Особливості засвоєння якісних прикметників дошкільниками із загальним недорозвитком ІІІ рівня

Як вже згадувалося вище, більш всього діти називали оцінні прикметники. Наприклад, про лимон говорили: несмачний, кислий; про лисицю прикметників цієї групи було більш всього: хитра, добра, погана, хижа; про рукавички - хороші, красиві та ін. Найменше діти називали прикметники, що позначають матеріал, величину і форму, оскільки без наочної опори дітям важко представити їх. Прикметників, що позначають колір, було багато. Ця категорія прикметників легша, оскільки два предмети мають певний колір, а колір рукавичок діти могли легко представити.

Перейдемо до аналізу наступної серії - опис предмету змальованого на картинці, результати якого відбиті в таблиці 2.

В середньому діти називали 3,8 прикметників. Цей показник вищий за попередній результат, показаний ними в першій серії експерименту. Перевищили його чотири дитини, у останніх двох дітей індивідуальний показник нижче середнього. З аналізу таблиці 2 можна зробити висновок, що кількість спожитих дітьми прикметників зросло. Це говорить про те, що по картинці дітям легко описати предмет.

Якісний аналіз: зростає кількість прикметників всіх категорій на 1 - 2 слова. По картинці дітям легше описати предмет, оскільки виразно виявляються деякі його ознаки - колір, форма, величина. Але як і раніше більш всього оцінні прикметники, а менше - що позначають матеріал, величину і форму.

Звернемося до аналізу даних третьої серії - опис натурального предмету, результати якої відбиті в таблиці 3.

Діти називали в середньому 4,3 прикметників за уявленням. Цей показник вище попереднього, представленого в таблиці 2. Перевищили середній показник три дитини, у останніх дітей індивідуальний показник нижче середнього. Аналіз таблиці 3 показує, що в третій серії експерименту діти назвали найбільшу кількість прикметників.

Якісний аналіз останньої серії дітей експериментальної групи показує значне збільшення вживання прикметників, що позначають матеріал. На основі сприйняття натурального предмету ця його ознака легше розпізнається дітьми. Практично на тому ж рівні залишилося вживання прикметників, що позначають колір. Ця ознака у всіх трьох методиках залишалася досить стабільною і такою, що часто вживається. Вживання оцінних прикметників залишається досить високим. Вживання оцінних прикметників залишається досить високим. Вживання різнофакторних прикметників і прикметників, позначаючу величину і форму залишається практично на тому ж рівні.

У всіх серіях експерименту лідирують по кількості вживання оцінні прикметники, потім йдуть прикметники, що позначають колір, причому це категорія прикметників, що часто вживається, яка впродовж всього експерименту залишається досить високою. Менше всього діти спожили прикметники, що позначають матеріал, величину і форму. Але їх кількість поступово збільшується у міру того, як методика легшає.

Таким чином, був проведений констатуючий експеримент і виявлені кількісні і якісні показники рівня розвитку активного словника прикметників у дітей з ЗНМ. Ці дані дозволяють зробити висновки про рівень розвитку активного словника, які можна сформулювати таким чином:

- кількість спожитих прикметників дітьми низьке, але воно збільшується у міру того як методика легшає;

- найбільші труднощі спостерігалися у дітей при назві прикметників за уявленням;

- з'являється більше додавальних, позначаючих матеріал, величину і форму, коли діти спираються на картинку або натуральний предмет.

Все це свідчить про недостатній рівень сформованості активного словника прикметників дітей з ЗНМ, що підтверджує необхідність проведення з ними коректувальної роботи.

2.5 Система коректувально-педагогічної роботи по розвитку активного словника додавальних дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ

Мета формуючого експерименту - розвивати активний словник прикметників у дітей з ЗНМ.

Формуючий експеримент складається з трьох етапів:

1. Підготовчий етап.

Мета: підготовка бази для розвитку словника прикметників.

На цьому етапі проводиться робота по розвитку психічних процесів, а також збагаченню словника іменників і дієслів.

2. Основний етап.

Мета: розвиток активного словника прикметників.

3. Закріпний етап.

Мета: перевірка використання прикметників в самостійній мові.

Діти, що брали участь в експерименті із задоволенням виконували завдання, раділи своїм правильним відповідям, а якщо відповідали неправильно, то прагнули виправити помилки. Під час проведення формуючого експерименту були деякі труднощі в розумінні інструкції, особливо на первинному етапі, викликані мовним порушенням, неуважністю, звиканням до експериментатора.

В процесі виконання завдань деякі діти потребували допомоги педагога, що виявляється як в простому повторенні інструкції до завдання, так і аж до пояснення і прикладу педагога. Особливий інтерес викликали завдання, що супроводилися яскравим наочним матеріалом, додатковими заохоченнями, а також завдання характеру змагання. На початкових заняттях деякі діти через особливості свого характеру інколи балувалися, голосно кричали, слабо реагували на зауваження. Пізніше діти звикли до регулярних занять, самі просили пограти з ними ще.

2.6 Ігри та вправи на формування прикметника у дошкільників з ЗНМ ІІІ рівня

Засвоєнняя якісних прикметників

1. Словотворення з використанням суфікса -н-.

а) Без чергування.

Мовний матеріал: смачний, жирний, розумний, чесний, брудний, холодний, морозний, цікавий, вередливий.

б) З чергуванням в корені слів.

Мовний матеріал: смішний, нудний, похмурий.

2. Словотворення за допомогою менш продуктивних суфіксів -ив-, -лив-, чин-, -оват-, евати ін.

Мовний матеріал: ледачий, червивий, красивий, правдивий, образливий, забудькуватий, дощовитий, боязкий, терплячий, балакучий, галасливий, сіруватий, синюватий і т. д.

Гра в лото "Якого кольору"? (закріплення узгодження прикметника з іменником).

Гра може проводитися в двох варіантах.

1-й варіант. У дітей картки із зображенням предметів різного кольору. Логопед називає колір. Діти знаходять на картках предмет цього кольору, потім називають предмет і його колір (наприклад, у мене червона шапка, у мене червона куля і т. д.).

2-й варіант. У дітей картки, на яких зображені предмети одного кольору. Логопед називає предмет. Діти знаходять зображення цього предмета у себе на картках і називають його колір (наприклад, у мене червона машина, у мене зелена машина і т. д.).

Гра "Знайти за кольором" (закріплення узгодження прикметника і іменника в роді і числі).

Дітям пропонуються картинки або предмети різного кольору. Логопед називає колір. Діти знаходять предмети цього кольору, які підходять до цієї форми прикметника.

Червоне - яблуко, сукня, пальто, кашне. Жовта - ріпа, гарбуз, сумка, диня.

Зелений - огірок, коник, лист, кущ.

Гра "Веселка" (закріплення узгодження прикметника і іменника).

На великому плакаті на дошці зображена веселка. Уточнюється назва барв веселки. Діти отримують предметні картинки різного кольору.

Логопед: У кожної барви веселки є свої улюблені предмети, які завжди або майже завжди мають цей колір. Підберіть картинки до кожної барви веселки.

Діти розподіляють картинки під барвами веселки і називають кольори предметів : помідор червоний, апельсин помаранчевий, лимон жовтий, сонце жовте, лист зелений, трава зелена, небо блакитне, незабудки сині, волошка синя.

Гра "молодий художник" (закріплення узгодження прикметника з іменником).

Діти вибирають собі кухлі-фарби різного кольору. Потім кладуть їх на палітру і називають фарбу: "У мене червона фарба" і т. д. Потім дітям роздають нерозфарбовані картинки овочів (фруктів). Діти повинні назвати, якою фарбою вони розфарбовуватимуть цей овоч або фрукт. Наприклад: "У мене помідор. Він червоний, тому я візьму червону фарбу.

Гра "Яким олівцем ти розфарбовуватимеш"? (закріплення узгодження прикметника з іменником).

Дітям даються нерозфарбовані картинки. Діти визначають, яким кольором і що вони розфарбовуватимуть.

Наприклад: "Зеленим олівцем я розфарбовуватиму траву, листя на деревах, жовтим олівцем я розфарбовуватиму соняшник, сонце і т. д".

Гра "Незнайко прийшов в магазин" (закріплення узгодження прикметника і іменника, розвиток діалогічної мови).

Незнайко: Я забув, як називається те, що я хотів купити. Продавець: Ти хотів купити овоч або фрукт? Незнайко: Я хотів купити фрукт. Продавець: Який він за кольором? Незнайко: Він жовтий. Продавець: А який він за формою? Незнайко: Цей фрукт овальний. Продавець: А який він за смаком? Незнайко: Цей фрукт кислий. Продавець: Напевно, ти хотів купити лимон. Незнайко: Правильно, я хотів купити лимон. Це фрукт, він жовтий, овальний і кислий.

Гра "Магазин. Фрукти".

Продавець: Що ви хочете купити?

Покупець: Мені потрібні сливи. У вас є стиглі сливи?

Продавець: Сливи незрілі, зеленню. Але у нас стиглі абрикоси.

Покупець: Тоді зважте мені, будь ласка, 2 кг абрикос

Продавець: А що ви ще хочете купити?

Покупець: Ще мені потрібні червоні яблука.

Продавець: У нас є тільки зелені яблука.

Покупець: А вони солодкі або кислі?

Продавець: Яблука зелені за кольором, але соковиті і солодкі.

Покупець: Тоді я куплю 1 кг яблук.

Гра "Магазин. Овочі".

Продавець: Що ви хочете купити?

Покупець: Мені потрібні огірки.

Продавець: У нас є тільки великі огірки.

Покупець: А маленьких огірочків у вас немає?

Продавець: Я виберу вам огірки поменше.

Покупець: Велике спасибі. Мені потрібні 2 кг огірків. Аналогічним чином: кабачки (великі - маленькі), морква (велика - дрібна).

Гра "Назви ласкаво" (закріплення узгодження прикметника з іменником, утворення зменшувальних форм прикметників).

Логопед вимовляє частину фрази, а діти її закінчують, додаючи слово.

Квітка червона, а квіточка (червоненький).

Яблуко солодке, а яблучко (сладенькое).

Чашка синя, а чашка (синя).

Груша жовта, а грушка (жовтенька).

Відро синіше, а відерце (синє).

Сонце тепле, а сонечко (тепленьке).

Курча пухнасте, а цыпленочек (пушистенький).

Будинок низький, а будиночок (низенький).

Морква смачна, а морковочка (смачненька).

Порівняйте предмети і закінчити пропозиції.

Апельсин великий, а кавун ще більший.

Полуниця маленька, а смородина ще ...

Диня солодка, а кавун ще ...

Персик м'який, а вишня ще ...

Яблуко тверде, а айва ще ...

Груша смачна, а ананас ще ...

Дерево високе, а вежа ще ...

Кущ низький, а трава ще ...

Клен товстий, а дуб ще ...

Горобина тонка, а очерет ще ...

Шар легкий, а пушинка ще ...

Сумка важка, а валіза ще ...

Диван м'який, а подушка ще ...

Дерево тверде, а залізо ще ...

Лід прозорий, а стекло ще ...

Стрічка вузька, а нитка ще ...

Шнурок довгий, а нитка ще ...

Лінійка коротка, а олівець ще ...

Вовк великий, а ведмідь ще ...

Олень високий, а жираф ще ...

Ведмідь важкий, а слон ще ...

Висновки за розділом 2

Динаміка рівня розвитку активного словника прикметників

Метою контрольного експерименту з'явилося виявлення динаміки рівня розвитку активного словника прикметників. Для цього був проведений експеримент, аналогічний тому, що проводився на початку дослідження. Необхідно відзначити, що експеримент проводився після системи роботи по збільшенню об'єму активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ.

Якісні показники, тобто розподіл прикметників по групах, збільшилося. У всіх серіях діти спожили більше прикметників. Прикметникові оцінки діти називали більш всього за уявленням і по картині, а на основі сприйняття натурального предмету їх кількість знизилася і, навпаки, прикметників, що позначають матеріал, величину і форму було менше в першій серії, а потім їх кількість зросла, причому набагато.

Констатуючий етап показав, що діти спожили мало прикметників всіх категорій. Оцінні прикметники були більш всього у всіх серіях експерименту. Менше всього було прикметників, що позначають матеріал, величину і форму. Але кількість їх вживання збільшується у міру того, як методика легшає. Після серії дидактичних ігор і вправ якісні показники зросли. Тепер діти спожили більше прикметників всіх категорій.

Таким чином, був проведений формуючий експеримент і виявлені кількісні і якісні показники рівня розвитку активного словника прикметників у дітей з ЗНМ. Ці дані дозволяють нам зробити наступні виводи:

- кількість спожитих прикметників дітьми став вище, причому відмінність збільшується, у міру того як методика легшає;

- найменше число прикметників спостерігалося у дітей при назві прикметників за уявленням;

- якісні показники перевищують показники після формуючого експерименту;

- з'являється більше додавальних, позначаючих матеріал, величину і форму, коли діти спираються на картинку або натуральний предмет;

- діти після формуючого експерименту стали вживати практично рівну кількість прикметників всіх груп.

Загальні висновки по експерименту:

- констатуючий експеримент показав низький рівень розвитку активного словника прикметників у дітей з ЗНМ;

- найбільше число прикметників діти називали на основі сприйняття натурального предмету, а найменше - за уявленням;

- при описі натуральних предметів спостерігається більше число прикметників, що позначають колір, матеріал, величину і форму, а при описі за уявленням на перший план виходять різнофакторні і оцінні прикметники;

- з метою підвищення об'єму активного словника проведено серію дидактичних ігор і вправ

Висновки

Діти з найранішого віку виявляють цікавість до спілкування. Цьому сприяє мовна діяльність дорослих і наочна діяльність самої дитини. Здорові, розвинені діти швидко нагромаджують словарний запас і активно користуються їм. Діти ж з ЗНМ при стихійному мовному розвитку не досягають цього рівня. У них наголошується обмежений словарний запас, різка розбіжність об'єму активного і пасивного словника, неточне вживання слів, труднощі актуалізації словника. Тому необхідно вести цілеспрямоване вчення мові і мовному спілкуванню.

Розвиток мови в дошкільному віці тісно пов'язаний з розумовим розвитком дітей, особливо з розвитком мислення. Цей взаємозв'язок свідчить про величезне значення мови для розвитку мислення. Вчення дошкільників з ЗНМ повноцінному опануванню мови також створює сприятливі умови для їх етичного, естетичного і художнього розвитку.

Для дослідження була відібрана найбільш абстрактна частина мови -прикметник. Становлення цієї частини мови у дітей відбувається пізніше за останніх. Вживання прикметників в мові робить її яскравою, образною і насиченою. Було проведено експериментальне дослідження, що складається з трьох етапів: констатуючого, формуючого і контрольного. Констатуючий експеримент показав низький рівень вживання в активному словнику дітей цієї частини мови. У зв'язку з цим виникла необхідність створення системи занять для розвитку активного словника прикметників. Використання спеціальних вправ дозволяє підвищити рівень розвитку активного словника. Для цього після проведення системи дидактичних ігор, було проведено повторне дослідження активного словника дітей по такій же методиці. Дані експерименту показують збільшення об'єму активного словника прикметників, як по кількості, так і за якісними показниками, тобто по розподілу прикметників по групах. Діти стали вживати більше прикметників. Значно збільшилося вживання прикметників всіх груп. Крім того, результати констатуючого експерименту показали істотні відмінності між групами прикметників; а контрольний експеримент показав, що ці відмінності істотно скоротилися у дітей після формуючого експерименту.

Список використаної літератури

1. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. - Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. - 320 с.

2. Заплатна С.М. До питання обстеження синонімічних засобів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення // Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць: Вип. 3. - К.: Актуальна освіта, 2006. - С. 35 - 41.

3. Заплатна С.М. Особливості логопедичної роботи з формування складової структури слів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. - Актуальні проблеми сучасної логопедії: Матеріали конференції. - К.: РВЦ КПДЮ, 2007. - (Серія «Столична освіта»). - С. 38 - 45.

4. Ігнатьєва С.А. Мовленнєвий розвиток. Старша група / С.А.Ігнатьєва, В.М.Грецьких. - Х.: видавництво «Ранок», 2009. - 144 с.

5. Ільяна В.М. Особливості образного мовлення в дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ // Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. - 2010. - №3. - С. 27 - 31.

6. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: НМЦВО, 2003. - 320 с.

7. Лалаева Р.И., Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя). - СПб.: СОЮЗ, 1999. - 160 с.

8. Леонтьев А.А. Речевая деятельность // Основы теории речевой деятельности. - М.: Наука, 1974. - С. 21 - 29.

9. Левина Р.Е. Характеристика общего недоразвития речи //Основы теории и практики логопедии. - М.: Просвещение, 1968. - С. 67 - 85.

10. Лурия А.Р. Язык и сознание. Под ред. Хомской Е.Д. - Ростов н/Д.: “Феникс”, 1998. - 416 с.

11. Соботович Є.Ф., Трофименко Л.І. Особливості засвоєння дітьми із ЗНМ узагальненого лексичного значення слова та його понятійної співвіднесеності // Дефектологія. - 2000. - №1. - С. 16 - 19.

12. Соботович Є.Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку //Дефектологія. - 2002. - №1. - С.2 - 7.

13. Соботович Є.Ф. Порушення мовного розвитку та шляхи їх корекції: Навчально-методичний посібник. - К.: ІСДО, 1995. - 204 с. Рос.мовою.

14. Соботович Е.Ф. Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы её формирования. - К.: ИЗМН, 1997. - 44 с.

15. Соботович Є.Ф. Критерії оцінювання мовленнєвого розвитку дитини (у його лексичній ланці) на різних вікових етапах. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (у його граматичній ланці) дитини дошкільного віку // Дефектологія. - 2003. - №2. - С. 2 - 11.

16. Соботович Є.Ф. Формування семантичної структури слова у дітей з вадами мовленнєвого розвитку // Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць: Вип. 2. - К.: Актуальна освіта, 2005. - С. 3 - 17.

17. Трофименко Л.І. Дослідження узагальнюючої функції мовлення у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб./За ред. Бондаря В.І., Луцько К.В. - К.: Інститут дефектології АПН України, 2000. Вип. 1. - С. 168 - 172.

18. Ушакова Т.Н. О механизмах детского словотворчества // Вопросы психологии. - 1969. - №1. - С.62 - 63.

19. Федоренко Л.П. и др. Методика развития речи детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1977. - 239 с.

20. Филичева Т.Б. и др. Основы логопедии / Т.Б.Филичева, Н.А.Чевелёва, Г.В.Чиркина. - М.: Просвещение, 1989. - С. 126 - 143.

21. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Программа коррекционного воспитания и обучения детей с общим недоразвитием речи (с 5 до 6 лет) (проект). - М., 1988. - 44 с.

22. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Подготовка к школе детей с ОНР в условиях специального детского сада. - М.: Альфа, 1993. Ч. I - 101 с. Ч II - 86 с.

23. Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста: Практическое пособие. - М.: Айрис-пресс, 2004. - 224 с.

24. Винарская Е.Н. Раннее речевое развитие ребенка и проблемы дефектологии. - М.: Просвещение, 1989. - 160 с.

25. Вопросы формирования речи аномальных детей дошкольного возраста / Под ред. Л.П. Носковой. - М., 1982

26. Воспитание и обучение детей с расстройствами речи / Под ред. С.С. Ляпидевского. - М.: Просвещение, 1999. - 247 с.

27. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М., 1996. -415 с.

28. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. - М., 1961

29. Гербова В.В. Занятия по развитию речи с детьми 4-6 лет. - М.: Просвещение, 1987.-207 с.

30. Гербова В.В. Занятия по развитию речи в старшей группе детского сада. - М.: Просвещение, 1984. - 175 с.

31. Громова О.Е. Методика формирования начального детского лексикона. - М.: Сфера, 2003. - 176 с.

32. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. - М.: Просвещение, 1981. - 112 с.

33. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. - Екатеринбург: Литур, 2006. - 320 с.

34. Жукова Н.С. Формирование устной речи. - М., 1994

Додаток

Малюнок 1

Малюнок 2



Мал. 3 Якісне використання прикметників на основі сприйняття натурального предмету в експериментальній групі

Таблиця 1. Кількість спожитих прикметників за уявленням

Им'я дитини	На одне слово в середньому	Загальний середній показник
Ваня Б.	3,7	3,6
Назар К.	5,3
Настя Б.	2,3
Вова М.	3,3
Паша К.	3,7
Саша К.	3,3

Таблиця 2. Кількість спожитих прикметників на одну картинку

Им'я дитини	На одне слово в середньому	Загальний середній показник
Ваня Б.	3,3	3,8
Назар К.	4
Настя Б.	4
Вова М.	4,7
Паша К.	4,3
Саша К.	3,3

Таблиця 3. Кількість спожитих прикметників на основі сприйняття натурального предмету

Им'я дитини	На одне слово в середньому	Загальний середній показник
Ваня Б.	5,6	4,3
Назар К.	5,3
Настя Б.	3,6
Вова М.	3,6
Паша К.	5,3
Саша К.	2,6

Размещено на Allbest.ru