Методика проведення спостережень учнів за змінами в природі
Головна мета викладання природознавства у початковій школі: формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними. Використання методики спостережень в проведенні уроків освітньої галузі "Людина і світ".
Рубрика | Педагогика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.07.2009 |
Размер файла | 563,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
I. Повідомлення теми і завдання уроку.
II. Бесіда з використанням краєвидів літа і осені. Запитання:
1. Розкажіть про погоду влітку. А яка погода сьогодні? 2. Які зміни ви помітили з приходом осені? 3. Розгляньте краєвиди літа і осені. Які зміни відбулися в житті рослин? чому? 4. Що ви помітили, спостерігаючи за комахами влітку і восени? 5. Що змінилося в поведінці птахів? 6. Які зміни відбулися в праці людей на городах, полях, садах з приходом осені?
III. Ознайомлення учнів із змістом спостережень протягом осені. Вчитель пропонує учням прочитати за підручником завдання: "Восени спостерігайте". Після цього знайомить їх із зразком класного "Календаря природи і праці людей". Вчитель пояснює дітям, що вони продовжуватимуть спостереження і будуть занотовувати їх у зошиті і календарі. Щодня з дозволу вчителя черговий учень буде записувати те, що учні спостерігали в природі і праці людей. До календаря додаватимуться кращі роботи учнів (твір, малюнок, загадка, запитання і відповіді), а також різні дрібні натуральні об'єкти: рослини та їхні органи (плоди, листки, квітки), а також комахи тощо. У кишеньку під назвою "У світі цікавого" учні вкладатимуть опис явища або пристосування рослин і тварин до певного середовища, який прочитали в книжці, журналі чи спостерігали самі. До календаря бажано прикріплювати вирізки з місцевої газети про працю людей. Учитель заздалегідь заготовляє основу для календаря. На уроці повідомляє, що оформлятимуть його ті учні, які чергують у класі, і відразу після обговорення з учнями доручає черговому занести до календаря дані про температуру, стан неба, силу вітру (тихий, слабкий, помірний, сильний), про стан рослин, поведінку тварин, працю людей.
IV. Бесіда. Для кращого розуміння учнями принципу роботи термометрів слід дати їм поняття про властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискатися при охолодженні. Перед проведенням досліду створити таку проблемну ситуацію.
Запитання: що відбудеться з водою, якщо її доверху налити в чайник або інший посуд і поставити на вогонь? чому вода виливається з чайника? поясніть причину цього явища.
V. Демонстрування досліду, вчителем на виявлення властивості рідин розширюватися при нагріванні і стискуватися при охолодженні. Учитель за допомогою запитань керує пізнавальною діяльністю учнів. Запитання: що ви помітили? чому рівень води при нагріванні підвищився, а при охолодженні знизився? який висновок треба зробити з дослідів? після того як учні зроблять висновок (при нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискується), вчитель записує його на дошці, а учні в зошитах.
VI. Розповідь учителя про властивість рідин розширюватися під час нагрівання і стискатися під час охолодження. Такі властивості, крім води, мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал - ртуть. Цю властивість рідин людина використовує в приладах для вимірювання температури - термометрах. Під час розповіді вчитель демонструє термометри і звертається до учнів, пропонуючи їм сказати, де той або інший термометр використовує людина. Будову термометра вчитель спочатку пояснює на одному з термометрів, потім на моделі. На моделі зручно пояснювати і основний принцип роботи приладу. Температура записується за допомогою умовних знаків. Наприклад, десять градусів тепла записується так: +10°, а п'ять градусів холоду так: -5° (кружечком біля цифри замінюють слово "градус").
VII. Практична робота учнів. На моделі термометра учні фіксують запропоновану їм температуру повітря. Потім учитель пропонує кільком учням виміряти температуру повітря (в класі, коридорі, на вулиці), свого тіла і води (в акваріумі, водопроводі). Результати спостережень один з учнів записує на дошці, а інші в зошитах.
VIII. Закріплення знань. Як пояснити таке явище: у морозний день хлопчик приніс повну пляшку олії, через деякий час олія потекла по стінках пляшки, частина вилилася. Чому? Учням дається завдання записати в зошиті цифрами: два градуси тепла, десять градусів морозу, прочитати словами температуру тіла +36,6°, температуру повітря -12°, +15°, -5° та ін.
IX. Підсумки уроку, завдання додому. Продовжувати вести спостереження за природою і працею людей. Уважно читати статтю "Термометр", відповісти на запитання і виконати завдання. Збирати плоди та насіння для підгодівлі птахів узимку. Допомагати дорослим збирати врожай.
Подобные документы
Аналіз освітньої галузі "Природознавство" початкової загальної освіти. Взаємозв'язки уявлень та понять про об'єкти природи у системі "жива-нежива природа", "природа - людина". Формування природничих понять за допомогою практичних методів навчання.
курсовая работа [489,6 K], добавлен 17.01.2014Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках "Я і Україна" в початковій школі. Вікові особливості процесу сприймання в учнів молодшого шкільного віку. Зміст експериментальної методики організації систематичних спостережень за змінами в природі.
дипломная работа [351,9 K], добавлен 21.10.2009Спостереження як метод навчання природознавства. Методика проведення спостереження за природою з молодшими школярами в 1-4 класах. Спостереження за змінами в природі, його сутність та види. Методика проведення спостережень на уроках курсу "Я і Україна".
курсовая работа [43,5 K], добавлен 14.07.2009Аналіз взаємозв’язку здорового способу життя та процесу соціалізації особистості. Огляд формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства. Характеристика уявлень учнів про предмети і явища природи.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 17.03.2012Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів. Формування в дітей інтересу до активної діяльності, самостійності в здобуванні знань. Організація роботи з календарем. Фіксація та узагальнення спостережень.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 16.01.2014Нетрадиційний урок як одна з форм навчання, огляд різних форм нетрадиційного викладання. Мета і зміст нестандартного підходу до проведення уроків образотворчого мистецтва в початкових класах. Методика та практичний приклад проведення нестандартного уроку.
курсовая работа [997,8 K], добавлен 08.04.2016Психолого-педагогічні дослідження проблем формування логіко-математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі. Результати оцінювання вміння обчислення та вимірювання.
курсовая работа [501,4 K], добавлен 21.01.2014Вимоги до нетрадиційних методів навчання. Мета і зміст нестандартного підходу до проведення уроків образотворчого мистецтва в початкових класах. Методика використання художньо–дидактичних вправ, колективної роботи на уроках образотворчого мистецтва.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 08.04.2016Класифікація уроків за дидактичною метою. Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи. Вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із курсу "Я і Україна. Природознавство" в початковій школі.
дипломная работа [620,3 K], добавлен 12.11.2009Особливості вивчення змістової лінії "Нежива природа" на прикладі уроків природознавства у початковій школі. Психолого-педагогічний аспект використання прикладного програмного забезпечення. Конспекти уроків з природознавства, дидактичні посібники.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 17.06.2009