Модернізація парогенератора ПГВ-1000

- будівництво споруд, які укріплюють берег проти підмивання схилів;

- обладнання дренажних споруд по перехопленню і відведенню підземних вод;

- вириття канав для поверхневого водостоку, улаштування підпірних стінок різних конструкцій;

- зміцнення схилів рослинністю і насамперед -- лісопосадками.

Для ліквідації наслідків зсувів залучаються зведені загони та команди, зведені загони і команди механізації робіт, деякі формування служб. Можуть використовуватися і військові частини.

Щоб уникнути руйнівних наслідків у районах загрози, де можливі поштовхи силою сім і більше балів (за дванадцяти-бальною шкалою), будуються сейсмостійкі житлові будівлі, промислові будівлі й інші об'єкти та споруди. Для додання будинкам стійкості використовуються високоякісні матеріали, застосовуються особливі антисейсмічні конструкції, не допускається використання надто важких деталей, обмежується поверховість житлових будинків, ставляться підвищені вимоги до якості будівельних робіт. У містобудуванні переважає просторе планування, яке забезпечує наявність достатніх розривів між будинками, широких вулиць і проїздів. Вживаються заходи щодо підвищення сейсмостійкості підземних інженерних комунікацій, а також до посилення протипожежної безпеки [45].

Склад і дії сил при ліквідації наслідків землетрусів визначаються характером і обсягом руйнувань. Успіх багато в чому залежить від повноти і своєчасності одержання розвідувальних даних. Розвідка повинна установити характер руйнувань будівель і споруд, місцезнаходження і стан постраждалого населення, яке опинилося під завалами чи в частково зруйнованих будівлях і спорудах, ступінь пошкодження комунально-енергетичних мереж, визначити зони суцільних пожеж, можливість їх розвитку, a також розвідати шляхи підходу до об'єктів робіт. Ведеться вона розвідувальними підрозділами військових частин ЦО і розвідувальними формуваннями різного призначення, при цьому використовується інформація від органів МВС й інших відомств. Для визначення санітарно-епідемічного стану району землетрусу, виявлення кількості і стану потерпілих, установлення можливості розгортання медичних формувань і визначення потрібної кількості медичних сил проводиться медична розвідка [45].

Після одержання даних про обстановку і її оцінки уточнюються необхідні для ведення РІНР сили і засоби, їх завдання, створюються угруповання сил.

Виходячи з характеру забудови, наявності транспортних магістралей та інших місцевих умов, а головне -- з характеру руйнувань, територія постраждалого міста (району) розбивається на ділянки й об'єкти ведення рятувальних робіт [45].

Швидке висування сил є одним з вирішальних факторів, що забезпечують успішність проведення рятувальних робіт. Але на шляху можуть зустрічатися різні перешкоди, завали, зруйновані мости, вогнища пожеж та інші перешкоди. Тому необхідно передбачити всі засоби забезпечення руху сил ЦО у вогнищах землетрусів. Чимале значення має порядок уведення техніки в зону руйнувань. У першу чергу підготовляються шляхи для пропуску гусеничних машин, а потім колісного транспорту. Висування їх слід здійснювати по декількох маршрутах, щоб не знижувати мобільність колон і не допускати розтягування. На кожен маршрут висилаються формування чи підрозділи розвідки і загони забезпечення руху, підсилені протипожежними підрозділами і санітарними дружинами.

В результаті землетрусу основна маса о.с. формувань загального призначення і спеціальних формувань ЦО районів, які попали в зону лиха, може виявитися в зонах руйнувань і сама буде потребувати допомоги. Тому можливо, що спочатку рятувальні роботи доведеться проводити на ОГ і в жилих кварталах обмеженими силами і засобами. У таких умовах першочерговими роботами повинні бути виявлення і витягування людей із зруйнованих будинків, з-під завалів, надання їм першої медичної допомоги й евакуація тих, хто потребує лікування, в медичні установи, а також улаштування людей, що залишилися без домівок. Рятування людей організовується в першу чергу з тих будинків, яким загрожують затоплення, пожежі, обвали. Лікарська допомога потерпілим здійснюється в загонах першої медичної допомоги, на медичних пунктах військових частин ЦО й у лікувальних установах, які збереглись. Потім їх вивозять у заміську зону або в лікарні сусідніх міст [45].

В міру прибуття військових частин і формувань із сусідніх районів, міст і областей сили будуть наростати і фронт робіт збільшиться. Але прибуваючі з інших місць не знають особливостей ділянок і об'єктів, на яких їм потрібно буде працювати. Щоб уникнути збільшення строків виконання рятувальних робіт і ускладнень у їх організації, необхідно безперервно вести розвідку, дані якої дозволяли б знати обстановку, і вчасно, з достатньою повнотою ставити завдання прибуваючим у район землетрусу військовим частинам і формуванням. Рятувальні роботи звичайно ведуться у важких і небезпечних умовах, тому о.с. військових частин і формувань повинен знати і суворо дотримуватись заходів безпеки [45]. Для наведення і підтримки порядку серед населення, яке опинилося в зоні землетрусу, організовується комендантська служба (ядром її є о.с. служби охорони громадського порядку), на основних маршрутах установлюються контрольно-пропускні пункти і вводиться патрулювання. Таким чином, мобільність сил оборони при ліквідації наслідків стихійних лих є найважливішим фактором.

6. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТА ОБГРУНТУВАННЯ

6.1 Загальна характеристика роботи

парогенератор реактор модернізація

Обсяг робіт по модернізації парогенераторів типу ПГВ-1000, що перебувають в експлуатації в Україні, визначається в результаті науково-дослідної роботи.

Метою цього розділу є визначення трудомісткості науководослідницької роботи, побудова графіка виконання НДР, розрахунок собівартості НДР, визначення прибутку та договірної ціни роботи, оцінка науково - технічної результативності НДР. В якості досліджуваного об'єкта була взята трубна решітка парогенератора.

6.2 Визначення трудомісткості НДР

На кожному етапі проведення цієї науково-дослідної роботи по кожному виду робіт визначається рівень кваліфікації виконавців. У таблиці 4.1 наведена оцінка трудомісткості окремих видів робіт. При розрахунку відносної трудомісткості етапу робіт скористалися формулою:

Т_відн = (6.1)

де Т_НДР - тривалість проведення НДР;

Т_ЕТП - тривалість проведення етапу;

Таблиця 6.1 - Оцінка трудомісткості окремих видів робіт

Етап проведення НДР	Види робіт	Трудомісткість Т, люд - дн.
Підготовчий етап	Розробка та затвердження завдання на НДР Складання календарного графіка Підбір та вивчення літератури та патентних матеріалів Складання обзору по темі	5 3 10 5
Основний етап	Розробка теоретичної частини Розробка технології експерименту Вибір устаткування для проведення робіт Проведення робіт, експериментів	10 2 4 20
Заключний етап	Обробка отриманих експериментальних даних Аналіз результатів досліджень Оформлення графічної частини Складання та оформлення документації	5 5 8 10

6.3 Побудова лінійного графіка виконання робіт

Лінійний графік відображає тривалість кожного вида робіт у вигляді відрізків часу, розташованих відповідно з послідовністю робіт. Для побудови лінійного графіка визначимо тривалість кожної роботи в днях по формулі:

Ті = Ті / r_і, (6.2)

де Ті - трудомісткість робіт, люд -дн., береться з таблиці 4.1;

r_і - кількість виконавців, люд., береться з таблиці 4.1.

Кваліфікація виконавців та відповідні їм коди приведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Кваліфікація виконавців та відповідні їм коди

Посада виконавця	Коди виконавців
Старший науковий співробітник Науковий співробітник Молодший науковий співробітник Інженер І категорії	01 02 03 04

Розподілення видів робіт за підрозділами, виконавцями, трудомісткості, та тривалості робіт занесено у таблицю 6.3

Таблиця 6.3 - Дані для лінійного графіка проведення НДР

Номер виду робіт	Коди виконавців	Трудомісткість Люд - дн.	Кількість люд.	Тривалість роботи, дн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	01 02 03 04 01, 02 01 02 01, 02, 03, 04 04 02 04 03	5 3 10 5 10 2 4 20 5 5 8 10	1 1 1 1 2 1 1 4 1 1 1 1	5 3 10 5 5 2 4 5 5 5 8 10
Загальна трудомісткість та тривалість проведення НДР 87 67

Лінійний графік проведення НДР представлений на рисунку 6.1. На графіку числами зазначено кількість виконавців роботи, N-вид роботи, D-дні:

Рисунок 6.1- Лінійний графік виконання НДР

6.4 Розрахунок планової собівартості виконуваної роботи

Витрати на проведення НДР відносяться до предвиробничих. Це одноразові витрати на всі роботи, які виконують працівники організації та контрагенти. Витрати визначаються шляхом додавання та калькуляції планової собівартості по статтям: матеріали та інші видатки, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, нарахування до фонду оплати праці, орендна плата, накладні видатки, інші витрати та податкові відрахування.

До видаткової статті "Матеріали та інші ресурси", яка входить у калькуляцію планової собівартості проведення НДР відносяться витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, покупку напівфабрикатів та комплектуючих виробів за винятком відходів, що повертаються. Видатки визначаються за діючими цінами оптового ринку з обліком 7-10 % транспортно-заготівельних видатків.

Стаття "Основна заробітна плата" включає основну заробітну плату наукових співробітників, інженерно-технічного персоналу, лаборантів, робітників, які зайняті в НДР.

Основна заробітна плата наукового співробітника визначається за формулою:

ОЗП = 8·С_ттар·N_дн, (6.3)

де С_ттар - годинна тарифна ставка;

N_дн - кількість відпрацьованих днів.

Результати розрахунку представлені у таблиці 6.4

Таблиця 6.4 - Розрахунок основної заробітної плати

Номер виду робіт	Трудомісткість, Люд.-дн.	Денна ставка, грн.	Сума заробітної плати, грн.
	Код виконавця	Код виконавця	Код виконавця
	01	02	03	04	01	02	03	04	01	02	03	04
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	5 10 2 20	3 10 4 20 5	10 20 10	5 20 5 8	32 32 32 32	27 27 27 27 27	26 26 26	22 22 22 22	160 320 64 640	81 270 108 540 135	260 520 260	110 440 110 176
Усього		1184	1134	1040	836

Таким чином, витрати на ОЗП за час проведення НДР становлять 4194 грн.

Стаття "Орендна плата " містить у собі плату за оренду спецобладнання. Це уся необхідна контрольно-вимірювальна апаратура та інші пристрої, необхідні для проведення НДР. Згідно договору про орендну плату, сума по цій статті витрат становить 450 грн. Орендна плата містить у собі оплату за використання приміщення, електроенергії та води.

До статті "Додаткова заробітна плата " відносять виплати, які встановлені за-конодавством за невідпрацьований час: чергові та додаткові відпустки, виконання державних обов'язків, оплата вислугу років. Загалом вони становлять 10-15 % ос-новної заробітної плати працівників наукових структур. Додаткову заробітну пла-ту розраховують за формулою:

ДОЗП = 0,1·ОЗП , (6.4)

де ДОЗП - додаткова заробітна плата;

ОЗП - основна заробітна плата.

ДОЗП = 0,1·4194 = 419,4 грн.

Нарахування до фонду оплати праці включає оплати у фонди соціального страхування, пенсійного фонду, соціального страхування на випадок безробіття. Усе разом становить 37,5 % від фонду оплати праці (ФОП).

ФОП обчислюємо по формулі:

ФОП = ОЗП + ДОЗП (6.5)

ФОП = 4194 + 419,4 = 4613,4 грн

Нарахування на ФОП обчислюємо по формулі:

Н_фоп = 0,375·ФОП (6.6)

Н_фоп = 0,375·4613,4 = 1730,03 грн.

Тому, що ця робота виконувалась на АЕС та у Харківському фізико-технічному інституті, то по статті "Службові відрядження витрати дорiвнюють 500грн.

У статтю калькуляції "Накладні витрати" включають витрати на управлiння та господарське обслуговування. Це заробітня плата апарата управлiння та загальногосподарських служб, витрати на утримування та ремонт будівель, споруджень, устаткування, амортизаційні відрахування на їх повне оновлення та капітальний ремонт, витрати на охорону праці, на охорону комерційної таємниці. В наукових організаціях накладні витрати (В_нак) становлять 80-100 % від фонду заробітньої плати праці. В_нак приймаємо рівним 100 %, тоді В_нак = 4613,4 грн.

Стаття "Інші витрати та податкові відрахування" (Він) містить у собі кому-нальний податок та відрахування у державний інноваційний фонд. Комунальний податок обчислюється за формулою:

П_ком = N_вик·Т_ндр·17·0,1 , (6.7)

де N_вик - кількість виконавців НДР;

Т_ндр - час виконання НДР, в місяцях.

П_ком = 4·2,5·17·0,1 = 17 грн.

Відрахування у державний інноваційний фонд береться з розрахунку 1 % від передбачуваної ціни НДР без ПДВ. При припущенні ціни будемо виходити з суми статтей калькуляції планової собівартості наведеній в таблиці 6.6, тобто складемо всі статті плагової собівартості та візьмемо 1 % від отриманої суми. При розрахунку статті "Інші витрати та податкові відрахування" (В_і) включаємо тільки комунальний податок. Розрахунок зробимо за формулою:

Ві = 0,01· (СВ + ОЗП + ДОЗП + Н_фоп + О + В_нак + П_ком), (6.8)

де СВ -службові відрядження, що дорівнює 500 грн.;

ОЗП -основна заробітня плата, що дорівнює 4194 грн.;

ДОЗП - додаткова заробітна плата, що становить 419,4 грн.;

Н_фоп - нарахування до фонду оплати праці, що дорівнює 1730,03 грн;

О - орендна плата, що дорівнює 450 грн.;

В_нак - накладні витрати, що дорівнює 4613,4 грн.;

Н_ком - комунальний податок, що дорівнює 17 грн.

Ві = 0,01· (500 + 4194 + 419,4 + 1730,03 + 450 + 4613,4 + 17) = 118,67 грн.

Далі обчислемо "Інші витрати та податкові відрахування" за формулою:

В_ін = Ві + П_ком (6.9)

В_ін = 118,67 + 17 = 135,67 грн.

Таблиця 6.5 - Калькуляція статей планової собівартості проведення НДР

Стаття витрат	Сума, грн
Службові відрядження Основна заробітна плата Додаткова заробітна плата Нарахування на фонд заробітної плати Орендна плата Накладні витрати Інші витрати та податкові відрахування	500 4194 419,4 1730,03 450 4613,4 135,67
Усього	11092,5

6.5 Визначення прибутку та договірної ціни НДР

Договірна ціна теми повинна включати ефективність, якість та строки Виконання НДР на рівні, що відповідає економічним інтересам замовника та виконавця.

Договірна ціна розраховується за формулою:

ДЦ = С + ФОП·N_k·К_доп /100, (6.10)

де N_k - нормативна рентабельність, що дорівнює 30 % ;

ФОП - фонд оплати праці, що дорівнює 4613.4 грн ;

С - планова собівартість, що дорівнює 11092.5 грн.;

К_доп - коефіцієнт обліку заробітної плати обслуговуючих та управлінських підрозділів.

Коефіцієнт обліку заробітної плати обслуговуючих та управлінських підрозділів розраховується за формулою:

К_доп = ФОП_заг/ ФОП_ндр , (6.11)

де ФОП_заг - загальний фонд оплати праці в ХФТІ, що дорівнює 4886,01грн;

ФОП_ндр - фонд оплати праці підрозділів в ХФТІ, безпосередньо зайнятих у НДР, що дорівнює 4194 грн.

К_доп = 4886,01/4194 = 1,165,

ДЦ = 11092,5 + 4613,4·30·1,165 /100 = 12704,88 грн.

Запланований прибуток обчислюється за формулою:

Д = ДЦ - С (6.12)

Д = 12704,88 - 11092,5 = 1612,38 грн.

Податок на прибуток (ПП) складе 25 % від розміру прибутку та буде дорівнювати 403,1 грн., а чистий прибуток дорівнює:

Д' = Д - ПП (6.13)

Д' = 1612,38 - 403,1 = 1209,28 грн.

Знайдемо відпускну ціну :

ОЦ = ДЦ + 0,2ДЦ (6.14)

ОЦ = 12704,88 + 0,2· 12704,88 = 15245,86 грн.

6.6 Оцінка наукової та науково-технічної результативності НДР

Характеристика факторів та ознак наукової та науково-технічної результативності фундаментальних НДР представлена у таблицях 6.6 та 6.7.

По цих таблицях знаходимо коефіцієнти наукової та науково-технічної результативності НДР, за допомогою яких і проводимо оцінку результативності.

Таблиця 6.6 - Характеристика факторів та ознак наукової результативності фундаментальних НДР

Фактор наукової результаивності	Коефіцієнт Значимості фактору	Якість фактору	Характеристика фактору	Коефіцієнт досягнутого рівня
Новизна результатів	0,4	Середня	Встановлені загальні закономірності, методи, способи, які дозволяють зробити принципово нові види техніки	0,6
Глибина Наукової розробки	0,4	Середня	Складність розрахунків невелика, результат перевірений на невеликій кількості експериментів	0,7
Ступінь ймовірного успіху	0,2	Більша	Є велика ймовірність позитивного вирішення завдання	1,0

Таблиця 6.7 - Характеристика факторів та ознак науково-технічної результативності НДР

Фактор науково Технічної результативності	Коефіцієнт значимості фактору	Якість фактору	Характеристика фактору	Коефіцієнт досягнутого рівня
Перспекттивність використання результатів	0,6	Важлива	Результати будуть використані в конкретному напрямку при розробці нових технічних рішень для підвищення продуктивності праці	0,7
Масштаб можливої реалізації	0,3	Окремі організації	Час реалізації: до 3 років від 3 до 5 років від 5 до 10 років більш 10 років	0,4 0,3 0,2 0,1
Завершеність окремих результатів	0,2	середня	ТЗ та прикладна НДР	0,5

Оцінка наукової та науково технічної результативності НДР проводиться за допомогою коефіцієнтів :

k_нр = k_зі·k_ді , (6.15)

k_нтр = k_зі·k_ді , (6.16)

де k_нр та k_нтр - коефіцієнти наукової та науково-технічної значимості та результативності;

k_зі - коефіцієнт значимості і -го фактору оцінки;

k_ді - коефіцієнт досягнутого рівня і - го фактору;

n, m -кількість факторів науково технічної результативності.

k_нр = 0,4·0,6 + 0,4·0,7 + 0,2·1,0 = 0,72,

k_нтр = 0,6·0,7 + 0,2·0,5 + 0,3·0,4 = 0,64

6.7 Висновки по економічному обґрунтуванню роботи

При виконанні економічних розрахунків НДР була розділена на основні етапи виконання робіт, на види з вказівкою трудомісткості, кількості виконавців, підрозділу виконавців та тривалості виконання. Показано, що виконання роботи можливе за 70 днів при збереженні даної трудомісткості та числа виконавців. Договірна ціна НДР склала 15245,86 грн. Отриманий чистий прибуток склав 1209,28 грн.

Якісна та кількісна оцінка науково-технічної результативності НДР показала більшу ефективність наукової (0,72) та науково-технічної (0,64) значимості роботи.

ВИСНОВКИ

У данній роботі були розглянуті методи модернізації парогенератора ПГВ-1000 для підвищення КПД та надійності в реакторі ВВЕР-1000.

При виконанні економічних розрахунків НДР була розділена на основні етапи виконання робіт, на види з вказівкою трудомісткості, кількості виконавців, підрозділу виконавців та тривалості виконання. Показано, що виконання роботи можливе за 70 днів при збереженні даної трудомісткості та числа виконавців. Договірна ціна НДР склала 15245,86 грн. Отриманий чистий прибуток склав 1209,28 грн.

Якісна та кількісна оцінка науково-технічної результативності НДР показала більшу ефективність наукової (0,72) та науково-технічної (0,64) значимості роботи.

Розрахунок парогенератора для реактора ВВЕР-440 показав, що паровиробництво агрегата дорівнює: Д=113 кг/с або 407 т/ч. Парогенератор має горизонтальну компоновку. На один реактор в реакторному залі розміщують 6 парогенераторів, з яких насичена пара надходить на 2 турбіни К-220-44/3600.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Перелік джерел на які є посилання у тексті

1 Закон України «Про охорону праці» зі змінами та доповненнями, 2002.

2 Загальні положення безпеки атомних станцій. НП 306.2.141-2008. - К.: Державний комітет ядерного регулювання України, 2008.

3 ГОСТ 12.0.003-74*.ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

4 ГОСT 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования квоздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

5 СНиП 2.04.05-92. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция икондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1992.

6 ДБН В. 2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення - К.: Мінбуд України, 2006.

7 ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен01.07.89.

8 Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» зі змінами та доповненнями, 1998.

9 ПБЕЕС Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Київ. 2007 г.

10 ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. -Введен 01.07.91.

11 НАПБ Б. 07.005-86. Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній безпеці. - К. Будіздат, 1987.

12 ДБН В 1.1-7-02. - «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктівбудівництва». К.: 2010. - 41с.

13 ДСТУ Б В.25-38: 2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозаходів і споруд.

14 Ф.В.Стольберг. Экология города: Учебник. - Либра, 2000, с.552

15 Методичне керівництво по розробці тепловиділяючого елемента для реакторів РВМК та ВВЕР.

16 Методика розрахунку тепловиділяючої збірки.

17 Закон України «Про Цивільну оборону України» ВРУ №2974-ХК.,2011.

18 Шоботов М.І. Цивільна оборона :Підручник.- К:Знання ,2006-487с.

19 О.В. Єфімов, М.М. Піліпенко «Конструкції,метеріали,процеси і розрахунки реакторів і парогенераторів АЕС»

Перелік джерел на які немає посилань у тексті:

20 Емел'янов І.Я., Міхан В.І., Соломін В.Н. Конструювання ядерних реакторів. М.: Енерговидат, 2010.

21 Демент'єв Б.А. Ядерні енергетичні реактори. М.: Енергоатомвидат, 1984.

22 Крамеров А.Я., Тевельов Я.В. Інженерні розрахунки ядерних реакторів. М.: Енергоатомвидат, 1964.

23 Бартоломей Г.Г., Бать Г.А., Байков В.Д. Основи теорії та методи розрахунка ядерних енергетичних реакторів. М.: Енергія, 1982.

24 Широков С.В. Ядерні енергетичні реактори. Київ.:НТУ «КПІ», 2007.с.280.

25 Нигматулін І.Н.,Нигматулін Б.І. Ядерні енергетичні установки. 1986.

26 Кеслєр Г. Ядерна енергетика. М.: Енергоатомвидат. 1986.

27 Амінов, Хрустальов, Духовенський. АЕС з ВВЕР: режими, характеристики, ефективність. 1990.

28 Денисов, Драгунов. Реакторні установки з ВВЕР для атомних електростанцій. 2009.

29 Шмельов В.Д., Драгунов Ю.Г., Денисов В.П., Васильченко І.Н. Активні зони ВВЕР для атомних електростанцій. 2004.

30 СТВУЗ-ХПІ-3.01.-2006. ССОУП Текстові документи у сфері навчального процесу. Загальні вимоги до виконання.

31 СТВУЗ-ХПІ-3.03.-2006. ССОУП Конструкторські документи у сфері навчального процесу. Загальні вимоги.

32 СТВУЗ-ХПІ-3.04.-2006.ССОУП Формати. Основні підписи. Вимоги до виконання.

33 СТВУЗ-ХПІ-3.05.-2002. ССОУП Конструкторські документи. Креслення. Вимоги до виконання.

34 СТВУЗ-ХПІ-3.06.-2002. ССОУП Конструкторські документи. Специфікації. Вимоги до виконання.

Размещено на Allbest.ru