Формування екологічних понять на уроках біології
Основи формування екологічних понять на уроках біології в загальноосвітній школі як засобу підвищення екологічної свідомості учнів. Психолого-педагогічні підходи та методика. Експериментальне дослідження засвоєння екологічних понять та його результати.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.04.2012 |
| Размер файла | 320,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
? пізнавально-комунікативні методи (словесні, наочні, методи створення сприятливих умов для спілкування в процесі навчання);
? систематизувально-перетворювальні (аналітико-синтетичні, індуктивні й дедуктивні, методи порівняння, аналогії й формулювання гіпотези, репродуктивні методи);
? навчально-перетворювальні (методи мотивації й стимулювання, формування інтересу до навчання, формування почуття обов'язковості й відповідальності за результати навчання, методи переконання, позитивного прикладу, заохочення й покарання, активні методи, метод вправ, лабораторний, практично-трудовий, проблемно-пошуковий методи, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи, методи самостійної творчої роботи, дидактичних ігор).
Дослідники виділяють у своїй класифікації окремим блоком методи виховної діяльності, до яких відносять такі групи:
? мотиваційно-виховні методи (методи мотивації - відповідальності особистості в навчально-практичній діяльності в соціокультурному та соціоприродному середовищі, самоаналізу, самооцінки, роз'яснення, переконання, рефлексії, турботи);
? методи виховання (методи багатостороннього впливу на особистість: бесіда, розповідь (лекція), дискусія, диспут, переконання, особистий приклад, умовляння, роз'яснення);
? методи формування досвіду морально доцільної поведінки й діяльності особистості: педагогічна вимога, привчання, створення.
Розділ 3. Експерементальне дослідження засвоєння екологічних понять учнями середньої школи
3.1 Експериментальне дослідження екологічних понять
Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічних понять в учнів 7-го класу, поглибити розуміння дітьми взаємозв'язків у природі, взаємозалежності між її об'єктами та явищами.
Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної понять школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв'язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї еко-виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічних понять в особистості відповідно до запланованої мети.
Вивчення, аналіз та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами в першому розділі дипломної роботи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу: система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.
Експеримент проходив у два етапи. Теоретичний етап - була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів середніх класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 7 класу, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.
На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з'ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики формування екологічної культури молодших школярів.
Експериментальне дослідження проводилося на базі 7-го класу Старогороженської ЗОШ І-ІІI ступенів Баштанського району Міколаївської області. Експериментом було охоплено 7 учнів експериментальної групи. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 7 учнів контрольної групи, які працювали за традиційною методикою навчання.
На початку експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох груп.
На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок учнів середньї школи з природознавства, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:
а)"високий рівень"
учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст екологічних завдань;
висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;
без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;
б)"достатній рівень"
учень легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;
фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє;
з легкою допомогою вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання
в)"середній рівень"
при викладі матеріалу учень припускається незначних помилок, йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власних спостережень;
переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі екологічних знань;
робить неповні узагальнення та висновки,
г)"низький рівень"
екологічні знання поверхневі;
учневі важко (або він зовсім не може) самостійно підтвердити відповідь прикладами;
відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна.
Завдання на першому етапі нашого експерименту були запропоновані такі:
Будова та життєдіяльність рослин
Рослина - відкрита система і це обумовлено:
а) внутрішніми і зовнішніми зв'язками;
б) внутрішніми зв'язками;
в) зовнішніми зв'язками.
2. Назвати основні органи, що забезпечують ріст і розвиток рослини:
а) корінь, пагін, квітка;
б) квітка, пагін;
в) корінь, пагін.
3. Вегетативні органи - це:
а) насіння та квітка;
б) корінь та пагін;
в) насіння та корінь.
4. Листок виконує такі функції:
а) фотосинтез, випаровування води, дихання;
б) дихання, фотосинтез;
в) фотосинтез, випаровування води.
5. Повітряне живлення забезпечує:
а) листок;
б) пагін;
в) квітка.
6. Частина живого організму, яка займає певне місце і виконує одну або кілька функцій - це:
а) орган;
б) листок;
в) корінь.
7. Фотосинтез та дихання забезпечують:
а) виділення кисню;
б) обмін речовин;
в) утворення органічних сполук.
8. Де міститься інформація необхідна для життя, розвитку і розмноження рослин:
а) хромосомах клітин;
б) насінні;
в) органах.
9. Верхній шар ґрунту від руйнування захищає:
а) корінь;
б) стебло та корінь;
в) корінь та листок.
10. Фотосинтез відбувається на світлі у хлоропластах клітин листка за допомогою
пігменту:
а) хлорофілу;
б) ксентофілу;
в) вуглекислого газу.
11. Протилежний процес фотосинтезу має назву:
а) газообмін;
б) дихання;
в) розщеплення речовин.
12. Завдяки чому відбувається постійне поповнення кисню в атмосфері:
а) фотосинтезу;
б) дихання;
в) обміну речовин.
13. Який видатний вчений висловив думку про космічну роль зелених рослин колообігу речовин та перетворення енергії:
а) К.А. Тімірязєв;
б) Ян Баптист Ван Гельмінт;
в) Т. Енгельман.
14. Сукупність процесів що забезпечують доступ в організм кисню і виділення
вуглекислого газу називається:
а) дихання;
б) фотосинтез;
в) обмін речовин.
15. У рослин розрізняють живлення:
а) повітряне;
б) ґрунтове;
в) листове і кореневе.
16. Родючість ґрунту найбільша тоді коли в ньому є:
а) гумус;
б) мінеральні речовини;
в) вода.
17. Хто висловив вперше думку про повітряне живлення?:
а) М.В. Ломоносов;
б) К.А. Тімірязєв;
в) Дж. Прістлі.
18. Рух розчинених мінеральних речовин від кореня до листків називається:
а) нисхідний потік;
б) висхідний потік;
в) звичайний.
19. Вода з листків випаровується через:
а) шкірку;
б) продихи;
в) через всю поверхню.
20. Життя рослин не можливе без:
а) води, повітря та мінеральних речовин;
б) води та повітря;
в) води, повітря та органічних речовин.
21. “Квітковий годинник ” який вказує на біоритми рослин запропонував:
а) К. Лінней;
б) К.А. Тімірязєв;
в) М.В. Ломоносов.
22. Грунт дуже щільний, рослини можуть загинути:
а) від нестачі води;
б) від нестачі кисню;
в) від нестачі поживних речовин.
23. Елементарна одиниця живого організму це:
а) клітина;
б) вид;
в) орган.
24. Клітини можуть бути різні за:
а) формою, розміром, кольором;
б) формою, розміром;
в) кольором, розміром.
25. Кулясті органели клітини, які мають різний колір, що надають пігменти це:
а) хлоропласти;
б) пластиди;
в) лейкопласти.
26. Основним компонентом оболонки рослинної клітини є:
а) клітковина або целюлоза;
б) хітин;
в) хітин та целюлоза.
27. Вона заповнена клітинним соком:
а) вакуоля;
б) цитоплазма;
в) лейкопласти.
28. Органела клітини, що відповідає за ріст клітини, її розмноження:
а) ядро;
б) цитоплазма;
в) вакуоля.
29. Вони є лише в рослинних клітинах, можуть переходити з одного типу в інший:
а) хромопласти;
б) хромосоми;
в) пластиди.
30. Органоїди клітини в яких відкладаються про запас поживні речовини:
а) в цитоплазмі;
б) в цитоплазмі та вакуолях;
в) в вакуолях.
31. Проявом відповіді клітини на дії зовні є:
а) рухи її цитоплазми;
б) ріст клітини;
в) поділ клітини.
32. Розмноження клітини відбувається під контролем:
а) ядра;
б) вакуолі;
в) цитоплазми.
33. В ній містяться всі органели клітини:
а) під оболонкою;
б) в цитоплазмі;
в) в клітинному центрі.
34. Обмін речовин між клітиною та навколишнім середовищем забезпечує:
а) клітинна оболонка;
б) цитоплазма;
в) клітинна оболонка та цитоплазма.
35. Група клітин, які мають подібну форму і виконують однакові функції називають:
а) органом;
б) орган і тканина;
в) тканина.
36. Рослинний організм має такі тканини:
а) твірну, основну, провідну;
б) твірну, основну, покривну;
в) твірну, основну, покривну, провідну.
37. Ця тканина розташована на верхівці стебла та кінчику кореня:
а) твірна;
б) покривна;
в) основна.
38. З якої тканини формуються всі інші типи тканин:
а) основна;
б) покривна;
в) твірна.
39. Цю тканину утворюють живі або мертві клітини, які щільно прилягають одна до одної:
а) твірна;
б) покривна;
в) основна.
40. Покривна тканина представлена:
а) шкіркою;
б) шкіркою і корком;
в) мертвими клітинами.
41. Основна тканина знаходиться під:
а) основною;
б) твірною;
в) основною і твірною.
42. Фотосинтезуюча, механічна і запасаюча тканини розрізняють серед таких тканин:
а) покривною;
б) основною;
в) твірною.
43. Товсті щільні клітини кісточок вишні, персиків, слив відносять до такої тканини:
а) запасаючої;
б) механічної;
в) основної.
44. Типи провідних тканин:
а) камбій, судини;
б) судини, ситоподібні трубки;
в) ситоподібні трубки, камбій.
45. Тканини об'єднуються і утворюють:
а) рослини;
б) організм;
в) органи.
46. Судини забезпечують:
а) висхідний рух речовин;
б) низхідний рух;
в) висхідний і низхідний рух.
47. Ситоподібні трубки забезпечують:
а) висхідний рух речовин;
б) низхідний рух;
в) висхідний і низхідний рух.
48. Вегетативний орган,що виник пізніше стебла та листка:
а) корінь;
б) пагін;
в) брунька.
49. Корені характерні для:
а) папороті, плаунів, квіткових;
б) голонасінних, плаунів, квіткових;
в) папороті, хвощів, плаунів, голонасінних, квіткових.
50. Ризоїди характерні для:
а) мохів, хвощів;
б) водоростей, мохів;
в) водоростей, хвощів.
51. Головний корінь розвивається:
а) від стебла;
б) з зародкового корінця;
в) від пагона.
52. Корені ростуть пучком, кореневу систему називають:
а) мичкуватою;
б) стрижневою;
в) додатковою.
53. Коренева система,що має: головний корінь, бічні корені та додаткові корені, має назву:
а) стрижнева;
б) мичкувата;
в) загальна.
54. Потовщення головного кореня завдяки запасу поживних речовин називають:
а) кореневими бульбами;
б) коренеплоди;
в) кореневими бульбами та коренеплодами.
55. Жоржина, пшінка має такі видозміни кореня:
а) коренеплоди;
б) кореневі бульби;
в) кореневі бульби та коренеплоди.
56. Болотний кипарис має корені,що ростуть угору над ґрунтом, ними він дихає. Ці корені
називаються:
а) повітряні;
б) дихальні;
в) повітряні та дихальні.
57. У плюща, крім звичайних коренів,розвиваються додаткові і мають назву:
А) корені-причіпки;
б) корені-присоски;
в) бульбокорені.
58. Омела живиться готовими органічними речовинами, поглинаючи їх зі своєї “жертви”
і має корені:
а) корені-причіпки;
б) корені-присоски;
в) бульбокорені.
59. Розташувати зони кореня послідовно:
а) кореневий чохлик, зона розтягування, зона поділу, всисна зона;
б) кореневий чохлик, зона поділу, зона розтягування, всисна зона;
в) кореневий чохлик, всисна зона, зона поділу, зона розтягування.
60. Провідну зону, або зона бічних коренів розташована за:
а) всисною зоною;
б) зоною поділу;
в) зоною розтягу.
61. Розмноження та розвиток рослин
Під вегетативним розмноженням розуміють тип:
а) статевого розмноження;
б) нестатевого розмноження.
62. Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:
а) кореневі паростки;
б) кореневища;
в) бульби.
63. Бульбу мають:
а) тюльпан;
б) топінамбур;
в) валеріана.
64. Кореневими паростками розмножуються:
а) шипшина, акація біла, хрін;
б) акація біла, хрін;
в) нарцис, шипшина.
65. Живці бувають:
а) літні, зимові;
б) літні, зимові, весняні;
в) літні, весняні.
66. Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:
а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);
б) бегонії, глоксинії.
67. Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:
а) листкових, стеблових та кореневих;
б) листкових та кореневих;
в) стеблових та кореневих.
68. Малину, сливу, вишню, айву розмножують:
а) кореневими живцями;
б) листковими живцями;
в) стебловими живцями.
69. Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:
а) бульб;
б) виводкових бруньок;
в) кореневих паростків.
70. Калину, виноград, аґрус можна розмножувати:
а) відводками;
б) живцями;
в) кореневищами.
71. Вегетативне розмноження, де прищепою є брунька з частиною деревини - це:
а) копулювання;
б) окулірування;
в) щеплення.
72. Зрощування прищепи та підщепи однакової товщини - це:
а) копулювання;
б) окулірування;
в) щеплення.
73. Рослину, з якої беруть живець для щеплення називають:
а) підщепою;
б) прищепою.
74. Рослину, до якої прищеплюють живець називають:
а) підщепою;
б) прищепою.
75. Органами вегетативного розмноження є:
а) листок, бульба;
б) цибулина, кореневище;
в) листок, бульба, цибулина, кореневище.
Цибулину мають:
а) конвалія, лілія;
б) лілія, нарцис;
в) топінамбур, жоржина.
76. Видами нестатевого розмноження є:
а) спорове, вегетативне;
б) вегетативне;
в) спорове.
77. Генеративний орган - це:
а) квітка, стебло;
б) квітка, листок;
в) квітка.
78. Чашолистики разом із пелюстками утворюють:
а) оцвітину;
б) віночок;
в) квітку.
79. Головні частини квітки - це:
а) тичинки й маточки;
б) пелюстки та чашолистики;
в) тичинки та пелюстки.
80. Подвійну оцвітину мають:
а) жасмин, вишня;
б) шипшина, жасмин, вишня.
81. Маточка складається з:
а) приймочки, стовпчика, зав'язі;
б) приймочки, зав'язі;
в) приймочки та стовпчика.
82. Усі частини квітки розташовані на:
а) квітконіжці;
б) квітколожі;
в) стеблі.
83. Квітка має тичинки і маточки у:
а) яблуні, кукурудзи, дуба;
б) яблуні, огірків, вишні;
в) яблуні, шипшини, вишні.
Результати виконання завдань першого етапу
|
Групи |
Рівні навчальних досягнень учнів (у%) |
||||
|
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
||
|
Експериментальна |
28,5 |
14,3 |
42,8 |
14,3 |
|
|
Контрольна |
28,5 |
28,5 |
28,5 |
14,3 |
Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальній і контрольній групах приблизно однакова.
Плануючи процес екологічного виховання на уроках та виховних заходах ми враховували необхідність наступних дій:
визначення місця і функцій процесу екологічного виховання у структурі уроку;
передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути у позаурочний час;
визначення змісту, обсягу та форм екологічно спрямованих завдань;
планування процесу екологічного виховання через подачу навчальних завдань екологічного спрямування невеликими, логічно завершеними частинами;
підбір наочного дидактичного матеріалу.
На другому етапі нашого експерименту ми запропонували такі завдання:
Вищі спорові рослини. Голоносінні
Найдавніші організми серед нищих рослин:
а) бактерії;
б) водорості;
в) мохи.
За будовою слані водорості поділяються на:
а) одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні;
б) одноклітинні, багатоклітинні.
Середовище існування водоростей:
а) водне середовище;
б) водне середовище, ґрунт, на снігу, каменях, шерсті тварин;
в) ґрунт.
Водорості, що ростуть на дні водойм, - це:
а) фітопланктон;
б) бентос.
Наука, що вивчає водорості:
а) мікологія;
б) ботаніка;
в) альгологія.
Пігменти водоростей знаходяться у:
а) хлоропластах;
б) хромопластах;
в) хроматофорах.
За своєрідністю талому, пігментів, способів розмноження водорості поділяють на
а) золотисті, зелені;
б) бурі, червоні, діатомові;
в) зелені, золотисті, бурі, червоні, діамантові, жовто-зелені.
До відділу Зелені водорості належать:
а) хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогира, вольвокс;
б) макроцистис, фукус;
в) фукус, хлорела, церамія.
Відділ Багрянки об'єднує такі водорості:
а) порфіра, філофора;
б) філофора, фукус, саргасум;
в) порфіра, саргасум.
До бурих водоростей відносять:
а) філофору, макроцистис, хлорелу;
б) макроцистис, ламінарію, фукус;
в) ламінарію, хламідомонаду.
Найдавніші організми, що населяють планету:
а) водорості;
б) мохи;
в) бактерії.
„Цвітіння води” відбувається завдяки швидкому розмноженню:
а) зелених водоростей;
б) жовто-зелених водоростей;
в) багрянок.
Тіло водоростей має назву:
а) талом;
б) шкірно-мускульний мішок;
в) мантія.
Найбільша за розміром водорість, що має довжину 30-45 метрів, - це:
а) макроцистис;
б) спірогира;
в) улотрикс
Для виготовлення легкої цегли застосовують такі водорості:
а) діатомові;
б) жовто-зелені;
в) бурі.
Цінні харчові та вітамінні добавки виготовляють з:
а) хлорели;
б) ламінарії;
в) улотрикс.
Нестатеве покоління спорових - це:
а) спорофіт;
б) гаметофіт.
Із зиготи після запліднення виростає:
а) гаметофіт;
б) спорофіт.
Зі спори виростає:
а) зигота;
б) заросток.
У заплідненні беруть участь:
а) гамети;
б) заросток;
в) зигота.
Зміну статевого покоління нестатевим у циклі розвитку називають:
а) гаметофіт;
б) спорофіт;
в) чергування поколінь.
Мохоподібних відносять до:
а) вищих спорових рослин;
б) нищих спорових;
в) папоротей.
За сприятливих умов спора мохів проростає у:
а) заросток;
б) протонему;
в) спорофіт.
Стебло мохів:
а) має провідну тканину;
б) провідної тканини не має.
Найбільших розмірів сягає такий водяний мох:
а) фонтіналіс;
в) зозулин льон;
в) сфагнум.
“Сфагнум” в перекладі з грецької означає:
а) “білий мох”;
б) “губка”;
в) “зелений мох”.
Де дозрівають спори сфагнуму?:
а) у трьох кулястих коробочках;
б) у пластинках;
в) в кулястій коробочці.
Стебло сфагнуму:
а) наростає верхівкою, розгалежене;
б) нерозгалужене;
в) циліндричне.
Виберіть з поданих мохів дводомний:
а) сфагнум;
б) зозулин льон;
в) маршанція.
Виберіть з поданих мохів однодомний:
а) сфагнум;
б) зозулин льон;
в) маршанція.
Будова маршанції мінливої:
а) листостеблова;
б) таломна.
У життєвому циклі маршанції переважає:
а) гаметофіт;
б) спорофіт.
Органи розмноження маршанції мають вигляд:
а) зеленкуватих парасольок на тонких ніжках;
б) коробочок;
в) колоска.
У життєвому циклі мохів переважає:
а) спорофіт;
б) гаметофіт.
У плауноподібних пагін:
а) прямостоячий;
б) повзучий;
в) галузиться.
Явище розташування старіших пагонів у центрі, а молодих - навколо по краю називається:
а) “відьмині кільця”;
б) зарослі;
в) розмноження.
Провідні тканини у стеблі мають:
а) мохи;
б) плауни.
Чи мають плауноподібні справжні листки, стебла та корені?:
а) так;
б) ні.
Листки плаунів на стеблі розміщенні:
а) супротивно;
б) почергово;
в) спірально.
Спори цих рослин через 4-8 років проростають у заростки:
а) плаунів;
б) мохів.
Різні за розміром спори мають такі рослини:
а) сфагнум;
б) селагінела;
в) зозулин льон.
Найдавніші спорові рослини, які пристосувалися до життя на суші і мають ускладнену будову тіла:
а) мохи;
б) плауни.
У яких рослин ріст є інтеркалярним (вставним):
а) плаунів;
б) хвощів;
в) мохів.
Тіло цих рослин почленоване на вузли та міжвузля:
а) плаунів, хвощів;
б) хвощів;
в) мохів.
Яка частина тіла хвоща здійснює процес фотосинтезу?:
а) листок і пагін;
б) листок;
в) пагін.
Стебло хвоща жорстке на дотик, бо в ньому багато:
а) целюлози;
б) кремнезему;
в) пектинів.
У яких рослин є підземні пагони - кореневища?:
а) мохів;
б) хвощів;
в) папоротей.
У життєвому циклі хвощів переважає:
а) гаметафіт;
б) спорофіт.
У якої з цих рослин є два типи пагонів - літній та весняний?
а) плауна;
б) хвоща;
в) моху.
Великі листки у папоротей називаються:
а) вайі;
б) соруси.
Покритонасінні
Насінні зачатки в цих рослин захищені стінками зав'язі, отже - це:
а) голонасінні;
б) покритонасінні.
Яка інша назва покритонасінних?:
а) квіткові;
б) вищі.
Провідна тканина покритонасінних представлена:
а) трахеїдами;
б) ситоподібними трубками та судинами;
в) судинами.
З якими ознаками квіткових поділяють на родини?:
а) будова квітки;
б) будова кореня та квітки;
в) будова листка та квітки.
У квітках вишні, абрикоса, сливи формула квітки така:
а) Ч 5П5Т?М1;
б) Ч (5) П (5) Т (5) М (5).
Плід яблуко мають такі рослини:
а) груша, яблуня;
б) яблуня, горобина;
в) груша, яблуня, горобина.
Плід багатокістянка мають такі рослини:
а) малина, ожина;
б) малина, ожина, костяниця;
в) ожина, костяниця.
Квітки зібрані в суцвіття у таких рослин:
а) вишні, черемхи;
б) яблуні, вишні, черемхи;
в) яблуні, вишні, черемхи, горобини.
Плід кістянка мають такі рослини:
а) горобина, черешня, абрикос;
б) горобина, абрикос;
в) черешня, абрикос.
Серед родини Розові є такі лікарські рослини:
а) малина, глід, перстач, мигдаль;
б) глід, малина, блекота;
в) перстач, малина, лунарія.
У якої родини Покритонасінних квітки в усіх рослин подібні?:
а) Пасльонові;
б) Розові;
в) Хрестоцвіті.
Які з рослин родини Пасльонові мають плід ягода?:
а) паслін чорний, беладона;
б) картопля, помідор, дереза звичайна;
в) помідор, картопля.
Плід коробочка мають такі рослини:
а) дурман, тютюн, паслін чорний, помидор;
б) дурман, тютюн;
в) дурман, дереза звичайна, картопля.
Родоначальником родини Пасльонові був:
а) паслін гіркий;
б) паслін чорний;
в) картопля.
Отруйними рослинами серед Пасльонових є:
а) блекота, дурман;
б) беладона, блекота, дурман, тютюн;
в) дурман, тютюн, блекота.
Яку іншу назву має "дощове дерево " з родини Пасльонових:
а) брунфельсія;
б) петунія;
в) беладона.
Рослин з цієї родини Покритонасінних мають плід стручок:
а) бобові;
б) хрестоцвіті.
Квітки якої родини мають десять тичинок?:
а) пасльонові;
б) бобові;
в) хрестоцвіті.
На коренях яких рослин живуть бульбочкові бактерії?:
а) люпину,
б) помідора,
в) грициків.
Назвіть олійні рослини серед родини бобових:
а) соя, арахіс, еспарцет;
б) соя, арахіс;
в) термоксис, соя, арахіс.
З-поміж вказаних виберіть життєві форми родини бобові:
а) трави, кущі, дерева;
б) трави, дерева;
в) трави, кущі.
Які квітки втратили тичинки і маточки у родини Айстрові?:
а) трубчасті;
б) лійкоподібні;
в) язичкові.
Які квітки із родини Айстрових мають і тичинки, і маточки?:
а) трубчасті;
б) лійкоподібні;
в) язичкові.
Які квітки у соняшника виконують роль приваблення?:
а) трубчасті;
б) лійкоподібні;
в) язичкові.
Плід у Складноцвітіх:
а) зернівка;
б) сім'янка;
в) горішок.
Знайдіть бур'яни серед Складноцвітіх:
а) будяк, осот, полин;
б) будяк, осот;
в) будяк, полин.
Серед Айстрових є такі пряно-ароматичні рослини, як:
а) естрагон;
б) арніка;
в) королиця.
Розрізняти злакові у природі можна:
а) по будові стебла;
б) за жилкуванням листка;
в) по розміщенню листків.
Які із названих рослин мають плід горішок?:
а) рис;
б) бамбук;
в) сорго.
Хліб може бути:
а) пшеничний, житній, кукурудзяний, рисовий;
б) пшеничний, житній;
в) пшеничний, житній, кукурудзяний.
Гриби та лишайники
Співжиття живих організмів, що належать до різних систематичних одиниць:
а) симбіоз;
б) мікориза;
в) сапротрофність.
Гіфи утворюють:
а) плодове тіло, грибницю;
б) ніжку, грибницю;
в) шапку, грибницю.
Спосіб життя грибів буває:
а) сапротрофний;
б) паразитичнй;
в) сапротрофний, паразитичнй.
Вегетативне тіло гриба - це:
а) ніжка, шапка;
б) міцелій.
Міцелій не утворюють:
а) нижчі гриби;
б) вищі гриби.
Чим розмножуються гриби?:
а) спорами;
б) частинами міцелію;
в) спорами, брунькуванням, частинами міцелію.
Клітина нижчих грибів оточена:
а) товстою стінкою;
б) товстою стінкою з хітином;
в) товстою стінкою з хітином та целюлозою.
До нижчих грибів належать:
а) мукор;
б) мукор, аспергіл, пеніцил.
До одноклітинних вищих грибів відносять:
а) аспергіл;
б) пеніцил;
в) дріжджі.
Гриб, який уражає волосся, нігті, шкіру - це:
а) трихофітон;
б) ахоріон;
в) трихофітон, ахоріон.
Гриб, що спричиняє захворювання слизової оболонки порожнини рота (плісняву) - це:
а) сідіум;
б) мукор;
в) пеніцил.
Сироїжки, лисички, рижики відносять до:
а) трубчастих грибів;
б) пластинчастих грибів.
Умовно їстівні гриби - це:
а) сироїжки, хрящі;
б) сироїжки, хрящі, зморшки;
в) сироїжки, зморшки.
До смертельно отруйних грибів відносяться:
а) бліда поганка, мухомор;
б) несправжні опеньки, бліда поганка;
в) мухомор, бліда поганка, несправжні опеньки.
Їстівні гриби - це:
а) лисички, печериця, рижик, маслюк;
б) рижик, сироїжки, лисички;
в) сироїжки, печериця, маслюк.
Сировиною для одержання пеніциліну, біоміцину є:
а) цвілеві гриби;
б) дріжджі;
в) шапкові гриби.
Який вчений назвав лишайники рослинами-сфінксами?:
а) В.І. Мічурин;
б) К.А. Тімірязєв;
в) І.П. Павлов.
Тіло лишайника має:
а) корені, листки, стебла;
б) гіфи гриба й клітини водорості;
в) гіфи гриба, ризоїди, клітини водорості.
За формою слані лишайники бувають:
а) листуваті, кіркові, кущисті;
б) листуваті, накипні;
в) накипні, кущисті.
Лишайники, що ростуть у ґрунті є представниками роду:
а) кладонія;
б) ксантонія настінна;
в) фісерія зірчастаа.
Основний спосіб розмноження лишайників:
а) вегетативний;
б) нестатевий;
в) статевий.
Найбільш чутливими до забруднення повітря є такі лишайники:
а) ценея, евернія, пармелія борозенчаста;
б) ксанторія настінна, ценея;
в) ценея, евернія.
Назвіть лишайники, які використовують як лікарську сировину:
а) центрарія ісландська;
б) евернія;
в) фісція зірчаста.
Цей лишайник використовується для випікання „ескімоського хліба”:
а) центрарія ісландська;
б) алекторія;
в) кладонія.
Бактерії належать до царства:
а) Прокаріоти;
б) Дробянки.
Щільна оболонка бактерії має назву:
а) капсула;
б) спора.
Спадкова інформація бактерії знаходиться в:
а) ядрі;
б) нуклеоїді.
За способом використання енергії бактерії бувають:
а) автотрофи;
б) гетеротрофи;
в) автотрофи і гетеротрофи.
За несприятливих умов бактерії утворюють:
а) капсулу;
б) цисту.
Чи відбувається обмін речовин у цисті бактерії?:
а) так;
б) ні;
в) дуже повільно.
Бактерії, які можуть існувати у безкисневому середовищі:
а) аеробні;
б) анаеробні.
Бактерії-паразити викликають таку хворобу:
а) грип, ангіну, чуму;
б) ботулізм, чуму, газову гангрену.
Бактерії - симбіотики - це:
а) молочнокислі;
б) бульбочкові.
Явище хемосинтезу у бактерій відкрив:
а) С.М. Виноградський;
б) К.А. Тімірязєв.
Бактерію кишкової палички використовують для отримання:
а) інсуліну, інтерферону;
б) інтерферону;
в) інсуліну.
Мікробіолог Луї Пастер запропонував такий метод боротьби з бактеріями:
а) пастеризація;
б) локалізація;
в) бактеризація.
Організми і середовище існування
Середовища існування живих організмів бувають:
а) наземно-повітряне, ґрунтове, водне;
б) водне, наземне, ґрунтове;
в) водне, ґрунтове, повітряне.
Температура, світло, вологість, склад ґрунту - це:
а) абіотичний фактор;
б) біологічний;
в) біотичний фактор.
Чинники живої природи, обумовлені взаємодією між собою:
а) біотичні;
б) абіотичні;
в) антропогенні.
Пристосувальні властивості організму залежать від:
а) місця існування організму;
б) інтенсивності впливу екологічних факторів;
в) впливу сонячної енергії.
Сукупність рослин, об'єднаних екологічними взаємозвязками, територією - це:
а) угрупування рослин;
б) взаємозвязок організмів.
Екологічні групи рослин, що пристосувалися до певної освітленності:
а) світлолюбиві, тіньовитривалі;
б) тіньолюбиві, світлолюбиві;
в) світлолюбиві, тіньолюбиві, тіньовитривалі.
Екологічні групи рослин, що виділяються за потребою у волозі:
а) водяні рослини, вологолюбиві, посухостійкі;
б) водяні рослини;
в) вологолюбиві рослини.
Екологічні групи, що пристосувалися до температури:
а) холодостійкі, теплолюбиві;
б) холодостійкі;
в) теплолюбиві.
Рослини - паразити - це:
а) повитиця, вовчок, петрів хрест;
б) вовчок, омела;
в) омела, петрів хрест.
Росичка круглолиса, багно звичайне, журавлина ростуть на:
а) піщаних грунтах;
б) заболочених грунтах;
в) кислих грунтах.
Екологічна група рослин, що живуть на ґрунтах із високою засоленістю:
а) содник, курай м'ясистий, тамарикс, волоснець;
б) содник, гніздівка, тамарикс;
в) солянка, содник, очиток їдкий.
Життєві форми рослин - це:
а) дерева, трави;
б) дерева, кущі, трави;
в) трави, кущі.
Трав'янисті рослини бувають:
а) багаторічні, однорічні;
б) багаторічні, дворічні, однорічні;
в) дворічні, однорічні.
Результати виконання завдань на другому етапі
|
Групи |
Рівні навчальних досягнень учнів (у%) |
||||
|
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
||
|
Експериментальна |
28.5 |
42,8 |
28,5 |
_ |
|
|
Контрольна |
28,5 |
42,8 |
14,3 |
14,3 |
Дані таблиці показують, що якість виконання завдання на другому етапі значно покращилась в обох досліджуваних групах.
3.2 Результати експериментального дослідження
Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів середніх класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв'язків у природі, взаємозалежності між її об'єктами та явищами.
Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв'язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї еко-виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.
Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок: теоретичний матеріал не пов'язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя; при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру; несистематично використовуються завдання творчого змісту.
В наслідок цього учні допускають помилки при:
потребі пов'язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;
наведенні конкретних прикладів із життя;
встановленні взаємозв'язків;
самостійній роботі, особливо дослідницькій;
обґрунтуванні власних відповідей.
Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіків.
Висновок
Моя дипломна робота була присвячена темі: "Методи дослідження екологічних понять". Екологічна обстановка, що склалася, в світі, яка ставить перед людством важливе завдання - збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро встало питання про екологічну письменність і екологічну культуру нинішнього і майбутнього поколінь. У нинішнього покоління ці показники знаходяться на украй низькому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління, яке повинне проводитися висококваліфікованими, екологічно грамотними педагогами, озброєними крім знань, поряд ефективних методик, що дозволяють комплексно впливати на особу дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особи в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання достатньо висвітлена в роботах відомих вчених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Проте систематична робота по екологічному вихованню дітей середнього шкільного віку ведеться слабо.
Виходячи з аналізу експериментальної роботи, можна прийти до висновку, що виховання екологічної культури у дітей середнього шкільного віку здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:
Давати дітям систематичні екологічні знання; навчити дитину любити життя, природу, людей, себе, активно пізнавати світ. Формувати у дітей систему екологічних знань про предмети і явища природи, тобто вивчати самі предмети і явища в природі, зв'язки і відносини, які існують між ними. Розвивати моральні відчуття, формувати моральну свідомість і опановувати навиками і звичками моральної поведінки. Давати екологічні знання в умовах комплексного використання різних видів діяльності дітей в природі.
Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. "У вирішенні цих завдань першочергову роль повинна відігравати екологічна освіта". (16-с.49)
Розроблені науково-методичні рекомендації можуть бути використані у масовій педагогічній практиці роботи шкільних закладів, навчальному процесі педагогічних училищ та вищих навчальних закладів, у післядипломній підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів, у організації спільної навчально-виховної роботи дошкільного закладу з сім'єю.
Список використаної літератури
1. Балан П.Г., Вервес Ю.Г. Загальна біологія: Підручник для учнів 10-11-х класів середньої загальноосвітньої школи. - К.: Генеза, 1998. - 296 с.
2. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995. - 374
3. Білявський Г.О., Падун М. Проблеми і завдання сучасної екології Вісник ПАН України. - 1993. - №3. - С.26-27.
4. Борейко В.Е. Введение в природоохранную эстетику. - Серия: Охрана дикой природы. - Вып.5. - К.: Эколого-культурный центр, 1977. - 96 с.
5. Боровицкий П.И. Методика преподавания биологии. - М.: Выш. шк, 1962. - 336с.
6. Вербицкий А.А. Основы концепции развития непрерывного экологического образования // Педагогика. - 1997. - №6. - С.31-36.
7. Волкова А.С. Форми організації екологічної освіти і виховання // Екологічне виховання школярів. - К., 1985. - С.12-46. Іб. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
8. Голубець М.А. Плівка життя. - Львів: Поллі, 1997. - 283 с.
9. Грабовська І. Особистісні виміри екології. - К.: Генеза, 1995. - С.56.
10. Екологічна освіта школярів: 36. програм для 5-11 класів. - К., 1997. - 56 с.
11. Зверев И.Д. Экология в школьном обучении. - М.: Знание, 1980. - 96 с.
12. Корсунська В.М., Мироненко Г.Н., Мокеєва З.О., Верзілін М.М. Уроки загальної біології: Посібник для вчителя. - К.: Рад. пік., 1989. - 320 с.
13. Крисаченко В.С. Екологічна культура. - К.: Заповіт, 1996. - С.550.
14. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5-ти томах. - К.: Рад. школа. - 1976-1977. - Т.1-5.
15. Організація екологічної освіти та виховання учнівської молоді (на допомогу вчителю). - К.: Фенікс, 2003.
16. Україна. Президент. (1999 - Кучма Л. Д.) Національна доктрина розвитку освіти: Затверджено Указом від 17 квітня 2002 р. №347/2002 // Дивослово. - 2002. - №9. - с.49.
17. Курик М.В., Сокирко В.Т. Через екологiю дитини - шлях до виховання людини // Трибуна. - 1997. - N1/2. - C.29-31.
18. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Івано-Франківськ, 1999.
19. Николаева С.Н. Методика экологического воспитания детей. - М.: "Академия", 1999.
20. Николаева С.Н. Теория и методика экологического образования детей. - М.: "Академия", 2002.
21. Плохій З.П., Дьоміна І.С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу "школа - дитячий садок". - К.: "Вища школа", 1988.
22. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения: В 3-х т. Т.1. - М.: "Педагогика", 1979.
23. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: "Вища школа", 1993.
24. Кучерявий В.77. Екологія. - Львів.: Світ, 2000.
25. Новиков Ю.В. Природа и человек. - М., 1990.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз теоретичних досліджень і науково-популярних публікацій з проблеми формування понять на уроках у загальноосвітній школі. Теоретичні передумови і методичні рекомендації щодо підвищення ефективності екологічної освіти учнів на уроках біології.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 18.01.2012Теорія формування екологічних понять. Державні вимоги до рівня екологічної підготовки учнів час вивчення окремих тем у курсі біологія тварин. Аналіз шкільних підручників в контексті вивчення екологічних понять, практичні роботи для їх закріплення.
курсовая работа [69,4 K], добавлен 13.10.2014Сутність дидактичної гри як засобу формування екологічних уявлень і понять. Організація екологічної ігрової діяльності молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна". Організація експериментального дослідження використання екологічної ігрової діяльності.
курсовая работа [475,6 K], добавлен 08.05.2014Екологічне виховання - невід'ємна складова освіти, педагогічні умови екологічного виховання. Теоретичні основи організації екологічної освіти. Розвиток біологічних понять, методика розвитку умінь. Формування поняття "птахи" на основі екологічних знань.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 21.09.2010Стан проблеми формування екологічної свідомості. Роль і місце екології в навчанні. Методика формування екологічної свідомості в викладанні природничих дисциплін. Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін. Умови формування екологічних знань.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 10.08.2010Педагогічні основи екологічного виховання учнів шляхом використання методу освічення та переконання. Умови формування екологічної свідомості майбутніх учителів. Виховний захід для учнів професійно-технічного навчального закладу "Природа наш дім".
курсовая работа [46,9 K], добавлен 27.04.2012Місце геометричного матеріалу в структурі вивчення математики в початковій школі, його роль у розвитку сприйняття та уяви учнів. Методика вибору ефективних шляхів, методів та прийомів формування математичних понять, розробка методичних рекомендацій.
курсовая работа [162,5 K], добавлен 28.07.2009Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас) на теми: розмноження шапкових грибів та їх різноманітність. Гриби-паразити. Лишайники. Середовища життя організмів, його чинники.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 14.09.2008Вдосконалення системи засвоєння геометричних понять через формування прийомів евристичної діяльності. Розробка завдань з наочної геометрії, на основі яких можна формувати прийоми. Розгляд доцільності використання прийомів евристичної діяльності.
статья [660,2 K], добавлен 13.02.2014Основні елементи, принципи, завдання та психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання учнів у сучасній школі. Стратегія та зміст екологічної освіти. Характеристика та особливості екологічного виховання в процесі викладання біології.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 24.10.2010
