Дослідження релейного захисту ПЛ 110 кВ ПС "Перемога – Іванівка" на базі мікропроцесорних пристроїв

Випадкові величини залежно від їхнього фізичного змісту можуть мати різні закони розподілення. У теорії ймовірності відома велика кількість таких законів. Однак розглядати їхні кількісні характеристики має сенс тільки для обмеженого їхнього числа. це пояснюється тим, що на практиці час між відмовами елементів і систем підкоряється тільки певним законам.

Основним достоїнством середнього часу безвідмовної роботи T_ср як характеристики надійності є простота його обчислення з експериментальних даних про відмови апаратури. Середній час безвідмовної роботи найбільш повно характеризує надійність апаратури до першої відмови. У відновлюваної апаратури тривалого користування, що працює в режимі зміни елементів, що відмовили, середній час безвідмовної роботи до першої відмови може істотно відрізнятися від середнього часу між першою й другою відмовами, друга й третім і т.д. Тому надійність таких апаратур оцінюють на відміну від середнього часу безвідмовної роботи так називаним наробітком на відмову.

Рівняння (6.1) представляє собою експоненційний закон надійності елементів. Цей закон указує на те, що ймовірність безвідмовної роботи елементів, що володіють інтенсивністю відмов, убуває згодом по експонентній кривій. Це справедливо на ділянці нормальної роботи апаратури.

(6.1)

Якщо ?(t) дорівнює постійній величині, то

(6.2)

де Т_ср - середній час безвідмовної роботи до першої відмови;

Звідси:

, (6.3)

де - середнє число відмов в одиницю часу

Тоді рівняння (6.1) прийме вид:

(6.4)

а частота відмов

a(t) = -- P'(t) = ?e^-?t. (6.5)

Таким чином, для апаратури, у якій мають місце раптові відмови, діє експонентний закон розподілу (закон Пуассона), відповідно до якого

(6.6)

де Р_n (t) -- імовірність того, що за розглянутий відрізок часу t=8760 год відбудеться п відмов. Звідси, якщо п = 0, то ймовірність безвідмовної роботи Р (t) = е^-?t, що збігається з рівнянням (6.4).

По приведеним вище формулам здійснюємо розрахунок характеристик надійності пристрою релейного захисту ПМ Діамант. Середній час безвідмовної роботи ПМ Діамант становить Т_ср = 25400 год. Використовуючи це значення за формулою (6.4) розраховуємо середнє число відмов в одиницю часу:

Ймовірність безвідмовної роботи терміналу протягом одного року розраховуємо за формулою (6.4):

На рисунку 7.1 зображено графік надійності пристрою релейного захисту ПМ Діамант.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 7.1 - Графік надійності пристрою релейного захисту ПМ Діамант

Виконавши відповідні розрахунки та побудувавши графік надійності пристрою релейного захисту ми робимо висновок, що мікропроцесорні пристрої не є абсолютно надійними, тому для забезпечення більш високої надійності на виробництві в процесі експлуатації необхідно мати декілька запасних пристроїв, для того щоб у разі відмови можна було швидко несправний термінал замінити на новий.

7 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, технічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці.

Умови на виробництві характеризуються наявністю шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Завдання охорони праці - звести до мінімального ймовірність поразки або захворювання працюючі з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

Велике значення в створенні здорових і безпечних умов праці має стандартизація. Вона дозволяє вжити дійсних заходів по підвищенню технічного рівня й упорядкуванню розробки технічної-нормативно-технічної документації по охороні праці.

Продуктивність праці підвищується за рахунок збереження здоров'я й працездатності людини, продовження періоду активної трудової діяльності людини, економії суспільної праці шляхом підвищення якості продукції, зменшення числа аварій.

Робота з охорони праці на енергооб'єктах повинна виконуватися в строгій відповідності з "Кодексом законів України про працю", Законом України "Про охорону праці", і іншими нормативними актами./ 1/

7.2 Промислова санітарія

7.2.1 Умови мікроклімату на робочому місці

Робота дослідника ставиться до легких фізичних робіт (категорія 1а), однак характеризується напруженою розумовою працею, те відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 установлюють оптимальні параметри мікроклімату, тобто оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даної робочої зони. Оптимальні параметри мікроклімату наведені в таблиці 7.1.

Для підтримки в приміщенні даного температурного режиму відповідно до вимоги Снип 2.04.05-92 є централізоване опалення (загальне парове) кондиціонування (кондиціонер типу БК-2000)./ 3//

Таблиця 7.1 - Значення оптимальних параметрів мікроклімату в робочій зоні

Категорія робіт	Період року	Температура, toС (оптимальна)	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка - 1а	холодний	22 - 24	40-60	0,1
Легка - 1а	теплий	23 - 25	40-60	0,1

Створюючи оптимальні умови роботи для персоналу, а саме: температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря (див. табл. 5.1), тим самим забезпечуємо умови надійної роботи апаратури.

7.2.2 Освітлення

Для забезпечення нормального освітлення застосовується штучне освітлення, що нормується санітарними нормами й правилами Снип ІІ-4-79 4

Для створення комфортних умов зорової роботи дослідника необхідні наступні параметри освітлення (табл. 7.2.).

Таблиця 7.2 - Норми освітлення

Мінімальний розмір об'єкта розходження, мм	Точність зорових робіт	Розряд зорових робіт	Характеристика фона	Контраст об'єкта з фоном	Підрозряд зорової роботи	Нормоване значення при освітленості
						Змішане освітлення	Штучне освітлення
						,%	,%	Е, лк	Тип ламп
Більше 0,3-0,5	Високої точності	II	Темний	Середній	б	1,2	1,03	300	Газорозрядні ЛБ-40

Загальне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по Снип ІІ-4-79.

Для умов м.Харкова нормовані значення КПО визначаються по наступній формулі:

(7.1)

де е_н^III - значення КПО для ІІІ пояса світлового клімату становить 1,2% (при природному освітленні для розряду зорової роботи IIIб Снип ІІ-4-79);

m - коефіцієнт світлового клімату (для міста Харкова, що перебуває в ІV світловому поясі, m = 0,9 Снип ІІ-4-79);

с - коефіцієнт сонячного клімату с = 0,95 (тому що для наших умов: азимут 3150-450 бічне висвітлення, 50^о північної широти, дивися табл. 4.1).

Зробивши підстановку в формулу (7.1) відповідних значень, одержуємо для загального висвітлення:

У нашому випадку в лабораторії застосовується загальне штучне освітлення. Штучне освітлення нормується Снип ІІ-4-79.

7.2.3 Норми шуму

Рівень шуму, що створює кондиціонер й освітлювальна система, не перевищує 50 дБА, що відповідає ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.003-83 й є нормою для даного виду трудової діяльності (творча діяльність дослідника). Джерела вібрації в лабораторії відсутні./ 5/

На кожному енергооб'єкті, у кожному структурному підрозділі й на робочому місці повинні бути створені умови праці, що відповідають вимогам нормативних актів, призначених для запобігання впливу на працюючих небезпечних й шкідливих виробничих факторів (табл. 7.3)./2/

Таблиця 7.3 - Перелік небезпечних і шкідливих факторів

Найменування фактора	Джерело впливу	Нормовані параметри	Регламентуючий документ
Небезпечні напруги в електричній мережі	Живильна електрична мережа	Струм через тіло людини Ih ? 10mА, напруга дотику Uпр ? 36 В	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 038-82
Несприятливі метеорологічні умови	Нераціональна організація вентиляції й опалення	Температура t, 0С; відносна вологість ?,%; швидкість руху повітря, м/с	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 Снип 2.04.05-92
Несприятливе освітлення	Нераціональна організація освітлення	Коэф-т природної освітленості, КПО ен ,% Мінімальна освітленість Е, лк	СНиП II-4-79
Шум	Освітлювальна й вентиляційна система	Рівень звуку LA=50 дБА	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 003-83
Електромагнітні поля f=50 Гц	Комутація поля у вимірювальному ланцюзі, електроапаратура	Напруженість електричного поля Е ? 5 кВ/м, і магнітного поля Н ? 1,4 кА/м	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.002-84 ДНАОП 0.03-3.13 -85
Пожежна небезпека	Наявність горючих матеріалів, електроустаткування в лабораторії	Система запобігання пожеж і система пожежного захисту	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.004-91
Статична електрика	Електроприлади, діелектричні поверхні	Гранично припустима напруженість Е ? 60 кВ/м	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.045-84
Психофізіологічні фактори	Специфіка дослідницької роботи, постійна поза, емоційна напруга	Режим праці й відпочинку	Гігієнічні рекомендації

7.3 Безпека роботи виробничого персоналу

7.3.1 Заходи електробезпеки

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого й небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля й статичної електрики.

Проходячи через тіло людини електричний струм може викликати ураження внутрішніх або зовнішніх органів, у першому випадку в результаті теплового, хімічного й електролітичного впливу можуть бути уражені органи дихання, серце й нервова система, у другому випадку можуть мати місце опіки, як у результаті проходження через шкіру людини значних струмів, так й у результаті впливу на шкіру людини електричної дуги.

Небезпечна дія електричного струму на організм людини залежить від наступних основних факторів :

- величина струму;

- рід струму;

- частота струму;

- тривалість дії струму;

- шлях струму;

- стан організму й фізіологічні властивості людини;

- опір тіла людини;

- напруга струму.

Струм 0,5 мА відчувається людиною. При струмі 2-3 мА з'являється біль. При струмі 15 мА з'являється різко виражена судорога. Струм 20-50 мА є небезпечним для життя людини. Струм 100 мА приводить до смертельного результату.

Постійний струм є більш небезпечним для організму людини відносно електролізу крові. Змінний струм більш небезпечно впливає на нервову систему.

Самим небезпечним є електричний струм частотою 40-60 Гц.

Струм 100 мА абсолютно смертельний при тривалості протікання 0,2с і більше.

У напруженому стані шкідлива дія струму послабляється.

Чим більше напруга, тим менше опір тіла. При напрузі до 250 В не наступає пробою шкіри людини. Нормована величина опору тіла людини 1000 Ом.

Існує ряд захисних заходів електробезпеки. Електробезпека повинна забезпечуватися :

- конструкцією електроустановок;

- технічними способами й засобами захисту;

- організаційними й технічними заходами.

Технічні способи й засоби захисту повинні встановлюватися з урахуванням :

- номінальної напруги;

- роду й частоти електроустановок;

- способу електропостачання;

- режиму нейтралі джерела живлення;

- можливості зняття напруги зі струмоведучих частин;

- характеру можливого дотику людини до ланцюгів струму;

- виду робіт.

7.3.2 Захисне заземлення й занулення

Для забезпечення безпечних робіт у ланцюгах вимірювальних приладів і пристроїв РЗА вторинні ланцюги (обмотки) вимірювальних трансформаторів напруги й струму повинні мати постійне заземлення.

Заземленням будь-якої частини електроустановки називається навмисне з'єднання її із заземлюючим пристроєм з метою збереження на ній досить низького потенціалу. Розрізняють три види заземлень :

- робоче

- захисне

- грозозахисне.

У даній роботі необхідно розглянути лише захисне заземлення.

Захисне заземлення виконується для безпеки людей, що обслуговують електроустановку шляхом заземлення металевих частин установки, які нормально не перебувають під напругою, але можуть виявитися під напругою при перекритті або пробої ізоляції.

Для здійснення будь-якого виду заземлення потрібний заземлюючий пристрій, який складається із заземлювача й заземлюючих провідників.

Безпека ураження струмом при дотику до корпуса та інших не струмоведучих металевих частин електроустаткування, які опинилися під напругою внаслідок замикання на корпус і з інших причин, може бути ліквідована швидким відключенням ушкодженої електроустановки від мережі й разом з тим зниженням напруги корпуса щодо землі. Для цього існує занулення.

Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих не струмоведучих частин, які можуть опинитися під напругою.

7.3.3 Засоби безпеки при оперативному обслуговуванні електроустановок і виконанні робіт

Оперативне обслуговування електроустановок являє собою комплекс робіт з ведення необхідного режиму роботи в електроустановці, по здійсненню перемикань, по огляду устаткування, по підготовці до проведення ремонту й технічному обслуговуванні встаткування./ 6/

До оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, що знають їхні схеми, інструкції для експлуатації, особливості конструкції й роботи устаткування, що пройшли навчання й перевірку знань.

В електроустановках, вище 1000 В працівники, що обслуговують електроустановки, повинні мати ІV групу, інші працівники - ІІІ групу.

Складні перемикання повинні виконувати як мінімум два працівники: один - безпосередньо робить перемикання, а інший контролює правильність виконання й послідовність операції.

Бланк перемикань заповнює черговий по ПС.

Огляд електроустановок являє собою візуальне обстеження електроустаткування. До огляду допускається одна людина, якщо в нього група по електробезпечності не нижче ІІІ. Під час огляду не допускається виконання будь-яких робіт.

Знімати й установлювати запобіжники треба при знятій напрузі.

Заходи безпечної роботи в електроустановках розділяються на :

- роботи без зняття напруги на струмоведучих частинах або поблизу їх;

- роботи без зняття напруги вдалині від струмоведучих частин, що перебувають під напругою;

- роботи зі зняттям напруги.

Роботи в діючих електроустановках виконуються за розпорядженням або в порядку поточної експлуатації.

7.4 Пожежна безпека

Забезпечення пожежної безпеки енергетичних підприємств повинне вестися відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", НАПБ А.01.001 "Правила пожежної безпеки в Україні" й іншими державними й галузевими нормативними актами, що регламентують окремі питання пожежної безпеки./ 7/

На кожному енергооб'єкті залежно від кількості працівників і пожежонебезпечних об'єктах повинна бути створена служба пожежної безпеки або призначена особа, відповідальна за пожежну безпеку.

Побудова й експлуатація устаткування, будівель і споруджень повинні відповідати вимогам НД по пожежній безпеці.

Будівлі, спорудження й територія енергооб'єктів повинні бути обладнані мережами протипожежного водопостачання, установками виявлення й гасіння пожежі відповідно до вимог НД. Територія енергооб'єктів, будівель, споруджень, приміщень повинні бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно діючим НД.

На кожному енергооб'єкті, з урахуванням пожежної небезпеки, наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, а також складені інструкції з пожежної безпеки./ 8/

На енергооб'єктах для пожежогасіння використаються вогнегасники порошкові ОП-2 і газові вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5.

7.5 Охорона навколишнього середовища

Об'єкти електроенергетики впливають на навколишнє середовище, забруднюючи атмосферу, землю й воду шкідливими викидами димових газів і стічних вод електростанції, викидами великої кількості теплоти, витрачаючи значну кількість водних і земельних ресурсів, піддаючи біосферу несприятливому впливу радіації й електромагнітних полів ЛЕП.

До числа основних об'єктів електроенергетики відносяться електричні станції й електричні мережі.

Вплив електричних мереж на навколишнє середовище визначається впливом електричного поля, використанням земельних ресурсів, порушенням природних ландшафтів.

Розташування, проектування, будівництво, експлуатація, уведення й вивід з експлуатації енергооб'єктів повинно здійснюватися відповідно до законів України "Про охорону навколишнього середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про відходи", з дотриманням вимог Водного комплексу України, що відповідають підзаконним актам, а також санітарним нормам і правилам, стандартам, іншим державним й галузевим НД, що стосується охорони навколишнього середовища./ 9/

Експлуатація енергоустановок, які не забезпечують дотримання встановлених санітарних і природоохоронних нормативних вимог, забороняється.

При експлуатації енергоустановок не повинні перевищуватися погоджені державними природоохоронними й санітарними органами обмежувальні величини (норми, нормативи, ліміти й т.д. ) :

- викидів шкідливих речовин в атмосферу;

- скидань забруднюючих речовин у водні об'єкти;

- водокористування й водовідведення;

- утворення й розміщення відходів;

- напруженості електричного й магнітного полів, вібрації, шуму й інших шкідливих факторів.

8 РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИСТРОЇВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ

У цьому розділі виконаний комплекс техніко-економічних розрахунків порівняльної економічної ефективності виробництва й експлуатації різних типів релейного захисту й автоматики (ЭПЗ-1636 й "Діамант").

Техніко-економічний розрахунок здійснюється відповідно до методики визначення економічної ефективності використання нової техніки, методів економічної оцінки в енергетиці й особливостей функціонування розглянутих пристроїв.

Розрахунок ефективності виконується на прикладі оснащення приєднання традиційними пристроями РЗА російського виробництва Чебоксарського електроапаратного заводу (ЧЕАЗ) і альтернативним мікропроцесорним пристроєм ПМ РЗА "Діамант" виробництва Хартрон-Інкор.

Вихідні дані враховують збиток від раптового відключення приєднання, що захищає, внаслідок зайвих або помилкових спрацьовувань пристроїв релейного захисту.

Як база для порівняння прийнятий пристрій ЭПЗ-1636 (дистанційний захист від міжфазних к.з., земляний захист, струмова відсічка). Вартість 27 тис. грн. Для заміни пропонується пристрій типу "Діамант". Вартість 67.2 тис.грн. Оснащення мікропроцесорним пристроєм при незначній різниці в ціні дає значне скорочення в кількості й номенклатурі, що приводить до інтегрального сумарного виграшу:

- по строку монтажно-налагоджувальних робіт із пристроями РЗА з 2500 нормо-годин 267 нормо-годин завдяки високої заводської готовності мікропроцесорних захистів;

- для всіх мікропроцесорних захистів потрібно плат по кількості й номенклатурі значно менше, ніж для традиційних пристроїв;

- по зниженню часу й трудомісткості технічного обслуговування засобів РЗА з 300 годин до 10 годин у рік (регламентні й відновлювальні роботи).

Крім того, застосування мікропроцесорних пристроїв дозволяє вийти на сучасний рівень контролю й керування.

Вбудований у кожен пристрій пульт людино-машинного інтерфейсу полегшує й скорочує строк настроювання функцій ПМ РЗА.

Постійний самоконтроль, самодіагностика й висока надійність (10-14 тис. годин) наробітку до відмови, пристрою значно знижує ризик неправильної роботи ПМ РЗА при виникненні аварій на приєднанні.

Вбудований у кожен пристрій порт дистанційного цифрового зв'язку зі стандартним протоколом мережного обміну Modbus поєднує всі пристрої ПМ РЗА в єдиний комплекс під керуванням автоматизованого робочого місця оператора. Через нього стає можливим:

- контроль й інтелектуальна підтримка персоналу, що веде перемикання в головній схемі, що дає можливість виключити його помилки;

- дистанційний контроль стану приєднання, положення вимикачів, готовність приводів і ресурс вимикачів і т.п.;

- дистанційний контроль і зміна настроювань ПМ РЗА;

- автоматичне ведення баз даних (добові відомості, змінний рапорт подій і т.д.);

- дистанційний аналіз результатів роботи ПМ РЗА й перехідних процесів при аваріях;

- дистанційний контроль і діагностика мікропроцесорних пристроїв.

Порівняння економічної ефективності запропонованих варіантів проводимо по різниці наведених витрат. Вихідні дані для розрахунків наведені в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - дані для розрахунку економічної ефективності пристроїв РЗА

Найменування показника	Позначення	ЭПЗ-1636	«Діамант»
Вартість захисту, грн.	Кс	27000	67200
Витрати на монтаж, грн.	Км	190	54
Витрати на наладку, грн.	Кн.	250	54
Параметр потока відмов, відмов/год	?i	0,1	0,05
Середній час відновлення, год/відмов	tа.р.з.	24	2
Корисна потужність, кВт	Р	50	50
Питомі збитки, грн/кВт•год	?нн	2800	2800

Сумарні капіталовкладення на спорудження релейного захисту:

К_і = К_c + К_м + Кн (8.1)

де К_с - вартість пристрою релейного захисту, грн.;

К_м - витрати на монтаж пристрою, грн.;

К_н - витрати на налагодження пристрою, грн.

K_{і 1} = 27000 + 190 + 250 = 27440 (грн);

К_{і 2} = 67200 + 54 + 54 = 67308 (грн).

Річні амортизаційні відрахування:

А_р = p_a · К_і (8.2)

де p_a - коефіцієнт амортизаційних відрахувань, приймається рівним 0,15.

А_р1 = 0,15 · 27440 = 4116 (грн);

А_р2= 0,15 · 67308 = 10096,2 (грн).

Річні витрати на обслуговування:

В_p = р_o · К_і (8.3)

де р_o - коефіцієнт відрахувань на обслуговування, приймається рівним 0,05.

В_p1 = 0,05 · 27440 = 1372 (грн);

В_p2 = 0,05 · 67308 = 3365,4 (грн).

Річні експлутаційні витрати по розглянутих варіантах становлять:

І = А_р + В_р (8.4)

І₁ = 4116+1372 = 5488 (грн);

І₂ = 10096,2 + 3365,4= 13461,6 (грн).

Ймовірний річний збиток від недовиробітку й недовідпуску електроенергії для приєднання визначаємо по формулі:

З_нні = ?_нні · К_впі · P_і (8.5)

де ?_нні - розрахунковий річний питомий збиток від недовиробітку й недовідпустки електроенергії, грн/кВт · год;

К_впі - еквівалентний коефіцієнт змушеного простою електроустановки;

P_і - активна корисна потужність приєднання, квт.

Коефіцієнт змушеного простою:

К_зпі = ?_і · T_в (8.6)

де ?_і - параметр потоку відмови (частота відмов), відмова/год;

T_в - тривалість аварійного ремонту, год/відмова.

Тривалість аварійного ремонту:

T_ві = t_а.р.з./8760 (8.7) Т_в1 = 24/8760 = 2,74 · 10^-5 (год/відмова);

Т_в2 = 2/8760 = 1,15 · 10^-5 (год/відмова).

К_зп1 = 0,1 · 2,74 · 10^-3 = 27,4 · 10^-5;

К_зп2= 0,05 · 0,23 · 10^-3 =1,15 · 10^-5.

З_нн1 = 2800 · 27,4 · 10^-5 · 50 · 10^-3 = 38360 (грн);

З_нн2=2800 · 1,15 · 10^-5 · 50 · 10^-3=1610(грн).

Наведені річні витрати по розглянутих варіантах визначаємо як:

В_р = p_н · K_і + І_і + З_нні (8.8)

де р_н - коефіцієнт дисконтування капіталовкладень (ГКД 340.000.001 95, Міненерго України. - Київ - 1995 - 34 с.) приймається рівним 0,1.

В_р1 = 0,1 · 27440 + 5488 + 38360 = 46592 (грн);

В_р2= 0,1 · 67308 + 13461,6 + 1610 = 21802,4 (грн).

Річний економічний ефект релейного захисту становить:

Е = В_р1 - В_р2 (8.9)

Е = 46592 - 21802,4 = 24789,6 (грн)

Порівняльна оцінка техніко-економічної ефективності пристроїв релейного захисту наведена в таблиці 8.2

Таблиця 8.2 - Порівняльна оцінка техніко-економічної ефективності

Найменування	Одиниці виміру	Базова техніка	Нова техніка
Тип пристрою		ЭПЗ-1636	«Діамант»
Вартість пристрою	грн	27440	67308
Частота відмов	відм/год	0,1	0,05
Час відновлення	год/відм	24	2
Корисна потужність	103 кВт	50	50
Питомі збитки	грн/кВт•год	2800	2800
Річні експлуатаційні витрати	грн	5488	13461,6
Коефіцієнт вимушеного простою	10-5 у.о.	27,4	1,15
Можливі річні збитки	грн	38360	1610
Річні приведені витрати	грн	47964	21802,4
Економічний ефект	грн	24789,6

Розрахунки економічної ефективності показали, що застосування сучасного більш вдосконаленого захисту типу "Діамант" економічно вигідно, хоча вартість самого терміналу більша, але витрати на придбання і монтаж окупаються протягом року. Річний економічний ефект становить 24789,6 грн.

ВИСНОВОК

В даній дослідницькій роботі досліджується релейний захист та лінійна автоматика на базі лінії 110 кВ «Перемога - Іванівна», де ПС «Перемога» є новою вузловою підстанцією, яка призначена для покриття наростаючих навантажень комунально-побутових споживачів району Павлове Поле та Олексіївни і резервування підстанцій «П.Поле» і «Олексіївна» по мережі 6 - 10 кВ.

В якості основного захисту обрано ДФЗ-201 - диференційно-фазний високочастотний захист. В якості резервного захисту обрано МП Діамант який також оснащений функціями лінійної автоматики та реєстрації подій. За допомогою цього пристрою можна дистанційно керувати деякими елементами захисту, тобто здійснювати контроль і моніторинг. МП Діамант досить простий в експлуатації. Такий захист на мікропроцесорній базі вирішує масу проблем електроенергетики.

На ПС Перемога в проекті передбачається організація верхнього рівня системи контролю й моніторингу пристроїв РЗА "Діамант" з організацією двох робочих місць АРМ чергового й АРМ релейщика.

В проекті виконано розрахунок характеристик надійності ПМ Діамант. З розрахунків та досліджень видно, що мікропроцесорні пристрої мають достатньо високу ступінь надійності, але не є абсолютно надійними, тому для забезпечення безперервного електропостачання в процесі експлуатації в разі виходу терміналу з ладу необхідно мати декілька запасних пристроїв захисту, для того щоб у разі відмови можна було швидко несправний термінал замінити на новий.

У даній дослідницькій роботі був виконаний техніко-економічний розрахунок, у якому порівнювалися два резервні захисти: електромеханічний ЭПЗ-1636 і мікропроцесорний - МП Діамант. За результатами розрахунку видно, що використання МП Діамант більш вигідно, як економічно, так й під час експлуатації.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Чернобровов Н. В. Релейная защита. Учебное пособие для техникумов. Изд-е 5-е, перераб. И доп. М., «Энергия», 1974. 680 с.

2. Федосеев А. М. Релейная защита электрических систем. Учебник для вузов. М., «Энергия», 1976 - 560 с.

3. Правила устройства электроустановок. М. -Л., «Энергия», 1966 - 464 с. с ил.

4. Релейная защита распределительных сетей 2-е изд. Перераб. И доп. - М.: Энергоатомиздат, 1987 - 368 с.; ил.

5. Чунихин А. А. Электрические аппараты (общий курс). Учебник для энергетических и электротехнических институтов и факультетов. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., «Энергия», 1975 - 648 с.

6. Федосеев А. М. Релейная защита электроэнергетических систем. Релейная защита сетей: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 520 с., ил.

7. Пособие к курсовому и дипломному проектированию для электроэнергетических специальностей вузов: Учеб. Пособие для студентов электроэнергетических специальностей вузов, 2-е изд., перераб. и доп. / В. М. Блок, Г. К. Обушев, Л. Б. Паперно и др.; Под ред. В. М. Блок. - М.: Высш. шк., 1987. - 648 с.: ил.

8. Неклепаев Б. Н., Крючков И. П. Электрическая часть электростанций и подстанций: справочные материалы для курсового и дипломного проектирования6 Учеб. Пособие для вузов. - 4-е изд.; перераб. и доп. -М.: Энергоатомиздат, 1989 - 608 с.

9. Методические указания к выпорлнению курсовой работы «Расчет токов короткого замыкания» по курсу «электромагнитные переходные процессы». Сост. Вороновский Г. К., Пискурев М. Ф., Данилова Е. А. Харьков. НТУ «ХПИ», 2004 г.

10. Рожкова Л. Д., Козулин В. С. Электрооборудование станций и подстанций: Учебник для техникумов .- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648. : ил.

11. Панель защитная типа ДФЗ-201. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, ОБК 469.521. Издание 01.

12. Приборный модуль РЗА - МП «Діамант». Руководство по эксплуатации, ААВГ.421453.00Б - 11РЭ, 2004 г.

13. Определение экономической эффективности капитальных вложений в энергетику. Методические указания. ГКД 340.000.001-95, Минэнерго Украины. - Киев - 1995 - 34 с.

14. Закон УкраЇни «Про охорону праці» Законодавство України про охорону праці, т. 1.-К.-1995-558 с.

15. СНИП 2.04.05.-92. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование.-М.: Стройиздат.-1988.-64 с.

16. СНИП II-4-79/85. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.-М.: Стройиздат.-1980-110 с.

17. ГОСТ 12.1.003-89. ССБТ. Шум. общие требования безопасности.- Введ. 01.07.89.

18. ГОСТ 12.0.003.-74^*. ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. -Введ.01.01.76.

19. ПУЭ-87. Правила устройства електроустановок. Минэнерго СССР. -М.: Энергоатомиздат, 1987.

20. ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ Пожарная безопасность, бщин требования. -Введ. 01.07.91.

21. СНИП 2.09.02.-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектирования. -М.: Стройиздат. 1985-16 с.

22. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» -К.: Україна -1991.-59 с.

Витяг

З протоколу засідань секції

«Електропостачання с. г. та енергетичного менеджменту»

Студентської наукової конференції ХНТУСГ імені Петра Василенка (10.04.2008р).

Слухали доповідь Коровко О. Г. , Коровко Д. М.

на тему: “Сучасні мікропроцесорні пристрої релейного захисту”.

Постановили: Схвалили доповідь Коровко О. Г. , Коровко Д. М.

на тему: “Сучасні мікропроцесорні пристрої релейного захисту” та рекомендували матеріали доповіді включити до магістерської роботи.

Голова секції доцент, к. т. н. Мірошник О. В.

Секретар секції Савченко О. А.

ВІДЗИВ

про роботу студента (студентки)

Коровко Ольги Геннадіївни______

(прізвище, ім'я та по батькові)

над дипломним проектом (магістерською роботою)

на тему: _Дослідження релейного захисту лінії 110 кВ ПС “Перемога - Іванівка”, виконаного на базі мікропроцесорних терміналів________________

1. Дипломний проект (магістерська робота) складається з пояснювальної записки на 105 сторінках формату А4 та графічного матеріалу на 8 листах формату А1.

2. Виконаний студенткою Коровко О. Г. проект (робота) повністю відповідає завданню, що видано кафедрою.

3. Студентка Коровко О. Г. проявила відмінне (добре, задовільне) уміння використовувати теоретичні знання при вирішення поставлених задач.

4. Студентка Коровко О. Г. уміє користуватися нормативною, технічною, довідниковою інформацією, у тому числі з застосуванням Інтернету.

5. Виконаний проект (робота) оцінюється керівником проекту (роботи) на оцінку відмінно, добре, задовільно.

6. Виконаний дипломний проект (магістерська робота) відповідає вимогам до дипломних проектів (магістерських робіт), а Коровко О. Г. може бути присвоєна кваліфікація інженера (інженера-дослідника) з автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій за освітньо-професійним рівнем спеціаліст (магістр).

7. Коровко О. Г. рекомендується для вступу до аспірантури.

Керівник проекту (роботи)

к.т.н., доцент В. М. Зубко

Размещено на Allbest.ru