // Вестник высшей школы. -- 1990. -- №7

22. Буряк В. Керування самостійною роботою студентів // Вища школа. --2001. -- №4--5

23. Вадюшин В.А. Технические средства обучения. -- Минск, 1987

24. Вайнер С.А. До питання про впровадження сучасних аудіовізуальних технологій навчання у вузівську практику // Педагогічна технологія у сучасному вузі. -- Луцьк, 1995

25. Варковський К.М. Проблема професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень // Педагогіка і психологія. -- 2002. -- №4

26. Васильєв Ю.К. Экономическое образование й воспитание учащихся. -- М., 1983

27. Вербицкий А.А. Психолого-дидактические принципы разработки й проведення учебных деловых игр // Применение ИПК в конкретних деловых ситуациях. -- Л., 1980

28. Верещак Є.П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою рейтингу // Педагогіка і психологія. -- 1996. -- №1

29. Винник Р.Н., Мешкунов В.С. Учебное телевидение в вузе. -- К., 1989

30. Вихор С.Т. Гендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку: Автор, дис. канд. пед. наук. -- Тернопіль, 2006

31. Водник В.Д. Противоречия й проблемы становлення студенческой семьи // Проблеми вищої школи. -- 1992. -- №77

32. Вознюк М.С. Сучасні підходи до формування фізкультурних знань у студентів // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. -- Рівне, 2001

33. Воловик П.М. Теорія ймовірностей і математична статистика в педагогіці. -- К., 1969

34. Вонсович В. Проблема якості знань студентів та її трактування у педагогіці: Наукові записки ТДП. Педагогіка. -- 2002. -- Вип. 3

35. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. -- К., 1995

36. Гевко О. Формування національно-патріотичних рис у студентів // Рідна школа. -- 2001. -- №1

37. Гессен С.Й. Основы педагогики: Введение в прикладную философию. -- М., 1995.

38. Глушко Т.Є. Лекція у вищій школі. -- К., 1971

39. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Тендерна психологія: Посібник. -- К., 2004

40. Головенкін В. Щеплення від споживацтва або чим можна замінити сесії // Освіта. -- 2004. -- №3

41. Головенко О.М. Про педагогічну майстерність викладача ВНЗ // Проблеми освіти: Наук.-мет. зб. -- К., 1996.-- Вип. 5

42. Промов Г.Р. Очерки информационной технологии. -- М., 1993

43. Грушко В.С. Основи здорового способу життя. -- Тернопіль, 1999

44. Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді. -- К., 1994

45. Гуменюк О. -- 1997. -- №6

46. Гунин В.А., Малахов та ін. Рейтингова система оцінки знань студентів // Проблеми освіти. --1995. -- №1.

47. Гуревич Р., Атаманюк В. Про підвищення ефективності організації самостійної навчальної діяльності студентів // Наукові записки: Педагогіка. -- 2002. -- №7

48. Гурій Л., Волинський В., Козакова Г. Дидактичні засоби і навчальна техніка нового покоління для закладів вищої освіти // Освіта України. -- 2000. -- 11 жовтня

49. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика й психология. -- Ростов-на-Дону, 1996

50. Дубровский Е.Н. Информационно-обменные процессы как факторы эволюции общества. -- М., 1996

51. Дудченко О.А., Дудченко Я.О. Основи наукових досліджень. -- К., 2000

52. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Олійник А.Г, Рамський В.С. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі: Зб. наук, праць. -- К., 1991

53. Жеданов С.А. Современные средства визуальной информации на вузовской лекции. -- К., 1989

54. Жигайло А. Духовність на шляху формування національної свідомості молоді // Педагогіка і психологія професійної освіти. -- 2002. -- №6

55. Житецька Н. Розроблено концепцію визначення рейтингових оцінок // Рідна школа. -- 2002. -- №8--9

56. Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе // Практична психологія та соціальна робота. -- 2002. -- №6

57. Зварич І. Реалізація системи контролю і оцінювання знань у вивченні іноземної мови у вузах // Рідна школа. -- 2000. -- №12

58. Земцова В.Й. Система методической подготовки преподавателя: структура й содержание // Наука й школа. -- 2000. -- №3

59. Зязюн І.А., Семашко О.М. Національна державна програма естетичного виховання // Рідна школа. -- 1995. -- №12

60. Зязюн І. Сучасний викладач технічного вузу: особливості педагогічної дії // Шлях освіти. -- 1998. -- №2

61. Ильина Т.А. Как ей придать проблемный характер // Вестник высшей школы. -- 1984. -- №9

Додатки

Додаток 1

Пленерна практика

Додаток 2

Пленерна практика

Додаток 3

професійний викладач художній лекція

Пленерна практика

Додаток 4

Пленерна практика

Додаток 5

Пленерна практика

Додаток 6

Пленерна практика

Додаток 7

Пленерна практика

Размещено на Allbest.ru