Сучасні розробки у галузі енергозабезпечення

Німецькі фахівці провели вимірювання температури ґрунтового масиву, в якому влаштований вертикальний ґрунтовий теплообмінник завглибшки 50 м, розташований недалеко від Франкфурта-на-Майні. Для цього навколо основної свердловини на відстані 2,5, 5 і 10 м від було пробурено 9 свердловин тієї ж глибини. У всіх десяти свердловинах через кожних 2 м встановлювалися датчики для вимірювання температури - всього 240 датчиків. В кінці опалювального сезону добре помітно зменшення температури ґрунтового масиву навколо теплообмінника. Виникає тепловий потік, направлений до теплообмінника з навколишнього ґрунтового масиву, який частково компенсує зниження температури ґрунту, викликане «відбором» тепла. Величина цього потоку в порівнянні з величиною потоку тепла із земних надр в даній місцевості (80-100 Мвт/м2) оцінюється достатньо високо (декілька ватів на квадратний метр).

Оскільки відносне широке розповсюдження вертикальні теплообмінники почали отримувати приблизно 15-20 років тому, у всьому світі відчувається недолік експериментальних даних, отриманих при тривалих (декілька десятків років) термінах експлуатації систем з теплообмінниками такого типу. Виникає питання про стійкість цих систем, про їх надійність при тривалих термінах експлуатації. Чи є низькопотенційне тепло землі поновлюваним джерелом енергії? Який період «відновлення» цього джерела?

З 1986 року в Швейцарії, недалеко від Цюріха, проводилися дослідження системи з вертикальними ґрунтовими теплообмінниками . У ґрунтовому масиві був влаштований вертикальний ґрунтовий теплообмінник коаксіального типу завглибшки 105 м. Цей теплообмінник використовувався як джерело низько потенційної теплової енергії для теплонасосної системи, встановленої в одноквартирному житловому будинку. Вертикальний ґрунтовий теплообмінник забезпечував пікову потужність приблизно 70 Вт на кожен метр довжини, що створювало значне теплове навантаження на навколишній ґрунтовий масив. Річне виробництво теплової енергії складає близько 13 МВт.

На відстані 0,5 і 1 м від основної свердловини були пробурені дві додаткових, в яких на глибині в 1, 2, 5, 10, 20, 35, 50, 65, 85 і 105 м встановлено датчики температури, після чого свердловини були заповнені глинисто-цементною сумішшю. Температура вимірювалася кожні тридцять хвилин. Окрім температури ґрунту фіксувалися і інші параметри: швидкість руху теплоносія, споживання енергії приводом компресора температура повітря і тому подібне.

Перший період спостережень продовжувався з 1986 по 1991 рік. Вимірювання показали, що вплив тепла зовнішнього повітря і сонячної радіації наголошується в поверхневому шарі ґрунту на глибині до 15 м. Нижче за цей рівень тепловий режим ґрунту формується головним чином за рахунок тепла земних надр. За перших 2-3 року експлуатації температура ґрунтового масиву, що оточує вертикальний теплообмінник, різко знизилася, проте з кожним роком пониження температури зменшувалося, і через декілька років система вийшла на режим, близький до постійному, коли температура ґрунтового масиву навколо теплообмінника стала нижча первинної на 1-2 °C.

Восени 1996 року, через десять років після початку експлуатації системи, вимірювання були відновлені. Ці вимірювання показали, що температура ґрунту істотним чином не змінилася. У подальші роки були зафіксовані незначні коливання температури ґрунту в межах 0,5 °C залежно від щорічного опалювального навантаження. Таким чином, система вийшла на квазістаціонарний режим після перших декількох років експлуатації.

На підставі експериментальних даних були побудовані математичні моделі процесів, що проходять в ґрунтовому масиві, що дозволило зробити довгостроковий прогноз зміни температури ґрунтового масиву.

Математичне моделювання показало, що щорічне пониження температури поступово зменшуватиметься, а об'єм ґрунтового масиву навколо теплообмінника, схильного до пониження температури, з кожним роком збільшуватиметься. Після закінчення періоду експлуатації починається процес регенерації: температура ґрунту починає підвищуватися. Характер протікання процесу регенерації подібний до характеру процесу "відбору" тепла: у перші роки експлуатації відбувається різке підвищення температури ґрунту, а в подальші роки швидкість підвищення температури зменшується. Тривалість періоду "регенерації" залежить від тривалості періоду експлуатації. Ці два періоди приблизно однакові. У даному випадку період експлуатації ґрунтового теплообмінника дорівнював тридцяти рокам, і період "регенерації" також оцінюється в тридцять років. [Rybach L., Sanner B. Ground-source heat pump systems - the European experience. GeoHeatCenter Bull. 21/1, 2006.]

Таким чином, системи тепло- і холодопостачання будівель, використовуючи низькопотенційне тепло землі, є надійним джерелом енергії, яке може бути використаний повсюдно. Це джерело може використовуватися протягом достатнього тривалого часу і може бути відновлений після закінчення періоду експлуатації.

2.9.9 Порівняння ТНС з котельнею

При порівнянні ТНС з котельнею забезпечується співставність варіантів по кінцевому енергетичному ефекту: нагріта вода подається в теплову мережу по однаковому температурному графіку. В варіанті з ТСН котельня використовується тільки в якості пікового джерела теплопостачання в особливо в холодну пору року, тому річне споживання палива на ТНС значно менше, ніж в котельні. Але на вироблення споживаної ТНС електричної енергії використовується паливо на електростанції.

Економія палива на ТНС в порівнянні з котельнями може складати в закритих системах теплопостачання 20 - 26%, в відкритих - 28 - 34%. Якщо частковий розхід умовного палива на виробництво електроенергії прийнято тільки по конденсаційним електростанціям (без врахування ТЕЦ), то розрахункова економія палива в закритих системах знизиться до 16 - 21%, в відкритих до 24 - 29%.

В цілому можна говорити, що від використання ТНС як в відкритій, так і в закритій системах теплопостачання можна очікувати суттєвої економії палива (15 - 30%) [15].

2.9.10 Переваги теплонасосної системи опалення приміщення в порівнянні з котельнею

Складаючи техніко-економічні показники теплонасосної системи опалення приміщення з котельнею по одночасним затратам і експлуатаційним витратам, можна зробити наступні висновки [13]:

опалювальні теплонасосні установки потребують збільшення (більше ніж в 2 рази) одночасних затрат на обладнання в порівнянні з котельними. Зменшення затрат на теплові помпи може бути досягнути використанням електронагрівачів для зняття пікових навантажень. Більш всього економічно оправдовують себе системи, при яких тепловий насос літом використовується для кондиціонування повітря. При цьому значно скорочуються строки окупності обладнання;

експлуатаційні витрати на тепло насосну установку зазвичай нижчі, ніж для котельних. Основні витрати падають на паливо для котельні і електроенергію для теплового насоса.

3. Вибір власного теплового насосу

3.1 Вибір моделі теплового насосу

Зимній холод змушує задуматись над надійною системою опалення. Для мешканців сотень тисяч заміських будинків, куди не дотягнулись труби районних котелень, це гостра проблема.

Своєрідність ринку теплових насосів полягає в тому, що не можна просто прийти і вказати на агрегат, який сподобався. Моделі представлені тільки в каталогах, і їх нема на складі. Ваш вибір тільки покладе початок обговоренню. Спеціалісти фірми старанно працюють з проектом щоб визначити тепловтрати будівлі, і з доступною ділянкою - щоб визначити її енергетичний потенціал. Вибраний вами ТН може бути змінений (немов костюм по фігурі) - по суті виконуватиметься на замовлення, і у вас буде через місяць. Все ж первинний вибір важливий, від цього залежить успіх справи.

По-перше ТН рекомендується використовувати для низькотемпературних систем опалення.(підлогове водяне, повітряне)

По-друге дім слід добре теплоізолювати. Крім того, рекомендується використання ТН в так званих бівалентних системах опалення. Це значить, що крім ТН в системі працює ще один постачальник тепла.

3.2 Вказівки за розрахунком - ґрунт як джерело тепла

Ґрунтовий тепловий колектор повинен бути розрахований на холодильну потужність теплового насоса. При заміні застарілого теплового насоса на нову модель слід перевірити потужність колектора і, при необхідності, погоджувати з новою холодильною потужністю. Енергія, закумульована в ґрунті, поступає майже виключно через його поверхневий шар. При цьому основним постачальником енергії є сонячне випромінювання. Притоку тепла зсередини землі менше 0,1 Вт/м2 і ним можна знехтувати. Транспорт тепла в ґрунті здійснюється майже виключно за рахунок теплопровідності, причому коефіцієнт теплопровідності ґрунту збільшується з підвищенням вмісту вологи. Так само, як і теплопровідність, теплоакумулююча здатність ґрунту визначається, головним чином, вмістом вологи в ґрунті. Замерзання вологи, що міститься в ґрунті, приводить до помітного підвищення кількості отримуваної енергії, оскільки прихована теплота танення, складає 0,09 кВтч/кг, тобто дуже висока. Таким чином, утворення льоду навколо прокладених у ґрунті змійовиків зовсім не є недоліком.

Для тих, хто володіє достатньою кількістю землі або ґрунтової води, насоси сольовий розчин/вода або вода/вода ідеальні як теплові насоси. Пластикові трубопроводи ґрунтового колектора або геотермічного зонда, що прокладаються в землі, в яких циркулює теплоносій, підводять енергію для теплового насоса. Але також вода з природних джерел і з поверхні озер і річок може бути джерелом тепла. В більшості випадків це ґрунтова вода з природних джерел (наприклад, джерел). Тепло навколишнього середовища вилучається через теплообмінник з води з температурою від +7°С до +12°С.

Комплектація

Щоб покрити велику площу опалювання нашими серійними тепловими насосами можна застосовувати декілька приладів одночасно. Для цього існують комплекти, які складаються з двох насосів з аксесуарами.

Техніка

Один пристрій для обох випадків використання. Після відключення пристрою захисту від замерзання, тепловий насос Вода/Вода використовується як тепловий насос Сольовий розчин/ Вода. Монтаж здійснюється в непромерзаючих приміщеннях.

Управління відповідно до розмірів.

Управління тепловим насосом здійснюється за допомогою пристрою управління тепловим насосом, який переважно розташований поблизу від теплового насоса або встановлений безпосередньо в тепловий насос.

Тепло "витягується" з навколишнього середовища через теплообмінник

Отримувана при цьому енергія разом з теплом компресором, що виділяється, підводиться до теплообмінника (дефлегматору) насоса. Залежно від потреби в обігріві, гаряча вода може підігріватися до температури від 15°С до 60°С. Передумовою для бездоганної роботи є належне професійного виконання системи джерела тепла. Для експлуатації як тепловий насос Сольовий розчин/ Вода, відповідно до планових документів і вказівок виробника створюється абсорбер з великою площею поверхні (ґрунтовий колектор, геотермічний зонд). При застосуванні теплового насоса вода/вода проводиться установка джерела в відповідності з плановими документами і вказівками виробника. При цьому необхідно брати до уваги холодотворність теплового насоса.

3.3 Встановлення обладнання

Прокладка труб

Пластикові труби діаметром 25 х 2,3 мм завдовжки до 60 м прокладаються в ґрунті. Збірка здійснюється кваліфікованим підприємством по виробництву бурових робіт. Геотермічний зонд завдовжки, наприклад, 50 м складається з

200 метрів ПЕ труб (2 х 50 м - подаюча лінія, 2 х 50 м - зворотна лінія).

Розпорядження

При облаштуванні геотермічних зондів завглибшки не більше 100 м необхідно повідомити про це відповідну організацію і отримати її дозвіл. При глибинах понад 100 м потрібне спеціальне узгодження.

Вказівки по установці:

- розподільник і колектор повинні розташовуватися так, щоб в майбутньому бути доступними при оглядах, наприклад, у власних розподільних шахтах або в приямках підвальних вікон зовні удома - всі труби, що прокладаються, і фітинги повинні бути виготовлені з матеріалів, стійких до корозії;

- всі трубопроводи в будинку і фітинги, що проходять крізь стіни, повинні бути герметизовані від дифузії пари, щоб перешкоджати утворенню конденсату, оскільки в підвідних і відвідних трубопроводах, циркулює сольовий розчин з температурою нижчою, ніж температура в підвалі;

- для заповнення системи необхідно передбачити відповідні пристрої;

- концентрат сольового розчину спочатку змішайте з водою і лише після того заливайте в систему;

- щоб геотермічні зонди можна було безперешкодно продувати, труби повинні прокладатися з підйомом в напрямі до колектора;

- оскільки при різних температурах має місце зміна об'єму сольового розчину, необхідна запобіжна арматура і розширювальні баки ;

- перед введенням в експлуатацію, всю систему геотермічного зонда, включаючи розподільник і сполучний трубопровід, слід випробувати під тиском після заправки сольовим розчином ;

- споруда і експлуатація геотермічного зонда підлягає реєстрації;

- при додаванні у воду антифризу міняється в'язкість теплоносія. При ростанні частки антифризу, сольовий розчин стає в'язкішим. Це впливає на планування роботи насоса. Оскільки в'язкість сильно впливає через коефіцієнт тертя на втрати тиску, це повинно братися до уваги при визначенні параметрів насоса (поправочний коефіцієнт 1,5).

Циркуляційний насос

Циркуляційний насос для контуру джерела тепла повинен розраховуватися виходячи з умов, характерних для цієї системи. Для визначення параметрів колодязного насоса в основу закладаються наступні дані:

- Витрата теплового насоса (з боку джерела тепла)

- Перепад тиску теплового насоса (з боку джерела тепла)

- Перепад тиску в трубопроводі від огорожного колодязя до скидного колодязя

- Перепад тиску в арматурі, наприклад на кульковому зворотному клапані (добавка близько 30% до різниці тиску в трубопроводі)

- Втрати тиску в скидному колодязі (емпіричне значення близько 200 гПа)

- Геодезична висота натиску (у системі, замкнутій з боку колодязя)

Знаючи суму всіх перепадів тиску і величину витрати теплового насоса, з діаграм від виробника можна вибрати колодязний насос.

Температура води

Теплові насоси можуть експлуатуватися в режимі "тепловий насос Вода/Вода" при температурах джерела тепла не менше +7 ° С.

Контроль витрати

(Слід проводити при першому введенні в експлуатацію). Зміряйте температуру подаючої і зворотної лінії з боку джерела тепла. З обох зміряних значень визначите різницю температур і шляхом обчислень знайдіть витрату.

Під'єднання

Щоб перешкодити передачі шумів, контур теплового джерела слід під'єднувати гнучкими напірними шлангами. Якщо в колодязну воду поступають підвищені кількості твердих речовин (пісок, дрібна суспензія і тому подібне) (аналіз води), слід встановити фільтри попереднього очищення або басейн-відстійник. Інакше може відбутися засмічення випарника.

Характеристика води

Щоб можна було ухвалити рішення про застосування теплового насосу Вода/Вода, погодившись з його стійкістю до корозії і щоб уникнути порушень в системі джерела тепла, можливість використання слід оцінювати на підставі аналізу води і нижченаведених даних для порівняння. Для вирішення важливі наступні результати аналізу: Значення концентрацій домішок у воді не повинні бути вище, ніж:

Величина рН від 6,5 до 9

Хлорид <300 міліграм/л

Вільні хлориди <0,5 міліграм/л

Нітрат <100 міліграм/л

Сульфат <100 міліграм/л

Вільна вугільна кислота <20 міліграм/л

Залізо і марганець <1 мг/л*

Кисень <2 міліграми/л

Електропровідність від 50 до 1000 мС/см

* Це значення змісту домішок у воді повинне підтримуватися, щоб

запобігти забрудненню випарника і його підведення, а також забрудненням всмоктуючого колодязя охрою.

Вибір розміру циркуляційного насосу розсолу

Об'ємна витрата розсолу повинна бути узгоджена з потужністю теплового насоса і повинна забезпечуватися циркуляційним насосом розсолу.

Разом з об'ємною витратою необхідно враховувати гідравлічні опори в контурі установки розсолу і технічні дані виготівника насоса. При цьому втрати тиску в послідовно включених трубопроводах, вбудованих пристроях і теплообмінниках повинні підсумовуватися. Гідравлічний опір для суміші води з антифризом (25%) в порівнянні з водою повинен прийматися більшим, з поправочним коефіцієнтом від 1,5 до 1,7.

Концентрація розсолу

Щоб уникнути обмерзання випарника у воду на стороні джерела тепла слід додавати антифриз. При прокладці змійовиків в ґрунті температури, що виникають в холодильному контурі, вимагають захисту від заморожування при 14 °C. Застосовується антифриз на основі моноетилгліколя. Концентрація розсолу при прокладці в ґрунті складає від 25% до, максимум, 30%.

Температура замерзання

Концентрація розсолу визначається запланованим діапазоном робочих температур.

Вказівки, які слід виконати:

- отримайте згоду у відповідній організації;

- перевірте наявність ґрунтових вод і їх придатність до використання (аналіз води);

- на підставі аналізу води перевірте можливість застосування теплового насоса;

- облаштування основного колодязя і скидного колодязя на відстані приблизно 15 м;

- облаштування колодязя відповідно до особливих вимог до приміщення для установки;

- потрібний відповідний стінний прохід для колодязного пристрою;

- витримуйте відстані від стін (сервіс);

- під'єднуйте трубопроводи підвідних і зворотних ліній до теплового насоса за допомогою гнучких сполучних шлангів;

- у разі потреби облицьовуйте стіни приміщення, де розміщується устаткування, матеріалами з високим звукопоглинанням;

- беріть до уваги прокладку кабелів і під'єднання електроживлення;

4. Теоретичний експеримент

Для того, щоб унаочнити економічну доцільність використання ТНС я провів розрахунок енергозбереження і зниження витрат на опалення і гаряче водопостачання при установці геотермального теплового насоса Thermia Diplomat 16. Розрахунок проведений для індивідуального житлового будинку площею 300 кв. метрів. Вартість 1 кВт електроенергії прийнята 0.24 грн., вартість 1000куб.м. газу - 980,00 грн. Вихідні дані:

Максимальна необхідна потужність, кВт	21
Річна потреба тепла для опалення, кВт/год	59240
Річна потреба тепла для гарячого водопостачання, кВт/год	5000
Загальні річні потреби тепла, кВт/год	64240
Розрахункова температура в приміщенні, С	20

Розрахункові дані:

Енергія, що отримується від теплового насоса за рік, кВт/год	57410
Енергія, яку тепловий насос споживає за рік, кВт/год	14990
Додаткова необхідна енергія за рік, кВт/год	1830
Загальне споживання електроенергії за рік, кВт/год	16820
Загальна економія енергії за рік, кВт/ч	47420
Загальна економія енергії за рік, всього , %	74%

Розрахунок вартості:

Вартість опалення газом, грн.	7840
Вартість опалення на електроенергії, грн.	15420
Вартість опалення тепловим насосом , грн.	4040
Економія в порівнянні з опаленням газом, грн. /%	2460/62
Економія в порівнянні з опаленням на електроенергії, грн. /%	11380/382

Якщо порівнювати встановлення теплового насосу с ґрунтовим теплообмінником і встановлення котельні на дизельному паливі з паливним господарством ,димовою трубою і автоматикою, різниця в вартості нівелюється за 3-5 років.

5. Недоліки теплових насосів

Як і в будь-якій установці, в дійсному циклі теплового насоса є свої недоліки. Для теплової помпи - це відхилення від теоретичного [13]:

необоротність процесу стиску речовини в компресорі;

необоротні втрати внаслідок кінцевої різниці температур між речовиною і теплоносієм в процесі відводу теплоти перегріву;

необоротні втрати внаслідок кінцевої різниці температур між речовиною і теплоносієм в процесі відводу теплоти конденсації;

необоротні втрати внаслідок кінцевої різниці температур між

речовиною і теплоносієм в процесі переохолодження речовини;

втрати в результаті дроселювання речовини;

необоротні втрати із-за кінцевої різниці температур в процесі випаровування речовини в випарнику;

втрати пов'язані з необоротною теплопередачею між речовиною і стінками циліндрів в процесі всмоктування;

втрати від тертя в рухомих частинах установки.

Це означає, що систему опалення чи гарячого водопостачання слід планувати таку, що вимагає температуру теплоносія на вході 50-60? С.

Загалом, єдиним істотним недоліком теплових насосів є їх ціна.

6. Структурно-функціональний аналіз виробничого процесу та розроблення моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій

Підбір місця розташування для встановлення компресійного теплового насоса та його обладнання здійснюється за такими вимогами, як здатність конструкцій стін витримати навантаження від каскаду апаратів насоса, достатня площа приміщення для всього набору апаратури, підключення до електромережі, влаштування заземлення або занулення даної системи опалення, оптимально розраховане необхідне природне і штучне освітлення, а також вентиляція.

Компресійний тепловий насос містить постачальний насос, контур теплоносія, випарник, компресор та конденсатор, який відрізняється тим, що він виконаний в вигляді 2n секцій, де n = 1,2,3..., кожна з яких виконана з об'єднаних між собою камер випарника, компресора та конденсатора, у поршні компресора розташовано n клапанів, причому камери випарника та конденсатора з'єднані через гідроагрегат, який розташований між ними та має висоту меншу ніж відстань між днищами випарника та конденсатора.

У зображеннях процесів формування, виникнення аварій та виробничих травм усі випадкові події, що утворюють конкретну аварійну ситуацію, пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками.

Метод логічного моделювання потенційних аварій, травм та катастроф відкриває можливість розробити досконалу систему управління БЖД виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибокому аналізі й терміновому прийнятті заходів для усунення потенційних небезпек ще до виникнення травмонебезпечних та катастрофічних ситуацій.

Найбільш небезпечними факторами, які можуть впливати на етап роботи людини є електропроводи, трубопроводи гарячої води тощо. При експлуатації і ТО теплової помпи обслуговуючий персонал повинен більше приділяти уваги цим вузлам.

На рис.6.1 та 6.2. показано деякі логічні моделі травмонебезпечних та аварійних ситуацій.

НУ1 > НУ2 > Т

Рис. 6.1. Модель травмонебезпечної ситуації з наслідком ураження обслуговуючого персоналу електричним струмом: НУ1 - небезпечна умова 1 - обрив захисного провідника; НУ2 - поява потенціалу на металевому корпусі; Т - травма - ураження обслуговуючого персоналу електрострумом.

НУ1 > НС1 > НС2 > НС3 > НС4 > А

^ v

НД1 НС5 > Т

^

НД2

Рис. 6.2. Модель травмонебезпечної та аварійної ситуації під час експлуатації компресора теплового насоса:

НУ1 - небезпечна умова 1 - зменшення рівня масла через те, що вийшов з ладу підшипник-сальник; НС1 - небезпечна ситуація 1 - вихід з ладу підшипників; НС2 - перекіс вала компресора; НС3 - перегрів поршнів та шатунів; НС4 - розрив корпуса компресора; НС5 - витік холодоагенту; НД1 - небезпечна дія 1 - працівник несвоєчасно помітив несправність по зовнішніх ознаках; НД2 - працюючий знаходився в небезпечній зоні; А - аварія; Т - травма.

Парові та водогрійні котли, компресори, теплові помпи є небезпечними установками, тому, що назовні виривається нагріта вода і пара. У зоні нагрітої атмосфери нагріта вода миттєво випаровується (1 л води утворює майже 1700 л пари), утворюючи вибухову хвилю. Енергія вибуху прямо залежить від тиску в установці перед аварією і температурою води.

Основними причинами вибухів є: порушення водного режиму установки; дефекти проектування, виготовлення та ремонт установки; упускання води тощо.

Упускання води в установці може статися внаслідок несправності контрольно-вимірювальної апаратури, порушення контролю обслуговуючим персоналом, несправності апаратури і пристроїв підживлення помпи та інші.

Порушення водного режиму може призвести до відкладання на внутрішніх стінках помпи тепло непровідного шару накипу з різних солей.

Солі кальцію Ca(HCO3)2 і магнію Ma(HCO3) всередині утворюють шлам, як можна видаляти продувкою та промивання установки.

Сірчанокислий кальцій (CaSO4) на поверхнях відкладається у вигляді міцного шару, який може призвести до їх перегрівання, утворення випучних, а іноді і до руйнування стінок установки.

Недоліки конструювання та виготовлення можуть викликати нерівномірність нагрівання окремих елементів установки. Це спричиняє до температурних тріщин.

Вода і димові гази можуть викликати корозію, яка знижує механічну міцність установки, що також може призвести до аварії.

У процесі експлуатації теплових помп можуть виникати й інші причини аварійних ситуацій.

Досвід застосування помп свідчить, що такі установки можна експлуатувати безпечно при дотриманні спеціальних правил і відповідних умов.

Правильно вибраний водний режим запобігає утворенню накипу, шламу, виникненню корозії. Відповідно до водного режиму встановлюються норми якості води, режими продувки та графіки зупинки установки для очищення. Важливим технічним заходом є видалення шламу, що досягається періодичним продуванням помпи. Цей захід проводять із дотриманням спеціальних вимог безпеки.

Захист теплових помп від корозії (хімічної й електрохімічної) здійснюють шляхом зниження агресивності середовища, підвищенням антикорозійної стійкості металу, ізоляції металевої поверхні від агресивного середовища та іншими способами.

Для забезпечення безаварійної роботи помп їх обладнують необхідною апаратурою і контрольно-вимірювальними приладами: автоматичною апаратурою контролю.

Проектування, випробування і експлуатація таких установок повинні відповідати вимогам Правил влаштування і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Відповідно до Правил установки встановлюють на відкритих майданчиках в місцях, де не буває скупчення людей, а також в окремих будівлях. Допускається встановлення теплових помп у приміщеннях, що прилягають до виробничих будівель і мають капітальну стіну в інших приміщеннях передбачених галузевими правилами або за дозволом відповідного міністерства. При встановленні установки необхідно передбачити можливість їх вільного огляду, ремонту і очищення.

Правилами передбачені спеціальні вимоги до конструкції теплової помпи. Вони мають бути надійними і безпечними в експлуатації, зручними при монтажі, ремонті, випробуваннях, технічних освідченнях тощо. При розробці конструкції установка розраховується на міцність відповідно до існуючих стандартів і нормативно-технічної документації.

Електричне обладнання і заземлення теплових помп виконується відповідно до вимог ПУЕ.

Для живлення установки встановлюють не менше двох насосів.

Для обслуговування теплових помп допускають осіб не менше 18 років, що пройшли медичний огляд, склали іспити за спеціальною програмою і одержали кваліфікаційне посвідчення.

Для встановлення справності і надійності устаткування і його обладнання і можливості їх подальшої безпечної експлуатації виконують технічне освідчення. Технічне освідчення буває первинним, протягом якого перевіряють розміщення теплової помпи і обладнання, а також їх відповідність вимогам заводської (інструкції) документації з експлуатації, правильність включення помпи у відповідну мережу, стан приміщення котельні, наявність виробничих інструкцій та інструкцій з техніки безпеки, та періодичним, коли встановлюють справність і надійність помпи і обладнання для подальшої експлуатації.

Технічне освідчення включає такі операції як огляд (зовнішній та внутрішній) і випробування.

Операції, методи і періодичність технічних освідчень визначені підприємствами-виробниками, вони зазначені у паспортах та інструкціях з монтажу й безпечної експлуатації. Для проведення технічного освідчення установку зупиняють, охолоджують, звільняють від робочого середовища, відключають від мережі відповідними заглушками, очищають. Результати технічних освідчень записують у паспорт, де зазначають також терміни наступного освідчення.

Дозвіл на експлуатацію установки, що не підлягає реєстрації, видає особа, призначена адміністрацією підприємства, на підставі документів заводу-виробника після технічного освідчення і перевірки організації обслуговування установки.

Список літератури

1. Абрамов Н.Н. Водоснабжение.- М.:Стройиздат, 1982.

2. Башта Т.М., Руднев С.С., Некрасов Б.Б. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы.- М.:Машиностроение, 1982.

3. Долгачев Ф.М., Лейко В.С. Основы гидравлики и гидропривода.- М.:Стройиздат, 1981.

4. Дурнов П.И. Насосы, вентиляторы, компресоры.- Киев- Одесса: Вища школа, 1985.

5. Исаев А.П., Сергеев Б.И., Дидур В.А. Гидравлика и гидромеханизация сельскохозяйственных процесов.- М.: Агропромиздат, 1990.

6. Ерхов Н.С., Мисенов В.С., Ильин Н.И. Сельскохозяйственная мелиорация и водоснабжение.- М.: Колос, 1983.

7. Николадзе Г.И., Минц Д.М., Кастальский А.А. Подготовка воды для питьевого и промышленного водоснабжения.- М.: Высшая школа, 1984.

8. Николадзе Г.И. Гидравлика, водоснабжение и канализация сельских пунктов.- М.:Стройиздат, 1982.

9. Оводов В.С. Сельскохозяйственное водоснабжение и обводнение.- М.:Колос, 1984.

10. СниП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”.- М., 1985.

11. Справочник по механизации орошения под редакцией Штепы Б.Г.- М.: Колос,1979.

12. Синев Н.М. Бессальниковые водяные насосы.- М.: Атомиздат, 1972.

13. Тугай А.С., Терновец В.Е. Водоснабжение. Курсовое проектирование.- Киев: Вища школа, 1980.

14. Усаковский В.М. Водоснабжение в сельском хозяйстве.- М.: Колос, 1981.

15. Чугаев Р.Р. Гидравлика.- Л.:Энергия, 1982.

16. Штеренлихт Д.В. Гидравлика.- М.: Энергоатомиздат, 1984.

17. Хохловкин Д.М. Глубинные насосы для водопонижения и водоснабжения.-М.: Недра, 1971.

18. Циклаури Д.С. Гидравлика, сельскохозяйственное водоснабжение и гидросиловые установки.-М.: Стройиздат, 1970.

19. Справочник по гидравлическим расчетам / Под ред. Кисилева П.Г.-М.: Энергия, 1972.

20. Справочник по гидравлике / Под ред. Большакова В.А.-К.: Вища школа, 1979.

21. Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.-Львів: Світ, 1994.

22. Рогалевич Ю.П. Гідравліка.-Київ: Вища школа, 1993.

23. Мельниченко Д.Ю., Лаврентьев М.В., Горелкін А.В. Гідравліка, гідросилові установки і основи сільськогосподарського водопостачання.-Київ: Урожай-1969.

24. Азарх Д.Н., Попова Д.Н., Монахова Л.П. Насосы.- М.: Машиностроительная литература- 1960.