Розрахунок електричного обладнання у житловому будинку

Необхідна температура підлоги встановлюється зоотехнічним персоналом і залежить від виду та віку тварин: для поросят - 22…30⁰С, для свиноматок - 16…20⁰С.

Відрізки нагрівного проводу, отримані при розрахунках, розподіляють рівномірно по трьох фазах і з'єднують зіркою, вмикають на мережну або понижену напругу. Нагрівні елементи можуть вмикатися вручну або ж автоматично.

Основні параметри обігрівної підлоги визначаю наступним чином (приводжу приклад розрахунку електрообігрівної підлоги для поросят-сисунів).

Зведені розрахункові параметри електрообігрівної підлоги залежно від віку свиней Таблиця 4.2.7.1

№ з/с	Вік свиней, днів	Вид свиней	Температура поверхні підлоги, 0С	Температура повітря в приміщенні, 0С	Потужність обігрівної підлоги, кВт	Довжина проводу, м	Кількість секцій, шт.	Крок укладки, м
1.	60	Поросята-сисуни	30	12	6,504	1056	2	0,04
		Свиноматки	20		0,621	69	1	0,1
2.	120	Поросята відлучені	25		6,435	715	1	0,06
		Свиноматки	20		0,621	69	1	0,1
3.	180	Відгодівельний молодняк	20		5,82	647	1	0,13
		Свиноматки	20		0,621	69	1	0,1

Висновок: для обігріву підлоги у свинарнику приймаю обігрівний провід марки ПОСХП, довжиною 1056 м.

4.3 Розрахунок та вибір вентиляційного обладнання

У повітряному середовищі, де знаходяться тварини, кормові відходи, завжди є деяка кількість шкідливих домішок (вуглекислого газу, вологи, аміаку, сірководню та ін.), а також відбувається відхилення температури від нормованих значень, що негативно впливає на продуктивність тварин. У не вентильованих приміщеннях незадовільний температурно-вологий режим і газовий склад повітря викликають: зменшення приросту свиней на 20…30%.

Встановлено також, що у не вентильованих сирих та холодних свинарниках збільшується потреба в кормах на 24% на одиницю приросту. При гарній вентиляції економиться до 95 кг зерна на кожні 100 кг приросту відгодівельного поголів'я свиней, а також значно скорочується захворюваність тварин, особливо молодняка.

Розрахунок даного обладнання (для відгодівельного молодняка у зимовий період) проводжу у такій послідовності:

4.3.1. З рівняння годинного обміну повітря по видаленню надлишкового вмісту вуглекислоти

1,2С_тв + LC_з = LC_дп, (4.3.1.1)

обмін повітря, м³/год, потрібний для видалення надлишкового вуглекислого газу становитиме:

L_вуг = (1,2. С_тв. n) / (C_дп - C_з), (4.3.1.2)

де: С_тв - кількість вуглекислого газу, який виділяється однією твариною чи птицею середньої для даного приміщення маси, м³/год [Л.5, табл. 7 і 8 або 9 і 10]. Приймаю С_тв = 0,0431 м³/год та С_тв = 0,042 м³/год - для відгодівельного молодняка та свиноматок відповідно;

1,2 - коефіцієнт, який враховує виділення вуглекислого газу мікроорганізмами, підстилкою тощо;

n - кількість тварин або птиці в приміщенні, голів;

С_дп - допустима кількість вуглекислого газу в приміщенні, в частинах від одиниці [Л.5, табл. 5 або 6]. Приймаю С_дп = 0,2%;

С_з - кількість вуглекислого газу в зовнішньому повітрі, в частинах від одиниці. В середньому зовнішнє повітря містить 0,0003 м³ вуглекислого газу на 1 м³ повітря.

У даному рівнянні повітряобміну ліва частина представляє надходження вуглекислого газу у приміщення протягом години, а права частина - його видалення, тому обмін повітря потрібний для видалення вуглекислоти дорівнюватиме:

L_вуг = (1,2. (0,0431. 33 + 0,042. 3)) / (0,002 - 0,0003) = 1093 (м³/год).

4.3.2. З рівняння годинного повітряобміну по видаленню надлишкової вологи

W_тв + W_п + L W_з = L W_дп, (4.3.2.1)

обмін повітря, м³/год, потрібний для видалення надлишкової вологи становитиме:

L_вол = (W_тв + W_п) / (W_дп - W_з) = (1,1. W_тв. n) / (W_дп - W_з), (4.3.2.2)

де: W_п - волога, яка випарюється з підлоги, г/год. W_п = 0,1 W_тв;

W_тв - кількість водяної пари, яка виділяється однією твариною чи птицею середньої для даного приміщення маси, г/год. [Л.5, табл. 7 і 8 або 9 і 10]. Приймаю W_тв = 138 г/год. та W_тв = 135 г/год. - для відгодівельного молодняка та свиноматок відповідно. Враховуючи поправочний коефіцієнт для визначення кількості водяної пари в приміщенні для утримання свиней залежно від температури в приміщенні, отримую: W_тв = 207 г/год. та W_тв = 202,5 г/год.;

n - кількість тварин або птиці в приміщенні, голів;

W_дп - допустима норма вмісту водяної пари в повітрі тваринницького або птахівницького приміщення, г/м³;

1,1 - коефіцієнт, який враховує випаровування води з підлоги, годівниць, напувалок тощо;

W_з - вміст водяної пари в зовнішньому повітрі, г/м³.

Значення W_з і W_тв визначаються за формулами:

W_дп = W_нас.п. (f_п / 100); (4.3.2.3)

W_з = W_нас.з. (f_з / 100), (4.3.2.4)

де: W_нас.п і W_нас.з - вміст водяної пари при повному її насиченні, відповідно при оптимальній для даного приміщення температурі та при розрахунковій температурі зовнішнього повітря, г/м³. Приймаю по 15,4 г/см³ та 2,14 г/м³ відповідно [Л.5, табл. 12];

f_п та f_з - відносні вологості повітря в приміщенні та надворі, %. Приймаю по 75% та 77% відповідно [Л.5, табл. 11];

W_дп = 15,4. (75 / 100) = 11,6 (г/м³);

W_з = 2,14. (77 / 100) = 1,65 (г/м³).

Обмін повітря для видалення надлишкової вологи, м³/год, дорівнюватиме:

L_вол = (1,1. (207. 33 + 202,5. 3)) / (11,6 - 1,65) = 822,3 (м³/год).

4.3.3. Обмін повітря, потрібний для видалення зайвої теплоти, м³/год:

L_т = ((q_т. n - Q_ог). (1 + ?. ?_п)) / (C_v. (?_п?? ?_з)), (4.3.3.1)

де: q_т - кількість вільної теплоти, що виділяється однією твариною чи птицею середньої для даного приміщення маси, кДж / год. [Л.5, табл. 7 і 8 або 9 і 10]. Приймаю q_т = 862 кДж / год. та q_т = 846 кДж / год. - для відгодівельного молодняка та свиноматок відповідно. Враховуючи поправочний коефіцієнт для визначення кількості водяної пари в приміщенні для утримання свиней залежно від температури в приміщенні, отримую: q_т = 577,54 кДж /год. та q_т = 566,82 кДж /год.;

n - кількість тварин або птиці в приміщенні, голів;

Q_ог - втрати теплоти через зовнішні огорожі, кДж / год.;

4.3.4. Втрати теплоти через зовнішні огорожі Q_ог, кДж / год., наближено можна визначити за формулою:

Q_ог = 457. 2,5. (18?? (-10)) = 31990 (кДж / год.).

Обмін повітря для видалення зайвої теплоти, м³/год, дорівнюватиме:

L_т = (((577,54. 33 + 566,82. 3) - 31990). (1 + 0,0037. 18)) / (1,283. (18?? (-10))) = = - 353 (м³/год).

4.3.5. Годинна кратність обміну повітря у вентильованому приміщенні, разів на годину:

К_о = L_р / V, (4.3.5.1)

де L_р - розрахункова подача вентиляційної системи (приймаю найбільше значення, що отримане при розрахунках), тобто L_р = L_вуг = 1093 м³/год;

К_о = 1093 / 668 = 1,6 (раз).

Якщо кратність обміну повітря не більше 3, то приймають вентиляційну систему з природною тягою, а якщо більше 3 - з механічним спонукачем.

Зведені розрахунки вентиляції приміщення по сезонам та періодам росту Таблиця 4.3.5.1

У зимовий період
Вид тварини	Вік, днів	Lвуг, м3/год	Lвол, м3/год	Lт, м3/год
Поросята-сисуни	60	515	57,9	- 600,1
Поросята відлучені	120	595	378,3	- 515,3
Відгодівельний молодняк	180	1093	822,3	- 353
У перехідний період
Вид тварини	Вік, днів	Lвуг, м3/год	Lвол, м3/год	Lт, м3/год
Поросята-сисуни	60	515	42,8	- 635,1
Поросята відлучені	120	595	128,6	- 441,4
Відгодівельний молодняк	180	1093	279,6	- 215,3

Висновок: так, як у нашому випадку кратність обміну повітря менше 3, то подальші розрахунки і вибір вентиляційного обладнання не потрібні, бо при даних умовах слід застосовувати систему з природною вентиляцією.

4.4 Розрахунок та вибір установок для водопостачання

Водопостачання - трудомісткий процес, електрифікація та автоматизація якого полегшують працю людини і підвищують її продуктивність. Встановлено, що припинення безперебійного водопостачання і поїння свиней із автонапувалок знижує приріст відгодівельного молодняка - на 12…15%.

У сільському господарстві застосовують баштові та безбаштові насосні установки.

При надійному електропостачанні та невеликих максимальних погодинних потребах (1,6…36 м³/год) на фермах можуть успішно застосовуватися безбаштові насосні установки. До їх комплекту входить насос з електродвигуном, повітряно-водяний котел, трубопроводи і станція керування.

Для прийнятої схеми водопостачання визначають подачу води та напір, які необхідні для вибору насоса.

4.4.1. Середньодобові витрати води на об'єкті, Q_сер.д, м³/доб, визначаю за формулою:

Q_сер.д = q₁. m₁ + q₂. m₂ + … + q_n. m_n, (4.4.1.1)

де: q_i -- добова норма споживання води споживачем i-го виду;

m_i - кількість споживачів i-го виду;

n - кількість видів споживачів.

Добові норми споживання води основними групами тварин і птиці приймають за галузевими нормами технологічного проектування (ОНТП). Вони становлять, наприклад, для корів молочного напряму - 100, телят - 20, свиноматок з поросятами - 60, свиней на відгодівлі - 15, курей яєчних порід - 0,46, м'ясних порід - 0,51 л/доб на одну голову.

Q_сер.д = 25. 1 + 25. 1 + 60. 2 + 3. 40 + 15. 3 + 15. 30 = 905 / 1000 = 0,905 (м³/доб).

4.4.2. За відомим добовим споживанням води визначаю подачу насоса протягом однієї години, м³/год:

Q_{мах.год} = (0,905. 1,3. 2,5) / 24 = 0,123 (м³/год.).

4.4.3. Максимальні секундні витрати води, м³/с, визначаю:

Q_мах.с = Q_{мах.год} / 3600 = 0,123 / 3600 = 0,034 (л/с). (4.4.3.1)

За розрахунковими витратами води Q_мах.с, з довідникової літератури [Л.5, с. 29], для водопроводу вибираємо трубу діаметром d = 15 мм, швидкість руху води в трубі ? = 0,2 м/с.

4.4.4. Втрати напору у водопроводі від бака до диктуючої точки h, м, складаються з суми втрат на переборення тертя вздовж труб на всіх ділянках водопроводу nh_т, м, та суми втрат напору в місцевих опорах (коліна, вентилі, крани тощо) nh_м, м, тобто

h = nh_т + nh_м. (4.4.4.1)

4.4.5. Втрати напору на переборення тертя вздовж труби на ділянці водопроводу h_т, м, та в кожному з місцевих опорів h_м, м, визначаю за формулами:

За отриманими даними розрахунків, користуючись літературою [Л.7, с. 153], вибираю безбаштову водопідйомну гідроакумуляційну установку, за умовами:

Q_{мах.год} ? Q_у, м³/год; (4.4.10.2)

Н_р ? Н_у, м; (4.4.10.3)

V_р ? V_у, м³, (4.4.10.4)

де V_р - розрахунковий об'єм баку, м³. Приймаю V_р = Q_сер.д.

Умовам вибору відповідає водопідйомна установка типу ВУ-10-45, яка має наступні технічні характеристики:

· подача Q_y = 10 м³/год;

· напір Н_y = 45 м;

· ємність бака V_y = 1,25 м³.

Перевірю дану установку на виконання умов:

0,123 ? 10 м³/год;

44,65 ? 45 м;

0,905 ? 1,25 м³.

Умови виконуються, тож остаточно приймаю установка типу ВУ-10-45.

4.4.11. Максимальна частота ввімкнення насосу, раз/год.:

N_мах = (Q_у. Р₁) / (4. P₀. V_y. (1 - P₁/P₂)), (4.4.11.1)

де P₀ - атмосферний тиск [Л.7, с. 153], кПа. Приймаю Р₀ = 100 кПа.

N_мах = (10. 4,532) / (4. 100. 1,25. (1 - 4,532/8,22)) = 0,2 (раз/год.).

Тоді добова кількість вмикань становитиме, раз/доб:

N_доб = N_мах. 24 = 0,2. 24 = 5 (раз/доб). (4.4.11.2)

За максимальним погодинним споживанням води та розрахунковим напором, користуючись довідниковою літературою [Л.10, с. 113], вибираю заглибний насос за умовами:

р Q_{мах.год} ? Q_н, м³/год;

р Н_р, ? Н_н, м.

Умовам вибору відповідає заглибний насос типу 1ЭЦВ6-4-130, який має наступні технічні характеристики:

· подача Q_н = 4 м³/год;

· напір Н_н = 130 м.

Перевірю даний насос на виконання умов:

0,123 ? 4 м³/год;

44,65 ? 130 м.

Всі умови виконуються, тож до монтажу приймаю насос типу 1ЭЦВ6-4-130.

4.5 Розрахунок біогазової установки

4.5.1 Загальні положення

Використання відновлювальних джерел енергії в Україні набуває широкого значення, адже зараз гостро стоїть питання про енергозбереження. Особливо це відноситься до сільської місцевості, де спостерігаються відчутні труднощі з енергоресурсним потенціалом, проте існують джерела отримання дешевої енергії в таких регіонах, впровадження яких тут є очевидним.

Біогаз отримують у процесі біоконверсійних процесів, шляхом анаеробної ферментації органічних речовин різного органічного походження з усіх господарсько-побутових відходів, які здатні бродити і розкладатися в рідкому або вологому стані без доступу кисню.

4.5.2 Розрахунок біореактора

4.5.1. Визначаю вихід екскрементів, м³/цикл:

V_екс = M. N. t_ц. 10^-3. (4.5.2.1.1)

Оскільки сировина для біореактора складається із суміші гною ВРХ та свиней, то формула (14.4.1.1) набуде вигляду:

V_екс = (M_к. N_к + M_с. N_с). t_ц. 10^-3, (4.5.2.1.2)

де: M_к і M_с - відповідно середній вихід екскрементів від корів та свиней, кг/гол. Приймаю M_к = 40 кг/гол, M_с = 5 кг/гол (середнє розрахункове значення);

N_к і N_с - відповідно кількість корів і свиней, гол;

t_ц - тривалість циклу бродіння (відповідно до вибраного термофільного температурного режиму), t_ц = 6 діб.

V_екс = (40. 5 + 5. 36). 6. 10^-3 = 2,3 (м³/доб).

4.5.2. Об'єм реактора становитиме, м³:

V_р = V_екс. К_в. К_г. , (4.5.2.2.1)

де: К_в - коефіцієнт, що враховує зміну об'єму реактора залежно від об'єму екскрементів, К_в = 2;

К_г - коефіцієнт, що враховує зміну об'єму реактора при виділенні біогазу, К_г = 1,3;

V_р = 2,3. 2. 1,3. 1 = 5,93 (м³).

Пропоную встановити біогазову установку з об'ємом реактора 6 м³.

4.5.3. Об'єм біогазу, який виділяється в установці, м³/цикл:

V_г = V_екс. К_в. V_г', (4.5.2.3.1)

де: V_г' - вихід біогазу з 1 м³ екскрементів при вологості 92-96%, V_г' = 6 м³/цикл.

V_г = 2,3. 2. 6 = 27,6 (м³/цикл).

Так, як цикл бродіння триває 6 діб, то річна кількість виходу біогазу становитиме:

V_г.р = 12. 5. V_г = 12. 5. 27,6 = 1656 (м³/рік). (4.5.2.3.2)

4.5.4. Еквівалентна величина 1 м³ біогазу становить 25 МДж, тобто:

27,6 м³_б.г. = 27,6. 25 = 690 МДж; (4.5.2.4.1)

коефіцієнт переводу біогазу:

· у природний газ, К_г = 0,7:

27,6 м³_б.г. = 27,6. 0,7 = 19,32 м³_п.г.; (4.5.2.4.2)

· в електричну енергію, К_е = 0,3:

27,6 м³_б.г. = 27,6. 0,3 = 8,3 кВт. год. (4.5.2.4.3)

4.5.5. Кількість сухої речовини, яку можна отримати з 1 м³ органічного добрива, вологістю 92-96%, становить 45 кг. Тож, за цикл роботи установки, отримаю:

М_с.р = V_екс. 45 = 2,3. 45 = 103,5 (кг). (4.5.2.5.1)

Висновок: отримуючи за цикл по 19,32 м³ природного газу і використовуючи його на потреби опалення житлового будинку (річний об'єм спожитого газу - 2000 м³), то за рік економія коштів за спожитий природний газ складе 521,64 грн.

4.5.3 Характеристика біореактора для біогазової установки

Біогазова установка складається з двох однакових біореакторів, об'ємом 12 та 18 м³. Розташовані вони поруч з приміщенням свинарника, і встановлені нижче нульової відмітки даної будівлі. Це дозволяє зменшити затрати на обслуговування установки.

Проектне положення реактора - вертикальне, що добре сприяє видаленню метану та економії земельної площі. Біореактор має циліндричну форму з випуклою основою і газгольдером (газгольдер - це верхня частина реактора, де накопичується біогаз), із якого по газовій трубі газ надходить до споживача. Корпус, товщиною 20 мм, і захисний кожух реактора виготовлені з металу. Між корпусом та кожухом міститься утеплювач.

Завантаження органічної сировини здійснюється через завантажувальну воронку та трубу діаметром 150 мм.

Шлам з біореактора видаляється по розвантажувальній трубі та надходить до накопичувального резервуару.

Розділ 5. Автоматизація процесів

5.1 Обґрунтування необхідності автоматизації

Для збільшення продуктивності кормоприготувальних машин та зменшення затрат праці на виконання цих процесів, і забезпечення більш сприятливих та безпечних умов праці, слід автоматизувати такі процеси:

· Пуск електродвигуна.

· Контроль рівня продуктів у бункерах.

· Регулювання завантаження двигуна дробарки.

· Необхідні блокування - механічні та електричні.

· Надійний захист всіх елементів приводу.

· Сигналізація про стан елементів приводу.

Взагалі ефект автоматизації досягається за рахунок того, що відпадає потреба у присутності людини, яка б керувала даним процесом. Звільняються робочі проходи, необхідні для обслуговування машин, знижуються капітальні витрати на дане обладнання.

5.2 Технологічна характеристика об'єкта автоматизації

Технологічний процес приготування коренебульбоплодів може складатися з однієї або кількох послідовно виконуваних технологічних операцій, наприклад: а) миття; б) миття, подрібнення; в) миття, запарювання, м'яття, змішування; г) миття, подрібнення, запарювання, змішування та ін.

Дана схема працює наступним чином: під час роботи потокової лінії (Рис. 15.1.) коренебульбоплоди завантажувальним транспортером 1, подаються на похилий транспортер 2, з якого вони проходять через камневіддільний пристрій у миючу та подрібнювальну машину 3. В залежності від прийнятої технології коренебульбоплоди можуть надходити у запарний казан 4, чи в транспортний пристрій 5 у подрібненому або не подрібненому вигляді. [Л.11, с. 161]

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 5.2.1 Технологічна схема потокової лінії переробки коренебульбоплодів

5.3 Розробка функціональної схеми об'єкта автоматизації

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Обладнання встановлене разом з технологічним
Обладнання встановлене у шафі керування

Рис. 5.3.1 Функціональна схема об'єкта автоматизації

HS - літерне позначення контактного апарата керування; NS - літерне позначення контакту дистанційного керування; QS - датчик ваги; KS - реле часу; LS - датчик рівня; YA - електромагніт; YС - електромагнітна муфта; 1 - номер групи; а - порядковий номер в даній групі.

Функціональна схема - основний технічний документ який визначає об'єм автоматизації установки, структуру окремих вузлів автоматичного контролю, керування технологічним процесом, оснащення об'єкта автоматизації приладами і засобами автоматизації.

Схема автоматизації приготування коренебульбоплодів (в ручному режимі), працює наступним чином: при натисканні на кнопку , отримує живлення пускач , який ввімкне електродвигун миючої та подрібнювальної машини. Своїми контактами вмикає , який подає живлення на електродвигун похилого транспортера 2. Контакти замикають коло електромагнітної муфти , що подає воду в мийку, а - коло пускача , який вмикає завантажувальний транспортер 1. В роботу вступає реле часу та електромагніт. У верхній частині запарного казана встановлено датчик рівня .

При заповненні казана продуктом до встановленого рівня, спрацьовує, і вимикає завантажувальний транспортер 1, надходження продукту в потокову лінію припиняється. Реле часу розмикає свій контакт в колі , який зупиняє всю потокову лінію, і припиняє подачу води у мийку. Одночасно з цим замикає свій контакт у колі електромагніту , що регулює подачу пару. Вмикається реле часу , яке через час достатній для запарювання, розмикає свій контакт у колі, надходження пару припиняється.

Якщо із потокової лінії продукт повинен надходити в транспортний пристрій, то перемикач повинен знаходитися у лівому крайньому положенні. Під час наповнювання цього транспортного пристрою, аналогічно попередньому випадку, розмикається контакт кінцевого вимикача, вимикається завантажувальний транспортер 1, а потім з витримкою часу і вся потокова лінія. [Л.17, с.6-18]

5.4 Розробка принципової електричної схеми

Принципова схема - перший робочий документ на основі якого виконуються креслення загальних видів щитів, пультів керування, схеми з'єднань, підключення.

Основним призначенням принципових схем є відображення з достатньою наглядністю і повнотою взаємних зв'язків між окремими засобами автоматизації і допоміжної арматури яка входить в склад функціональних схем, з врахуванням послідовності їх роботи і принципу дії.

Потокова лінія може бути ввімкнена від спеціального програмного пристрою КТ1, відповідно до заданої програми, чи вручну за допомогою кнопки SB2. Схема автоматизації приготування коренебульбоплодів працює наступним чином. При натисканні кнопки SB2 отримує живлення електромагнітний пускач КМ3, який ввімкне електродвигун миючої та подрібнювальної машини 3. Контактами КМ3 вмикається електромагнітний пуская КМ2, який подає живлення на електродвигун похилого транспортера 2. Контакти КМ2.2 замикаються в колі електромагнітної муфти YC1, що подає воду в мийку, а КМ2.3 - коло КМ1, який вмикає завантажувальний транспортер 1. Після того, як продукт переробки потрапив на транспортер 1, спрацьовує кінцевий вимикач SQ2, який вводить в роботу електромагніт YA (металевовіддільний пристрій). Реле часу КТ2 замикає та розмикає контакти КТ2.1 і КТ2.2. Таким чином, всі машини потокової лінії вмикались послідовно проти потоку, що виключає можливість надмірного завантаження машини та похилого транспортера продуктом переробки. У верхній частині запарного казана 4, встановлено датчик рівня SL. При заповненні казана продуктом до встановленого рівня, датчик спрацьовує і вимикає завантажувальний транспортер 1, але у верхній частині казана ще залишається частина вільної ємності, достатня для розташування тієї кількості продукту, яка залишилась у потоковій лінії. В цьому випадку в електричній схемі відбудуться такі перемикання.

При заповненні запарного казана до встановленого рівня, спрацьовує датчик рівня, розмикаючи свій контакт SL1 та замикаючи SL2, підготовлюючи коло ввімкнення пару. Розмикається коло живлення електромагнітного пускача КМ1 і реле часу КТ2, КМ1 вимикає завантажувальний транспортер 1, надходження продукту в потокову лінію припиняється. Реле часу КТ2 через витримку часу, достатню для вивільнення потокової лінії від продукту, розмикає контакт КТ2.1 в колі електромагнітного пускача КМ3, який зупиняє всю потокову лінію, і припиняє подачу води у мийку. Одночасно з цим реле часу КТ2 замикає свій контакт КТ2.2 у колі електромагнітної муфти YC2, що вмикає подачу пару. Вмикається реле часу КТ3, яке через час, достатній для запарювання, розмикає свій контакт КТ3.1, що вимикає YC2, і надходження пару припиняється.

Якщо із потокової лінії продукт повинен надходити в транспортний пристрій, то перемикач SА повинен знаходитися у лівому крайньому положенні. Під час наповнювання цього транспортного пристрою, аналогічно попередньому випадку, розмикається контакт кінцевого вимикача SQ1 і вимикається завантажувальний транспортер 1, а потім з витримкою часу і вся потокова лінія.

[Л.11, с.162; Л.17, с.18-19, 29-32; Л.7, с. 172-173].

5.5 Вибір елементів схеми автоматизації

Всі апарати, що використовуються в схемах автоматизованого і автоматичного керування електроустановками поділяють на: захисні, командні, проміжні, виконавчі, сигнальні.

5.5.1. Для сигналізації про хід технологічного процесу і стану керованого об'єкту, а також для передавання командних сигналів обслуговуючому персоналу, вибираю світлодіодні лампи марки AD22: номінальна напруга живлення U_н = 220 В, діаметр корпусу d = 22 мм (дана продукція виготовляється українською компанією ТОВ “ЭСКО - Электросветкомпания”).

5.5.2. Вибираю магнітний пускач для двигуна подрібнювача соковитих кормів ИКМ - Ф - 10 типу АИР13254У3: P_н = 7.5 кВт, I_н = 15.1 А, К_І = 7.5.

Пусковий струм електродвигуна становить:

I_п = I_н. К_І, А, (5.5.2.1)

де К_I - коефіцієнт завантаження двигуна.

I_п = 15.1. 7.5 = 113.25 (А).

Пускач вибираю за умовами:

U_мер ? U_н.п, В; (5.5.2.2)

I_н.дв ? I_н.п, А; (5.5.2.3)

I_п / 6 ? I_н.п, А. (5.5.2.4)

Умовам вибору відповідає електромагнітний пускач серії ПМЛ, 2-ї величини: U_н.п = 660 В, I_н.п = 25 А. [Л.15, с. 126]

Перевіряю його на відповідність умовам вибору:

380 < 660 В;

15.1 < 25 А;

18.9 < 25 А.

Всі умови виконуються, тож остаточно приймаю електромагнітний пускач серії ПМЛ-2160М.

5.5.3. Вибираю теплове реле для захисту даного двигуна від перевантажень за умовами:

U_мер ? U_н.р, В; (5.5.3.1)

I_р ? I_н.р, А; (5.5.3.2)

I_р ? I_т.р, А. (5.5.3.3)

Умовам вибору відповідає електротеплове реле типу РТЛ, 1-ї величини: U_н.р = 660 В, I_н.р = 25 А, I_т.р = 13 - 19.0 А. [Л.15, с. 373]

Перевіряю його на відповідність умовам вибору:

380 < 660 В;

15.1 < 25 А;

15.1 < 16 А.

Всі умови виконуються, тож остаточно приймаю електротеплове реле типу РТЛ-1021О4

5.5.4. Проводжу вибір автоматичного вимикача QF за умовами:

U_мер ? U_а.н, В; (5.5.4.1)

I_р ? I_а.н, А; (5.5.4.2)

I_р ? I_т.р.а, А; (5.5.4.3)

I_п ? I_сп.к, А. (5.5.4.4)

Визначаю струм спрацювання електромагнітного розчіплювала:

I_сп.к = I_т.р.а. К_від, А; (5.5.4.5)

I_сп.к = 16. 10 = 160 (А).

Умовам вибору відповідає диференціальний автоматичний вимикач на дин-рейку типу АД2-63-D, тип основного розчіплювала - електромагнітний, яке має наступні технічні характеристики:

U_а.н. = 660 В;

I_а.н. = 16 А;

I_т.р.а. = 16 А;

кратність відсічки становить - 10.

Перевіряю його на відповідність умовам вибору:

380 < 660 В;

15.1 < 16 А;

15.1 < 16 А;

113.25 < 160 А.

Всі умови виконуються, тож остаточно вибираю автоматичний вимикач типу АД2-63-D. Аналогічно проводжу вибір апаратури керування та захисту для інших електродвигунів подрібнювача. [Л.17, с. 46-47; Л.18, с. 126, 373, 375].

5.6 Складання діаграми взаємодії

Часова діаграма роботи елементів схеми складається для того, щоб показати залежність роботи в часі одного елемента схеми від іншого. Дана діаграма складена для ручного режиму керування роботою поточної лінії.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 5.6.1 Діаграма взаємодії елементів схеми автоматизації

При натисканні на кнопку SB2, спрацьовує електромагнітний пускач КМ3, який вмикає електропривод двигуна М3, і пускач КМ2. Пускач КМ2 вмикає двигун М2, електромагніт YA1, а також пускач КМ1. Останній вмикає електродвигун М1, а також реле часу КТ2. Коли продукт переробки починає завантажуватись транспортером 1, спрацьовує кінцевий вимикач SQ2, який вмикає металевовіддільний пристрій YA. Після заповнення запарного чану, спрацьовує датчик SL1, який відключає пускач КМ1 та реле часу КТ2. Магнітний пускач КМ1 вимикає електродвигун завантажувального транспортера М1. Через деякий час спрацьовує реле КТ2, яке знеструмлює котушку пускача КМ3, який вимикає всю потокову лінію, і подачу води в мийку. Одночасно вмикається КТ3, яке вимикає УА2, і подача пару припиняється.

5.7 Визначення основних показників надійності схеми автоматичного керування

Надійність - це властивість об'єкта (схеми) виконувати задані функції на протязі часу обумовлених вимогами експлуатації. Якщо на стадії проектування не врахувати надійність, то в реальних умовах схема керування може виявитись непрацездатною.

Для розрахунку надійності схеми автоматизації лінії приготування соковитих кормів (коренебульбоплодів), складаю таблицю інтенсивності відмов елементів схеми.

Таблиця інтенсивності відмов елементів схеми Таблиця 5.7.1

Номер з/с	Назва елемента схеми	Інтенсивність відмов елемента х 10-6 год-1	Кількість елементів	Результуюча інтенсивність відмов, год-1
1.	Автоматичний вимикач	0.22	1	0.22
2.	Магнітний пускач	0.25	3	0.75
3.	Реле часу	1.20	3	3.6
4.	Кнопковий пост	0.063	1	0.063
5.	Електромагніт	2.5	2	5.0
6.	Перемикач	0.175	1	0.175
7.	Кінцевий вимикач	0.161	1	0.161
8.	Сигнальна лампа	0.625	4	2.5
9.	Реле рівня	1.5	1	1.5
10.	Резистор	0.03	4	0.12
11.	Контакти датчика рівня	0.25	2	0.5

Проводжу деякі розрахунки, що характеризують надійність роботи схеми:

5.7.1. Визначаю інтенсивність відмов у роботі даної схеми:

· Під час пуску потокової лінії в роботу:

л_ПУСК = л_SF + 2 л_КТ + л_SB1 + л_SB2 + 3 л_КМ + л_YС1 + л_SA, год^-1; (5.7.1.1)

л_ПУСК = (0.22 + 2.4 + 0.126 + 0.75 + 2.5 + 0.175). 10^-6 = 6.171. 10^-6 (год^-1).

· Під час роботи:

л_РОБ = л_SF + 2 л_КТ + л_SB1 + 3 л_КМ + л_YC2 + 3 л_HL + 3 л_R + л_SL2 + л_SQ, год^-1; (5.7.1.2)

л_РОБ = (0.22 + 2.4 + 0.063 + 0.75 + 2.5 + 1.875 + 0.09 + 0.25 + 0.161). 10^-6 = = 8.309. 10^-6 (год^-1).

· Під час зупинки:

л_ЗУП = л_SF + 2 л_КТ + 2 л_КМ + л_YC2 + л_SL2 + л_SQ, год^-1; (5.7.1.3)

л_ЗУП = (0.22 + 2.4 + 0.5 + 2.5 + 0.25 + 0.161). 10^-6 = 6.031. 10^-6 (год^-1).

5.7.2. Знаходжу результуючу ймовірність відказу схеми:

л_СХ = 0.5. (л_ПУСК + л_РОБ + л_ЗУП). 10^-6, год^-1; (5.7.2.1)

л_СХ = 0.5. (6.171 + 8.309 + 6.031). 10^-6 = 20.511. 10^-6 (год^-1).

5.7.3. Визначаю середній час відмови роботи схеми:

Т_СХ =1 / (К. л_СХ), (5.7.3.1)

де К = 10;

Т_СХ =1 / (10. 20.511. 10^-6) = 4875.4 (год^-1).

5.7.4. Розраховую можливість відмов у роботі схеми за 1000 год., (t = 1000):

Р_СХ(t) = е ; (5.7.4.1)

Р_СХ(t) = е ^-205110 = 0.

5.7.5. Визначаю ймовірність відказу схеми:

Q_СХ(t) = 1 - Р_СХ(t); (5.7.5.1)

Q_СХ(t) = 1 - 0 = 1.

Висновок: згідно з розрахунками можливість відмови у роботі схеми дорівнює 1, а отже зникає необхідність у підвищенні надійності її роботи. [Л.17, с.61-67]

Розділ 6. Техніко-економічні розрахунки

6.1 Знаходження затрат праці на проведення ТО і ПР

Для забезпечення справної, надійної і безпечної роботи електрообладнання розробляють схеми автоматизації. У цих схемах вказано на те, як потрібно правильно експлуатувати засоби автоматизації.

Складаю таблицю коефіцієнтів трудоємності.

Таблиця коефіцієнтів відносної трудоємності Таблиця 6.1.1

№ з/с	Група засобів контролю та автоматизації	Кті	Кількість
1.	Датчики	1	1
2.	Електромагнітні реле, ключі управління, сигнальна апаратура, кнопки	0.02	19

6.1.1. Знаючи ці коефіцієнти, розраховую умовне число приладів:

N_ум = nN_i. К_ті, (6.1.1.1)

де: nN_i - сумарна кількість однотипного обладнання, шт.;

К_ті - коефіцієнт переводу фізичного числа електрообладнання в умовні одиниці (див. табл. 21.1).

N_ум = 1. 1 + 19. 0.02 = 1,38 (ум.од.)

6.1.2. Визначаю затрати праці на проведення ТО:

З_то = З_п. N_ум, (6.1.2.1)

де: З_п - затрати праці на проведення ТО однієї одиниці, З_п = 0.5 люд.год.

З_то = 0.5. 1,38 = 0,69 (люд.год.)

6.1.3. Визначаю затрати праці на проведення ПР:

З_пр = З_п. N_ум, (6.1.3.1)

де: З_п - затрати праці на проведення ПР однієї одиниці, З_п = 4.8 люд.год.

З_пр = 4.8. 1,38 = 6,624 (люд.год.)

Висновок: враховуючи те, що число умовних одиниць електрообладнання по об'єкту автоматизації складає - 1,38, тоді затрати праці на проведення поточного ремонту складають - 6,624 люд.год.

6.2 Побудова графіка навантаження по об'єкту

Дані для побудови графіка навантажень Таблиця 6.2.1

№ з/с	Назва технологічної операції	Ру, кВт	?	Кз	Рсп, кВт	to, год	Час роботи, години доби
							2	4	6	8	10	12	14	16	18	20	22	24
1.	Освітлення	0,415	1	1	0,415	8
2.	Опромінення	0,5	1	1	0,5	1,7
3.	Вуличне освітлення	0,1	1	1	0,1	6
4.	Охоронне освітлення	0,2	1	1	0,2	6
5.	Подрібнення коренебульбоплодів	14,3	0,8	0,4	4,6	0,5
6.	Подрібнення зерна	5,75	0,9	0,7	4,5	0,7
7.	Роздача кормів	3,39	0,8	0,5	2,12	0,5
8.	Водопостачання	3	1	1	0,4	1,25
9.	Нагрів води	12	1	1	12	1,4
10	Електрообігрів	6,85	1	1	6,85	24

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 6.2.1 Добовий графік навантаження свинарника

Визначення навантаження на вводі

Ввід у свинарник виконую проводом АПВ у сталевій тонкостінній трубі. Довжина вводу 10 м.

З графіка навантаження видно, що найбільший максимум - вдень (Р_р.д. = 30 кВт).

Повна розрахункова потужність на вводі, кВА, визначається за формулою:

S_р = Р_max / cos , (22.1)

де cos - коефіцієнт потужності с.г. споживачів. Приймаю cos = 0,8 [Л.12, с. 159].

S_р = 30 / 0,8 = 37,5 (кВА).

Розрахунковий струм вводу, А, становитиме:

I_р = (S_р. 10³) / (w3. U_н), (6.2.2)

де U_н - лінійні напруга мережі, В.

I_р = (37,5. 10³) / (w3. 380) = 57 (А).

За розрахунковим струмом приймаю провід АПВ, перерізом 25 мм², тривало допустимий струм якого становить 70 А. Має виконуватись умова:

I_р ? I_доп, А. (6.2.3)

Перевіряємо виконання умови:

57 < 70 А.

Умова виконується.

Перевіряю вибраний переріз проводу за допустимими втратами напруги на вводі, %:

U = (Р_max. l) / (c. s), (6.2.4)

де: Р_max - максимальна потужність, кВт;

l - довжина вводу, м;

с - коефіцієнт, який враховує мережу навантаження і матеріал проводу, для трифазної мережі з алюмінієвим проводом, С = 44;

s - площа поперечного перерізу вибраного проводу, мм².

U = (30. 10) / (44. 25) = 0,27 (%).

Втрата напруги на вводі менше допустимої, адже ?U_доп на вводі становить 0,5%, а у нашому випадку ?U = 0,27%, що є менше від допустимого значення, тобто:

0,27 < 0,5 %. (6.2.5)

Так, як всі умови виконуються, то для виконання вводу остаточно приймаю провід АПВ4(1х25) у тонкостінній сталевій трубі.

6.3 Облік електроенергії

Облік електроенергії за загальним тарифом Таблиця 6.3.1

№ з/с	Назва технологічної операції	Робота на добу, год.	Робота на рік, днів.	Тариф, грн./кВт. год.	Встановле-на потуж-ність, кВт	Сума, грн.
1.	Освітлення	8	365	0,2436	0.415	295,2
2.	Опромінення	1,7	200	0,2436	0.5	41,4
3.	Вуличне освітлення	6	365	0,2436	0.1	53,4
4.	Охоронне освітлення	6	365	0,2436	0.2	106,7
5.	Подрібнення коренебульбоплодів	0,5	365	0,2436	14.3	635,7
6.	Подрібнення зерна	0,7	200	0,2436	5.75	196,1
7.	Роздача кормів	0,5	365	0,2436	3.39	150,7
8.	Водопостачання	1,25	365	0,2436	0,4	44,46
9.	Нагрів води	1,4	365	0,2436	12	1493,8
10.	Електрообігрів	24	200	0,2436	6.874	8037,6
11.	Всього за рік:	-	-	-	-	11055,1
Двозонний облік електроенергії *
№ з/с	Назва технологічної операції	Робота на добу, год.	Діапазон роботи, год.	Робота на рік, днів.	Тариф, грн./кВт. год.	Тарифний коефіцієнт	Встановле-на потуж-ність, кВт	Сума, грн.
1.	Освітлення	8	7-23	365	0,2436	1,8	0.415	531,4
2.	Опромінення	1,7	7-23	200	0,2436	1,8	0.5	74,54
3.	Вуличне освітлення	6	22-4	365	0,2436	0,35;1,8	0.1	31,6
4.	Охоронне освітлення	6	22-4	365	0,2436	0,35;1,8	0.2	63,2
5.	Подрібнення коренебульбоплодів	0,5	7-23	365	0,2436	1,8	14.3	1144,3
6.	Подрібнення зерна	0,7	7-23	200	0,2436	1,8	5.75	353,0
7.	Роздача кормів	0,5	7-23	365	0,2436	1,8	3.39	271,3
8.	Водопостачання	1,25	7-23	365	0,2436	1,8	0,4	80,02
9.	Нагрів води	1,4	7-23	365	0,2436	1,8	12	2688,8
10.	Електрообігрів	24	24	200	0,2436	0,35;1,8	6.874	10582,9
11.	Всього за рік:	-	-	-	-	-	-	15821,1
Тризонний облік електроенергії **
1.	Освітлення	8	8-17	365	0,2436	1,8;1,02	0.415	387,4
2.	Опромінення	1,7	11-13	200	0,2436	1,02	0.5	42,24
3.	Вуличне освітлення	6	22-4	365	0,2436	1,8;1,02; 0,25	0.1	33,97
4.	Охоронне освітлення	6	22-4	365	0,2436	1,8;1,02; 0,25	0.2	67,94
5.	Подрібнення коренебульбоплодів	0,5	6-7	365	0,2436	0,25	14.3	158,9
6.	Подрібнення зерна	0,7	6-7	200	0,2436	0,25	5.75	49,02
7.	Роздача кормів	0,5	7-8	365	0,2436	1,02	3.39	153,7
8.	Водопостачання	1,25	24	365	0,2436	1,8;1,02; 0,25	0,4	157,12
9.	Нагрів води	1,4	8-17	365	0,2436	1,8;1,02	12	2106,2
10.	Електрообігрів	24	24	200	0,2436	1,8;1,02; 0,25	6.874	7960,6
11.	Всього за рік:	-	-	-	-	-	-	11117,1

* - даний вид обліку електроенергії проводиться відповідно до часового поділу доби на зони, кожна з яких має свій тарифний коефіцієнт:

· нічний облік (23 - 7) - 0,35;

· денний облік (7 - 23) - 1,8.

** - для тризонного обліку електроенергії тарифний коефіцієнт становитиме:

· нічний (24 - 7) - 0,25;

· напівпіковий (7 - 8, 11 - 20, 23 - 24) - 1,02;

· піковий (8 - 11, 20 - 23) - 1,8.

Коефіцієнти для двозонного та тризонного тарифів диференційовані за періодами часу (постанова НКРЕ від 20.12.01 №1241 із змінами).

Висновок: з таблиці розрахунків видно, що найбільш ефективним є ведення обліку електроенергії на загальних засадах, адже витрати на електроенергію при цьому становитимуть - 11055,1 грн., а при застосуванні двозонного та тризонного обліку електроенергії 15821,1 грн. та 11117,1 грн. відповідно.

В якості приладу обліку електроенергії пропоную встановити трифазний електронний лічильник електричної енергії типу ЦЭ6803В: клас точності лічильника - 1; діаметр підключає мого проводу - 6 мм; термін служби - 30 років. Вимірювання і облік енергії може проводитись як по одному, так і по двом тарифам.

Планами на майбутнє є впровадження GMS зв'язку та електролічильників, які мають цифрові (RS232/485) або імпульсні виходи, що забезпечує дистанційну передачу інформації на диспетчерський пульт від лічильників електричної енергії.

На сьогодні відомо практичний досвід зняття і передачі інформації з таких лічильників як ЭЛВИН, ЭНЕРГИЯ-9, МЕРКУРИЙ-230, та інші, але на даний момент ця пропозиція (для нашого регіону) не може бути використана через відсутність необхідного обладнання на диспетчерських пультах.

6.4 Заходи по економії електроенергії

Основні заходи, які сприяють економії електроенергії в сільському господарстві, можна розподілити на три групи: технічні, організаційні та економічні.

До технічних засобів відносять:

Ш зменшення втрат електроенергії в розподільних мережах та трансформаторах і покращення енергетичного режиму роботи електроспоживачів;

Ш автоматизація виробничих процесів, впровадження систем автоматизованого управління та контролю;

Ш правильне використання електроосвітлювальних установок;

Ш зменшення втрат електроенергії, зумовлених поганим технічних станом робочих машин, наявністю втрат тепла, води, стиснутого повітря тощо, на виробництво чи накопичення яких затрачена електроенергія.

Організаційні заходи передбачають нормування витрат електроенергії на одиницю продукції і вдосконалення систем обліку електроенергії.

Економічні заходи:

Ш матеріальне стимулювання економного використання електроенергії;

Ш вдосконалення методів визначення рівня споживання електроенергії на перспективу.

Втрати енергії в розподільних мережах та трансформаторах значною мірою залежать від коефіцієнта потужності (cos ). Чим нижче cos , тим більше мережі і трансформатор будуть завантажені реактивною потужністю. Особливо це стосується електричних мереж, де переважають споживачі реактивної енергії: асинхронні електродвигуни, зварювальні трансформатори тощо.

6.4.1 Вибір оптимального варіанта освітлювальної установки

6.4.1.1. Розглядаю два варіанти освітлювальних установок.

Перший варіант. Нормована освітленість забезпечується світильниками типу НСП-41-200-011 з лампою розжарювання потужністю 150 Вт. Встановлена потужність освітлювальної установки Р_у.о = 900 Вт.

Другий варіант. Електричне освітлення приміщення здійснюється світильником типу ЛСП-1х36-ІР65 з люмінісцентною лампою TL-D-36. Встановлена потужність освітлювальної установки Р_у.о = 216 Вт.

6.4.1.2. Річна тривалість роботи освітлювальної установки:

Т = 2920 год. (6.4.1.2.1)

6.4.1.3. Річна кількість електроенергії, використаної на освітлення основного виробничого приміщення:

Е = Р_у.о. Т, кВт. год. (6.4.1.3.1)

Варіант 1:

Е₁ = Р_{у.о 1}. Т = 0,9. 2920 = 2628 (кВт. год.). (6.4.1.3.2)

Варіант 2:

Е₂ = Р_{у.о 2}. Т = 0,216. 2920 = 630,7 (кВт. год.). (6.4.1.3.3)

6.4.1.4. Річна економія електричної енергії при використанні світильників з люмінісцентними лампами:

ДЕ = Е₁ - Е₂, кВт. год. (6.4.1.4.1)

ДЕ = 2628 - 630,7 = 1997,3 (кВт. год.).

Висновок: виходячи з порівняльних розрахунків найефективнішим є використання світильників з люмінесцентними лампами, адже річна економія електроенергії становить ДЕ = 1997,3 кВт. год., що актуальним питанням в теперішній час.

6.4.2 Вибір оптимального варіанта опромінювальної установки

6.4.2.1. Розглядаю два варіанти опромінювальних установок.

Перший варіант. Нормована опроміненість забезпечується опромінювачами типу ЭО1-30М з ерітемною лампою ЛЭ-30. Встановлена потужність опромінювальної установки Р_у.о = 1400 Вт.

Другий варіант. Опромінення свиней у приміщенні здійснюється пересувним опромінювачем типу УО-4 з лампою ДРТ-400. Встановлена потужність опромінювальної установки Р_у.о = 500 Вт.

6.4.2.2. Добова тривалість роботи опромінювальних установок:

р варіант 1:

Т₁ = 2 год. (6.4.2.2.1)

р варіант 2:

Т₂ = 1,7 год. (6.4.2.2.2)

6.4.2.3. Добова кількість електроенергії, використаної на опромінення свиней в основному виробничому приміщенні:

р варіант 1:

Е₁ = Р_{у.о 1}. Т₁ = 1,4. 2 = 2,8 (кВт. год.). (6.4.2.3.1)

р варіант 2:

Е₂ = Р_{у.о 2}. Т₂ = 0,5. 1,7 = 0,85 (кВт. год.). (6.4.2.3.2)

6.4.2.4. Добова економія електричної енергії при використанні мобільного опромінювача:

ДЕ = Е₁ - Е₂, кВт. год. (6.4.2.4.1)

ДЕ = 2,8 - 0,85 = 1,95 (кВт. год.).

Висновок: виходячи з порівняльних розрахунків найефективнішим є використання мобільного опромінювача типу УО-4 з лампою ДРТ-400, адже добова економія електроенергії становить ДЕ = 1,95 кВт. год.

6.4.3 Впровадження вітроводопідйомної установки

Ще одним заходом по економії електроенергії є впровадження вітроводопідйомної установки замість водопідйомної, привод насосу якої здійснюється від електричного двигуна (у нашому випадку Р_дв = 400 Вт).

Пропоную встановити установку марки УМВ-4 (російського виробництва), яка має наступні технічні характеристики:

Ш діаметр вітроколеса - 4 м;

Ш кількість лопатей - 2 шт.;

Ш продуктивність - 2 м³/год.;

Ш висота підйому води - 50 м;

Ш висота опори - 5,5 м;

Ш маса - 750 кг.

Методика вибору даного обладнання аналогічна до описаної в розділі 4.4 даного проекту.

Як висновок можна сказати, що використання сучасної побутової техніки дає можливість значно знизити обсяг споживання електроенергії. Наприклад, якщо взяти пральну машину “автомат”, то користуючись програмним забезпеченням даної машини, її можна налаштувати на роботу у нічний час, тим самим не лише розвантажити електричну мережу, а й зекономити свій час. Дана пропозиція буде найбільш ефективною там, де впроваджено зонний облік електричної енергії.

6.5 Специфікація на обладнання і матеріали

У специфікації подаємо перелік обладнання та матеріали із зазначенням їх типу та кількості в такій послідовності: освітлювальні щитки, світильники, лампи, проводи, вимикачі, розетки, арматура, коробки відгалужень тощо.

Специфікація на матеріали Таблиця 6.5.1

6.6 Локальний кошторис на електроосвітлення

Ціни на електрообладнання та будівельно-монтажні роботи актуальні на 2008 рік, взяті зі спеціалізованої ліцензійної комп'ютерної програми АВК-3 (автоматизовані види кошторисів).

Локальний кошторис на електроосвітлення Таблиця 6.6.1

№ з/с	Шифр і номер позиції нормативу	Найменування обладнання	Одиниця виміру	Кількість	Кошторисна вартість одиниці, грн.	Загальна кошторисна вартість, грн.	Всього, грн.
					облад- нання	монтаж-них робіт	облад-нання	монтаж-них робіт
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Електрообладнання
1.	8-612-6	Щиток освітлювальний пластиковий, ЩРН-П	шт.	2	30	20	60	40	100
2.	1504-1066-01	Автоматичний вимикач, ВА1-63	шт.	1	100	8	100	8	108
3.	1504-1066-02	Диференціальний автоматичний вимикач, АД2-63	шт.	7	135	8	945	56	1001
4.	1504-1066-03	Лінійні диференційні автомати, АД12	шт.	8	54	8	432	64	496
5.	1507-1001-01	Світильник стельовий, ЛСП-1x36	шт.	6	80	18	480	108	588
6.	1507-1001-05	Світильник зовнішнього освітлення НСП-02	шт.	2	35	3	70	6	76
7.	1507-1001-06	Світильник зовнішнього освітлення НСП-60М	шт.	2	37	3	74	6	80
8.	1507-1001-08	Світильник стельовий, DIAL 6Optikleuchten	шт.	7	100	20	700	140	840
9.	1507-1001-10	Світильник стельовий, DIAL 25 SEKOLUX-E PL-L 136 EVG	шт.	2	120	20	240	40	280
10.	1515-1002-01	Лампа низького тиску люмінесцентна T26	шт.	1	5	5	5	5	10
11.	1515-1002-02	Лампа низького тиску люмінесцентна TL-D-36	шт.	6	6	6	36	36	72
12.	1515-1002-03	Лампа низького тиску люмінесцентна TC-TEL	шт.	1	5	5	5	5	10
13.	1515-1002-04	Лампа низького тиску люмінесцентна TC-D	шт.	6	6	6	36	36	72
14.	1515-1002-05	Лампа низького тиску люмінесцентна HME	шт.	3	6	6	18	18	36
15.	8-591-3-04	Лампи розжарювання Б 220-230-60	шт.	2	1	0,5	2	1	3
16.	8-591-3-05	Лампи розжарювання Б 220-230-75	шт.	1	1	0,5	1	0,5	1,5
17.	8-591-3-06	Лампи розжарювання Б 220-230-100	шт.	1	1,5	0,5	1,5	0,5	2
18.	1504-1067-01	Вимикач однополюсний, номінальний струм 6 А	шт.	8	10	7	80	56	136
19.	1504-1067-01	Вимикач двополюсний, номінальний струм 6 А	шт.	4	15	7	60	28	88
20.	1504-1067-01	Вимикач для вм/вим з двох місць, номінальний струм 6 А	шт.	6	20	10	120	60	180
21.	1504-1067-01	Вимикач з регулятором освітленості, номінальний струм 6 А	шт.	1	30	14	30	14	44
22.	1505-1050-01	Розетка штепсельна однополюсна, номінальний струм 6 А	шт.	12	10	7	120	84	204
23.	1505-1050-01	Розетка штепсельна двохполюсна, номінальний струм 6 А	шт.	11	12	7	132	77	209
24.	2405-1370-01	Коробка відгалуження	шт.	60	1,5	0,5	90	30	120
25.	СІ 545-64-01	Провід АППВ3х2,5	км.	0,06	1147,6	920	68,8	55,2	124
26.	СІ 545-64-02	Кабель АПВ(4х2,5)	км.	0,06	533,91	970	32	58,2	90,2
27.	С1545-64-02	Кабель ВВП(4х2,5)	км.	0,01	8683,5	700	86,8	7	93,8
28.	С1545-64-02	Провід ВВП(3х2,5)	км.	0,04	6652,7	700	266,1	28	294,1
29.	С1545-64-02	Провід ВВП(3х1,5)	км.	0,18	3980,4	700	716,5	126	842,5
Разом	-	-	-	5007,7	1193,4	6201,1
Транспортно-заготівельні витрати, 8%	-	-	-	400,6	-	400,6
Планові накопичення монтажної організації, 6%	-	-	-	-	71,6	71,6
Всього по кошторису	-	-	-	5408,3	1265	6673,3

Література

1. Закон України “Про енергозбереження”. - 1 липня 1994.

2. Закон України “Про електроенергетику”. - 2002.

3. “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” - Указ Президента України “Сільський час”, 1999 р. №106.

4. Постанови Кабінету Міністрів України в галузі енергетики.

5. Правила влаштування електроустановок. М. Енергія, 1986.

6. Правила користування електричною енергією. К, 1996.

7. Автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва / І. І. Мартиненко, Б. Л. Головенский, В. П. Лисенко та ін.; За ред. І. І. Мартиненко.- К.:Урожай, 1995.- 224 с.

8. Баев В.И. Практикум по электрическому освещению и облучению. - М.: Агропромиздат, 1991. - 175 с.

9. Бородин И. И., Недилько Н. М. Автоматизация технологических процессов. - М.:Агропромиздат,1986.- 368с.

10. Довідник сільського електрика / В.С. Олійник, Є.Л. Жулай, В.Ф. Гончар та ін.; За ред. В.С. Олійника. 2-е вид., доп. і перероб.- К.: Урожай,1980.- 296 с.

11. Електричне освітлення та опромінення. Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи - під ред.. Кашенка П.С.

12. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок.: Курсове і дипломне проектування. Гончар В. Ф. - 2-е вид., доп. і прероб. - К.: Вища школа.: 1985. - 208 с.

13. Єрмолаєв С.О., Мунтян В.О., Яковлєв В.Ф. Експлуатація енергообладнання та засобів автоматизації в системі АПК: Підручник / За ред. С.О. Єрмолаєва. - К.: Мета, 2003. - 543 с.

14. Єрмолаєв С.О., Яковлєв В.Ф. Експлуатація і ремонт електрообладнання та засобів автоматизації / За ред. С.О. Єрмолаєва. - К.: Урожай, 1996. - 336 с.

15. Кашенко П.С. Електропривід сільськогосподарських машин. - НМЦ, 2005. - 410 с.

16. Кудрявцев И.Ф., Калинин Л.А., Карасенко В.А. Электрооборудование и автоматизация сельскохозяйственных агрегатов и установок / Под ред. Кудрявцева И.Ф. - М.: Агропромиздат, 1988. - 480 с.

17. Марченко О.С. Довідник по монтажу і налагодженню електрообладнання в сільському господарстві. - К.: Урожай, 1994. - 240 с.

18. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту з автоматизації технологічних процесів і систем автоматичного контролю / Нагодний А.В., Манжара В.М. - Бережанський агротехнічний інститут НАУ, 2003. - 81 с.

19. Навчально-методичний посібник для студентів аграрних вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації зі спеціальності 5.091903 “Електрифікація та автоматизація сільського господарства”. - НМЦ, 2005. - 410 с.

21. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т. Бу-сенко, В.Д. Столюк, М.В. Штемпель та ін.; За ред. О.Т. Бусинка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru