Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства

Розділ ІІ. Методика формування знань про людину у молодших школярів на уроках природознавства у 3 класі

2.1 Аналіз змісту знань про людину, які формуються у курсі природознавства у 3 класі

Щоб з'ясувати, які знання про людину формуються у курсі природознавства у 3 класі, ми здійснили аналіз програми.

Аналіз програми курсу показав, що "Природознавство" як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних із різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природничими курсами, що вивчатимуться в наступних класах. У процесі його вивчення в учнів формуються початкові поняття, які забезпечують розуміння молодшими школярами закономірностей навколишнього світу.

Головною метою курсу "Природознавство" в 3 класі є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей[2].

Аналіз програми з курсу природознавства [41] показав, що розділ "Жива природа" в 3 класі включає тему "Людина - живий організм".

Ми визначили освітні цілі курсу даної теми: а) формування конкретних елементів природничих знань: уявлень і понять про органи тіла людини, процеси, що відбуваються в організмі, взаємозв'язки залежності між ними; б) формування предметних умінь, тобто умінь застосовувати знання; в) формування уявлень про спеціальні методи дослідження людини (спостереження, дослід ).

Учитель повинен сформувати у третьокласників анатомічні та гігієнічні знання про людину як живий організм:

- уявлення про ознаки людини як живого організму; про відмінні ознаки людини від інших живих організмів; про орган як частину тіла людини і системи органів; організм людини як єдине ціле;

- про шкіру (будова, властивості, значення), гігієну шкіри,

- уявлення про скелет і м'язи людини; про роботу м'язів (розслаблення і скорочення), тренування м'язів, правильну поставу;

- уявлення про травлення, органи травлення, про рослинну та тваринну їжу, перетворення їжі в організмі людини;

- уявлення про органи дихання; газообмін у легенях, значення кисню в організмі людини, взаємозв'язок між органами дихання; про необхідність чистого повітря для дихання, про звички, які шкодять органам дихання, про шляхи збереження органів дихання здоровими;

- уявлення про органи кровообігу (судини, серце, їх значення в організмі); про пульс, кругообіг крові в організмі і його значення; про взаємозв'язок між органами кругообігу, між кровоносною системою і системами органів травлення та дихання;

- уявлення про нервову систему (головний і спинний мозок, нерви, їх значення в організмі), органи чуття людини (зір, слух, нюх, смак, дотик, подразники, що сприймаються кожним органом); про роботу нервової системи і органів чуття, про шляхи збереження нервової системи і правила збереження органів чуття.

У процесі вивчення змісту теми третьокласники повинні вміти:

а) розкривати зв'язки між: органами однієї системи (травлення, дихання, кровообігу); органами кожної із систем( скелета і м'язів, травлення і кровообігу і т.п.); між системами органів в організмі;

б) доводити: організм людини є єдине ціле, здоров'я - найбільша цінність людини;

в) розпізнавати органи у своєму організмі;

г) надавати першу допомогу при невеликих ушкодженнях шкіри, додержувати правил гігієни, загартовувати шкіру;

г) висловлювати оцінні судження про стан власного організму; залежність здоров'я від міри дотримання правил гігієни, загартовування та ін.;

д) досліджувати свій організм; виконувати практичні завдання, робити висновки.

Учні повинні не лише знати, а і дотримуватись правил гігієни та збереження здоров'я.

Виховні і розвиваючі цілі курсу даної теми, на нашу думку такі: виховання спостережливості, допитливості, пізнавального інтересу до власного організму, прагнення берегти власне здоров'я, розуміння його цінності для людини, залежності життя людини від стану здоров'я; розвиток мислення, уяви молодших школярів.

Аналіз програми показав, що у процесі вивчення теми "Людини як живого організму" пропонується для виконання такі практичні роботи:

1. Вивчення будови шкіри.

2. Вивчення роботи м'язів.

3. Вивчення об'єму легень.

4. Вивчення роботи серця за частотою пульсу залежно від фізичного навантаження.

5. Вивчення функцій органів чуття.

Зміст теми "Людина - живий організм" реалізована в підручнику "Я і Україна" для 3 класу (автори Байбара Т.М., Бібік Н.М.) [6].

Методичний апарат підручника для 3 класу виконує різні функції: а) актуалізації опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь в нових ситуаціях, тобто творче використання; г) спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності.

Якщо завдання і запитання розташовані перед текстом статті, їх мета -- актуалізувати (репродуктивні) знання. Це завдання рубрики "Пригадай".

Запитання у тексті статті спонукають до висловлення передбачень (творчі). Після тексту статті у рубриці "Перевір себе" завдання репродуктивного характеру застосовуються для закріплення знань. Завдання у рубриках "Поміркуй" і " Практичне завдання" передбачають - це завдання конструктивного і творчого характеру, вони передбачають практичне застосування засвоєних знань і вмінь, встановлення зв'язків і залежностей. Це завдання: здійснити аналіз, встановити подібність і відмінність між об'єктами, узагальнити результати порівняння, встановити причинно-наслідкові зв'язки, довести свою думку, висловити свою думку щодо поводження у певних ситуаціях, практичні завдання тощо.

Тексти підручника з даної теми невеликі, інформаційно насичені, містять велику кількість наукових термінів.

У статтях підручника зустрічаються неточності. Зокрема, рух крові в організмі називається кровообігом, а не кругообігом. Тому для засвоєння учнями знань про людину важливим є наявність ілюстративного матеріалу: малюнків, схем. Ілюстрації в підручнику органічно поєднуються з текстовим матеріалом. Без них текст буде незрозумілим, так само будуть незрозумілими й ілюстрації без тексту.

Організація оволодіння змістом знань про людину у підручнику здійснюється шляхом використання спеціальних методів пізнання природи: спостережень, дослідів, практичних робіт. Способи їх виконання описані у відповідних статтях. Такий підхід забезпечує розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів, викликає у них пізнавальний інтерес, бажання пізнавати свій організм.

Аналіз практичних робіт підручника показав, що, більшість з них передбачає роботу учнів з малюнками підручника, що виступають джерелом нових знань. На нашу думку деякі завдання є некоректними. Зокрема, при виконанні практичної роботи "Органи травлення" учням пропонується завдання знайти на своєму тілі місця, де розміщені дані органи ( с.162 підручника). Практична робота "Як людина дихає" передбачає виконання такого завдання : "Зроби вдих і виміряй об'єм грудної клітки". Не вказано, чим саме учень і як повинен зробити виміри.

На с. 157 підручника учням пропонується завдання потренуватися надавати першу допомогу собі й іншим людям при різних ушкодженнях шкіри, а в тексті підручника немає такої інформації.

На с. 168 пропонується дати відповідь на запитання: Де в організмі очищається кров? А в статті нічого про це не сказано.

Таким чином, аналіз програми і підручника з природознавства показали, що знання про людину учні засвоюють у вигляді уявлень.

2.2 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що процес формування знань про людину на уроках природознавства буде ефективнішим за такої методики навчання, яка б враховувала умови та етапи формування природничих знань, зміст знань про людину, передбачала б оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів на базі загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Колосова та Кременецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н.р. У педагогічному експерименті взяли участь 41 учень третіх класів даної школи. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 21 учень та експериментальний клас 3-Б - 20 учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне формування в молодших школярів знань про людину на уроках.

Показником ефективного формування знань про людину у третьокласників був рівень навчальних досягнень учнів.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Людина - живий організм."

Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань ( правильність та повнота відповіді).

Підсумкова письмова контрольна робота

1. Встав пропущені слова. Органом слуху є__________. За допомогою них ми розрізняємо____________________.

2. Підкресли органи дихання.

М'язи, нерви, легені, артерії, скелет, бронхи.

3. Впиши у схему шлях, який проходить їжа в органах травлення.

4. Встанови відповідність між частинами скелету та їх функціями

Череп Хребет Грудна клітка	Захищає серце і легені Захищає головний мозок Захищає спинний мозок

5. Чому шкіра завжди має бути чистою?

Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Результати досягнень учнями рівня знань про рослини

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%)
	високого	достатнього	середнього	низького
	експер. клас20	контр. клас21	експер. клас	контр. клас	експер. клас	контр. клас	експер. клас	контр. клас
	7(35%)	5(24%)	8(40%)	8 (38%)	5 (25%)	8(38%)	-	-

Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.

2. З'ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форму відображення об'єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття - складний процес приймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об'єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об'єктивною уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття суті предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання - до створення понять. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього - до практики.

3. Виявлено, що знання про людину третьокласники засвоюють у формі уявлень. Уявлення - це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв'язки раніше сприйнятого об'єкта чи групи об'єктів. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам'ятовування і відтворення. Основні етапи у формуванні уявлення в молодших школярів полягають в організації:

- цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об'єктів, їх зовнішніх взаємозв'язків;

- поєднанні чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням;

- усвідомлення змісту уявлення;

- запам'ятовування чуттєво-наочного образу об'єкта чи групи об'єктів;

- закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об'єкту;

- застосування сформованого уявлення при розв'язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

4. З'ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватись таких педагогічних умов:

- вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;

- організовувати вправи на впізнавання і розрізнення об'єктів;

- використовувати різноманітні наочні засоби навчання;

- вміло керувати процесом спостереження.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв'язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об'єктивної реальності. Рух пізнання від явища до суті пов'язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв'язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять - узагальненої форми відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У понятті розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя.

5. З'ясовано, що організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних психологічних і вікових особливостей розумової діяльності, пізнавальних можливостей сприймання, пам'яті, мислення, уваги та ін. Істотною особливістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боку, інтенсивне зростання їхніх пізнавальних потреб, а з другого - недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливостей (поверхневе сприймання, домінування наочно-образного мислення, переважно мимовільне запам'ятовування, довільна уява, нестійка увага, зростання словникового запасу тощо).

6. На основі аналізу чинних програми з курсу " Природознавство" та підручника визначено, які знання про людину як живий організм необхідно сформувати у третьокласників ( відмінність людини від інших живих організмів; органи тіла людини, системи органів; шкіра, її значення, гігієна; скелет і м'язи, їх значення, зміцнення скелету і м'язів; органи травлення, їх значення; гігієна харчування; органи дихання, їх значення; органи кровообігу, їх значення; зміцнення серця; нервова система, її значення; органи чуття ( зір, слух, нюх, смак, дотик); організм людини як єдине ціле).

7. З'ясовано, що ефективними методами формування знань про людину як живий організм у молодших школярів є бесіда, розповідь, спостереження, практична робота і засоби навчання - підручник, малюнки, муляжі, моделі.

8. Розроблено методику формування знань про людину, яка ґрунтувалася на визначенні змісту знань, дотриманні етапів та умов формування уявлень, виборі і оптимальному поєднання методів і засобів навчання. Вибір методів й засобів навчання здійснювався на основі критеріїв відповідності методів: меті і завданням уроку і змісту навчальної теми; віковим особливостям і рівню підготовленості школярів; можливостям самого вчителя, матеріально-технічної бази школи; можливостям поєднання різноманітних методів навчання, що сприятиме всебічному і осмисленому сприйманню і засвоєнню учнями навчального матеріалу.

9. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування знань про людину у молодших школярів на уроках природознавства .

Список використаної літератури

1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

2. Байбара Т. Спостереження у процесі навчання природознавства // Початкова школа, 2000. - №6.-с.11-15.

3. Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. - №3.-с.17-19

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник.- К.: Веселка, 1998.- 334с.

5. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа, 2003. - №9.-с.41-46.

6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. - К. Форум, 2003. - 176 с.

7. Біда О.А. Природознавства і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів-Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун", 2000. - 400с.

8. Біда О. Формування природничих понять//Початкова школа, 2000. - №7. - с.23-25.

9. Борисенко Н. Моделі як засіб формування уявлень про явища природи // Початкова школа. -2007. - № 3. - С. 32-34.

10. Варакута О. Дидактичні умови формування природничих понять// Початкова школа, 2000. - №8. - с.46-47.

11. Варакута О. Технологія формування природничих понять у молодших школярів// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.81-88.

12. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.

13. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник /О.В. Скрипниченко, Л.В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін.- К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

14. Герд О.Я. Избранные педагогические труды. - М.: Изд-во АПН РСФСР,1953. - 192с.

15. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984. - 158с.

16. Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.

17. Державний стандарт початкової загальної освіти//Початкова школа. - 2001.-№1.-С. 28-30.

18. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987 .-351 с.

19. Жаркова І, Мечник Л. Керівництво процесом формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2004. - №2. - с. 45-50.

20. Жаркова І, Мечник Л. Уроки з курсу "Я і Україна. Я і природа" природознавства в 3 класі. - К.: Грамота, 2006. - 200с.

21. Жаркова І. Передумови ефективності сприймання природничих знань молодшими школярами// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.77-81.

22. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. - К.: Радянська школа, 1973. - 150 с.

23. Запорожець А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. // Принцип развития в психологи. -М.: 1978., - С.243 - 267.

24. Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 222 с.

25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища шк., 1975. - 176 с.

26. Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.

27. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа. - 2000. - №2. - с.31-34.

28. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. - К.: Рад.школа, 1982.- 96 с.

29. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. -- 1977. -- № 9. -- С. 57-62.

30. Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: Теорія і практика. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. -- 288 с.

31. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений.- М.: Изд. центр "Академия", 2004. - 496 с.

32. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.,1982.-477с.

33. Косма Т.В. Особливості розвитку мислення учнів молодшого шкільного віку. - К.: Радянська школа, 1986. - 168 с.

34. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад.школа, 1989. - 680с.

35. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавчства: Навч.посібник. - 2-е вид., перероб. і допов.- К.: Вища шк., 1990. - 302 с.

36. Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства в 3 класі. - К.: Радянська школа, 1976. - 143с.

37. Неведомська Є. Формування біологічних понять на різних ступенях пізнання // Рідна школа. - 2003. -№9. - СІ5-18 особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.

38. Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121"Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

39. Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.

40. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.

41. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 432 с.

42. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.

43. Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2/Гл.ред. В.В. Давыдов.- М.:Большая Российская энциклопедия,1999.- 672 с.

44. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 1999.-366 с.

45. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т.- Т.З.- К.: Рад.школа Д977.- 670с.

46. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К.: Рад.школа, 1988.-310с.

47. Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. - 1990.- №2. - С. 42-45.

48. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. - М.: Педагогика, 1986. - 176 с.

49. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. - Т.2 .- К.,1954. - 500с.

50. Ягодовський К.П. Практичні заняття з природознавства в початковій школі. Методичний посібник для вчителів. - К.: Рад. школа, 1939.-336 с.

Додатки

Урок

Тема: "Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів".

Мета: формувати уявлення про будову і значення скелета людини, про значення м'язів та їх роботу, про запобігання викривленню кісток і правила вироблення правильної постави та зміцнення м'язів; розвивати спостережливість, допитливість, уміння робити висновки; Виховувати бажання стежити за поставою та зміцнювати м'язи, займатись посильною фізичною працею і фізичними вправами.

Обладнання: муляж скелета людини, внутрішніх органів людини, таблиці "Скелет людини", " М'язи людини" хустинка, склянка, дерев'яна і пластмасова лінійки, сантиметрові стрічки.

І. Організація класу до уроку.

II. Підсумок спостережень за змінами в природі.

III. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне усне опитування.

Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.

Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?

Яке значення для організму людини має шкіра?

Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?

Чим забруднюється шкіра? Чим це загрожує? Що слід робити, щоб шкіра була чистою?

--Чому шкіру треба берегти від пошкоджень? Яку першу допомогу слід надати під час незначних пошкоджень шкіри? Що треба робити під час значних пошкоджень шкіри ?

IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

--Що вам відомо про скелет і м'язи?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке скелет і м'язи, як побудований скелет, яке значення для організму людини мають скелет та м'язи, що потрібно робити. Щоб бути стрункими і мати міцні м'язи.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Практична робота.

-- Поглянете на муляж скелета людини.(Вчитель розповідає і одночасно усе показує на муляжі).

З'єднуючись між собою, кістки утворюють скелет. Скелет людини налічує понад 200 різних за формою і розмірами кісток. Основою скелета людини є хребет, який складається із з'єднаних напіврухомо між собою маленьких кісточок -- хребців. У верхній частині хребет з'єднаний із черепом. У середній частині до хребта кріпляться ребра. Спереду частина хребта разом із ребрами і грудиною утворюють грудну клітку. До грудної клітки кріпляться кістки верхніх кінцівок. До нижньої частини хребта кріпляться кістки нижніх кінцівок.

Таким чином, скелет складається з трьох основних частин: черепа, тулуба і кінцівок.

2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.

Шкіра і внутрішні органи є м якими. Виконаємо практичну роботу. Візьмемо хустинку, яка зроблена з м'якої тканини.

-- Чи можна надати хустинці певної форми, яка б залишалась без змін? Чому? (Хустинка м'яка і не може підтримувати певної сталої форми. Якби ми її не поставили, вона падає.)

Яким чином можна надати хустинці певної форми? (Хустинку потрібно накинути на тверде тіло, яке буде для неї опорою, наприклад на склянку. Тоді хустинка набере форми склянки.)

Поміркуйте, чим є скелет для шкіри і внутрішніх органів. (Скелет є опорою тіла людини, він надає тілу певної форми.)

Що знаходитися у черепі людини? (У черепі знаходяться життєво

важливий орган -- головний мозок, він м'який, його дуже легко пошкодити.)

-- Помацайте голову і скажіть, яким є череп? (Діти по черзі мацають череп муляжу). (Череп є дуже твердим і міцним.)

Поміркуйте, яке значення має череп в організмі людини. (Череп надійно захищає головний мозок від пошкоджень.)

Які органи знаходяться у грудній клітці? (У грудній клітці знаходяться дуже важливі органи -- серце, легені, печінка.)

Поміркуйте, яке значення грудної клітки в організмі людини. (Серце, легені і печінка перебувають у грудній клітці як у справжній клітці, яка за своїми кістками як ґратами захищає їх.)

Захисне значення має також хребет. У хребцях є отвори, які утворюють канал. У цьому каналі міститься спинний мозок.

Отже, скелет людини має таке значення: є опорою організму людини і захищає життєво важливі органи від пошкоджень

3. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про заходи їх запобіганням викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.

Кістки людини дуже міцні. Міцність кісток залежить від речовин, з яких вони складаються. Одні речовини надають кісткам гнучкості і пружності, а інші -- твердості. З віком склад кісток у людини змінюється. Зокрема, у дітей кістки мають багато речовин, які надають твердості. У дорослому віці навпаки кістки тверді, але не гнучкі.

Для того, щоб переконатися, як це впливає на організм людини, виконаємо практичну роботу. Візьмемо пластмасову та дерев'яну лінійки і спробуємо їх зігнути.

Що станеться, коли згинати ці лінійки? (Пластмасова лінійка гнучка, тому її легко зігнути, і вона не ламається. Дерев'яна лінійка тверда, її важче зігнути, а при надмірному згинанні вона може зламатися.)

Який висновок можна зробити із проведеного досліду стосовно кісток дітей і дорослих? (У дітей кістки гнучкі, тому їх легко викривити. У дорослих кістки тверді, тому вони частіше ламаються.)

-- Що може стати причиною викривлення кісток у дітей? (Найчастіше причиною викривлення кісток у дітей, особливо хребта і грудної клітки, є неправильне сидіння за столом чи партою в школі і вдома.)

Крім того, хребет викривлюється якщо: піднімати важкі предмети; постійно носити в одній і тій самій руці або на одному і тому ж плечі портфель; спати на нерівному ліжку; ходити згорбившись, з опущеними плечима і головою.

Пригадайте, яких правил слід дотримуватись, сидячи за столом чи партою у школі та в дома. (Стіл і стілець повинні відповідати зросту; сидіти за столом потрібно прямо, трохи нахилившись уперед; руки треба класти на стіл вільно, не спираючись на них; відстань між грудьми і столом повинна дорівнювати ширині долоні; ноги повинні стояти на підлозі і всією ступнею; коли відчули, що втомилися, потрібно поміняти положення тіла, відхилитися і спертися на спинку стільця.)

Що потрібно робити, щоб запобігти викривленню хребта? (Не піднімати дуже важкі речі; підручники і шкільне приладдя краще носити у ранці або рюкзаку; спати на рівному не дуже м'якому ліжку; не сутулитись під час ходьби; ходити тримаючи спину рівною, плечі розправленими, а голову піднятою; вживати в їжу продукти, які містять речовини, що роблять кістки твердими: сир, молоко, овочі і фрукти.)

4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м 'язів та їх роботу.

-- Що забезпечує певне положення нашого тіла в просторі, що приводить у рух тіло людини, які органи працюють, коли людина усміхається, сердиться, дивується ?

Помацайте свої руки і ноги. Що знаходиться під шкірою, крім кісток? (Під шкірою знаходяться м'язи).

Все життя людина рухається, вона встає, сідає, ходить, нахиляється і випростовується, повертає голову, піднімає і опускає руки та ноги. Всі ці рухи людина виконує завдяки роботі м'язів, адже самі кістки рухатись не можуть. М'язи кріпляться до кісток, до шкіри і до внутрішніх органів. Показуючи м'язи на таблиці, муляжі, вчитель вказує, що кожна частина тіла людини має свої м'язи. Головна особливість м'язів -- здатність скорочуватися й розслаблюватися. При цьому змінюється товщина і довжина м'яза. Це і є їхня робота. До кісток м'язи прикріплюються сухожиллям.

Всього у тілі людини нараховується понад 600 м'язів, які поділяються на м'язи живота, спини, голови, шиї, рук та ніг.

-- Виконайте практичну роботу, описану на с. 159 у підручнику. Зверніть увагу на різноманітність форм і розмірів м'язів людини.

Розглянувши малюнок, ви переконалися, що м'язи людини дуже різноманітні. Проте, як би вони не відрізнялися, спільними для них є те, що вони можуть працювати: скорочуватися і розслаблятися.

Коли м'язи скорочуються, вони стають коротшими і товстішими

Коли м'язи розслабляються, вони стають довшими і тоншими.

Під час скорочення м'яз тягне до себе кістку. До якої він прикріплений.

Внаслідок розслаблення м'яза, кістка повертається у попереднє положення.

-- Виконайте практичну роботу в парах. Визначте, хто із вас буде проводити вимірювання, а хто демонструватиме роботу м'язів.

1. Опустіть руку вниз і виміряйте сантиметровою стрічкою товщину руки вище ліктя, у тому ж місці.

2. Сильно зігніть руку в лікті і знову виміряйте товщину руки вище ліктя.

3. Порівняйте результати, отримані під час першого і другого вимірювання.

4. У якому положенні рука тонша, а в якому товща? Чому? (Коли рука опущена, м'яз тонший, тому він розслаблений. Коли рука зігнута, м'яз товщай, тому він скоротився.)

5. Встаньте навшпиньки, а потім нахиліться і промацайте м'яз литки. Що ви відчули? А тепер розслабте м'яз і знову промацайте його. Як змінився м'яз? 6. Який можна зробити висновок про роботу м'язів?

Виконуючи різні рухи. Ми з вами не задумаємося над тим, коли і який м'яз має скорочуватися чи розслаблятися. Це відбувається за командою, яку дає м'язам мозок. Це він керує роботою м'язів. Під час ходіння у тілі людини працює до 200 м'язів, 43 -- коли людина зморщує чоло, 17 -- коли людина посміхається. Як це відбувається ви дізнаєтеся на наступних уроках. 5. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про заходи, що сприяють зміцненню м 'язів і їх вплив на здоров 'я людини.

М'язи, скорочуючись, приводять в рух кістки нашого тіла. Вони сприяють різноманітним рухам нашого тіла, а також підтриманню його в певному положенні. Ви на дослідах переконалися в тому, що м'язи -- активний орган руху. Праця людини пов'язана з рухами її м'язів.

-- Поміркуйте, чи може бути стрункою людина, у якої слабкі нерозвинені м'язи. Чому? (Людина, у якої слабкі нерозвинені м'язи, ніколи не буде стрункою. Адже саме м'язи підтримують випрямленими спину і плечі. Тримають голову.)

-- У кого міцні і добре розвинуті м'язи? (М'язи міцні і добре розвинуті у людей, які займаються фізичною працею, фізкультурою і спортом. Ці види діяльності тренують м'язи, завдяки чому людина стає сильною, спритною, витривалою. Людина з тренованими м'язами не втомлюється швидко.)

Запам'ятайте, що головний ворог м'язів -- це нерухомість, а найкращий товариш -- рух, тому рухайтеся якомога більше і ви будете стрункими й здоровими.

-- Поміркуйте, у людей яких професій міцні і добре розвинені м'язи. Чому? (М'язи добре розвинуті у спортсменів, у людей, професії яких пов'язані з фізичною працею, тому що спорт і фізична праця сприяють зміцненню м'язів.)

Робота з підручником.

Прочитайте статтю „ Чому треба тренувати м'язи” і дайте відповідь на запитання:

1. Як усунути втому м'язів.

2. Чому під час ігор оголошують перерви?

VI. Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів

1. Бесіда

1. Яке значення для людини має скелет?

2. З яких частин складається скелет людини?

3. З яких кісток складається скелет тулуба?

4. З чого складається хребет?

5. Знайдіть і покажіть м'язи на таблиці.

6. Які зміни відбуваються в організмі під час роботи того чи іншого м'яза?

2. Робота з малюнками на дошці.

Розглянь малюнки. Хто з дітей правильно вибрав місце для роботи, а хто неправильно?

3. Робота в зошиті з друкованою основою.

Перевір себе. Постав у стовпчику «+», якщо ти виконуєш написане.

Не сутулюсь.
Щодня роблю ранкову гімнастику.
До школи і додому йду пішки.
Старанно роблю фізкультхвилинки на уроках.
Активно займаюся на уроці фізкультури.
Займаюсь у спортивній секції.
Займаюсь у танцювальному гуртку.
Граю в рухливі ігри на свіжому повітрі.
Допомагаю батькам виконувати хатню роботу.
Шкільне приладдя ношу у ранці.

Запиши, скільки у тебе «+».

Якщо вийшло менше 8 «+», то твої м'язи і скелет не будуть міцними. Поміркуй, що слід зробити, щоб їх зміцнити.

4. Завдання для застосування знань

-- Позначити «+» у таблиці функції частини скелета і дати відповіді на запитання:

1. Які функції є спільними для всіх частин скелету?

2. За якими функціями вони відрізняються

Функції	Кістки черепа	Кістки тулуба	Кістки кінцівок
Опора тіла
Захист внутрішніх органів
Орган руху
Участь у диханні

3. Чому у сутулих людей погано працюють серце і легені?

4. Які м'язи розвиваються, коли займатися бігом? Плаванням? Грою у волейбол? Тенісом?

5. Розкажіть, що ви робите для того, щоб розвивати свої м'язи?

6. У чому полягає робота м'язів? Покажіть на одному із прикладів роботу м'яза.

7. Що треба робити під час фізичної праці, щоб довше забезпечити роботу м'язів?

VII. Підсумок уроку

1. Який орган є опорою тіла людини?

2. Завдяки яким органам людина рухається?

VIII. Завдання додому

Опрацювати статті на с. 157-161 у підручнику. Дати відповіді на запитання після них.

Додаток Б

Завдання для самостійних робіт

Тема «Людина - живий організм»

1. Які органи тіла людини ти знаєш?

2. Як ти дбаєш про чистоту шкіри?

3. У статті «Шкіра - захисник організму» (с. 56) прочитай третій абзац. Чому шкіра не заважає нам рухатися?

4. Яке значення для організму людини має шкіра?

5. На с. 159 прочитай поради, як бути струнким. Додержуй їх.

6. Яке значення для організму людини має скелет?

7. Чи однакову форму мають твої зуби? Пригадай, якими зубами ти відкушуєш їжу, а якими її пережовуєш.

8. Серед перелічених продуктів харчування: м'ясо, молоко, риба, яйця, сир, хліб, картопля, квасоля, горох, каша гречана, капуста, морква, буряк, виноград, масло, чай, кава -- назви спочатку продукти рослинного походження, потім -- тваринного.

9. Чому треба доглядати зуби?

10. Чому необхідно харчуватися різноманітною їжею?

11. Чому перед тим як сідати за стіл, ти повинен помити руки?

12. Яке значення для організму людини мають органи травлення?

13. Грудна клітка весь час опускається і піднімається. Простеж, коли вона піднімається, а коли опускається.

14. У статті «Для чого і як людина дихає» на с. 164-165 прочитай третій абзац. Що ти робиш для розвитку легень?

15. Довідайся, як турбуються про чистоту повітря, води на підприємствах, де працюють ваші батьки.

16. Як ти розумієш вислів: «Ліс -- це здоров'я людини»?

17. У статті «Бережи органи дихання» на с. 165-166 прочитай другий абзац. Чому регулярно треба провітрювати класну кімнату? Чи додержуєте ви цього правила?

18. Для чого люди в містах і селах висаджують дерева, кущі, вирощують сади, розбивають квітники?

19. Чи могла б людина жити без повітря? Чому?

20. У статті «Для чого людина органи кровообігу» на с. 166-167 прочитай другий абзац. Що таке пульс?

21. У цій же статті на с. 167 прочитай останній абзац. Що ти робиш для зміцнення свого серця?

22. Вийди із-за парти, присядь кілька разів, потім сядь за парту і полічи свій пульс. Чому він став частішим?

23. У статті «Мозок і нерви» прочитай останній абзац. Що сприяє зміцненню нервової системи? Як ти дбаєш про зміцнення своєї нервової системи?

24. Чому нервову систему треба оберігати від перевтоми і захворювань?

25. У статті «Як людина сприймає довкілля» на с. 169-170 прочитай другий абзац. Про які правила охорони органу зору тут йдеться? Додержуй їх завжди.

26. У статті «Вухо - орган слуху» на с. 170-171 прочитай другий абзац. Про які правила охорони органу слуху тут йдеться? Чи додержуєш ти цих правил?

27. Чому, коли у тебе нежить, треба користуватися хусточкою?

28. Які органи чуттів ти знаєш? Яке значення для людини вони мають?

29. Чому в усіх місцях, де ми буваємо, треба додержувати чистоти?