Люмінесцентні світильники

Особливості і значення застосування електричної енергії в народному господарстві. Влаштування та обладнання освітлювальних електроустановок, їх сутність та будова. Загальна характеристика люмінесцентних ламп, схеми їх вмикання та основні несправності.

Рубрика Физика и энергетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.04.2010
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

16. При роботі зі шлямбуром та іншим ручним інструментом працівники повинні працювати в захисних окулярах з небитким склом і в рукавицях..

17. Лещата повинні бути в повній справності і мати на губках насічки.

18. Монтерськй інструмент з ізолюючими ручками допускається в якості основного захисного засобу в електроустановках з напругою до 1000 В. для робіт під напругою.

Ізолюючі ручки або діелектричні чохли повинні щільно прилягати до металевих частин інструмента і повністю ізолювати ту частину інструмента, яка під час роботи знаходиться в руці у працюючого, ізолюючі ручки обладнуються упорами для виключення змоги з зіскакування пальців чи долоні на металеву частину інструмента. Ізолююча частина інструмента повинна бути гладкою, без тріщин і задирок. Довжина ізолюючих ручок не повинна бути меншою за 100 мм.

Електроінструмент і переносні електричні лампи.

1. До роботи з електроінструментом допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і склали іспити з техніки безпеки. При роботі з переносними електроінструментом ручними електролампами необхідно керуватися правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів, а також посібником техніки безпеки при монтажних роботах в енергетиці. Всі електроінструменти нумеруються зберігаються в сухому приміщені.

2. Електроінструмент повинен задовольняти таким основним вимогам:

швидко підключатися і відключатися від електромережі /але не самочинно/;

бути безпечним в роботі і мати недоступні для випадкового дотику струмопровідні частини.

3. Напруга електроінструмента не повинна були вищою за:

- 220 В в приміщенні без підвищеної небезпеки;

- 36 В приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщенням.

4. В особливо небезпечних приміщеннях і при наявності несприятливих умов дозволяється працювати електроінструментом на напругу не вищу за 36 В. з обов'язковим застосуванням захисних засобів/діелектричні рукавички, килимки тощо. /

5. Корпус електроінструмента па напругу вищу за 36 В обладнується спеціальним зажином для приєднання заземлюючого проводу з розпізнавальним знаком "З" або " Земля".

6. Штепсельні з'єднання, призначені для підключення електроінструменту, повинні мати недоступні для дотику струмопровідні частини і додатковий заземлюючий контакт.

Штемпельні з'єднання /розетки, вилки/, що застосовуються на напругу 12 і 36 В, по своєму конструктивному виконанню повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що застосовуються па напругу 127 і 220 В, можливість вмикання вилок, що застосовуються на напругу 12 і 36 В., в штепсельні розетки з напругою на 127 і 220 В виключаються.

7. Оболонки кабелів і проводів повинні заводитися в електроінструмент і міцно закріплюється для запобігання їх зламу і стирання.

8. В приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні лампи напругою не вищою 36 В. В приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями допускається застосовувати переносні електричні лампи з напругою не вищою за 12 В.

9. Приєднання переносних електричних ламп напругою па 12 і 36 В до трансформатора може здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної вилки; в останньому випадку па кожусі трансформатора з боку 12 чи 36 В. Повинна бути передбачена відповідна штепсельна розетка з написом "12 В" чи "36 В". Живлення електроінструмента і переносних ламп від автотрансформатора забороняється.

10. Перевірка на відсутність замикань на корпус і стан ізоляції проводів, відсутності обриву заземлюючої жили /проводу/ електроінструмента, переносних електричних ламп, а також ізоляції понижуючих трансформаторів проводиться мага омметром не рідше 1 разу на місяць особою з кваліфікаційною групою не нижчою за 111.

11. Електроінструмент, понижуючі трансформатори і переносні електричні лампи перевіряються ретельним зовнішнім оглядом, звертається увага на справність заземлення та ізоляції проводів, відсутність оголених струмопровідних частин і відповідність інструмента до умов роботи.

Перед видачею на руки робочому електроінструмент перевіряється на стенді чи приладом щодо справності заземлюючого проводу і відсутності замикання на корпус.

Електроінструмент, що має дефекти, видавати для роботи забороняється.

12. Перед початком робіт з електроінструментом необхідно перевірити:

- затяжку гвинтів, що кріплять вузли і деталі електроінструмента;

справність редуктора шляхом прокручування рукою шпинделя електроінструмента /при відключеному двигуні/;

стан щіток і колектора;

стан проводу електроінструмента, цілість ізоляції, відсутність зломів жил;

справність заземлення.

13. Для приєднання електроінструмента до електромережі застосовується шланговий провід; допускається застосовувати багатожильні гнучкі проводи (типу ПРГ) з ізоляцією на напругу не нижчу за 500 В укладені в гумовий шланг.

14. При користуванні електроінструментом чи переносними електричними лампами їх проводи і кабелі по можливості підвищуються.

Безпосереднє дотикання проводів і кабелів до металевих гарячих, вологих і масляних поверхонь або предметів не допускається.

При виявленні будь-яких несправностей робота з електроінструментом чи переносними електричними світильниками негайно припиняється.

15. При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом чи перерві в роботі електроінструмент від'єднується від електромережі.

16. Особам, які користуються електроінструментом, забороняється:

- передавати електроінструмент, хоч на найкоротший час, іншим особам;

розбирати електроінструмент і проводити самим будь-який ремонт /як самого електроінструмента, так і проводів, штепсельних з'єднань тощо/;

триматися за провід електроінструмента чи доторкатися до ріжучого інструмента, що обертається;

- видаляти руками стружку чи ошурки під час роботи інструмента або до повного його зупинення;

- працювати з приставних драбин на висоті більшій за 2,5 м. Заземлення електрообладнання, вимірювальних приладів і електроінструмента.

1. При напрузі вищій за 36 В змінного і 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також при роботах на даху, горищі чи сходовій клітці електрообладнання, вимірювальні прилади і електроінструмент необхідно заземлити.

2. Заземленню підлягають:

стенди для перевірки кінескопів, радіо ламп, мотичних виробів та інших радіодеталей і вузлів;

пробійно-вимірювальні установки;

- металеві корпуси перехідних трансформаторів, вимірювальних приладів /металеві корпуси вимірювальних приладів, якщо вони підключаються до електромережі через розподілю вальний трансформатор, електрообладнання стола приймальника чи радіо механіка, не заземлюються/, електродрилів, електроламп з живленням від електромережі і таких, що мають клеми або гнізда для підключення заземлення;

- корпуси верстатів електроприводами.

Заземлення викопується згідно з правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і з правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

3. Заземлення переносного електроінструмента здійснюється за допомогою спеціальної жили переносного проводу, яка не повинна одночасно служити провідником робочого струму. Використання з цією мстою нульового, заземленого проводу безпосередньо у електроінструмента забороняється. Приєднання нульового і заземлюючого провідників до заземлюючої мережі виконується самостійно.

Для підключення електроінструмента штепсельна розетка обладнується спеціальним контактом для приєднання заземлюючого провідника. При цьому конструкція штепсельного з'єднання повинна виключати можливість підключення струмонесучих контактів до контактів, призначених для заземлення. З'єднання між заземлюючими контактами вилки і штепсельної розетки установлюються до того, як до тикнуться струмонесучі контакти; порядок відключення - зворотний. Заземлюючий контакт штепсельної розетки електричне з'єднується з її корпусом, якщо цей корпус виготовлений із металу.

4. У виняткових випадках при відсутності спеціальної розетки переносний електроінструмент, ввімкнений в мережу змінного струму з глухо заземленою нейтраллю, слід заземлювати (занурювати) з'єднанням корпуса електроінструмента безпосередньо з нульовим проводом електролінії що живиться від одного і того ж трансформатора. Заземлюючий провідник не повинен одночасно служити для підводу робочого струму.

Підключати корпус електроінструмента до водопроводу чи будь-якого іншого заземлення забороняється. Нульовий провід визначається індикатором низької напруги.

5. Не допускається приєднання електроінструмента до мережі з глухо заземленою нейтраллю при наявності на нульовому проводі запобіжників. В цих випадках необхідно перед початком роботи ці запобіжники зашунтувати.

6. Електроінструмент, підключений до електромережі змінного струму з ізольованою нейтраллю можна заземлювати до будь-якого надійного заземлення. Опір не повинен бути більшим за 4 Ом.

7. Приєднання заземлюючих провідників до заземлювачів і конструкцій, що заземлюється виконується сваркою або надійним болтом з'єднання.

8. Відкрито покладені оголені провідники і оголені мережі заземлення забарвлюються в чорний колір.

Допускається забарвлення відкритих заземлюючих провідників в інші кольори, у відповідності з оформленням приміщення, але при цьому на них в місцях приєднань та відгалужень наноситься не менше двох смуг чорного кольору на відстані 150 мм одна від одної.

Заземлюючі провідники, розташовані в приміщеннях повинні бути доступними для огляду.

9. При неможливості виконання заземлення, або захисного відключення (якщо це викликає значні ускладнення за технологічними причинами) допускається обслуговування електрообладнання з ізолюючих площадок. Ізолюючі площадки повинні бути виконані таким чином, щоб дотик до незаземлених частин, що становлять небезпеку, міг здійснюватися тільки з площадки. Крім цього повніша бути виключена можливість одночасного дотику до заземлених частин електрообладнання і частин, що не мають з'єднання з землею.

Вантаження, переміщення, піднімання і розвантажування обладнання, матеріалів та їх зберігання.

1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід і обов'язковим дотримуванням безпечних способі вантаження. розвантажування і транспортування вантажів.

2. Розвантажувати, переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід, як правило, механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажу-вальних робіт с обов'язковим при роботі з вантажами, важчими за 60 кг, а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м.

Якщо вага вантажу перебільшує 50 кг, то піднімати його на спину вантажника слід за допомогою інших вантажників. При вазі вантажу більшій за 50 кг перенесення його одним вантажником допускається па відстань, не більшу чи 60 м . При відстані більшім за 60 м необхідно встановити змінний або падати пристосування для переміщення вантажу.

3. При перенесенні важких речей вручну необхідно дотримуватись вимог указаних у ГОСГ 12.3.009-76 "Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки".

4. Кантувати важкі штучні матеріали /ящики з обладнанням/ слід за допомогою спеціальних ломів та інших пристосувань.

5. При спусканні вантажу по похилій площині необхідно підтримувати вантаж канатами з протилежного боку для запобігання ковзання вантажу під дією власної ваги і перекидання високих вантажів.

6. В майстернях телеательє для транспортування телевізорів слід користуватися спеціальними вічками.

7. Піднімання і спускання вантажів по сходах без поручнів чи будь-яких інших бокових огороджень не допускається.

8. Вантаження матеріалів на автомашину вище за її борти без кріплення забороняється.

9. Складські приміщення повинні бути обладнані стелажами для зберігання матеріалів, деталей та інструменту і не повинні бути захаращені. Діелектричні засоби захисту згідно з правилами використання і випробовування захисних засобів застосовуючи в електроустановках.

Пожежна безпека

1. Пожежонебезпечною зоною називається простір усередині та поза приміщенням, у межах якого постійно або періодично знаходяться горючі речовини і у якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі та при його порушеннях.

2. При розміщенні електрообладнання у таких зонах необхідно керуватися вимогами ПУЄ.

3. Відповідальність за дотримування заходів пожежної безпеки несе керівник підприємства. Він призначає відповідальних за пожежну безпеку у кожній зміні майстерні, цеху, філіалу, складу та інших служб, в обов'язки яких входить слідкувати за дотримуванням протипожежного режиму і забезпеченню своїх дільниць засобами пожежогасіння /вуглекислотні вогнегасники, ящики з піском, лопати, відра а також брезент для накидання на прилад, що зайнявся/ на радіо апарат, телевізор тощо/.

4. При ліквідації загорання слід мати на увазі що гасіння пінним вогнегасником чи водою телевізора, радіо апаратів і електроустановок, що знаходяться під напругою не дозволяється.

5. При здійснюванні заходів щодо забезпечення пожежної безпеки необхідно керуватися правилами пожежної безпеки в Україні, а також посібником гасіння пожеж в електроустановках.

Дія струму на організм людини, граничні безпечні напруги. Результатом проходження струму через організм людини може бути:

- загальне ураження організму (електричний удар), при якому порушується нормальна діяльність органів дихання та серця;

- місцеве ураження організму - опіки, металізація шкіри. Установлено, що найбільша величина електричного струму, що проходить через організм, при якій людина може самостійно відірватися від струмопровідних частин, складає в середньому біля 10 мА.

Струм 50-80 мА небезпечний для життя людини.

Використана література

1. А. М. Гуржій, А. М. Сільвестров, Н. І. Поворознюк. Електротехніка з основами промислової електроніки. Київ, 2002, стор. 3-6, 290-291.

2. С.П. Коханівський. Електроматеріалознавство з основами слюсарної справи. Київ, 1991, стор. 3.

3. В.М. Бондар, О.Г. Шаповаленко. Монтаж освітлювальних, силових мереж і електроустаткування. Київ, 1995, стор. 3-4, 29, 33-34, 38-39, 41, 44-45, 48, 50-51, 56-61.

4. Інструкція з охорони праці по професії „ Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. Лубни, 2001.


Подобные документы

  • Основні відомості про освітлювальні електроустановки. Електричні джерела світла, прилади та світильники освітлювальних установок. Прилади освітлювальних електроустановок. Світильники освітлювальних електроустановок. Схема вмикання ламп розжарювання.

    реферат [3,4 M], добавлен 28.08.2010

  • Основні відомості про освітлювальні електроустановки. Будова і призначення ламп розжарювання. Схема вмикання ламп розжарювання. Експлуатація і ремонт освітлювальних установок. Характерні випадки несправностей люмінесцентних ламп і способи їх усунення.

    реферат [893,7 K], добавлен 29.08.2010

  • Сутність, властивості та застосування електроенергії. Електромагнітне поле як носій електричної енергії. Значення електроенергії для розвитку науки і техніки. Передачі та розподіл електричної енергії. Електростанції, трансформатори та генератори струму.

    реферат [20,8 K], добавлен 16.06.2010

  • Система електропостачання як комплекс пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії. Виробництво електроенергії на фабрично-заводських електростанціях. Вимоги до електропостачання, застосування керованої обчислювальної техніки.

    реферат [26,3 K], добавлен 20.04.2010

  • Розрахунок режиму та застосування методу динамічного програмування для визначення оптимальної схеми електричної мережі. Вибір потужності трансформаторів для підстастанцій, схеми розподільчих пристроїв. Визначення витрат на розвиток електричної мережі.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 10.05.2012

  • Генератори електричної енергії. Будова та призначення генератора. Робота генераторів постійного струму. Несправності генератора та їх усунення. Пошкодження обмотки статора. Заміна несправного ротора. Інструкція по ремонту синхронних електродвигунів.

    отчет по практике [684,7 K], добавлен 11.09.2015

  • Енергетична взаємодія системи перетворювального обладнання тягової підстанції постійного струму із системою зовнішнього електропостачання. Фізичне та комп’ютерне моделювання випрямлення електричної енергії у несиметричних режимах, зіставлення результатів.

    дипломная работа [10,0 M], добавлен 18.05.2015

  • Основні відомості про освітлювальні електроустановки. Прилади освітлювальних електроустановок. Виконання пробивних робіт. Розмітка місць установки світильників. Монтаж світильників. Експлуатація і ремонт освітлювальних установок. Правила техніки безпеки.

    реферат [3,1 M], добавлен 28.08.2010

  • Загальна характеристика основних видів альтернативних джерел енергії. Аналіз можливостей та перспектив використання сонячної енергії як енергетичного ресурсу. Особливості практичного використання "червоного вугілля" або ж енергії внутрішнього тепла Землі.

    доклад [13,2 K], добавлен 08.12.2010

  • Реактивні двигуни: класифікація; принцип роботи. Повітряно-реактивні двигуни: принцип роботи; цикли. Схеми і параметри двоконтурних турбореактивних двигунів. Типи рідинних ракетних двигунів. Застосування реактивних двигунів в народному господарстві.

    курсовая работа [524,6 K], добавлен 07.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.