Літературні ігри на уроках читання як засіб літературного розвитку молодших школярів

Наприклад, діти повинні вибрати прізвища письменників з такого списку: Марійка Підгірянка, В. Сухомлинський, Леся Українка, М. Лисенко, Т. Коломієць, Г. Бойко. Після гри діти одержують додаткове завдання: пригадати твори письменників, прізвища яких були в списку, самостійно продовжити цей список.

Досвід організації ігрової діяльності літературознавчого спрямування на уроці читання засвідчує ефективне опрацювання літературних творів, свідоме засвоєння таких літературних понять, як тема, ідея, сюжет, персонаж, мова твору, жанр тощо. Діти, відповідно до запропонованого типу діяльності, виконуючи ігрові дії, вчилися помічати та розпізнавати художні засоби виразності, визначати жанрові особливості твору, бачити компоненти твору (персонаж, вчинок), відтворювати в своїй уяві прочитане; вчаться розуміти авторський задум і визначати свою позицію, тобто в цілому набувати вміння повноцінно сприймати літературний твір.

Перевага організації ігрового навчання в структурі уроку читання полягає в системності використання літературних ігор, змістом яких є початкові літературознавчі поняття та уявлення, у проблемно-пошуковому підході до їх засвоєння в процесі аналізу літературного твору, у ході літературно-творчої ігрової діяльності молодших школярів на уроці читання

Результати навчання свідчать, що ігрові дії на уроках читання сприяють вихованню уваги до художнього слова, допомагають помічати та розпізнавати художні засоби виразності, визначати жанрові особливості твору, бачити компоненти твору.

літературний читання кругозір гра

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР НА УРОКАХ ЧИТАННЯ ЯК ЗАСОБУ ЛІТЕРАТУРНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1 Замір літературного розвитку учнів 2-А класу

Сучасна педагогічна наука й практика початкової школи в галузі читання все більше орієнтується на літературний розвиток учнів, під яким розуміють «віковий і одночасно навчальний процес, який характеризується рівнем сприймання літератури як мистецтва слова», і процес розвитку власної літературної творчості дітей.

Для вчителя важливим завданням є забезпечення літературного розвитку учня під впливом цілеспрямованого навчання. Це передбачає розуміння всіх складових літературного розвитку, до яких відносять рівень сприймання літератури, який є провідним показником, читацький кругозір - «начитаність», уміння працювати з текстом, розуміння поетичного мовлення, уміння на основі деталей відтворювати цілісний образ, наявність художнього смаку й естетичного ідеалу [37,С.28].

Однією з наочних, яскравих, кількісних характеристик підготовки дитини-читача є читацький кругозір, який пов`язаний з поняттям «коло дитячого читання», «коло навчального дитячого читання».

Коло навчального дитячого читання визначається в державних програмах з читання і з позакласного читання і реалізується в підручниках з читання, у плануванні й методичних посібниках для вчителя.

У сучасних педагогічних словниках поки що відсутнє поняття «читацький кругозір», хоча реально воно використовується в педагогічній практиці. Спираючись на загальне визначення кругозору (за С.Гончаренком), під читацьким кругозором розуміємо уявлення, поняття та фактичні відомості про літературу, літературні твори, доступні учням на кожному етапі їхнього розумового розвитку [7,С.28].

Для того, щоб побачити особливості формування читацького кругозору, порівняти з існуючими науковими даними, які характеризують оптимальний рівень розвитку цієї складової літературного розвитку, і оптимально скорегувати навчальну діяльність, ми скористалися замірами, котрі були проведені протягом грудня 2011 року в 2-Б класі Харківської спеціалізованої І-ІІІ ступенів школи №93 з українською мовою викладання.

У педагогічній літературі рекомендують такі заміри розчленованості читацького кругозору:

- «Автор - назва твору». Учням пропонується список письменників, який складається з прізвищ письменників-класиків ХІХ ст., дитячих письменників ХХ ст. та сучасників і зарубіжних письменників. Завдання: записати біля прізвища назву будь-якого твору даного письменника. Якщо дитина не знає відповіді, вона або залишає порожнє місце, або ставить позначку « - ».

– «Автор - жанр». Учням пропонується перелік письменників, який складається з прізвищ письменників-класиків ХІХ ст., дитячих письменників ХХ ст., сучасників і зарубіжних письменників. Завдання: записати біля прізвища, які твори писав письменник: казки, оповідання, вірші. Слово «жанр» не використовується.

-«Автор - тема». Учням пропонується перелік письменників, який складається з прізвищ письменників-класиків ХІХ ст., дитячих письменників ХХ ст. та сучасників і зарубіжних письменників. Завдання: записати біля прізвища тему, на яку писав письменник. Звичайно, учням пропонують варіанти тематики: про природу, про дітей, про дорослих, про пригоди, про науку й техніку, про чарівництво, фантастика, про Батьківщину (історію та сучасність), про життя в інших країнах.

– «Жанр - автори». Учням пропонуються назви основних жанрів: казка, оповідання, байка, вірш, до яких вони мають записати прізвища письменників, які писали такі твори.

– «Тема - автори». Пропонується перелік тематики дитячої літератури: про природу, про дітей, про дорослих тощо. Завдання: до кожної теми записати прізвище письменника, та/або назву твору.

Звичайно, в навчальному процесі вчитель заміряє переважно широту читацького кругозору, тоді як розчленованість не стільки вимірюється, скільки поступово формується, завдяки регулярним вправам і завданням на співвіднесення прізвища письменника, твору, теми [32,С.29-30].

Оскільки учні другого класу мають ще невеликий досвід читання, а поняття теми, жанру, автора тільки формуються, ми провели лише замір основного показника читацького кругозору - широти. Учням було запропоновано протягом 15 хвилин записати прізвища письменників, які вони знають. Дітям було пояснено, що вони можуть записувати і поетів, і тих, хто писав прозу - прозаїків, і українських, і російських, і зарубіжних письменників.

Для проведення заміру читацького кругозору були створені такі умови:

– для дітей була створена комфортна атмосфера, вони не поспішали, не нервували. Замір було проведено на початку третього уроку за розкладом;

– діти були впевнені, що не будуть негативно оцінені;

– учні працювали самостійно, не підглядаючи ні один до одного, ні в підручник;

– учні могли ставити запитання вчителю тільки пошепки, щоб не заважати іншим.

Одержані результати було зведено в таблицю 1. [Додаток 1]

Проведемо аналіз отриманих даних. Для цього визначимо загальну кількість вказаних в класі прізвищ. Враховуючи всі прізвища, названі кожним учнем, навіть якщо вони повторюються, виводимо середній арифметичний показник кількості вказаних прізвищ письменників. Для цього загальну кількість вказаних у класі прізвищ письменників ділимо на кількість учнів, які брали участь в опитуванні.

(11+7+2+9+9+11+7+10+7):9 = 73:9 = 8,1

Проаналізуємо розмаїття вказаних учнями письменників. Для цього виконаємо кількісний та якісний аналіз даних. Усього учні назвали 19 прізвищ письменників. З них троє жили в ХІХ ст., десять - у ХХ ст., а шестеро - наші сучасники. Усі представлені автори є українськими, з них - 12 поетів, 7 прозаїків.

Найчастіше діти пригадували Т. Шевченка (9 учнів), Л. Українку (7 учнів), найрідше - І.Франка(1 учень), Г. Чубач(1 учень).

Було визначено, що широта читацького кругозору в середньому менше, ніж зазначена програмою - учні другого класу мають знати не менше 11 прізвищ письменників. Читацькій кругозір менше, ніж чверті класу (22%) задовольняє вимогам програми. Також учні мають великий потенціал - 33% дітей змогли назвати 9-10 прізвищ авторів.

Наступний показник літературного розвитку - рівень сприйняття. За Т.Г. Рамзаєвою, для дітей молодшого шкільного віку характерні чотири рівня сприйняття: фрагментарний, який констатує, рівень "героя" і рівень "ідеї".

Аналіз спостережень за навчальним процесом показав, що більшість учнів знаходиться на констатуючому рівні сприйняття художнього твору, 2 учня - на рівні «героя», та 1 учень - на фрагментарному рівні.

Уміння читати досягає високого рівня: учні вправно читають текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, припускаючись незначних відхилень, дотримуються відповідної інтонації. Виявляють розуміння фактичного змісту і висловлюють оцінку прочитаного. Швидкість читання від 43 до 77 слів за хвилину.

Таким чином літературний розвиток основної частини класа знаходиться на середньому рівні.

2.2 Дослід використання літературних ігор у початковій школі

Дослід використання літературних ігор у початковій школі, проводився у 2-А класі Харківської загальноосвітньої І-ІІ ступенів школи №81.

Оскільки читацькій кругозір лише близько чверті класу задовольняє вимогам програми, певна кількість ігор була присвячена вмінню запам'ятовувати прізвища письменників. Одним з оптимальних способів формування в учнів уміння запам`ятовувати прізвища є використання вправи, яка спирається на поєднання різних типів пам`яті: учитель чітко, орфоепічно правильно вимовляє прізвище (слухова пам`ять), каліграфічно правильно записує на дошці прізвище (зорова пам`ять), учні спочатку всі разом, потім індивідуально промовляють прізвище (мовленнєво-моторна пам`ять) та записують прізвище, а потім і заголовок у зошит (рухова, моторна пам`ять). Під час досліда також були розроблені літературні ігри, спрямованих на формування уявлень «тема», «сюжет», «композиція», «ідея»; на формування уявлень «персонаж твору» («герой»); «мова художнього твору»; «жанр».

Гра «Закінчення слова скажу - прізвище письменника підкажу»

Зміст. Учитель на дощці записує закінчення. Діти мають пригадати відомі їм прізвища дитячих письменників, що закінчуються на запропоновані літери.

Наприклад:

-а -о -кий

Підгірянк- Шевченк- М`ятківсь- Пчілк- Павличк- Рильсь- Перелісн- Костенк- Коцюбинсь- Українк- Нестайк- Сухомлинсь-Забіл- Вороньк- Костець-

Завдання після гри: назвати твори письменника або тему твору.

Гра «Літературні головоломки»

Поставивши під цифрами відповідні букви (1 - Е, 2 - Е, 3 - Ч, 4 - О, 5 - В, 6 - К, 7 - Н, 8 - Ш), діти мають прочитати прізвище видатного українського поета.

Виграє той, хто першим прочитає прізвище письменника і назве його твори.

8	1	5	3	2	7	6	4

Наприклад: Т.Шевченко - «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші.

Гра «Перевір себе»

Зміст.

1-ий варіант - серед письменників учні мають назвати лише тих, хто пише на одну й ту саму тему.

2-ий варіант - учитель називає прізвище письменника, а учні - тему, що є основною в його творчості.

3-ій варіант - учитель називає тему, а учні - прізвища письменників, які пишуть на цю тему.

Наприклад:

– тема «Наче вулик наша школа»: Д. Павличко, Л. Глібов, С. Жупанин, В. Лучук, Г. Бойко та інші;

– тема «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово»: Т.Шевченко, П. Тичина,О. Пчілка, А. М`ястківський, Н. Забіла та інші;

– тема «Що таке Батьківщина»: А. Костецький, В. Сухомлинський, Н.Забіла, П.Тичина, К.Перелісна та інші;

– тема «Буду я природі другом»: С. Жупанин, Л. Костенко, Л. Українка, О. Олесь, В. Сухомлинський та інші.

Гра «Письменник - не письменник»

Зміст. Учитель готує список прізвищ дитячих письменників, які чергуються з прізвищами видатних художників, музикантів, наукових і суспільних діячів, але обов`язково відомих учасникам гри. Коли він читає прізвище письменника, учні мають піднести руку вгору, якщо звучить інше прізвище - не підносять.

Вибувають з гри ті, хто не підніс руку, коли вимовлялося прізвище письменника, і ті, хто підняв, коли звучало прізвище не письменника.

Наприклад:

Марійка Підгірянка;

В. Сухомлинський;

М. Лисенко;

І. Франко;

Г. Бойко

І. Репін

Завдання після гри: пригадати твори письменників, прізвища яких були в списку.

Гра «Снігова грудка»

Зміст. Учні по черзі називають по одному прізвищу письменника, але перш, ніж додати нове прізвище, вони мають назвати всіх тих, кого вже назвали до них попередні гравці в тій же послідовності, як вони були названі.

Спочатку гравці користувалися підручником, але через деякий час змогли вже грати без нього.

Наприклад:

Н.Забіла -

Н.Забіла - Г.Бойко -

Н.Забіла - Г.Бойко - Леся Українка -

Н.Забіла - Г.Бойко - Леся Українка - Л.Глібов і т.д.

Гра «Знайди пару»

Зміст. Учні мають правильно з`єднати прізвище письменника і назву його твору.

Т.Коломієць	«Покинуте кошеня»
Л.Костенко	«Диваки»
М.Підгірянка	«Синички на снігу»
О.Олесь	«Розмова про сонце»
В.Сухомлинський	«Ялинка»

Гра «Ми - автори»

Зміст. Для того, щоб навчити дітей працювати в позиції автора, складати свої твори за законами жанру (враховуючи особливості сюжету казки), учитель пропонує:

– скласти казку, за таким саме сюжетом, що й у казці «Вовк і семеро козенят», але в сучасних умовах;

– скласти казку «Вовк і семеро козенят» з героями іншої казки;

– придумати такий кінець до відомої всім історії, який би найбільше сподобався.

Гра «Що спочатку - що в кінці»

Зміст. Для того,щоб розвивати пам`ять, уміння аналізувати; вчити запам`ятовівати послідовність подій у творі (сюжет), учитель читає уривок твору з певною подією, а діти називають, які події передували прочитаному, що було після цього.

Виграє команда або учень, що точніше назве порядок подій.

Наприклад: «Замісив він тісто, приніс дрова, розпалив у печі. А як піч витопилася, посадив у неї пироги.

Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.

Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.» (Українська народна казка «Колосок»)

Учитель. Що було перед цією подією?

Що сталося пізніше?

Гра «Кому надійшла ця телеграма?»

Для того, щоб перевірити вміння осмислено, вдумливо читати, учитель читає уривки творів, де висловлюються прохання до героїв, імена яких треба відгадати.

Виграє той, хто швидше назве правильно твір та ім`я літературного героя.

Наприклад: «Приходь до мене, куме, на обід! Я для тебе, як для себе!»

(Запрошення Журавля на обід до Лисички з української народної казки «Лисичка та Журавель»).

Гра «Хто заховався?»

Зміст. Для того, щоб навчити визначати головних героїв та характеризувати їх, учитель або учні читають твір. Діти визначають героя, описують його зовнішній вигляд, характеризують його, шукають у тексті авторські висловлювання про цього героя, порівнюють.

Завдання після гри.

Відшукати, хто зайвий у цьому списку, довести свою думку.

1. Ведмідь.

2. Мишенятко Круть.

3. Мишенятко Верть.

4. Лисичка.

5. Півник Голосисте Горлечко.

Гра «Допоможи Незнайкові»

Зміст. Для того, щоб розвивати вміння характеризувати персонажів, учні мають визначити, що наплутав Незнайко у даних характеристиках. Потрібно прочитати, визначити, чи відповідають вони характеру героїв, обґрунтувати свої міркування, доповнити характеристики.

Мишенятко Круть - слухняний, працьовитий, розумний.

Півник Голосисте Горлечко - безпечний, неслухняний, боязливий.

Мишенятко Верть - злий, хитрий, не любить пісні та танці.

Гра «Вгадай настрій автора»

Зміст. Для того, щоб навчити відчувати настрій автора, розуміти поетичний задум, учитель читає вірш, пропонує учням продемонструвати його настрій кольоровими сигналами, мімікою, словом.

Крім того, діти визначають чи збігається настрій автора з їхнім? Від чого виникає їхній настрій? З чим він пов`язаний?

Гра «Доповни»

Для того, щоб розвивати вміння розрізняти жанри творів; розширювати читацький досвід дітей, учитель зачитує уривки творів. Діти відгадують його автора і називають, які ще твори за жанром він пише.

Наприклад:

У багатьох походах побував Кий. А повернувся в своє місто в горах, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут поховані. Від Либеді стала й річка називатися Либіддю, яка зараз впадає в Дніпро.

(Н.Забіла «Древній Київ» - легенди, вірші, оповідання.)

Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!

(Л.Українка - вірші, казки, оповідання.)

Найпершими серед ігор було запропоновано гру «Снігова грудка», яка дітям дуже сподобалося, але виконувати її учням відразу було дуже важко., тому було запропоновано скористатися підручником. Спочатку цю гру проводили фронтально: окремі учні додавали до списку нові прізвища, а весь клас разом промовляв послідовність. Потім поступово переходили до індивідуальних випробувань. Також було запропоновано проведення цієї гри у вигляді змагання по рядах. У грі також брала участь і вчитель-класовод. Згодом ми помітили позитивні зрушення: діти стали краще запам'ятовувати прізвища письменників, які називалися до них. Не завжди легко давалася гра «Перевір себе».

Також дітям пропонувалося відгадати літературні загадки за вже вивченими творами, які вони відгадували досить легко, без особливих зусиль. Запропоноване нами завдання спробувати самостійно скласти літературні загадки також не викликало в дітей ентузіазму.

Особливо дітям сподобалось ігри з картками в конверті, які також не викликали труднощів. Ця гра проводилась неодноразово, що сприяло кращому запам'ятовуванню назв творів різних письменників.

Найбільшою популярністю в дітей користувалися ігри «Снігова грудка», «Літературна головоломка», «Письменник - не письменник», «Пригадай, хто автор твору», «Що спочатку - що в кінці», «Від кого надійшла ця телеграма?», «Допоможи Незнайкові». Учні із великим задоволенням брали в них активну участь.

2.3 Результати досліду

Наприкінці проведення досліду використання літературних ігор на уроках читання знову був проведений замір літературного розвитку учнів 2-А класу. Показники зведено в таблицю 2 [Додаток 3].

Проводимо аналіз отриманих даних. Для цього знову визначаємо загальну кількість вказаних в класі прізвищ. Враховуючи всі прізвища, названі кожним учнем, виводимо середній арифметичний показник кількості вказаних прізвищ письменників. Для цього загальну кількість вказаних в даному класі прізвищ письменників ділимо на кількість учнів, які брали участь в опитуванні.

(14+11+4+12+12+14+11+14+10) : 9 = 102 : 9 = 11,33

Порівняно з заміром, який був проведений на початку дослідного навчання, середній показник широти читацького кругозору змінився: на початку він складав 8,1, після проведення 11,33.

Аналізуємо розмаїття вказаних учнями письменників. Для цього виконуємо кількісний та якісний аналіз даних. Усього учні назвали 22 прізвищ письменників. З них троє жили у ХІХ ст., тринадцять - у ХХ ст., а шестеро - наші сучасники. Усі представлені автори є українськими, з них - 12 поетів, 7 письменників, 3 - такі, що писали і вірші і прозу.

Ми з`ясували, що діти пригадували найчастіше Т.Шевченка - 9 учнів, Л.Українку - 9 учнів, В.Сухомлинського та Т.Коломієць - 8 учнів. Найрідше згадували М.Коцюбинського - 1 учень, Г.Чубач - 2 учнів, Д.Білоуса - 3 учня.

Проведена робота допомогла у формуванні в дітей зв'язку «автор-твір», «автор - тема». Якщо на початку дослідного навчання діти не могли швидко відтворювати такий зв'язок, то наприкінці - більшість учнів із задоволенням і легкістю це робила.

Дослідне навчання показало, що використання літературних ігор на уроках читання у початковій школі допомагає формувати поняття «тема», «сюжет», «персонаж твору (герой)», «жанр», збагачує читацький досвід учнів, розширює знання про дитячих письменників, вчить запам`ятовувати прізвища авторів, розвивають творчі здібності, уяву, фантазію.

Дітям сподобалися такі ігри: «Снігова грудка», «Літературна головоломка», «Закінчення слова скажу - прізвище письменника підкажу», «Письменник - не письменник».

Що стосується самостійного складання ігор дітьми, то треба сказати, що значна кількість учнів спробувала самостійно створити різні варіанти настільних ігор та кросвордів, тематика яких також дуже різноманітна: і пригодницька, і чарівна, і історична тощо. Як правило, створені ними ігри були подібні до тих, що ми їм пропонували.

Під час проведення досліду ми пропонували дітям додатково прочитати деякі байки Л.Глібова, вірші Г.Бойко, казку В.Нестайка «Незвичайні пригоди у лісовій школі» та інші, з метою подальшого поглиблення читацького кругозору. У той же час ми помітили, що після цього в дітей підвищився інтерес до читання взагалі і до творчості цих письменників, зокрема. Деякі діти самостійно прочитали інші твори В. Нестайка, твір А.А. Мілна «Вінні-Пух та всі-всі-всі» та інші. Загалом можна сказати, що з використанням літературних ігор на уроках читання учні легше і швидше навчаються важливим літературознавчим поняттям, розширюють свій читацький кругозір, більш позитивно сприймають книгу і читання взагалі.

Отже, оцінюючи отримані результати, бачимо, що збільшилась кількість учнів, які змогли визначити свої читацькі уподобання, дещо розширився читацький кругозір учнів, позитивні зрушення вже помітні. Отже, можна стверджувати, що літературні ігри дійсно сприяють літературному розвитку молодших школярів.

Таким чином, завдання, поставлені в роботі, виконані, мета досягнута.

ВИСНОВКИ

Працюючи над темою роботи, ми дійшли наступних висновків:

1. Актуальність даної проблеми полягає у тому, що за останні десятиліття в системі освіти, а зокрема в Концепції літературної освіти та в програмі для загальноосвітньої школи, де виділено окремий розділ «Літературознавча пропедевтика» акцентується увага на літературному розвитку молодших школярів. У 2011 році Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України була прийнята друга редакція Державних стандартів загальноосвітньої початкової школи, де зафіксований новий розділ навчання «Літературне читання», який упроваджуться в навчальний процес замість існуючого «Читання», починаючи з 2012 року.

2. Літературний розвиток молодших школярів є віковим і одночасно навчальним процесом розвитку здатності до сприймання художньо-літературного твору, до розуміння умовної мови мистецтва (через набуття початкових теоретико-літературних відомостей), до власної літературно-творчої діяльності.

Основними критеріями літературного розвитку молодших школярів є рівень сприйняття самостійно прочитаного твору, читацький інтерес, читацький кругозір - «начитаність», уміння працювати з текстом, розуміння поетичного мовлення, уміння на основі деталей відтворювати цілісний образ, наявність художнього смаку й естетичного ідеалу.

Рівень сприйняття дитиною літературного твору встановлюється на основі аналізу результатів читацької діяльності. Повноцінне сприйняття твори свідчить про високий рівень літературного розвитку. Наявність більш низьких рівнів пов'язано зі ступенем образної конкретизації та образного мислення. За Т.Г. Рамзаєвою, для дітей молодшого шкільного віку характерні чотири рівня сприйняття: фрагментарний, який констатує, рівень "героя" і рівень "ідеї".

3. Одним зі ефективних шляхів розвитку молодших школярів є використання дидактичних ігор, під якими розуміють ігри, що входять безпосередньо до структури уроку і сприяють засвоєнню, поглибленню ій закріпленню навчального матеріалу та є засобом загального розвитку особистості, формування читацької самостійності тощо.

Структура дидактичної гри -- це основні елементи, які надають їй форми навчання і гри одночасно: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, ігрові дії, правила, пізнавальний зміст, результат. Дидактичні завдання визначаються вчителем відповідно до програми. Ігрові завдання -- це ті завдання, які виконуються дітьми в ігровій діяльності. Постановка двох завдань -- дидактичних та ігрових -- відображає взаємозв'язок навчання і гри.

Головними умовами ефективності застосування дидактичних ігор є: органічне включення у навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати; включення лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей).

4. Одним з видів дидактичних ігор є літературна гра. Цей термін має подвійне значення. По-перше, це -- художня творчість, гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівнозначна будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній), однак відмінна за змістом -- тут панують естетичні критерії. По-друге, літературні -- це як узагальнена назва певних жанрів, які стимулюють інтелектуальну активність та розвивають естетичний смак. У методичному аспекті літературні ігри -- це словесні, рольові, драматичні ігри, побудовані на літературному матеріалі, розваги з використанням літератури, що розвивають пам'ять, уяву, фантазію, дотепність і винахідливість учасників, один із дієвих засобів опрацювання літературного твору.

5. Дослід використання літературних ігор у початковій школі, проводився у 2-А класі Харківської загальноосвітньої І-ІІ ступенів школи №81.

Для того, щоб визначити рівень літературного розвитку молодших школярів ми скористалися замірами. Аналіз читацького кругозору показав, що широта читацького кругозору другокласників в середньому менше, ніж зазначена програмою - учні другого класу мають знати не менше 11 прізвищ письменників. Читацькій кругозір близько чверті класу (22%) задовольняє вимогам програми. Також учні мають великий потенціал - 33% дітей змогли назвати 9-10 прізвищ авторів.

Аналіз роботи учнів на уроках читання показав, що більшість учнів знаходиться на констатуючому рівні сприйняття художнього твору, 2 учня - на рівні «героя», та 1 учень - на фрагментарному рівні.

Уміння читати досягає високого рівня: учні вправно читають текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, припускаючись незначних відхилень, дотримуються відповідної інтонації. Виявляють розуміння фактичного змісту і висловлюють оцінку прочитаного. Швидкість читання від 43 до 77 слів за хвилину. Таким чином літературний розвиток основної частини класа знаходиться на середньому рівні.

6. Під час досліду було проведено різноманітні літературні ігри: «Снігова грудка», «Літературна головоломка», «Знайди пару», «Що спочатку, що в кінці», «Кому надійшла телеграма». У Додатку 2 подано розробки двох уроків з читання з використанням літературних ігор, які були спрямовані на розвиток читацького кругозору, на формування уявлень «тема», «сюжет», «композиція», «ідея»; на формування уявлень «персонаж твору» («герой»); «мова художнього твору»; «жанр».

7. Замір, проведений наприкінці досліду показав, що середній показник широти читацького кругозору змінився: на початку він складав 8,1, після проведення 11,33. Читацький кругозір 77% учнів відповідає вимогам програми, тобто можуть назвати 11 (або навіть більше) прізвищ авторів.

Проведена робота допомогла у формуванні в дітей зв'язку «автор-твір», «автор - тема». Дослід показав, що використання літературних ігор на уроках читання у початковій школі допомагає формувати поняття «тема», «сюжет», «персонаж твору (герой)», «жанр», збагачує читацький досвід учнів, розширює знання про дитячих письменників, вчить запам`ятовувати прізвища авторів, розвивають творчі здібності, уяву, фантазію.

Дітям сподобалися літературні ігри, значна кількість учнів спробувала самостійно створити подібні ігри. Після цього в дітей підвищився інтерес до читання взагалі і до творчості цих письменників, зокрема. Загалом можна сказати, що з використанням літературних ігор на уроках читання учні легше і швидше навчаються важливим літературознавчим поняттям, розширюють свій читацький кругозір, більш позитивно сприймають книгу і читання взагалі.

Отже, оцінюючи отримані результати, бачимо, що збільшилась кількість учнів, які змогли визначити свої читацькі уподобання, дещо розширився читацький кругозір учнів, позитивні зрушення вже помітні. Отже, можна стверджувати, що літературні ігри дійсно сприяють літературному розвитку молодших школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - СПб: Питер, 2010. - 288 с.

2. Березіна О.М., Павловський Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104.

3. Блиндарук І.М. Урок з основ літературної освіти// Початкова школа. - 1994. - №11. - С.12-16.

4. Волошина Н.Й., Пасічник Є.А., Скрипченко Н.Ф., Хропко П.П. Концепція літературної освіти // Початкова школа. - 1994. - № 3. - С. 25-27.

5. Воронова Г.О. Формування творчої особистості засобами слова // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 31. - С. 7-10.

6. Выготский Л.С. Антология гуманной педагогики.- М.: Педагогика, 1996. - 345 с.

7. Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. - 2000. - № 3-4. - С. 75-78.

8. Гонтаровська Н.Б. Розвиток особистості в психолого-педагогічному контексті // Педагогіка і психологія. - 2005. - №1. - С. 32-41.

9. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.:Либідь, 1997. - 376 с.

10. Психология учебной деятельности школьников / Под ред. В.В. Давыдова. - М.: Наука 1982. - 350 с.

11. Державний стандарт освіти. Словесність. Читання // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С. 4-6.

12. Джежелей О.В. Літературна освіта молодших школярів // Початкова школа. - 1994. - № 1. - С. 12-14.

13. Жабицкая Л.Г. Психологическое исследование критериев літературного развития// Вопросы психологи. - 1972. - №5. - С.89-100.

14. Заїка О. Формування навички свідомого читання у молодших школярів як передумова успішного навчання в основній школі // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - №6. - С. 11-14.

15. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна. 3-41-Випуск XIII. - Кам`янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. - 252 с.

16. Іванова Л. І. Ігрова діяльність молодших школярів як засіб формування літературних понять на уроці читання // Українська мова і література в школі. - 2003. - №4. - С. 31-34.

17. Іванова Л. І. Літературні ігри та розваги на уроках читання: Збірник літературних ігор. - Рівне: ІМЦ, 1995. - 127с.

18. Іванова Л.І. Літературознавча пропедевтика в початковій школі // Початкова освіта. - 2006. - №8. - С. 3. - Методичний порадник. Вип.2.

19. Калмыкова З.И. Темп продвижения как один из показателей индивидуальных различий учащихся// Вопросы психологи. - 1961. - №2. - С.105-134.

20. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.

21. Кудина Г.Н., Мелик-Пашаев А.А., Новлянская В.Н. Как развивать художественное восприятие у школьников. - М.: Знание,1988. - 224с.

22. Леонтьев А.А. Психология обучения чтению // Начальная школа плюс-минус. - 1999. - № 10. - С. 9-13.

23. Львов М.Р., Горецкий В.Г., Сосновская О.В. Методика преподавания русского языка в начальных классах.- М.: Академия, 1969. - 472 с.

24. Мартиненко В. Позакласне читання // Початкова школа. - 2003. - №2. - С. 39-43.

25. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою // Початкова школа. - 2001. - №6. - С. 42-57.

26. Маршак С.Я. Воспитание словом. - М.: Советский списатель, 1964. - 185 с.

27. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 398 с.

28. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников / Под ред. Т. Г. Рамзаевой. - СПб.: Специальная литература, 1997. - 356 с.

29. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2004. - № 10. - С. 55-58.

30. Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. - М.: Педагогіка, 1976. - 224 с.

31. Наукові основи методики літератури / За ред. Н. Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с

32. Никифорова О.И. Восприятие художественной литературы школьниками. - М.: Учпедгиз,1959. - 332с.

33. Початкова освіта. Методичний порадник. Випуск 2. №8(344) Лютий 2006.

34. Початкова освіта. №32(416) Серпень 2007. - С.28-32

35. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2002. - 256 с.

36. Психологический словарь / Под ред.. В.П. Зінченко, Б.Г. Мещерякова. - М.: Педагогіка - Пресс, 1996. - 440 с.

37. Рамзаева Т.Г., Воюшина М.П., Щеголева Г.С., Савельева Л.В., Чистякова Н.Н. Методические основы языкового образования и литературного развития младших школьников. - М.Высшая школа, 2003. - 167 с.

38. Романовська З. І. Чтение и развитие младших школьников. - М.: Педагогіка, 1982. - 128 с.

39. Рубинштейн С.Л. Человек и мир (отрывки из рукописи). // Методологические и теоретические проблемы психологи. - М. Наука, 1969, С. 370-399.

40. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. Изд-е 3-е. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240с.

41. Савченко О.Я. Методика читання у початкових классах.- К.: Освіта, 2007.- 250 с.

42. Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках українського читання // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С.12-17.

43. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 175 с.

44. Савченко О.Я. Розвиток у молодших школярів здатності до самонавчання // Школа першого ступеня: теорія і практика. - Випуск 7. - Переяслав-Хмельницький, 2003. - С. 15-21.

45. Светловская Н.Н. Введение в науку о читателе.-М.: Педагогіка,1997.-158 с.

46. Светловская Н.Н. Внеклассное чтение. //Урок в начальной школе. - М.: Педагогіка, 1975. - С.230-245.

47. Светловская Н.Н., Джежелей О.В. Роль внеклассного чтения в формировании учащихся-читателей. //Пути и средства достижения прочности знаний в начальных классах. - М.: Просвещение, 1978. - С.52-78.

48. Светловская Н.Н. Обучение детей чтению. - М.: Академия, 2001. - 280 с.

49. Светловская Н.Н. О внеклассном чтении. // Начальная школа, 1969, №2. - С.12-16.

50.Светловская Н.Н. Основы науки о читателе. - М.: Магистр, 1993.-320 с.

51. Скрипченко Н.Ф. Першооснови літературної освіти в початковій ланці школи // Початкова школа. - 1992. - № 7. - С. 23-25.

52. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям: Вибр. твори: У 5 т.- К.: Рад. школа, 1977. - Т. 3.- С. 4

53. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. - М.: Просвещение, 1968. - 557 с.

54. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. / Сост. С.Ф. Егоров. - М.: Педагогіка, 1989. - Т.2. - 496 с.

55. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. / Сост. С.Ф. Егоров. - М.: Педагогіка, 1989. - Т.3. - 512 с.

56. Цимбалюк Л. Проблеми літературного розвитку молодших школярів // Нова педагогічна думка. - Рівне. - 2000. - № 2. - С. 104-111.

57. Шагінян М.С. Людина і час. М.: Педагогіка, 1982. - 137 с.

58. Шанько Т.М. Лента букв и работа с ней // Начальная школа. - 1986. - № 8. - С.45.

59. Шкловська О. Методичні засади формування читацької компетенції // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2007. - №5. - С. 8-12.

60. Щербак М.К., Фролова Г.В. Первые дни обучения в начальной школе. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1951. - 92 с.

61. Эльконин Б.Д.. Введение в психологию развития (в традиции культурно-исторической теории Л.С. Выготского). -- М.: Тривола, 1994. -- 168 с.

62. Явоненко М. Емоційно-чуттєві чинники розвитку літературно-творчих здібностей школярів // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2007. - №5. - С.13-16.

63. Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С. 14-18.

64. Якобсон П.М. Психология художественного восприятия. - М.: Искусство, 1964. - 84 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Широта читацького кругозору учнів 2-А класу

Таблиця 1

Широта читацького кругозору учнів 2-А класу

№

Прізвище, ім`я учня

Т.Шевченко

І.Франко

Л.Українка

П.Воронько

О.Пчілка

Д.Білоус

Г.Чубач

Л.Костенко

Н.Забіла

В.Сухомлинський

В.Лучук

Г.Бойко

Л.Глібов

Т.Коломієць

М.Рильский

А.Костецький

М.Підгірянка

С.Жупанін

М.Коцюбинський

О.Буцень

Названо письменників

1.

Євсюкова В.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

11

2.

Карпенко К.

+

+

+

+

+

+

+

7

3.

Козаченко Н.

+

+

2

4.

Маркова А.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

9

5.

Нестеренко О.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

9

6.

Омеліна Є.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

11

7.

Паяс Я.

+

+

+

+

+

+

+

7

8.

Тарасова Ю.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

10

9.

Тертична В.

+

+

+

+

+

+

+

7

Загальна кількість

9

1

7

3

4

2

1

5

4

7

2

6

5

3

3

5

4

4

2

2

Додаток 2

План-конспект уроку читання

Тема. Стоїть на узліссі ялинка моя - не зрубайте її! (Д.Павличко «Звернення», С.Жупанін «Буду я природі другом», Ліна Костенко «Синичка на снігу», С.Носань «Ялинка», О.Олесь «Ялинка»)

Мета. Пробуджувати любов до рідної природи, розвивати образне мислення, навчати інтонувати вірші за розділовими знаками, розширювати знання про дитячих поетів.

Обладнання. Складова таблиця, мікрофон, витинанка, картки «Знайди пару», «Письменник - не письменник».

Тип уроку. Комплексний.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Сядьте, діти, всі рівненько,

Усміхніться всі гарненько,

Настрій на урок візьмемо

Й працювати розпочнемо!

1. Мовна розминка

1.Скоромовка.

В будь-якого будяка

Будячиха будь-яка.

О.Орач

2.. Чистомовка.

Ба-ба-ба, ба-ба-ба!

Он на березі верба!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Доглядаємо вербу!

Бі-бі-бі, бі-бі-бі!

Сидить голуб на вербі.

Би-би-би, би-би-би!

Голуб полетів з верби!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Я люблю свою вербу!

3.Розчитування за складовою таблицею.

– Читати склади за указкою вчителя у горизонтальному й вертикальному напрямках, по порядку;

– Читати склади за указкою вчителя вибірково;

– Під час читання складів плескати в долоні, якщо в складі є звук «б»;

– «Заборонений звук». Не читати склад, якщо там є звук «у».

4.Прочитайте прислів`я.

- Налетіла заметіль - і сніжком присипало прислів`я. Відновіть їх.

ХТО НЕ ЖАЛІЄ ПРИРОДУ, ТОЙ ШКОДИТЬ САМ СОБІ.

(Хто не жаліє природу, той шкодить сам собі.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Продовжуємо вивчати розділ, в якому говоримо про природу. Будемо вчитися ставитися до природи так, щоб вона не стала нам мачухою.

ІV. Опрацювання вірша Д. Павличка «Звернення»

1.Читання вірша вчителем.

- Із чим поет звертається до нас?

2. Вправа «Бджілки».

Напівголосне читання вірша учнями - кожен у своєму темпі, тихим голосом, не звертаючи уваги один на одного.

3. Інтерактивна технологія «Мікрофон».

Вчитель ставить питання у мікрофон і підносить його до учня, щоб той відповів:

– Які речення за метою висловлювання і за інтонацією переважають у вірші? (Спонукальні, окличні)

– Що поет закликає не зрубати, не згасити, не спиняти, кого - не убити?

V. Опрацювання вірша С. Жупаніна “Буду я природі другом»

1.Самостійне читання вірша учнями.

– Що можете сказати про автора вірша? Як він ставиться до природи?

– Про які людські якості це свідчить? (Порядність, вихованість, доброта…)

2. «Витинанка».

На питання вчителя відповідає той учень, на парту якого він кладе витинанку.

– Як поет оберігатиме природу?

– Поясніть вислів «Посію зерна доброти».

3.Гра «Секрети вірша».

На дошці записано вірш, як прозу - без розриву на риму. Треба розділити вертикальними рисками кожний римований рядок і назвати риму:

Лугом -

Трави -

Іти -

Пташці -

VІ. Фізкультхвилинка

Станемо струнко!

Руки в боки!

Пострибаєм, як сороки,

як сороки - білобоки.

Стрибну - стрибну!

Скоко - скоко!

А тепер, мов жабенята,

ще в присядки пострибали.

Ква-ква-ква!

Ще раз: ква-ква! -

Щоб спочила голова.

VІІ. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Синички на снігу»

Читання вірша учнями самостійно.

– Хто потребує нашої допомоги взимку?

– Чому пташкам важко взимку?

– Від чого вони потерпають? (Найбільше від голоду)

– В яких рядках сказано про життя синичок під час суворої зими?

– В яких - про стійкість цих мужніх пташок?

VІІІ. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка»

1.Читання оповідання вчителем.

– Назвіть дійових осіб оповідання.

– Які почуття виникли у вас після того, як ви прослухали оповідання?

2.Словникова робота.

пишне на подвір`ї

прощання щонайменше

болісно постоїть

неодмінно по-людському

Читання слів «луною» за вчителем.

3. Вправа «Бджілки».

Напівголосне читання учнями тексту, кожен - у своєму темпі.

4. Інтерактивна технологія «Мікрофон».

На запитання вчителя відповідає учень, до якого він підносить мікрофон:

– Чому сім`я автора перестала купувати ялинку?

– Звідки йшли батько з Оленкою?

– Кого вони зустріли?

– Ким був Карпо Іванович?

– Чому Карпо Іванович був засмучений?

– Щоб він зробив, якби була його воля?

– Які слова передають головну думку твору?

– Чи згодні ви з думкою лісника? Чому?

5. Гра «Слідопити».

Учитель читає початок речення, учні знаходять всі речення і читають його.

- Знайдіть і прочитайте питальні речення.

6. Читання за особами.

- Чиї слова слід промовляти із жалем, з обуренням, зі смутком?

ІХ. Опрацювання вірша О.Олеся «Ялинка»

1. Читання оповідання учнями. Відповіді на запитання.

– Чи схожий вірш на оповідання «Ялинка»? Чим він схожий?

– Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

– З яким почуттям слід читати слова зайчика? (Гнів, обурення)

2. Гра «Дощик»

Діти читають хором:

– накрапає дощ (тихо),

– дощ пускається сильніше (голосніше),

– злива (голосно),

– дощ слабшає (тихіше),

– дощ перестав (читання припиняється).

3. Гра «Доберіть риму»

Чобітки - саночки.

Кожушинку - ялинку.

Встиг - плиг.

4. Гра «Письменник - не письменник».

Учитель читає список прізвищ дитячих письменників, які чергуються з прізвищами відомих музикантів. Коли він називає прізвище письменника, учні мають піднести руку вгору, якщо звучить інше прізвище - не підводять.

5. Гра «Снігова грудка».

Учні по черзі називають по одному прізвищу письменника у мікрофон. Але перш, ніж додати нове прізвище, називають всіх тих, кого вже назвали до них попередні гравці в тій же послідовності, як вони були названі, користуючись при цьому підручником.

Х. Підсумок уроку

- Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?

- Яку ялинку краще ставити на Новий рік?

ХІ. Домашнє завдання

Читати, відповідати на запитання.

План-конспект уроку з читання

Тема. Що зробив - усе твоє, не зробив - пропало (Т.Коломієць «На роботу», О.Буцень «Помічниці», Б.Вовк «З кого песик приклад бере»)

Мета. Навчати учнів свідомо, правильно, виразно читати вголос і мовчки, давати характеристики дійових осіб, вдосконалювати навички читання за особами, збагачувати читацький досвід учнів, вчити запам`ятовувати прізвища дитячих письменників

Обладнання. Картки для гри «Літературна головоломка», мікрофон, книжка Т.Коломієць «На роботу».

Тип уроку. Комплексний.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Мовна розминка

Вправи для розвитку артикуляції дихання:

– «цокання»язиком в ротовій порожнині;

– набравши повітря, якнайдовше вимовити слово «ні» з поступовим видихом (тричі);

- «маятник» - ротик відкритій в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (10 разів).

2. Чистомовка

Ан-ан-ан - дме холодний вітрюган.

Це-це-це - сипле сніг прямо в лице.

Уха-уха-уха - щипа мороз ніс і вуха.

Імо-імо-імо - до хати біжімо.

3. Скоромовка

Качечка кряче -

Каченят не баче.

Кличе качечка курчат:

- Чи не бачили качат?

Г.Бойко

4. Прочитай прислів`я. Поясни його зміст.

ГнтІвгРомКдюОснПкпОваРнбОстБкпИирШустСОшюцЛкнОпрДяньКпрОтдЗ`ямЇтреСнптИ

(Гірко поробиш, солодко з`їси)

- Знайдіть у прислів`ї антоніми.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

1.Над якою темою ми з вами працюємо? («Рідна домівка, рідна сім`я - тут виростає доля моя»)

2.Як батьки піклуються про вас?

3.Що роблять для того, щоб щасливою була ваша доля?

4.Чи потрібно вам докладати до цього зусиль?

ІІІ. Опрацювання вірша Т.Коломієць «На роботу»

1.Гра «Про що розкаже непрочитаний твір».

Учитель демонструє книжку Т.Коломієць «На роботу». Діти розглядають обкладинку, титульну сторінку, ілюстрації, зміст.

Виграє той, хто найшвидше відгадає, про що ця книга.

2.Вправа «Бджілки».

Напівголосне читання учнями тексту, кожен - у своєму темпі.

3. Читання вірша учнями «ланцюжком».

4.Інтерактивна технологія «Мікрофон».

Учитель ставить питання, відповідає той учень, до якого він підносить мікрофон.

– Коли хлопчик вирушає на роботу?

– Як поетеса описує ранок?

– Як був одягнений хлопчик?

– Як ви розумієте словосполучення «осідлав велосипед»?

– Кого можна осідлати? (Коня)

– Як їде хлопчик на велосипеді?

– Які слова підказують, що він їде швидко?

– Чому поспішає Дбайко?

– В яких словах висловлена головна думка вірша?

– Чому поетеса так назвала хлопчика?

– Від якого слова утворилося ім`я Дбайко?

– Добери синоніми до слова дбати. (Турбуватися, піклуватися, доглядати, опікувати)

– Про які риси характеру дітей свідчать імена Помагайко, Поспішайко, Знайко, Незнайко, Поливайко? Яке з імен може бути твоїм?

– Яку роботу робите ви? Як допомагаєте батькам?

5. Робота над прислів`ями.

– Прочитайте і поясніть прислів`я.

– Яке з них найбільше відповідає змісту вірша?

ІV. Фізкультхвилинка.

Трава низенька-низенька (присісти),

Дерева високі-високі (стати на носочки, руки підняти угору),

Вітер дерева колише, гойдає (нахил тулуба вліво і вправо),

Птахи летять, відлітають (помахи руками, як крилами),

А діти тихенько за парти сідають.

V. Робота над оповіданням О.Буценя «Помічниці»

1.Вправа «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.

2.Повторне читання оповідання.

Гра «Буксир»

Учитель створює пару з «сильнішого» та «слабшого» учнів. «Сильніший» веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

3.Хто що робив?

побачила

розвішує Оля

запитала Ліда

почистила тітка Одарка

витирала

4.Робота над аналізом змісту оповідання.

- Де гуляла дівчинка?

– Що побачила Оля?

– Як Оля допомагала мамі?

– А як - Ліда?

– Кого з дівчаток можна назвати справжньою помічницею?

– Прочитайте питальні речення.

5.Читання оповідання за особами.

6.Гра «Розвідники»

І група

Скільки разів у тексті зустрічається ім`я Оля? (Тричі)

ІІ група

Скільки разів у тексті зустрічається ім`я Ліда? (4 рази)

VІ. Опрацювання оповідання Б.Вовка “З кого песик приклад бере»

1. Читання оповідання вчителем.

Назвіть дійових осіб оповідання.

2. Вправа «Бджілки»

Читання оповідання учнями напівголосно, кожен в своєму темпі, не зважаючи один на одного.

– На які дві частини можна поділити оповідання?

– Як можна назвати кожну з цих частин?

3. Словникова робота.

Слоїк - високий глиняний посуд, схожий на банку.

- Доберіть антоніми.

Запитала (відповіла).

Зарюмсав (засміявся).

- Доберіть синоніми.

Зарюмсав (заплакав).

Насварилася (лаяла, картала, докоряла, дорікала).

4.Гра «Актори».

Прочитати заголовок:

а) здивовано;

б) ніяково;

в) докірливо;

г) з гнівом;

д) роздратовано.

5.Аналіз змісту оповідання.

- Що намагався приховати Олесь?

– З яких слів зрозуміло, що він усвідомлював, що чинить погано?

– Чи повірила Олесеві бабуся?

– Чому ви так думаєте?

– Що запитує автор у заголовку?

– Як би ви відповіли на це запитання?

– Чи усвідомив Олесь свою помилку?

6.Гра «Пригадай, хто автор твору».

- Учитель промовляє заголовок («Помічниці»), діти називають прізвище автора (Олег Буцень).

- Учитель називає прізвище автора (Тамара Коломієць), діти промовляють назву твору («На роботу»).

7.Гра «Літературна головоломка».

Учитель роздає учням картки, в яких діти, поставивши в клітинку букву в залежності від цифри, мають одержати прізвище письменника.

1 - М, 2 - Л, 3 - К, 4 - Є, 5 - Ь, 6 - О, 7 - І, 8 - Ц, 9 - О.

3	6	2	9	1	7	4	8	5

VІІ. Підсумок уроку

- Із кого з героїв сьогоднішнього уроку слід брати приклад, щоб не засмучувати своїх рідних?

- Чиї вчинки є негарними?

VІІІ. Домашнє завдання

- Читати, переказувати оповідання.

ДОДАТОК 3

Широта читацького кругозору учнів 2-А класу

№ з/п

Прізвище, ім`я учня

Т.Шевченко

І.Франко

Л.Українка

П.Воронько

О.Пчілка

Д.Білоус

Г.Чубач

Л.Костенко

Н.Забіла

В.Сухомлинський

В.Лучук

Г.Бойко

Л.Глібов

Т.Коломієць

М.Рильский

А.Костецький

М.Підгірянка

С.Жупанін

М.Коцюбинський

О.Буцень

Названо письменників

1.

Євсюкова В.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

2.

Карпенко К.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

11

3.

Козаченко Н.

+

+

+

+

4

4.

Маркова А.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

12

5.

Нестеренко О.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

12

6.

Омеліна Є.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

7.

Паяс Я.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

11

8.

Тарасова Ю.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

14

9.

Тертична В.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

10

Загальна кількість

9

6

9

4

7

3

2

7

4

8

4

18

5

8

4

5

5

5

1

6

Размещено на Allbest.ru