Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів

Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні

Ці методи передбачають пояснення школярам суспільної та особистої значущості учення; висування вимог, дотримання яких означає виконання ними свого обов'язку; заохочення до сумлінного виконання обов'язків; оперативний контроль за виконанням вимог і в разі потреби -- вказівки на недоліки, зауваження.

Почуття відповідальності виховують залученням слабших учнів до повторного виконання зразків роботи (варіантів) сильніших (наприклад, можна запропонувати учневі розв'язати виконану вже задачу раціональнішим способом або задачу, розв'язану сильним учнем, повторити оригінальне обґрунтування історичного явища та ін.); закріпленням усталених способів діяльності (постійним ускладненням їх); повторним залученням школярів до аналізу складних завдань; підтриманням емоційно-творчої атмосфери на уроці; вмінням учителя висувати вимоги і перевіряти їх виконання (повторно, в системі, засобами багаторазових відповідей на одне й те саме запитання, кооперуванням, порівнянням)

Цьому сприяє використання цікавих вправ для усної лічби з математики, завдань на кмітливість, розгадування ребусів, кросвордів, загадок на уроках української мови, природознавства, прикладів, що викликають здивування учнів.

З цією метою можна використовувати для усних обчислень вправи ,Доліт у космос", “Кращий обчислювач”, “Швидка лічба”, кругові приклади, лічбу ланцюжком та ін. Наведемо приклади завдань для вправи “Швидка лічба” (математика, 2 клас. Тема “Додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток"):

Знайдіть суму чисел 25 і 37.

Перший доданок 18, другий - 34. Обчисліть суму.

Число 45 зменшіть на 17.

Зменшуване 23, від'ємник - 15. Обчисліть різницю.

На скільки 45 більше від 26 ?

На скільки 34 менше за 42 ?

Знайдіть різницю чисел 55 і 38.

Великі можливості для створення ситуації зацікавленості першокласників на уроках математики є у розв'язуванні завдань на кмітливість.

Наприклад:

Дві драбини довжиною 10 м і 8 м зв'язані в одну із спільною частиною 6 м. Якої довжини утворилась драбина?

Горіло 7 свічок. 4 з них погасло. Скільки свічок залишилося?

Чи можна розділити порівну троє яблук між двома татами і двома синами, не розрізуючи яблук ? Поясніть.

Створенню ситуації зацікавленості, пізнавальної новизни сприяє навчальний матеріал з усіх предметів, але найбільше таких можливостей є на уроках читання, мови, природознавства. Так, наприклад, вивчаючи тему “Іменник”, можна використати таку казкову ситуацію.

-- Колись, дуже давно,-- розповідає вчитель,-- коли люди вже вміли говорити, але ще не вміли читати й писати, було на світі велетенське царство і правила ним цариця Граматика. Слова постійні метушились, поспішали, бігли то на промову, то в суперечку, то в поезію, і кожне займало своє місце в реченні. Та ось одного разу сталася велика біда в царстві. Слова одне поперед одного доводили, що вони найважливіші, бо потрібні людям. Назрівав бунт. Але мудра цариця Граматика не могла допустити ворожнечі в своєму царстві, адже всі слова були потрібні людям. Вона скликала все своє царство і наказала словам вишикуватись у такому порядку: першими мають постати перед нею слова, що дають імена всім предметам. Вони відповідають на питання хто? або що? Другими мали стати слова, які означують предмет і відповідають на питання який ? яка ? яке? які? Далі - слова, які означають дію предметів, і т, д.

Велика правителька поділила всі слова на 10 частин мови. І це був дуже справедливий поділ.

-- Пригадайте, як стала називатися перша частина слів, що давала імена предметам. (Іменник). І сьогодні ми поговоримо про іменник.

-- Діти, ви знаєте, що іменники шикувались найдовше, і я розкрию вам секрет -- чому ? А тому, що іменник -- це найчисленніша частина мови. Коли придумали букви, навчилися читати й склали словник української мови з 11 томів, у якому налічується 135 000 слів. Половина з них - іменники. Ось яка велика за чисельністю ця частина мови.

Створюють зацікавленість, на уроках природознавства проблемні ситуації, тобто, коли перед учнями ставляться певні проблеми. Так, вивчаючи тему “Умови життя рослин”, учитель запитує у вихованців: “Як ви вважаєте, що необхідно для життя рослин?” До розв'язання проблеми він залучає учнів, котрі на основі проведених дослідів та власних спостережень доходять висновку, що для життя рослин потрібні вода, поживні речовини, повітря.

Важливим засобом збудження інтересу є використання в навчальному процесі ігрових ситуацій, сюжетно-рольових ігор. Гра дає змогу вчителеві тактовно і непомітно допомогти слабшому учневі, для якого він добирає завдання простіші -- у грі цього ніхто не помітить. Завдяки цьому діти, що відчувають труднощі в навчанні, поступово засвоюють навчальний матеріал.

Так, наприклад, проводячи гру “Підбери ляльці одяг”, яка сприяє закріпленню вміння виконувати аналіз слів, учитель може запропонувати слабшому учневі дібрати такий одяг, у назві якого два склади, а сильнішому -- три склади.

У 4 класі, вивчаючи тему “Іменник”, учитель може провести гру “Утвори слова”. Він пропонує класові утворити іменинники з букви, що входять до певного слова. Одна буква в утвореному слові може зустрічатися стільки разів, скільки вона зустрічається в основному слові. Учні записують у зошиті утворені слова.

Перевірку проводять так: один із учнів читає утворені слова, а решта підкреслюють олівцем у своїх зошитах слова, що вже прочитані. Після цього діти зачитують тільки ті слова, які ще не зустрічалися. Виграє той, хто утворить найбільше слів. Наприклад, з букв, що входять до слова радіостанція, можна утворити такі слова: станція, стан, танці, рація, ціна, надія, рана, сотня, цар, дар, дотація, радіація, нація, сорт, отара, Дон, Діана.

Емоційно стимулює навчальну діяльність і мова вчителя. Образна, захоплива, логічно побудована, вона викликає у школярів інтерес до знань, забезпечує атмосферу піднесення, високої працездатності. Цьому сприяє також вживання вчителем заохочувальних, приязних слів, доброзичливий тон.

Для створення ситуації успіху в навчанні використовують такі прийоми як формування загально навчальних умінь і навичок, актуалізація опорних знань, утвердження гуманних стосунків між учителем і учнем, своєчасної педагогічної допомоги з боку вчителя, впевненості у можливості учнів подолати труднощі та ін.

Формування таких загально навчальних навичок, як вміння слухати пояснення вчителя, розмірковувати, виділяти головне, дотримуватися певної послідовності при виконанні роботи, використання вмінь і навичок контролю й самоконтролю полегшує процес засвоєння молодшими школярами нового навчального матеріалу, тим самим створюючи ситуацію успіху для слабо підготовлених школярів.

Відтворення й уточнення опорних знань, умінь і навичок, усунення, за необхідності, допущених прогалин сприяє свідомому й активному сприйманню і засвоєнню нового матеріалу, тобто створенню ситуації успіху у навчанні. Так, наприклад, при вивченні теми “Множення на двоцифрове число” (математика, 2 клас), опорними є такі знання і вміння: 1) розклад числа на розрядні доданки; 2) табличні випадки множення, 3) множення на одноцифрове число. Аби виявити рівень засвоєння цих знань і вмінь, доцільно завчасно, за 2--3 уроки до вивчення нового матеріалу, провести короткочасну самостійну роботу;

Кожне з чисел 237, 435, 746 розкласти на суму розрядних доданків .

Обчислити: 4 * 7; 5 * 9; 7 * 6; 9 * 4; 8 «7; 9 * 8; 8 -6;

Виконати обчислення:

34 * 4 26 * 6

27 - 3 34 * 8

43 * 5 43 * 7

Якщо під час виконання цієї самостійної роботи виявлено прогалини в знаннях і вміннях учнів, то на наступних уроках, використовуючи диференційований підхід, їх необхідно ліквідувати.

Створенню ситуації успіху в навчанні сприяє також своєчасна допомога з боку вчителя дітям, що відчувають труднощі у виконанні завдання. Класовод, стежачи за виконанням учнями завдання, помітив, що окремі з них не можуть його розв'язати. Він може допомогти їм інструкційно: дати картки з теоретичними довідками, пам'ятками, зі зразком виконання завдання; частково допомогти у виконанні завдання: використати картки з допоміжними вправами, виконанням певної частини, додатковою конкретизацією, репродуктивними запитаннями тощо.

Ш.Амонашвілі вважає, що створенню ситуації успіху у навчанні сприяє встановлення гуманних відносин між педагогом і учнями. “Школяр постійно повинен відчувати, що з ним рахуються, цінують його думку, довіряють, радяться. Одночасно зміст навчання, у зв'язку з яким організовується таке виховне середовище, повинно створювати умови, для того щоб забезпечити школяру можливість висловити свою думку, давати поради, будувати гіпотези, вибирати” [2, с 181].

Він наводить такі ситуації вільного вибору і самостійного прийняття рішень. Ось деякі з них.

Учням пропонується самим вибрати собі домашнє завдання з будь-якого предмета або групи предметів. У таких випадках, звичайно, педагог звертається до них у такій формі: „ Домашнє завдання я вам сьогодні не дам. Якщо хто хоче, нехай сам задасть собі завдання, а завтра покаже нам." На другий день педагог зацікавлено виясняє, хто яке завдання виконав і чому, схвалює зусилля дітей і т.п.

Дітям пропонується придумати тему, з якої вони будуть писати в (класі твір. Запропоновані теми записують на дошці і весь клас вибирає 3-5 тем, потім за ними пишуть невеликі твори, розповіді, казки. Інший варіант цього прийому: педагог сам дає декілька формулювань тем на вибір і пояснює, що учні, якщо захочуть, можуть придумати свою тему для твору.

За просьбою педагога учні дома складають математичні задачі і приклади, з яких потім вибирають декілька варіантів для колективного і самостійного розв'язання у класі. Як правило, у таких випадках педагог говорить дітям: “Ми зараз займемося розв'язанням задачі, яку склала для вас Лія. Ви не боїтеся взятися за розв'язання цієї задачі ? Тоді приступимо до справи і нехай Лія перевіряє, чи правильно ми розмірковуємо”. Або: “Ось вам варіанти складених і вибраних вами задач. Розв'яжіть їх письмово. Якщо виникнуть труднощі, то першим ділом звертайтесь до тих, хто складав задачі, а потім - до мене”.

Пропоную вам два вірші про весну різних авторів, - звертається педагог до учнів. - Давайте виберемо, який із них вивчити напам'ять. Учитель читає обидва вірші, учні обговорюють їх. Звичайно, для заучування частина дітей вибирає один вірш, а частина - інший, пояснюючи свій вибір.

На дошці записують декілька варіантів задач для самостійного розв'язання, одночасно педагог повідомляє учням: „У мене на столі в пакетах лежать більш складніші задачі. Якщо хто хоче, може вибрати". Інший варіант цього прийому може носити такий вид: педагог обходить клас і пропонує учням вибрати пакети, в яких лежать складніші та легші задачі для самостійного розв'язання.

“За затвердженим планом на вивчення цієї теми ми повинні затратити пять уроків, - говорить учитель. - Можливо, ми з вами постараємося вивчити її, причому ґрунтовно, за чотири уроки. Тоді в нас у класі залишиться ще один урок. А раніше ми зекономили шість уроків. У кінці року ми всі разом подумаємо, вивченню якого матеріалу ми присвятимо час, що залишився”. Звичайно, учні приймають таку пропозицію педагога, а в кінці навчального року за рахунок зекономлених таким чином 6-7 уроків влаштовують навчально-пізнавальні “конференції”, готують доповіді, проводять конкурси, ранки і т.д.

Формування в учнів впевненості в подоланні труднощів значною мірою сприяє створенню ситуації успіху в навчанні. П. Амонашвілі писав, що “ важливо переконувати клас в цілому і кожного учня зосібна, що всі вони здібні і можуть долати труднощі у навчанні. Перед колективним розв'язанням нового навчально-пізнавального завдання, поясненням нового складного навчального матеріалу потрібно обов'язково застерегти школярів про можливі труднощі і висловити надію, що всі вони зможуть їх подолати, водночас пояснивши, як діяти, на що особливо звернути увагу...” [2, с 177]. Даючи завдання, вчителі мають переконати учнів, що вони успішно виконають його:, Де завдання не буде для тебе важким, ти справляєшся і з складнішим", “Я вірю, що в тебе вийде, тільки давай робити ось так”, “Так, я так і думав: звичайно, ти можеш!” тощо.

Важливу роль у створенні ситуації успіху в навчанні має сприятливий морально-психологічний мікроклімат, що допомагає позбутися почуття невпевненості, боязні, тривоги. Доброзичлива атмосфера сприяє встановленню гуманних стосунків між педагогом і учнями. Сприяє цьому функціональна музика на уроках.

Можливості для різноманітного використання музики є на уроках художньої праці, “Я і Україна, фізкультури, ритміки, музики, а також під час виконання самостійних завдань та на інших уроках,

На уроках художньої праці близько 80 відсотків часу відводиться на практичну роботу. Виконання учнями практичних завдань доцільно проводити в супроводі функціональної музики. Залежно від теми уроку можна дібрати музичні твори різних жанрів. Так, на уроках художньої праці в 2 класі можна виконувати практичні завдання, слухаючи такі твори. Теми уроків з художньої праці:

Стелися, барвінку.

Українські ритми. Малювання українських орнаментів.

Лісові фантазії. Виконання композицій з природних матеріалів.

Золотий килимок. Малювання осіннього листопаду.

Музичні твори відповідно до тем.

В. Вериківський. “Веснянки”. Сюїта для симфонічного оркестру.

Г. Майборода. “Гуцульська рапсодія”.

3.К.Сен-Санс. „У лісі".

4. Б. Лятошинський. Хоровий цикл без інструментального супроводу на слова О. Пушкіна “Осінь”.

Зрозуміло, що такі можливості є не на всіх уроках з художньої праці, адже окремі заняття проводяться не в класі, а на навчально-дослідній ділянці, в саду.

Емоційність сприймання навчального матеріалу інтегрованого курсу „Я і Україна" значно підвищиться, якщо, вивчаючи такі теми як рідна країна , природа навколо нас, використовувати відповідні музичні твори.

На деяких уроках читання можна використовувати музику в поєднанні з іншими засобами навчання: а) слухання музики служить підготовкою учнів до вивчення нового матеріалу, настроює їх на відповідну тему; б) прослуховування музичного твору відбувається в ході або після опрацювання того чи іншого твору; в) використання музичних творів на уроках узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок учнів; г) синхронне слухання оповідання і відповідного музичного твору та ін.

Ефективність фізкульт - хвилинок значно підвищиться, якщо їх проведення супроводжувати музикою. Тут доцільно використовувати музичні твори “Ой лопнув обруч”, “Ой у лузі калина", “Ой минула вже зима" та ін.

На уроках математики під час самостійного розв'язування прикладів, задач, а на уроках української мови під час написання творчих робіт (описи, перекази, привітання тощо) доцільно використовувати музичні твори композиторів-класиків.

“Позитивні емоції дітей, що виникають у процесі навчання, відіграють величезну роль у вихованні бажання вчитися. Завдання вчителя полягає в тому, щоб постійно розвивати в дітей позитивне почуття задоволення учінням, щоб з цього почуття виник і утвердився емоційний стан - пристрасне бажання вчитися” [61, с 7].

В обстановці доброзичливості, довір'я учні охоче й легко сприймають навчальний матеріал. Учителі початкових класів шкіл області вміло використовують такі прийоми співробітництва вчителя і учнів: 1) учитель пропонує дітям самим вибрати собі домашнє завдання і на наступний урок перевіряє, хто яке завдання виконав, хвалить за старанність; 2) дає завдання вихованцям самостійно придумати тему написання твору. Із запропонованих тем учні вибирають 2--3 і пишуть невеличкий твір; 3) класовод пропонує учням вибрати для самостійної роботи пакети, в яких є складні й легкі завдання; 4) під час виконання окремих складних завдань учитель звертається до учнів з проханням допомогти йому у розв'язанні цього завдання; 5) учитель пропонує учням скласти цікаві математичні завдання для колективного чи самостійного розв'язання їх у класі. Школярі вибирають кілька варіантів. Навпроти кожного варіанту на дошці записують прізвище й ім'я того, хто його склав; 6) при виникненні труднощів під час розв'язання завдання педагог пропонує учням знайти відповідь спільними зусиллями, порадивши їм заглянути в довідники, енциклопедію, книги на цю тему; 7) вчитель звертається до учнів з проханням дібрати гарний вірш на певну тему. Потім цей вірш вони вивчають у класі; 8) на дошці записано розв'язання задачі, в якому допущено помилку. Класовод пропонує знайти помилку і вказати, в який спосіб її можна виправити.

Стимулюванню навчальної діяльності учнів сприяє також використання методу заохочення, який виражається в різних видах позитивного оцінного судження.

Погодження -- це оцінне судження, в якому педагог висловлює свою згоду з тим, що робить учень. “ Ти правильно виконуєш завдання ”,-- каже класовод.

Підбадьоренням педагог висловлює емоційну підтримку успіху учня під час виконання завдання. “ Так і продовжуй ”.

Схваленням учитель визначає переваги певних якостей особистості. Наприклад, здібностей до тих чи інших видів діяльності, працьовитість. “ Молодець, ти сьогодні вже добре читав ”.

Заохочувати дитину потрібно не тільки за результати діяльності, а й за старанність, працьовитість, ініціативу. Однією із форм такого заохочення є перспективна завищена) оцінка-бал, яка використовується з метою допомогти дитині набути впевненості в собі. Учитель тимчасово відступає від об'єктивних критеріїв, оцінює старанність дитини і ті незначні зрушення на краще в знаннях і вміннях.

Якщо школяр завжди відповідає, наприклад, на оцінку “7”, а цього разу відповів дещо краще, проте до “8” ще не дотягнув, то, як виняток, аби заохотити вихованця, можна поставити “8”. Зрозуміло, що це не вплине на загальну картину успішності учня, а стане важливим стимулом у навчанні, зміцнить віру дитини в свої сили і можливості, спонукатиме її працювати старанніше.

В окремих випадках, як заохочення, педагог може використати відстрочену оцінку, тобто не ставить учневі негативної оцінки, якщо він не засвоїв матеріал, а дає йому змогу ще попрацювати і повторно опитує його через певний час.

Заохоченню сприяє і показ позитивних результатів навчальної діяльності учня. Це може бути виставка кращих учнівських зошитів, робіт з художньої праці.

Таким чином, знання та вміле використання різноманітних методів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів значною мірою сприятиме підвищенню інтересу до знань, його результативності.

Дійовим методом стимулювання в учінні є створення в навчальному процесі ситуації успіху у школярів, особливо в тих, яким важко дається навчання. “ Організовуючи урок, працюючи з дітьми, намагаюсь так управляти їх діяльністю, щоб кожен (обов'язково кожен ) відчув окриляючу силу успіху ”, - ділиться з цього приводу С.Лисенкова в своїй книзі “ Методом опережающего обучения ” [35 с, 3].

“Великий позитивний вплив на школярів має дружн, оптимістичне ставлення педагога до їх навчальних успіхів і невдач. Учитель повинен щиро радіти кожному їх успіху, висловлюючи гордість за свій клас, за свого учня” [2, с 183].

Ш.Амонашвілі наводить такі прийоми позитивного впливу на учнів.

Після перегляду робіт учнів учитель, зайшовши в клас, натхненно говорить: “Діти, я хочу всім вам подякувати за радість, яку ви мені зробили...Знаєте, ваші роботи переглядали вчителі в нашій учительській...! вони здивувалися: “ невже ваші малюки здатні на таке ”? Я був впевнений, що всі ви в мене здібні, але такого успіху не чекав".

Свою щиру радість він виражає і у ставленні до окремих школярів, їх просування у навчанні. При цьому треба вчити дітей радіти за досягнення своїх однокласників, переживати як спільну радість: “ Сьогодні, діти, я всіх вас порадую: ваш товариш, за якого ви так переживаєте, виявляється, має великі здібності. Подивіться, як він розв'язав задачу! ... Давайте поздоровимо його з успіхом і будемо чекати більшого!”

Позитивне висловлення педагогом своїх розчарувань через невдачі школярів знову ж таки повинно ґрунтуватися на вірі в його майбутні успіхи. Воно повинно носити форму обнадійливого співчуття, в якому одночасно закладена думка про те, що педагог переживає його невдачу як свою і готовий прийти йому на допомогу.

Таке співчуття можна виразити по-різному, в залежності від індивідуального значення для школяра своєї невдачі. Наприклад: “Ну що ж, попробуємо ще раз !”, “Тине переживай, це буває... Давай попробуємо разом !”, “Як же так? Це, напевно, випадково так сталося ! Давай вияснимо причину !”, “Ти цього обов'язково досягнеш, тільки потрібно бути уважним і зосередженим... Якщо потрібна буде моя допомога, то скажи !”, “Ти б це зміг зробити, але, напевно, я не зовсім добре тобі пояснив, пробач, будь ласка !...”

Вчителям не слід забувати слова В.О.Сухомлинського: “А успіх - є бажання вчитися”. Бажання вчитися залежить ще й від міжособистісного спілкування.

Секрет заохочування дітей до навчання полягає в умінні педагога співробітничати з ними. Ш.О.Амонашвілі наводить такі приклади такого співробітництва.

Педагог записує на дошці дійсно трудну задачу і звертається до учнів з просьбою: “ Може, ви поможете мені розв'язати цю задачу ? Вчора вечером я пробував розв'язати її, але, напевно, пропускаю дещо і відповідь не виходить. Я займу у вас всього декілька хвилин, а потім продовжимо наш урок". Педагог вдумливо прислухається до кожної поради учнів, часом задає питання, ніби “виясняє” для себе дещо, відкидаючи деякі пропозиції: “Я це вже пробував і нічого не вийшло!” Сам теж розмовляє в слух і дає можливість побачити неточність, помилку в його підході. Все завершується тим, що педагог знаходить розв'язок задачі і дякує учням за надану допомогу: так-так, я уже зрозумів..., звичайно, саме так мені потрібно було діяти. Велике вам дякую за допомогу. Тепер продовжимо наш урок!

Таким чином, вміле використання вчителем наведених способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів позитивно впливає на мотивацію їх навчальної діяльності.

Розділ II. Методика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці сучасної початкової школи

2.1 Загальна характеристика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів

З метою вивчення проблеми стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проаналізовано методичні посібники для вчителів початкових класів, журнальні публікації, проведено спостереження та аналіз уроків учителів початкових класів.

Нами проаналізовано ряд підручників для початкових класів. Аналіз даних підручників дав можливість зробити висновок про те, як саме зміст сприяє стимулюванню навчальної діяльності учнів. Наприклад, аналіз підручника «Буквар»(автори М. Вашуленко, Н.Скрипченко) показав, що подано 66 різноманітних ілюстрацій, які вчитель може використовувати для проведення розповідей, бесід. Створенню ситуації зацікавленості сприяють завдання, вірші, загадки, творчі завдання, яких в підручнику вміщено в достатній кількості. Так, наприклад, при вивченні буква “я” стимулюючу роль відіграє загадка:

Я багато підіймав,

бо велику силу мав,

без утоми я трудився,

будівельникам згодився.

У підручника з математики для першого класу (автор М.Богданович ) подано цікаві завдання, схемі, таблиці, які сприяють створенню ситуацій зацікавленості на уроках математики.

Наприклад, завдання № 2

1. Заповнити цікаві квадрати

		0		17
	10	5			19
15					1	20

2. Завдання №4

Збільшити на 8:

2	10	8	0	12	9
Зменшити на 6:
20	6	14	12	9	10

3. Завдання № 6

Розв'язати задачу за схемою.

3 кг

Зміст матеріалу підручника з української мови для 2 класу (автори М.Білецька, М.Вашуленко) теж певним чином сприяє створенню ситуації зацікавленості. Наприклад, вправа 231 (часті):

Прочитайте в особах народну усмішку.

ЗАВЗЯТІ ПРАЦІВНИКИ

Грицьку, що ти робив сьогодні ?

Нічого.

А ти, Павле ?

Та я був коло нього.

Нами проаналізовано окремі навчально-методичні посібники для вчителів

початкових класів. Треба відзначити, що на сьогодні видано багато посібників, в яких наводяться різноманітні приклади використання ігор у навчальній діяльності молодших школярів.

Цікавий і змістовний ігровий матеріал з української мови подано в посібнику А.Гамалій “ Ігри та цікаві вправи з української мови для 1- 3-х класів ”, який призначається для використання як на уроках, так і в позаурочний час. Вчитель може до кожної теми добирати і систематично використати мовні ігри та вправи в тісному зв'язку з уроками мови ( письма).

Автори посібника “ Математичні ігри в 1-х класах ” М.Микитинська, Н.Мацько розглядають питання організації і управління ігровою діяльністю молодших школярів у процесі засвоєння математичних понять. Особлива увага приділяється проблемам розвитку творчих здібностей учнів, їх пам'яті, уваги, уяви. Описується зміст, дидактична і виховна мета ігор, даються методичні рекомендації щодо ігор на різних етапах уроку. Пропонуються матеріали для оформлення математичного куточка, а також система цікавих задач і вправ.

Цікаво і насичено допоможе провести уроки з предмету „ Я і Україна „ посібник, підготовлений Н.Будною, в якому розкрито такі способи стимулювання навчальної діяльності, як ігри, загадки, кросворди, хвилинки - цікавинки, вікторини. Так із 34 розробок уроків, поданих у посібнику, на 28 із них наведено різні способи стимулювання навчальної діяльності. Наприклад, при вивченні теми “Тварини навколо нас” автор рекомендує провести гру

“ Брей - ринг”, яка в свою чергу сприяє формуванню інтересу дітей і закріпленню знань. Клас ділять на дві команди, вибирають одного учня, який буде ведучим, а суддею - вчитель. Ведучий викликає від кожної команди два учні і пропонує їм вибрати конверти з питаннями. Учні дають відповіді на питання з вивченого матеріалу. Вчитель - суддя рахує очки кожної команди. Перемагає та із команд, яка набрала більше очок. Результати спостереження уроків у початкових класах показали, що вчителями початкових класів використовуються такі методів і прийомів, що сприяють стимулюванню навчальної діяльності.

До посібників, у яких, нашу думку, досить вдало розкрито використання ігор, належать „ Уроки математики у 1 класі чотирирічної школи" (автори М.Козак , О.Корчевська , К.Маланюк ), “Уроки навчання грамоти (читання) у 1 класі" ( автори Г.Сапун , М.Пачашинська).

Заслуговують на увагу посібники „ Цікаве мовознавство для молодших школярів", „120 розповідей про письменників"( автори Я.Кодлюк, Г.Одинцова ). Вони містять пізнавальні мовознавчі матеріали, подані у доступній формі, цікаві завдання і вправи з основ письма, завдання-жарти, усмішки, цікаві розповіді про письменників, використання яких допоможе вчителеві викликати в учнів інтерес до письма не лише як до навчальної дисципліни, а й як самобутнього явища.

Автори пропонують учням такі цікаві вправи:

Назвати числівник, який наказує.

Прочитати слова:

Г 1 а пі 2 л Ві 3 ло

За 3 мка пер 6 мі 100

пі 100 лет 100 янка 7 я

ві 3 на 100 ляр по 3 вожили

100 рона 3 буна

В даному посібнику вміщено завдання-плутанини, які сприяють формування інтересу до навчання. Наприклад, утворити нові слова, використовуючи числове значення літер:

1432 3214 32415

КІНО ТІЛО КУЧКА

(коні) (лото) (курча)

Матеріали посібника “ Уроки математики у 1 класі чотирирічної початкової школи ” ( автори М.Козак, О.Корчевська ,К.Маланюк) допоможуть учителеві визначити шляхи формування інтересу до навчання, які можна використати на конкретних уроках . Наприклад, під час вивчення теми „ Додавання і віднімання в межах 10" доцільно використати гру “Спіймай другий доданок”. Вчитель називає число, наприклад 18. Це сума. Один учень називає будь-яке менше число, наприклад 13. Це перший доданок. Другий учень називає інший доданок (5). Якщо число названо правильно, всі учні плещуть в долоні.

Вивчаючи тему “Додавання числа частинами”, учитель може використати математичний диктант, гру “Сходинки”, які сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів.

Аналіз журнальних публікацій свідчить про те, що вчені, методисти приділяють значну увагу висвітленню питань організації гри на уроках у перших класах.

Так, наприклад, цікаву розробку уроку „ Подорож з кімнатними рослинами" пропонує А.Кмець. У цій розробці використано декілька дидактичних ігор. Наприклад, гра “Де чий дім ?” 3-4 учні одержують картинки, на яких зображено квіти, які їм уже знайомі. Почувши слово ведучого : “Ростуть на клумбах, у лісі та ін.”, школярі повинні піднести вгору картку із зображенням відповідної рослини. Наприкінці гри у них залишаються тільки картки із зображенням кімнатних рослин. Цікавою у цій розробці є гра

“Казковий кімнатний магазин”. Завітаємо до магазину “Квіти”. Але це незвичний магазин. У ньому кожний покупець повинен описати рослину, яку хоче придбати, та ще й так, щоб продавець не помилився. Розраховуватися за покупку теж нелегко: треба розповісти, як доглядати за щойно придбаною рослиною.

У розробці у року “Місто Природоград, вулиця Творець" А.Кмець пропонує гру “Пастух і мисливець”. Змагаються по 2 - 3 учні від кожної команди. Частина їх буде пастухами, решта - мисливцями. Ведучий називає тварин. Домашня - в долоні плещуть “пастухи”, дика - “мисливці”.

П.Мельничук пропонує включати ігрові елементи на уроках образотворчого мистецтва. Адже, як переконливо доводить практика, сприйняття і відчуття кольору найкраще розвивається у дітей в грі. Тому, наприклад, під час ознайомлення з теплими і холодними кольорами варто запропонувати шестиліткам намалювати дві картини - “У гостях у сонечка У гостях у Снігової Королеви”. Сюжети картинок діти придумують самі.

А для розвитку творчої уяви він рекомендує вправи у вигляді ігор - загадок. Учитель пропонує дітям домалювати різноманітні деталі.

Подивіться, у мене тут багато аркушів паперу. На кожному з них - певна фігура. Для цього додайте до фігури все, що захочете, але так щоб вийшов малюнок".

На сьогодні видано вже велику кількість навчальних посібників, уміле використання яких допомагає формувати інтерес до навчання в учнів першого класу.

Якщо у дітей дошкільного віку гра є провідним видом діяльності, то у житті учнів початкових класів вона займає менше місце, хоча продовжує впливати на їх розвиток.

Гра допомагає розвитку сприймання, уваги, інтересів, мислення, сприяє розвиткові ініціативи, активності, викликає позитивні емоції, без яких ігрова діяльність неможлива [15, с. 228].

Специфічним методом навчання дітей є дидактичні ігри та вправи. Особливість дидактичних ігор в тому, що вони допомагають краще засвоювати важкий матеріал.

Сутність дидактичних ігор полягає у вирішенні пізнавальних задач, які представлені у цікавій формі. Саме вирішення пізнавальної задачі пов'язане із розумовим зусиллям, із перемогою над труднощами. Одночасно розвивається логічне мислення дітей. Засвоюючи і уточнюючи в дидактичній грі матеріал, діти вчаться спостерігати, порівнювати, класифікувати предмети за певними ознаками; вправляти пам'ять, увагу; вчаться застосовувати чітку і точну термінологію; проявляють винахідливість.

Значення дидактичних ігор для розвитку дітей полягає у тому, що в процесі ігрової діяльності поряд із розумовим розвитком здійснюється фізичне, естетичне і моральне виховання [25, с. 3].

Завдяки грі легше відбувається входження в навчальну діяльність. В ході гри здійснюється налаштовування всіх функцій, які забезпечують успішне виконання цієї діяльності.

Гра потребує від дитини довільної уваги, адже за законами гри треба бути уважними [39, с. 83].

Включення ігор та ігрових завдань разом з іншими методами і прийомами у навчальний процес на уроці та в позаурочний час допомагає забезпечити зміну діяльності учнів, підтримати інтерес до нового матеріалу, зосередити увагу дітей на виконанні пізнавальних дій.

Не менш важливий у використанні дидактичних ігор взаємозв'язок у роботі вчителя та вихователя групи продовженого дня. Дидактичні ігри, проведені у позаурочний час також повинні забезпечувати розвиток дітей [32, с. 3].

Існують фактори, які обумовлюють увагу:

1) сила вражень, сильний звук, яскраве світло захоплюють пізнання;

2) емоційний тон вражень і думок.

Щоб забезпечити ці фактори вчителю просто необхідно використовувати дидактичні ігри [61, с. 104].

У процесі розвитку можливе виховання мимовільної та довільної уваги. Основною умовою виховання довільної уваги є наявність інтересу і емоцій, які у значній мірі залежать від навчального матеріалу і способів його подачі. Важливу роль відіграє наочність, якість пояснень вчителя (багатство змісту і емоційне насичення розмови, динамічність). Дуже велике значення має й активність самих учнів.

Важливим засобом виховання мимовільної уваги є вся організація навчальної діяльності школярів. Важливо, щоб в учня виникав інтерес не лише до самої роботи, але й до результатів діяльності.

Необхідно поставити перед учнями чіткі вимоги, враховуючи, що завдання повинно бути посильним, але не дуже легким. Правильна організація уроку, яка забезпечує включення у роботу всіх учнів, значно сприяє вихованню уваги [45, с. 354].

Ніхто не може заперечити того, що у початкових класах співіснують дві провідні діяльності - ігрова та навчальна. Це означає, що життя дітей у школі та вдома пронизане грою.

Увага учнів початкової школи є ще нестійкою, її необхідно формувати, і найкраще це робити у процесі дидактичної гри.

В ігровій діяльності складаються сприятливі умови для розвитку інтелекту дитини, для переходу від наочно-образного мислення до словесно-логічного.

Важлива роль гри у розвитку психічних процесів пояснюється тим, що вона озброює дитину доступними для неї способами сприймання.

Особливо важливе місце займає дидактична гра та ігрові прийоми у навчальному процесі молодших школярів, адже становлення і розвиток їхньої навчальної діяльності відбувається у період ще слабких довільних процесів: уваги, сприймання, пам'яті тощо. Деякий програмовий матеріал потребує від дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, і допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб.

Дидактичні ігри будуть ефективними, якщо їх використовують систематично, послідовно, дотримуючись головного принципу дидактики: "від простого до складного". Спочатку необхідно ознайомити дітей з ігровим матеріалом, застосовуючи його в повсякденній індивідуальній та груповій роботі, підготовчих вправах, а згодом і під час занять. Треба обов'язково заохочувати дітей до частого використання знайомих ігор у вільний час, адже це дає їм можливість закріпити вже набуті навички, шукати нові можливості перемогти та пограти з різними партнерами. Доцільно вводити в педагогічний процес дидактичні ігри різних видів не лише з усіх розділів програми, а й з кожної теми зокрема [57, с. 20].

Сучасні умови характеризуються гуманізацією навчального процесу, спрямованістю на розвиток його найкращих якостей і формування всебічно розвиненої особистості.

Реалізація цієї задачі потребує нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання повинно бути розвивальним, спрямованим на формування пізнавальних інтересів і здібностей дітей.

У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання.

Дидактичні ігри дають можливість розвивати в учнів увагу і пам'ять, позитивно впливають на розвиток винахідливості. Більшість ігор потребує не лише розумових, але й вольових зусиль: організованості, витримки.

Головне, щоб гра органічно поєднувалась із серйозною, наполегливою працею, щоб гра не відволікала від навчання, а навпаки, сприяла розумовій роботі.

Удосконалення процесу навчання - об'єктивна закономірність розвитку освітньої галузі. Навчання можна вважати ефективним у тому випадку, коли воно базується на прогресивних педагогічних ідеях та технологіях, відбувається у напрямку максимальної реалізації освітніх завдань при оптимально напруженій і синхронній діяльності викладачів та учнів. Окрім того, успішна організація навчального процесу залежить від відповідності форм і методів навчання психологічним особливостям та функціональним можливостям учнів певної вікової категорії.

У психологічній та методичній літературі пропонується значна кількість ефективних методів і прийомів, які позитивно впливають на навчальний процес. Одним із них є гра як домінантна та провідна діяльність дітей молодшого шкільного віку. На думку Д.Ельконіна, на межі дошкільного й шкільного віку гра є основним видом діяльності у житті учня. З психологічної точки зору, цей вік характеризується високою активністю, яка шукає форми та шляхи реалізації. Зрештою, виявляється, що саме гра залишається провідною формою життєдіяльності дітей цього віку, компенсуючи недоліки та обмеженості реального життя.

Гра, як зазначається у психологічному словнику, - це довільна діяльність, яка відображає у специфічній умовно-узагальненій формі ставлення людини до світу, людей, до самої себе і має за мету самовираження індивіда, формування у нього певних типів соціальної поведінки та активізацію біологічних та інтелектуальних можливостей особистості. Окрім того, ігри, що використовуються у навчальному процесі, сприяють формуванню в учнів навичок та вмінь застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності.

Думки про значення гри для розвитку особистості можна знайти у працях видатних філософів, педагогів і психологів.

У своєму дослідженні О.Леонтьєв дійшов висновку, що в процесі діяльності дитини виникає суперечність між бурхливим розвитком потреби взаємодіяти з предметами, з одного боку, та способами реалізації цієї взаємодії - з іншого. Дитина прагне до певних дій, але при цьому не володіє тими операціями, які потрібно здійснювати відповідно до реальних предметних умов реалізації цих дій. Ця суперечність може бути усунута лише в одному виді діяльності, а саме - у грі. Тільки в ігровій діяльності необхідні операції можуть бути замінені іншими операціями, а її предметні умови іншими предметними умовами, причому зміст самої дії зберігається.

За твердженням деяких учених, зокрема, Л.Божович, П.Гальперіна, О.Запорожця, гра є провідною діяльністю у молодшому шкільному віці, завдяки якій у психіці дитини відбуваються значні зміни, формуються якості, які готують перехід до нового, вищого рівня розвитку. В ігровій діяльності розвиваються й перебудовуються пізнавальні психічні інтереси, зароджуються нові види діяльності, з'являються елементи навчання Л.Виготський вважає, що використання ігрових методів в початковій школі відповідає природним особливостям дітей цього віку, а отже, сприяє ефективності навчання. Такої ж точки зору дотримується й Д.Ельконін. Він указує на те, що завдяки використанню форм діяльності, які поєднують у собі навчальні й ігрові елементи, можна істотно підвищити ефективність процесу навчання молодших школярів.

Науковці одностайні, стверджуючи, що учні початкової школи не мають природної мотивації до вивчення будь-якого навчального предмета, у тому числі й іноземної мови. Гра цілком реально може виступати певним каталізатором, поштовхом до навчання, адже без мотиву не може відбуватися жодний вид діяльності.

З початком навчання у школі різко змінюється соціальне становище дитини, що, безумовно, впливає на її психологічний стан. Гра як звична діяльність у цьому віці допомагає їй подолати скупість, сором'язливість і страх. На наше переконання, саме ігрові форми навчання найбільше сприяють адаптації дитини до нових умов і соціалізації молодшого школяра у шкільне середовище.

Передовий педагогічний досвід показує, що окремі вчителі початкових класів вміло й доцільно використовують на уроках ігри та ігровий матеріал.

Учитель-методист Д.Гриб на уроках математики пропонує застосовувати розв'язування прикладів в ході гри “Хто швидше” або “Риби”. Для “Риб” потрібно приготувати таблицю з малюнком озера, на якому є прорізи, в них вставлена з картону рибка. На зворотній стороні рибки записуємо вирази. Рибку “ піймає ” той, хто зуміє правильно розв'язати їх. Аналогічно проводяться ігри

“ Зірви огірок ” , “ Чарівна гілка ” , “ Чарівна квітка ”.

На уроках математики при закріпленні лічби в межах десяти Д.М. Гриб пропонує дітям вирушити “до саду по яблука”. Діти прихоплюють “кошики” у ліву руку, а правою “зривають” яблука і лічать від одного до десяти, а потім перекладають у кошик з лівої руки у праву і починають виймати яблука по одному у зворотному порядку.Граючись малюки засвоюють абстрактні математичні поняття. Пожвавлює уроки виконання віршованих задач - це своєрідний відпочинок після напруженої роботи.

Наприклад:

У магазині хлопчик плаче,

Полічить не може здачу;

Дві копійки в нього й п ять,

Скільки буде? Як узнать ?

Цікаві вправи та ігри запропонував Д.Гриб на різних етапах уроку. Учитель - методист добирає їх залежно від завдань, знань учнів. Для розвитку їхньої уваги до звукового складу слова він практикує “ мовні загадки ”, як - от утворити нове слово, замінивши літеру ( ніч, піч, річ ), (пліт, плід).

В початкових класах, вважає старший вчитель школи - гімназії № 19 м. Києва Н. Паскаль, тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.

Вивчаючи спорідненні слова, вона пропонує дітям гру „ Лото". Кожен учень має картку, розкреслену на 6 або 9 клітинок . У кожній клітинці різні слова. Учитель - ведучий має набір слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти повинні оголошені слова виділити на власній картці, якщо вони співпадають, задумане слово розривається. Виграє той, хто скоріше всіх закриє всі слова. А тепер задумайтеся, яку роботу виконав кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.

Таким чином, аналіз методичної літератури та масового педагогічного досвіду показав, що проблема стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів знайшла належне відображення в передовому педагогічному досвіді та в більшості методичних та навчальних посібників для вчителів та учнів, проте окремі учителі початкових класів не завжди вміло використовують можливості змісту підручників, навчальних посібників, методів навчання з метою стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.

2.2 Методика експериментального дослідження та його результативність

Гіпотезу нашого дослідження, суть якої полягає у тому, що ефективність засвоєння знань значно підвищиться, якщо у процесі навчання використовувати такі методи стимулювання навчального матеріалу, як методи емоційного стимулювання, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого морально-психологічного мікроклімату, заохочення.

На контакту вальному етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження, навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкових класів, проведено анкетування вчителів Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, Сухоставської загальноосвітньої школи I ступеня, Копичинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2, відвідано уроки вчителів початкових класів сформульовано гіпотезу та завдання дослідження.

Результати анкетування дозволяють робити такі висновки:

Таблиця 2

Використання у педагогічному досвіді методів і прийомів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів

№	Методи і прийоми	Кількість використань (%)	Рангове місце
1.	Бесіда	17	3
2.	Використання загадок, кросвордів, ребусів	12	4
3.	Використання казкових персонажів	5	10
4.	Використання цікавого матеріалу	6	8
5.	Вікторини, конкурси	9	5
6.	Дидактичні ігри	35	1
7.	Емоційне оцінювання	5	9
8.	Заохочення, похвала	7	6
9.	Змагання	2	13
10	Наочність	18	2
11	Проблемні ситуації	2	12
12	Розповідь	6	7

Дані таблиці свідчать про те, що вчителі початкових класів частіше використовують такі методи стимулювання навчальної діяльності, як дидактичні ігри, бесіди, загадки, кросворди, ребуси, наочність. Рідше використовують казкові персонажі, проблемні ситуації, змагання, емоційне оцінювання. Практично не використовують педагоги методи створення ситуації успіху у навчанні (формування в учнів впевненості у подоланні труднощів, прийоми позитивного впливу на учнів, ситуації вільного вибору і самостійного прийняття рішень, уміння педагога співробітничати з учнями).

Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.

Формувальний етап експериментального дослідження відбувався впродовж 2005-2007 р. на базі Яблунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів, Сухоставської загальноосвітньої школи I ступеня, Копичинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2.

В експериментальному класі навчання проводилося за методикою запропонованою нами, дослідження проводилося на матеріалі предметів математики і української мови (4 клас).

На етапі навчального експерименту, який проводився на уроках математики та української мови, нами були використані різні методи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. У таблиці 3 наведено приклади завдань, використані при вивченні матеріалу теми «Дієслово«» ( 4 клас).

Таблиця 3

Стимулювання навчальної діяльності учнів у процесі вивчення теми «Дієслово» ( 4 клас)

№	Назва теми уроку	Зміст завдань
1.	Загальне поняття про	Вправи - цікавинки.
	дієслово як частину мови.	Назви одним дієсловом: · пекти раки (червоніти); · п'ятами накивати (утекти); · зарубати на носі (запам'ятати); · ні пари з уст (мовчати); · послати телеграму (телеграфувати); · накласти штраф (оштрафувати).
2.	Написання не з дієсловами. Спостереження за зв'язком дієслова в реченні з іншими частинами мови.	Гра «Запереч мені». Я зачитую речення, а ви за допомогою не складаєте речення - заперечення і записуєте його. Наприклад. Читаю: Василько поспішав до школи. Записуєте: Василько не поспішав до школи. Речення для гри. Я вивчив уроки. Ми поїдемо на екскурсію. Ромчик грає на скрипці. Дівчинка читає казку. Прочитайте записані речення. Як ви написали не з дієсловами ? Цікаві вправи.
		Дібрати дієслова, які характеризують голоси тварин: Гуси (ґелґочуть), півень (кукурікає), корова (мукає), киця (нявкає), собака (гавкає), лев (ричить), порося (рохкає), вовк (виє), коні (іржуть).
3.	Неозначена форма дієслова.	Гра «Будь уважним». Учасники гри стають у коло. Ведучий (учитель) називає дієслово з іменником. Якщо дієслово відповідає іменникові, тобто вказує на дію даного предмета, учні повинні підняти руку, якщо не відповідає присісти. Наприклад, риба пливе - діти
		піднімають руки, риба кричить - діти присідають. Виграє той, хто не помилився. Завдання із вибором (кожен учень вибирає собі завдання). - Списати прислів'я і приказки, розкриваючи дужки. Картка 1. 1. Чужим розумом (не) проживеш. 2. Поки (не) упріти, доти (не) уміти. 3. Краще (не) обіцяти, як слова (не) здержати. Картка 2. 1. Де сила (не) візьме, там розум допоможе.
		2. 3 чужої біди (не) смійся. 3. (Не) хитруй, (не) мудруй, а чесно працюй. Картка 3.
		1. Ото на себе (не) надійся, чужому лихові (не) смійся. 2. (Не) вчи рибу плавати. 3. (Не) журись, а за діло берись. Спиши прислів'я та приказки, розкриваючи дужки. 1. 3 чужої біди (не) смійся. 2. Де сила (не) візьме, там розум допоможе. 3. Ото на себе (не) надійся, чужому лихові (не)
		смійся. 4. (Не) хитруй, (не) мудруй, а чесно працюй. 5. (Не) вчи рибу плавати. 6. (Не) журись, а за діло берись. 7. (Не) вміє той, хто (не) працює. 8. Краще (не) обіцяти, як слова (не) здержати. 9. Чужим розумом (не) проживеш. 10. Поки (не) упріти, доти (не) уміти.
4	Змінювання дієслів за часами.	Кросворд-гра «Перехрестя». Кожен учасник гри креслить на аркуші паперу зображену тут фігуру. Ведучий (вчитель) називає неозначену форму якогось дієслова, що складається з 6 букв, і всі вписують це слово у будь-які б клітин очок своєї фігури. Далі учасники гри самостійно заповнюють решту рядів дієсловами в неозначеній формі. Після перевірки кожному зараховується стільки балів, скільки у нього перехресть. Наприклад, троє учнів, взявши за основне
		слово читати, заповнили свої фігури так: Навчальна гра «Відповідай миттю» Ведучий (вчитель), звертаючись по черзі до учасників гри, називає іменник або прикметник. Учні повинні утворити від цього іменника або прикметника дієслово в неозначеній формі. Хто не зможе дати відповідь, вибуває з гри. Виграє той, хто залишиться. Слова для гри. Друг, ворог, вечеря, господарство, сніданок, хазяйство, спів, старт, плач, фініш, читання, радість, сум, синій, зелений, сухий, червоний. Який час... · Я миюся, · Який це час, Федоте? · Ну, раз ми з вами миємось · Виходить, що субота.
		Б. Слюсар
5.	Змінювання дієслів за числами.	· Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони бігають! · Велика перерва. · Як буде минулий час від дієслова прокидатися"! · Спати
6	Дієслово, що виражають незавершену і завершину дію.	Конкурс творів - фантазіїв «Якби птахи і звірі вміли говорити» (діти зачитують складені ними дома твори). Гра «Знайди свою пару» Учасники гри діляться на дві рівні групи. Одна група отримує картки з написаними на них дієсловами, що
		означають незавершену дію, друга група з парними дієсловами, що означають завершену дію. За командою ведучого (вчителя) один із учнів першої групи піднімає таку картку. Учасник гри з другої групи, у якого є слово-пара, повинен негайно підняти її у відповідь. Програє той, хто не встигне цього зробити або неправильно виконає завдання. Для гри використані такі пари слів: летіти -- злетіти, літати пролітати, грюкати -- грюкнути, зігрівати -- зігріти, торохтіти - заторохтіти, малювати -- змалювати,
		стукати -- стукнути, перемальовувати переманювати, рубати -- зрубати, зчищати -- зчистити, сіяти -- посіяти, прочитувати - прочитати, дзвякати -- дзвякнути, зашивати -- зашити, бігти -- прибігти, сідати -- сісти, збігати -- збігти, зраджувати -- зрадити, розбивати -- розбити, згортати -- згорнути.

Подобные документы

• Педагогічні умови стимулювання навчальної активності молодших школярів

  Загальна характеристика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів. Аналіз ефективності різних методів стимулювання навчальної активності учнів, напрями та методи їх подальшого удосконалення.
  
  курсовая работа [348,0 K], добавлен 23.03.2015
  

• Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів

  Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів. Найважливіші мотиви пізнавальної діяльності за Е. Браверманом. Основні групи прийомів розвитку пізнавальних мотивів. Дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавальної активності школярів.
  
  курсовая работа [51,7 K], добавлен 13.11.2010
  

• Вплив темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра

  Особливості навчальної діяльності молодших школярів. Темперамент в індивідуальному стилі навчальної діяльності молодшого школяра. Методика та організація дослідження. Діагностика впливу темпераменту на ефективність навчальної діяльності молодших школярів.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 15.06.2010
  

• Психологічні особливості молодших школярів та їх врахування в процесі стимулювання навчальної діяльності

  Суб'єктивна і об'єктивна готовність до навчально-пізнавальної активності дитини, що пішла в школу, їх визначення та критеріїв оцінки. Прихід учнів до школи. Мотивація учня початкової школи, її заохочення та значення. Оцінювання як засіб стимулу.
  
  реферат [24,1 K], добавлен 17.06.2011
  

• Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів

  Роль навчальної діяльності в соціальному і психічному розвитку особистості. Аналіз проблеми інтеграції знань в сучасній освіті. Розвивальний характер розумового розвитку навчальної діяльності молодших школярів. Принципи конструювання інтегрованих уроків.
  
  магистерская работа [308,2 K], добавлен 25.11.2009
  

• Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини

  Особливості навчальної діяльності молодших школярів. Спільна навчальна робота молодших школярів як чинник їх розумового та соціального розвитку. Темперамент в індивідуальному стилі діяльності молодшого школяра. Розвиток пізнавальних інтересів дітей.
  
  курсовая работа [48,8 K], добавлен 16.06.2010
  

• Оцінювання навчальних досягнень першокласників: психологічні аспекти

  Значення оцінки в педагогічній роботі з дітьми. Важливість словесного оцінювання отриманих результатів першокласниками. Вербальне стимулювання та мотивація навчальної діяльності учнів. Психологічна підтримка пізнавальної діяльності молодших школярів.
  
  статья [21,7 K], добавлен 31.08.2017
  

• Формування навчальної діяльності учнів молодших класів

  Виявлення особливостей та проблем формування навчальної діяльності учнів молодших класів. Оптимальнi умови, що сприяють ефективному навчально-виховному процесу. Розробка методики дослідження розвитку здібностей дітей та перевірка її ефективності.
  
  курсовая работа [40,5 K], добавлен 20.12.2010
  

• Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів

  Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
  
  дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014
  

• Організація продуктивної самостійної діяльності молодших школярів у навчальному процесі сучасної початкової школи

  Формування самостійної діяльності учнів початкової школи. Психолого-педагогічні умови оптимального використання самостійної навчально-пізнавальної роботи молодших школярів. Розробка та екстериментальна перевірка дидактичних умов організації роботи.
  
  дипломная работа [703,5 K], добавлен 19.10.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам