Кабельні муфти

На весь період робіт у колекторах і тунелях відкривають не менш чим два люки або дверей, щоб працюючі знаходилися між ними. Через щогодини роботи в колодязі, тунелі або колекторі працюючі піднімаються на відкрите повітря на 10 хв.

Освітлення робочих місць у колодязях, тунелях і колекторах виконується переносними лампами напругою не вище 12 В чи акумуляторними ліхтарями.

При прогріві кабелю електричним струмом спостерігаючий повинний мати кваліфікаційну групу по техніці безпеки не менш ІІІ. На час чергування він повинний бути забезпечений захисними засобами і вимірювальними пристроями для контролю струму і температури. Трансформатор для прогріву кабелю забезпечується апаратом, що роз'єднує, із захистом від коротких замикань, а вторинні обмотки трансформатора, жили і броня кабелів, що прогріваються, надійно заземлюються.

4.2 Міри безпеки при монтажі кабельних муфт

При монтажі муфт найбільшу небезпеку представляють роботи з застосуванням газових пальників, термітних патронів при зварюванні, епоксидного компаунда і розчинників.

Електромонтажники, що займаються перевезенням, збереженням зріджених і стиснутих газів, а також працюючі з газосварочною апаратурою, проходять спеціальне навчання і здають іспит з оцінкою в посвідченні по техніці безпеки про допуск до зазначеної роботи.

Усі роботи, зв'язані з газовим зварюванням, виконуються в окулярах закритого типу з захисними стеклами (світлофільтрами) і в брезентових рукавицях. При роботі з газовими балонами не можна вдаряти по них щоб уникнути появи іскор і вибуху. Балони з газами захищають від дії сонячних променів і інших джерел тепла.

Газове зварювання виконують на відстані не менш 5 м від балонів з киснем і пальним газом. Вентилі відкривають чистими руками. Особливо небезпечні забруднення редукторів і вентилів кисню олією, що приводять до вибуху. При користуванні газовими балонами ємністю більш 5 л і кисневими балонами будь-якої місткості обов'язкові манометри, що повинні бути справними.

При виконанні газополумних робіт полум'я пальника направляють убік, протилежну джерелу газопостачання. У приміщеннях з великою концентрацією пропан-бутану (визначається по різкому неприємному запаху, що викликає роздратування носоглотки й око) забороняється користатися відкритим вогнем і запалювати електричне світло. Краплі пропан-бутану, що потрапили на шкіру (щоб уникнути обморожування), необхідно швидко змити водою.

При виконанні термітного зварювання необхідно дотримувати правила збереження і перевезення термітних патронів, сірників і сумішей. Обличчя, яким дозволяється самостійно робити термітне зварювання, мають посвідчення на право провадження робіт. Зварювання здійснюють в окулярах закритого типу з захисними стеклами, при цьому обличчя працюючого повинне знаходитися від місця зварювання на відстані не менш 0,5 м. Під час зварювання забороняється проходити під жилами, що зварюються, (робота на висоті) чи знаходитися під ними. Щоб уникнути опіків не можна торкати рукою палаючий термітний або патрон, що остигає. Шлак згорілого термітного патрона збивають після охолодження і тільки в напрямку від себе.

До роботи з епоксидним компаундом допускаються обличчя, що пройшли медичний огляд і одержали дозвіл лікаря. Медичний огляд повторюється щорічно. При роботі з епоксидним компаундом необхідно пам'ятати про його токсичні властивості. По-цьому збереження і прийом їжі до приміщеннях, де виробляється монтаж муфт, не допускаються.

Працюючі з епоксидним компаундом користаються гумовими медичними рукавичками, запобіжними окулярами, захисним одягом з бавовняної тканини. Допускається застосовувати замість гумових рукавичок спеціальні мазі (біологічні рукавички).

Під час роботи стежать за чистотою рук, рушників, спецодягу, робочого місця, інструмента і посуду, ретельно миють руки не тільки після закінчення роботи або в перерві, але і негайно ж після влучення крапель епоксидного компаунда на шкірний покрив. При цьому руки змивають теплою водою з милом, місця влучення крапля на шкірний покрив обробляють 3%-ним розчином оцтової чи лимонної кислоти, висушують паперовим рушником разового використання, а потім змазують м'якою жирною маззю на ланоліні, вазеліні або касторовій олії. Бензин, бензол, толуол, ацетон і інші токсичні розчинники для промивання використовувати не дозволяється.

Кабельні заливальні склади розігрівають у закритому посуді, обов'язково контролюючи термометром температуру розігріву. Розігрів, зняття і перенесення судини з кабельним складом або ковша з припоєм, а також заливання муфти кабельним складом або пайку з'єднань виконують у рукавицях і запобіжних окулярах.

Перемішування розплавленого кабельного складу або припою роблять металевим прутком або металевою ложкою, що повинні бути абсолютно сухими і зовсім чистими. При недотриманні цієї вимоги, наприклад при улученні вологи, можливий викид розплавленого кабельного складу або припою.

4.3 Протипожежна профілактика при монтажі кабельних мереж

Причинами виникнення пожежі можуть стати недбалість, допущена при монтажі кабелю, чи незнання вогненебезпечних властивостей матеріалів, застосовуваних при монтажі кабельних мунебезпеку виникнення пожежі. Серед них легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 30 до 45° С (бензин, гас і інші), бітуми, каніфоль, мінеральні олії (маються в заливальних кабельних складах) з температурою спалаху пар від 185 до 230° С, лаки.

При роботі електромонтажників у кабельних спорудженнях з використанням відкритого вогню в монтажну зону доставляють аркуші азбесту для огородження суміжних кабелів, вогнегасники, цебра із сухим піском, повсть або брезент розміром 2*2 м. Розігрів кабельного складу і припою роблять зовні кабельного спорудження, а потім подають їх до місця монтажу кабельної муфти.

У ході виконання електромонтажних робіт у кабельних спорудженнях, які образують відходи матеріалів, зовнішній захисний покрив, знятий з кабелю, і інші пальні елементи можуть стати джерелом поширення пожежі, тому їх варто видаляти назовні в міру нагромадження.

При гасінні виниклого пожежі необхідно дотримувати визначені правила. Для гасіння легкозаймистої рідини на підлоги кабельного спорудження полум'я швидке засинають піском, не залишаючи на поверхні його язичків, тому що рідина спалахне знову. При пожежі зрідженого газу варто перекрити вентиль на балоні і поливати його холодною водою для зменшення тиску газу в ньому.

При використанні вогнегасників для гасіння пожежі їх пускають у хід безпосередньо в місця пожежі: струмінь вуглекислоти з вогнегасник порошком направляють знизу нагору, збиваючи полум'я. Для гасіння пожежі у відкритій судині з легкозаймистою рідиною струмінь з вогнегасника направляють паралельно палаючої поверхні, відганяючи від її полум'я.

Список використаної літератури

1. Анастасиев П.И., Бранзбург Е.3., Коляда А.В. Проектирование кабельных сетей и проводок. М., 1980.

2. Атабеков В.Б. Монтаж електричних мереж і силового електроустаткування: Підруч./Пер. з рос. Т.А. Сиротинко. - Вища шк.; 1995.

3. Белоцерковец В.В., Чусов Н.П., Боязный Я.М. Механизация электромонтажных работ. М., 1977.

4. Воронина А.А., Шибенко Н.Ф. Безопасность труда в электроустановках: Учеб. пособ. для сред. ПТУ. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1984.

5. Евсеев Р.Е., Евсеев В.Р. Сварка при производстве электромонтажных работ. Л., 1978.

6. Живов М.С. Подготовка трасс электропроводок и кабельных линий. М., 1977.

7. Живов М.С. Прокладка проводов и кабелей. М., 1978.

8. Инструкция по прокладке кабелей напряжением до 110 кВ (СН 85-74). М., 1975.

9. Клюев А. А., Этус Н.Г. Справочник по монтажу вторичных устройств, кабелей и электроосвещения на электростанциях и подстанциях. М., 1978.

10. Корнилов Ю.В., Бредихин А.Н. Слесарь-электромонтажник: Учеб. пособ. для СПТУ. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1988.

11. Лигерман И.И. Кабельные сети промышленных предприятий. М., 1975.

12. Пантелеев Е.Г. Монтаж кабельных линий. М., 1979.

13. Правила устройства электроустановок. М., 1977.

14. Принц М.В., Цимбалістий В.М. Освітлювальне і силове електроустаткування. Монтаж і обслуговування. -- Львів: Оріяна-Нова, 2005.

15. Смирнов Л.П. Электромонтер-кабельщик. М., 1978.

16. Строительные нормы и правила СНиП Ш-33-76. Электротехнические устройства. Правила производства и приемки работ. М., 1977.

17. Техническая документация на муфты для силовых кабелей с бумажной и пластмассовой изоляцией до 35 кВ. М., 1982.

18. Тирановский Г.Г. Механизация кабельных работ на энергетических объектах. М., 1976.

19. Троицкий И.Д. Производство кабельных изделий. М., 1979.

20. Чусов Н.П., Любашевская Р.И. Механизация кабельных работ на промышленных объектах. М., 1976.

21. Электротехнический справочник. Т. І, "Энергия", 1971.