На відміну від казок про тварин, у чарівних казках наявні чудесні перетворення: вони наповнені дивовижними речами та істотами. Носії добра і справедливості в цих казках виходять переможцями над будь-якими (реальними чи міфічними) силами ("Кирило Кожум'яка"). Уважне і доброзичливе ставлення людини до природи оплачується сторицею і навпаки ("Казка про липку", "Кривенька качечка"). Працюючи над змістом цих казок, учитель залучає цю привабливу казкову екологічну істину з метою виховання школярів у дусі бережливого ставлення до всього живого.

Під час ознайомлення учнів з соціально-побутовими казками учителю варто наголосити на відсутності у змісті дивовижних істот, надприродних сил, чудесних перетворень, на тому, що у таких казках, порівняно з попередніми, значно більше елементів дійсності, реальних життєвих подій.

Немає потреби усі дані одразу подавати учням початкових класів. Їм достатньо того, що фантастичність цього жанру (чарівні казки) вони зрозуміють на казках про звірів, явища природи. Коли ж за програмою дійде черга до вивчення казок про людей (соціально-побутові казки), учитель зверне увагу дітей на те, що героями казок можуть бути й люди. Але і в цьому випадку лишається фантастичність оповіді. З часом вчитель назве дітям інші ознаки казки: казки бувають народні й авторські, тобто написані одним казкарем [1, c.44-45].

На третьому році навчання увагу учнів можна привернути до особливостей будови казки. Кожна казка побудована по-своєму. Однак у казках як своєрідному жанрі є й певні закономірності. На них треба вказати. Навіть учні 1 і 2 класів легко схоплюють, що зачин казки відкривається переважно словами: "Жив-був" чи "Жили-були", "Жив собі" або "Давно, давно це було". Нехай і діти саме так починають вигадані ними казки.

Шкільна практика показує, що учні без труднощів усвідомлюють одну з важливих особливостей багатьох казок - повторення однотипних дій чи ситуацій. Повторюючи їх автор казки досягає послідового розгортання подій. У казці-загадці "Старик-роковик" В.Даля таким повторам є вираз "Махнув Старик-роковик". Таку дію він зробив і раз, і два, і три, і чотири. З повтором пов'язана поява нових обставин або нових дійових осіб казки.

Не всі казки ґрунтуються саме на таких засадах розгортання подій. Але у переважній їх більшості повтор епізодів визначає структуру казки.

Неодмінною частиною казки є її кінцівка. У ній - результат усього здійсненого героями казки [1, c.40-41]. Кінцівка більшості народних казок, як і їх зачин, є своєрідна: "Ось і казці кінець, а хто слухав - молодець", "Казці кінець, а мені - меду корець", "І стали вони жити-поживати та добра наживати" і інші [2, c.87]. На композиційну частину казки доречно особливо звернути увагу дітей. Зробити це можна по-різному. Один з прийомів - поставити запитання: "Чим же закінчилась казка?".

2.2 Робота над жанрами легенди і переказу

Серед етнічних жанрів фольклору, в яких ідейно-художніми засобами особливо яскраво відображена історія нашого народу, його світогляд і поетична культура, значне місце належить легендам і переказам. І тепер на Україні, мабуть, не знайти такого міста чи села, де б в людській пам'ятні не зберігалися чудові фантастичні історії про конкретних героїчних осіб, які там діяли. або реалістичні художні оповідання про них. З покоління в покоління передаються міфологічні розповіді про певні місцини, ріки, озера, ліси, гори, долини та історичні згадки про визначні події, що тут відбувалися.

З драматичністю людської долі пов'язані у фольклорних оповіданнях поява багатьох тварин, птиць, рослин. Побутували і досі побутують на Україні творчо переосмислені народом біблійні оповідання. Усі ці оповіді, що є правдивими, але містять елементи фантастики, і є легендами і переказами [8, c.50].

Легенда - народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою [14, c.15].

Переказ - це невелике усне оповідання про визначні історичні події та їх героїв.

Звідси випливає, що легенди і перекази доступні для сприймання учнів 3 і 4 класів. У підручниках з читання пропонуються легенди і перекази про героїчне минуле нашого народу, про походження назв міст, птахів, рослин, а також біблійні легенди. У них міститься значний пізнавальний і виховний потенціал. Діти щиро переживають горе і нещастя людей, дізнаються про традиції української народу, про рослинний і тваринний світ [44, c.16].

Легенди за змістом подібні до фантастичних казок; у них також головну роль відіграє чарівний, фантастичний елемент. Але сюжети легенд більше, ніж казкові, зорієнтовані на достовірність зображуваного. Багато легенд ґрунтується на біблійних сюжетах (про створення світу, перших людей, про Ісуса Христа, Божу Матір, пророків, апостолів, святих). Тому перед вивченням легенди дітей треба ознайомити з тими чи іншими біблійними іменами, сюжетами, подіями. Наприклад, перед вивченням легенди "Суд Соломона" дітям потрібно розповісти, що Соломон був найрозумнішим царем, сказати дещо про його правительство [7, c.30-31].

Значна частина сюжетів легенд походить від давніх міфологічних вірувань і уявлень. Це можуть бути легенди про перетворення людини на різні предмети чи тварини, про переселення душ у тварини і рослини. Це легенди про походження калини, верби, папороті. Такі легенди легше сприймаються дітьми, бо вони дуже схожі до казок. Дитяча уява не повинна загострюватися на розвінчанні фантастичності у таких легендах. Діти повинні провести паралель, що, наприклад, калина така ж красива, як і молода дівчина. За допомогою таких легенд про перевтілення людей у рослини діти повинні навчитися поважати і любити красу природи. Доцільно перед вивченням таких легенд розповісти учням про ту чи іншу рослину.

Також уже в давньоруських літописах зафіксовані легенди, пов'язані з історичним минулим нашого народу. У них відображена боротьба наших предків зі степовими кочівниками, татаро-монгольськими ордами, подвиги козацтва та інші моменти з історії визвольних змагань українського народу. Ці легенди є найправдоподібніші.

Структура уроків читання легенд і переказів така, як і казок. Учитель близько до тексту розказує або читає легенду (переказ). Після ознайомлення з текстом і тлумаченням слів та висловів застосовується вибіркове читання, відповіді на запитання, складання плану, різноманітні форми переказування. Зміст, мета й завдання кожного з цих етапів залежить від тексту.

2.3 Вивчення малих фольклорних жанрів

фольклор казка легенда читання

Методика початкового навчання не передбачає окремих уроків для опрацювання малих фольклорних жанрів, таких як загадки, прислів'я, скоромовки. Вони вводяться в тканину уроку як супровідний матеріал, хоч і важливий, необхідний для роботи з молодшими школярами.

Загадки, прислів'я, скоромовки урізноманітнюють прийоми навчальної роботи. Вони вносяться до навчального процесу, як елементи гри, що психічно виправдано в навчанні дітей 6-10 років. Їх слід використовувати як дидактичний матеріал при вдосконаленні техніки читання, виробленні літературної вимови. Нарешті, вони становлять суттєвий елемент розвитку мовлення і мислення [2, c.88 - 90].

"Прислів'я, - за словами К.Ушинського, - являє собою маленьку розумову задачу". Зміст кожного прислів'я відображає погляди народу на природу, людей, значення всіх явищ життя [2, c.87]. Учням визначення прислів'я треба дати у загальних рисах, наголошуючи на тому, що прислів'я - це вислів, який у вигляді ритмічно побудованого і навіть заримованого речення передає багатовікові спостереження народу над поведінкою людей і навколишньою природою, виражаючи їх у вигляді мудрого узагальненого повчання, наприклад: "Друзі пізнаються в біді", "Під лежачий камінь вода не тече".

Розкрити таку властивість прислів'я можна на багатьох прикладах. Так, в азербайджанській народній казці "Сім лозин" йдеться про те, як в одного чоловіку було семеро синів. І були вони нерозлийвода. А коли поженилися, кожен звив своє гніздо й відцурався від інших. Тоді батько, зібравши їх, попросив принести по гранатовій лозині. Принесені лозини батько зв'язав і дав їм, щоб кожен спробував переламати пучок. Ніхто цього зробити не зміг. Тоді батько дав кожному по лозині. Окремі лозини, звичайно, були поламані. Батько зробив висновок: "Якщо ви триматиметеся купи, ніхто вас зламати не зможе, як оці сім лозин".

- Так в житті буває завжди, - говорить вчитель. - Дружба дає щастя людям. У народі тому й говорять: "Щасливо там жити, де вміють дружити". Такий вислів називають прислів'ям. Прислів'я -це народна мудрість [3, c.27-34].

Із скоромовками і загадками діти ознайомлюються ще в дошкільному віці. Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування. Скоромовку прочитують кілька разів: мовчки для ознайомлення; вголос - для колективної роботи над усвідомленням змісту. Спочатку читають повільно, щоб усі звуки називалися правильно, потім швидше, щоб подумати над правильним диханням, і, нарешті, максимально швидко - це вже весела гра, у якій кожен намагається не збитися і не зіпсувати скоромовку [7, c.50].

Враховуючи позитивну роль скоромовок у навчанні молодших школярів, слід розширювати застосування їх у навчальному процесі, не обмежуючись лише тими зразками скоромовок, що представлені у читанках.

Загадка - це мальовничий опис предметів, який треба впізнати, відгадати.

Для першокласників читання загадок і прислів'їв - не тільки засіб розвитку мислення, а й предмет дидактичних вправ. Так, у роботі з шестилітками загадку "Що за диво прилетіло - поле зразу почорніло? Не живий, а помагаю, замість тисячі лопат я копати землю рад" можна використати для вироблення правильної вимови, а також для вироблення навички "читати" розділові знаки. Як дидактичну вправу на вироблення правильної вимоги звука [дж] доцільно застосовувати прислів'я "Раді люди літу, бджола - цвіту".

Над загадками і прислів'ями корисно працювати як на уроках пояснення нового матеріалу, так і на уроках узагальнення опрацьованого. Помилково вважати, що оскільки загадки і прислів'я у читанках розміщені після текстів художніх творів і нарисів, то й залучати їх до аналізу слід по завершенні роботи над ними. Зміст і форми прислів'їв різноманітні, а тому дають змогу звертатися до них на уроках опрацювання різних жанрів. [Чому б, наприклад, не почати роботу над віршем Д.Павличка "Нічний гість" із загадки "Влітку сіренький, взимку біленький, довгі вуха має, швидко в ліс стрибає". Здається, що такий варіант переходу до вивчення нового матеріалу цілком прийнятий, педагогічно виправданий.] У ньому - елемент гри, зацікавленості і тематичної підготовки до слухання тексту поезії [7, c.240-244].

Загадкою "Язика не має, а розуму навчає" і прислів'ям "Книжка мовчки все розкаже" можна розпочати читання вірша Я.Щоголіва "Вчіться, діти!". А ось аналіз художнього твору О.Клубкова "Мій перший хліб" логічно завершити приказкою "Хочеш їсти калачі, не сиди на печі".

І все ж вивчення прислів'їв цим не обмежується. Важливо проводити роботу так, що переконати і навчити учнів вводити прислів'я до свого мовлення. Обґрунтування: прислів'я стали надбанням учнівського мовлення, треба постійно заохочувати дітей до заучування їх напам'ять, час від часу згадувати про них, відновлювати в пам'яті і спонукати до введення в усне мовлення. Заучуючи прислів'я напам'ять, учні тим самим збагачують свій словник влучними висловами [10, c.111].

2.4 Освітнє і виховне значення уроків читання: естетичне виховання на уроках читання

Прищепити любов до читання - це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини [2, c.87- 88].

Підручники з читання для всіх початкових класів будуються за тематичним принципом і враховують час вивчення матеріалу у певні пори (сезони) року. Провідними темами програм і підручників з читання для всіх класів є: усна народна творчість, твори письменників-класиків та сучасних письменників, в яких зображено ставлення людини до Вітчизни, народу, праці, природи, рідної мови і літератури; картини природи і інші теми. Різноманітна тематика текстів для читання представлена художніми творами різних жанрів: оповіданнями, віршами, казками, байками і нарисами.

Завдяки цілеспрямованому ознайомленню дітей молодшого віку з різними сторонами життя людей вони одержують змогу відкрити для себе важливе й цікаве з історії нашого народу. Учні розширюють свої уявлення про навколишню дійсність, природу, тварин, опрацьовують твори, пов'язані з сезонною тематикою.

Разом з тим тематично об'єднані твори мають і виховну спрямованість: їх зміст дозволяє здійснювати систематичне моральне виховання учнів 1-4 класів. Так, на зразках художньої літератури й нарисів про нашу землю виховується любов до Батьківщини не як абстрактне поняття, а як конкретне, яке виявляється у прив'язаності до рідної оселі, вулиці, села чи міста, де народився і виріс. Цю незаперечну істину письменник Юрій Нагибін передав як формулу словами: "Любов до Батьківщини починається з любові до свого дому, до своєї вулиці". Хай ця формула вказує вчителеві на один з можливих напрямів патріотичного виховання учнів. Матеріал для розмови з учнями на таку тему міститься, наприклад, у вірші А.Костецького "Батьківщина". Після прочитання її можна запитати учнів "З чого починається для кожного з нас наша Батьківщина?". Одержавши відповідь, легко перейти до завдань, вміщених у "Читанці" (для 2 класу) після тексту статті [17, c.35-37].

Опрацювання оповідань і науково-пізнавальних статей (нарисів) про нашу багатонаціональну Україну збудить в учнів почуття патріотизму [5, c.243].

Читання оповідань і віршів про духовний світ людини, її відданість Батьківщині покликане збудити у школярів гордість за людину. Кінцева мета роботи над такими творами - досягти того, щоб прочитане запалило дітей до активної участі у великих справах дорослих: у сумлінній праці, у дбайливому ставленні до природи, до державного, громадського майна. Для заклику учнів бути Людиною з великої літери стане в пригоді вірш М.Рильського "Ким хочеш бути, хлопчику... ?".

Незаперечна роль уроків читання і в естетичному вихованні. Вони розкривають учням можливості мови не тільки у передачі думок, а й у змалюванні картин дійсності. Читання художніх творів прилучає учнів до образної мови. Уже в добукварний період першокласники знайомляться з порівнянням як прийомом характеристики предмета (наприклад, загадка: "Дивний звірок: круглий, мов клубок, голки стирчать, спробуй узять". Хто це?). Пізніше, читаючи художні тексти, учні розширюють свої уявлення про порівняння, зокрема про порівняння як художній прийом. Влучний момент виникає під час читання твору М.Коцюбинського "Взимку", у якому є речення: "З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари". Перед тим як привернути увагу класу до цього порівняння, доречно поговорити про колір неба, хмар. А далі запитати: "Що нагадує вам колір білих хмар? З чим їх можна порівняти?". На основі відповідей учитель сформулює думку про порівняння як художній засіб, завдяки якому чіткіше сприймається описуваний предмет.

ВИСНОВКИ

Молодші школярі ознайомлюються з такими малими формами усної народної творчості: загадки, прислів'я, скоромовки, приказки, пісні, іровий фольклор, легенди, казки. У підручниках для кожного класу є відповідні розділи .

У фольклорі знайшли художнє відображення різноманітні прояви життя народу , його світогляд, вірування, споконвічні пошуки правди і справедливості, віра у перемогу добра над злом, своєрідна народна педагогіка.

Мета вивчення цих творів - сформувати у молодших школярів елементарні уявлення про усну народну творчість як особливу форму народного мистецтва, збагатити і певною мірою систематизувати розрізнені знання і враження від прочитаних раніше творів. Читання творів усної народної творчості розширює і збагачує соціальні і моральні знання дітей, оскільки сюжети і образи того чи іншого тексту містять у собі широку типізацію, узагальнення уявлень і характерів, пояснюють картини життя, соціальні події суспільства та багато іншого. Ознайомлення учнів з різними жанрами усної народної творчості сприятиме глибшому усвідомленню змістових і образних засобів творів, вихованню почуття справедливості, доброти, любові до рідного краю, розвитку мовного чуття, збагаченню словника влучними висловами.

Фольклор виник багато століть до того, як розвинулася писемна література. Він був своєрідним способом пізнання навколишнього світу. Через твори усної народної творчості книга знайомить дітей з рідним краєм, з культурою та побутом населення України, з віруваннями та обрядами.

Хто не зачарований українською піснею? Вона натхнена, мелодійна, безмежна широтою і красою образів. Найменшим дітям співають колискових та розважальних пісень, у них материнська ласка і любов, світ добра, щира віра в магічну силу слова. Через фантастичний світ казок діти вбирають досвід народу, національний характер. Казка переносила людей з дійсності до чогось кращого і обіцяла виконання найдивовижніших мрій.

До скарбів українського народу фольклору належать прислів'я та приказки, які тісно пов'язані зі щоденним життям і побутом людини. Їх складав народ віками, і саме тому прислів'я відображають досвід минулих поколінь.

Важливе пізнавальне значення мають загадки. Тематика їх різноманітна, вона охоплює явища природи, духовне життя і трудову діяльність людини. Вони дають змогу відчути себе розумним та кмітливим. Скоромовки розвивають мовлення, роблять його виразним і правильним.

Отже, ми можемо сказати, що кожен жанр усної народної творчості має важливе значення для розвитку молодших школярі. Народна творчість має велике пізнавальне значення; їй завжди властиві реалістичне сприймання і відображення дійсності, романтичний порив у краще майбутнє, в ній яскраво виявлено національну самобутність народу.

Підсумовуючи дану роботу, ми мали змогу відчути і побачити, як розвивається український фольклор у сучасній школі. Змогли оцінити досягнення видатних письменників і вчених, які займалися збиранням фольклору. На практиці побачили, які недоліки має сучасна школа під час вивчення малих літературних жанрів на уроках читання і рідної мови. Розкрили суть таких всім відомих понять, як прислів'я, загадка, казка, легенда, міф, щоб можна було зрозуміти красу українського слова, красу народної мови, як цілющого джерела народної творчості.

Основною проблемою, яка потребує більшої уваги залишається те, що кількість творів усної народної творчості, які є у сучасних підручниках для початкової школи є дуже малою. Тому варто задуматися над тим, що наші діти вивчаючи літературні твори, дуже мало звертають уваги на прислів'я, приказки, лічилки, українські народні казки, а надають перевагу зарубіжним творам, фантастиці, телевізору, комп'ютеру, що в свою чергу робить їх дратівливими, розсіяними, призводить до психічних розладів здоров'я. Ми вчителі повинні про це пам'ятати і заохочувати учнів до читання на уроках, перервах і позаурочний час українські народні твори, які своїм глибоким змістом навчають, як треба жити і працювати.

Завдяки образності, афористичності, перлин народної творчості, їх високій мудрості, вони з давніх-давен були улюбленими в народі і бережливо передавалися з покоління в покоління. Як написаний моральний кодекс, як принцип народної педагогіки, як самотність самого життя - таке значення мали малі жанри у формуванні характерів і почуттів молодого покоління. Завдяки цьому виду народної творчості учні дістають уявлення про багатство мови, розвивають своє образне мислення, естетичні почуття, що в комплексі сприяє розвитку розумових здібностей дітей, формуванню особистості школяра.

Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитися до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. Гоголь захоплено відкриваючи красу фольклору, колись висловив думку: "Саме народні пісні, може, навіть більше, ніж праці історико-документальні, відповідають нам справжню, не поверхову, історію народу, розвиток його моралі, психології, глибинні процеси духовного життя".

Усвідомлення знань, поряд з іншими факторами, сприяє змістовність дидактичного матеріалу, його емоційність, яскравість. Для цього вчитель добирає малі жанри усної народної творчості: прислів'я, приказки, загадки, скоромовки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бакіна Т. Література для дітей у контексті культури дитинства. - // Мандрівець.- № 5.- 2003. -с. 44-47.

2. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами

дитячої народної поетичної творчості. - // Початкова школа.- № 9.- 1998.-

с. 53-57.

3. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3(2) клас./ К.: Освіта, 1996.

4. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3 клас / К.: Освіта, 2003.

5. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 4 клас / К.: Освіта, 2004.

6. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів. / Словянськ, 2001,c.27-34.

7. Гребенькова Л.О. Матеріали до уроків читання./ Харків, 2005, - с.40 -52.

8. Грицай М. Бойко В. Українська народнопоетична творчість. / К.: 1983. c.

- 243 .

9. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. - № 7.- 1998.- с.54-55.

10. Джежелей О.В. Уроки читання і види мовної діяльності .// Початкова школа. - №8. - 1994. - с. 9-13.

11. Жовнір -Коструба С. Читання і розвиток мовлення. // Початкова школа. - № 9.- 1998. - с.50.

12. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодшихшколярів.// Початкова школа. - № 1.- 1993.-с.27-31.

13. Лановик М. Лановик З. Українська усна народна творчість. / К.: Знання - прес, 2006.- с.95-116.

14. Ляховецька Л. Граматика І.Огієнка для народної школи. // Початкова школа. - №2.-1997. с.56-58.

15. Мільченко Г.В. Загадки як засіб розвитку мислення першокласників. // Розкажіть онуку.-№ 8.- 2007.-с.111.

16. Осадченко Л. Методика роботи над загадками і скоромовками // Початкова школа. - № 6. - 2000. - с.6 -8.

17. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. // Початкова школа. - №10. - 1998.- с.50.

18. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. К: Освіта, 2007, с.114 - 225.

19. Скіпакевич О.В. Легенди і перекази на уроках читання // Початкова школа. - №1. - 2002. с.15.

20. Ярмаченко М.Д. Питання освіти та виховання у творчій спадщині Г.Сковороди // Початкова школа. - №12, 1995, с.4.

ДОДАТОК А

Урок-гра

Тема: Підсумковий урок теми "Усна народна творчість"

Мета: Ознайомити дітей з різними казками. Перевірити знання з вивченої теми. Вчити виділяти головне в казці, швидко орієнтуватися в підручнику і книжках. Розвивати зв'язне мовлення, техніку читання і пам'ять, колективізм, дружбу.

Обладнання: Збірки казок "Українські народні казки", "Семиліточка" і підручник "Читанка"; виставка книг: "Українські народні казки", дзиґа, іграшки, призи; "Чорний ящик"; написи: "В світі казок", "Що? Де? Коли?", "Хто багато читає, той багато знає"; ілюстрації до казок; годинник і грамзапис.

(В центрі класу два столи, на яких коло з секторами і дзиґа. В класі парти поставлені одна проти одної по чотири в кожній групі. На дошці -- девіз: "Хто багато читає, той багато знає")

Запис: -- Яку тему ми вивчаємо? (усна народна творчість).

-- Де? В казках, піснях, загадках, прислів'ях.

-- Коли? На уроках читання.

На столі -- виставка казок і виставка малюнків).

· Дорогі діти, шановні гості!

· Сьогодні ми беремо участь у засіданні клубу "Що? Де? Коли?".

Одним з завдань для вас, шановні судді, буде правильно оцінити знання учасників кожної команди, порахувати зароблені командами бали і визначити команду переможців.

В засіданні клубу беруть участь 4 команди. Прошу капітанів

представити свої команди (4 команди по 8 чоловік).

Девіз нашого уроку: "Хто багато читає, той багато знає".

Що за тему ми вивчаємо? (Усна народна творчість)

Де? (В казках, піснях, загадках, прислів'ях)

Коли? (На уроках читання)

· Сьогодні у нас підсумковий урок теми: "Усна народна творчість".

Право працювати за центральним столом отримає та команда, яка найбільше

запам'ятала казок і дасть першою відповідь на питання:

· Як одним словом можна назвати словосполучення "народна творчість"?

(Фольклор)

· Прошу учасників команди зайняти місця за робочим столом.

Правила гри.

1. Першими мають право відповідати учасники команди, що швидше піднімуть сигнальний круг.

2. За вірну відповідь на запитання команди отримують 1 очко.

· У нас на засіданні присутня Сова -- символ мудрості. Для

учасників у неї багато запитань, а для переможців -- призів.

· Багато питань-завдань надіслали ваші ровесники -- учні 4-х

класів нашої школи.

· Починаємо засідання клубу: "Що? Де? Коли?". Дзига до ваших послуг. Бажаю успіху.

(Дзиґа зі стрілкою вказує номер сектора, в якому лежить конверт із

запитанням).

Сектор 1. Проти вас грають учні І команди.

-- Шановні знавці! Перед вами герой багатьох казок (Вовк).

Увага! Запитання.

-- Назвати казки, на сторінках яких ви зустрічались з ним. Яким його

зображено?

Підтвердити свою думку словами з тексту. Бажаємо успіху!

Сектор 2. Учні ІІ команди.

-- Дорогі знавці усної народної творчості! Якщо ви уважно читали збірки

казок, то не могли не помітити поділ казок на групи. Увага! Запитання.

-- На які групи діляться казки? Навести приклади до кожної групи. Бажаємо навести приклади до кожної групи. Бажаємо успіху!

(Хвилина на роздуми).

Сектор 3. Проти вас грають учні ІІІ команди.

-- Шановні знавці! Скажіть, будь ласка, що засуджується в казках.

(Хвилина на роздуми)

Сектор 4. Музична пауза.

Перекличка українських народних пісень, що починаються на "Ой...".

Сектор 5. Проти вас грають учні ІV команди -- ваші сусіди.

-- Дорогі знавці! Персонажі яких казок тримали в руках цей предмет

{булава)! Знайдіть ці казки і зачитайте те місце, де про неї розповідається. Щасти вам, любі друзі!

Сектор 6. Чорний ящик. Проти вас грають учні V команди.

- Шановні знавці! За одну хвилину вам потрібно відповісти: герої якої

казки знаходяться в ящику?

- Увага! Герої цієї казки, ходячи один до одного в гості, залишалися

голодні. Підтвердити свою думку словами з тексту.

Сектор 7. Проти вас грають VІ команди. -- Шановці знавці!

Деякі відомі народні казки екранізовано, з великим успіхом проходять

казкові вистави на театральних сценах.

Увага! Запитання. Назвіть казку, для якої написано слова цієї пісні:

Я лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла.

Хто композитор одноіменної опери?

Сектор 8. Музична пауза. Пісня "Лисички-сестрички" з опери

"Коза-Дереза".

Сектор 9. Проти вас грають VІІ команди.

-- Дорогі знавці! Розгляньте малюнки і відгадайте, до яких казок ці

ілюстрації. Зачитайте уривки з цих казок. Будемо вдячні за відповідь.

Сектор 10. Проти вас грають VІІІ команди.

-- Любі друзі! Уявіть себе на деякий час казкарями і складіть казку,

персонажами якої повинні бути їжак, козлик і дерево. Бажаємо успіху!

(Хвилина на роздуми)

Сектор 11. Проти вас грає ваша перша вчителька.

-- Дорогі знавці! Пригадайте вислови персонажів, що стали прислів'ями, а

частіше -- крилатими висловами. Бажаю успіху!

Сектор 12. Проти вас грають ІХ команди.

-- Шановні знавці! Розкажіть коротко улюблену казку. Спасибі вам.

(Хвилина на роздуми).

Підсумок уроку.

Слово суддям:

· Просимо назвати команду, яка перемогла.

· Чи сподобався урок?

· Що було цікавого?

Размещено на Allbest.ru