Методика підготовки та використання тестів з навчальної дисципліни "Механізація сільського господарства"

Завдання з наданими відповідями доцільно використовувати, коли викладач хоче з'ясувати думку студента відносно певної вибірки з досить великого переліку предметів або їх властивостей.

Приклад 2. Визначити через які конструктивні елементи механізму підйому сошників і в якій послідовності передають зусилля від штока гідроциліндра на поводок сошника:

1 .Вилка

2.Гвинтова тяга

З .Квадратний вал

4.Круглий вал

5.Пружина

6. Регулятор глибини

7.Сухарик

8.Штанга

Вірна відповідь: 4,2,З,1,7,5,8.

У таких завданнях перелік об'єктів розгляду може бути різноманітним і довгим, його зміст повинен включати найбільш важливі або цікаві для фахівця предмети. Об'єктивність таких завдань вища ніж відповіді на традиційні запитання типу - "Назвіть дворічні рослини?", оскільки при відповіді на таке питання студент може назвати рослини, про які він знає, що вони дворічні, тобто виконає чисто репродуктивну дію відтворення відомих назв, а при виконанні наведеного завдання він може зіткнутися, і це залежить від автора завдання, з об'єктами, відносно яких в нього не має готового рішення, тому він повинен виконувати дію підведення під поняття, що вимагає роботи не тільки пам'яті, а й здійснення досить складних розумових операцій.

У таких завданнях наведені відповіді набувають природного вигляду як засіб визначення межі знань, про які повинен звітувати студент.

Цілком припустима наявність у завданні переліку складових частин об'єкта вивчення або технологічних операцій, коли потрібно з'ясувати знання послідовності роботи пристрою або технології процесу. При виконанні завдання студент вибирає з наданого переліку складових частин або операцій ті, які він вважає потрібними і розташовує їх у певній послідовності.

Приклад 3.

Визначити, через які конструктивні елементи механізму підйому сошників і в якій послідовності передають зусилля від штока гідроциліндра на поводок сошника:

1 .Вилка

2.Гвинтова тяга

З .Квадратний вал

4.Круглий вал

5.Пружина

6.Регулятор глибини

7.Сухарик

8.Штанга

Вірна відповідь:4,2,3,1,7,5,8.

У таких завданнях основна увага приділяється з'ясуванню технології робіт механізму, тому наявність переліку складових частин можна розглядати як свідоме спрощення завдання з тим, щоб перевірити саме взаємодію.

Зовсім не впливає на складність навчального завдання наявність елементів, яка є природною складовою частиною змісту завдання, не мають самостійного інформаційного значення і по відношенню до відповіді змістовно нейтральні.

Приклад 4.

Вкажіть вектор відцентрової сили, що діє на автомобіль. Можливі варіанти: Ц_м-3, Ц_м-4, Ц_м-2

Вірна відповідь: Ц_м-3

При виконанні цього завдання студент може знайти вірну відповідь тільки використавши знання механіки руху тіла, тобто при цьому працює не тільки пам'ять але й мислення, тому перелік можливих відповідей нічим не допомагає.

Завдання з наданими відповідями доцільно використовувати якщо:

* наявний перелік відповідей визначає та обмежує коло об'єктів, які повинні аналізуватись при підготовці відповіді;

* студент безумовно знає назви об'єктів, складових частин або властивостей, що наведені в переліку можливих відповідей;

* наведені відповіді є природною складовою частиною змісту завдань, без наявності яких він не має сенсу;

* об'єктом контролю є не стільки правильність вибору складових частин пристрою або технологічних операцій, скільки послідовність їх взаємодії чи виконання.

Завданням з вільним складанням відповідей слід віддавати перевагу, коли відповідь має вигляд:

* терміна, символу, формули або запису, введення яких з клавіатури не потребує багато часу і високого рівня підготовки до роботи;

* цифри або числа.

Безумовною перевагою завдань з наданими відповідями є простота вводу або запису та перевірки відповідей, що призводить до значного скорочення часу на виконання тесту.

З урахуванням дидактичних можливостей та особливостей стандартизованих завдань автор-розробник тестового контролю створює таку їх сукупність, що вимагає застосування знань про всі об'єкти вивчення їх ознаки, складові частини і характеристики та виконання операції з ними, що визначені за мету навчання.

2.7.2 Зауваження щодо створення тестових завдань

1. Завдання повинно бути, як правило, однозначним, тобто тлумачення завдання не повинно бути семантично суперечливим.

2. Якщо потрібно з'ясувати різнобічні властивості певного об'єкта або явища, тобто охопити одним завданням декілька аспектів, варто розробити декілька окремих завдань.

3. Завдання повинно бути коротким, прямим, конкретним і формулюватися ясно, просто і чітко.

4. Варто уникати додавання зайвої інформації.

5. Тестові завдання не повинні нагадувати кросворд, де і варіанти відповіді, і умови завдання подані окремими словами або короткими фразами.

6. Завдання повинно бути складено таким чином, щоб за його допомогою можна було перевірити насамперед глибину засвоєного студентом матеріалу, а не його спроможність відтворити текст із підручника або лекції.

7. Завдання повинно припускати наявність тільки однієї повної, правильної і завершеної відповіді на рівні вимог тесту.

8. При складанні тесту не варто використовувати завдання "на засипку".

2.7.3 Рекомендації щодо формування змісту тестових завдань

1. Перевіряйте застосування знань, використовуючи професійні ситуації.

2. Зосереджуйте увагу на тих ключових концепціях або принципах, що є обов'язковими для студентів.

3. Перевіряйте матеріал, що є актуальним для професійної діяльності.

4. Уникайте тестевих завдань, що потребують пригадування поодиноких фактів.

5. Уникайте малодоступних або цікавих тем, що не належать до обов'язкових.

2.8 Рекомендована практика складання тестового завдання відкритої форми

Завдання з вільним складанням відповідей можуть мати вигляд: 1.Ствердження, вислову, речення, в якому зроблено один або декілька пропусків, які студент під час відповіді повинен заповнювати, вписуючи слова, умовні позначення, цифри або формули. Такі завдання називають завданнями на доповнення.

Приклад 5.

Пристрій, що розпилює паливо в камері згоряння дизельного двигуна називається

Вірна відповідь: форсункою.

2. Запитання або пропозиції, що вимагає перелічити складові частини, властивості, якості чи характеристики об'єкта, названого в умові завдання.

Ці завдання називають завданнями на перелік.

Приклад 6.

Робочими органами плуга є........

Вірна відповідь: корпус, передплужник, ніж, ґрунтопоглиблювач.

Відповідь студент подає в звичайній, знайомій для нього формі: слів, чисел, хімічних та математичних формул, умовних позначок, що традиційно використовуються як назва, або позначення предметів та явищ, їх властивостей, ознак та характеристик.

За допомогою завдань відкритої форми перевіряються відповіді, що відповідають на питання: хто?, де?, коли?, звідки?, що?, скільки?, кому?

Для забезпечення однозначності сприйняття змісту тестового завдання студентом, запобігання розбіжностям у змісті та формі відповіді необхідно особливу увагу приділяти формулюванню умови завдання. Умова тестового завдання повинна бути викладена максимально чітко та конкретно і вимагати, щоб відповідь була короткою, компактною, стислою.

Еталонна відповідь та зміст завдання формулюються одночасно. Студент під час перевірки отримує тільки завдання, а еталонну відповідь викладач або комп'ютер використовує як критерій, міру для оцінки відповіді студента.

Цими завданнями визначають знання понять, визначень, термінології, позначень (прийнятих у стандартах, у предметній сфері професійної діяльності).

Тестове завдання відкритої форми являє собою стверджувальне судження з ядром -- визначенням поняття та об'єктом контролю, що являє собою невідому змінну.

Підготовку тестових завдань відкритої форми доцільно проводити у такій послідовності:

1. Створення тестового завдання відкритої форми починається з формулювання питання.

2. Записується повна і правильна відповідь (стверджувальне судження), в якій відображаються ознаки та зв'язки об'єкта контролю.

3. З правильної відповіді вилучається об'єкт контролю (термін, позначення).

4. Ядро визначення поняття (ключові слова) виводяться в початок стверджувального судження.

5. Завдання обов'язково повинно бути фасетним (відпрацьованим, чітко сформульованим), інакше воно вилучається з тесту.

Оцінка якості укладання завдань відкритого типу:

а) необхідно переконатися в тому, що опущене слово, яке повинно бути вставлене студентами, є єдино можливим варіантом відповіді;

б) в одному реченні не бажано робити декілька пропусків, в таких випадках можуть виникнути труднощі в усвідомленні студентом умови завдання.

Приклад 7.

Листова сталь, покрита_____________, називається____________.

Вірна відповідь: ?

в) опускайте в реченні тільки те слово, що повинно контролюватися під час перевірки знань студентів;

г) перевірте, щоб усі пропуски мали однакову довжину. Різна довжина пропусків може стати підставою для угадування правильних відповідей. Водночас, якщо в пропозиції пропущено декілька слів, доцільно зазначити їхню кількість;

д) не користуйтеся судженнями, запозиченими безпосередньо з підручників або технічних посібників, тому що це змушує студентів шукати відповідь у пам'яті.

2.8.1 Форма тестового завдання відкритої форми

Основні елементи тестового завдання відкритої форми:

1. Саме ядро визначення поняття складається з підмета, присудка і т.д.

2. Замість об'єкта контролю (терміна, позначення і т.п.) ставиться прочерк.

3. Відповідь на завдання повинно складатися з одного слова, а не декількох, інакше підвищується імовірність неправильної відповіді.

Приклад 8.

Оранка називається культурною

при наявності на корпусі плуга______________________________

Еталонна відповідь: передплужника.

2.9 Рекомендована практика складання тестових завдань закритої форми (тестові завдання з наданими відповідями)

Завдання з наданими відповідями складається з умови задачі, на яку студент повинен дати відповідь, та переліку можливих відповідей або їх елементів, з яких студент повинен вибрати або скласти вірну відповідь. Кожна з пропонованих у завданні відповідей або їх елементів мають цифрову або літерну позначку. Студент вибирає відповіді або елементи, які вважає вірними, і записує або вводить в технічний пристрій їх позначки (коди).

Таким чином відповідь студента на завдання з наданими відповідями має кодовану форму -- набір цифр, літер або їх сполучень, значення яких не можна зрозуміти, не знаючи змісту завдання. Кодована форма відповіді значно спрощує операцію її перевірки та оцінки.

Завдання з наданими відповідями поділяються на одноалфавітні та дво- і більше алфавітні.

Вибірковими (одноалфавітними) вважаються завдання, які містять умову задачі та один перелік можливих відповідей або їх елементів, з яких студент повинен вибрати або скласти вірну відповідь.

Приклад 9.

До поверхневого обробітку грунту відносять такі операції:

1 .Лущення б. Оранка глибока

2.Коткування 7.Чизелювання

3.Боронування 8.Плантажна оранка 4.Фрезерування 9.Культивація

5.Шлейфування 10. Підгортання

Вірна відповідь: 1, 2, 3, 5, 9, 10.

Вибіркові (одноалфавітні) завдання залежно від операції запису відповіді або її вводу в технічний пристрій поділяються на: одновибіркові, багатовибіркові та ви-бірково-впорядкуючі.

Одновибіркові (з простим множинним вибором) завдання складаються з умови задачі та набору відповідей, з яких студент повинен вибрати одну вірну.

Приклад 10.

Тип туковисівного апарата сівалки СЗ-3,6 м:

1.Тарілчастий. 2.Дисковий. 3.Штифтовий. Вірна відповідь: 3.

Одновибіркові завдання використовуються у випадках, коли для ситуацій, визначених в умовах завдання, відповідь складається тільки з одного елемента. Багатовибіркові (з множинним вибором) завдання складаються з умови задачі та набору елементів відповіді, з яких студент вибирає ті і стільки, які він вважає вірними.

Приклад 11.

Визначити деталі насіннєвисівного апарата сівалки СЗ-3,6, що змінюють своє положення при регулюванні норми висіву:

1 .Клапан

2.Вал клапана

3.Котушка

4.Вал котушки

5 .Муфта

6.Компенеаційна шайба

7.Розетка

8.Насіннєва коробка

Вірна відповідь: 3,4,5,6.

Багатовибіркові завдання використовуються в тих випадках, коли об'єкт розгляду має багато складових частин чи властивостей і для його характеристики необхідно навести їх повну сукупність, яка і утворює вірну відповідь.

Відновлення послідовності (вибірково-впорядковуючі) -- завдання складаються з умови задачі та переліку елементів, відповіді з яких студент повинен вибрати ті, що входять до складу вірної відповіді, і розташувати їх у правильній послідовності.

Приклад 12.

Укажіть, через які з названих деталей КШМ і в якій послідовності передається зусилля від тиску газів на маховик:

1.Головка

2.Поршень

3.Гільза

4.Шатун

5.Палець

6. Кільця

7.Шатунні вкладиші

8.Корінні вкладиші

9.Колінчастий вал

10.Маховик

Вірна відповідь: 2,5,4,7,9.

Завдання "на відновлення послідовності" використовуються у випадках, коли необхідно перевірити знання технології робіт, взаємодії елементів конструкції, функціонування електричних (електронних) схем, живих організмів, послідовність розвитку природних явищ тощо.

2.9.1 Основні правила формування тестових завдань

а) Кожне тестове завдання повинно бути присвячено важливій темі.

Не витрачайте час на питання, що оцінюють знання тривіальних фактів. Орієнтуйтеся на проблеми, із якими можна зустрітися в реальному житті. Уникайте тривіальних, "заплутаних" або зайво складних питань.

б) Кожне тестове завдання повинно оцінювати здатність застосовувати знання, а не згадувати ізольований факт. Умови тестових завдань можуть бути відносно довгими, тоді як варіанти відповіді повинні бути короткими. Діяльні-сні ситуації є гарною основою для питання.

в) Питання в умові тестового завдання необхідно формулювати так чітко, щоб на нього можна було б відповісти, навіть не бачачи варіантів відповіді. Щоб визначити якість формулювання питання, закрийте варіанти відповіді, і подивиться, чи зрозуміло питання, і чи зможуть, студенти, що екзаменуються, дати відповідь, базуючись тільки на умові завдання. Відредагуйте умову завдання або варіанти відповіді, якщо студенти не зможуть цього зробити.

г) Всі дистрактори (неправильні варіанти відповіді) повинні бути гомогенні (такими, що виявляють однакові властивості), належати до тієї ж категорії,

що і правильна відповідь (наприклад, усі варіанти відповіді є діагнозами, прогнозами тощо). Перепишіть кожний дистрактор, що випадає з обраної категорії. Всі дистрактори повинні бути правдоподібні, граматично послідовні, логічно сумісні і приблизно такої ж довжини, що й правильна відповідь. Розташовуйте варіанти відповіді в логічному порядку (наприклад, у порядку зростання/ зменшення чисел) або за абеткою.

Відповіді можуть бути представлені не тільки в текстовій, а і у графічній формі. Виберіть чіткий малюнок, креслення або фотографію об'єкта контролю, на якому представлені складові елементи, що вимагають точного упізнання. Переконайтесь у тому, що на зображенні добре визначені ці елементи.

Потім проведіть пряму лінію або вказівну стрілку від кожного елемента (окремого і важливого) до цифри, розташованої за межами малюнка. Поряд з малюнком або нижче запишіть у стовпчик назви складових частин, їх функції або інші ознаки, що стосуються зображених елементів. Відповідаючи на завдання, студент записує літерну позначку

назви або функції і відповідну цифру номера складового елемента на малюнку.

Приклад 13. Вкажіть номери, якими на малюнку позначені:

Якщо є реальний об'єкт і його можна продемонструвати всім студентам, пізнавальні номери можуть бути нанесені безпосередньо на його поверхню або прикріплені до нього. У таких випадках студенти можуть переписати номери у свої бланки відповідей, як такі, що відповідають вказаній в умові завдання назві елемента, його функції або іншій властивості.

У завданнях з наданими відповідями кількість пропонованих відповідей повинна бути не більше 10.

Оцінюючи якості варіантів відповіді переконайтеся, що вони:

* гомогенні за змістом (наприклад, усі варіанти є діагнозами);

* включають неправильні або менш ймовірні ствердження, в порівнянні з вірною відповіддю;

* правдоподібні і привабливі для непоінформованого студента;

* схожі на правильну відповідь за конструкцією і довжиною;

* граматично послідовні і логічно сумісні з умовою завдання.

При підготуванні відповідей тестових завдань вибіркового типу можуть бути корисними такі рекомендації:

а) уникайте граматичних конструкцій або "навідних" слів, що можуть дати "ключ" до правильної відповіді;

б) уникайте відповідей, що явно не погоджені з питанням;

в) змінюйте розташування правильних відповідей; найпростішим прийомом є визначення місця розташування правильної відповіді "навмання";

г) не формулюйте дистрактори так, щоб вони мало відрізнялися один від одного за суттю, оскільки в цьому випадку вибір правильної відповіді залежить скоріше від суб'єктивної, ніж об'єктивної думки;

д) не змішуйте завдань, складених у стверджувальній формі, із завданнями, складеними у заперечній формі.

2.9.2 Узагальнення технічних дефектів тестових завдань

Дефекти, спричинені відсутністю досвіду в розробці тестів:

* граматичні підказування -- один або більше дистракторів граматично не відповідають умові завдання;

* логічні підкази -- частина варіантів відповіді вичерпує всі можливі варіанти;

* абсолютні терміни -- використання термінів "завжди" або "ніколи" у деяких варіантах відповіді;

* довга правильна відповідь -- правильна відповідь найбільш довга, більш конкретна або більш повна, ніж інші варіанти відповідей;

* повторення слів -- слово або фраза з умови завдання повторюється в правильному варіанті відповіді;

* тенденція до конвергенції-- правильна відповідь має найбільшу подібність з елементами інших варіантів відповіді.

Дефекти, що призводять до надмірного ускладнення завдань:

* варіанти відповіді є довгими, складними або подвійними ® цифрові дані виражені безсистемно

* використання невизначених термінів у варіантах відповіді (наприклад, "рідко", "звичайно");

» стилістична неоднорідність варіантів відповіді;

* нелогічний порядок варіантів відповіді;

в використання фрази "Нічого з перерахованого вище" як варіант відповіді;

* умови завдання занадто складні або заплутані;

* відповідь на одне тестове завдання випливає з відповіді на попереднє тестове завдання.

2.10 Методика створення тестових завдань з множинним вибором

При складанні тестового завдання вибіркового типу доцільно виконувати такі операції:

* визначити навчальний елемент, знання якого контролюється за його допомогою;

* виділити визначальні змістовні частини навчального елемента, що повинні бути складовими частинами вірної відповіді. Таких складових частин може

бути одна (завдання одновибіркове) або декілька (завдання багато-вибіркове);

* визначальні змістовні частини навчального елемента записати у стовпчик, перемежовуючи їх дистракторами;

* відношення між вірними складовими і дистракторами повинно бути у вибіркових завданнях 1:4, багатовибіркових -- 50:50.

Кількість пропонованих відповідей повинно бути не більше 10. Приклад 14.

Двигун, у якому циліндри і картер обертаються навколо нерухомого колінчатого вала, називається:

1. Зіркоподібним двигуном

2. Переверненим V - подібним двигуном

3. Двигуном з опозитним розташуванням циліндрів

4. Двигуном із барабанним розташуванням циліндрів

5. Роторним двигуном

Вірна відповідь: 5.

У наведеному прикладі відповіді виглядають правильними, оскільки вони вказують на типи двигунів.

2.10.1 Форма тестових завдань з множинним вибором

1. Інструкція.

2. Умова тестового завдання або опис ситуації.

3. Перелік пропонованих варіантів відповідей.

4. Еталонна відповідь.

2.10.2 Методика створення тестових завдань на відновлення послідовності (вибірково-впорядковуючого типу)

Тестові завдання зазначеної форми доцільно використовувати при контролі знань нормативної діяльності, процесу роботи машин та механізмів, функціонування організму (тварини або людини), послідовності виконання технічних і технологічних операцій, процедурної діяльності.

При розробці тестових завдань вибірково-впорядковуючого типу необхідно попередньо відпрацювати процедуру діяльності, тобто скласти однозначний покроковий опис (алгоритм, інструкцію, правила, рецепт) виконання крок за кроком дій щодо вирішення будь-якого конкретного завдання з будь-якого класу завдань визначеного типу.

До процедури діяльності, для якої розробляються тестові завдання вибірково-впорядковуючого типу встановлюються певні вимоги:

1. процедура, що встановлює порядок дій, повинна бути загальновизнаною і точною, так щоб ні в кого не виникало можливості неоднозначно тлумачити шлях вирішення завдання;

2. рішення завдання за допомогою процедури розбивається на кінцеву кількість простих операції, що здійснюються крок за кроком;

3. операції, що входять до складу процедури повинні бути дискретними;

4. послідовність операцій повинна бути однозначно визначена; на кожному кроці процесу перехід до наступного кроку можливий тільки одним способом;

5. процедура повинна мати властивість результативності, що означає обов'язкове отримання очікуваного результату після виконання кінцевого числа кроків.

При створенні завдань вибірково-впорядковуючого типу необхідно виконати такі дії:

1. визначити процедуру (процес роботи, технологію робіт і т. ін.), для перевірки якої буде складатися тестове завдання;

2. перевірити на відповідність вищеописаним вимогам;

3. визначити об'єкт дії та сформулювати умови, в яких відбуватиметься його перетворення;

4. скласти перелік складових частин, що взаємодіють в процесі роботи або операцій, з яких складається процедура;

5. додати до переліку складових частин або операцій дистрактори, і записати їх у стовпчик у довільному порядку, позначивши кожну цифрою або літерою;

6. сформулювати зміст завдання, в якому дати точне визначення процесу або технології та умови, в яких вони відбуваються;

7. перевірити, що процедура може відбутися тільки в тому порядку, який ви записали в еталоні.

2.10.3 Форма тестового завдання "на відновлення послідовності"

1. Інструкція.

2. Зміст тестового завдання.

3. Операції процедурної діяльності, що перераховуються у довільному порядку (короткі змістовні назви компонентів діяльності) в перемішуванні з дис-тракторами.

4. Еталонна відповідь.

2.10.4 Методика створення тестових завдань "на відповідність" (бататоалфавітні тестові завдання)

Мета розробки завдань цієї форми полягає в тому, щоб виявити уміння студента встановлювати відповідність між двома або більшою кількістю множин понять.

Тестове завдання "на відповідність" дозволяє виявити наявність у випускників знань зв'язків між об'єктами та їх функціями, термінами і позначеннями і таке інше.

Приклад. 15

Зазначте для кожного із наведених інструментів його призначення:

Інструмент Призначення

1 Ножівка (по металу) А. Збільшення діаметра отворів

2 Розгортка В. Розпилювання сталевих пластин

3 Мітчик С. Вимір кутів

4 Транспортир В. Нарізування внутрішньої різьби

5 Шаблон для перевірки кроку Е. Вимір різьби в дюймах різьби

Р. Витяг поламаних цвяхів

Вірна відповідь: 1 .В, 2.А, З.О, 4.С, 5.Е

Тестові завдання "на відповідність " (багатоалфавітні) містять в собі умову завдання та два або більше наборів елементів відповідей, в кожному з яких зібрані певні ознаки, складові частини, характеристики або властивості об'єктів, про що йдеться у завданні.

Дво- або більш алфавітні завдання поділяються на перехресні, вибірково-об'єднуючі та матричні.

Перехресні завдання складаються із умови завдання і з двох або більшої кількості алфавітів, в яких надано перелік об'єктів та їх ознаки і властивості. При виконанні завдання студент повинен для кожного з об'єктів, наведених в першому алфавіті, вибрати одну з ознаку з кожного з наступних алфавітів.

Приклад 16.

Укажіть деталі, що виконують такі функції механізму газорозподілу:

Функції Деталі

A. Управляє роботою клапанів відповідно до порядку роботи циліндрів та'фаз газорозподілу

2. Коромисло

3. Кулачковий

Б. Діє на клапан для його відкривання вала

B. Утримує клапан у закритому стані

терня

Г. Відкриває та закриває впускні та випускні канали

Д. Передає зусилля від штовхана до коромисла

4. Проміжна шестерня

5. Пружина

6. Сухарик

7. Шестерня колінчастого вала

Е. Є джерелом зусиль для приводу в дію механізму розподілу

8. Штанга

9. Штовхач

Є. Дозволяє синхронізувати роботу механізмів газорозподілу та КШМ

Ж. Передає зусилля від кулачка на штангу

Вірна відповідь: АЗ, Б2, В5, П, Д8, Е7, Є4, Ж9

Вибірково-об'єднуючі (порівняння і протиставлення) завдання складаються з запитання або умови завдання і двох та більшої кількості алфавітів, де названі об'єкти та їх якості або один і той самий об'єкт представлені в різних формах -- словесній, графічній, матеріальній. Відповідаючи на завдання, студент повинен вибрати з

першого алфавіту елементи, що відповідають визначеним в умові завдання вимогам та знайти відповідні йому елементи в кожному з наведених алфавітів.

Приклад 17.

Вкажіть для перелічених тракторів марку двигуна та тип розташування його циліндрів:

Трактор Двигун Розташування циліндрів

1.Т-25 А.А-41 а. Однорядні.

2. Т-40 В. Д-21 р\ Дворядні У-подібні.

З.Т-150К С. Д-37Е

4.К-701 В. Д-65Н

5.ЮМЗ-6Л Е. Д-240

6.МТЗ-80 Е.ЯМЗ-240Б

7. ДТ-75М О. СМД-62

Вірна відповідь: 1 Ва, 2Са, Звр, 4Бр, 5Ба, 6Еа, 7Аа.

Матричні (з множинними відповідями) завдання складаються з питання та двох алфавітів. В першому алфавіті наведений перелік об'єктів, а в другому перелік їх властивостей. При виконанні завдання студент для кожного з наведених об'єктів повинен вибрати той перелік властивостей, які він вважав їм притаманні.

Приклад 18.

Укажіть деталі, що входять до складу газорозподільного механізму: Тип механізму Деталі

А. з верхнім розташуванням клапанів

Б. з боковим розташуванням клапанів

1. Клапан

2. Коромисло

3. Розподільчий вал

4. Втулка клапана

5. Пружина

6. Проміжна шестерня

7. Опорна шайба пружини

8. Ось коромисла

9. Сухарики

10.Штанга

11 .Штовхач

12.Шестерня розподільчого вала

Вірна відповідь: А- 1,2,3,4,5,6,7,8,9, 10, 11, 12 Б- 1,3,4,5,7,9, 10, 12.

2.10.5 Форма тестового завдання "на відповідність"

1. Інструкція.

2. Дві множини понять, між якими необхідно встановити відповідність, записані у два стовпчики. В одному стовпчику використовується цифрове позначення елементів, а в другому -- літерне.

Над стовпчиком може бути розташована назва кожної множини.

3. Еталонна відповідь.

2.10.6 Вимоги до оформлення тестового завдання "на відповідність"

1. Інструкція надається один раз у лівій верхній частині аркуша (картки) і виділяється шрифтом або кольором.

2. Елементи завдання розташовуються двома колонками слів або фраз.

У множині, поданій у лівому стовпці -- перелік суб'єктів знання (відображення предмета або явища матеріального світу), ідентифікованих цифрами.

У множині, поданій у правому стовпці -- перелік предикатів знання (відображення тієї або іншої властивості предмета або явища), ідентифікованих літерами.

Для кожного суб'єкту треба підібрати відповідний предикат, позначений літерним індексом. Кожна відповідь може бути використана один або декілька разів чи не використана зовсім.

Бажано, щоб вислів, що описує суб'єкт, був більший за обсягом, предикат -- коротким, чітким.

3. Число предикатів повинно бути більше числа суб'єктів тестового завдання. При упорядкуванні таких пунктів варто дотримуватись ряду наступних правил.

1) В інструкції повинно бути чітко визначено як принцип добору пар "суб'єкт -предикат", так і можливість використовувати предикат відповіді один або декілька разів.

2) Предикати рекомендується розташовувати в логічній, алфавітній, цифровій чи хронологічній послідовності.

3) Множина суб'єктів повинна складатися з множини однорідних понять.

4) Число суб'єктів повинно бути не менше 2 і не більше 6.

5) Предикати подаються у вигляді множини правдоподібних значень, сформованої випадковим способом. Кількість правильних значень не може бути меншою кількості суб'єктів.

6) Не складати багато питань. Наявність більше 6 питань викликає замішання студентів і ускладнює процес тестування.

7) Необхідно переконатися в тому, що з відповідних пунктів у першому і другому переліках може бути складено тільки одну правильну комбінацію. Перевірте всі припустимі комбінації і переконайтеся, що кожний пункт у першому переліку може бути правильно зіставлений тільки з одним пунктом у другому.

8) Розмістіть суб'єкти так, щоб їхня послідовність відрізнялася від нумерації відповідних їм предикатів - тобто, щоб пункти одного переліку не розташовувалися навпроти відповідних їм пунктів другого переліку.

2.11 Вимоги щодо використання тестових завдань

2.11.1 Розподіл завдань за рівнем складності

Сукупність завдань, що охоплює певний перелік умінь, які входять до складу ОКХ, утворюють базову контролюючу програму, зміст якої використовується для створення тестів професійної компетенції. Базова програма є своєрідною формою представлення змісту тестового іспиту. Якщо студент спроможний виконати всі завдання, що містяться в тесті, можна сподіватись, що він має потрібну кваліфікацію.

Базова контролююча програма може бути представлена у вигляді друкованої брошури, зі змістом якої студенти мають можливість ознайомитися під час підготовки до перевірки. В процесі підготовки студент знайомиться не з тими завданнями, які він буде виконувати під час тестування, а з їх аналогами.

При конструюванні тесту доцільно дотримуватися наступного розподілу завдань за рівнем складності:

а) 20% стосуються базових знань і принципів (найчастіше вони можуть бути зовсім простими);

б) 65% належать до категорії середньої трудності;

в) 15% складають складні завдання.

2.11.2 Форма пред'явлення тестового матеріалу Тестові завдання представляються у вигляді брошури

Необхідно, щоб зміст брошури був представлений в декількома (4...6) варіантами, різниця між якими полягає в порядку розташування тестових завдань і порядку розташування відповідей та позначеннях елементів малюнків у завданнях закритого типу. Кількість брошур для тестування повинна бути підготовлена в кількості на дві -- три більше за кількість випускників. Брошури, що використовуватимуться при контролі, отримують номери варіанта від 1 до п, де п - це кількість студентів, які перевірятимуться. Це робиться для того, щоб створити у студентів уяву, що кожний з них виконує оригінальний варіант тесту. В дійсності, оскільки кількість оригінальних варіантів 4...6, то при п'яти оригінальних варіантах брошури, що мають позначення 1,6,11,16,21 і т. ін., матимуть один і той самий варіант кодів відповідей, тобто є одним і тим самим варіантом тесту.

2.11.3 Рекомендована практика оформлення брошури тесту

1. Тестові завдання однакової форми в складі тесту об'єднуються в окремі розділи. На початку розділу із завданнями певної форми розташовується інструкція по їх виконанню.

2. Текст інструкції виокремлюється від тексту змістовної частини умови завдання за допомогою шрифтів.

3. Текст змістовної частини умови завдання записується великими літерами або виділяється жирним шрифтом.

4. Варіанти відповідей тестового завдання:

* мають окрему цифрову або літерну індексацію;

* друкуються малими літерами;

* розташовуються у стовпчик симетрично змістовної частини тестового завдання.

5. Нумерація тестових завдань у брошурі наскрізна, незалежно від типу тестового завдання.

6. Тестові завдання нумеруються арабськими цифрами.

Кожне завдання та інструкцію щодо його виконання розподіляють на сторінки так, щоб це легко сприймалося студентами: нумерація питань за допомогою цифр і позначення за допомогою латинських літер (міжнародне правило) повинні бути уніфіковані по всій тестовій брошурі і чітко виділятися.

На іспиті студент читає завдання і набір відповідей у тестовій брошурі, а правильні відповіді відзначає на спеціальному аркуші (бланку відповідей).

2.11.4 Перевірка якості та доопрацювання тестів

Після складання тесту необхідно перевірити його відповідність дидактичній меті, яка повинна бути досягнута за його допомогою. Перевірка ефективності тесту проводиться двома шляхами -- експертна оцінка та порівняння результатів тестування з оцінками з інших видів атестації.

Під час перевірки теста оцінюються три показники:

* зрозумілість (доступність) змісту завдань для тих студентів, що відповідатимуть на них;

* валідність тесту;

* спроможність студентів виконати тест в той час, який відводиться для його виконання.

До експертної оцінки залучаються викладачі з тієї предметної області, для визначення знань з якої складений тест, та студенти, які на думку викладача, засвоюють матеріал на достатньо високому рівні. Всі питання та зауваження, які зроблять експерти під час виконання теста за змістом завдань, повинні бути уважно розглянуті та проаналізовані; всі неточності, можливі помилки, недоречності та непорозуміння -- усунені. Обов'язково фіксується час, що витрачається експертами на виконання теста. Якщо експерти не встигають виконати тест в час, який можна відвести в структурі занять для проведення перевірки, тест повинен бути перероблений -- скорочується кількість завдань або їх алфавіти. В тих випадках, коли попередньо обмеження в часі на виконання теста невідоме, витрати часу експертів допомагають його з'ясувати.

Після проведення тестування обов'язково порівнюються його результати з наслідками інших видів атестації -- середнім балом в додатку до диплому та оцінкою ДЕК дипломної роботи або проекту.

2.11.5 Рекомендована практика проведення тестування

При проведенні екзаменаційного тестування необхідно

дотримуватись таких правил:

а) екзаменаційні тестові завдання повинні бути складені відповідно до переліку умінь в ОКХ;

б) з метою виключення можливих помилок підготовлені

екзаменаційні тести повинні ретельно перевірятися;

в) формулювання змісту кожного завдання та перелік пропонованих відповідей повинно бути перевірено та уточнено експертом (стороннім фахівцем);

г) на початку екзамену випускник отримує брошуру із завданнями та бланк запису відповідей; на обкладинці брошури з тестовими завданнями повинна бути надрукована інформація для випускників, наприклад, кількість балів за відповідь на кожне питання, максимально можлива сума балів за відповіді на всі питання тесту, відведений на роботу час, дозвіл на використання додаткового або довідкового матеріалу тощо;

д) зверху на бланку (рис.З, а) студент записує своє прізвище та № варіанта брошури з текстом. Бланк має дві таблички кожна з яких складається з двох колонок: ліва - номери завдань, права - відповіді. Записи на бланку повинні виконуватися чітко, всі елементи відповіді повинні відокремлюватися комою та проміжком;

е) екзаменатор зобов'язаний простежити за тим, щоб на бланках відповідей були записані прізвища або кодові номери випускників і щоб заповнений бланк був підписаний;

ж) екзаменатори повинні вміти підтримувати дисципліну і мати надруковані правила проведення іспитів, які потрібно зачитати перед початком іспитів;

з) необхідно прийняти всі запобіжні заходи з метою недопущення неетичного поводження і зробити попередження, що порушення дисципліни може призвести до позбавлення заліку;

и) екзаменаційний персонал зобов'язаний ще раз перевірити оцінки і результати іспитів до їх оприлюднення.

2.11.6 Психологічні особливості тестування

При проведенні екзаменаційного тестування необхідно дотримуватися певних правил стосовно суб'єктів контролю, в основі яких закладені положення психології тестування:

1 .Випускник має бути впевненим, що тестовий іспит більш об'єктивний, тому, що зменшується рівень суб'єктивізму в порівнянні з традиційними методами контролю. Для формування у випускників такого переконання необхідно ознайомити їх з процедурою підготовки та проведення тестування: як відбувається добір завдань і підрахунок балів, якими критеріями керуються викладачі при визначенні оцінок тощо. Для ознайомлення студентів з процедурою тестування бажано підготувати методичні поради "Як працювати з екзаменаційним тестом".

2. Завдання в тесті варто розташовувати в порядку поступового зростання складності, що сприяє зниженню емоційного стресу в процесі тестування. Чим точніше випускник передбачає свій результат, тим вищий рівень його домагань і тем менше тривожність. Оптимальний рівень напруженості студента, властивий для ситуації оцінювання, сприяє підвищенню ефективності його роботи.

3. При тестуванні варто попереджати випускників про обмежений час для роботи над тестом.

4. Конфіденційність тесту. Випускник має бути переконаний, що його відповіді не будуть відомі іншим, не причетним до іспиту особам.

5. Доцільно звернути увагу на ймовірність випадкового угадування. Доцільно повідомляти випускникам бал випадкового угадування.

6. Щоб уникнути зростання напруженості внаслідок очікування оцінки необхідно максимально скорочувати терміни підрахунків індивідуальних оцінок.

7. Необхідно після кожного іспиту переглядати структуру тестів (закривати ключ відповідей).

2.11.7 Методика оцінки результатів тестового контролю

Важливою позитивною особливістю тестового контролю є можливість визначити та використати кількісні показники для обґрунтування оцінки знань студентів. При цьому застосовується двоїчна система оцінки за правильну відповідь -- "1", за невірну -- "0".

Викладач готує запис еталонних кодів (б) у формі аналогічній тій, яка рекомендується студентам для запису відповідей.

Заповнений бланк відповідей студента Петренко С Варіант 17 № завдання Відповіді 1 4,7 2 1,5,9 3 Тосол 4 3,4,6 5 2 6 Термостат 7 2А,4D,5K 8 1,5,8 9 7,4,2,6 10 3,4,7,9 11 3,4 a	Бланк еталонних Відповідей Варіант 2,7,12,17,22,27 № завдання Відповіді 1* 4,7 2 1,5,9 3* Тосол 4* 3,4,6 5 2 6* Термостат 7 2А,4D,5K 8* 1,5,8 9* 7,4,2,6 10* 3,4,7,9 11* 3,4 б	Шкала оцінок “5” - 10…11 “4” - 8…9 “3” - 6…7 в

Форма запису відповідей студентів, еталонних кодів та шкали оцінок.

Зверху перелічуються номери варіантів тесту, для яких призначено цей еталон. Крім того викладач повинен розрахувати та записати межі оцінок, які може отримати випускник за свої відповіді.

Для розрахунку оцінки можна використати такі критерії: якщо на 65...79 % завдань, що входять до складу тесту, дані вірні відповіді - "задовільно"; на 80...94 % завдань -"добре"; на 95... 100 % - "відмінно". Користуючись цими критеріями для визначення оцінок, викладач може попередньо розрахувати межі оцінок (в).

Розглянемо це на прикладі еталона, наведеного на рисунку. Викладач помічає зірочками ті завдання, на які студент дає повну правильну відповідь. Таких завдань (б) виявилося 7. Згідно з визначеною попередньо та записаною на бланку межею оцінок студент заслуговує оцінку "Задовільно".

III. Розробка тесту успішності з дисципліни "Механізація і автоматизація сільського виробництва"

3.1 Етапи створення тесту

1. Визначаю зміст тестового іспиту у вигляді переліку умінь, якими повинен володіти фахівець певної кваліфікації. Для визначення змісту тестів професійної компетенції використовується перелік умінь, що міститься в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) з певного напряму підготовки.

2. Створюю систему тестових завдань, що дозволяють перевірити та оцінити наявність у випускника навчального закладу умінь, що визначені в ОКХ.

3. Комплектую тести для конкретних видів перевірки відповідно до їх дидактичної мети та часу, передбаченого для їх проведення.

4. Експертна та досвідна перевірка якості складених тестів та їх наступне доопрацювання.

3.2 Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця

"Технолог-організатор аграрного бізнесу"

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: призначення машин, основні техніко-економічні показники, загальну будову, будову робочих і основних органів машин, технологічні регулювання, агротехнічні вимоги до виконання робіт за сучасними технологіями, способи визначення і усунення несправностей машин, правила використання машинно-тракторних агрегатів, правила зберігання сільськогосподарської техніки в різні пори року, законодавство і правила з охорони праці та навколишнього середовища, будову і роботу двигунів та електроустановок, які використовуються в землеробстві, правила безпеки під час роботи на машинах з електродвигунами.

Уміти: готувати сільськогосподарську техніку (трактори, комбайни, сільськогосподарські машини) до виконання технологічних робіт відповідно до агротехнічних вимог. Здійснювати технологічні регулювання на задані умови, виявляти несправності машин і усувати їх, виконувати правила з техніки безпеки і протипожежні заходи, економічно витрачати енергетичні ресурси під час експлуатації машинно-тракторних агрегатів і здійснювати заходи з охорони навколишнього середовища.

Викладач зобов'язаний систематично вивчати нові сучасні машини та новітні технології, одержані знання застосовувати на заняттях. Обґрунтовані зміни вносяться в зміст програмного матеріалу за розділами і темами в межах бюджетного часу, відведеного навчальним планом, предметними (цикловими) комісіями і затверджуються керівництвом навчального закладу.

3.3 Систематизація змісту тестового іспиту

Крок 1: З ОКХ виділяю найбільш важливі з професійної точки зору

уміння, що підлягають контролю;

Крок 2: Формую системоутворююча структура кожного

професійного уміння за допомогою виділення його компонентів.

Крок 3: Проводжу текстологічний аналіз кожного компонента з метою розкриття його змісту;

Крок 4: Виділяю ключові слова змісту уміння, що контролюється; Крок 5: Визначаю змістовні елементи предметної сфери: М, О, В, А. Крок 6: Формую і структурується інформаційна база засобів діагностики професійної компетенції.

Уміння	Структурні компоненти професійної дії
	Предмет (об'єкт)	Процес (процедура)	Засоби	Умови	Продукт
Регулювання глибини обробітку та захисної зони культиватора УСМК-4.5В	Культиватор УСМК-5.4В Будова:ЗО секцій робочих органів; 6 туковисівних апаратів АТП-2; 2-х опорно- приводних коліс; механізмів привода туковисівних апаратів; бруса-рами; замка автозчіпки СА-1; транспортного пристрою; 2-х щілинорізів-напрямників; пристрій для начіплювання борін; комплект лап.	Регулювання глибини культивації, та встановлення захисної зони, шляхом регулювання посекційно робочих лап.	Набір інструментів та ключів.	Регулювальний майданчик з розміткою.	Відхилення від заданої глибини не більше ±1см Зменшення бур'янів не менше 95%, розпушення грунту на встановлену глибину. Для повного підрізування бур'янів прополювальні лапи розміщують з перекриттям 3-7 см.

Тест з теми "Просапні культиватори"

Завдання 1.1 .Якими номерами на рисунку позначені:

А-опорно-приводне колесо В-брус С-регулювальний гвинт Д-гряділь Е-тримач лапи F-опорний каток

Вірна відповідь:А1, ВЗ, С6, Д8, Е9, F12.

Завдання 1.2 Які з перелічених складових частин культиватора відносяться до робочих органів:

1.Опорно-приводне колесо

2.3амок авто зчіпки

З.брус

4.лапи

Вірна відповідь:4

Тестове завдання 1.3 (відкрите на доповнення)

Культиватор УСМК-5.4 призначений для обробітку грунту

Вірна відповідь: поверхневого

Тестове завдання 1.4 (відкрите на перелік)

Регулюванням культиватора УСМК-5.4 є :

Вірна відповідь:- глибина культивації - ширина захисної зони

Тестове завдання 1.5 (закрите, одноалфавітне,багато вибіркове)

Робочими органами культиватора УСМК-5.4В є:

1.Сферичні диски 2.Стрільчасті лапи 3.Бритви 4.Розпушувальні долотоподібні лапи 5.Підживлювальні ножі

Вірна відповідь:2,3,4,5.

Тестове завдання 1.6 (закрите ,одно алфавітне, вибірково-впорядковуюче)

Перечисліть в якій послідовності відбувається регулювання робочих органів культиватора на задану глибину обробітку:

1.Переміщенням опорного колеса вперед або назад добиваються, щоб робочі органи культиватора торкались поверхні майданчика.

2.Встановлюють гряділі в горизонтальне положення стяжною гайкою верхньої ланки підвіски.

3.Підкладають під опорні колеса культиватора і катки робочих секцій дерев'яні бруси,товщина яких на 20-30 мм менша заданої глибини обробітку

Вірна відповідь: 3,2,1 ,

Тестове завдання 1,7,(закрите,багато алфавітне ,перехресне)

Вкажіть якими операціями змінюються регулювання культиватора УСМК-5,4-В:

А-ширина захисної зони

1. 3міна положення стояків лап по висоті Б - зміна глибини

2. 3міна положення тримачів лап на брусові гряділя по ширині, В-норма висіву мінеральних добрив, 3. Зміною частота обертання вала висівного апарата

АТП -2 шляхом постановки шестерен у редукторі механізму привода. 4. Перестановка гряділів місцями.

Вірна відповідь: А2, Б1, ВЗ.

Тестове завдання 1.8 (закрите,багатоалфавітне,вибірково-об'єднуюче)- порівняння і протиставлення.

До якого типу та виду відносяться робочі органи культиваторів:

1.КРЛ-1 А-активного L- сферичні диски

2.КЛБ-1.7 Б-пасивного В-лапи титлу

З .У СМК-5.4 В Y - лопатеві крильчатки

4.РЛД-2 Z - висівний апарат АТП-2

5.КРН-4.2

Вірна відповідь: 1-AY, 2-AL, 3-БВ, 4-AL, 5.-ВВ, 3-AZ, 5AZ.

Оцінка результатів тестового контролю

В процесі проходження переддипломної практика була проведена мною апробація складеного тесту при перевірці знань в групі Ф-31 механізація і автоматизація сільськогосподарського виробництва по темі .Просапні культиватори .Згідно методики оцінки результатів тестового контролю визначено і використовуємо кількісні показники для обґрунтування оцінки знань студентів .При цьому застосуємо двоїну систему оцінки за правильну відповідь -"1", за невірну-"0"

Я як викладач готую запис еталонних кодів (рис.З, б) у формі аналогічній тій, яка рекомендується студентам для запису.

Заповнений бланк	Бланк еталонних відповідей	Шкала оцінок
Відповідей студента		"5"-7-8
Шамрай С. Варіант 13	Варіант 2,5,12,16,23,29	"4"-5-6 "3"-3-4
№ завдання	відповіді	№ завдань	Відповіді
1	А1,ВЗ,С6,Д8	1	А1,ВЗ,С6,Д8, Е9,F12
2	4	2*	4
3	поверхневого	3	поверхневого
4	Ширина захисної зони	4	Ширина захисної зони глибина культивації
5	2,4,5,3	5*	2,3,4,5
6	2,1,3	6*	3,2,1
7	А2,Б1,ВЗ	7*	А2,Б1,ВЗ
8	1-АУ,2-АЬ	8	1-АУ,2-АЬ,3- БВ,4-АЬ,5- ВВ,3-А2,5-
а	Б	в

Користуючись критеріями згідно методики оцінювання знань розраховуємо межі оцінок (рис.З, в). Помічені зірочками відповіді є повними, їх виявилось 4 .Згідно з визначеною попередньо та записаною на бланку межею оцінок студент заслуговує оцінку "задовільно".

висновки

В процесі збору і оцінки літературних джерел, що стосуються тестового контролю, можна зробити висновок, що цей метод в порівнянні з іншими традиційними методами оцінювання знань, умінь та навичок заслуговує на детальну і серйозну увагу при вирішенні багатьох питань, що стосуються в плані реформування вищої освіти. А тому не даремно червоною лінією він згадується досить часто в розгляді основних принципів Болонської угоди. Введення об'єктивного педагогічного контролю з визначенням результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень можливе тільки при застосуванні новітніх технологій контролю ,яків свою чергу повинні зберігати не тільки традиційні принципи дидактики, але й увібрати в собі нові прогресивні і найбільш ефективні риси новітнього контролю знань, умінь та навичок . Тому хочу підтвердити, основуючись на своєму невеликому тестовому досліді та педагогічному досвіді, велику перспективу цього методу контролю , який показав універсальні свої можливості спектрі застосування .Отже згідно теми моєї дипломної роботи думаю, що головні сподівання щодо поліпшення ситуації з об'єктивністю процесів вступу в Україні покладаються на незалежне (зовнішнє) тестування. Підвищення об'єктивності оцінювання знань через зовнішнє тестування полягає у застосуванні рейтингової системи. А тому я впевнений, що тестовий метод контролю може виступати одним із гарантів забезпечення якості вищої освіти в Україні.

Список використаних джерел

1. Берков В.Ф. Логи вопросов в преподавании. - Минск, 1987. -56c.

2. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психодиагностике. -- СПб.: Питер Ком, 1999. - 528 с: (Серия «Мастера психологии»).

3. Войтюк Д.Г. Механізація сільськогосподарського виробництва і захисту рослин.-- К.: Вища шк., 1993.

4. Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини.-- К.: Вища шк., 2004.

5. Журавель В.Ф. і ін. Рекомендована практика конструювання тестів. -- К.: Аграрна освіта, 2000.

6. ИКАО. Руководство по обучению, Doc.7192-AN/857, Ч. A-l. 1978.

7. Кейс СМ., Свэнсон Д.Б. Создание письменных тестовых вопросов по базисным и клиническим дисциплинам /Пер. с англ. -- Филадельфия, Пенсильвания 19104, 1996. -- 119 с.

8. Лузан П.Г. Методи і форми організації навчання у вищій аграрній школі.-- К.: Аграрна освіта, 2003.

9. Методичні рекомендації з підготовки та захисту курсових і дипломних робіт / Укладачі П.Г. Лузан і ін -- К.: НАУ, 2004.

10. Механізація і автоматизація сільського господарства /Програма для ВНЗ по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.130107 "Агрономія".-- НМЦ, 2002 р.

11. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / Укл. М.Ф. Степко та ін.-- К., 2004.

12. Мышко С.А. Тестирование как психолого-педагогическое средство оценки академических способностей в системе образования США. -- М.: НИИВШ, 1980.--52 с.

13. Розенберг КМ. Проблемы измерения в дидактике.-- К.: Вища шк., 1979.-- 176 с.

14. ХА. Фіщула М.М. Педагогіка. Навч. пос. для студентів.-- Тернопіль, 2002.

15. Варламов И.И. Педагогика.--- М.: Высш. школа, 1990.

16. Шпильовий В.Д., Жила В.Г. Створення тестів та проведення тестового контролю якості підготовки. -- Луганськ, Вид-во східноукр. держ. ун-ту, 1997.--78 с.