Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку

Таблиця 7.5 Техніко-економічні показники

0-1-2-3-4-5-6-7-8-9-15-24-29-40-51-52-53-54-55-56-57

Тривалість шляху: 127 годин

Графічне зображення сіткового графіка монтажно-демонтажних робіт при модернізації конденсатора наведено на малюнку 7.1.

8. Охорона праці й навколишнього середовища

8.1 Техніка безпеки

8.1.1 Характеристика умов роботи об'єкта

У даному дипломному проекті розглядаються питання охорони праці й навколишнього середовища для машзала Зуєвській ТЕС. Зуєвська ТЕС складається з 4-ех блоків потужністю по 300 Мвт. До складу блоків 300 МВт входить прямоточний казан ТПП - 312(А) і турбоагрегат К-300-240 з генератором.

Більше детальна характеристика даного підприємства дана в розділі 1: «Короткий опис Зуєвської ТЕС».

До факторів, що визначають потенційну небезпеку машзала можна віднести:

- застосування взриво - і пожежонебезпечних речовин;

- наявність високих температур і високих тисків;

- використання підйомно-транспортного устаткування, а також устаткування із що рухаються й обертаються частинами

- наявність електромагнітних і теплових випромінювань.

Небезпечними видами встаткування є:

- електрогенератори, РЕПЕТУЮ, устаткування з електроприводами;

- посудини під тиском (турбіни, трубопроводи, система регенерації);

- тепловиділяюче устаткування.

8.1.2 Фарбування приміщень і устаткування. Сигнальні кольори й знаки безпеки

Розпізнавальне фарбування трубопроводів повинні відповідати таблиці 8.1

Таблиця 8.1 Фарбування трубопроводів, які транспортують речовини

У місцях, перебування в які пов'язане з можливою небезпекою для працюючих по [49] застосовуються 4 групи знаків безпеки:

- заборонні (наприклад: «Забороняється користуватися відкритим вогнем», «Забороняється курити», «Вхід (прохід) заборонений», «Не закривати! (Не відкривати!) працюють люди», «Не включати! Працюють люди», «Підйом заборонений»);

- попереджуючі (наприклад: «Обережно! Легкозаймисті речовини», «Обережно! Небезпека вибуху», «Обережно! їдкі речовини», «Обережно! Отруйні речовини», «Обережно! Устаткування в роботі», «Обережно! Небезпечна зона»);

- що пропонують (наприклад: «Працювати із застосуванням засобів захисту органів подиху!», «Працювати тут!», «Прохід тут!», «Підніматися тут!», «Прохід тримати вільним!», «Виходити тут!», «Двері тримати закритої»;

- вказівні («Місце паління», «Питна вода»).

Розпізнавальне фарбування трубопроводів варто виконувати суцільний по всій поверхні комунікацій або окремих ділянок.

Фарбування трубопроводів, покритих ізоляцією з оштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійким металевим обшиванням по всій довжині можна не проводити. При цьому наносять ділянки розпізнавального фарбування й при необхідності попереджуючі кольорові кільця.

Розпізнавальне фарбування наносять окремими ділянками на трубопроводи, що перебувають усередині виробничих приміщень, іншу поверхню комунікацій рекомендується офарблювати в кольори інтер'єра. При цьому не допускається офарблювати трубопроводи між цими гілками розпізнавальним фарбуванням, прийнятої для позначення інших Укрупнених груп речовин.

На маховиках керування арматурами повинні бути стрілки, що вказують напрямок обертання й букви - "ПРО" (відкрито), "3" (закрито).

На органах керування арматурами з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситися напису про їхнє призначення й слова, що вказують напрямки ходу: "відкр.", "закр."

Органи аварійного відключення встаткування (кнопки, важелі) повинні бути червоних кольорів, мати напису про їхнє призначення й бути легко доступними для обслуговуючих працівників.

Ділянки розпізнавального фарбування варто наносити в найбільш складних і небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, у місць сполук, фланців, у місць відбору проб і установки СТОСІВ, у місцях проходження трубопроводів через стіни, перегородки, перекриття, на уведеннях і висновках з будинків і т.п. ) не рідше чим через 10м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках через 30-60 м на зовнішніх магістральних трасах.

Ширину ділянок розпізнавального фарбування необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):

- для труб діаметром до 300 мм - більше чотирьох діаметрів;

- для труб діаметром більше 300 мм - більше двох діаметрів.

Дозволяється наносити ділянки розпізнавального фарбування на трубопроводи діаметром більше 300 мм у вигляді смуг висотою більше 1/4 окружності трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.

У виробничих цехах електростанцій передбачені місця для установки електрозварювального встаткування, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварюваннях робіт.

Матеріали, вироби, устаткування і його деталі, що перебувають на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, покладені на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку очищають від снігу й льоду.

Відстань від матеріалів і встаткування до брівок котлованів і траншів варто визначати розрахунком на стійкість укосів, але воно повинне перевищувати 1 м.

Розкриті для проведення робіт камери й ділянки трубопроводу підземної прокладки повинні мають захисні огородження, на яких установлені попереджуючі написи й знаки безпеки, а вночі - висвітлення.

Сигнальні дорожні знаки й висвітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість місця огородження з усіх боків можливого проїзду автотранспорту й проходу пішоходів.

На підприємстві повинен бути перелік всіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі й підземних спорудженнях) зі шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).

У входу в ці приміщення вивішені знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливості пожежі й вибуху.

Всі теплообмінні апарати, паропроводи, водопроводи, що працюють під тиском, обладнані запобіжними клапанами, відповідно до правил техніки безпеки при обслуговуванні теплообмінних апаратів і трубопроводів. Застосовуються важільні, пружинні й імпульсні клапани.[46]

8.1.3 Електробезпечність

Для харчування електроустаткування передбачене використання мережі трифазного змінного струму із глухозаземленної нейтраллі напругою 220, 380, 1000 У, 6кв, 35кв, з ізолюючої нейтраллю або що компенсує, 110кв і вище ефективна заземлена нейтраль.

Машзал згідно ПУЕ, ставиться до приміщення особливо небезпечному, тому що характеризується наявністю більше 1-го умови, підвищеної небезпеки: висока температура (вище 30 ⁰С), струмопровідні підлоги, можливості одночасного дотику людини з маючими сполуку із землею металоконструкціями будинків, технологічним апаратам з однієї сторони й до металевих корпусів - з іншої.

На Зуєвській ТЕС використовується електроустаткування до електроустановок напругою 220В, 380В, 6кВ, 24кВ, 110кв, 220кВ, 330кВ; частотою струму = 50 Гц.

Передбачаються заходи попередження електричної небезпеки:

1) Сигналізація;

2) Маркування фази й мережі;

3) Блокування. Вони включаються при ушкодженні якої-небудь мережі в мережі або комунікації.

У машзалі передбачаються електрозахисні засоби (основні й допоміжні).

Основні захисні засоби:

більше 1000 В:

1. ізольовані й вимірювальні штанги;

2. ізольовані й вимірювальні кліщі;

3. покажчики ВН;

4. спеціальні пристосування;

менш 1000 В:

1. діелектричні рукавички;

2. покажчики НН;

3. струмовимірювальні кліщі;

4. монтерський інструмент із ізольованими рукоятками;

Додаткові захисні засоби:

більше 1000 У:

1. діелектричні рукавички;

2. діелектричні боти й калоші;

3. ізольовані підставки;

менш 1000 У:

1. боти й калоші;

2. ізольовані підставки;

3. діелектричні килимки.

Також захисними заходами є:

- захисні заземлення - (заземлення металевих корпусів тепломеханічного устаткування);

Всі електроустановки укомплектовуються необхідним переліком захисних засобів і інструментом, які є невід'ємною частиною ЕУ.

При використанні захисних засобів необхідно:

1. перевірити на справність;

2. чи не минув строк періодичних випробувань.

Користуватися несправними й невипробуваними ЗС заборонено.

При експлуатації ЕУ виконують наступні заходи:

1. відключення Е У, на якій будуть вироблятися роботи й використання мер проти помилкового або мимовільного включення;

2. на проводах комутаційних апаратів вивішуються заборонні плакати;

3. перевірка відсутності напруги (більше 1000 В - УВН-80, менш 1000В - ТИ-2);

4. накладення переносних заземлень на всі висновки відключеної ЕУ з усіх боків (мідним, гнучким, голим проведенням): до 1000У - S 16мм², вище 1000У - S 25 мм²;

5. огородження робочого місця й вивішування попереджувальних плакатів.

8.2 Гігієна праці й виробнича санітарія

8.2.1 Виробничі шкідливості

Основними щкідливостями в машзале можна також уважати загазованість і запиленість (газоподібні, пил), надлишкове тепло, вібрацію.

Джерелом виділення газу служать газо-зварені апарати (аргон), водень (для охолодження генератора). Ці речовини, проникаючи в організм людини при подиху, через шкіру, викликають отруєння й захворювання.

8.2.2 Метеорологічні умови

Мікроклімат у виробничому приміщенні визначається характером виробництва, періодом року й категорією роботи.

Роботи, виконувані робочим персоналом, по вазі ставляться до категорії середньої ваги II-б, тому що виконуються коштуючи, пов'язані з ходьбою, перенесенням ваг (до 10 кг) і супроводжуються фізичною напругою ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 , ДСН 3.3.6.042 - 99.

Для забезпечення нормального мікроклімату в робочій зоні відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042 - 99 установлюються оптимальні й припустимі параметри температури, відносної вологості, швидкості руху повітря залежно від пори року й категорії робіт з вазі [46],[50].

Таблиця 8.3 Нормовані параметри мікроклімату в робочій зоні

Підтримка наведених у таблиці 8.3 значень параметрів рекомендується в теплий період року за допомогою вентиляції, а в холодний період року - за допомогою системи опалення й вентиляції із зосередженою подачею повітря.

У виробничих приміщеннях передбачається природна й штучна вентиляція. Природна вентиляція передбачається неорганізована, а штучна вентиляція загальобмінна (припливно-витяжна).

8.2.3 Освітлення

По зоровій характеристиці роботи, виконувані обслуговуючим персоналом, ставляться до V розряду підрозряду в, норма освітленості 200 лк, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006.

У виробничому приміщенні мазала передбачається природне висвітлення бічне однобічне, за рахунок скління площею 30% від всієї стіни. Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) визначається по формулі:

е=еЧ m

де, е - значення КПО згідно ДБН В. 2.5. - 28 - 2006, 0,6%

m - коефіцієнт світлового клімату, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006, 0,9%

е=0,6* 0,9=0,54%

Також передбачається штучне освітлення: робоче, аварійне, евакуаційне. Робоче штучне освітлення комбіноване (загальне й місцеве). Для створення необхідної освітленості на робочих місцях передбачається застосування світильників типу

ППР - 500, ПМП -500, ПМП - 2?100 з лампами накалювання, і з люмінесцентними лампами (типу УВЛН - 4?80 - 2, ПЛУ - 3?80 Б)

Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях не менш 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення, не менш 2 лк на робочому місці.

Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях по лінії основних проходів у приміщеннях не менш 0,5 лк. Для аварійно-евакуаційного освітлення застосовують лампи накалювання, люмінесцентні лампи тільки в приміщеннях, де температура повітря й за умови харчування ламп у всіх режимах змінним струмом.

Розрахунок штучного освітлення

Розрахунок штучного освітлення робимо по методу коефіцієнта використання світлового потоку.

Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами й розрахувати освітленість у робочому приміщенні або по заданому рівні освітленості визначити необхідна кількість світильників.

Розрахунок робимо методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Приміщення має площа освітлення S = 54120 = 6480м², висота підвісу світильників 22,1м, освітленість Е = 150ЛК.

Коефіцієнти корисної дії приймаємо [45]:

- світильника: З = 42% = 0,42

- приміщення: П = 82% = 0,82

Коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює:

ДО = З(П = 0,42(0,82 = 0,344

Визначаємо світловий потік ряду світильників

,

де Е - освітленість приміщення;

k - коефіцієнт запасу, k=1,5;

S - площа приміщення

z - коефіцієнт мінімальної освітленості, для люмінесцентних ламп; z=1,1

К - коефіцієнт використання світлового потоку;

N - кількість рядів.

По [45] вибираємо люмінесцентну лампу ЛБ 40, світловий потік, що дорівнює 2850лм.

Визначаємо кількість ламп в одному ряді:

Кількість світильників в одному ряді:

Визначаємо світловий потік на один світильник:

Малюнок 8.1 Схема розташування світильників

8.2.4 Шум

Шум.

Основне джерело шуму на станції є паровий казан, турбіна, генератор, вентилятор, насос, трансформатори й ін. устаткування.

При впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Шум у машзалі, котельному відділенні широкосмуговий, по тимчасовій характеристиці - постійний [44].

Стіни приміщення БЩУ виготовляють зі звуковбирного матеріалу. Для робочі засоби спеціального захисту - протиударна каска, навушники противошумні або вкладиші противошумні.

Значення звукового тиску й віброшвидкості наведені в таблиці 8.4.

8.2.5 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби

Передбачається забезпечення працюючого персоналу спецодягом, спецвзуттям, касками, рукавицями. Якщо робота пов'язана зі шкідливим виробництвом видаються індивідуальні засоби захисту - респіратори, захисні окуляри, захисні засоби від шуму й вібрації [40].

8.3 Пожежна безпека

8.3.1 Пожежонебезпека об'єкта

Найбільш характерними причинами виникнення пожежі є:

- порушення правил експлуатації електроустановок;

- застосування несправних освітлювальних приладів, проводки;

- порушення технологічних режимів роботи устаткування;

- відсутність і несправність технічних засобів по попередженню аварій;

- відсутність блискавковідводів.

Машзал, котельне й деаераторне відділення ставляться до категорії Г пожежної й вибухової небезпеки (речовини гарячому стані), згідно ДБНВ 1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку II.

У розглянутому виробничому приміщенні можливі пожежі класу Е (т.д. є устаткування під напругою), В (горючі матеріали), З (горючі гази) ДНАОП 0.01-101-95.

8.3.2Протипожежні заходи

На станції застосовуються установки водяного, повітряного, газового й порошкового пожежогасіння. Внутрішній пожежний водопровід передбачається в наступних приміщеннях ТЕС:

- головний корпус;

- машзал;

- котельне й деаераторне приміщення;

- будинку ІТП (цивільні будинки).

Застосовуються наступні види вогнегасників:

вуглекислотні типу ВВК-3,5 і ВВК-5, порошкові ВП-9, повітряно-пінний типу ВВП-9 і ВВП-12 ;

На Зуєвській ТЕС у машзале передбачаються вогнегасники: пінні й водяники - 2 шт.; порошкові - 2 шт.; ВП-2, ВП-4 - 4 шт.; ВВП-9 - 1 шт.

У приміщеннях електростанцій передбачається ряд сигналізаторів, які сповіщають пожежну команду про виникнення пожеж. На станції передбачені оповещателі ручної й автоматичної дії.

Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, які ведуть: безпосередньо назовні; на сходову клітку з виходами назовні або через вестибюль; у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову площадку; у сусідні приміщення того ж поверху, що має безпосередній вихід назовні або на сходову клітку. Ліфти й ескалатори не ставляться до шляхів евакуації, тому що при пожежі вони можуть відмовити в роботі.

Всі проходи, евакуаційні виходи й підступи до устаткування, машинам, матеріалам і засобам пожежогасіння повинні бути вільними. Протипожежні розриви між будинками не дозволяється використати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари й для стоянки автотранспорту.

Проходи, виходи, коридори, тамбура, сходи у всіх виробничих, службових, складських приміщеннях і будинках не дозволяється захаращувати різними предметами й устаткуванням.

Всі двері евакуаційних приміщень повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.

У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих і адміністративних будинків забороняється застосування й зберігання вибухових речовин, балонів з газом, під тиском, пластмас, полімерних і інших матеріалів, що мають підвищену небезпеку.

8.4 Екологічна оцінка

Головним компонентом, що визначає забруднення атмосфери в районі розташування Зуєвській ТЕС, є сірчистий ангідрид SO₂, і оксиди азоту NO, NO₂. Наступним головним компонентом забруднення навколишнього середовища є летуча зола, не вловлена в золоуловлювачі. Уловлена зола відправляється на золовідвал, що займає значну частину корисної території. В атмосферу надходить вся теплота, внесена паливом або на самої ТЕС, або в споживачів енергії. Головна частина теплоти (?50%) палива віддаляється через охолодні пристрої циркводи.

У районі розташування ТЕС у повітряний басейн попадають шуми в основному від джерел розташованих на відкритому повітрі. Це періодичні скидання пари через запобіжні клапани, шум від підвищувальних трансформаторів. Особливо шкідливий шум від осьових димососів. Також на навколишнє середовище впливають електромагнітні поля ВЛЕП.

Загальні висновки

Розроблено варіант принципу підвищення ефективності енергоблоків

300 МВт Зуєвській ТЕС, із цією метою:

1. Досліджено вплив НПК на ефективність роботи енергоблоку

2. Проаналізовані найбільш імовірні причини погіршення в роботі

НПК.

3. Запропонований як засіб технічної діагностики «оперативний

формуляр розрахунку товщини шаруючи відкладень в конденсаторі», розраховані й побудовані експлуатаційні характеристики конденсатора.

4. Сформульовано основні цілі й завдання в напрямку робіт з

утворення й удосконалювання системи технічного діагностування в процесі експлуатації НПК ТЕС.

Додаток 1. Результати розрахунку сіткового графіка на ЕОМ

Перелік використаних джерел

1. Попирін Л.С. Математичне моделювання й оптимізація теплоенергетичних установок.- М. Енергія, 1978.- 416с.

2.Рижкин В.Я. Теплові електричні станції. - М.: Енергоатоміздат, 1987.-328 с.

3. Горщиків А.С. Техніко - економічні показники теплових електростанцій. - М. : Енергоатоміздат, 1984- 240с.

4. Форма №3 - тех за 2006 рік роботи Зуєвської ТЕС.

5.Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Про деякі проблеми оцінки енергозбереження при експлуатації застарілого обладнання ТЕС. Східно-європейський журнал передових технологій, Х.,1/2(19), 2006, с.173-175.

6. Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Павленко А.В. Кедь О.В. Модернізація режимів експлуатації ТЕС із урахуванням якості палива. Східно-європейський журнал передових технологій, Х.,6/2(18), 2005, с.144-148.

7. Норми втрат палива, електроенергії й пари при пусках енергоблоків потужністю 160, 200, 300, 500 і 800 Мвт теплових електростанцій, НР 34 - 70 - 105 - 86, М.; Союзтехэнерго, 1987.

8. Шелепов І.Г., Зарубу В.К., Яцкевич С.В. Теплоенергетичні установки електростанцій (дослідження й розрахунок низькопотенційних комплексів ТЕС і АЕС) //.K. УМКВО, 1993, - 200с.

9 Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Діагностування конденсаторів парових турбін на основі рівняння теплопередачі // Восточно-Європейський журнал передових технологій,”Технологічний центр” Харків 2003, №5(5), с.74-77

10 10. Баран Л.С., Ратнер Ф.З. Визначення оптимальних строків чищень конденсаційних установок парових турбін. Праці ЦКТИ, 1984, вип.214, с. 13-19.

11. Визначення на обчислювальній машині забруднення трубок конденсатора турбіни 500 Мвт ХТГЗ//- Електричні станції, 1976, №1, с. 78-79.

12. Ходирев В.Л. Вплив швидкості зниження економічності на оптимальні строки профілактичного обслуговування теплообмінного встаткування ТЕС//- Звістки Вузов, серія Енергетика.1979, №10.

13. Єрмаков В.С., Ходирев В.Л. Дослідження динаміки збитку від забруднення трубок конденсаторів парових турбін //- Електричні станції, 1983, №1, с. 21-25.

14. Берман Л. Д., Зернова Е. П. Провідні вказівки по тепловому розрахунку поверхневих конденсаторів потужних турбін теплових і атомних електростанцій // М.: СПО Союзтехэнерго 1982, с.105

15. Коновалів Г.М., Канаєв В.Д. Нормативні характеристики конденсаційних установок парових турбін // М.: СЦНТИ Союзтехенерго, 1974, 32с.

16. Александров А.А. ,Григор'єв Б.А. Таблиці теплофізичних властивостей

води й водяника пари // М.: МЭИ, 1999.

17. Буглаєв В.Т., Лифшиц М.Н., Татаринцева Т.И. Деякі особливості процесу відкладень у трубах конденсаторів ПТУ.// Звістки вузів, серія Машинобудування, 1983, №7, с. 56-59.

18. Шелепов І.Г., Міхайский Д.В. Дослідження впливу режимів роботи НПК на ефективність роботи енергоблоку // Східно-Європейський журнал передових технологій,”Технологічний центр”, Харків 2005, №3(2), с.122-125.

19. Артюх С.Ф., Дуель М.А., Шелепов І.Г. Основи автоматизованих

систем керування енергогенеруючими установками електростанцій. Харків. 1998.-332с.

20. Артюх С.Ф., Дуель М.А., Шелепов І.Г. Автоматизовані системи керування електрогенеруючими установками електростанцій. Харків. 2000.-448с.

21. Берман С.С. Теплообмінні апарати й конденсаційні пристрою турбоустановок. - М. МАШГИЗ. 1959. 472с.

22. Берман С.С., Розрахунок теплообмінних апаратів турбоустановок. М. - Л. Госенергоіздат. 1962.-240с.

23. Блюдов В. П. Конденсаційні пристрої парових турбін. М. - Л. Госенергоіздат. 1951.-207с.

24. Бродів Ю. М, Аронсон К.Д., Ниренштейн М.А. Концепція системи діагностики конденсаційної турбіни. Теплоенергетика. 1997. №7 - 34-39с.

25. Бродів Ю.М, Підвищення ефективності й надійності теплообмінних апаратів паротурбінних установок. Теплоенергетика №1. 1998. -25-29с.

26. Шелепов И.Г. Теплові схеми теплоенергетичних установок електростанцій . Київ: 1991,275с.

27. Вукалович М.П., Ривкін С.Л., Александров А.А. Таблиці теплофізичних властивостей води й водяної пари. Видавництво стандартів М.: 1969,408с.

28. Безуглий В.Д. Звіт про науково-дослідну роботу: Розробка композицій і технологія її застосування для зняття органічних відкладень із внутрішньої поверхні труб конденсаторів. Харків, 1993,40с.

29. Капелович Б.Е., Експлуатація паротурбінних установок. М.: Енергія, 1997, 288с.

30. Лейзерович А.Ш.,Сорокін Г.К. Розробка стандарту по пристосуванню тепломеханічного устаткування енергоблоків ТЕС до діагностування. Теплоенергетика №5. 1993. -62-64с.

31.Удосконалювання турбоустановок методами математичного моделювання. Міжнародна науково-технічна конференція (18-22 вересня 2000р.), тези доповідей. Інститут проблем машинобудування ім.А.Н.Підгірського НАН України.-Харків.2000.-244с.

32. Цернер В., Андреа К. Завдання діагностики парових турбін і система діагностики « СИМЕНС». Теплоенергетика №5 1993. -65-73с.

33. Шелепов І.Г., Зарубу В.К., Палагін А.А., Теплові схеми (теплоенергетичних установок електростанцій). Основи проектування й аналіз. -київ. Вища школа. 1991. -260с.

34. Шелепов І.Г. Теплоенергетичні установки електростанцій. Структура, устаткування й методи розрахунку теплових схем. Інститут системних досліджень України. Київ. 1993. -276с.

35. Шелепов І.Г., Зарубу В.К., Артюх С.Ф., Дуель М.А. Теплові й атомні електростанції й установки ( математичні моделі для проектування й експлуатації) - К.: УМК В 1992. - 304с.

36. Шелепов І.Г., Міхайський Д.В. «Дослідження параметрів роботи низькопотенційного комплексу ТЕС і АЕС». Х.: НТУ ХПІ.2005.

37. Методична допомога з виконання роздягнула «Екологічна оцінка технологічного процесу по виробництву». - Х.: УІПА 1997,28с.

38. Промоскаль В.И. Дипломне проектування. Методичні вказівки по виконанню розрахунку припустимих газоаерозольных викидів ТЕС і АЕС -Х.: 1989, 30с.

39. Князевський Б.А.,Долін П.А. Охорона праці - М.: Вища школа., 1982, 312с.

40. Коропів Б.Д., Ковишло В.Е. Довідник по гігієні праці. Ленінград. Медицина. 1997, 446с.

41. Методична вказівка. Методи пожежогасіння. -Х.: 2000, 48с.

42. Методична допомога з виконання роздягнула «Екологічна оцінка технологічного процесу по виробництву». - Х.: УІПА 1997,28с.

43. Правила техніці безпеки при експлуатації електроустановок. - М.: Енергоїздат. 1982, 160с.

44. Сніп частина 2, 58-78 Шум. Загальні вимоги. Медицина. 1978, 82с.

45. Сніп частина2, - 4-79 Природне й штучне висвітлення. Світлотехніка. 1979, 129с.

46. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 Повітря робочої зони. Загальні санітарно - гігієнічні вимоги.

47. Іванов В.Г., Іванов С.В., Рубан Ю.С., Кожухів С.Д. Охорона праці в електроустановках. - Х.1997.

48.Ткачук К.Н., Іванчук Д.Ф., Субарно Р.В., Степанов А.Г. «Довідник по охороні праці на промисловому підприємстві».-К.:Техніка, 1991.- 285с.

49. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.4.026-76 Кольори сигнальні й знаки безпеки.

50. ДСН 3.3.6.042 - 99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

51. Сніп 2.09.02 - 85 Виробничі будинки.

52. Лагутцев А.Р. Методика оцінки конкурентноздатності продукції і її особливості в енергетичному виробництві. Х.: УІПА 1999,13с.

53. Лагутцев А.Р. Методична вказівка по виконанню економічної частини дипломного проекту. Х.: УІПА 2003,16с.