Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школі

1. Високий - учень самостійно й адекватно визначає емоційний настрій твору, «малює» в уяві картини твору й здатний вербалізувати їх з відповідним інтонаційним забарвленням, розуміє смисл описаних подій, визначає особисте до них ставлення та ставлення автора, правильно ставить завдання до читання твору певного жанру, виділяє при читанні важливі слова і словосполучення, робить паузи, - тобто володіє умінням виразно читати твори різних жанрів.

Середній - учень читає з достатньою мірою виразності, володіє прийомами виразного читання, але в процесі читання припускається кількох помилок, які самостійно виправляє після зауваження вчителя.

Низький - школяр припускається більшої кількості помилок, які не в змозі виправити самостійно і навіть з допомогою вчителя. Читання монотонне, майже повна відсутність міміки. Учні помиляються у вживанні пауз або взагалі їх ігнорують; велика кількість помилок припадає на визначення логічних центрів. Деякі школярі емоційно глухі і не помічають душевних переживань героїв твору. Інколи спостерігається неадекватний прояв емоцій: байдужість або сміх замість суму і горя. Емоційний багаж таких дітей надто малий. Часто вони не можуть словесно описати свої почуття, оскільки не володіють достатнім запасом емоційно-оцінної лексики. У них слабо розвинена репродуктивна уява, що є важливою у формуванні умінь читати виразно.

У процесі спостереження та бесід з учителями та учнями встановлено, що технічна недосконалість у використанні інтонацій є зовнішнім показником відсутності більш глибинних процесів, що пов'язані із проникненням у зміст твору. Якщо дитина засвоїла фактичний зміст твору, оволоділа його фабулою, але не зрозуміла, з якою метою відбуваються події, які мотиви викликають ті чи інші вчинки, не виявила емоційного стану героя, не вникла у підтекст і не зробила особистого висновку з приводу прочитаного, виразно прочитати текст вона не зможе.

Несформованість навичок виразного читання або неадекватне до змісту твору читання свідчить про відсутність цілісного сприймання та усвідомлення тексту, неготовність школяра до визначення завдань свого читання та вибору відповідно до нього конкретної інтонації, пауз, наголосів, темпу, тону, міміки, жестів та ін.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання системи роботи, розробленої з урахуванням психологічних засад виразного читання, позитивно вплинуло на ефективність формування умінь і навичок виразного читання учнів контрольного класу. Результати досліджень представлені у таблиці 1.

Формуючий експеримент з використанням системи завдань позитивно вплинув на підвищення якості умінь і навичок виразного читання творів різних жанрів: учні експериментального класу краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Використовуючи результати індивідуальних перевірок, спостережень, бесід, ми отримали дані, що підтвердили наше припущення. 318 учнів експериментального класу 15 школярів продемонстрували вищий рівень сформованості вказаних умінь (83 %). У дітей контрольного класу він нижчий і складає 70 % (14 учнів) (див. діаграму 1). Значна відмінність у рівні сформованості умінь і навичок виразного читання виявилася результатом застосування в експериментальному класі системи завдань (причому початковий рівень сформованості умінь і навичок виразного читання в учнів експериментального і контрольного класів був майже однаковим - відповідно 29,5 і 31,2%) (див. діаграму 2).

Слід, однак, зазначити, що і в контрольному, і в експериментальному класі показники сформованості навичок виразного читання зросли порівняно з початковим рівнем.

Дані спостережень за навчально-виховним процесом доводять, що такий підхід сприяє розвиткові високої мовної культури. Слід лише дотримуватися певних умов:

виправляти не лише орфоепічні, лексичні та граматичні помилки. Спеціальні вправи та завдання на розвиток інтонаційних умінь і навичок виконувати не лише під час вивчення елементів синтаксису. Навчання інтонації має здійснюватися з урахуванням й взаємодії з лексико- граматичною будовою речень та їх змістом;

спеціальна робота над засвоєнням специфічних ознак усного мовлення повинна здійснюватись не лише під час вивчення матеріалу, який безпосередньо вміщений у відповідних параграфах;

інтонаційні помилки не слід залишати поза увагою вчителя;

відводити достатньо часу на розвиток усного зв'язного мовлення школярів на кожному уроці молодших школярів у відповідності з кожним



Таблиця №1

Порівняльна характеристика сформованості умінь виразного читання в учнів контрольного і експериментального класів засобом логіко-емоційної виразності читання.

№ п/п	Складне уміння	Мікровміння	Контрольний клас	Експериментальний клас	Рівень сформованості читацьких умінь і навичок (%)(ЕК порівнянні з КК)
1	Визначення емоційного настрою твору, його героїв	Здатність знаходити в тексті слова, що відображають емоційний стан героя	79	87	8
2		Уміння адекватно визначити і описати емоційний стан героя, співвіднести його з вчинком	83	91	8
3		Уміння відчути симпатію чи антипатію до героя	84	89	5
4		Уміння визначати ставлення автора до героя	88	93	5
5		Уміння визначити адекватні кожній описаній ситуації засоби	84	88	4
6	Уявне малю-вання картин за змістом твору	Уміння відтворити у своїй уяві образи і події	80	87	7
7		Уміння уявити емоційне пере-живання та вербалізувати його	81	90	9
8	Розуміння смислу описаних подій	Уміння вникнути в підтекст і емоційно розуміти вчинки героїв	85	93	8
9		Уміння висловлювати власні судження про описані події	78	83	5
10		Уміння виявляти своє ставлення до героїв твору	76	86	10
11	Визначення завдань до читання твору певного жанру	Уміння розуміти думки героїв	73	84	11
12		Уміння уявляти ситуацію, в яку потрапляють персонажі	73	80	7
13		Уміння визначати своє ставлення до описаного	81	96	15
14		Уміння знаходити емоційні та інтонаційні засоби для вираження змісту твору	73	81	8
15	Виділення логічних наголосів	Уміння помічати логічні наголоси у читанні вчителя та товаришів	72	84	12
16		Уміння самостійно знаходити необхідні слова для емоційного наголошування	68	85	17
17		Уміння прочитати текст із інтонаційно яскравим виділенням логічного наголосу	71	84	13
18	Уміння читати виразно (технологічний аспект)	Дикція	68	80	12
19		Логічний наголос	60	69	9
20		Паузи	87	94	7
21		Мелодика мовлення	59	69	10
22		Темп мовлення	63	73	10

Отже, формування навичок виразного читання є складним процесом, що потребує систематичної та планомірної роботи з формування окремих мікровмінь - складових загальної системи виразного читання. Це стає можливим лише за глибокого проникнення ідеєю твору та високого рівня розвитку емоційо-почуттєвої сфери молодшого школяра.

ВИСНОВКИ

Отже, сформованість умінь і навичок виразного читання й мовлення є необхідною передумовою ефективності здобуття знань, адекватного сприйняття мовної і мовленнєвої дійсності та загальної шкільної і соціальної адаптації молодшого школяра. Тому виразне читання творів різних жанрів є невід'ємною складовою навчально-виховного процесу. Разом з тим, формування навичок виразного читання ускладнюється, а то й стає неможливим без урахування досягнень психології, лінгвістики, психолінгвістики та інших наук, що досліджують мову й мовлення та особливості її засвоєння людиною, а також розробляють теоретичні засади наукового проектування ЗЛЕВЧ у свідомість учня. У підґрунті розвитку умінь виразного читання є опанування механізмом читання як процесом відтворення звукової форми слів за їх графічною моделлю.

Робота вчителя з формування вмінь і навичок читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якісних ознак як свідоме, правильне і швидке читання, термін «виразне читання» стосується лише читання вголос. Усі якості читання взаємопов'язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до покращення іншої. Так, успіх виразного читання залежить від сформованості якостей правильного, свідомого і швидкого читання, причому незаперечним є вплив виразності на глибоке усвідомлення прочитаного.

Основні вимоги до виразного читання пов'язані з інтонацією, що містить складний комплекс елементів вимови (ритм, темп, тембр, силу, висоту, паузи, логічний наголос). Виразним читання вважається тоді, коли читець дотримується пауз, логічних наголосів, варіює пришвидшеним чи уповільненим темпом, пониженням чи підвищенням голосу при проказуванні слів або речень відповідно до змісту твору, емоційно відтворює ідею, задум автора, інтонаційно передає особливості мовлення персонажів, використовує позамовні засоби виразності читання тощо.

Виразне читання вчителя є необхідною передумовою сформованості цієї навички в учнів. Виразно читаючи, педагог розкриває ідейно-художній зміст твору, збуджує відповідні почуття і одночасно вчить учнів сприймати художні і жанрові особливості тексту, виявляти своє ставлення до описаного, формує у дітей навички читати виразно. Методика рекомендує вчителеві ретельно готуватися не лише до організації та проведення уроку, але й до виразного прочитування твору.

Для адекватного формування відповідних навичок необхідно розкрити учням початкових класів зміст терміну «виразне читання». Під час виразного прочитування творів сила і висота голосу залишаються такими ж як і в усному мовленні; виразним є читання не напружене, сильне чи голосне, а те, яке розкриває інтонаційні, змістові особливості певного твору і виявляє ставлення автора (читця) до описаних подій.

Тематико-жанрова особливість художніх творів, а також особливості розумового розвитку молодших школярів зобов'язують вчителя застосовувати на уроках читання різні види роботи на основі відповідних принципів (розкриття читцем думок, почуттів автора та визначення його ставлення до подій та героїв твору; створення чітких уявлень про події, картини, героїв; активність, дієвість, емоційність і цілеспрямованість читання вчителя). При цьому педагог використовує такі методи: пояснення-розповідь, бесіда, звукова ілюстрація, вправи.

Проведене експериментальне дослідження рівня сформованості у молодших школярів умінь і навичок виразного читання та їх систематичне і послідовне формування в учнів експериментального класу з використанням положень психологічної науки дало змогу встановити ефективність запропонованої системи роботи із формування даних навичок. Формуючий експеримент позитивно вплинув на підвищення якості умінь і навичок виразного читання творів різних жанрів: значна відмінність у рівні сформованості умінь і навичок виразного читання виявилася результатом застосування в експериментальному класі системи завдань, розробленої на психологічних засадах. Однак експеримент не розв'язав усієї проблеми формування навичок виразного читання у початковій школі. Доопрацювання, зокрема, потребує впровадження даної системи роботи у шкільну практику, що вимагає наступного наукового обґрунтування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Айдарова Л.И. Психологические проблемы обучения младших школьников русскому языку. - М.: Просвещение, 1978. - 249 с.

Аксенов В. Искусство художественного слова. - М., 1951. - 76 с.

Актуальные проблемы методики обучению чтению в начальных классах / Под ред. М.С. Васильевой, М.И. Омороковой, Н.Н. Светловской. - М.: Педагогика, 1977. - 220 с.

Артоболевский Г.В. Очерки по художественному чтению. - М.: Просвещение, 1972. - 158 с.

Ахманова О.С. О психолингвистике. - М.: МГУ, 1964. - 174 с.

Багмут А.Й. Інтонація як засіб мовної комунікації. - К.: Освіта, 1980.-112 с.

Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь першокласників // Початкова школа, 1997. - №7. - С. 9-10.

Бадер В.І., Василина С.В. Редагування як засіб розвитку мовлення // Поч. школа. - 1991. - №8. - С. 24.

Баженов М.М., Черкашин Р.А. Выразительное чтение. - Харьков: ХГУ, 1960.-292 с.

10.Барвівська Л.В. Уроки українського читання // Поч. школа. - 1990. -№11.-С. 79.

11.Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955.-83с.

12.Бендер Н.А. Творческое воплощение текста // Звучащее слово. - М.: Просвещение, 1969. - 114 с.

1З.Бернштейн С.И. Основные понятия фонологии // Вопросы языкознания. - 1962. - №5. - С. 137-139.

14.Беспалова Е.Д. Логические ударения на уроках чтения // Нач. школа. - 1972. - №9. - С. 73-76.

15.Блинов И.Я. Выразительное чтение учителя. - М.: Педагогика, 1963.-208 с.

16.Блинов И.Я. выразительное чтение учителя-словесника. - М.: Просвещение, 1985. - 190 с.

17.Богун МЛ. Методика навчання української мови у дошкільних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 328 с.

18.Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989.-№2.-С. 18-21.

19.Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К.: Рад. школа, 1973. - 238 с.

20.Бутрім В. Образи природи в казках та легендах: Легенди про рослин // Поч. освіта. 2001. - Листопад, № 43. - С. 12.

21.Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.

22.Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Робота з дитячою книжкою. - К.: Рад. школа, 1982. - 240 с.

23.Возрастная и педагогическая психология. / Под ред. М.В. Матюхина, Т.С. Михальчик. - М.: Просвещение, 1984. - 256 с.

24.Вопросы дидактики и психологии начального обучения / Под ред. Б.Г. Ананьева. - Л.: НИИ педагогики АПН РСФСР, 1959. - 98 с.

25.Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования. - М.: АПН РСФСР, 1956. - 380 с.

26.Выразительное чтение / Б.С. Найденов, Т.Ф. Завадская, Н.М. Соловьева, Н.Н. Шевелёв. - М.: Педагогика, 1972. - 143 с.

27.Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. - М.: АПН СССР, 1961.-471 с.

28.Гентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Поч. школа. -1997. - №4.-С. 9-12.

29.Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. - К.: Освіта, 1966.-240с.

30.Горбушина Л.А. Выразительное чтение и рассказывание. - М.: Просвещение, 1975. - 203 с.

31.Горбушина Л.А., Николаичева П.А. Выразительное чтение и рассказывание детям дошкольного дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1985. - 128 с.

32.Гордіюк Н. Особливості сприймання художніх текстів молодшими школярами // Мандрівець. - 2000. - №3-4. - С. 75-78.

33.Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики. - М.: Лабиринт, 1998. - 256 с.

34.Горецкий В.Г. Выразительность, правильность и скорость чтения // Нач. школа. - 1967. - №8. - С. 36-40.

35.Денискж А.С. Розвиток уяви учнів на уроках читання // Поч. школа. - 1970. - №1. - С. 36-38.

36.Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

37.Егоров Т.Г. Психология овладения навыком чтения. - М.: АПН РСФСР, 1953.-264 с.

38.Жинкин Н.И. Коммуникативная система человека и развитие речи в школе // Проблемы совершенствования содержания и методов обучения русскому языку. - М.: Просвещение, 1969. - С. 104-108.

39.Жинкин Н.И. Механизмы речи. - М.: АПН СССР, 1958. - 363 с.

40.Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи // В защиту живого слова. - М.: Просвещение, 1966. - С. 44-49.

41.Завадская Г.А. Выразительное чтение в начальной школе. - М.: Педагогика, 1963. - 180 с.

42.Завадская Т.Ф. Выразительное чтение в начальных классах. - М.: Учпедиз, 1970.-200 с.

43.Зайцева З.Г. Техніка мови вчителя та гігієна його голосу. - К.: освіта, 1971. - 160 с.

44.Запорожец Т.И. Логика сценической речи. - М.: Просвещение, 1974.-108 с.

45.3ахарчук 3., Пишечкіна Т. Урок читання казки з використанням елементів театральної педагогіки // Поч. школа. - 2001. - №12. - С. 37-41.

46.Зимняя И.А. Речевая деятельность и психология речи // Основы теории речевой деятельности / Под ред. А.Н. Леонтьева. - М.: Наука, 1974.-С. 64-72.

47.Иванова С.Ф. Речевой слух и культура речи. - М.: Просвещение, 1970.-ПО с.

48.Іванова Л. Уроки літературного читання у початкових класах //Поч. освіта. - 2001. - Жовтень, №37. - С. 2.

49.Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. - М.: АПН РСФСР, 1962. - 346 с.

50.Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Учебный процесс в младших классах и его принципы. - Л.: ЛГПИ, 1973. - 84 с.

51.Калмыкова З.И. Психологические принципы развивающего обучения. - М.: Знание, 1979. - 48 с.

52.Капська А.Й. Як навчати учнів виразно читати. - К.: Рад. школа, 1978.-150 с.

53.Капська А.Й. Як навчити учнів виразно читати. - К.: Педагогіка, 1988.-108с.

54.Карпова С.Н., Труве Э.Н. Психология речевого развития ребенка. - Ростов-на-Дону: Изд. гос. ун-та, 1987. - 96 с.

55.Кодлюк Я.П. Формирование общеучебных умений и навыков у учащихся 1-2 классов 4-летней начальной школы: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. - КДУ имени Т.Шевченко. - К., 1993. - 24с.

56.Корнійчук І. Із скарбниць казкарів світу: Урок читання у 2 класі //Освітянин. - 2001. - №2. - С. 9.

57.Корнійчук І. Складові майстерності вчителя на уроках читання в початкових класах // Освітянин. - 2002. - №2. - С. 8-12.

58.Кремлянець В.М. У світі казок: Розробки уроків читання. 2 кл. //Розкажіть онуку. - 1999. - №9. - С. 40-42.

59.Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Освіта, 1957.-360с.

60. Ладыженская Т.А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. - М.: Педагогика, 1975. - 140 с.

61.Лановик М., Лановик 3. Українська народна словесність. - Львів, 2000. - 640 с.

62.Леонтьев А.А. Исследования детской речи // Основы теории речевой деятельности / Под ред. А.А. Леонтьева. - М.: Наука, 1974.-С. 312-317.

63.Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 1999. - 288с.

64. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. - К.: Освіта, 1971.-468 с.

65.Лурия А.Р., Юдович Ф.А. Речь и развитие психологических процессов у ребенка. - М.: АПН РСФСР, 1956. - 94 с.

66.Львов М.Р. Методика обучения русскому языку в начальных классах. - М.: Просвещение, 1987. - 342 с.

67.Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. - М.: Педагогика, 1985. - 158 с.

68.Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя: Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1980. - 76 с.

69.Ляудис В.Я., Негур И.П. Психологическме основы формирования письменной речи у младших школьников. - М.: Междунар. Педакадемия, 1994. - 150 с.

70.Мазур T.I. Народ-вихователь, народ-педагог // Поч. школа. - 1994. -№11.-С. 21-23.

71.Маркова А.К. Психология усвоения языка как средства общения. - М.: Педагогика, 1974. - 185 с.

72.Мацько Л.І. Культура мови // Початкова школа. - 1996. - №5. - С. 33-34.

73.Мединский Е.Н. Воспитание культурных навыков поведения и речи детей. - М., 1956. - 400 с.

74.Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. - 1991.-№4.-С. 34-36.

75.Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. - 1991.-№5.-С. 33-38.

76.Наумчук М.М., Гузар О.В. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі. - Тернопіль: Підречники & посібники, 1999.-244с.

77.Наумчук М.М., Корчевська О.П., Майхрук М.І. Універсальний довідник «Хочу все знати». - Тернопіль: Підручники & посібники, 1999.-104с.

78.Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 208 с.

79.Никольская С.Т. Техника речи. - М.: Просвещение, 1979. - 206 с.

80.Никольская С.Т., Майорова А.В., Осокин В.В. Выразительное чтение. -Л.: Просвещение, 1990. - 160 с.

81.Окорокова М.И., Рапопорт И.А., Постоловский И.З. Преодоление трудностей. - М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

82.Олійник Г.А. Виразне читання. - К.: Вища школа, 1995. - 190 с.

83.Олійник Г.А. Виразне читання: Основи теорії: Посіб. для вчителів. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 224 с.

84.Оморокова М.И. Осмысливание художественного произведения школьниками // Нач. школа. - 1970. - №5. - С. 39-42.

85.Онищук В.А. Урок в современной школе: Пос. для учителя. - М.: Просвещение, 1986. - 260 с.

86.Пабат В.В. Естетична палітра казок про тварин // Поч. школа. - 1994. -№5,- С. 28-30.

87.Пабат В.В. Чарівний світ казки // Поч. школа. - 1994. -№11. - С. 21-23.

88.Павлова Л.Л. Влияние выразительного чтения на воспитание нравственных чувств учащихся // Нач. школа. - 1987. -№7. - С. 36-39.

89.Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок: Кн. для вчителя. - К.: Вища школа, 1989. - 320 с.

90.Поліщук Ф.Н. Вивчення усної народної творчості: Посіб. для вчит. - К.: Рад. школа, 1978. - 125 с.

91.Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 (1-3) класи. - К.: Освіта, 1994.-254с.

92.Психологія / За ред. Костюка Г.С. - К.: Рад. школа, 1968. -516с.

93.Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1976.-340 с.

94.Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. - М,: Педагогика, 1963. - 143 с.

95.Савченко О.Я., Скрипченко Н.Ф. Читання оповідань у початковій школі // Поч. школа. - 1991. - №7. - С. 7-9.

96.Савчук Б.П. Створимо усну народну історію // Рад. школа. - 1991. - №6.-С. 56-57.

97.Светловская Н.Н. Нравственное воспитание младших школьников в процессе обучения чтению // Нач. школа. - 1983. - №10. - С. 10-14.

98.Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - К.: Рад. школа, 1974. - 325с.

99.Скуратівський В. Про бабусині казки // Рад. школа. - 1990. - №7. - С. 26-30.

Соловейчик М.С. Хорошо ли мы умеем учить детей читать? //Нач. школа.-1988.-№1.-С. 14-15.

Станіславський К.С. Робота актора над собою. - К.: Мистецтво, 1953.-294 с.

Сухомлинський В.О. Народження громадянина. - К.: Рад. школа, 1970.-140 с.

Томан І. Мистецтво говорити. - К.: Основи, 1986. - 362 с.

Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. - К.: Просвіта, 1973.-344 с.

Українська дитяча література: Хр./ Упор. Вовк П.В., Савенко B.C. - К.: Просвіта, 1976. - 460 с.

Ушакова Т.Н., Павлова Н.Д., Зачесова И.В. Речь человека в общении. - М.: Наука, 1980. - 192 с.

Федоренко Т. Казки народів України // Поч. школа. - 1991. - №8. -С. 53-57.

Фреге Г. Смысл и денотат / Семантика и информатика. - Вып. 8. -М., 1977.260с.

Черноморов А., Шустова А. Практикум по выразительному чтению. - М.: Просвещение, 1970. - 114с.

Чумарна М. Мандрівка в українську казку // Поч. школа. - 1994. -№3.- С. 22-25.

Чухрай І. Казкова граматика: Урок рідної мови у 2 класі // Поч. освіта. - 2001. - Листопад, №43. - С. 3.

112.Шингарев Г.Х. Эмоции и чувства как форма отражения действительности. - М.: Педагогика, 1971. - 348 с.

113.Школенко Е.П. Те є добро, що до нас дійшло // Рідна школа. -1992.-№2.-С. 17-19.

114.Штунтов А.И. Работа над средствами выразительности устной речи на уроках русского языка // Нач. школа. - 1991. - №4. - С. 10- 12.

115.Эльконин Д.Б. Как учить детей читать. - Л.: Знание, 1976. - 64 с.

116.Язовицкий Е.В. Выразительное чтение как средство эстетического воспитания. - Л.: Наука, 1963. - 290 с.

117. Якименко І.Н. Казка у навчально-виховному процесі // Поч. школа. - 1988. - №2. - С. 89.

ДОДАТОК 1

Орієнтовний план дійового аналізу твору М.М. Коцюбинського «Харитя»

Твір «Харитя» цікавий і хвилюючий, ним особливо захоплюються діти. Складається він з чотирьох розділів - основних картин життя, взятих з селянської бідної родини, що взаємодіють і доповнюють одна одну. Ці розділи й залишаються основними частинами дійового аналізу твору, але перша і четверта потребують, крім цього, ще й внутрішнього розчленування.

З першого розділу дізнаємося про горе, що спіткало матір і дитину. Зміст розділу розкривають дві картини. У першій автор з'ясовує причини горя і знайомить з образом вдови, у другій - з образом дитини і розкриває їх спільну журбу. Для кращого сприймання змісту і краси цих картин дітьми розділ доцільно розчленувати на дві частини. Перша частина особливо важлива для дитячого сприймання. Діти мають уявити, «побачити» тодішні умови життя селянської бідної родини. Від цього залежатиме повнота сприймання всіх інших картин і конкретність інших образів. В уяві дітей якнайповніше повинні постати убога хатина з маленькими, можливо, покривленими від старості вікнами, з бідним інтер'єром і живий образ хворої жінки на постелі.

У другій частині, що починається зі слів «Рипнули двері...», автор з особливою любов'ю змальовує образ Хариті. Це хороша, чуйна, розумна і роботяща дівчинка. Всю свою палку любов до матері вона вкладає в працю, навіть непосильну, щоб цим самим допомогти їй.

Зміст другого розділу розкривається в окремій картині. Автор ще раз підкреслює внутрішню красу дитини через контраст. Краса природи не відповідає настрою Хариті, а є контрастом до безрадісного життя.

Третій розділ, як і перший можна поділити на дві частини, бо його зміст розкривають дві яскраві картини. У першій, яка закінчується словами «Харитя наважилась тікати...», розкривається думка попередньої картини. Автор ще з більшою переконливістю дає зрозуміти, наскільки краса рідної природи не відповідає настрою убогої людини, наскільки діти, такі як Харитя, нещасні, скривджені. Бідне дитя, якому ще лячно одному в полі серед білого дня, виконує непосильну роботу - жне, долаючи в собі страх і біль. Цю картину діти мають сприйняти особливо схвильовано.

У другій частині цього розділу автор розкриває образи добрих і чуйних жінок, які пожаліли Харитю, приголубили її й потішили. Це важлива авторська думка з огляду на життя селян в умовах класової нерівності: прості бідні люди не байдужі до чужого горя, біди. І така думка повинна бути донесена до свідомості учнів.

У четвертому розділі, що складається за скороченим текстом всього з трьох речень і сповіщає про добрий кінець, має бути узагальнення змісту всіх частин розчленованого твору. На основі сприйнятих картин минулого життя у дітей виникають певні судження та оцінка минулого. Вони мають зрозуміти, чия вина в тому, що життя Хариті та її мами було таким тяжким і безрадісним.

ПЛАН

Головна думка твору: важке безпросвітне життя, приреченість на страждання, важку працю бідних селянок-удовиць та їх дітей в Україні за часів російського царизму.

Основна мета читання та аналізу твору з дітьми:

а)передати головну думку твору;

б)ознайомити учнів з тяжким життям убогих жінок-удовиць і їхніх дітей в Україні за часів царизму, розкрити причини бідувань;

в)викликати повагу й любов до матерів-удовиць і їхніх дітей. Розділ перший. Сироти.

Частина перша. Занедужала вдова. Текст (до слів: «Рипнули двері»).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Створити в уяві дітей живий образ хворої вдови в убогій хаті, викликати співчуття до неї.

Розглянути картину І. Божія «Харитя». Розширити уяву дітей про убоге життя селян того часу.

Частина друга. Не журіться, мамо, не плачте. Текст (до кінця першого розділу).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Намалювати привабливий образ селянської дівчинки. Викликати почуття любові й шани до неї за доброзичливість, працьовитість, тур ботливість.

Розглянути ілюстрації художника І.Філонова («Харитя несе воду». «Харитя миє посуд». «Харитя біля хворої мами»). Організувати усну роз повідь за картинами.

Розділ другий.

Частина третя. Харитя в полі.

Текст (увесь другий розділ).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Передати красу змальованого пейзажу. Дати відчути самотність і страх Хариті в полі і зрозуміти, що красивий пейзаж є контрастом до безрадісного життя селянина.

Намалювати з дітьми асоціативні за текстом словесні картини.

Розділ третій. На своїй ниві. Частина четверта. Малий жнець. Текст (до слів: «Стежкою наближалися дві молодиці»). Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

Викликати жалість до Хариті, співчуття.

Організувати розповідь дітей, аналогічно до тексту, за ілюстрацією І.Філонова («Харитя в полі»). Продемонструвати інші варіанти ілю страцій. Дати словесну характеристику їх.

Частина п'ята. «Не плач, перепілочко!» Текст (до кінця третього розділу).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

1. Схвилювати дітей ставленням молодиць до Хариті. Викликати повагу до молодиць, що пожаліли і приголубили Харитю.

2. Розглянути ілюстрації І.Філонова («Жінки розмовляють з Хари-тею»). Організувати розповідь за картиною як доповнення до тексту.

Розділ четвертий. Частина шоста. Радість Хариті. Текст (увесь четвертий розділ).

Завдання наскрізної словесної дії та аналізу тексту з дітьми:

1. Викликати радість з приводу доброго кінця. Ще раз викликати любов до матері й дитини.

2. Узагальнити зміст твору щодо основної мети читання та аналізу тексту з дітьми.

ДОДАТОК 2

ТЕКСТИ В ПАРТИТУРІ

(за програмою 1-4 класів для вивчення напам'ять)

1. Любіть Україну

Любіть Україну, /як сонце / любіть,/

/як вітер, /і трави/ і води... //

В годину щсливу/і в радості мить/

любіть/у години негоди//

Любіть. Україну /у сні /й наяву

вишневу свою Україну./

красу її, /вічно живу/ і нову/

і мову її солов'їну.//

Між братніх народів,/ мов садом рясним /

сіяє вона/над віками... ///

Любіть Україну /всім серцем своїм/

і всіма своїми ділами//

(В. Сосюра)

2. Садок Вишневий коло хати...

Садок вишневий /коло хати,/

хрущі над вишнями /гудуть

плугатарі з плугами /йдуть

співають ідучи дівчата,/

а матері/ вечерять ждуть.//

Сім'я/ вечеря/коло хати

вечірня зіронька встає.//

Дочка вечерять подає, /

а мати/ хоче научати

так соловейко не дає

Поклала мати/коло хати/

маленьких діточок своїх;

сама заснула коло них.///

Затихло все, // тільки дівчата /

та соловейко не затих. ////

(Т.Шевченко)

3. Як дитиною бувало...

Як дитиною (,) бувало/

упаду собі лихо,/

то хоч в серце біль доходив/

я собі вставала тихо.//

«Що/, болить?» -мене питали. - //

Але я не признавалась -/

я була малою горда, -/

щоб не плакать /я сміялась.///

(Леся Українка)

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,/Я сюди, /а він туди...

одягнувся в кожушинку,/-Не віддам, - кричить, -/нізащо!//

сам запрягся в саночки/Ти ялинку посади, /

і поїхав по ялинку,//а тоді рубай (,) ледащо!//

Ледве я зрубати встиг,/Не пущу, / і не проси!//

ледве став ялинку брати,/І цяцьками можна гратись(,)//.

а на мене зайчик/ - плиг!/ Прорубаєте ліси -/

Став ялинку відбирати./ ніде буде і сховатись... //

(Олександр Олесь)

Веснянка

«Весна прийшла!//Тепляк/ дмухнув//

Тепло знайшла» -/крилом махнув./

кричать дівчатка /й хлопчики//по бороді лоскочеться, //

«Цвірінь! //Цвірінь!//Все ожило,/

Журбу покинь!» -/все розцвіло, /

клопочуться горобчики,/і рій дітей привітненьких/

Приліз дідок,/на той горбок/

зліз на горбок -/несе вінок/

у хаті /буть не хочеться.//з фіалочок блакитненьких//

(Л.Глібов)

Давня весна

Була весна/весела, /щедра, /мила,/

промінням грала, /сипала квітки,/

вона/ летіла хутко,/ мов стокрила, /

за нею вслід/ співучії пташки!//

Все ожило,/ усе загомоніло -/

зелений шум, /веселая луна!///

Співало все,/ сміялося,/ бриніло,/

а я /лежала хвора, / й самотна. //

Я думала:/ «Весна/ для всіх настала,/

дарунки /всім несе вона ясна,/

для мене тільки/ дару не придбала,/

мене забула/ радісна весна». /

Ні /не забула! //У вікно до мене/

заглянули/ від яблуні гілки,/

замиготіло/ листячко зелене,/

посипались/ білесенькі квітки.//

Прилинув вітер, /і в тісній хатині/

він/ про весняну волю/ заспівав,/

а з ним/ прилинули/ пісні пташині,/

і любий гай/ свій відгук з ним прислав.//

Моя душа/ ніколи не забуде/

того дарунку, /що весна дала;/

весни такої/ не було/й не буде,

як та була, /що за вікном цвіла. /

(Леся Українка)

Веснянка

Зійшли сніги,/ шумить вода,/

весною повіва; //

земля/ квіточки викида,/

буяє травка молода;/

все мертве/ ожива.//

Веселе сонечко блищить,

проміння щедро ллє;//

гайок /привітно шелестить,/

неначе кличе пригостить;/

струмочок виграє. ///

(П. Грабовський)

Лебідь, Щука і Рак

(Байка)

План дійового аналізу:

Головна думка твору: де немає згоди - там нема порядку.

Основна мета читання та аналізу тексту з дітьми: передати головну думку твору; ознайомити учнів із Лебедем, Щукою, Раком, розкрити їх природні особливості; осудити їх неузгоджену дію.

Частини, заголовки	Завдання словесної дії
1.Лад - порядок, безладдя - сміх У товаристві лад/ -усяк тому радіє.// Дурне безладдя/ лихо діє,/ і діло,// як на гріх,/ не діло - тільки сміх.//	Переконати учнів у правдивості авторського твердження про лад і нелад. Утвердити в свідомості учнів авторську істину вислову.
2.Неузгоджена дія Колись-то /Лебідь, Рак/ та Щука/ приставить хуру узялись. // От троє разом запряглись, / смикнули// - катма ходу...//	Намалювати в уяві учнів яскраву картину дії Лебедя, Щуки, Рака, підвести до оцінки звершеної дії, викликати подив.
Безрезультатність дії Що за морока ?//Що робить?/ А й невелика(,) бачся, штука, -/ так Лебідь/ рветься підлетіть/ Рак/ упирається,/ а Щука /тягне в воду.// Хто винен з них,/ хто ні/ - судить не нам,/ та тільки хура/ й доci там.///	Пройняти учнів сміхом з приводу безрезультатної дії Лебедя, Щуки і Рака; осудити таку дію. Виправдати головну думку автора.

(Л.Глібов).

Сто років як сконала Січ

Сто років як сконала Січ.//

Сибір.// І соловецькі келії,/

і глупа облягає ніч/

пекельний край/ і крик пекельний.///

Сто років мучених надій,/

і сподівань,/ і вір,/ і крові/

синів,/ що за любов тавровані,/

сто серць,/ як сто палахкотінь.///

Та виростають з личаків,/

із шаровар,/ з курної xати/

раби зростають до синів/

своєї України-матері.///

Ти вже не згинеш,/ ти двожилава,/

земля,/ рабована віками,/

і не скарать тебе/ душителям/

сибірами/ і соловками.///

Ти ще виболюєшся болем,/

ти ще роздерта на шматки,/

та вже, /крута/ і непокірна,/

ти випросталася для волі,//

ти гнівом виросла.// Тепер/

не матимеш од нього спокою(,).//

Йому ж рости/й рости/допоки/

не упадуть тюремні двері,//

І радісним буремним громом

спадають з неба /блискавиці/

Тарасові провісні птиці -//

слова шугають над Дніпром,///

(В. Стус)

Ходить гарбуз по городу

(Народна пісня)

Ходить гарбуз /по городу,/Обізвались буряки./

питається свого роду://гарбузові свояки: //

--Ой чи живі, /чи здорові/- І ще живі,/ще здорові/

всі родичі гарбузові ?//всі родичі гарбузові!//

Обізвалась/ жовта диня,/Обізвалась бараболя./

гарбузова господиня//а за нею /і квасоля ://

--І ще живі,/ ще здорові/- І ще живі, / ще здорові/

всі родичі гарбузові!//всі родичі гарбузові!//

Обізвались огірочки /Обізвався старий біб

гарбузові сини/ й дочки://- Я /піддержав увесь рід!//

--І ще живі,./ще здорові?І ще живі,/ ще здорові/

Всі родичі гарбузові!//всі родичі гарбузові!//

Обізвалась морковиця/Ой гарбузе ти перістий/

гарбузовая сестриця://із чим тебе будем їсти ?//

-/ще живі, /ще здорові/-Миска пшона/ шматок сала/ -

всі родичі гарбузові!//от до мене вся приправа///

ПРОВЧИВ

Сів за парту Олексій, /

Зирк// - подряпини на ній.

Це/ обурило його

І промовив він: // «Ого!

Хто посмів,/ скажіть мені,/

Меблі нищити шкільні?! //

Та такого шкідника

Я б...// Романе, /дай гвіздка: /

Я провчить його зумію -

Буде знати Олексія!...». ///

Він схопив той цвях і сам

Ціле гасло написав:

«Хто псує майно шкільне -

Того кара не мине!»//

А внизу/, щоб знали всі,/

Підписався: //«Олексій».//

Петро Гайовий