Шумовий оркестр можна збагатити елементарною грою на різних музичних інструментах: сопілочках, дудочках, блок флейтах, металофонах, тріодах і барабанчиках різних розмірів і звучностей. Шумовий оркестр є цікавою формою, але не тільки сам по собі, а як привід для рольової гри, імітації звуків тварин, пташок. Чим різноманітніші інструменти, тим яскравіше активізується фантазія учня.

Тематичні цикли уроків допомагають наповнити ігри глибоким і пізнавальним змістом. Наприклад, ігри на теми природи можуть бути урізноманітненні казковими персонажами, конкретними темами: «Птахи», «Квіти», «Ляльки». У всьому цьому головне - почуття єдності світу природи і людей. З метою удосконалення музичного творчого розвитку школярів використовуються загадки з придумуванням мелодії до загадки та доспівуванням відповіді.

У співі учні отримують задоволення від чистоти унісону, злиття голосів усього класу. Тому, при співі не слід відривати від руху мелодії, який нерозривний з нею. Показуючи, як народжуються мелодії, учні самі зможуть створити мелодію за допомогою голосу чи шумового оркестру.

Урок музики - це урок мистецтва, де все має бути гармонійним, естетичним. Як показує досвід, без опори на знання, тобто без навчання, якість виконання творчих завдань невисока. Чим більше у дітей знань, досвіду, чим сформовані творчі навички, тим краще результат у цьому виді діяльності. Проте, сказане не означає, що ігрові методи і прийоми слід застосовувати якомога частіше, це може призвести до того, що учні сприйматимуть урок як розвагу. Іноді їм більше імпонує серйозний тон [32, с. 14-15].

Отже, технологія навчання молодших школярів на уроці має бути такою. Вчитель постійно спостерігає за дітьми проводячи урок з елементами розважальності, а коли він побачить, що треба активізувати дітей, то урізноманітнює види художньої діяльності як методу.

Таким чином, можна зробити висновки, що ігрова творча діяльність доставляє учням незрівнянну радість, естетичну насолоду, розвиває музично-творчі здібності, робить їх гуманними, духовно багатшими, сприяє самовираженню, прояву самостійності в засвоєнні художньо-смислової інтерпретації творів музичного мистецтва.

Отже, в міру оволодіння завданнями та формування нових умінь учні поступово включаються у процес виконання творчих завдань, які мають бути: по-перше, комплексними, тобто охоплювати різні види музичної діяльності; по-друге, забезпечувати досягнення мети, сприяти формуванню творчої індивідуальності. Розвиток творчих здібностей може базуватися на будь-яких комбінаціях ігор, але головна мета - пізнання у грі нового, творчого, невідомого.

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу. Іграм можна вигадати яскраві, образні назви [6, с. 45].

Розкриття теми уроку

Гра в кореспондентів: скласти опитувальник до однієї з тем програми й опитати маму, тата, друзів, сусідів, знайомих про їх ставлення до музики. Наприклад, у 8 класі, під час вивчення сучасної музики, кореспонденти можуть запитати: «Яку музику Ви любите?», «А яку вважаєте сучасною?» У даному випадку кореспондент має змогу познайомитись з думками багатьох людей і порівняти їх зі своїми власними.

Гра «Вартові казкового королівства» - для підведення підсумків з теми. Учитель оголошує про те, що король та королева казкового королівства запрошують на бал. Усі хочуть на нього потрапити. А перепусткою є відповіді на запитання двох вартових, що стоять на вході до королівства. Основою питань с теми уроків (творчість композитора, теоретичний матеріал).

Бесіда та слухання музики, знайомство з композиторами

Гра у психологів, які розуміються на найпотаємніших проявах людської душі. Умови перед слуханням музичного твору: людина прийшла до психолога розповісти про наболіле. Що можна сказати про цю людину?

Аукціон композиторів. Умови: учитель показує портрет композитора. Учні, щоб його «викупити», мають «робити ставки» - називати відомості з життя, твори, характеризувати творчість, засоби виразності тощо. Хто назве більше - той переможець.

Гра в детективів використовується для засвоєння поняття «композиторський стиль». Змагаються дві команди, які пропонують одна одній офіційну справу для розкриття незнайомця за музичними прикметами, ознаками-доказами (жанри, засоби виразності, теми творчості, історія створення окремих творів, факти «злочину».). Перемагає команда та кращий детектив. Оцінюється оригінальність «Особової справи злочинця».

Гра «Спіймаємо в долоньки» (молодші класи) застосовується для розширення словникового запасу стосовно емоційно-образних характеристик музичних творів. Після прослуховування твору учитель описує характер, спеціально називаючи неправильні слова. Учні повинні «зловити» правильні слова-характеристики даного твору.

«Дерево мудрості». Учні слухають розповідь учителя про життя і творчість композитора, придумують запитання щодо почутого, записують їх та «вішають на Дерево мудрості». Кожен підходить до Дерева, «зриває» записку, читає, відповідає. Інші оцінюють запитання та відповіді.

Ігри-конкурси «Впізнай мелодію», «Змагання музикознавців» (хто краще знає творчість композиторів, факти з їх життя), «Змагання конферансьє» (хто краще оголосить твір).

«Поле чудес» можна використати для кращого запам'ятовування термінів, понять, імен, географічних та біографічних даних, пов'язаних з вивченням творчості композитора.

Ігри-інсценізації (гра «Пантоміма») до творів для слухання: наприклад, Е. Ґріг «В печері гірського короля», П. Чайковський «Хвороба ляльки», «Нова лялька», «Марш олов'яних солдатиків».

Ігри-драматизації: розігрування епізодів з життя композиторів: наприклад, казки про В. Моцарта, про Л. Бетховена.

Вивчення музичної грамоти

Гра в розвідників (засвоєння поняття «розміщення нот на нотному стані»): вхід до класу через пароль, розшифровування послання, створення свого послання.

«Конструктор» - для складання тривалостей у такти, тактів вивченої пісні - в мелодії, геометричних фігур різного кольору - в форми музики.

«Казка» - для пояснення вчителем навчального матеріалу (поняття нотної грамоти) у формі казки. Або учням пропонується вигадати свою казку за вивченим матеріалом з будь-якими героями та сюжетом, зрозумілу усім, але так, щоб її головна думка відображала суть навчального матеріалу. Оцінюється оригінальність вигаданого, гумор, незвичність казки.

Пісня-гра «Впізнай, чий це голос» - для розвитку тембрового чуття (поспівка І. Асєєва).

«Картки» (можуть містити музичні терміни, знаки нотного письма) - дітям роздаються картки, учитель дає визначення терміну, а дитина, що тримає відповідну картку, має вибігти на середину класу; в іншому варіанті - дитина, що отримала картку, сама має дати визначення.

«Музичний рибалка» («Збираємо квіти») - музичні терміни записуються на вирізаних із паперу рибках (квітах). Учні ловлять рибу (збирають квіти), пояснюють терміни. Хто не може пояснити, кидає рибку назад в озеро. Кращий той, хто наловив більше риби (назбирав більше квітів).

Розспівування, робота над вокально-хоровою вправою

«Гра-зарядка», яка містить і ритмічну гру «Поїзд», і «Музичне вітання».

«Живий рояль» застосовується для гри на вивчених ступенях ладу. Наприклад, засвоєно V, III, VI ступені. Учні діляться на три групи, за кожною з них закріплюється один зі ступенів, а учитель (або учень-учитель) вказує по черзі на одну з груп. Групи відтворюють свої звуки.

«Секрет» використовується для співу ступенів ладу, які «по секрету» показує на пальцях один учень (наприклад, 1,2,3,2,1), клас співає на склад «ма» («льо», «лє»), а інший учень має розгадати «секрет» - назвати ступені. Гра розвиває не лише музичний слух, а й пам'ять.

Робота над поспівкою, розучування та виконання пісні

«Гра в назву» може бути використана як завдання до показу нової пісні, колі: учні вигадують свою назву твору.

«Луна» повторює за вчителем музичні фрази з пісні: причому «лінива» - лише кінець фрази, «старанна» - повторює кожну фразу двічі, «розумна» - співає нотами.

Гру «Мелодія-лото» можна грати у двох варіантах. У першому перевіряється знання нотного запису: картки лото містять записані нотами фрази пісні, з яких потрібно скласти мелодію; в другому - розвивається звуковисотне чуття - картки містять запис усієї мелодії, потрібно слухати виконання учителем цієї мелодії з помилками і фішками закривати фальшиві ноти.

На кожному етапі розучування пісні можна проводити гру «Критики». Для цього двом-трьом (для першого разу) учням роздаються картки з назвою елементів співу, за якими потрібно слідкувати, а потім «покритикувати», тобто розкрити якість їх виконання хором-класом. Наприклад, це можуть бути елементи: співацька постава, дихання, вступ, закінчення фраз, унісон, дикція.

Гра на елементарних музичних інструментах

Гра «Музичний експеримент» - для пошуку нового інструментарію, визначення його «музичних» можливостей: ритмічних, мелодичних, динамічних тощо, а також створення елементарних п'єс на основі таких інструментів.

Гра «Казка» - створення музичної казки з використанням музичних інструментів (О. Трофимчук, Т. Тютюнникова).

Рухи під музику

Для виконання різноманітних рухів під музику існують пісні-ігри, пісні-забави (збірки «Молодощі» М. Лисенка, «Весняночка» В. Верховинця, «Дитяча розвага», «Українське довкілля» С. Титаренка). Руховими є також інсценізації сюжетно-рольових пісень («Господарство» Я. Степового, «Веселий музикант» А.Філіпенка), інсценізація творів для слухання («Ранок», «В печері гірського короля» Е. Гріга, «Марш олов'яних солдатиків» П. Чайковського, «Дощик» В. Косенка).

Гра в диригента спрямована на пластичне вираження музичних творів диригентськими жестами. До гри залучають всіх дітей класу, а кращий диригент керує виконавцями під час «концертного виконання твору».

Творча гра «Знайомство» (ритмізація, мелодизація свого імені) - найперша музична гра в школі. Учитель вітається з класом, пропонує познайомитись у незвичайній формі - музичній. На ритмічно-мелодичну вокальну імпровізацію вчителя музики у формі питання «Як тебе звати?» діти, відповідно, повинні проспівати своє ім'я.

Гра «Казка» спрямована на розвиток літературних творчих здібностей, коли учні можуть створювати казки, де б головним героєм були Музика, музикант, інструмент.

Гра «Музичний живопис» повинна розкрити живописні таланти учнів. На «живописних полотнах» можуть бути образи пісень, творів для слухання, власний варіант музичної партитури з вигаданими учнями нотними записами, оркестровкою.

Гра «Естафета» по своїй суті є вокальною імпровізацією, завдання якої - спів нових інтонацій від заданого (попереднього) звука.

Висновки, домашнє завдання

Гра «Збір колекцій» (прийом Н. Гродзенської) використовується для систематизації знань учнів з окремих музичних тем і питань: збір музичних термінів, творів композиторів, образів, пісень, творів певної музично-естетичної тематики, певної форми, з певними засобами виразності.

Гра «Реклама» спрямована на розвиток музичної пам'яті, яка має охопити музику телеекрана, визначити конкретні музичні твори та їх авторів, прорекламувати дану музику на уроці. Цю гру варто запропонувати учням старших класів як зразок поєднання класичного та сучасного.

Отже, у міру оволодіння завданнями та формування нових умінь учні поступово включаються у процес виконання творчих завдань, які мають бути: по-перше, комплексними, тобто охоплювати різні види музичної діяльності; по-друге, забезпечувати досягнення мети, сприяти формуванню творчої індивідуальності. Розвиток творчих здібностей може базуватися на будь-яких комбінаціях ігор, але головна мета - пізнання у грі нового, творчого, невідомого.

Висновки

Гра - це потужний стимул навчання, різноманітна й сильна мотивація вчення. У грі активізуються психологічні процеси учасників ігрової діяльності: увага, запам'ятовування, інтерес, сприйняття і мислення. Гра емоційна за своєю природою і здатна оживити навіть саму суху інформацію, зробити яскравою, такою, що запам'ятовується. У грі можливе залучення кожного учня в активну діяльність, тому така форма уроку протистоїть пасивному слуханню і читанню. У процесі гри інтелектуально пасивна дитина вільно виконає такий обсяг роботи, який їй недоступний у звичайній навчальній ситуації. Гра дозволяє задіяти у навчальних цілях енергію, яку школярі витрачають на «підпільну» ігрову діяльність.

Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання дітей і відповідними їй педагогічними результатами, які можна обґрунтувати, що характеризується навчально-пізнавальної спрямованістю. Аналіз емоційного стану дітей у результаті проведеного уроку музики із застосуванням ігровий технології показує, що урок викликає в дітей емоційний підйом, що сприяє засвоєнню матеріалу.

Результати дослідження показали, що ефективність музично-естетичного виховання молодших школярів залежить від активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви розвитку яких сприяють такі педагогічні умови:

1) використання засобів художньої виразності різних видів мистецтва;

2) добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, зокрема, наявність у запропонованих піснях не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку;

3) застосування художньо-ігрових методів і прийомів у процесі хорового співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, гри на музичних інструментах;

4) використання літературної творчості: вірші, казки, загадки, байки;

5) створення на уроках навчально-творчої атмосфери.

Художньо-творчі здібності, які розвиваються під час ігрової творчої діяльності, відбиваються на результатах навчання і виховання в цілому. Тому постають завдання застосовувати такі засоби і методи навчання, при яких творчі здібності формуються на найвищому рівні.

Формування глибоких і міцних знань, умінь і навичок шляхом загальної естетизації та інтелектуалізації комплексних уроків вирішує гармонізацію творчого розвитку школярів застосуванням ігрової діяльності. Результати творчої реалізації учнів великою мірою залежать від наявності продуманої системи відповідних творчих завдань, емоційної налаштованості на спільну співтворчість учнів і вчителя у різних видах художньої діяльності.

Гра для молодших учнів є засобом відображення навколишньої дійсності, способом проникнення в діяльність і стосунки дорослих. У грі дитина проникає в ті сфери життя людей, які поза грою їй недоступні. Відтворюючи близькі її розумінню сторони життя й праці людей, їхні взаємини, вона набуває досвіду спілкування, опановує правила людського співжиття.

Головне біологічне призначення гри, як відзначав Л. Виготський, у створенні уявної ситуації, яка допомагає тренувати природні механізми цілеспрямованої діяльності завдяки уявній ситуації створюється зона найближчого розвитку дитини. У грі дитина завжди підноситься над своїм середнім розвитком, своєю звичайною поведінкою, тому гра - джерело і засіб розвитку.

Виховне значення ігор на уроках музики полягає в тому, що вони сприяють розвиткові в дітей активності, самостійності, віри в свої сили, загартовують волю, навчають гідно перемагати та програвати. Цікава гра не набридає, а відтак, дає можливість самовдосконалюватися - учні повертаються до неї знову й знову, запрошують до неї нових партнерів, придумують нові правила.

На уроці музики доцільніші такі ігри, які не вимагають тривалої підготовки дітей, в яких можна варіювати ігрові елементи. І, звичайно, всі вони мають бути навчальними. Критерієм доцільності використання гри є те, наскільки вона допомагає досягти навчальної, виховної і розвиваючої мети.

Проблема гри на уроці музики багатоаспектна. Крім змісту ігрових ситуацій, необхідно правильно визначити місце і обсяг гри залежно від дидактичних завдань. На різних уроках проблема стимулювання навчально-пізнавальної діяльності за допомогою гри вирішується по-різному. Найчастіше використовуються ігри ролеві, рухливі, дидактичні. На уроці музики недопустимі азартні ігри.

Учитель повинен добре володіти методикою проведення ігор, чітко уявляти їх мету і завдання, надавати дітям значної самостійності. Гра має бути динамічною, тому недопустимі довгі пояснення, численні зауваження дисциплінарного порядку.

В ігровій формі можна проводити як окремі етапи уроку музики, так і весь урок. До кожної теми уроку, окремого виду діяльності можна придумати гру. Для її створення потрібні винахідливість і фантазія. Завдання гри - сприяти активному розвитку музичних здібностей, засвоєнню теоретичного матеріалу. Вона має викликати сильні й тривалі позитивні емоції, бажання навчатися без примусу.

Таким чином, ігрова діяльність - різновид активної творчої діяльності дітей, в процесі якої вони оволодівають способами спілкування між людьми засобами мистецтва. Вона є свого роду дитячим моделюванням соціальних відносин. При правильному керівництві з боку дорослих ігрова діяльність формує естетичні, моральні, інтелектуальні, творчі сфери свідомості.

Список літератури

ігровий урок музичний школяр

1. Авдієвський А.Т. Програми з музики для середньої школи та позакласна робота з музики в 1-4 класах. / А. Болгарський, І. Гадалова, З. Жофчак. - Київ, 1994. - 45 с.

2. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! / Ш. Амонашвили. - М., 1983, - с. 31.

3. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе. / Апраксина О. - Москва, 1983. - 123 с.

4. Ващенко Г. Виховна роль мистецтва // Праці з педагогіки та психології, Т.4. - К., 2000. - С. 196-256.

5. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини./ Н. Ветлугіна. - К.: Музична Україна, 1978. - 253 с.

6. Верховинець В.М Теорія українського народного танцю. / В. Верховинець. - К.: Музична Україна, 1990. - 150 с.

7. Вітрянський Ю.М. Художньо-естетичне виховання учнів в умовах мистецького закладу // Мистецтво і освіта, 2010. - №1 - С. 7-9.

8. Вікова та педагогічна психологія: [Навч. посібник] / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

9. Виготський Л.С. Уявлення і творчість в дитячому віці. / Л. Виготський. - М., - 1967. - 246 с.

10. Гребенюков Г.В. Мистецтво найсприятливіший засіб залучення дитини до культури і духовних цінностей // Мистецтво в школі, 2011. - №10. - С. 16-19.

11. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: [Метод. посібник]. / О. Гумінська. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 104 с.

12. Дмитриева Л.Г. Методика музыкального воспитания в школе. / Л. Дмитриева, Н. Черноиваненко. - Москва, 1989. - 246 c.

13. 3іміна А.М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: [підручник] / А. 3іміна. - М., 1993. - 145 с.

14. Запорожець А.В. Вибрані психологічні праці у 2-х томах / за ред. В.В. Давидова, В.П.Зінченка. - М.: Педагогіка, 1986. - с. 22.

15. Кушка Я.С. Методика музичного виховання дітей / Я. Кушка. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 216 с.

16. Лазаревська О.М., Науменко С.І. Творчість дитини і музичне виховання // Початкова школа. - 1994. - №11. - С. 16-18.

17. Лобова О.В. Музика. [підручник для 2 класу] / О. Лобова. - К:, 2003. - 144 с.

18. Леонтович М.Д. Практичний курс навчання співу у середніх школах України / З педагогічної спадщини композитора. Упор. Л.Іванова. - Муз. Україна, 1989. - 136 с.

19. Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура // Науково-методичний журнал. - №4 (16). - Харків, 2009. - С. 5.

20. Мистецтво в школі: музика, образотворче мистецтво, художня культура // Науково-методичний журнал. - №12 (24). - Харків, 2010. - С. 7.

21. Музыка в начальных классах: [Метод. пособ. для учителя] / О. Абдуллин, Т. Бендер, Т. Вендрова и др. - М.: Просвещение, 1985. - 140 с.

22. Олексюк О.М. Музична педагогіка: [Навч. посіб.]. / О. Олексюк. - К.: КНУКіМ, 2006. - 188 с.

23. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. / Г. Падалка. - К.: Муз. Україна, 1982. - 144 с.

24. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах.: [Навч. посіб.] / Е. Печерська. - Київ: Либідь, 2001. - 272 с.

25. Печерська Е.П. Удосконалювати музично-творчий розвиток дітей // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 40.

26. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл. Музика: 1-4 класи / Авт. кол.: О. Ростовський, Р. Марченко, Л. Хлєбникова, З. Бервецький. - К.: Перун, 1996. - 128 с.

27. Ростовський О.Я. Взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики: [Метод. рекомендації] / О. Ростовський. - К.: Освіта, 1991. - 48 с.

28. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі.: [Навч.-метод. посібник]. / О. Ростовський. - Тернопіль, 2000. - 215 с.

29. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання. / О. Ростовський. - К.: І3МН, 1997. - 248 с.

30. Самолдіна К. Використання рухів на уроках музики в загальноосвітній школі // Музика в школі. - 1980. - №6. - С. 31.

31. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: / В. Сухомлинський. - У 5-ти т. Т.З. - К.: Рад. шк., 1977. - 670 с.

32. Тарасов Г. Психологические особенности музыкального обучения младших школьников // Музыка в школе. - 1983. - №2. - С. 14-18.

33. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей // Избранные труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1985. - С. 222.

Размещено на Allbest.ru