Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення

Продовжувати самостійно добирати потрібні антоніми до заданих слів: взуття (старе - нове), черевики (сухі - мокрі).

Учити складати прийменникові відповіді-пояснення: на поличці, під поличкою, біля полички, у шафі.

Учити складати пояснювальні підрядні обставинні речення причини: “Я взула чоботи. Оля взула чоботи через те, що пішов дощ”, “Я роззув взуття. Сашко роззувся тому, що пішов

Продовжувати збагачувати мову українськими прислів'ями, наприклад “Як дбаєш, так і маєш”, та вміти пояснити.

Учити складати розповіді з власного досвіду на тему “Яке мені подобається взуття”.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету “Не дратуйся”, “Треба заспокоїтись” та поради “Я хочу дати тобі пораду”.

Тема: Посуд.

Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння вживання узагальнювального поняття посуд. Розвивати вміння порівнювати предмети, співвідносити ціле й частину.

Ключові слова: варити, виставка, дерев'яний, кухар, металевий, пластмасовий, порцеляновий, посуд, скляний, смажити, тушити.

Іменники: виделка, виставка, жаровня, каструля, кухар, ложка, миска, ніж, посуд, сервіз, склянка, сковорода, супниця, тарілка, чайник, чашка.

Дієслова: варити, пекти, смажити.

Прикметники: гарний, глибокий, дерев'яний, електричний, емальований, кавова, красивий, металевий, мілкий, новий, пластмасовий, порцеляновий, скляний, столовий, тефлоновий, чайний, чистий.

Прислівники: добре, смачно, швидко.

Учити утворювати нові слова - різні частини мови прикметників: рожево-білий, чорно-синій, жовто-зелений.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом -езн-: величезний, глибочезний, довжелезний, товстезний, широчезний.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо-: недоварили, недосмажили, недопекли.

Учити складати речення, використовуючи в сполученні з повнозначними частинами мови об'єктні прикметники: Я розкажу про металеву каструлю. Оля розкаже про металеву каструлю, а я - про металеву сковороду.

Закріпляти формули мовленнєвого етикету звертання та уваги до співрозмовника: “Що ви (ти) хочеш розказати?” - “Я (ми) із задоволенням вислухаю (поспілкуюся)”.

Впродовж трьох місяців (грудень, січень, лютий), згідно розкладу занять, проводилися логопедичні заняття два рази на тиждень в експериментальній групі. За розробленим нами перспективним планом й визначеними напрямами й змістом були проведені 24 заняття в експериментальній групі та в контрольній групі за планом логопеда.

Основною метою формувального етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування граматичної сторони мовлення й навичок зв'язного мовлення у всіх ситуаціях спілкування протягом дванадцяти тижнів з широким використанням ігор і вправ, використання творчих завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя. Ми прагнули розвивати уяву, мовленнєву увагу, мислення, зв'язне мовлення, творчі здібності, адже розвиток цих умінь допомагає у розвитку лексико-граматичної сторони мовлення.

Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено на основі загальноосвітніх програм навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку та впроваджено у систему логопедичного впливу протягом трьох місяців визначені нами напрями і зміст формування лексичної та граматичної складової мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в експериментальній логопедичній підгрупі в умовах ДНЗ.

3.3 РЕЗУЛЬТАТИ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ ПО ФОРМУВАННЮ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ III РІВНЯ

Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ III-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у логопедичній групі ДНЗ, що розраховане на 1 навчальний рік. Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів ДНЗ. Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв'язного мовлення та грамоти, 1 - з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда.

З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв'язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом за наступними критеріями:

-- відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);

-- відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами;

-- відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.

Лексичні теми є своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток лексики та грамматики мовлення. В основу розроблених напрямів для дітей із ЗНМ ІІІ- го рівня покладено теоретичні положення:

-- про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;

-- про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів -- з іншого;

-- про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із ЗНМ та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;

-- про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;

-- про семантичну структуру слова;

-- про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.

Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням:

-- засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;

-- вікових особливостей дітей;

-- структури дефекту;

-- психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;

-- психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини.

У запропонованій системі логопедичного впливу широко використовуються добре відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дошкільників (А. Богуш, Т. Філічева, Г. Чиркіна, В. Селіверстов, Н. Серебрякова, О. Мастюкова та ін).

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми, відібрали граматичний матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви. Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна -- логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:

— повідомлення теми та мети заняття;

— логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

— вивчення нового матеріалу поділяється на лексичну та граматичну складові: лексична складова включає вправи на формування різних рівнів лексичних узагальнень, вправи на формування активного словникового запасу та вправи на розвиток лексичної системності; в свою чергу граматична складова включає вправи на розвиток морфологічної системи словотворення, вправи на засвоєння граматичних уточнень, вправи на формування синтаксичної складової мовлення;

— фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

— закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв'язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашне завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті. Також дітям задаються питання: Що нового вони дізналися? Чого навчилися?

Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із ЗНМ є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці.

Після закінчення формувального експерименту вважали за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами лексиного й граматичного напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розроблених лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове, поточне й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення.

По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити як доцільність лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення, так і визначити її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (Таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Результати сформованості рівня лексичної та граматичної складових мовлення у дітей за даними 2009 року

(констатувальний експеримент ІІ-го порядку)

Кількість осіб Рівні мовлення	Експериментальні групи	Контрольні групи	Розбіжність у рівнях усного мовлення після експерименту
	Особи	%	Особи	%	Особи	%
Лексична складова мовлення
Високий	2	33	-	-	2	+33
Середній	2	33	4	66	2	+33
Низький	2	33	2	33	-	-
Граматична складова мовлення
Високий	1	17	-	-	1	+17
Середній	3	50	3	50	-	-
Низький	2	33	3	50	1	-17

Е -- експериментальна група К -- контрольна група

Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на констатувальному експерименті першого порядку. У відповідності до результатів виконаних завдань визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних і контрольних групах. Проведені обчислення одержаних даних дозволили зробити висновок, що порушення лексичної і граматичної сторін мовлення набуло інших проявів, завдяки чому значно зріс рівень як лексичної так і граматичної сторін мовлення в експериментальній групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням розроблених напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня. Відтак, запровадження напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження розроблених напрямів і змісту корекції лексико-граматичної сторони мовлення підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня.

Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені лексичний і граматичний напрями та зміст на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина в дошкільні роки” К. Крутій, по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня є доцільними, оскільки збільшилася кількість дітей з високим і середнім рівнем розвитку лексичної та граматичної складових мовлення в результаті проведеної роботи.

ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ

У третьому розділі висвітлені мета й завдання констатувального експерименту та результати зрізу стану розвитку лексичного й граматичного компонентів мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня в умовах логопедичної групи ДНЗ №59. На етапі формувального експерименту була реалізована розроблена експериментальна програма за визначеними напрямами, що впроваджувалася системою логопедичних в експериментальній групі в процесі експерименту.

Результати проведеної експериментальної логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня були з'ясовані після закінчення формувального експерименту та проведення контрольного зрізу й мали зміни за рівнями розвитку мовлення. Високого рівня лексичного розвитку досягли 2 дитини й відповідно лексична складова мовлення в експериментальній групі зросла на 33%. Високого рівня граматичної сторони мовлення досягла в експериментальній групі 1 дитини -- відповідно граматична складова мовлення зросла на 17%, що підтверджує припущення щодо ефективності проведеної роботи за розробленими напрямами та змістом.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі викладеного вище можна зробити такі висновки:

1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з проблеми формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня старшого дошкільного віку сприяв розгляду різноманітних класифікацій порушень мовлення при ЗНМ та їх особливостей. З'ясували, що у дітей із ЗНМ порушені всі компоненти мовленнєвої системи й описали особливості кожного компонента. На основі практичного досвіду й аналізу літературних джерел охарактеризували стан лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня, а саме лексичної й граматичної складових.

2. Характеристика структурних компонентів мовлення у дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку виявила порушення формування словника, що проявляються в недостатньому засвоєнні значень слів, обмеженості активного словника, непропорційній представленості в словнику дітей різних частин мови, заміні одних слів іншими (вербальні парафазії), недостатній представленості в словнику похідних слів, труднощах актуалізації добре знайомих за значенням слів; порушення формування граматичної будови, що проявляються в недостатньому засвоєнні значення граматичних форм, неправильному використанні граматичних форм у власному та порушення зв'язного мовлення, що складають лексико-граматичну сторонцу мовлення.

3. Дітям із ЗНМ найбільш притаманні специфічні відхилення в засвоєнні лексики і граматики: не засвоюється структура речення, слова не об'єднуються в речення, часто пропускаються головні чи другорядні члени речення, спостерігається спотворення речень за змістом, обмеженість, бідність синтаксичних конструкцій, недостатня сформованість синтаксичних операцій, неспроможність поширити або озвучити речення тощо.

4. Відхилення в засвоєнні лексики і граматики та розглянуті сучасні програми подолання ЗНМ у дітей старшого дошкільного віку Т.Філічевої, Г.Чиркіної, Н. Жукової, Н. Ніщевої, Л. Трофіменко дозволили визначити провідні напрями, а саме: лексичний і граматичний компоненти та зміст формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня, що спонукало до розробки Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення.

5. Корекція ЗНМ проводилася на основі програми з урахуванням диференційованого характеру мовленнєвого дефекту та базувалася на принципах особистісно орієнтованого навчання.

6. За розробленими напрямами і змістом проводилася експериментальна логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ за розробленою нами програмою. Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу, зв'язного мовлення та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі види складних синтаксичних структур.

7. Для з'ясування доцільності та ефективності розроблених напрямів і змісту був проведений педагогічний експеримент. Перед початком було проведене логопедичне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп й визначені рівні сформованості лексико-граматичної сторони мовлення. Після трьох місяців навчання дітей за розробленими напрямами і містом Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення було проведене повторне логопедичне обстеження, результати якого показали вищий рівень розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти. -- К.: Редакція журналу “Дошкільне виховання”, 1998.

2. Балаева В.И. О системе планирования психокорекционной роботы с детьми с нарушениями речи. /В.И. Балаева, А.К. Лопышова// Специальная психология.- 2007.-№1. С.27-31. -Школьный логопед.-2007.-32. С.39-44.

3. Бейлинсон Л.С. Типы и причины речевых нарушений//школьный логопед. - 2007. - №5. - С.23-29.

4. Бойкова С.В. Развитие лексико-граматического строя речи у дошкольников с ОНР // Логопед в детском саду. - 2006. - №3. - С.42-48.

5. Власенко И.Т. Особенности словесного мышления взрослых и детей с нарушениями речи. - М.: Педагогика, 1990. - 184 с.

6. Вренёва Е. Готовим к школе детей с системным недоразвитием речи. // Здоровье детей: Прилож.к газ. «Первое сент.» 2007. - №16. - С.37-41.

7. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. -- М.: АПН РСФСР, 1961. - 218 c.

8. Глистина И.А. Особенности эмоционального развития дошкольников с общим недоразвитием речи// Практическая психология и логопедия. - 2006. - №5. - С.30-35.

9. Глухов В.П. Особенности обучения рассказыванию по картине детей дошкольного возраста с ОНР./Дефектология, № 3, 1986.

10. Горай І.В. Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ / І.В. Горай // Реабілітаційна педагогіка: Теорія і практика. Полтава. -- 2009. ПДПУ. -- С. 50.

11. Деревянко Н.П. Формирование словарнрго запаса у дошкольников с общим недоразвитием речи/ Н.П. Деревянко, Е.А. Лапп// Практическая психология и логопедия. - 2006. - №4. - С.57-60.

12. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта--1993. -- № 44 - 46. -- С. 5.

13. Дубова Н.В. Об особенностях навыков общения дошкольников с ОНР// Логопед в детском саду. - 2006. - №3. - С.36-38.

14. Дувалова С.Н. Речевая готовность старшего дошкольника как ведущий фактор психологической готовности к школе / С.П. Дувалова, Н.В.Халанская// практическая психология и логопедия. - 2004. - №3. - С.17-51.

15. Дудьев В.П. Невербальная коммуникация и её развитие у дошкольников с общим недоразвитием речи в системе корекционно-педагогического воздействия// Практическая психология и логопедия. - 2007.- №1. - С.17-21.

16. Дудьев В.П. Системный подход в развитии коммуникативного потенциала дошкольников с общим недоразвитием речи// Логопедия. - 2006. - №2. - С.22-27.

17. Ерёмина В.Н. Формирование семантики многозначного слова у детей с общим недоразвитием речи// Практическая психология и логопедия. - 2006. - №6. - С.26-31.

18. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. - Екатеринбург, 1999.

19. Закон України «Про дошкільну освіту» //Дошкільне виховання --1998 --№2. -- С 3 - 8.

20. Закон України «Про освіту» // Освіта України № 14 -- 1991. -- С 3 - 6.

21. Карта логопедична обстеження дитини дошкільного віку з порушеннями мовлення: Методичні рекомендації для практичної роботи / Автори-укладачі І. Г. Дмитрієнко, Л. О. Федорович. -- Полтава, 2006. -- 33 с.

22. К вопросу о формировании лексико-граматических средств языка у дошкольников с ОНР// Логопед в детском саду.- 2007. - №6. - С.40-52.

23. Кислова Т.Р. Воспитателям и родителям о речевом развитии дошкольников 3-4 лет // Начальная школа: Плюс до и после. - 2005. - №10. - С.37-41.

24. Кондратенко И.Ю. Формирование эмоциональной лексики у дошкольников с речевой патологией// Логопед в детском саду. - 2006. - №6. - С.4-7.

25. Концепція дошкільного виховання в Україні -- К.: Освіта - 1993. -- 16с.

26. Концепція спеціальної освіти осіб з психічними та фізичними вадами в Україні. ж. ”Дефектологія” №1 за 1996р., С. 2-14.

27. Коррекционно-педагогическая работа в дошкольных учреждениях для детей с нарушением речи / Под ред. Ю.Ф.Гаркуши. - М.:Секачев В.Ю., ООО “Центр Гуманитарной литературы “РОН”, 2001. - 157с.

28. Крутій К.Л. Граматична норма як компонент культури мовлення дитини дошкільного віку // Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. -- Випуск4 - 5. -- Одеса, 2002. -- С.155 - 161.

29. Крутій К.Л. Перспективно-календарне планування занять із навчанням мови і розвиту мовлення дітей дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПМ» ЛТД, 2005. - 192с.

30. Кудрова Т.И. Использование моделирования при обучении грамоте дошкольников с недоразвитием речи// Практическая психологияи логопедия. - 2006. - №5. - С.51-53.

31. Леханова О. Робота с дошкольниками с ОНР по обучению пониманию социальных причинно-следственных закономерностей// Дошкольное воспитание. - 2007. - №9. - С.100-105.

32. Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. -- Одеса: ПНЦ АПН України, 2001. -- 269 с.

33. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. редактор Н.В.Ярцева - М,: Сов.энциклопедия, 1990 - 685с.

34. Логопедия. Методическое наследие./Под ред. Л.С.Волковой.- Кн. V: Фонетико-фонематическое и общее недоразвитие речи. - М., 2003.С. 125 -- 191.

35. Логопедия. /Под ред. Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. - М., 2003.

36. Лопатина Л.В. Комплексный подход в диагностике и коррекции общего недоразвития речи у детей. - С.32-35.

37. Ляпидевский С.С., Гриншпун Б.М. О классификации речевых расстройств. - //Расстройства речи у детей и подростков. - М.: Просвещение, 1969. - С. 3-11.

38. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. - К.: НДІ педагогіки України, 1991.-198с.

39. Мастюкова Е.М. Дефекты речи и их происхождение //Причины возникновения и пути профилактики аномалий развития у детей / Под ред. Т.А. Власовой. - М.: АПН СССР, 1985. - С. 73 - 95.

40. Машковська Т. Обстеження дітей із загальним недорозвимтокм мовлення // Дефектолог. - 2008. - №2. - с. 7-21.

41. Мелихова О.В. Формирование готовности дошкольников с ОНР к овладению навыков письма/О.В.Мелихова, Ю.В.Федосова// Логопедия. - 2006. - №3. - С.26-36.

42. Нікіщенко Г. Підготовкадітей з вадами мовлення в компенсуючому дитячомусадку (групі)// Дитячий садок. - 2005. - №35. - Вкладка.

43. Нищева Н. В. Программа корекционно-розвивающей роботы в младшей логопедической группе детского сада. -- СПб.: ДЕТСТВО--ПРЕСС: 2007. -- 192с.

44. Орфинская В.К. Принципы построения дифференциальной методики обучения алаликов на основе лингвистической классификации форм алалии. - // Развитие мышления и речи у аномальных детей. - Ученые записки ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1963, вып. 256, - С.67-81.

45. Основы теории и практики логопедии. /Под ред. Р.Е.Левиной. -- М.,1968.

46. Преодоление общего недорозвития речи дошкольников. Учебно-методическое пособие / под общ. Ред. Т. В. Воловец. -- М.: Інститут общегуманных исследований, В.Секачев, 2002. -- 256 с. С. 32-38

47. Прищепова И.В. К вопросу об изучении предпосылок усвоения орфографии дошкольниками с ОНР/ И.В. Прищепова, Г.А. Османова// Практическая психология и логопедия. -- 2007. -- №4. -- С.51-55.

48. Програма розвитку, навчання та виховання “ Дитина в дошкільні роки”. -- 2-ге вид. -- Запоріжжя: ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2004. -- 268 с.

49. Ревуцька О. Виконання лексико-граматичних вправ молодшими школярами з тяжкими порушеннями мовлення на уроках української мови// Імідж сучасного педагога. - 2007. №4(73).- С.47-50.

50. Ромусик М.И. Психолого-педагогическое изучение детей с общим недоразвитием речи// Логопед в детском саду. -- 2007. -- №2. -- С.18-21.

51. Сафонов О.В. Корекционно-педагогическая работа по активизации речевой деятельности дошкольников с общим недоразвитием речи // Логопед в детском саду. -- 2006. -- №6. -- С.48-53.

52. Сафонова О.В. О проблеме активизации речевой деятельности старших дошкольников с общим недоразвитием речи // Логопед в детском саду. - 2006ю - №4. - С.29-34.

53. Семёнова И.С. Современные подходы к созданию условий для корекционно-образовательной работы с детьми дошкольного возраста с нарушениями речи // Логопед в детском саду. -- 2007. -- №4. -- С.54-58.

54. Синяк В.А. Логопедия: Учебн. Пособие.- М.: Просвещение, 1985 -- 87с.

55. Смирних С.П. Нарушения речи. Причины и ранняя коррекция. --С.7-9.

56. Соботович Є. Нормативні показники мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку //Дефектологія. -- 2003. -- № 2.

57. Теорія і практика сучасної логопедії: Збірник наукових праць: Вип. 3. -- К.: Актуальна освіта, 2006. -- 148 с.

58. “Типовому положенню про дошкільні установи, для дітей з порушеннями мови”

59. Тишина Л.А. Влияние словарной роботы на развитие связной речи дошкольников с общим недоразвитием речи / Л.А. Тишина, Г.Р. Кузахметова// Логопедия. -- 2007. -- №2. -- С.59-63.

60. Трофименко Л. Новий зміст колекційного навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ II-III ступенів // Дефектологія. 2007. -- №3. -- С.34-40.

61. Ткаченко Т.А.: “ Учим говорить правильно: система коррекции общего недоразвития речи у детей 6 лет. Пособие для воспитателей, логопедов и родителей.” Москва “Гном и Д” -- 2001 . 140с. С.12-14.

62. Туманова Т.В. О словообразовательной компетенции детей с общим недоразвитием речи// Логопед в детском саду. -- 2006. -- №5. -- С.17-19.

63. Филичева Т. Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста: Практическое пособие. -- М.: Айрис -- пресс. 2004. -- 224с. -- (Библиотека логопеда -- практиканта).

64. Хрестоматия по логопедии. / Под ред. Л.С.Волковой. В.И.Селиверстова. -- М., 1997. -- т. 2.

65. Черкасова Е. Воспитание речевого слуха у детей с общим недоразвитием речи / Дошкольное воспитание. -- 2006. -- №11. -- С.65-75.

66. Чернова Т.В. Организация взаимодействия логопеда с родителями старших дошкольников с ОНР/ Т.В.Чернова, И.Ю.Лебеденко // Дошкольная педагогика. -- 2007. -- №2. -- С.48-51.

67. Чиркина Г.В. Программы дошкольных образовательных учреждений компенсирующего вида для детей с нарушениями речи / Т.Б.Филичева, Г.В.Чиркина, Т.В.Туманова, С.А. Миронова, А.В.Лагутина. - М.: Просвещение, 2008.

68. Шведова И. Формирование фонематического восприятия и звукового анализа у дошкольников с общин недоразвитием речи // Дошкольное воспитание. -- 2007. -- №5. -- С. 71-77.

69. www.logopedia.nm.ru/

70. www.logoburn.com

71. www.logoped.ru

72. www.logos.pp.ru/

ДОДАТОК А

Логопедична карта обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня

1. Обстеження словникового запасу мовлення
Параметри вивчення	Вік дитини 5-6 років
1.1. Імпресивне мовлення 1.2.
Пасивний словник
Знання іменників та дієслів (Покажи, де лялька, стіл, іграшки, посуд, одяг. Посади ляльку, мишку та ін.)
Розуміння і використання прийменників	в	на
	під	над
	перед	за
	із	біля
	із-за	із-під
Чоловічий, середній, жіночий рід прикметників та іменників	Покажи, де червона
	Покажи, де червоний
	Покажи, де червоне
Чоловічий, жіночий рід дієслів у минулому часі	Покажи, де Женя спіймав рибу
	Покажи, де Женя спіймала рибу
Однина і множина дієслів та іменників	Покажи, де сидить сова
	Покажи, де сидять сови
Розуміння відмінкових закінчень іменників	Покажи олівцем ручку
	Покажи олівець ручкою
	Покажи дочку мами
	Покажи маму дочки
Розуміння співвідношення між членами речення	Покажи, чим хлопчик ловить метелика
	Покажи, хто ловить метелика
	Покажи, кого ловить хлопчик
Розуміння оповідання «Запаслива білочка». У лісі жила білочка. Вона гуляла по лісу. В лісі знаходила гриби. Гриби вона сушила на гілках дерев. Білочка складала гриби в своє дупло. Так вона заготовила запаси на зиму.	Хто жив у лісі?
	Що вона робила з грибами?
	Куди вона складала гриби?
	Що білочка заготовила на зиму?
Рівень розуміння мовлення	Нульовий Ситуативний Номінативний Предикативний Розгалужений

Експресивне мовлення

Параметри вивчення	Вік дитини5-6 років
1. Активний словник
Конкретні іменники / узагальнюючі слова	Іграшки
	Одяг
	Взуття
	Меблі
	Овочі
	Фрукти
	Дикі, свійські тварини
	Транспорт
Називання і показ частин предметів	Частини тіла: а) ніс, рот, очі, груди, живіт, руки, ноги
	б) лікоть, коліно, ніготь
	Стілець: спинка сидіння ніжка
	Машина: а) кермо, колеса, кабіна
	б) кузов, фари, мотор
Хто як голос подає (з 3 років); Хто як рухається (з 5 років)	Кішка
	качка
	Корова
	Собака
	Півень
	Жаба
	Гусак
	Змія
	Свиня
Що робить	Повар
	Лікар
	Перукар
Антоніми	Великий
	Довгий
	Широкий
	Високий
	Світлий
	Швидкий
	Холодний
	Хворий
	Сухий
Знання назв геометричних форм і утворення прикметників від них	Круг - круглий
	Квадрат - квадратний
	Трикутник - трикутний
	Прямокутник - прямокутний
	Овал - овальний
Прикметники	Коричневий, карі (сукня, очі, костюм)
	Старий, літній (чоловік, підручник)
	Густий дрімучий (ліс, туман)
Підібрати слова які підходять до змісту	На дерево прилетіла (зграя, стадо, зграйка) горобців
	Вони розсілися на гілках і весело (співали, цвірінькали, дзюрчали).
	Раптово непомітно (прибіг, підкрався, прийшов) кіт.
	Він (спіймав, схопив, узяв) одного горобця і втік.
Закінчи речення	Почав … , бузок став … (розквітати, зацвітати).
	На верхівку гори … , в будинок … (війти, зійти).
Обсяг словника: відповідає вікової нормі (так/ні)
Наявність: іменників, дієслів, прикметників, займенників, числівників, прийменників
Неточність використання слів на основі: звукової близькості, подібності значення, розширення \ звуження смислового навантаження
Співвідношення активного й пасивного словника
2. Обстеження граматичної будови мовлення
2.1. Словозмінювання
Використання іменників у називному відмінку однини та множини	Коса-коси
	Муха-мухи
	Вікно-вікна
	Лист-листя
	Лев-леви
	Рукав-рукава
	Дерево- ...
Використання іменників у родовому, орудному відмінку без прийменників	у мене є олівець
	у мене немає ...
	я малюю …
Використання форми родового відмінку у множині. Багато чого?	Стіл- ...
	Стілець- ...
	Олівець- ...
	Книга- ...
	М'яч-...
	Чашка- ...
Узгодження прикметників та іменників. Назвати колір предметів (зелений, червоний)	Лист - ...
	Спідниця - ...
	Дерево -...
	Троянда -...
	Яблуко - …
	Барабан - …
Узгодження числівників 2 і 5 з іменниками	Лялька
	Жук
	Шарф
	Олівець
	Риба
	Ключ
2.2. Словотворення
Утворення зменшено-пестливих слів за допомогою суфіксів	Стілець -...
	Миска - ...
	Сани - ...
	Шапка - ...
	Діжка - ...
	Вогонь - ...
Утворення назв дитинчат	У качки
	У кішки
	У гуски
	У корови
	У свині
	У собаки
Утворення прикметників від іменників. Що із чого зроблено (склянка зі скла)	Стекло
	Дерево
	Хутро
	Гума
	Яблуко
	Папір
	Сніг
Чий? Чия? Чиє? Чиї?	Мамина сумка
	Бабусине пальто
	Лисячий хвіст
	Заячі вуха
Утворення дієслів за допомогою префіксів?	Уходити
	Входити
	Виходити
	Переходити
Утворення дієслів доконаного виду: що зробив?	Малює
	Прибирає
	Пере
Зв'язне мовлення: лепет, однослівне речення, просте речення з 2, двоскладове речення, просте речення із кількох слів, складне речення
Якість оповідання (переказу)
Рівень необхідної допомоги
2.3 . Синтаксична будова речення.
Складання фраз (речень) за малюнками
Складання фраз за зразком: я буду читати речення а ти склади подібне.
Складання речень із слів у початковій формі (Доктор, лікувати, діти)
Перевірка точності речень (я читатиму речення, а ти, якщо помітиш помилку, виправ її: Собака увійшов у будинку)

ДОДАТОК Б

ЛОГОПЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ ІЗ ЗНМ

1. Прізвище, ім'я ___________________________________________

2. Дата народження __________Вік на момент обстеження_________

3. Адреса батьків___________________________________________

4. ДНЗ, термін перебування___________________________________

5. Мовленнєве оточення ( недоліки мовлення у родичив, двомовність, спадковість)___________

6. Короткий анамнез (вагітність, роди, фізичний розвиток, захворювання, умови дошкільного виховання та ін.)________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Загальна характеристика мовленнєвого розвитку (перші слова, речення, виразність мовлення та ін.)

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Коли помічене порушення мовлення

_______________________________________________________________________________________________________________________________

9. Орієнтування в оточуючій дійсності (поняття про пору року, погоду, кількість предметів частини тіла і їх функції тощо)

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Стан слуху, зору

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Загальна характеристика мовлення відповідно віку

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Загальне звучання мовлення (висота, темп, плавність, голос, дихання, інтонованість)

_______________________________________________________________________________________________________________________________

13. Активний і пасивний словник

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Перевага використання слів різних частин мовлення

_____________________________________________________________________________________________________________________________

інші особливості

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

14. Граматична будова мовлення

Словозміна __________________________________________________

Словотворення ________________________________________________

Синтаксис (типи будування речень та особливості порушення їх будови)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15. Зв'язне мовлення

Розповідь по картинці

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розповідь по серії картин

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розповідь з досвіду

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

16. Вимова звуків (відсутність, викривлення, заміна у відображеному й самостійному мовленні ):

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Голосні (а, е, о, у, и, і):

_______________________________________________________________________________________________________________________________

Приголосні (губні, зубно-губні, передньоязикові, задньоязикові, свистячі, шиплячі, л, р):

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

17. Складова структура слова

_______________________________________________________________________________________________________________________________

18. Артикуляційний апарат(будова, рухливість):

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

19. Стан фонематичних процесів (розрізнення, упізнавання, виділення звуків мовлення)

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

20. Висновок про стан мовлення дитини _____________________________________________________________

21. Індивідуальна програма логопедичної корекції:

Перший етап роботи:

Другий етап роботи:

Третій етап роботи:

22. Результативність логопедичної роботи:

23. Рекомендації: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата дослідження _____________ Підпис логопеда ________________

ДОДАТОК В

ПРОГРАМА КОРЕКЦІЇ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗНМ (ЗА К. КРУТІЙ)

Словникова робота

Учити дітей правильно розуміти і вживати слова, розширювати активний словник.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: весело, сумно, сумлінно, добре; частками:

би (б), хай, нехай. Продовжувати збагачувати, уточнювати й активізувати і збагатити словник дітей. Розвивати вміння узагальнювати, порівнювати і протиставляти. Учити точності слововживання залежно від контексту.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: разом, удвох, гуртом; частками: не, ні, ані. Продовжувати активізувати і збагатити словник дітей назвами городніх рослин, фруктів, ягід. Продовжувати збагачувати, уточнювати й активізувати і збагатити словник дітей. Розвивати вміння узагальнювати, порівнювати і протиставляти.

Учити точності слововживання залежно від контексту.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: ледве, трохи, мало; частками: чи, хіба, невже. Учити використовувати в мовленні слова синонімічного ряду, що позначають нарощування дії (шепоче - говорить - кричить - оре - галасує; йти - бігти - мчати).

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: завтра, торік, давно; частками: як, що то, що за, еге, еге ж. Привертати увагу до смислової сторони слова, розширювати запас синонімів і антонімів, багатозначних слів, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками поблизу, давно, ліворуч, праворуч; частками: еге, еге ж, атож, аякже ж. Учити розрізнювати прикметники оціночного характеру: швидкий - незугарний, сміливий - боягузливий тощо.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: можливо, дійсно, певно, зрештою; частками: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно. Увести у словник дітей слова, що позначають матеріал, із якого зроблено предмет, широко використовуючи загадки для опису предметів, їхніх властивостей і якостей.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: разом, удвох, гуртом; частками: не, ні, ані. Продовжувати активізувати і збагатити словник дітей назвами посуду, меблів, транспорту. Учити правильно застосовувати антоніми під час зіставлення предметів і явищ за часовими та просторовими відношеннями (за величиною, кольором, вагою, властивостями й якостями).

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: наперекір, всупереч, умисне; частками: мов, мовляв, чи, наче, ніби, мовби. Ввести узагальнюючі слова транспорт, професії, добирати визначення до слів автобус, їхати. Продовжувати вчити дітей співвідносити слова за смислом, пояснювати їх (що може бути?..).

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками: до речі, слід, більш, менш, щонайкраще; частками: приблизно, майже, трохи не, мало не.

Продовжувати вчити переносити засвоєні лексичні навички у зв'язне мовлення, складаючи речення з синонімічним рядом.

Формування граматично правильного мовлення

(морфологія, словотворення, синтаксис)

Словозміна

Іменники.

Вчити правильно вживати слова в однині і множині: мати - матері - матір - матір'ю - (у) матері - мати (кличний відмінок); матері - матерів - матерям - матерів - матерями - (у) матерях -матері (кличний відмінок); ім'я - імені - ім'ям і іменем - (в) імені - ім'я (кличний відмінок); імена - імен - іменам - іменами - (в) іменах - імена (кличний відмінок); козак - козака - козакові (козаку) - козака - козаком - (на) козакові і (на) козаку - козаче (кличний відмінок); козаки - козаків - козакам - козаків - козаками - (на) козаках - козаки (кличний відмінок).

Учити правильно вживати невідмінювані іменники іншомовного походження: леді, мадам, міс; кенгуру, поні, шимпанзе; колібрі, какаду; депо, таксі, турне, шосе.

Вправляти дітей у правильному вживанні паралельних форм закінчень іменників чоловічого роду в давальному відмінку -ові (-еві), -у (-ю): батькові і батьку, Юркові і Юрку.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - іменників у місцевому відмінку однини з чергуванням приголосних в основі: у вусі, на картинці, на нозі, на руці.

Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого роду - назв овочів, фруктів: абрикосів (від абрикос), але абрикос (від абрикоса), гарбузів, грейпфрутів, кабачків, кавунів, лимонів; назв плодів: абрикоса (від абрикос), аґрусу, апельсина, баклажана, барбарису, винограду, граната (від гранат), ізюму, кизилу, мандарина (від мандарин), персика, терену; утворювати родовий відмінок однини іменників чоловічого роду - назв їжі: киселю, компоту, меду, чаю, узвару.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - іменників у родовому відмінку множини: лелек, курчат, телят, поросят;

Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: саней, солодощів, хитрощів, воріт, дверей, ліків; брюк, гольфів, колготок, шортів, штанів; вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду - назв взуття: босоніжок, сандаль, черевиків.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - іменників у родовому відмінку множини: кедів, туфель, чобіт.

Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду - назв одягу: блузок, жилетів, кашкетів, майок, піджаків, спідниць, футболок; назв деталей одягу: ґудзиків, комірів, китиць, кишень, манжетів (від манжет), але манжет (від манжета), помпонів, поворозок, шлейок, шнурків; іменників чоловічого роду - назв їжі: батона, бублика, бутерброда, хліба, цукру; назв місцевостей: гаю, лісу, саду, ставу, яру, але гайка, ліска, садка, ставка, ярка.

Стежити за правильним уживанням слів такого типу: терезів (від терези); за правильним уживанням інших слів: дощок (від дошки), звичаїв (від звичаї), ігор (від ігри), женців (від женці - одн. жнець), шевців (від шевці - одн. швець), скелець (від скельця), швів (від шви).

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - кличного відмінка іменників чоловічого роду із суфіксами -ець, -ак: хлопче, юначе.

Прикметники.

Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками середнього роду в різних відмінках: наше малятко - нашого малятка, моє прізвище; у тому числі невідмінюваних іменників: смачне пюре; далеке турне, широке шосе.

Вправляти в узгодженні форм прикметників із кличним відмінком іменників: люба бабусю, маленький братику.

Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками, які мають тільки форму множини: бабусині окуляри, великі ножиці, нові сани, круті сходи, широкі двері.

Дієслова.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися - бавлюся, бавишся, бавитимемося, бавився, бався; виготовляти - виготовляю, виготовив, виготовимо, виготов.

Закріплювати форми дієслів із чергуванням приголосних в основі: ткати - тчу - тче - тчемо; казати - кажу - кажеш - кажемо.

Вправляти у творенні дієслів у різних формах, стежити за правильним уживанням їх: гупотіти - гупочу, гупотиш, гупотів, гупотимо, гупоти; добавити - добавлю, добавиш, добавимо, добавив, добав; лагоджу, лагодиш, лагодив, полагодимо, лагодь.

Стежити за правильним уживанням різних форм дієслів наказового способу: біжи - бігай; хай (нехай) біжить, бігає; біжимо, бігаймо, біжіть, бігайте, хай (нехай) біжать, бігають.

Займенники.

Правильно відмінювати заперечні займенники з прийменниками: ні з якою, ні з яким, ні на якому, ні з ким, ні з чим; ні до кого, ні до чого, ні в чому, ні в кому.

Учити правильно вживати займенники він, вона, воно, вони з прийменниками: у нього, у неї, про неї, про них, на нього, на них.

Вправляти в узгодженні займенників з іменниками: усякі казки, їхня книжка, жодного разу, нашу виховательку, моє пальто, твоє плаття.

Вправляти у вживанні займенників інший, той та слів другий, минулий, наступний: минулого (того) року, іншим разом, наступного разу, хтось інший; за другу (ту) руку, на другу (ту) ногу, на другому (тому, іншому) боці, на другий день, іншу (ту) іграшку, про іншого (того) хлопчика.

Числівники.

Вправляти в уживанні порядкових числівників та в узгодженні кількісних і збірних числівників з іменниками: два (три, чотири) ґудзики, пороми, п'ять вагонів, кораблів, двоє дверей; треті сани, четвертий їжачок, п'яте зайченя, шоста кулька.

Учити правильно вживати власне-кількісні числівники: чотири - чотирьох - чотирьом - чотирма - (на) чотирьох - чотири (кличний відмінок).

Прийменники.

Учити будувати фрази з прийменником від- (од-) у різних значеннях: відійшов від столу (шафи, лави, дерева), плакати від щастя (горя, радощів, болю), їхали від села до села, вищий від брата, солодший від цукру, ключ від дверей (шафи, столу).

Формотворення

Іменники.

Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: воріт, дверей, ліків.

Звернути увагу на синонімічні утворення типу котя - котеня - кошеня - котик, кішка - кицька.

Прикметники.

Утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників: смачніший - якнайсмачніший.

Утворювати ступені порівняння прикметників із словами більш, менш: більш (менш) удалий; більш (менш) солодкий.

Дієслова.

Учити утворювати форми дієслів майбутнього часу за допомогою префіксів: перу - виперу; лагоджу - полагоджу; їм - з'їм, рву - зірву; гоїться - загоїться; кришу - накришу.

Учити утворювати дієслова конкретної фізичної дії, які потребують знахідного відмінка об'єкта: будувати, мурувати, споруджувати, трамбувати.

Учити утворювати форми дієслів типу лягаю - ляжу, сідаю - сяду, збираю - зберу; закручую - закручу.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: мовити - промовити; казати - проказати; лити - пролити; вести - провести.

Учити вживати суфікс -ну-: кричати - крикнути; стукати - стукнути; кивати - кивнути.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм минулого часу із суфіксом -ну-: хитати - хитнути; кашляти - кашлянути.

Вправляти в утворенні дієслівних форм із префіксом на-: одягти - надягти.

Прислівники.

Учити вживати форми прислівників: колись-но, тільки-но. Вправляти у вживанні прислівників із суфіксом -еньк(о): веселенько, далеченько, низенько.

Учити утворювати прислівники за допомогою частки що: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня.

Дієприслівники.

Учити утворювати дієприслівники минулого часу: взувши, одягнувши; пообідавши, поснідавши; відпочивши, виткавши; дієприслівники теперішнього часу: лежачи, співаючи, стоячи.

Дієприкметники.

Учити утворювати дієприкметники минулого часу: одягнений, умитий, вимитий, загорілий.

Словотворення

Іменники.

Звернути увагу дітей на те, що слова різного значення можуть утворюватись однаково: залізниця - суниця - телятниця - хлібниця; вареник - корівник - пасічник.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) й -ищ(е): ножисько і ножище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(а): голівка, ніжка, ручка.

Учити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами і жартівливі слова: помагайлик, цибайлик. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію зменшеності за допомогою суфікса -ик: коник, котик, песик.

Учити утворювати іменники із суфіксом -овик- на позначення казкових вигаданих істот: домовик, лісовик, луговик.

Утворювати іменники жіночого роду від назв тварин - іменників чоловічого роду: верблюд - верблюдиця, їжак - їжачиха; іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих із назвами дорослих: грак - граченя, лебідь - лебедя, сова - совеня, чайка - чаєня.

Вправляти у вживанні іменників-назв приміщень певного призначення: корівник, свинарник, овечник. Утворювати нові іменники-назви приміщень від іменників: вівці - вівчарня, пес - псарня; шпак - шпаківня.