Екологічна безпека навколишнього середовища для життя і здоров'я людини гарантується Законом України «Про охорону навколишнього середовища» [17]. Цей закон - невід'ємна умова стійкого розвитку суспільства. Він визначає правові, економічні і соціальні умови організації охорони навколишнього природного середовища на користь людини.

6.2 Виробнича санітарія

При підготовці води для підживлення теплової мережі СТ-1 мають місце такі небезпечні і шкідливі чинники, які за ГОСТ 12.0.003-74 [18] представлені в таблиці 6.1.

У лабораторії хімічної служби діють такі небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

· скляний посуд, що легко б'ється;

· агресивні розчини (лугів і кислот), що використовуються при приготуванні розчинів і виконанні аналізів;

· отруйні речовини;

· легкозаймисті речовини;

· електроустаткування під напругою;

· використання електронагрівальних приладів;

· кисневі балони під тиском.

При проведенні аналізів у лабораторії хімічної служби використовуються слідуючи отруйні речовини:

· нітрат ртуті (для визначення хлоридів);

· реактив Неслера - препарат, що містить ртуть (для визначення амонію);

· хлорид барію (для визначення сульфатів);

· чотирихлористий вуглець (для визначення нафтопродуктів).

Таблиця 6.1

Небезпечні і шкідливі продуктивні чинники в приміщенні очисних споруд

Найменування шкідливого фактора	Джерело виникнення шкідливого фактора	Характер впливу
Підвищений рівень шуму	Освітлювальна й вентиляційна системи	Загальне стомлення
Небезпечна напруга в електричному ланцюзі	Живильна електрична мережа	Ураження електричним струмом
Недолік природного освітлення	Неправильне розташування робочих місць	Стомлення зорового аналізатора
Недолік штучного висвітлення	Неправильне планування системи штучного висвітлення	Стомлення зорового аналізатора
Перевищення припустимої величини дискомфорту	Неправильне планування системи штучного освітлення	Стомлення зорового аналізатора
Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп	Неповна расфазировка світильників	Стомлення зорового аналізатора
Електромагнітні поля (ЕМП) (імпульсні й синусоїдальні поля)	ЕЛТ монітора, електроапаратура, система висвітлення	Вплив на біохімічні процеси в організмі людини
Несприятливі метеоумови	Перебої з опаленням у холодній період року	Дискомфорт
Наявність хімічних реагентів і токсичних речовин	Лабораторія відбору проб води, склади реагентів	Отруєння, хімічні опіки

Стисла характеристика отруйних речовин наступна.

Нітрат ртуті (азотнокисла ртуть) - білий порошок, із неприємним запахом.

Реактив Несслера - являє собою безбарвну рідину, має неприємний запах.

При гострому отруєнні солями ртуті розпухають губи, відбувається сильне запалення ясен, і поступово наступає спад серцевої діяльності.

Хлористий барій - являє собою білий порошок, добре розчинний у воді. Ознаки отруєння організму виражаються в появі сльозоточивості, болю в шлунку, нудоти, підвищується кров'яний тиск.

Чотирихлористий вуглець - являє собою безбарвну рідину, з неприємним запахом, малорозчинну у воді, але добре розчинну в ефірі. Ознаки отруєння організму звичайно виражаються в появі кашлю, розладі дихання, поразці слизистої оболонки й очей, запаморочення, а іноді і до втрати свідомості.

Заходи та засоби з усунення шкідливого впливу хімічних факторів:

· автоматизація технологічного процесу;

· вентиляція приміщення - природна, штучна, загальнообмінна, приточно-витяжна аварійна згідно СНіП 2.04.05-92 [20];

· герметизація апаратів і трубопроводів з ядовитими, агресивними, горючими та вибухонебезпечними середовищами;

· застосування СІЗ (термозахисний спецодяг, протигаз ФГ-1);

· застосування приладів контролю виробництва.

Мікроклімат нормується в залежності від пори року і важкості по енерговитратам робіт, що виконуються. Параметри мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати припустимим нормам відповідно ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ [19] (табл.. 6.2).

Таблиця 6.2

Допустимі параметри мікроклімату в приміщенні

Період року	Категорія робіт	Температура, С	Відносна вологість, %, не більш	Швидкість руху, м/с, не більш
Теплий (10С и більш)	Середньої важкості ІІб	16 - 27	70	0,2 - 0,5
Холодний (10С и менш)	Середньої важкості ІІб	15 - 21	75	0,4

Для нормалізації мікроклімату (експериментального цеху) передбачаються наступні заходи:

- застосування вентиляції й опалення в холодний період року згідно СНиП 2.04.05-92 [20];

- кондиціонування (установка кондиціонерів);

- герметизація устаткування;

- теплоізоляція устаткування (тепловідводящі екрани, скловата, повсть).

Згідно СНіП 2.04-05-86 [31] в приміщеннях лабораторії та установки ВПУ застосовується загальнообмінна і місцева вентиляція.

Джерелами незначних шумів являються насоси, працюючі кондиціонери, оргтехніка. Рівні звукового шуму на робочому місці відповідно до ГОСТу 12.1.003-83 ССБТ [24] не повинні перевищувати 75 дБ. При впливі шуму на організм людини проявляються такі явища як неврози, підвищення кров'яного тиску, погіршення біохімічних реакцій в організмі й т.п.

Щоб уникнути таких негативних наслідків необхідно застосовувати облицювання стін і стелі звукоізолюючими матеріалами.

Освітлення на робочому місці оператора в денний час застосовується природне двостороннє, у темний час доби - штучне однобічне. Система освітлення - комбінована.

Характеристика освітлення представлена в таблиці 6.3 з урахуванням характеру зорових робіт обслуговуючого персоналу згідно СНіП 11-4-79 [18].

Таблиця 6.3

Характеристика виробничого освітлення на робочому місці в приміщенні очисних споруд

Розряд, підрозряд зорової роботи	Освітленість при штучному освітленні, Еmin, люкси	КЕО ен
ІVв	150	0,9

Тому що виробниче приміщення, де експлуатуються очисні спорудження, знаходиться на території України - ІV пояс світлового клімату, то значення КЕО визначене:

e ^ІV = e^* m·c,

де e^* - нормована величина КЕО для Ш пояса світлового клімату, e^* =0,3%; m - коефіцієнт світлового клімату, для України, m = 0,9

с - коефіцієнт сонячності клімату, з = 0,8 [18].

e ^ІV = 0,3·0,9·0,8 = 0,22%

Нормоване значення КЕО у виробничому приміщенні забезпечено розрахунком площі світлових прорізів у стадії проектування будинку, де розташоване приміщення очисних споруджень.

Нормоване значення освітленості досягнуте розрахунком числа світильників у приміщенні очисних споруджень методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Розрахунок штучного освітлення.

При розрахунку по зазначеному методу потрібний світловий потік однієї лампи:

, лм (6.1)

де Е_min - мінімальна (нормована) освітленість, E_niin =150 лк;

k - коефіцієнт запасу;

S - освітлювана площа, м²;

N - число світильників;

n - число ламп у світильнику, n = 2;

з - коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці;

z - коефіцієнт мінімального освітлення (коефіцієнт нерівномірності).

Коефіцієнт запасу k враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп у процесі експлуатації. Вибираємо

k = 1,5.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку з знаходимо індекс приміщення i і попередньо оцінюємо коефіцієнти відображення від поверхонь приміщення: стелі - р_п = 50%, стін - р_с = 30%, розрахункової чи поверхні підлоги р_р = 10%.

Індекс приміщення визначаємо по формулі:

(6.2)

де А - довжина приміщення очисних споруджень, А = 35 м;

В - ширина приміщення очисних споруд, В = 20 м;

h - розрахункова висота підвісу світильників над робочою поверхнею приміщення, м

h = Н - h_св - h_р (6.3)

де Н - геометрична висота приміщення очисних споруджень, =7 м;

h_CB - звис світильника, h_cв = 0,5 м;

h_p - висота робочої поверхні від рівня підлоги, h_p = 1 м.

h = 7- 0,5 - 1 = 5,5 м,

Знаючи індекс приміщення, визначений коефіцієнт використання світлового потоку з = 56%

(6.4)

де Ф_л - потрібний потік однієї лампи, Ф_л=3865 лм

N= =20 світильників

Прийнято 20 світильників типу ЛД із джерелами світла - люмінесцентні лампи типу ЛД-80-4. Схема розміщення світильників представлена на рис. 6.1.

Рисунок 6.1. Схема розміщення світильників у приміщенні очисних споруд

Електроустаткування установки ВПУ харчується струмом перемінної частоти f = 50-60 Гц при напрузі мережі: U = 320-380 В від 3-х фазної і трьохпровідної мережі з ізольованої нейтраллю або заземленої нейтраллю.

Виробниче приміщення відносять до класу приміщень із підвищеною небезпекою ураження електричним струмом згідно ПУЕ - 87 [29]. Мірою захисту є захисне заземлення всіх не струмоведучих металевих частин відповідно ГОСТ 12.1.030-81 [30].

Розрахунок групового (контурного) заземлюючого пристрою

Вихідні дані для розрахунку:

1. Найбільший припустимий опір заземлюючого пристрою

R_доп = 4 Ом

2. Довжина одиночного вертикального заземлювача l_в = 2,5 м

3. Діаметр труби одиночного заземлювача d = 0,06 м

4. Ширина полосового заземлювача b = 0,06 м

5. Відстань від поверхні землі до верха заземлювача to = 0,6 м

6. Питомий опір ґрунту = 300 Ом · м

Розрахунок опору одиночного вертикального заземлювача:

(6.5)

де - глибина занурення заземлювача в ґрунт;

м

Розрахунок опору горизонтального полосового заземлювача:

Знаходимо довжину горизонтального заземлювача:

м

де - відстань між заземлювачами, м

- число вертикальних заземлювачів

шт.

м

Знаходимо опір горизонтального заземлювача:

Ом

Розрахунок групового контурного заземлюючого пристрою:

Ом

де - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів;

= 0,69;

- коефіцієнт використання горизонтальних заземлювачів; = 0,45.

3,94 < 4

Висновок: умова захисного заземлення виконана.

При роботі з ПЕВМ на оператора впливає гама, рентгенівське, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань досить низькі й не перевищує діючих норм, згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 [35]. Припустимі рівні напруженості ЕОМ наведені в таблиці 6.4. Для захисту від випромінювань на дисплей повинен бути поміщений захисний екран. Також у приміщенні контролюється аеронізація повітря.

Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 [35] поверхневий електростатичний потенціал відео термінала не повинен перевищувати 500 В. Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі й із ВДТ, не повинна перевищувати 20 кВ/м відповідно до ГОСТу 12.1. 045-84 [36].

Таблиця 6.4

Допустимі рівні напруженості ЕМП радіочастотного діапазону

Діапазон частот	Допустимі рівні напруженості ЕМП	Допустима поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м2
	По електричної складової (Е), В/м	По магнітної складової (Н), А/м
60 кГц до 3Мгц 3 Мгц до 30 Мгц 30 Мгц до 50 Мгц 50 Мгц до 300 Мгц 300 Мгц до 300 Мгц	50 20 10 5 -	5 - 0,3 - -	- - - - 10

Оптимальні рівні іонізації повітря при становлять (число іонів в 1 см³ повітря): позитивних 1500 - 3000, а негативних іонів 3000 - 5000.

Для забезпечення робочого місця оператора за дисплеєм передбачається [35]:

· організація робочого місця відповідно до антропометричних характеристик;

· виконання ергономічних вимог до розміщення технічних засобів на робочому місці;

· необхідні санітарно-гігієнічні умови праці.

Екран дисплея на висоті повинен бути розташований на столі або підставці так, щоб кут між нормаллю до центра екрана й горизонтальною лінією погляду становив 20?.

Кут спостереження екрана, а також інших засобів відображення інформації в горизонтальній площині не повинен перевищувати 60?.

Пульт дисплея повинен бути розміщений на столі або підставці так, щоб висота клавіатури стосовно підлоги становила 650-720 мм при розміщенні пульта на стаціонарному столі висотою 750 мм необхідно використати крісло з регульованою висотою сидіння й підставки для ніг.

Пульти вентиляційного контролю й панелі сигналізації рекомендується розташовувати прямо перед оператором у зоні досяжності.

Санітарно-побутове обслуговування передбачено за вимогами СНіП 2.09.04-87. В виробничому корпусі вбудовані побутові приміщення, які розташовуються на двох поверхах, кімната прийому їжі та медпункт.

6.3 Пожежна безпека

Відповідно ГОСТ 12.1.004-91 [30] пожежна безпека в приміщенні забезпечується системою пожежного захисту й системою запобігання пожежі.

Згідно ОНТП 24-86 [28] пожежної й вибухопожежної небезпеки виробниче приміщення відносять до категорії В - пожеженебезпечне, тому що в повітрі приміщення може бути присутні хімічні сполуки, що є небезпечним.

Пожежна безпека повинна забезпечуватись:

? системою запобігання системи;

? системою протипожежного захисту;

? організаційно-технічними заходами.

Пожежна безпека об'єкту та його складових частин повинна бути забезпечена як при експлуатації, так і у випадках реконструкції, ремонту чи аварійної ситуації.

Для передбачення пожежі необхідно виключити:

? утворення горючого середовища;

? утворення в горючому середовищі джерел зажигання (застосування електрообладнання, що відповідає пожежо- та вибухобезпечним зонам, виконання встановлених правил пожежної безпеки).

Запобігання утворення горючого середовища досягається:

? встановленням пожежобезпечного обладнання за можливістю в ізольованих приміщеннях або на відкритих ділянках;

? застосування для горючих речовин герметичного обладнання;

? максимально можливе застосування негорючих матеріалів.

Протипожежний захист повинен забезпечуватись:

? застосуванням засобів пожежогасіння та відповідних видів пожежної техніки;

? застосуванням автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння;

? організацією вчасної евакуації людей.

Первинні засоби пожежогасіння - ручні вогнегасники ОУ-5 у кількості 10 шт.

З метою попередження пожеж необхідно робоче приміщення тримати в чистоті. Курити в приміщенні заборонено. Робітники повинні дотримуватися правил пожежної безпеки. Засоби повідомлення про пожежу - пожежний зв'язок і сигналізація.

Згідно РД 34.21 122-87 [37] будівля належить до ІІІ категорії пристроїв блискавкозахисту.

Для захисту від прямих ударів блискавки передбачено стержневий блискавковідвід. Для захисту від вторинних проявів блискавки (від електростатичної індукції та заносу високих потенціалів, по наземним комунікаціям) передбачено захисне заземлення всіх металоконструкцій (ввід в будівлю комунікацій, що підходять до будівлі).

6.4 Техніка безпеки

Виробниче устаткування по безпеці роботи й обслуговування повинне відповідати вимогам ГОСТу 12.2.003-91. ССБТ [59].

Розміщення й установка устаткування повинні забезпечувати:

? можливість здійснення комплексної автоматизації виробничих процесів;

? безпека обслуговування персоналу;

? своєчасну евакуацію персоналу при аварійних ситуаціях;

? дотримання послідовності технологічного процесу;

? зручність експлуатації і ремонту устаткування;

? максимальне природне висвітлення, вентиляцію й аспірацію.

Площадки обслуговування і сход повинні відповідати вимогам, викладеним у ГОСТ 12.2.002-75. ССБТ [40]. Характерне застосування огороджень небезпечних зон що рухаються й обертаються частин машин і механізмів, теплоізоляції гарячих поверхонь (скловата, тепловідводящі екрани), запобіжних пристроїв (клапани) і блокувань для проектованого об'єкта (для попередження можливості неправильних або несвоєчасних включень або відключень машин і апаратів, у результаті чого можуть відбутися аварії, пожежі і вибухи) [39].

Застосовують дистанційне керування й автоматизацію: приладів контролю і регулювання технологічних параметрів.

Катіонітові фільтри, фільтри гідроперевантаження не більш, ніж за 3 години до початку внутрішнього огляду, ремонту необхідно промити зворотним протоком води, до появи її з повітряника, після чого відкриваються дренажні засувки(верхній і нижній дренаж) і повітряник.

Після провітрювання фільтра, бака, резервуара, перед допуском в нього людей, необхідно провести аналіз повітря на зміст у ньому кисню,(вміст кисню повинен бути не менш 21%).

Перед пуском електродвигуна насоса, всі запобіжні огородження рухаючих частин повинні бути встановлені і укріплені на своїх місцях.

При наявності в резервуарах, баках, каналах води, рівень якої перевищує 200 мм і температура - 45°С, провадження робіт у них забороняється.

Чищення, обтирання і змащення обертових частин механізмів, що рухаються, а також перелізання і просовування рук за огородження цих частин - забороняється.

Забороняється зберігати в робочих приміщеннях які-небудь невідомі речовини. На всіх склянках з реактивами повинні бути чіткі написи з назвою реактиву.

У лабораторії не дозволяється зберігати і застосовувати їжу, а також курити на робочому місці.

Забороняється застосовувати вогонь для виявлення витоків газу.

Забороняється користуватися битим і тріснутим скляним посудом.

На робочому місці апаратника ХВО повинні знаходитися: нейтралізуючий розчин борної кислоти і розчин питної соди для надання першої медичної допомоги при опіку лугами і кислотами.

Забороняється спускатися в підземні спорудження і резервуари для відбору проб повітря.

6.5 Спецодяг і засоби індивідуального захисту

При роботі з концентрованими розчинами лугу апаратник повинний бути одягнений у спецодяг, гумові рукавички, а очі захищати окулярами.

Усі роботи в зоні працюючого обладнання виконуються в касці. Допуск персоналу в резервуари, фільтри виконується в касках. Без запобіжних поясів з заплечними ременями і канатом, що страхує, допуск у фільтри забороняється [38].

Спецодяг апаратників ВПУ не повинний мати частин, що розвіваються. Роботи повинні виконуватися в штанях, напівкомбінезонах. Забороняється засукувати рукава спецодягу.

Забороняється робота з хромовою сумішшю без гумових рукавичок, захисних окулярів, а також прогумованого або поліетиленового фартуха.

6.6 Перша допомога і вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Необхідно пам'ятати, що при влученні бризів лугу в очі, їх промивають проточною водою в великій кількості, а потім нейтралізують луг - 0,5% розчином борної кислоти. Після надання першої допомоги необхідно звернутися в медпункт.

Якщо луг потрапив на тіло, його негайно треба зняти сухою ганчіркою чи ватою, промити цю ділянку водою і нейтралізувати: луг -

2-3% розчином борної кислоти. При розливі лугу - нейтралізувати борною кислотою.

При термічних опіках шкіри слід викликати лікаря або негайно доставити постраждалого в лікувальну установу.

До надання медичної допомоги необхідно обережно, не допускаючи травмування, оголити обпалену ділянку і закрити її сухою асептичною пов'язкою. З обпаленої ділянки не можна знімати прилиплі залишки обгорілого одягу і, взагалі, будь-як очищати його. Дієвим засобом знеболювання при опіках є застосування поверх пов'язки сухого холоду (лід, сніг, холодна вода в поліетиленовому мішечку) [38]. Охолодження одночасно зменшує набряк і запальні процеси в обпалених тканинах.

Не допускається промивання опіків етиловим спиртом, перекисом водню або іншими засобами: змазування мазями, жирами й оліями, присипання питною содою, крохмалем тощо.

Обробка опіків проводиться тільки кваліфікованими медичними робітниками.

При наданні допомоги у випадку гострого отруєння отруйними речовинами необхідно негайно викликати лікаря.

Дія багатьох хімічних речовин виявляється не відразу, а лише після деякого часу. Самолікування у випадку отруєнь хімічними речовинами неприпустимо.

При отруєнні летучими речовинами необхідно, насамперед, вивести постраждалого на свіже повітря або (у холодний час року) у тепле провітрене приміщення і негайно викликати лікаря.

При отруєнні аміаком через дихальні шляхи необхідно вдихати теплі водяні пари з додаванням оцту або декількох кристаликів лимонної кислоти, пити тепле молоко. При сильному отруєнні аміаком випити 8-10 стаканів води з додаванням оцтової кислоти (1 чайна ложка на стакан води) і пити молоко.

При попаданні аміаку в очі необхідно негайно промити їх сильним струменем води, а потім 2%-ним розчином борної кислоти і звернутися в медпункт.

При ураженні електричним струмом основну небезпеку являє втрата свідомості, що супроводжується припиненням дихання і/або пульсу.

Тому головна задача при наданні першої допомоги - якнайшвидше звільнити постраждалого від дії струму. У приміщеннях лабораторії найшвидше і найнадійніше цього можна досягнути шляхом відключення електроенергії загальним рубильником.

Після звільнення від дії струму постраждалому негайно надають медичну допомогу. Якщо дихання слабке і нерівномірне - роблять штучне дихання і масаж серця.

Висновки

1. Аналіз існуючої технології підготовки води для теплових мереж свідчить про необхідність реконструкції устаткування ВПУ з використанням сучасних ресурсозберігаючих технологій.

2. На підставі проведених досліджень було розроблено і запропоновано використати технологію очищення і пом'якшення води для теплових мереж із використанням іонообмінних способів Na-катіонування і декарбонізації та застосування сучасних типів фільтруючих матеріалів (слабокислотних катіонітів).

Згідно розробленій технологічній схемі окрім застосування нових фільтруючих матеріалів, було заплановано також:

· застосування додатково інертних матеріалів фільтрації;

· застосування трубопроводів з полімерних матеріалів;

· застосування комплексу сучасних контрольний - вимірювальних приладів і регулюючої арматури;

· застосування замочної арматури імпортного виробництва;

· застосування насосів-дозаторів для подачі розчину кислоти на регенерацію слабокислотного катіоніту замість ежектора;

· відновлення корпусів фільтрів, баків і т.п. із застосуванням сучасних матеріалів, нанесення нових антикорозійних покриттів на внутрішні поверхні, дотичні з водою і реагентами;

· виготовлення і монтаж верхніх распредсистем, ремонт і модернізація нижніх распредсистем фільтрів;

· реставрація системи регенерації Na-катіонітних фільтрів, починаючи від резервуару мокрого зберігання, фільтрування розсолу на піщаних фільтрах, закінчуючи місткістю-мірником.

3.Для економічного обґрунтування проекту виконано розрахунок щорічних затрат на роботу очисної установки на базі переобладнання існуючої та затрат на роботу до реконструкції, а також розрахунок капіталовкладень на нововведення та визначено еколого-економічний ефект після реконструкції, який склав 1200524,2 грн. Термін окупності технології близька 3,5 року.

4. Для забезпечення безпеки життєдіяльності працівників і зменшення впливу негативних виробничих факторів на здоров'я розроблено і запропоновано комплекс заходів з охорони праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Строительная климатология и геофизика СНиП 2.01.01-82. НИИСФ (кандидаты техн. наук М.И.Краснов, Г.К.Климова), ПНИИИС, НИИОСП им. Н.М. Герсеванова Госстроя СССР, Дальневосточным Промстройниипроектом Минстроя СССР, МГУ им. М.В. Ломоносова, МИСИ им. В.В. Куйбышева Минвуза СССР при участии ГГО им. А.И. Воейкова Госкомгидромета.

2. ДСП-201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) Затверджено: наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 липня 1997 р. № 201.

3. Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 р. за № 1310/16001.

4. Франчук Г. М., Ісаєнко В. М., Запорожець О. І. Урбоекологія і техноекологія: навчально-методичний посібник. - К.: НАУ, 2007 - 200 с.

5. Інженерна екологія: Підручник з теорії і практики сталого розвитку / В. А. Баженов, В. М. Ісаєнко, Ю. М. Саталкін та ін. - К.: Книжне видавництво НАУ, 2006. - 492 с. ISBN 966-598-283-4.

6. Ісаєнко В.М., Криворотько В.М., Франчук Г.М. Екологія та охорона навколишнього середовища. Дипломне проектування: Навч. посіб. - К.: Книжне видавництво НАУ, 20056. - 192 с. ISBN 966-598-234-6.

7. ГОСТ 2874-73 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. Утвержден Постановлением Комитета стандартов от 18.10.82 № 3989.

8. ГОСТ 2184-77. Кислота серная техническая Утвержден Постановлением Государственного комитета стандартов Совета Министров СССР от 29.09.77 № 2345.

9. Проект реабилитации и расширения централизованного теплоснабжения г. Киева, Украина. Поставка установки водоподготовки для

СТ-1 Раздел VII. Технические Условия - Общие требования IFB KE/023/2.

10. Основи загальної екології: Підручник / Білявський Г.О. та інші. - К.: Либідь, 1995. - 368 с.

11. ГОСТ 4.472-87 СПКП. Оборудование водоподготовки для энергетических котлов и котлов промышленных предприятий. Номенклатура показателей.

12. ГОСТ 26-13-47-77 «Насоси, загальні технічні умови»

13. СНиП 3.05.05-84 Технологическое оборудование и технологические трубопроводы Разработан ВНИИмонтажспецстроем Минмонтажспецстроя СССР (инж. В. Я. Эйдельман, д-р техн. наук В. В. Поповский - руководители темы; кандидаты техн. наук В. И. Оботуров, Ю. В. Попов, Р. И. Тавастшерна), Гипронефтеспецмонтажом Минмонтажспецстроя СССР (канд. техн. наук И. С. Гольденберг) и Гипрохиммонтажом Минмонтажспецстроя СССР (инженеры И. П. Петрухин, М. Л. Эльяш).

14. Жадан Л.В., Папирова Л.Н. Методические указания к выполнению экономической части научно-исследовательских и дипломных работ. Х.: ХПИ, 1992 - 40 с.

15. Методические рекомендации по комплексной оценке эффективности мероприятий направленных на ускорение научно-технического прогресса - М.: ГКНТ, 1988

16. Закон Украины «Об охране окружающей природной среды». --Введен 01.07.91.

17. Джигирей B.C. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 203 с. ISBN 966-620-108-9.

18. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76.

19. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

20. СНиП 2.04.05-92. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993.

21. Юдин. Е.Я. и др. Охрана труда в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1983. - 432 с.

42. Фарамазов А. А. Охрана труда при эксплуатации и ремонте оборудования химической и нефтехимической промышленности. - М.: Химия, 1985 г.

23. СНиП II-4-79. Санитарные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение, нормы проектирования. - М: стройиздат. 1980.

24. ГОСТ 12.1.000-83. ССБТ. Шум, общие требования безопасности. - Введен 01.07.84.

25. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введен 01.07.91.

26. ГОСТ 12.4.046-78. ССБТ. Методы и средства вибрационной защиты. - Введен 01.01.79.

27. СН 463-74. Санитарные нормы. Указания по определению категории производств по взрывной, взрывопожарной и пожарной опасности. - Введены 01.06.74.

28. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной безопасности. - М.: МВД СССР, 1986.

29. ПУЭ-87. Правила устройства электроустоновок. - М.: Энергоатомиздат,

30.ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. Введен 01.07.82.

31. СниП 2.04-05-86. Санитарные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

32. Матричное моделирование техпромфинплана металлургического завода. Аптекарь С.С., Гейфман Р.С. - М.: «Металлургия», 1970. -- С. 251.

Размещено на Allbest.ru