Релейний захист для автотрансформатора підстанції 750/330/15,75 кВ "Київська"

В заземлених через резистор мережах, для визначення замикання на землю повинна використовуватися активна складова струму нульової послідовності, яка співпадає по фазі з напругою нульової послідовності, тому характеристичний кут встановлюють 0.

Оскільки амплітуда струму нульової послідовності не залежить від місця пошкодження, то селективність захисту досягається за допомогою відстройки по часу.

Максимальний струмовий захист ВН(СН)

МСЗ без витримки часу PHPIOC Функція має низький рівень розширення зони в перехідному режимі та мінімальний час спрацювання, що дозволяє її використовувати в якості струмової відсічки.

Виміряні миттєві аналогові значення фазних струмів попередньо обробляються за допомогою дискретного перетворення Фур'є. Із складових основної частоти кожного фазного струму визначається середньоквадратичне значення кожного фазного струму, а також миттєві значення для кожного фазного струму. Ці значення подаються в функціональний блок PHPIOC. Для кожної фази середньоквадратичні значення порівнюються на компараторі із заданим значенням уставки по струму спрацювання функції . Якщо фазний струм перевищує встановлене значення струму спрацювання, сигнал від компаратора для цієї фази встановлюється в стан . Цей сигнал без витримки часу активує вихідний сигнал для цієї фази та сигнал відключення , загальний для всіх трьох фаз.

Чотирьохступінчастий МСЗ OC4PTOC

Чотирьох ступінчастий МСЗ OC4PTOC має зворотньозалежну або незалежну витримку часу спрацювання по струму кожної з трьох фаз. Функція напрямленості використовує запам'ятовування поляризованої напруги. Кожна ступінь окремо може використовуватися в напрямленому або ненапрямленому режимі. Для кожного ступеня може індивідуально встановлюватися блокування по 2-й гармоніці.

Виміряні миттєві аналогові струми фаз обробляються в функціональному блоці попередньої обробки. Для всіх ступенів можна вибрати режим дискретного перетворення Фур'є або режим вимірювання середньоквадратичного або діючого значення.

Отримані струми подаються в блок OC4PTOC, де порівнюються з уставками струму спрацювання даної функції.

Функція може бути напрямленою. Визначення напрямленості пошкодження задається положенням кута вектору струму відносно кута вектора напруги. Струм і напруга пошкодження для напрямленої функції залежить від виду пошкодження.

Максимальний струмовий захист нульової послідовності ВН(СН)

МСЗ НП без витримки часу EFPIOC має низький рівень розширення зони в перехідному режимі і мінімальний час спрацювання, що дозволяє використовувати його від замикань на землю без витримки часу. При чому зона спрацювання цього захисту обмежена 80% довжини лінії при мінімальному опору джерела. Принцип дії полягає у тому, що виміряні миттєві значення струмів нульової послідовності і із виміряних миттєвих значень отримують еквівалентне середньоквадратичне значення. Це значення подається в функціональний блок EFPIOC. Воно порівнюється на компараторі із заданим значенням уставки по струму спрацювання функції . Якщо струм нульової послідовності перевищує встановлене значення струму спрацювання, сигнал від компаратора для цієї фази встановлюється в стан . Цей сигнал без витримки часу активує вихідний сигнал відключення .

Чотирьох ступінчастий МСЗ НП EF4PTOC має зворотньозалежну або незалежну витримку часу спрацювання по струму кожної фази окремо. Функція напрямленості використовує запам'ятовування поляризованої напруги, поляризованого струму або подвійну поляризацію. Кожна ступінь окремо може використовуватися в напрямленому або ненапрямленому режимі. Для кожного ступеня може індивідуально встановлюватися блокування по 2-й гармоніці.

Струм нульової послідовності попередньо обробляється методом дискретного перетворення Фур'є. Таким чином визначаються складові основної гармоніки вектору струму нульової послідовності.

Значення вектору використовується в функції захисту EF4PTOC для його порівняння із заданим значенням струму спрацювання чотирьох ступенів. Якщо струм нульової послідовності перевищує встановлене значення струму спрацювання і в даній ступені використовується ненаправлений режим, сигнал від компаратора для цього ступеню встановлюється в стан . Цей сигнал без витримки часу активує вихідний сигнал для цього ступеню і загальний сигнал .

Пристрій резервування відмови вимикача CCRBRF

Функція резервування відмови вимикача забезпечує швидке резервне відключення суміжних вимикачів при відмові відключення власного вимикача. Функція може базуватися контролюванні струму, контролі положення контактів або на адаптивному поєднанні цих двох принципів. У випадку протікання малих струмів через вимикач при короткому замиканні може використовуватися принцип контролю положення контактів. Функція CCRBRF може виконуватися з пуском по одній або трьох фазах. Критерії спрацювання по струму для 3-фазної версії CCRBRF можуть задаватися таким чином, що спрацювання буде відбуватися тільки у випадку пуску від двох із чотирьох струмів, наприклад від струмів двох фаз або від струму однієї фази і струму нульової послідовності. Це забезпечує більш високу надійність у відношенні команди резервного відключення. Функція запускається командою відключення від захистів, або від внутрішніх функцій захисту пристрою, або зовнішніх пристроїв захисту. Сигнали пуску можуть бути пофазні або трифазні. Пофазні сигнали пуску дозволяють функцію однофазного повторного відключення. Це означає, що робиться повторна спроба відключення вимикача. При використанні контролю струму повторне відключення відбудеться тільки в тому випадку, якщо струм через вимикач більше уставки по струму спрацювання. Сигнал пуску запускає таймер резервного відключення. Якщо відключення вимикача відбулося - це виявити функцією або шляхом визначення зменшення струму шляхом оцінки середньоквадратичного значення розімкнутого контакту. Цей спеціальний алгоритм дозволяє дуже швидко виявити відключення вимикача, тобто, швидко скидає результат вимірювання струму. Якщо контроль струму та/або положення контакту не виявили відключення вимикача до закінчення дії таймеру резервування, запускається резервне відключення.

Струмовий захист від перевантаження на стороні ВН АТ TRPTTR

Якщо температура силового трансформатора досягає високих значень, то це може призвести до пошкодження обладнання, прискорюється старіння ізоляції всередині трансформатора - підвищується ризик виникнення внутрішніх міжфазних замикань або замикань на землю, висока температура знижує якість масла трансформатора.

Захист від теплового перевантаження безперервно оцінює внутрішню температуру трансформатора. Ця оцінка виконується з використанням теплової моделі трансформатора з двома постійними часу, яка заснована на вимірюванні струму. В захисті передбаченні два попереджувальних рівня сигналізації. Вони дозволяють виконати необхідні міри до досягнення небезпечних температур. Якщо температура продовжує рости до значення відключення, захист ініціює відключення захищаємого трансформатора.

Вибірки струму аналогових сигналів фаз проходять попередню обробку, і для кожного фазного струму розраховується середньоквадратичне значення. Ці значення передаються в TRPTTR.

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що для релейного захисту АТ 750/330/15,75 кВ ПС «Київська» передбачені наступні пристрої:

в якості основного захисту - взаєморезервуючі мікропроцесорні повздовжні струмові диференційні захисти типу RET670 (основний комплект) фірми ABB та 7UT613 (дублюючий комплект) фірми Siemens;

в якості резервних захистів по сторонам 750 кВ і 330 кВ - мікропроцесорний п'ятиступеневий дистанційний захист від усіх видів КЗ та чотирьохступеневий струмовий захист від КЗ на землю, захист від перевантаження та резервування відмови вимикача типу REL670 фірми ABB;

диференційні захисти ошиновки 750 кВ і 330 кВ мають два комплекти мікропроцесорних пристроїв типу 7UT613 фірми Siemens та RED670 фірми АВВ;

диференційні струмові захисти ошиновки 15,75 кВ АТ на базі мікропроцесорних захистів типу 7UT613 фірми Siemens та RED670 фірми АВВ і формування додаткових функцій резервування струмових захистів ошиновки 15,75 кВ і функції перевантаження ланцюгів НН АТ;

газове реле;

Автоматична установка пожежогасіння SERGI, ланцюги пофазного пуску якої виконані від усіх пристроїв захисту від внутрішніх пошкоджень, газових захистів, критичного рівня або тиску трансформаторного масла або газоутворення в баку;

Контроль ізоляції вводів фірми КИВ500Р - захист від пошкодження ізоляції вводів.

Розрахунок та вибір параметрів спрацювання пристрою RET670

Розрахунок та вибір параметрів спрацювання диференційного струмового захисту пристрою RET670

Функція диференційного струмового захисту в пристрої RET670 позначається PDIF (в кодуванні ANSI - 87T) і включає в себе диференційний захист з блокуванням та диференційну відсічку.

Захист виконується пофазнонезалежним та використовує струми із всих сторін об'єкту що захищається. З кожної сторони до захисту можуть підводитись одна або дві трифазні групи ТС.

В якості опорної (базисної) сторони при розрахунку первинних значень струмів використовується сторона, обмотка якої підключена до першого входу, який відповідає обмотці захищаємого трансформатора із схемою з'єднання «зірка», функціонального блоку диференційного захисту, тобто, сторона вищої напруги.

По осі ординат відкладається відносний диференційний струм (в долях від номінального струму базисної сторони).

По осі абсцис відкладається відносний гальмівний струм (в долях від номінального струму базисної сторони), який формується на базі діючих значень перших гармонік струмів фаз в первинних обмотках ТС.

Гальмівна характеристика складається з трьох ділянок (Рисунок 3.3):

Горизонтальний (Ділянка 1) - до гальмівного струму, який дорівнює EndSection1. На цій ділянці спрацювання захисту визначається параметром спрацювання по диференційному струму IdMin;

Рисунок 3.3 - Гальмівна характеристика функції диференційного захисту DIFP (87T) пристрою RET670.

Перший похилий (Ділянка 2) - до гальмівного струму, який рівний EndSection2 та має Нахил 1 з коефіцієнтом гальмування SlopeSection2;

Другий похилий (Ділянка 3) - до максимально можливого значення гальмівного струму і має Нахил 2 з коефіцієнтом гальмування SlopeSection3.

Початковий гальмівний струм EndSection1

Параметр EndSection1 (початковий гальмівний струм) визначає гальмівний струм, який відповідає кінцю Ділянки 1 гальмівної характеристики, і задається в долях від номінального струму базисної сторони (сторони ВН).

Параметр EndSection1 рекомендується примати рівним не більше 1,15.

Приймаємо EndSection1 = 0.6.

3.6.1.2 Початковий диференційний струм спрацювання IdMin

Параметр IdMin визначає величину відносного диференційного струму спрацювання захисту на першій ділянці гальмівної характеристики, розраховується та задається в долях від номінального струму базисної сторони (сторони ВН) трансформатора.

Розрахунок IdMin виконується по умові відбудови від струмів небалансу в перехідних режимах роботи трансформатора:

(3.2)

де,

- 1,1ч1,2 - коефіцієнт відбудови;

- розрахунковий коефіцієнт небалансу, який визначається з виразу:

3.3)

де,

- коефіцієнт, який враховує перехідний процес;

- повна відносна похибка трансформаторів струму в усталеному режимі;

- відносна похибка, викликана регулюванням напруги автотрансформатора;

.

Розрахунковий коефіцієнт небалансу згідно (3.3) становить:

,

Початковий диференційний струм спрацювання згідно (3.2) становить:

Отримане значення параметра спрацювання 0,164 менше мінімально рекомендованого значення 0,2. Параметр спрацювання приймається рівним 0,3 для досягнення необхідної чутливості.

Гальмівний струм кінця другої (першої похилої) ділянки EndSection2

Параметр EndSection2 визначає гальмівний струм, який відповідає кінцю Ділянки 2 гальмівної характеристики, і задається в долях від номінального струму базисної сторони (сторони ВН).

В умовах експлуатації можливі перевантаження трансформаторів протягом відносно довгого часу. Наприклад, при відключенні одного від трансформаторів на двотрансформаторній підстанції. З ціллю виключення значного загрублення диференційного захисту в таких режимах рекомендується завжди приймати параметр EndSection2 рівним 2.

Коефіцієнт гальмування другої (першої похилої) ділянки SlopeSection2

Параметр SlopeSection2 визначає коефіцієнт гальмування першої похилої ділянки гальмівної характеристики (Ділянка 2 на рисунку 4.2). В пристрої захисту параметр задається у відсотках.

Значення SlopeSection2 обчислюється згідно виразу:

(3.4)

де,

- розрахунковий диференційний струм;

(3.5)

- 1,1ч1,2 - коефіцієнт відбудови;

- розрахунковий коефіцієнт небалансу.

Визначається з виразу:

(3.6)

де,

- коефіцієнт, який враховує перехідний процес.

З виразу (3.6) отримаємо:

Розрахунковий диференційний струм згідно формули (3.5) становить:



- мінімальний диференційний струм спрацювання.

Визначаємо значення коефіцієнта гальмування Ділянки 2 згідно (3.4):

%.

Значення кута нахилу на характеристиці становить:

Коефіцієнт гальмування третьої (другої похилої) ділянки SlopeSection3

Параметр SlopeSection3 визначає коефіцієнт гальмування другої похилої ділянки гальмівної характеристики (Ділянка 3 на рис. 2.1). В пристрої захисту параметр задається у відсотках.

Значення параметра SlopeSection3 рекомендується без розрахунків приймати рівним (50ч65) %. Це пов'язано з тим, що при струмі короткого замикання, який перевищує 2, блокування диференційного захисту при великих перехідних струмах небалансу здійснюється в основному за рахунок інших вимірювальних органів.

Значення параметра SlopeSection3 приймаємо рівним 65%.

Значення кута нахилу на характеристиці становить:

Перевірка чутливості диференційного захисту з гальмуванням

Перевірка чутливості захисту на похилих ділянках характеристики перевіряється виразом:

(3.7)

Виконаємо перевірку згідно формули (3.7):

Умова виконується. Отже, можна зробити висновок що чутливість достатня.

Струм спрацювання диференційної відсічки IdUnre

Параметр IdUnre визначає величину диференційного струму спрацювання відсічки (захист без гальмування). Диференційна відсічка являється грубим органом без гальмування і реагує на першу гармоніку диференційного струму. Диференційна відсічка необхідна для підвищення швидкодії при великих значеннях струму КЗ у зоні захисту.

Параметр спрацювання струмового органу диференційної відсічки в пристрої позначається IdUnre та задається у в.о. від номінального струму базисної сторони.

При виборі параметра спрацювання IdUnre необхідно враховувати дві умови:

Забезпечення відбудови від режиму кидка струму намагнічування;

Забезпечення відбудови від небалансу в режимі максимального струму при зовнішньому КЗ.

По умові відбудови від режиму кидка струму намагнічення параметр спрацювання струмового органу диференційної відсічки повинен прийматись не менше 5:

(3.8)

По умові відбудови від максимального струму небалансу при зовнішніх пошкодженнях, параметр спрацювання знаходиться по виразу:

(3.9)

де,

- відношення амплітуди першої гармоніки струму небалансу до приведеної амплітуди періодичної складової струму. Приймається рівним 0,5.

- відносний максимальний струм при зовнішньому КЗ, який може бути розрахований згідно виразу:

(3.10)

де,

- максимальний струм при зовнішньому КЗ, приведений до опорної сторони;

- номінальний струм базисної сторони трансформатора.

Згідно виразу (3.10):

Знайдемо значення параметра спрацювання струмової відсічки згідно (3.9):

Отримане значення параметра не задовольняє умові відбудови від режиму кидка струму намагнічування згідно формули (3.8):

Параметр спрацювання диференційної відсічки приймається 14,84.

Параметр спрацювання блокування диференційного захисту по другій гармоніці I2/I1Ratio

Блокування диференційного захисту по другій гармоніці реагує на відношення амплітуди другої та першої гармонічних складових диференційного струму. В пристрої параметр спрацювання блокування позначається I2/I1Ratio і задається у відсотках.

По умові відбудови від однополярного (або однополярного трансформованого) кидка струму намагнічення надійна робота диференційного захисту забезпечується при параметрі спрацювання I2/I1Ratio рівним 14%.

Таким чином, параметр спрацювання I2/I1Ratio приймається рівним 14%.

Параметр спрацювання блокування диференційного захисту по п'ятій гармоніці I5/I1Ratio

Блокування диференційного захисту по п'ятій гармоніці реагує на відношення амплітуд п'ятої та першої гармонік диференційного струму і призначена для відбудови від режиму перезбудження. В пристрої параметр спрацювання блокування позначається I5/I1Ratio і задається у відсотках 25%.

Розраховані параметри функції диференційного захисту зведені до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1- Перелік параметрів спрацювання пристрою RET670

Позначення параметра	Одиниця вимірювання	Діапазон	Крок	По замовчу- ванню	Розрахункове значення
EndSection1	В частках від Іном.опор*	0,20-1,50	0,01	1,25	0.6
IdMin	В частках від Іном.опор*	0,10-0,60	0,01	0,30	0,3
EndSection	В частках від Іном.опор*	1,00-10,00	0,01	3,00	2,00
SlopeSection2	%	10,0-50,0	0,1	40,0	30.9
SlopeSection3	%	30,0-100,0	0,1	80,0	65,0
IdUnre	В частках від Іном.опор*	1,00-50,00	0,01	10,00	14,84
I2/I1Ratio	%	5-100	1	15	14
I5/I1Ratio	%	5-100	1	25	25

Отримана гальмівна характеристика зображена на Рисунку 3.5.

Розрахунок та вибір параметрів спрацювання диференційного струмового захисту нульової послідовності пристрою RET670

Диференційний струмовий захист нульової послідовності може бути передбачений для захисту однієї обмотки силового трансформатора, яка має бути заземлена.

Диференційний струмовий захист нульової послідовності використовується для захисту від замикань на землю в обмотці автотрансформатора з різними режимами роботи нейтралі (в нашому випадку, в автотрансформаторах з ефективно заземленою нейтралю).

Диференційний струмовий захист нульової послідовності по принципу дії нечутливий до міжфазних внутрішніх та зовнішніх пошкоджень, а також до зовнішніх відносно зони захисту замиканням на землю.

Диференційний струмовий захист нульової послідовності може бути

відбудований від перехідних значень струмів небалансу, як в режимі навантаження, так і при зовнішніх КЗ, що забезпечується вибором

Рисунок 3.4- Гальмівна характеристика функції диференційного захисту пристрою RET670

параметрів спрацювання гальмувальної характеристики. Робота захисту не чутливий до перемикань РПН і мало чуттєва до кидків струмів намагнічування, тому і нема необхідності враховувати дані режими.

Диференційний струмовий захист нульової послідовності в пристрої RET670 виконаний однаково за допомогою функції REF, методика розрахунку уставок для якої показана нижче.

За допомогою функції REF в пристрої RET 670 виконується

диференційний струмовий захист нульової послідовності з гальмуванням та з контролем напрямленості.

Диференійний струм формується як різниця струму в нейтралі та розрахункового струму нульової послідовності на виводах захищаємої обмотки автотрансформатора, якщо в якості позитивного вибрано напрямок в сторону захищаємої обмотки:

(3.11)

де, та - вектори струму основної частоти в нейтралі на виводах захищаємої обмотки силового автотрансформатора. Для автотрансформатора в якості використовується сума струмів Iвн + Iсн.

Звідси маємо:

В нормальному режимі і при КЗ на землю, зовнішніх по відношенню до зони дії диференційного захисту нульової послідовності диференційний струм становитиме 0. При КЗ на землю в зоні дії захисту диференційний струм дорівнюватиме струму нульової послідовності в місці КЗ.

В якості гальмівного струму використовується максимальний із всіх вхідних струмів, тобто, із струмів фаз, а також струму нейтралі:

(3.12)

Характеристика гальмування (Рисунок 3.6) складається з трьох ділянок:

Горизонтальна (Ділянка 1) - до гальмівного струму, який становить 1.25. Спрацювання захисту на цій ділянці визначається уставкою по диференційному струму ();

Перша похила (Ділянка 2) - до значення диференційного струму 1,0 з фіксованим коефіцієнтом гальмування (тангенс кута нахилу) 70%;

Друга похила (Ділянка 3) - до максимально можливого значення гальмівного струму з коефіцієнтом гальмування 100%.

Початковий диференційний струм спрацювання Idmin розраховуємо по

Рисунок 3.5 - Гальмівна характеристика функції диференційного захисту нульової послідовності REF.

умові врахування струмів небалансу в перехідних режимах роботи автотрансформатора при малих наскрізних струмах і обчислюється за виразом:

(3.13)

де,

Kотс = 1,2 - коефіцієнт відбудови;

Kнб.розр - розрахунковий коефіцієнт небалансу, що розраховується з виразу:

 (3.14)

де,

- коефіцієнт, який враховує перехідний процес;

- повна відносна похибка трансформаторів струму в усталеному режимі.

.

Згідно виразу (3.14) маємо:

- відносний гальмівний струм, який відповідає струму автотрансформатора в перехідних режимах роботи при малих наскрізних струмах. Рекомендується приймати рівним границі першої горизонтальної ділянки гальмівної характеристики

Знайдемо значення початкового диференційного струму спрацювання згідно (3.13):

Значення кута нахилу на характеристиці становить:

Значення кута нахилу на характеристиці становить:

Згідно отриманих даних, побудуємо гальмівну характеристику диференційного струмового захисту нульової послідовності REF (Рисунок 3.7).

Рисунок 3.6 - Характеристика гальмування функції диференційного захисту нульової послідовності REF.

Розрахунок струму спрацювання МСЗ вводів автотрансформатора

Розрахунок струму спрацювання МСЗ вводу НН

Розрахуємо уставки спрацювання максимального струмового захисту з пуском по мінімальній напрузі та струмової відсічки.

Струм спрацювання максимального струмового захисту з пуском по мінімальній напрузі розраховується за формулою:

, (3.15)

де,

- коефіцієнт відбудови, ;

- коефіцієнт повернення, ;

- номінальний струм навантаження:

(3.16)

Обчислимо значення номінального струму навантаження згідно (3.16):

А.

Згідно (3.15) струм спрацювання МСЗ вводу НН становить:

А.

Коефіцієнт чутливості обчислюється за формулою:

(3.17)

- тому що МСЗ в якості основного захисту.

Згідно формули (3.17) отримаємо:

Умова виконується.

Уставка по напрузі блокування максимального захисту може бути прийнята:

кВ.

Струм спрацювання струмової відсічки (СВ) обчислюємо за формулою:

(3.18)

Звідси маємо

А.

Коефіцієнт чутливості обчислюється за формулою:

(3.19)

Розрахунок струму спрацювання МСЗ вводу СН

Розрахуємо уставки спрацювання максимального струмового захисту та струмової відсічки.

Струм спрацювання максимального струмового захисту розраховується за формулою (3.15):

А.

де,

- номінальний струм навантаження: А.

Коефіцієнт чутливості згідно (3.17):

- тому що МСЗ в якості резервного захисту.

Умова виконується.

Струм спрацювання струмової відсічки (СВ) знайдемо за (3.18):

А.

Розрахунок струму спрацювання МСЗ вводу ВН

Розрахуємо уставки спрацювання максимально-струмового захисту та струмової відсічки.

Струм спрацювання максимального струмового захисту розраховується за формулою (3.15):

А.

- номінальний струм навантаження:

А.

Коефіцієнт чутливості за (3.17) становить:

Умова виконується.

- тому що МСЗ в якості резервного захисту.

Струм спрацювання струмової відсічки (СВ) знайдемо за (3.18):

А.

Висновок до розділу 3

В даному розділі було виконано опис функцій пристрою RET670, які використовуються для захисту автотрансформатора, більш детально розглянуто функцію повздовжнього диференційного струмового захисту автотрансформатора. Також проведено розрахунок та вибір параметрів спрацювання диференційного струмового захисту пристрою RET670, диференційного струмового захисту нульової послідовності REF на основі яких побудовано гальмівні характеристики спрацювання захистів.

Виконано розрахунок струмів спрацювання максимального струмового захисту вводів автотрансформатора.

Розділ 4. Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях при експлуатації пристроїв релейного захисту

4.1 Аналіз умов праці

Так як темою даного дипломного проекту є релейний захист автотрансформатора, то робочим місцем потрібно вважати приміщення лабораторії релейного захисту та приміщення релейного щита, пристроїв РЗ, автоматики та вторинної комутації ЗРУ, ВРУ.

Фактори, що визначають умови праці на робочому місці у даному випадку:

Локальні:

на робочому місці і біля нього мають бути вивішені плакати безпеки, встановлені захисні діелектричні килимки;

персонал має користуватися інструмент з ізольованими рукоятками.

Глобальні:

Стан вентиляції, освітлення та температури у виробничих приміщеннях.

Також до шкідливих факторів можна віднести статичне перевантаження - незручне положення тіла, тривале статичне навантаження на м'язи та суглоби.

За ступенем важкості робота в шафах релейного захисту відноситься до другої категорії, тобто, середньої важкості роботи: роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг), але іноді і більше 1 кг випробувальні установки, виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження.

Оцінку напруженості праці здійснюють через хронометраж спостереження впродовж робочого дня, тижня, місяця. Проаналізувавши таблицю 1.7 [Л13, стор.34] роботи в шафах релейного захисту можна віднести до малонапруженої роботи.

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників

При роботі в вторинних колах пристроїв релейного захисту, на працівника можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

психофізіологічні - статичне перевантаження (при роботі у вторинних колах (підключення чи відключення проводів) доводиться довгий час стояти в одній позі), розумове перенапруження, монотонність праці (при роботі у вторинних колах присутня велика кількість проводів, потрібно бути уважним і сконцентрованим, щоб не помилитися);

фізичні - електромагнітне випромінювання (лінії електропередачі і відкриті розподільні пристрої, що включають комутаційні апарати, пристрої захисту та автоматики, вимірювальні прилади, збірні, з'єднувальні шини, допоміжні пристрої є джерелами електричних полів промислової частоти);

соціальні - понаднормова робота.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, дану роботу можна віднести до 2 класу - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

4.3 Вибір заходів і засобів з охорони праці

Організаційні заходи. До проведення робіт по перевірці та налагоджуванню пристроїв РЗА допускаються особи, які:

досягли 18-річного віку,

пройшли відповідний медичний огляд, інструктаж, навчання, перевірку знань нормативних документів з охорони праці, технічної експлуатації і пожежної безпеки;

атестовані кваліфікаційною комісією з присвоєнням не нижче II групи з електробезпеки;

пройшли навчання по проведенню перевірочних та налагоджувальних робіт;

мають чітке уявлення про небезпеку, яка може виникнути під час робіт в електроустановках і заходи попередження нещасних випадків від ураження електричним струмом;

вміють практично надати першу долікарняну допомогу потерпілому.

Працівники, які виконують роботи під робочою напругою в колах РЗА , повинні мати групу III. Керівником робіт призначається працівник з групою IV при роботах у ВРУ вище 1000 В, або групу III при роботах в електроустановках до 1000В.

Персонал повинен завжди мати на робочому місці посвідчення з перевірки знань, перебувати на робочому місці в спецодязі та спецвзутті.

Технічні заходи при роботі в релейних шафах.

Всі вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів струму і напруги повинні мати постійне заземлення. Не дозволяється знімати заземлення вторинних обмоток трансформаторів струму і напруги, якщо вони знаходяться під напругою. Не дозволяється знімати заземлення металевих корпусів пристроїв РЗА, які знаходяться в роботі.

При необхідності перемикань в колах вторинних обмоток трансформаторів струму при проходженні струму через його вторинну обмотку, вторинна обмотка повинна бути перед цим обов'язково закорочена на спеціальних виводах чи контрольних штекерах випробувальних блоків. Роботи повинні виконуватись на діелектричному килимку.

Вторинні струмові кола вимірювання і захисту повинні бути під'єднані до виводів вторинних обмоток трансформаторів струму тільки після повного закінчення монтажу всіх кіл.

Технічні заходи під час роботи в колах РЗА під напругою.

Для усунення можливих причин ураження струмом працівників, які виконують роботи, необхідно дотримуватись таких умов:

надійне ізолювання працівника від землі;

застосування електрозахисних засобів захисту: інструмент з ізолювальними рукоятками, показники напруги, ізолювальні кліщі, діелектричні килимки.

Перед початком роботи необхідно перевірити стан електрозахисних засобів захисту.

Виконання робіт під робочою напругою повинно контролюватися керівником робіт.

Контроль за правильністю використання засобів захисту веде керівник робіт.

4.4 Розрахунок технічних заходів з охорони праці

Раціональне освітлення приміщень промислових підприємств, робочих місць і території є суттєвим показником високого рівня культури праці та технічного прогресу, невід'ємною частиною наукової організації праці та виробничої естетики.

Забезпечення гігієнічно раціональних умов освітлення в виробничих

приміщеннях сприяє збереженню працездатності та запобіганню виробничого травматизму, а також підвищує продуктивність праці.

Раціональне електричне освітлення не можна вирішити довільним

розміщенням джерел світла. Для правильного вибору світлового режиму

необхідно знати норми освітлення, а також враховувати комплекс світлотехнічних гігієнічних питань.

Штучні джерела світла за способом перетворення електричної енергії

поділяються на джерела теплового випромінювання (лампи розжарення) та

газорозрядні (лампи люмінесцентні, ртутні високого тиску, ксенонові,

натрієві, галогенні).

Головною проблемою одержання штучного світла є підвищення

ефективності перетворення електричної енергії у світлову, підвищення

світлової віддачі джерел світла.

Найбільш поширеним у проектній практиці є розрахунок освітлення за

методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Цей метод дає можливість визначати світловий потік ламп, необхідний для досягнення заданої освітленості, або при заданому світловому потоці знайти освітленість. Метод використовується для розрахунку повного освітлення при горизонтальній робочій поверхні з урахуванням світла, відбитого стінами, стелею та підлогою. Розрахунок виконується методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Для освітлення використовувати люмінесцентні лампи загального

призначення.

Вихідні дані:

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для розрахунку

Розряд та підрозряд зорової роботи	IVг
Розмір приміщення, м
Довжина а, м	28
Ширина b, м	18
Висота h, м	3,6
Коефіцієнти відбиття:
стелі	70
стіни	50
підлоги	10

1. Приймаємо:

Висота звису світильників .

Висота робочої поверхні .

Коефіцієнт нерівномірності освітлення Z = 1,2.

Kоефіцієнт запасу

2. Визначити:

За [Л3] встановив нормовану освітленість на робочій поверхні Е=150 лк.

Висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м:

Індекс приміщення:

де, а - довжина приміщення;

b - ширина приміщення;

- розрахункова висота.

За табл.2.2. [Л8, стор.20] визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку: .

Вибираємо тип лампи - GE F18W/54 613 потужністю P=18 Вт, тип світильника ЛВО (4 люмінесцентних лампи в світильнику).

Визначимо необхідну кількість світильників:

де Е - нормативна величина освітленості, лк;

К - коефіцієнт запасу вводять для компенсації зниження освітленості від старіння ламп.

S - площа поверхні, що освітлюється, ;

Z - відношення середньої освітленості до мінімальної. Цей коефіцієнт

вводять у зв'язку з тим, що нормується не середня, а мінімальна освітленість. Для ламп розжарення Z = 1 - 1,5, для люмінесцентних і ДРЛ - 1,1;

F - світловий потік однієї лампи;

n - число ламп у світильнику;

м - коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці, тобто відношення світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку.

Розрахуємо сумарну потужність освітлювальної установки:

.

Наведемо схему розміщення світильників з урахуванням забезпечення

найбільш рівномірного освітлення.

Рисунок 4.1 - Схема розміщення світильників

4.5 Аналіз та заходи з унеможливлення і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та структура забезпечення пожежної безпеки

Експлуатація релейних шаф може призвести до виникнення аварійних режимів, зумовлених:

обривом проводів і кабелів;

коротким замиканням між струмовідними частинами і землею;

пожежами.

При виникненні аварійної ситуації, керівник робіт повинен припинити роботу, вивести людей з робочого місця та повідомити про це безпосередніх керівників і діяти відповідно їх розпоряджень.

При враженні електричним струмом необхідно як можна швидше звільнити постраждалого від дії струму. Першою дією надання допомоги повинно бути швидке відключення тієї частини електроустановки, якої торкається потерпілий.

Відключити електроустаткування можна за допомогою вимикача, рубильника, або зняттям запобіжників, роз'єднання штепсельного розняття. Якщо відсутня можливість швидкого відключення електроустаткування, то необхідно прийняти заходи до від'єднання постраждалого від струмоведучих частин, до яких він торкається.

Для відокремлення постраждалого від струмоведучих частин в колах РЗА необхідно користуватись діелектричними рукавичками, палкою, дошкою, які не проводять електричний струм. Можна відтягнути постраждалого від струмоведучих частин за одяг (якщо вона суха і відстає від тіла), уникаючи при цьому дотику до металевих предметів і частин тіла постраждалого, які не прикриті одягом. Для ізоляції рук працівник, який надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавички або замотати руку сухою ганчіркою. Можливо також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку. При звільненні постраждалого від струму потрібно діяти однією рукою.

Якщо електричний струм проходить через постраждалого і він в судорозі тримає в руці провід, простіше перервати дію струму, відокремивши постраждалого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою, одягом) дотримуючись при цьому заходів безпеки.

Порядок дій працівників у випадку виробничого травматизму:

1. Звільнити потерпілого від дії шкідливих і небезпечних факторів, дбаючи про особисту безпеку.

2. Оцінити стан здоров'я потерпілого.

3. Визначити характер травми, що створює найбільшу загрозу лаптю і здоров'ю потерпілого, послідовність дій щодо надання допомоги.

4. За необхідності відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати штучне дихання, непрямий масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язки тощо.

5. Викликати швидку медичну допомогу або організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу. Не дозволяється транспортувати потерпілого при травмах хребта, відсутності сталого дихання або сталого пульсу. Якщо нещасний випадок стався на трасі ПЛ або в іншому місці, куди неможливо викликати швидку медичну допомогу (відсутня адреса, відсутня під'їзна дорога тощо), необхідно призначити місце зустрічі швидкої допомоги і направити в це місце автомобіль або працівника.

6. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу.

7. Терміново повідомити про нещасний випадок керівництво підприємства. При цьому необхідно чітко вказати місце і час нещасного випадку, прізвище, ім'я, по-батькові потерпілого, характер травми та стан потерпілого.

8. Після прибуття швидкої медичної допомоги і надання потерпілому необхідної допомоги безпосередній керівник робіт (керівник підрозділу, об'єкта) повинен зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не приведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

4.6 Безпека в надзвичайних ситуаціях

У випадку виникнення пожежі в релейному залі (категорія приміщення Д щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки), працівник, що першим побачив загоряння, зобов'язаний негайно:

подати сигнал оповіщення про пожежу;

повідомити чергового і якщо є можливість - начальника об'єкту;

у разі нагальної (явної) необхідності терміново викликати органи пожежної охорони (телефон 101), при цьому назвати адресу об'єкту, місце виникнення пожежі, наявність людей та прізвище;

вжити всі можливі заходи (за обставинами) до евакуації людей, та зберігання матеріальних цінностей;

приступити до гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння, наявними поблизу зони виникнення пожежі, до прибуття пожежної команди:

1) в електроустановках до 1000 В (панелях, щитах, шафах керування, релейних відсіках ЗРУ 10 та 0,4 кВ, на проміжних клемниках і т.п.) - вуглекислотними й порошковими вогнегасниками з дотриманням правил ОП, уважаючи, що електроустановка перебуває під напругою. Для цього:

щоб уникнути обмороження рук від розтрубу вуглекислотного вогнегасника тримати його за ручки й не наближати ближче, чим на їм до електроустановки. Після застосування вуглекислотного вогнегасника необхідно провітрити приміщення;

гасіння порошковим вогнегасником необхідно робити з навітряної сторони з відстані не менш 3-4 метри;

застосовувати діелектричне взуття й рукавички;

після прибуття на місце пожежі пожежної команди або чергового персоналу дати необхідну інформацію й надалі діяти за їх вказівкою.

Проникнення в сильно задимлені приміщення допускається тільки з використанням відповідних засобів захисту органів дихання (протигази).

Висновок по розділу 4

В даному розділі мною були проаналізовані умови праці, визначені небезпечні та шкідливі чинники під час роботи з вторинними колами релейного захисту та автоматики. Проаналізувавши шкідливі і небезпечні фактори на виробництві можемо зробити висновок, що для електроенергетичної галузі найбільш поширеними є фізичні і психофізіологічні шкідливі і небезпечні фактори.

Індивідуальним завданням було розрахувати штучне освітлення для забезпечення оптимальних умов праці в приміщенні релейного залу. В результаті розрахунку освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку отримали, що в приміщенні необхідно встановити 48 світильників по 4 люмінесцентні лампи в кожному.

Також були проаналізовані основні положення електробезпеки та пожежної безпеки. З'ясовано, що найбільша частина нещасних випадків пов'язана з порушенням правил техніки безпеки. Для уникнення цього необхідно своєчасно проводити навчання, профілактику та перевірку знань з питань охорони праці, забезпечити персонал спецодягом, спецвзуттям та необхідними засобами захисту.

Розділ 5. Економічна частина

Релейний захист здійснює автоматичну ліквідацію пошкоджень і ненормальних режимів в електричній частині енергосистем.

Разом зі збільшенням довжини електричних мереж зростає частота спрацювань пристроїв релейного захисту та автоматики (РЗА), надійність якої в значній мірі залежить від якості проекту й рівня експлуатації. Водночас зі збільшенням числа пристроїв РЗА і їхнього ускладнення, зростають і пов'язані з ними витрати - капіталовкладення і щорічні витрати, пов'язані з експлуатацією.

Не можна не враховувати тієї обставини, що ускладнення РЗА має й свої недоліки: може зростати трудомісткість обслуговування, що призводить до збільшення чисельності обслуговуючого персоналу, а в ряді випадків - до збільшення кількості і тривалості відключень основного устаткування для проведення ремонтних робіт, зростає ймовірність випадків помилкових і зайвих спрацювань.

При проектуванні пристроїв релейного захисту й автоматики має бути розглянуто декілька варіантів комплектації (основна та резервна). Ці варіанти будуть відрізнятися за величинами одноразових затрат, або інакше - капіталовкладень (К), регулярних (щодобових, щомісячних, щоквартальних, щорічних і т.п.) витрат і за надійністю. Критерієм для вибору оптимального варіанту є мінімум приведених затрат:

З = ЕН ·К + В + ЗБ (1)

де:

ЕН норма прибутку (дисконту);

В щорічні витрати (грн./рік);

ЗБ величина очікуваного збитку, що забезпечує вартісну оцінку рівня надійності передбачуваного варіанту устаткування. Збиток, обумовлений виникненням ушкоджень на об'єктах, що захищаються, при неправильній роботі та у випадках помилкових і хибних спрацювань РЗА.

У цьому розділі дипломного проекту порівнюються кілька можливих альтернативних варіантів комплектації пристроїв основного диференційного захисту автотрансформатора.

Розглянуто три варіанти комплектації пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора:

Основний основний - RET670, основний дублюючий - 7UT613;

основний основний - RET670, основний дублюючий - RET670;

основний основний - 7UT613, основний дублюючий - 7UT613.

Варіант комплектації пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора №1.

Необхідні параметри пристроїв зведено в Таблицю 5.1.

Таблиця 5.1- Комплектація пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора (Варіант 1)

№ пп	Тип обладнання	Кількість	Вартість обладнання, грн	Потужність споживання, Вт	Кількість спожитої електроенергії, кВт·год/рік
1	ABB RET670	1	510 000	50	438
2	Siemens 7UT613	1	360 000	12	105,12
Всього:	2	870 000	62	543,12

Спочатку визначається величина щорічних витрат:

В = А + ВЕ + ВЕН (2)

де,

А- амортизаційні відрахування;

ВЕ - витрати на експлуатаційне обслуговування;

ВЕН - вартість споживаної пристроями релейного захисту й автоматики електроенергії.

Для цього обчислюється значення кожного доданку даного рівняння.

Амортизаційні відрахування А становлять:

де, ра амортизаційні відрахування [%]:

ра = 100%/Тсл=100/18=5,556 %;

де, Тсл - строк служби устаткування (для електронної техніки строк морального старіння може бути набагато меншим фізичного).

Витрати на експлуатаційне обслуговування ВЕ розраховуються виходячи з величини річної заробітної плати одного працівника експлуатаційної служби РЗА і витрат праці на обслуговування кожного виду (комплекту) пристроїв РЗА (людино-годин):

де:

к = 0,5 коефіцієнт, що відображає витрати на допоміжні матеріали, транспорт і накладні витрати;

ЗЗП річні витрати на заробітну плату одного працівника експлуатаційної служби РЗА;

252 днів - число робочих днів у році;

8 годин - число робочих годин у день;

ЗТ витрати праці на обслуговування кожного виду пристроїв РЗА (людино-годин).

Вартість електроенергії ВЕН, що споживається пристроями РЗА відповідних варіантів комплектації обчислено та зведено до Таблиці 5.2. Вартість електроенергії приймається такою, що дорівнює середньозваженому тарифу "на вході" в мережу. Для магістральних мереж НЕК "Укренерго" - середньозважена прогнозна ціна закупівлі електроенергії у виробників 0,4-0,5 гривень за 1 кВтгод. Прийнята вартість електроенергії 1 грн/кВтгод

Таблиця 5.2 - Вартість спожитої електроенергії пристроями РЗА

Найменування устаткування	Кількість спожитої за рік електроенергії, кВт·год/рік	Вартість електроенергії, ВЕН, грн./рік
Варіант комплектації РЗА №1	543,12	543,12
Варіант комплектації РЗА №2	876	876
Варіант комплектації РЗА №3	210,24	210,24

Розрахунок щорічних витрат, що відносяться на пристрої релейного захисту і автоматики може бути проведений за формулою:

В = А + ВЕ + ВЕН = 48337,2+1547,62+543,12=50437,84 (грн./рік)

Третім доданком у формулі приведених затрат є величина очікуваного збитку (ЗБ), що забезпечує вартісну оцінку рівня надійності порівнюваних варіантів РЗА в конкретних умовах їхнього застосування. Збиток, обумовлений виникненням ушкоджень на об'єктах, що захищаються, при неправильній роботі та у випадках помилкових і хибних спрацювань РЗА:

ЗБ = щпро· Рвідкл ·ф ·уо (3)

де,

щпро - середня частота (або так званий "параметр потоку відмов") перерв електропостачання споживачів, обумовлених відмовами пристроїв РЗА та їх помилковими спрацьовуваннями (1/рік);

ДWн - недовідпуск електроенергії (Рвідкл · ф);

Рвідкл - середня величина потужності, що відключається в результаті перерви електропостачання;

ф - час ліквідації аварії або відключення споживачів (година, рік);

уо - питомий збиток від недовідпуску 1 кВт·год електроенергії (грн/кВт·год);

Значення перерахованих вище параметрів для кожного варіанту комплектації пристроїв релейного захисту автотрансформатора занесено до таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Значення параметрів для обчислення очікуваного збитку

Найменування устаткування	щпро, 1/рік	Рвідкл, кВт	ф, год	уо, грн/кВт·год
Варіант комплектації РЗА №1	1/80	700000	0,75	15
Варіант комплектації РЗА №2	1/60	700000	0,75	15
Варіант комплектації РЗА №3	1/50	700000	0,75	15

Величина очікуваного збитку становить:

ЗБ = щпро· Рвідкл ·ф ·уо=0,0125·700000·0,75·15 = 98438,5 (грн.)

Приведені затрати складають:

З = ЕН ·К + В + ЗБ = 0,3·870 000 + 50437,84 + 98438,5 = 409875,34 (грн)

де ЕН норма прибутку (дисконту).Для електронної техніки строк морального старіння може бути набагато меншим фізичного, тому для електронних приладів РЗА ЕН приймається в діапазоні 0,3-0,35 [1/рік].

Варіант комплектації пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора №2.

Необхідні параметри пристроїв зведено в таблицю 5.4.

Виконується розрахунок щорічних витрат.

Амортизаційні відрахування А становлять:

Таблиця 5.4 - Комплектація пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора (Варіант 2)

№ пп	Тип обладнання	Кількість	Вартість обладнання, грн	Потужність споживання, Вт	Кількість спожитої електроенергії, кВт·год/рік
1	ABB RET670	2	1 020 000	100	876

де, ра амортизаційні відрахування [%]:

ра = 100%/Тсл=100/18=5,556 %;

Витрати на експлуатаційне обслуговування:

Вартість електроенергії ВЕН, що споживається пристроями РЗА можна визначати в Таблиці 2.

Щорічні витрати становлять:

В = А + ВЕ + ВЕН = 56671,2+1547,62+876=59094,82 (грн./рік)

Величина очікуваного збитку становить:

ЗБ = щпро· Рвідкл ·ф ·уо=0,01667·700000·0,75·15= 131250 (грн.)

Приведені затрати складають:

З = ЕН ·К + В + ЗБ = 0,3·870 000 + 59094,82 + 131250 = 451344,82 (грн)

Варіант комплектації пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора №3.

Необхідні параметри пристроїв зведено в таблицю 5.5.

Виконується розрахунок щорічних витрат.

Амортизаційні відрахування А становлять:

Таблиця 5.5 - Комплектація пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора (Варіант 3)

№ пп	Тип обладнання	Кількість	Вартість обладнання, грн	Потужність споживання, Вт	Кількість спожитої електроенергії, кВт·год/рік
1	Siemens 7UT613	2	720 000	24	210,24

де ра амортизаційні відрахування [%]:

ра = 100%/Тсл=100/18=5,556 %;

Витрати на експлуатаційне обслуговування:

Щорічні витрати становлять:

В = А + ВЕ + ВЕН = 40003,2+1547,62+210,24=41761,06 (грн/рік)

Величина очікуваного збитку становить:

ЗБ = щпро· Рвідкл ·ф ·уо=0,02·700000·0,75·15= 157500 (грн.)

Приведені затрати складають:

З = ЕН ·К + В + ЗБ = 0,3·720 000 + 41655,94 + 157500 = 415261,06 (грн)

Всі отримані розрахунки зведемо в одну таблицю.

Таблиця 5.6 - Зведена таблиця порівняння варіантів розрахунку приведених затрат

№ вар	Вартість обладнання, грн	Амортизаційні відрахування, грн./рік	Витрати на експлуатацію, грн./рік	Щорічні витрати разом, грн./рік	Очікуваний збиток, грн./рік	Приведені затрати, грн
1	810 000	48337,2	1547,62	50437,84	98 437,50	409 875,34
2	1 020 000	56671,2	1547,62	59094,82	131 250,00	451 344,82
3	720 000	40003,2	1547,62	41761,06	157 500,00	415 261,06

З Таблиці 5.6 видно, що найбільш економічно вигідним є перший варіант комплектації пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора, а саме, коли в якості основного пристрою захисту використовується мікропроцесорний пристрій релейного захисту фірми ABB RET670, а в якості дублюючого - Siemens 7UT613.

Цей варіант комплектації також має переваги з технічної точки зору. По-перше, таке рішення підвищить ефективність роботи, тому що різні пристрої захисту мають різні алгоритми спрацювання. Тобто, у випадках, коли один пристрій не спрацює, другий, що має іншу конфігурацію та інші параметри що контролюються, спрацює та відключить пошкоджену ділянку. По-друге, ці пристрої мають різні помилки алгоритмів спрацювання, що підвищує надійність системи релейного захисту автотрансформатора. По-третє, технічна підтримка ABB в Україні більш потужна, оперативна та клієнтоорієнтована ніж аналогічна служба у Siemens. По-четверте, термінал RET670 має більш зручніший інтерфейс користувача, що забезпечує швидкий доступ до необхідної інформації.

Висновки

релейний захист автотрансформатор

В дипломному проекті було вибрано релейний захист для автотрансформатора підстанції 750/330/15,75 кВ «Київська».

При підготовці даного дипломного проекту були виконані наступні обов'язкові етапи :

опис однолінійної схеми підстанції 750/330/15,75 кВ, детально викладено параметри автотрансформатора АОДЦТН-333000/750/330/15,75 кВ;

складено схему заміщення та виконано розрахунок струмів короткого замикання на кожній стороні автотрансформатора;

розгляд загальні вимоги до релейного захисту автотрансформатора підстанції «Київська», проаналізовано характерні пошкодження, що можуть виникнути в процесі експлуатації АТ та можливі причини їх виникнення;

розкриття рекомендації Правил влаштування електроустановок та сучасних рекомендацій провідних фірм про виконання релейного захисту автотрансформатора, на основі яких визначено необхідні типи захисту та вибрано сучасні мікропроцесорні пристрої релейного захисту, які відповідають необхідним вимогам: в якості основного захисту - пристрій фірми ABB RET670, дублюючий захист - 7UT613 фірми Siemens, резервний - REL670;

опис функцій пристрою RET670, які використовуються для захисту автотрансформатора, більш детально розглянуто функцію повздовжнього диференційного струмового захисту автотрансформатора;

розрахунок та вибір параметрів спрацювання диференційного струмового захисту пристрою RET670, на основі яких побудовано гальмівну характеристику спрацювання захисту;

розділ охорони праці, в якому виконано аналіз умов праці приміщенні релейного залу підстанції, аналіз небезпечних та шкідливих чинників - психофізіологічні, нервово-психологічні перевантаження та соціальні, виходячи з яких дану роботу можна віднести до допустимих умов праці (2 клас), описано організаційні та технічні заходи щодо безпечного виконання робіт в приміщенні релейного залу, проведено розрахунок освітлення приміщення релейного залу методом використання світлового потоку, розглянуто можливі аварії та надзвичайні ситуації при роботі в приміщенні релейного залу та заходи щодо унеможливлення і ліквідації наслідків аварії.

економічна частина, в якій розглядалося три варіанти комплектації пристроїв основного релейного захисту автотрансформатора, було виконано розрахунок методом приведених затрат, виконано аналіз отриманих результатів і вибрано оптимальний варіант комплектації.

Робота містить пояснювальну записку та шість креслень.

Використана література

ГКД 34.20.507-2003 Технічна експлуатація електричних станцій та мереж. Правила.