Становлення та розвиток німецької етнології як науки

Таким чином, становлення та піднесення етнології як науки в Німеччині відіграло важливу роль у розвитку світової етнологічної думки. Видатні німецькі вчені, дослідники, фольклористи, етнографи, філософи залишили по собі значний науковий спадок, а зібрані ними матеріали та розроблені ними теорії лягли в основу сучасних етнологічних концепцій. Серед найбільш видатних німецьких етнологів слід згадати А. Шльоцера, Й. Гердера, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга, братів Шлегелів, Г. Клема, Т. Вайца, А. Бастіана, Ф. Ратцеля, Л. Фробеніуса, Ф. Гребнера та Р. Турнвальда. Усі ці дослідники своїми ідеями, доробками та поглядами сприяли розвитку не лише німецької, а й загальносвітової етнологічної думки.

філософ фольклорист етнолог думка

ВИСНОВКИ

Виникнення самостійної науки про народи відноситься до початку XVIII - середини XIX ст. і пов'язане з багатьма практичними потребами того часу, в першу чергу з прагненням пояснити відмінності в культурному розвитку народів, зрозуміти механізми формування та особливості етнічної психології, з'ясувати причини расових відмінностей народів, встановити взаємозв'язок етнічних особливостей і суспільного устрою, визначити причини розквіту і занепаду культури та історичної ролі того чи іншого народу. У відповідь на ці проблеми і потреби стали виникати теорії та концепції, складатися наукові напрямки та школи, які поступово трансформувалися у єдину науку про народи - етнологію.

Зрозуміло, що на початкових етапах розвитку етнологія як наука не носила системного характеру і мала скоріше описовий зміст. Саме тому поряд з терміном «етнологія» повсюдно і широко впродовж XVII-XX ст. використовувався термін «етнографія», що складається з поєднання двох грецьких слів: ethnos - народ, плем'я і grapho - пишу. Варто зауважити, що саме у Німеччини з'являються поняття «етнографія» та «етнологія». У цей же час зароджується перша етнологічна школа у Німеччині - міфологічна.

З перших десятиліть XIX ст. у Німеччині починають вестися дискусії про предмет етнології. Одні вчені вважали, що її об'єктом є людина, другі - культура, треті - суспільство, четверті - неписьменні (неєвропейські) народи, які перебувають на ранніх ступенях соціально-економічного розвитку і т. п.

Відповідно до цього в XIX ст. в Німеччині сформувалися два основні підходи до визначення її предмета: етнографія - описове народознавство та етнологія - теоретичне народознавство, наука про етноси, їх етногенез, культуру і побут.

Середина ХІХ ст. стала часом інтенсивного розвитку етнології в Німеччині, а також низці інших західних країн. Для ефективного управління підкореними народами необхідні були знання про їхню культуру, традиції, звичаї, ритуали, вірування, психологію і т. п. Ці та інші відомості могла дати наука етнологія, і тому вона користувалася підтримкою офіційної влади. У зв'язку з цим потрібно зазначити, що в Німеччині вже в кінці XVIII ст. сформувався науковий напрям, що ставив собі за мету вивчення неєвропейських народів і культур. Першою науковою етнологічною школою став еволюціонізм (Т. Вайц, А. Бастіан та ін.). Наступником еволюціонізму став диффузіонізм, який окрім того, що був етнологічною школою виключно німецького походження, але й пізніше став основоположною системою не тільки для своїх відгалужень, а й для наступних етнологічних шкіл у Європі та за океаном. Прихильники цього напрямку (Ф. Ратецль, Л. Фробеніус) прагнули показати просторове поширення культур або окремих культурних елементів, виявити області їх походження, а також шляхи і способи їх розповсюдження.

У 30-ті рр. ХХ століття починається активна наукова діяльність відомих німецьких науковців Р. Турнвальда і В. Мюльмана, які сформулювали основні методологічні принципи нових етнологічних напрямів,серед яких етнопсихологія, етносоціологія, функціональна соціологія, ставши таким чином фундаторами багатьох сучасних наук. Починаючи із 60-их років ХХ століття німецька етнологічна думка іде в ногу зі світовою, досягаючи тих цілей, які ставить нове глобалізоване світове співтовариство.

Таким чином становлення та розвиток німецької етнології як науки дуже сильно вплинуло на загальносвітову етнологічну думку: німецькі еволюціоністи, диффузіоністи, соціологи та функціоналісти доклали чимало зусиль для аналізу історії багатьох народів, їх традицій, культури та побуту, увійшовши таким чином до плеяди найвизначніших вчених-етнологів ХІХ і ХХ століть.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Марков Г. Е. От истоков немецкой этнологии к ее расцвету. Вопросы теории. // ЭО. 2006. № 4.

2. Марков Г. Е. От упадка к возрождению. (Немецкое народоведение после второй мировой войны: проблемы теории). // ЭО. 1995. № 6.

3. Марков Г. Е. Немецкая этнология в конце тисячелетия: кризис или новый расцвет? // ЭО. 2010. № 4.

4. Гердер Й.Г. Идеи к философии истории человечества / Йоганн Готфрид Гердер. - М.: Наука, 1977. - 703 с.

5. Ратцель Ф. Народоведение.Том I / Фридрих Ратцель. - CПб: Просвещение,1904. - 822 с.

6. Ратцель Ф. Народоведение.Том IІ / Фридрих Ратцель. - CПб: Просвещение,1904. - 918 с.

7. Фихте И.Г. Речи к немецкой нации / И.Г. Фихте; пер. А.А. Иваненко. - СПб.: Наука, 2009. - 349 с.

8. Бромлей Ю.В. Концепции зарубежной этнологии / Юлиан Владимирович Бромлей - М.: Наука, 1976. - 215 с.

9. Бромлей Ю.В. Современные проблемы этнографии (очерки теории и истории) / Юлиан Владимирович Бромлей - М.: Наука, 1981. - 390 с.

10. Зорин А.Н. Основы этнографии / Александр Николаевич Зорин - Казань: Казанский Государственный университет, 2009. - 80 с.

11. Историческая этнография: традиции и современность. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1983. - 184 с.

12. Орлова Э.А. История антропологических учений / Э.А. Орлова. - М., 2010. - 621 с.

13. Основы религиоведения / Под ред. И.Н. Яблокова. - М.: Высш. школа, 1994. - 368 с.

14. Садохин А.П. Этнология. Учебник для студ. высш. учеб. заведений. 2-е изд., перераб. и доп. / А.П. Садохин. - М.: Гардарики, 2006. - 287 с.

15. Тавадов Г.Т. Этнология. Учебник для вузов / Г.Т. Тавадов - М.: Проект, 2008. - 352 с.

16. Тиводар М.П. Етнологія: Навч. посібн. / Михайло Петрович Тиводар - Львів: Світ, 2004. - 624 с.

17. Чеснов Я. В. Лекции по исторической этнологии: Учебное пособие / Я.В. Чеснов. - М.: Гардарика, 2008. - 400 с.

18. Этнология. Учебник. Для высших учебных заведений / Э.Г. Александренков, Л.Б. Заседателева, Ю.И. Зверева и др.; под ред. Г.Е.Маркова и В.В. Пименова - М.: Наука, 2009. - 383 с.

Размещено на Allbest.ur