Проектування електричної частини КЕС-1500

4) Пожежа заліза трансформатора.

Міжфазні замикання найчастіше відбуваються на виводах трифазних трансформаторів. Струми у вторинній і первинній обмотках розподіляються. Міжфазні ушкодження в обмотках відбуваються значно рідше.

Виткові замикання є найбільш імовірними. Замикання однієї фази на землю становлять серйозну небезпеку тільки в тому випадку, якщо нейтраль трансформатора глухо заземлена.

Пожежа заліза відбувається у випадку порушення між залізної ізоляції й викликається тим, що в місці її ушкодження збільшуються втрати на гістерезис і вихрові струми. Ці втрати викликають місцеве нагрівання заліза, ведучий до подальшого руйнування ізоляції, але трапляється рідко.

К.З. обмоток й ушкодження заліза ставиться до внутрішніх ушкоджень трансформатора, замикання й ушкодження висновків - до зовнішнього.

До не нормальних режимів відноситься:

· перевантаження трансформаторів;

· зниження масла;

· коротке замикання в нутрі трансформаторів.

Силові трансформатори, відповідно до «Правил пристрою електроустаткування», повинні бути обладнані релейним захистом, що реагують на всі види ушкоджень і ненормальних режимів, для швидкого автоматичного відключення й попереджувальних сигналів.

Релейний захист повинен мати наступні властивості:

1) Селективність, для відключення ушкодженої ділянки.

2) Чутливість, для реагування на самі незначні порушення нормальних режимів.

3) Швидкодія, необхідне для запобігання або зменшення розмірів ушкоджень.

4) Резервування, при не спрацьовуванні одного захисту, та інша повинна відключити.

5) Надійність, безвідмовна дія захисту.

На станціях для захистів силових трансформаторів релейний захист поділяється на:

1) Електричний захист, до неї ставиться: газове, струмове відсічення, диференціальний, максимальний струмовий захисти. Всі ці захисти всі зв'язані електрична.

2) Технологічний захист, до неї ставиться: газовий, азотний і плівковий захисти.

Надалі будемо розглядати принцип дії технологічних захистів.

6.1 Газовий захист трансформаторів

Однієї з найбільш чутливих захистів, що реагують на ушкодження усередині кожуха трансформатора, а також на зниження рівня масла.

Усякі ушкодження усередині трансформатора супроводжується більш-менш інтенсивним газоутворенням і рухом масла. Це явище лягло в основу створення газових захистів. Основною частиною є газове реле.

На трансформаторів між розширником і баком установлене газове реле, це реле реагує на:

· Виділення газу при внутрішніх ушкодженнях;

· Виділення повітря, що потрапило в масло при виконанні ремонтних робіт;

· Відхід масла з розширника.

Газове реле має герметично закритий корпус, установлюваний у розрізі мастилопроводу між баком трансформатора й розширника. У верхній частині корпуса реле, розташованої вище мастилопроводу й призначеної для вловлювання газів, що піднімаються із трансформатора в розширник, врізане оглядове скло з розподілом, що дозволяють визначити об'єм масла, витиснутого з реле газом, що скопилися в ньому. Для випуску газів з реле на його кришці є краник. У корпусі реле є два поплавці: нижній що відключає й верхній сигнальний. При незначних газо- і воздуховідіління у верхній частині реле скапичуеться газ або повітря, витиснення з нього масло, при цьому верхній поплавець опускається й замикає свій контакт. Нижній поплавець, що відключає, розташований у корпусі реле проти вхідного отвору й реагує на бурхливе виділення газу з бака трансформатора й на випуск масла. При замиканні нижніх контактів відключаються вимикачі й із трансформаторів знімається напруга.

На автотрансформаторі крім газового реле, що перебуває між баком й основним відсіком розширника, установлені три струминних реле між камерою перемикача й додатковим відсіком розширника, які спрацьовують на відключення трансформатора. Автотрансформатори пристроєм контролю працездатності контактів реле.

Дії нижніх контактів, що відключають, газового реле потрібно переводити на сигнал у наступних випадках:

· При несправності газового захисту;

· При проведенні робіт у цепах газового захисту;

· При регенерації масла, що перебуває в роботі трансформатора;

· При долівки масла в бак трансформатора.

Після долівки масла, після уведення в роботу елементів системи охолодження трансформатора, протягом двох - трьох годин переконатися, що повітря більше не поступає.

Перед уведенням трансформатора в роботу й при черговому огляді газового реле необхідно:

· Через оглядове скло й через спускний краник перевіряти відсутність газу в корпусі газового реле;

· Стежити, щоб впускний краник був закритий і через нього не було пропуску масла;

· Стежити за цілісністю й чищенням оглядового скла;

· Стежити за станом проводів, що підходять до газового реле.

При спрацьовуванні газового захисту на сигнал забороняється підходити до включеному трансформатору на відстані 10м. При цьому для трансформаторів 35 ? 330 кВ необхідно:

· Негайно розвантажити й відключити трансформатор;

· Викликати персонал для проведення хромотографічного аналізу;

· Відібрати проби масла й газу на хромотографічний аналіз;

· Оглянути стан масло насосів охолодження трансформатора;

· Усунути причину появи газу.

· Увести трансформатор у роботу.

За результатами хромотографічного аналізу масла й газу, при виділенні негорючого газу трансформатори 35 ? 220 кВ можуть бути уведені в роботу, а трансформатори й автотрансформатор 330 кВ - тільки після повного лабораторного обстеження й висновку комісії про справність трансформатора.

Якщо причиною спрацьовування газового захисту на сигнал з'явилася течі масла з бака, то необхідно, не виводячи газового захисту, у можливо короткий час розвантажити й відключити.

6.2 Азотний і плівковий захист трансформаторів

Блокові силові трансформатори живлять шини 330 кВ, обладнані пристроєм азотного захисту. Азотний захист силових трансформаторів призначений для захисту ізоляції й масла від старіння. Крім контакту трансформаторного масла з атмосферою, азотний захист запобігає влученню вологи й кисню, чим попереджає старіння масла й подовжується термін служби силових трансформаторів.

Перед підключенням балона до ємкості з нього повинен бути взятий аналіз азоту на чистоту, що повинна бути не менш 99,5%. Відбір аналізу виконує персонал хімцеха. На балоні, повинна бути наклеєна бирка, на якій указується номер балона, дата відбору аналізу й підпис особи зробившого аналіз.

Періодично один раз у шість місяців персонал хімцеха повинен проводити аналіз газу в трансформаторі. Зміст кисню при цьому повинне бути не більше 1%.

При спустошенні ємкостей потрібно обновлять азотом. Азотна система вважається щільної, якщо підживлення потрібно не частіше один раз у шість місяців.

При огляді системи азотного захисту черговий персонал повинен:

· Стежити за станом устаткування й балонів, за відповідністю арматур робочому режиму;

· Перевірити ступінь зволоження силікагелю у фільтрі по кольорах;

· Стежити за наявністю азоту в ємностях й у балонах;

· Вчасно добавлять в систему азот;

· Не можна допускати переповнення ємкостей.

При експлуатації азотного захисту не можна залишати намаслений простір розширника без зв'язку з ємкостями або атмосферою, у противному випадку може відбутися ушкодження скла вихлопної труби й помилкова робота захисту. Тому не можна одночасно закривати на тривалий час (більше 20 хв.) вентилі між ємностям і розширником, не можна допускати зживання шлангів між ємкостями й розширником трансформатора. Не можна допускати підвищення рівня масла в розширнику до максимальної верхньої межі, щоб уникнути влучення його в ємкості.

Трансформатори 220 кВ, для захисту масла обладнані плівковим захистом, що являє собою еластичну гумову плівку, поміщену в основний відсік розширника. При установці плівкової оболонки й внутрішньо стінкою розширника витиснуте повітря. Зазначений простір з атмосферою зв'язку не має. Внутрішньо простір оболонки пов'язане з атмосферою через спеціальний люк і воздухосушиник.

7 КОШТОВНО-ФІНАНСОВИЙ РОЗРАХУНОК БУДІВНИЦТВА КЕС

Вартість промислового будівництва КЕС визначається згідно кошторисно-фінансового розрахунку (КФР), що складається з 12 глав, кожна з яких має цільове призначення. Кошторисна вартість будівництва КЕС визначається як сума капітальних витрат по окремих главах КФР.

Виходячи з питомих капітальних вкладень, розраховується загальна торба капітальних вкладень.

К = К_пит • N_у,(7.1)

де К - загальна вартість витрат по даному розділу КФР, млн.грн;

К_пит - норматив питомих капітальних вкладень у промислове будівництво КЕС, грн/кВт;

Nу- встановлена потужність КЕС, кВт.

Розрахована загальна вартість витрат за кожним із розділів 1 - 7 КФР розподіляється за видами робіт та витрат пропорційно відсоткам згідно табл. 1[6].

На КЕС потужністю 5?300 МВт, що працює на газу, витрати по розділу 1 «Підготовка території будівництва», розраховуються і розподіляються наступним чином.

Загальна вартість капітальних вкладень по розділу 1, млн. грн:

,

в тому числі витрати на:

- будівельні роботи млн. грн.

- монтажні роботи млн. грн.

- устаткування млн. грн.

- інші витрати млн. грн.

ВСЬОГО: млн. грн.

Аналогічно розраховуємо і розподіляємо витрати по розділам 2-7 КФР.

Витрати по головному корпусі КЕС заданої потужності визначаються, виходячи з нормативів вкладень головному корпусу.

К = К_г + К_п•(n-1),(7.2)

де К - сумарні капіталовкладення в головний корпус заданої потужності, млн. грн;

К_г - капітальні вкладення в головний (перший) агрегат, млн. грн;

К_п - капітальні вкладення в подальші агрегати, млн. грн;

n - кількість агрегатів (блоків) на КЕС.

Витрати на головний корпус КЕС заданої потужності визначаються, виходячи з нормативів вкладень на головний корпус, приведених у додатку 2[6].

На КЕС потужністю 5?300 МВт, що працює на газу загальна вартість витрат на будівництво головного корпусу складає, млн. грн.:

Всі наступні розділи та витрати КФР є комплексними й по ним розраховуються тільки загальна вартість та питомі капітальні вкладення.

При виконанні кошторисно-фінансового розрахунку не враховані витрати на екологічну складову та житлове будівництво.

Таблиця 7.1 - Кошторисно-фінансовий розрахунок капітальних вкладень у споруду КЕС для блоків 5 х 300 МВт, що працюють на газу.

№ Розділу	Найменування розділів і витрат	Кошторисна вартість, млн. грн.	Питомі кап. Вкладення, грн./кВт
		Будівельні роботи	Монтажні роботи	Устаткування	Інші	ВСЬОГО
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Підготовка території будівництва	10,6	1,67	0,56	15,07	27,9	18,6
2	Об'єкти виробничого призначення: · головний корпус · димарі · електротехнічні пристрої · паливне господарство · зовнішнє гідрозоловида-лення · технічне водопостачання	99 133,88 29,03 71,55 - 310,5	108 18,9 15,48 16,2 - 51,75	354 4,73 149 47,25 - 155,25	- - - - - -	561 157,5 193,5 135 - 517,5	374 21 25,8 18 - 69
3	Об'єкти підсобного виробни-чого та обслуговуючого при-значення	79,2	14,4	50,4	-	144	19,2
4	Об'єкти енергетичного господарства	В енергетиці цей розділ опускається
5	Об'єкти транспортного господарства та зв'язку	109,2	16,8	42	-	168	22,4
6	Зовнішні мережі та споруди	136,71	4,41	5,88	-	147	19,6
7	Впорядкування території	16,88	5,63	-	-	22,5	3
	Разом по розділах 1-7	996,55	253,24	809,07	15,07	2073,9	590,6
8	Тимчасові будівлі та споруди		62,22	17,72
9	Інші роботи та витрати		103,7	29,53
	Разом по розділах 1-9		2239,82	637,85
10	Утримання дирекції КЕС, що будуються	}	111,99	31,89
11	Підготовка експлуатаційних кадрів
12	Проектно-дослідницькі роботи
	Разом по розділах 1-12		2351,81	669,74
	Непередбачувані роботи та втрати		117,59	33,49
	Разом по КФР		2469,4	703,23
	Зворотні суми		31,11	8,86
	Разом по КФР за вираху-ванням зворотних сум		2438,29	694,37

8 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1 Загальні питання охорони праці

Поняття «Охорона праці» означає систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Одним із законодавчих актів з охорони праці, є Конституція України, де вказано, що: «Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці...».

Завданням розділу є аналіз технологічного процесу при роботі в електроустановках машзалу КЕС, виявлення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, розробка заходів для створення умов праці, безпечних для життя і здоров'я людини, а також вживання заходів з пожежної безпеки.

Завдяки застосуванню архітектурно-планувальних методів можна досягти зниження шуму в машзалі КЕС. У виробничих приміщеннях КЕС і це досягається шляхом акустичній обробки стін і стель звукопоглинальними матеріалами, що дозволяють знизити рівень шуму на 10 дБА.

Силове обладнання (агрегати, трансформатори та ін.), що створюють великий шум або вібрацію повинні бути розміщені в окремих ізольованих приміщеннях. Для забезпечення безпечного обслуговування обладнання, воно повинне розміщуватися з відповідними інтервалами, необхідними для безперешкодного пересування людей.

Мікроклімат повітря робочої зони. Повітря робочої зони виробничих приміщень визначають наступні параметри: температура повітря в приміщенні, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря. Ці параметри окремо і в комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття.

Неї параметри мікроклімату встановлюються для робочої зони виробничих приміщень відповідно до вимог ДСТУ 12.1.005-91.

Таблиця 8.1-Припустимі параметри метеорологічних умов

Категорія робіт з енерговитрат	Період року	Температура, °C	Відносна вологість % не більш	Швидкість руху повітря, м/с не більш
Середньої важкості IIа	Холодний	17-23	75	0,3
	Теплий	18-27	65 (при 26°C)	0,2-0,4

Оптимальний мікроклімат в приміщенні забезпечує підтримку теплової рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Підтримка на заданому рівні параметрів, що визначають мікроклімат, може здійснюватися з допомогою: кондиціонування повітря, опалювання, вентиляційних, пристроїв автоматичного регулювання, контролю і сигналізації, нагрівальних приладів і т.п.

Освітлення приміщення машзалу. Для створення нормальних умов праці важливе значення має освітлення робочих місць. У машзалі КЕС передбачається штучне робоче і аварійне освітлення.

Таблиця 8.2- Характеристика виробничого освітлення

Характеристика зорової роботи	Розряд і під розряд зорової роботи	Природне освітлення	Штучне освітлення
		вид	е%	вид	Еmin, лк	Джерела світла, тип світильника
Середньою точності	IVг	сполучне	0,9	комбіноване	300	Н>6 дугові ртутні лампи ДРЛ-250, ГсРМ-25

8.2 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих чинників у машзалі КЕС

При аналізі роботи КЕС можна виділити ряд небезпечних і шкідливих чинників. Так, при роботі силового устаткування і електромагнітних пристроїв змінного струму виникає електромагнітний шум - безладне поєднання звуків різної інтенсивності і частоти, які заважають праці і відпочинку людини. Всяке зростання шуму над порогом чутності збільшує м'язову напругу і, отже, підвищує витрату м'язової енергії. Шуми високої інтенсивності негативно впливають на людину.

Повітря робочих приміщень може виявитися насиченим домішками шкідливих газів або шкідливого пару, що виділяються при виробничих процесах. Токсичні пари і гази, проникаючи в організм людини при диханні, викликає отруєння.

Причинами поразки людини електричним струмом можуть бути: безпосередній дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою або наближення до них, дотик до металевих корпусів електроприймачів, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, дія напруги поблизу місць замикання струмоведучих частин на землю.

Таким чином, на базі аналізу умов праці і технологічного процесу на КЕС виявлено наступні небезпечні і шкідливі чинники:

1) Підвищена запиленість повітря робочої зони;

2) Підвищений рівень шуму на робочому місці;

3) Підвищений рівень вібрації;

4) Підвищена рухливість повітря;

5) Підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини;

6) Підвищений рівень статичної електрики;

7) Підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

8) Підвищена напруженість електричного поля;

9) Брак природного світла;

10) Недостатня освітленість робочої зони;

11) Хімічні шкідливі і дратівливі чинники;

12) Підвищена або знижена температура повітря робочої зони.

8.3 Розробка заходів і технічних рішень для створення здорових і безпечних умов праці

Вимоги до планування будівлі. Основою безпеки при роботі в електроустановках машзалу КЕС є правильне і раціональне розміщення обладнання в приміщенні. Фундамент машзалу може бути бутовим на цементному розчині. Стіни виконані з блоків, перекриття у вигляді монолітів бетону. Підлога виконується цементною, у підлозі закладаються труби для прокладки силових і контрольних кабелів. Стеля і стіни приміщення фарбуються кислостійкой масляною фарбою, а підлога робиться з асфальту.

8.4 Електробезпека

Захисне заземлення. Для забезпечення безпечної напруги на частинах устаткування що нормально не знаходиться під напругою, але що можуть опинитися під напругою, передбачено зовнішній контур заземлення.

Перевіряються ланцюги між заземлювачами і заземлюючими елементами. Слід перевірити перетини, цілість і міцність провідників заземлення і занулення, їх з'єднань і приєднань. Не повинно бути обривів і видимих дефектів в заземлюючих провідниках, що сполучають апарати з контуром заземлення.

Захисне відключення. У тих випадках, коли пристрій захисного заземлення не може забезпечити безпечної експлуатації електричної установки або з економічних міркувань його не вигідно встановлювати, то доцільно на додаток до захисного заземлення застосувати захисне відключення.

Захисне відключення - система захисту, що забезпечує безпеку шляхом автоматичного відключення електроустановки при виникненні аварійної ситуації (пошкодженні), що викликає небезпеку поразки людей електричним струмом. Небезпека поразки виникає при наступних пошкодженнях електроустановки: замикання на землю, зниження опору ізоляції, несправність заземлення.

Захисне відключення має ряд переваг перед заземленням: швидкодія, незалежність від величини струму спрацьовування автоматів і запобіжників.

Контроль і профілактика ізоляції. Контроль ізоляції - вимірювання його активного або омічний опір з метою виявлення дефектів і попередження замикань на землю і коротких замикань.

Щоб запобігти замиканню на землю і інші пошкодження ізоляції, при яких виникає небезпека-поразки людей електричним струмом, а також виходить з ладу устаткування, необхідно проводити випробування підвищеною напругою та контроль ізоляції. При випробуваннях підвищеною напругою дефекти ізоляції виявляються унаслідок пробою і подальшого пропалювання ізоляції.

Електричні засоби захисту і пристосування на КЕС. При експлуатації діючих електроустановок важливу роль, в забезпеченні безпеки технічного персоналу грають електротехнічні засоби захисту і запобіжні пристосування, які розділяють на основні і та додаткові.

Основними ізолюючими електрозахисними засобами, вживаними в електроустановках до 1000 В, є ізолюючі штанги, ізолюючі і електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, слюсарно-монтажний інструмент з ізольованими рукоятками.

Додаткові захисні засоби випробовуються підвищеною напругою, не залежною від робочої напруги електроустановки, в якій вони повинні застосовуватися. В електроустановках напругою до 1000 В додатковими захисними засобами є діелектричні калоші, діелектричні гумові килимки і ізолюючі підставки.

Існує також низка технічних заходів:

1) Заходи, що перешкоджають помилковій подачі напруги;

2) Вивішування плакатів і застережливих знаків;

3) Установлення тимчасових огорож;

4) Накладання переносних заземлень на струмопровідні шини обладнання, що ремонтується з боку можливих джерел появи напруги та ін.

Застережні знаки, плакати повинні бути виготовлені з матеріалу, що не проводить електричний струм.

8.5 Протипожежні заходи у машзалі КЕС

Пожежна безпека на підприємствах забезпечується системою запобігання пожежі шляхом організаційних заходів і технічних засобів, що забезпечують неможливість виникнення пожежі, а також системою пожежного захисту, направленого на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і обмеження матеріального збитку від нього.

Небезпечними чинниками пожежі для людей є відкритий вогонь і іскри, токсичні продукти горіння, дим, знижена концентрація кисню в повітрі і ін.

В цілях запобігання пожежі передбачаються наступні заходи:

1) Запобігання утворенню горючого середовища;

2) Запобігання утворенню горючого середовища або внесення до нього джерел запалення;

3) Підтримання температури і тиску горючого середовища нижче максимального допустимих по горючості.

У разі виникнення пожежі, первинним засобом гасіння є вогнегасники. Для ліквідації загоряння в електроустановках і агрегатах, що знаходяться під напругою застосовуються вогнегасники з такими речовинами, які гасять вогонь як брометіл, вуглекислий газ та ін.

Вогнегасники типа ОУ-5 є сталевим балоном, наповненим рідкою вуглекислотою і забезпечений спеціальним вентилем-замком і розтрубом. Вогнегасники і інші засоби, необхідні для гасіння пожежі розташовуються на пожежних щитах. Крім того, у машзалі КЕС необхідна наявність ящиків з сухим піском.

ВИСНОВОК

В результаті виконаної роботи був проведений розрахунок електричних параметрів електричної станції, вибір силового обладнання, головної схеми, схеми живлення власних потреб та резервного живлення власних потреб, намітили типи вимикачі та провели техніко-економічний розрахунок.

В другій частині зробив розрахунок струмів короткого замикання і провели вибір основного устаткування (вимикачів, роз'єднувачів, трансформаторів струму та напруги, шин) на вищій напрузі видачі потужності 330 кВ, у ланцюзі блоку, на генераторній напрузі й у ланцюзі власних потреб. Було детальне розглянуто питання методів та засобів захисту силових трансформаторів. Провів кошторисно-фінансовий розрахунок капітальних вкладень КЕС 1500 МВт, що працює на газу. Крім того для життя, безпеки та здоров'я людини розглянув питання охорони праці і навколишнього середовища.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Неклепаев Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть электростанций и подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учебное пособие для вузов. - М.: Энергоатомиздат, 1989.

2. Васильев А.А., Крючков И.П., Наяшкова Е.Ф., Околович М.Н. Электрическая часть станций и подстанций: Учебник для вузов. - М.: Энергоатомиздат, 1990.

3. «Сборник эксплуатационных инструкций электроцеха Змиевской ТЭС», п. Комсомольский, 1998.

4. Рожкова Л.Д., Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций. - М.: Энергоатомиздат, 1987.

5. Вороновский Г.К., Пискурев М.Ф., Данилова Е.А. Расчет токов короткого замыкания по курсу «Электромагнитные переходные процессы»: Методические указания. Харьков: НТУ «ХПИ», 2004.

6. Данилова Е.А., Пригодо Г.В., Сергеев С.А. Проектирование электрической части станций по курсу «Проектирование электрических станций и подстанций»: Методические указания к выполнению курсового проектирования. Харьков: НТУ «ХПИ», 2005.

7. Методические указания по выполнению экономической части бакалаврской работы по теме «Определение сметной стоимости строительства КЭС» Сост. Доц. Попазов Л.С. - Харьков: ХГПУ, 2000.

8. Долин П.А. Справочник по технике безопасности - М.: Энергоиздат, 1984.

9. СНиПП - 4 79 Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1983.

10. Закон Украины об охране труда от 2.11.1992г. 2.1 Гост. 12.1.005 - 88 2. Гост 12.1.000 - 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введ. 01.01.К9

Позиц. позначен.	Найменування	Кіль-кість	Примітка
	Обмежувачі перенапруги
FV1… FV4, FV7	ОПН-330У1: 330 кВ	5
FV6	ОПН-220У1: 220 кВ	1
FV5,FV9	ОПН-330У1: 330 кВ	2
FV8	ОПН-35У1: 35 кВ	1
	Генератори
G1…G5	ТГВ - 300 - 2 У3: 300 МВт; 20кВ	5
	Трансформатори
Т1	АОДЦТН - 133000/330/220: 399 МВА	1
Т2, Т3	ТДЦ - 400000/220: 400 МВА	2
Т4… Т6	ТДЦ - 400000/330: 400 МВА	3
Т7, Т8	ТДНС - 16000/20: 16 МВА	2
Т9	ТДНС - 16000/10: 16 МВА	1
Т10… Т12	ТДНС - 16000/20: 16 МВА	3
Т13, Т14	6,3 кВ	2
	Вимикачі
Q1…Q9	220 кВ	9
Q10…Q21	ВВ - 330 Б - 31,5/2000 У1: 330 кВ	12
Q22	10,5 кВ	1
Q23…Q24	20 кВ	2
Q25…Q30	6,3 кВ	6
Q31…Q36	ВЭ -6- 40 /1600 У3: 6,3 кВ	6
Q37…Q39	АГК-20/20000/160	3
Позиц. позначен.	Найменування	Кіль-кість	Примітка
Q44…Q55	ВЭ -6- 40 /1250 У3: 6,3 кВ	12
	Роз'єднувачі
QS1...QS33	220 кВ	33
QS51	220 кВ	1
QS34…QS68	РНД - 330/3200 У1: 330 кВ	64
QS69…QS70	10,5 кВ	2
QS71…QS75	20 кВ	3
	Трансформатори струму
ТА1...ТА26	ТФУМ - 330 А У1: 1000 А; 1 А	26
ТА27…ТА32	220 кВ	6
ТА33...ТА38	ТФУМ - 330 А У1: 1000 А; 1 А	6
ТА39...ТА44	10,5 кВ	6
ТА45...ТА80	ТФУМ - 330 А У1: 1000 А; 1 А	36
ТА81...ТА125	ТШЛ- 20 Б - II: 12000 А; 5 А; 20 кВ	44
ТА126...ТА155	ТПЛ - 10 У3: 1500 А; 5 А; 10,5 кВ	30
	Трансформатори напруги
ТV1…ТV6	НКФ - 330 - 83У1: В; В; 100В	6
ТV7…ТV12	ЗНОМ -20- 63У2: В; В;100/3 В	6
ТV13…ТV18	ЗНОЛ.06 - 6У1: В; В; 100 В	6
	Двигуни
М1…М2	6,3 кВ	2

Позиц. позначен.	Найменування	Кіль-кість	Примітка
1	Обмежувач напруги	1
2	Трансформатор напруги	1
3	Дорога. Проїзд.	3
4	Опори	3
5	Роз'єднувач	7
6	Вимикач	3
7	Трансформатор струму	3
8	Портал	2