Історія досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу

Проектування освітнього простору суб'єкта є, на думку І. Шендрика, проектуванням процесу освоєння суб'єктом освітнього середовища (культури). Взаємодія з освітнім середовищем, повинна мати діалогічний характер, що є передумовою події суб'єкта і культурного факту, що входить в освітнє середовище. При проектуванні освітнього простору необхідно враховувати, що найбільш значущий для людини шлях самореалізації полягає у взаємодії з навколишнім світом. Причому ця взаємодія має базуватися на потребах і можливостях самої особистості, її власних ініціативах, забезпечуючи людині максимальну свободу і найбільшу віддачу. Характер освітньої взаємодії як узгодженої дії вихователя і вихованця задається особливою дією з боку педагога, мета якого - вплинути на діяльність учня з освоєння навколишнього середовища, тобто на його саморозвиток.

І. Шендрик робить висновок про те, що взаємодія вихователя і вихованця є ключовою умовою проектування освітнього простору суб'єкта. Сама можливість перетворення педагогічної дії в педагогічну взаємодію, перш за все, залежить від позиції наставника в освітньому процесі. Специфіка освітнього впливу вчителя на учня спочатку визначається тим, в якій ролі вихователь розглядає вихованця:

- в якості об'єкта педагогічного впливу, який має типологічні характеристики;

- в якості об'єкта, що має, крім типологічних особливостей, ще й індивідуальну своєрідність, несхожість з іншими, яку необхідно враховувати;

- в якості суб'єкта свого власного розвитку, здатного до самостійного і відповідального вибору.

У першому випадку вплив носить об'єктно-орієнтований характер, при якому вихованець розглядається як пасивний об'єкт впливу, продукт зовнішніх умов. У другому випадку вплив носить суб'єктно-орієнтований характер, при якому учень постає активним і виборчим по відношенню до зовнішнього світу. У третьому випадку вплив носить розвиваючий характер, при якому людина постає відкритою, постійно взаємодіючою з зовнішнім світом системою, кожний наступний стан якої визначається актом вільного вибору на основі співвіднесення суб'єктом себе, своїх особливостей і оточуючим його світом.

Підхід І. Шендрика до розуміння освітнього простору суб'єкта і способу його проектування заснований на концепції: не освітній простір повинен конструюватися на основі соціальних цінностей, а соціальна реальність повинна конструюватися на основі цінностей освіти, оскільки освіта є втіленням гуманності.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

Сучасний інтерес до проблеми виховуючого і навчального середовища відображає прагнення гуманізувати освіту, будувати педагогічні відносини, спираючись не на безпосередній вплив на дітей, а на опосередкований вплив, через організацію простору розвитку дитини, максимально насичуючи його культурним змістом.

Ю. Мануйлов і І. Шендрик пропонують не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі підходи до організації педагогічного середовища, освітнього простору розвитку особистості. Їх ідеї і рекомендації можуть бути використані при проектуванні діяльності різних установ освіти. Конкретна ж модель виховного середовища повинна визначатися не тільки тим чи іншим теоретичним підходом, а й реальними умовами функціонування і розвитку установи освіти, його традиціями, характером соціокультурного оточення, наявними ресурсами (навчально-методичними, кадровими, економічними, фінансовими, матеріально-технічними, управлінськими, нормативно-правовими), особливостями контингенту вихованців (учнів), їх запитам і запитам їх батьків та іншими обставинами.

ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження присвячене характеристиці історичних етапів формування освітнього середовища навчальних закладів. З давніх часів і до сьогодення вчені і дослідники в галузі педагогіки звертали увагу на роль оточуючого середовища у формуванні особистості. Залежно від історичної епохи та стану освітньої системи вченні розглядали дану проблематику з різних ракурсів, намагаючись створити найбільш сприятливе середовище для розвитку дитини.

З розвитком педагогічної науки формувались різноманітні підходи до розуміння особистості дитини та її виховання, що сприяли вдосконаленню освітньої системи в цілому. Серед них важливе місце посів і середовищний підхід. Поставлена мета роботи полягала в тому, щоб здійснити ретроспективний аналіз досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу та визначити особливості становлення і розвитку освітнього середовища, розкрити його вплив на формування особистості учня. Проаналізувавши всі етапи становлення середовищного підходу у педагогіці, можна сміливо зауважити, що дослідники не тільки мали не аби який інтерес до цієї проблеми, але й постійно поповнювали галузь новими ідеями, зауважували, що воно повинно бути невід'ємним компонентом самої виховної системи.

В ході роботи були розв'язані наступні завдання. Розкрито та доведено актуальність дослідження проблеми, адже на сьогоднішній день до кінця не сформувався понятійний апарат середовищного підходу, немає єдиної позиції щодо визначення структури середовища, його функцій, проектування та експертизи, недостатньо розроблена проблема управління розвитком особистості в середовищі.

Схарактеризовано етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії, маючи можливість дослідити кожний етап, починаючи з перших кроків його виокремлення за часів Платона та розглянуто феномен «середовищний підхід», як окрему галузі педагогіки.

Висвітлено особливості виховного простору як педагогічного феномену, можливості та варіанти його створення, де освітнє середовище розуміється як система впливу та умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному та просторово-предметному оточенні в межах організованого освітнього процесу.

Проаналізовано особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим, який вважає, що середовище являє собою сукупність ніш і стихій, серед яких і у взаємодії з якими протікає життя дітей.

Розкрито особливості підходу І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб'єкта, де освітній простір формується в процесі спільної освітньої діяльності, в ході якої вчитель створює умови і можливості для учнів, прямо або опосередковано взаємодіючи з ними.

Таким чином, треба зазначити, що сучасна система освіти повинна будуватися з урахуванням не тільки індивідуальних особливостей кожного суб'єкта, а враховуючи всі фактори нашого оточення, оскільки саме вони справляють безпосередній вагомий вплив на формування свідомості особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бим-Бад Б. М. Психология и педагогика: просто о сложном. Популярные очерки и этюды / Б. М. Бим-Бад. - М. : Изд-во МПСИ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2010. - 144 с.

Буряк В. К. Навчальна діяльність у комп'ютерному середовищі / В. К. Буряк // Рідна школа. - 2006. - № 9. - С. 14-17.

Гущина Т. Н. Роль образовательной среды в развитии субъективности старшеклассника в дополнительном образовании / Т.Н. Гущина // Педагогика. - 2010. - № 9. - С. 45-50.

Джуринский А. Н. История педагогики : учебное пособие для вузов / А. Н. Джуринский. - М. : 1999. - 456 с.

Дьюи Дж. Демократия и образование / Дж. Дьюи. - М. : Педагогика-Пресс, 2000. - 384 с.

Каптерев П. Ф. История русской педагогики / П. Ф. Каптерев. - М. : Педагогика. -1995. - № 5. - С. 64-75.

Константинов Н. А. История педагогики: пособие для педагогических институтов / Н. А. Константинов. - М., 1955. - 486 с.

Корчак Я. Педагогическое наследие / Я. Корчак. - М. : Педагогика, 1991. -272с.

Крылова Н. Б. Культурология образования / Н. Б Крылова. - М. : Народное образование, 2000. - 272 с.

Локк Дж. Сочинения в 3-х т. Т.1. Опыт о человеческом разумении / Дж. Локк. - М. : Мысль, 1985. - 621с.

Луначарский А. В. Очередные задачи и перспективы народного образования в республике / А. В. Луначарский. - Свердловск : 1928. - 32 с.

Макаренко А. С. Методика виховної роботи / А. С. Макаренко. - К., 1990. - 368 с.

Мануйлов Ю. С. Средовой подход в воспитании: дис. д-ра пед. наук / Ю. С. Мануйлов. - М., 1997. - 300 с.

Новикова Л. И. Школа и среда / Л. И. Новикова. - М. : Знание, 1985. - 80 с.

Руссо Ж.-Ж. Эмиль, или О воспитании / Ж.-Ж. Руссо // Пед. соч.: в 2 т. / Под ред. Г. Н. Джибаладзе. - М. : Наука, 1981. - 592 c.

Хватова М. В., Дьячкова Е. С. Влияние образовательной среды на психологическое здоровье студентов разных специальностей в процессе обучения / М. В. Хватова., Е. С. Дьячкова // Психологическая наука и образование. - 2006. -№ 3. - С. 74-78.

Слободчиков В. И. Образовательная среда: реализация целей образования в простренстве культуры / В. И. Слободчиков / Новые ценности образования: культурные модели школы // Инноватор-Bennet college. - 1997. - Вып. №7. - С. 10-15.

Шацкий С. Т. Избранные педагогические сочинения: в 2 т. / Под ред. Н. П. Кузина. - М. : Педагогика, 1980. - Т. 1. - 205 с.

Шендрик И. Г. Образовательное пространство субъекта и его проектирование / И. Г. Шендрик. - М. : АПК и ПРО, 2003. - 156 с.

Юсфин С. М. Педагогика поддержки: Учебно-методическое пособие / С. М. Юсфин. - М. : МИРОС, 2001. - 208 с.

Ясвин В. А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию / В. А. Ясвин. - М. : Смысл, 2001. - 365 с.

Ясвин В. А. Экспертиза школьной образовательной среды / В. А. Ясвин. - М., 2000. - 217 с.

Ясвин В. А. Тренинг педагогического взаимодействия в творческой образовательной среде / Под ред. В. И. Панова. - М. : Молодая гвардия, 1997. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru