Запровадження системи проміжного зовнішнього незалежного оцінювання в 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх школах

Постанова КМУ від 31.12.2005 р. ?Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти? пришвидшила процес підготовки країни до запровадження обов`язкового незалежного оцінювання у вигляді тестування. Враховуючи високий культурний рівень українців, тестування було відкореговано відповідно до вітчизняних реалій і доповнилося творчим завданням (твором на визначену тему) [27].

У 2008 році було проведено всеохопне зовнішнє незалежне оцінювання, яке засвідчило організаційну спроможність утілювати великомасштабні системні реформи. Це найбільш суспільно значуща і масштабна подія в українській освіті за останні роки, яка має стратегічний характер. З того часу, країною було остаточно вирішено повністю перевести випускні іспити у школах у формат загальнонаціонального зовнішнього незалежного оцінювання і зробити їх складання єдиним способом вступу до вищих навчальних закладів.

1 листопада 2008 виші оголосили перелік сертифікатів ЗНО потрібних для вступу на певні напрями підготовки. Складання основної сесії ЗНО скоротили на два тижні, тож вона пройшла з 6 травня до 5 червня 2009, зареєструватися можна було з 1 грудня 2008 року. Окрім того, того року скоротили до восьми кількість предметів, з яких проходило тестування: зарубіжну літературу, основи економіки, основи правознавства, всесвітню історію виключили. Натомість, випускники змогли скласти тести з іноземних мов: англійської, німецької, іспанської або французької. Випускники змогли обрати для здавання не 3, а до п'яти предметів ЗНО. Тестування з української мови й літератури надалі лишилося обов'язковим для всіх випускників. Починаючи з цього року подання заяв до вишів можна відслідковувати он-лайн на сайті vstup.info. Також у 2009 році залишилась можливість складати тести мовами шести нацменшостей України. Підготовчі курси при вишах більше не дають можливості позаконкурсного вступу [30].

Проведенню зовнішнього незалежного оцінювання передувала системна робота багатьох людей та інституцій: розроблення нормативно-правового забезпечення; великомасштабна інформаційно-роз'яснювальна робота з учасниками тестувань, педагогічною та батьківською громадськістю; розроблення змісту тестових завдань, створення зошитів, їх тиражування; формування мережі пунктів тестування на базі загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів забезпечення підвезення учасників на пункти тестування і з пунктів тестування; підготовка кадрів; організація громадського контролю за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання. Постанова КМУ від 25.08.2004 р. «Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу освіти» вперше чітко визначила пріоритетність запровадження зовнішнього незалежного тестування в Україні, як механізму підвищення конкурентоспроможності державної системи освіти.

Результати зовнішнього оцінювання засвідчили, що випускники загальноосвітніх навчальних закладів, які брали участь у тестуванні, засвоїли навчальний матеріал переважно на середньому та достатньому рівнях навчальних досягнень.

Розпочата послідовна робота щодо створення національної системи моніторингових досліджень якості освіти. Моніторингові дослідження міністерство розглядає як ефективний засіб управління якістю освіти.

Важливе значення для розвитку природничо-математичної освіти має участь школярів 4-х та 8-х класів України у міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти TIMSS-2010. Участь у дослідженні дала можливість:

- виміряти рівень навченості учнів 4-х та 8-х класів з математики та природничих дисциплін;

- порівняти його з результатами однолітків з інших країн;

- виявити проблемні питання у природничо-математичній освіті;

- визначити нові завдання, розв'язання яких сприятиме удосконаленню навчального процесу [31].

Результати такого порівняння ще раз довели правильність та об`єктивність національної системи оцінювання і будуть сприяти її подальшому розвитку. Водночас, міністерством спільно з Академією педагогічних наук України розроблено заходи щодо створення системи моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти та участі України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти. Ними передбачено аналіз стану впровадження моніторингових досліджень в Україні, вивчення та узагальнення відомостей про вже наявні моніторингові дослідження, що здійснюються у країні на різних рівнях та про агенції, що їх реалізують. Заходи передбачають також перелік необхідних нормативно-правових документів, що забезпечують створення системи моніторингових досліджень; вирішення питань, що стосуються підготовки кадрів з питань організації та проведення моніторингових досліджень якості освіти; фінансове, організаційне та інформаційне забезпечення системи моніторингових досліджень.

Крім того, розроблено план проведення національних та участі у міжнародних моніторингових дослідженнях на 2010 -- 2012 роки.

2.2 Проміжне зовнішнє незалежне тестування, причини та необхідність його запровадження, шляхи реалізації та перспективи розвитку

Після скасування щорічних іспитів для учнів середіх загальноосвітніх шкіл України та запровадження щорічних державних аттестацій, загальний рівень знань серед учнів почав швидко знижуватися. Відсутність чіткого механізму контролю якості знань розбалансувала систему середньої освіти та почалася її поступова деградація. Державні аттестації, що представляли із себе перейменовані річні контрольні роботи, не могли у повній мірі компенсувати втрату такого дієвого механізму перевірки якості знань, як щорічні іспити. Завдання державних аттестації базувалися лише на деяких елементах річної програми, не відображали повної та об'єктивної картини успішності школярів. Екзамени, що представляли із себе повноцінну, послідовну та системну перевірку якості знань було змінено по суті на звичайну контрольну роботу у звуженому форматі. Це призвело до певних викривлень в процесі підготовки класних колективів до складання таких аттестацій та до концентрації не на загальному змісті навчального плану, а на деяких його компонентах. Послабивши педагогічний контроль, було послаблено механізм взаємодії між учнем та вчителем, впала система мотивації до успішної підготовки до щорічних перевірок знань, адже їх результати у проміжному класі втратили будь-яке значення. Систематично вчитися учень починав лише у 9 та 11 класах, де ще залишалася досить жорстка форма контролю у якості іспитів [27].

Звичайно іспити мали свої недоліки. По-перше, у 90-ті роки 20 століття, коли країна переживала системну кризу, значно зріс рівень корумпованості у системі середньої освіти. Це впливало як на її якість, так і на довіру до неї з боку суспільства. По-друге, іспити дійсно призводили до нервових зривів серед певного відсотка учнів, що не є припустимим за жодних умов. По-третє, іспити були застарілою за формою системою перевірки якості знань, тому що вони формувалися за принципом «пощастить-не пощастить», коли незнання свого білета призводило до негативної оцінки. При тому, що загальний рівень учня міг бути набагато вищим, незнання охоплювало лише вузьку галузь предмету. В той же час, знання свого білету призводило до позитивної високої оцінки, хоча рівень учня міг бути набагато нижчим, ніж його відповідь на екзамені. Можливо йому просто пощастило витягнути білет із тими питаннями, відповідь на які він знав. Заступник голови держадміністрації Харківскої області з гуманітарних питань Вадим Аркадійович Ландсман у телеефірі, що було присвячено запровадженню незалежного тестування в Україні, окреслив цю проблему так : «Учень може забути, скільки буде 5 помножене на 5, і отримати негативну оцінку, при тому, що за наявності варіантів відповідей, він не тільки згадає це, але й з точки зору своїх системних знань це доведе».

Успішне запровадження в країні незалежного оцінювання якості знань учнів у 11 класах довело ефективність тестової системи і її актуальність на перехідному етапі розвитку державної освітньої системи. Великий відсоток, що вступає до вищих навчальних закладів за результатати зовнішнього незалежного тестування, представляють такі населені пункти, які раніше взагалі не мали жодного абітурієнта. Права дітей зрівнялися, зросла конкуренції - буде підвищуватися рівень підготовки фахівців для галузей економіки.

На думку автора, продемонструвавши свою життєздатність, система незалежного зовнішнього оцінювання має розвиватися і має бути використана у процесі розробки механізмів перевірки якості знань учнів й у проміжних класах середніх загальноосвітніх шкіл України. При цьому треба враховувати й економічні можливості держави, адже такі проекта вимагають серйозного фінансування. Розуміючи це, на першому етапі можливе запровадження такої перевірки знань не щороку, а у 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх шкіл.

7 клас - даже важливий період у житті дитини, коли вона вже встигла накопичити певний рівень знань та поступово переходить до вивчення світоутворюючих наук. На цьому етапі учневі потрібна допомога у переході на такий важливий етап свого життя. Постає питання комплексної перевірки якості знань учня та розробки плану її корекції та вдосконалення, з метою ліквідувати відхилення у засвоєнні матеріалу, якщо такі є, та вибудувати концепцію персонального розвитку учня. Для цього пропонується провести сесію проміжного зовнішнього тестування за базовими предметами (українська мова та література, іноземна мова, математика, історія України)для учнів цього рівня рівня. Це допоможе створити педагогічним колективам шкіл «карту знань» учнів та вибудовувати методичні рекомендації під час продовження навчання. Сесія тестування має проводитися під час навчального року, але не за рахунок скорочення кількості академічних годин, що відводяться на певний предмет. Сесія тестування в жодному випадку не має проводитися за рахунок частини літніх канікул, адже це порушить збалансовану та виважену систему відпочинку для учнів по закінчення навчального року. Сесія тестування може проводитися під час травневих свят.

9 клас - це клас визначення. По закінченні навчального року, учень вирішує яким чином він буде продовжувати свою середню освіту. Згідно із структурою державної системи освіти, це можна зробити у 10 та 11 класах середніх загальноосвітніх шкіл або у коледжах та училищах, що надають освітні послуги у рамках середньої спеціальної освіти. Результати перевірки знань учнів у 9 класі на 80 відсотків дають відповідь на запитання, якою буде ця якість наприкінці 11 класу. Враховуючи таке велике значення, яке має 9 клас у системі отримування середньої освіти, саме на цьому етапі навчання вчителі мають повністю оновити «карту знань» своїх учнів, а під час навчання у 10 та 11 класах остаточно відкорегувати та вдосконалити цей рівень знань. Лише у цьому випадку випускник школи зможе достойно конкурувати під час вступної кампанії у вищі навчальні заклади. Така система перевірок знань учнів зменшить вплив на успішне складання підсумкового зовнішнього незалежного тестування у 11 класі чинника додаткових занять з вчителями-репетиторами та демократизує цей процес. Чим частіше буду перевірки, тим більш системним буде підхід до підготовки учнів [24].

Хочеться відмітити, що складання проміжного зовнішнього тестування у 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх шкіл дозволить учневі пристосуватися до формату такого тестування, що виключить фактор розгубленості під час складання такого тестування у одинадцятому випускному класі.

Найбільш складною частиною підготовки та проведення проміжних зовнішніх незалежних оцінювань є організаційна сторона та розробка повноцінних та системних матеріалів для такого тестування. Задля забезпечення чіткого та якісного процесу підготовки матеріалів для проміжного зовнішнього незалежного оцінювання, можуть бути створені Рада педагогічних колективів в областях України та Національний центр з підготовки та проведення зовнішнього незалежного тестування, який буде опрацьовувати матеріали, що надаються Радами педагогічних колективів областей, буде враховувати пропозиції Міністерства освіти та науки України та розробляти програму оцінювання на поточний рік. З іншого боку, центр візьме на себе організаційну складову підготовки : контроль за друком матеріалів у регіонах, транспортне забезпечення дітей з віддалених районів до регіонального центру оцінювання якості знань, що виключить запізнення дітей, яке мало місце, наприклад, у 2010 році, організацію тестування у відповідному до цього приміщення, наприклад, на базу якогось вищого навчального закладу, забезпечить безпеку та прозорість під час проведення сессій із проміжного та підсумкового зовнішніх незалежних тестувань.

Після складання тестування, кожний учень отримує сертифікат, що засвідчує його участь у оцінюванні та кількість балів, що він набрав під час тестування. У 7 класі сертифікат може не містити чіткої оцінки, а лише позначки «Умовно переведено до наступного класу», «Середній рівень», «Високий рівень», «З відзнакою». З одного боку, це полегшить та здешевить процес обробки тестувань 7-класників, з іншого боку, стане для учня певним індикатором стану його знань, а для вчителя - індикатором якості знань його учнів, що має бути враховано у майбутній педагогічній роботі з класом. В 9 класі, враховуючи значення сертифіката та можливість вступу до закладів середньої спеціальної освіти, оцінки мають виставлятися за 200-бальною шкалою. За такою самою шкалою оцінюється зараз успішність 11-класників.

Проміжне зовнішнє незалежне оцінювання має стати об'єктивною та сучасною системою перевірки якості знань учнів середніх загальноосвітніх шкіл, підвищить мотивацію до навчання, дозволить створювати класи для учнів із середнім та високим рівнем підготовки та класи вирівнювання. Це скасує «середньостатистичність» у процесі навчання, дозволить отримувати додаткові знання учням і високим та зразково-високим рівнем знань, яким буде запропонована варіативна складова - тобто додаткові навчальні дисципліни на вибір за рахунок академічних годин, що економляться у порівнянні з класами середнього рівня та класами вирівнювання. Результати проміжного оцінювання у 9 класі дозволять, наприклад, переводити з класу середнього рівня до класу високого рівня, чи навпаки.

Висновки до частини ІІ

Зовнішнє незалежне тестування - нова для України форма перевірки якості знань. У 2003 році Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти і науки провели тестування з математики та історії 3121 випускника 670 загальноосвітніх шкіл України. Чотири вищі навчальні заклади почали зараховувати результати тестування як вступні випробовування. За бажанням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах результати тестування зараховують як державну підсумкову атестацію.

У 2004 році Центром тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження»спільно з Міністерством освіти і науки проведено тестування 4485 випускників шкіл міст Києва, Донецька, Львова, Харкова, Одеси з математики, української мови, історії, економіки. У 31 вищому навчальному закладі були прийняті рішення про зарахування результатів тестування як вступних випробовувань. Особливу увагу було приділено складанню такого тестування з української мови. Експериментальна сесія довела зручність організації та повну незалежність від людського чинника такої форми перевірки знань учнів. Більш того, значний проміжок часу, який було виділено для написання такої роботи, дозволив виключити проблему стресу у дітей, адже існувала можливість заспокоїтися і після цього приступати до роботи. Тестування заспокоїло і батьків - зникли будь-які підстави суб`єктивно оцінювати роботу вчителя. Навантаження на вчителя, безумовно, зросло, адже підвищилися вимоги до підготовки учнів.

Постанова КМУ від 31.12.2005 р. ?Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти? пришвидшила процес підготовки країни до запровадження обов`язкового незалежного оцінювання у вигляді тестування та зробила його складання єдиним шляхом до вступу у всі вищі навчальні заклади України.

Система незалежного зовнішнього оцінювання має розвиватися і бути використана у процесі розробки механізмів перевірки якості знань учнів й у проміжних класах середніх загальноосвітніх шкіл України. При цьому треба враховувати й економічні можливості держави, адже такі проекта вимагають серйозного фінансування. Розуміючи це, на першому етапі можливе запровадження такої перевірки знань не щороку, а у 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх шкіл. Така система перевірок знань вчасно проконтролює якість знань учня, допоможе відкорегувати їх у процесі подальшого навчання, що дасть змогу підготувати учня до успішного складання підсумкового зовнішнього незалежного тестування у 11 класі.

незалежний тестування середний освіта україна

Висновки

Входження України у світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти, у відповідність з нормами світового співтовариства. Досі вона не відповідала цим нормам. Це не сприяло підвищенню рівня освіченості молодого покоління, поглиблювало розрив між якістю знань учнів європейських країн та Україною.

З одного боку, вітчизняна освітня модель - виважена та збалансована система надання систематизованих знань, що будувалася протягом багатьох десятиліть, з іншого - не завжди гнучка та не повному обсязі знатна відповідати за підготовку учнів до вступу до вищих навчальних закладів на високому професійному рівні. На початку 2000-х років, посилаючись на дані досліджень Міністерства охорони здоров`я щодо перевтоми учнів, було прийнято рішення про скасування щорічних шкільних перехідних екзаменів з різних предметів. Критерієм оцінювання з цього моменту мали слугувати контрольні роботи учня та його досягнення протягом навчального року. Враховуючи певні переваги такого рішення з точку зору зменшення навантаженності на педагогічний склад шкіл, треба відзначити, що із зменьшення педагогічного контролю, почала поступова падати якість знань учнів. Скасування екзаменів, на жаль, не стало панацеєю. Спираючись на багаторічний досвід у галузі розробки та запровадження механізмів педагогічного контролю, вітчизняна система освіти звернула увагу на світовий досвід організації тестувань.

Зовнішнє незалежне тестування- нова для України форма перевірки якості знань. У 2003 році Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти і науки провели тестування з математики та історії 3121 випускника 670 загальноосвітніх шкіл України.

У 2004 році Центром тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження»спільно з Міністерством освіти і науки проведено тестування 4485 випускників шкіл міст Києва, Донецька, Львова, Харкова, Одеси з математики, української мови, історії, економіки. У 31 вищому навчальному закладі були прийняті рішення про зарахування результатів тестування як вступних випробовувань.

Постанова КМУ від 31.12.2005 р. «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» пришвидшила процес підготовки країни до запровадження обов`язкового незалежного оцінювання у вигляді тестування та зробила його складання єдиним шляхом до вступу у всі вищі навчальні заклади України.

Система незалежного зовнішнього оцінювання має розвиватися і бути використана у процесі розробки механізмів перевірки якості знань учнів й у проміжних класах середніх загальноосвітніх шкіл України. При цьому треба враховувати й економічні можливості держави, адже такі проекта вимагають серйозного фінансування. Розуміючи це, на першому етапі можливе запровадження такої перевірки знань не щороку, а у 7 та 9 класах середніх загальноосвітніх шкіл.

Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки обучения школьников: Экспериментальное педагогическое исследование. - М.: Педагогика, 1984. - 296 с.

2. Амонашвили Ш.А. Обучение.Оценка.Отметка.-М.:Знание,1980.-150с.

3. Андрощук А.О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховному закладі // Педагогіка і психологія - 1996. - №3. - С.86-96

4. Близнюк С.Л. Роль оцінки в удосконаленні знань, умінь і навичок учнів. - К.: т-во “Знання”, 1983.

5. Богданова О.С. Воспитательное значение оценки знаний учеников // Советская педагогика. - 1952. - №9. - С.54-59.

6. Богданова Г.А. Тематический зачёт как одна из форм ориентации учебного процесса на конечный результат // Русский язык в школе. - 1994. - №6. - С.35-38.

7. Брейгена М.Е. Контроль в обучении географии учащихся средних профтехучилищ. Метод. пособ. - М.,1979. - 63 с.

8. Глуханюк Д. Як об'єктивно оцінити знання учнів (з досвіду впровадження залікової системи) // Педагогіка толерантності. - 1997. - №1-2. - С.86-90.

9. Делікатний К.Г. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання // Радянська школа. - 1989. - №5.- С.44-50.

10. Колобова Е.В. Использование зачётной системы для контроля и оценки знаний учащихся // Математика в школе. -1991. -№3. -С.25-27.

11. Лисенко Л.В. Модульне навчання і рейтингова система оцінювання знань учнів // Початкова школа. -1995. -№3. -С.27-29.

12. Лисенкова С.М. Об использовании опыта учителей новаторов // Новая Россия. -2003. - 79 с.

13. Методика викладання / Під ред. Ніколаєвої С.Ю. - К.: ЛЕНВІТ, 1996.- 111с.

14. Микитась В. Давні українські студенти і професори. - К.: Абрис, 1994.- С.212.

15. Миролюбов А.А. Приблизительные нормы оценивания успевания овладения иностранным языком // ИЯШ. - 1997. - №4.- С2-5.

16. Мороз В. Рейтингова система оцінювання знань учнів // Освітянин. - 1996. - №4. - С.20.

17. Москаленко К. Как должен строится урок // Народное образование. - 1959. - №10. - С.67-70.

18. Ніколаєва С.Ю., Петращук О.П. Тестовий контроль лексичних навичок аудіювання. - К.: ЛЕНВІТ, 1997. - 91c.

19. Ніколаєва С.Ю., Метоьлкина О.Б. Тестовий контроль читання . - К.: ЛЕНВІТ, 1997. - 88c.

20. Педагогіка. Частина І. Загальні основи педагогіки. Теорія навчання (дидактика): Навчальний посібник для студентів педагогічних закладів / В.Л. Омельченко, С.В. Омельченко, С.Г. Мельничук. - Кіровоград. - 1997. - 123 c.

21. Петращук О.П. Організація та забезпечення процесу навчаннч . - К.: ЛЕНВІТ, 1997. - С.64-68.

22. Петращук О.П., Петренко О.П. Поточний тестовий контроль у навчанні географії - 1995. -№ 3-4. - С.16-19.

23. Поляков О.Г. О некоторых проблемах использования тестов как одного из средств контроля обученности в школьников по географии // ИЯШ. - 1994. - №2. - С.15-21.

Размещено на Allbest.ru