Позаурочні форми організації навчання історії та правознавства

2.2 Сучасний стан використання позаурочних форм навчання історії та правознавства

З 90-х років ХХ ст. динамічні процеси, які відбуваються в усіх сферах життя, формування демократичної держави і громадянського суспільства призвели до реформування системи національної освіти, зокрема, викликали значні зміни у її структурі, змісті, спрямованості і завданнях. У цьому контексті історична й правова освіта покликані вирішувати важливі і складні завдання: розвиток інтелектуального потенціалу особистості, розкриття здібностей і талантів кожного учня, виховання високоморальної особистості, формування активної громадянської позиції учнів [8].

Впродовж останніх років в Україні відбулися значні зміни, що стали реальним підґрунтям для неухильного просування нашої держави до такого рівня розвитку суспільства, за якого буде забезпечено сприяння всьому новому, сучасному.

На сучасному етапі історичного розвитку суспільство потребує активних, самостійних, творчих людей, здатних адаптуватися до стрімких змін у світі. В їх формуванні головний акцент робиться на зростанні ролі уміннятздобувати, переробляти, переосмислювати інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини. Важлива роль у практичній реалізації цього завдання належить не тільки процесу навчання, а й активізації та урізноманітненню позаурочної роботи з даних предметів. Вона є складовою частиною навчально виховного процесу й проводиться для розширення знань, умінь та навичок учнів, розвитку їх самостійності та індивідуальних здібностей і нахилів, а також задоволення пізнавального інтересу до предмету [3].

В останні декілька років з`явилося багато фахової довідкової літератури для вчителів історії та правознавства, яка дає відповіді на типові запитання щодо організації навчально-виховного процесу, зокрема й щодо різних аспектів позаурочної роботи. Авторами-упорядниками цих видань є Галегова О.В., Нікітіна І.П., Євтушенко Р.І. Наприклад, у «Довіднику учителя історії, правознавства та етики в запитання та відповідях» та у «Книзі вчителя історії, етики та основ правознавства» вміщено головні нормативно-правові документи, які регламентують організацію навчально-виховного процесу, корисні матеріали й рекомендації щодо вивчення суперечливих питань історії, основні правові аспекти, поради щодо організації роботи з обдарованими учнями.

Та яке ж місце займає позаурочна робота в навчальній діяльності на сучасному етапі? Чи ефективні позаурочні форми роботи? З якою метою їх використовує сучасний вчитель, зокрема історії та правознавства? На ці та ряд інших питань я намагалася відповісти за допомогою діагностики, а саме - анкетування.

З метою ґрунтовного аналізу предмету дослідження ми провели анкетування серед вчителів Першотравенської ЗОШ І-ІІІ ступенів в смт. Першотравенськ.

Вчителям історії та правознавства, а також директорові та заступнику директора з НМР роботи пропонувалося 10 запитань та 3 варіанти відповідей, які стосуються різних аспектів використання в школі позаурочної роботи. Всього було опитано 6 вчителів.

Зaпитання анкети: 1. Чи вважаєте ви семінар найбільш ефективним метoдoм навчання в процесі викладання предметів «Історія» і «Правознавствo»? а) так; б) нi; в) з деяких тем. 2. Чи вважаєте ви за доцільне проводити досить часто екскурсії, майже на кожному уроці? а) треба проводити досить рідко; б) так, це сприяє більш повному засвоєнню матеріалу; в) потрібно раціонально складати навчальний план. 3. Чи вважаєте ви, що факультативи дають найбільш повну інформацію з теми? а) завжди; б) іноді; в) при вивченні деяких тем. 4. Всі види уроків-семінарів мають однакову структуру та порядок проведення. а) так; б) іноді; в) жоден урок-семінар не схожий на інший. 5. Чи мають позаурочні форми навчання виховне значення? а) так; б) ні; в) з деяких тем. 6. Використання практикуму забезпечує: а) самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, вмінь та навичок; б) дає можливість вчителю займатися своїми справами; в) самочинного безконтрольного протікання заняття. 7. Предметні гуртки створюються з даних предметів з метою… а) оволодіння різними видами діяльності, поглиблення набутих знань; б) морального виховання, почуття патріотизму; в) залучення більшої кількості учнів до навчання. 8. Складні й багатогранні завдання виховання можна вирішити….. а) використовуючи один із методів позаурочної роботи; б) шляхом комплексного використання різних форм позаурочної роботи; в) лише за допомогою позаурочних форм навчальної роботи. 9. Кожне заняття повинно…. а) не мати зв`язку з попередніми; б) мати зв`язок з різними предметами; в) перебувати в тісному зв`язку з попередніми заняттями. 10. Чи вважаєте ви доцільним поєднання виховних та навчальних форм позаурочних занять? Чи сприяє це кращому засвоєнню матеріалу? а) ні; б) так; в) іноді (дуже рідко).

Для обробки результатів відповіді анкетування занесено до таблиці:

позаурочний навчання історія правознавство

Результати анкетування можемо відобразити на діаграмі для відтворення більш повної картини відповідей.

Рис. 1 - Результати відповідей анкетування

Можемо зробити висновок, що більшість учителів історії та правознавства, а також керівництво Першотравенської ЗОШ вважають використання позаурочних форм роботи доцільним при викладанні в школі, але кожне заняття не повинне бути схожим на інші і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання, раціональне поєднання форм позаурочної навчальної та виховної роботи створює належні умови для успішного розвитку та виховання дитини.

Отже, позаурочна робота з історії та правознавства займає важливе місце в шкільному навчально-виховному процесі. Тому що, історична й правова освіта покликані вирішувати важливі і складні завдання: розвиток інтелектуального потенціалу особистості, розкриття здібностей і талантів кожного учня, виховання високоморальної особистості, формування активної громадянської позиції учнів. Також позаурочна робота - ефективний метод поглиблення знань учнів, покращення умінь та навичок, розширення їхнього світогляду.

Висновки

Організація позаурочної роботи з історії та правознавства є однією з важливих складових нової освіти та виховання, її проведення значно підвищує інтерес учнів до вивчення даних предметів, є чинником успішного оволодіння історичними, правовими знаннями та навичками.

Застосовуються в навчанні історії та правознавства різноманітні форми позаурочної організації: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації тощо. Кожна з цих форм є доречною і має місце у позаурочній навчальній діяльності школи. Однією з ефективних організаційних форм позаурочної роботи як історії, так і правознавства є гурток. Значного поширення набули факультативи.

За допомогою позаурочних форм навчання школярі на основі раніше отриманих знань і сформованих умінь розв'язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історії та правознавства. Саме тому, що ці форми сприяють як активізації пізнавальної діяльності, так і відкривають можливості для самореалізації учнів у навчанні, більшість вчителів вважає їх такими, що сприяють розвитку пізнавального інтересу.

Результати дослідження засвідчують, що використання позаурочних форм роботи є доцільним при викладанні в школі. Кожне заняття не повинне бути схожим на інші і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання. Раціональне поєднання форм позаурочної навчальної та виховної роботи створює належні умови для успішного розвитку та виховання дитини.

Але так як на даному етапі зростають потреби суспільства, то система освіти потребує нових впроваджень та вдосконалення, а відтак і позаурочна організація навчання.

Список літератури

1. Баханов К.О. Професійний довідник учителя історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. - 239 с.

2. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. - 1984. - № 5. - С. 39 - 44.

3. Буслюк С. Формування толерантності засобами технології критичного мислення//Історія в сучасній школі. - 2006. - №6. - С. 30-31

4. Василенко В. Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію навчання учнів //Початкова школа. - 2005. - № 7. - C. 20-23.

5. Галєгова О.В. Довідник учителя історії, правознавства та етики в запитаннях та відповідях. - Х.: Веста: Вид. «Ранок», 2006. - 560 с.

6. Гора П. В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М.: Просвещение, 1988.

7. Гуз А. Методика викладання правознавства в школі: Навчально-методичний посібник / Анатолій Гуз. - К. : КНТ, 2006. - 177 с.

8. Євтушенко Р.І. Книга вчителя історії, етики, основ правознавства: Довідково-методичне видання/ Р. І. Євтушенко, О. В. Галєгова. - Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 224 с.

9. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів, 2003. - 528 с.

10. Караваєва О.Я. Організація позаурочної роботи з правознавства в школі. Навчально-методичний посібник. - Х.: Основа, 2008. - 143 [1] c. - (Б_ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 10 (58)).

11. КизенкоВ.І. Педагогічні функції і змісті факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія - 1997. - № 2. - С. 24 - 32.

12. Кульчицький С.В. ХХ століття в історії українського народу/ С.В. Кульчицький. - Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання/ ред. Власов В. С. - №1, 2011 р., с. 43-48.

13. Левітас Ф.Л. Методика викладання історії. Посібник учителя. - Х.: Вид. група «Основа», 2006. - 96 с.

14. Левітас Ф.Л. Методика викладання історії. Практикум для вчителя/ Ф.Л. Левітас, О.О. Салата. - Х: Вид. група «Основа», 2007. - 112 с. - (Б-ка журн. Історія та правознавство, Вип. 6 (42)).

15. Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2009. - 670 с.

16. Мілютіна З. Групова та кооперативна форми організації діяльності учнів на уроці //Управління школою. - 2008. - № 22-24. - C. 22-26

17. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. - К., 1985. - 63 с.

18. Педагогіка. / За ред. А.М. Алексюка. - К., 1985. - 295 с.

19. Пометун О.І. Інтерактивні методики та система навчання/ О.І. Пометун. - К.: Шкільний світ, 2007. - 112 с.

20. Станкевич В.А. Методика преподавания истории в средней школе // Преподавание истории в школе. - 1987. - №4.

21. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

22. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навчально-методичний посібник/ П.М. Щербань. - К.: Вища школа, 2002. - 215 с.

Размещено на Allbest.ru