Електрифікація технологічних процесів на фермі по відгодівлі ВРХ на 400 голів в ДП ДГ "Елітне" ІР УААН Харківського району Харківської області

Штангові транспортери працюють в повторно короткочасному режимі зі зворотно-поступовим рухом. Відстань між скребками транспортера дорівнює Lс=0,9 м, а довжина ходу штанги транспортера Lш=1,3 м, що визначає довжину вторинного елемента лінійного асинхронного двигуна. Довжина штанги дорівнює Lш=80 м, але можливо її скорочувати в залежності від геометричних розмірів приміщення. Середня потужність на один скребок складає 20...22 Вт/скб, а швидкість руху штанги Vш=0,21 м/с, при цьому максимальне зусилля на одну штангу складає Fmax=10700 Н, а мінімальне(холостий хід) Fmin=3900 Н.

Кінематична схема штангового транспортера при застосуванні асинхронного двигуна нормального виконання має вигляд:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.4 - Кінематична схема штангового транспортера:

1 - приводний двигун, 2 - редуктор, 3 - приводна шестерня,

4 - зубчата рейка, 5 - штанга зі скребками.

Із кінематичної схеми видно, що вона складається із багатьох складових, приводного двигуна, редуктора двох-заходного, зубчатої передачі, що зменшує коефіцієнт корисної дії і збільшує металоємність та початкові капітальні витрати.

Застосування ЛАД дає можливість значно спростити кінематичну схему, застосовуючи лінійний асинхронний двигун для кожної штанги тим самим підвищити ефективності прибирання гною в приміщенні, скоротити споживання електричної енергії.

5.2 Параметри електродвигуна ЛАД

Лінійні електродвигуни змінного струму можуть бути асинхронними і синхронними. Ротор асинхронного лінійного електродвигуна в вигляді бруска прямокутної форми без обмоток закріпляється вздовж шляху переміщення рухомої частини двигуна, яка має магнітопровід з розвернутими багатофазними обмотками, які живляться від джерела змінного струму. В результаті взаємодії магнітного поля в магнітопроводі рухомої частини з полем ротора виникають сили, які заставляють пересуватися з прискоренням рухомої частини лінійного електродвигуна відносно нерухомого ротора до тих пір, доки швидкість переміщення двигуна і рухомого магнітного поля не зрівняються. В тому випадку, якщо статор лінійного двигуна закріпити, а ротор оставити вільно переміщатись по відношенню статора, то ротор буде рухатись прямолінійно по відношенню до статора.

При лінійні асинхронні двигуни відносяться до низькошвидкісних (5.2)

при до високошвидкісних (5.3)

при до значно високошвидкісних. (5.4)

Лінійні асинхронні двигуни низько швидкісні в основному використовуються в транспортних установках з малими швидкостями. Лінійні двигуни високошвидкісні в основному не великі по довжині і їх в основному застосовують, щоб розігнати об'єкт до високої швидкості, а потім випустити його. Вони часто використовуються, як пускові установки для космічних досліджень.

Із вище приведеного витікає, що для приводів штангових транспортерів, електровозів підвісних доріг, мобільних кормороздавачів, коливальних конвеєрів, машин, які мають кривошипно-шатунний механізм, з метою спрощення їх кінематичних схем необхідно використовувати низько швидкісний ЛАД.

Таке взаєморухоме статора і ротора лінійних двигунів значно розширяє їх застосування в електроприводах машин і механізмів, особливо в тих, де робочий орган має зворотньо-поступовий рух.

В даний час розробляємо багато проектів лінійних електродвигунів, їх можна розділити на дві категорії: лінійні двигуни низького прискорення і лінійні двигуни високого прискорення.

Критерієм поділення ЛАД на високошвидкісні і низькошвидкісні є:

, (5.5)

де µ0 - магнітна стала, ?0=4?10-7 Г/м;

- швидкість руху вторинного елемента двигуна (ротора), м/с;

- кутова частота джерела живлення, 1/с;

- питомий поверхневий опір вторинного елемента, який визначається таким числом:

, (5.6)

де - питомий об'ємний опір вторинного елемента, Ом/м3;

- товщина вторинного елемента, м;

- величина повітряного зазору, м.

В лінійних асинхронних двигунах виникає кінцевий ефект, який в більшій чи меншій мірі впливає на енергетичний показник привода.

Рівняння магнітної індукції в повітряному зазорі ЛАД (рис. 1) має вигляд:

(5.7)

де , , - відповідно, індукція основної хвилі магнітного поля, значення індукції магнітного поля, які визначаються із граничних умов;

, - додатні величини, які характеризують проникнення магнітних хвиль при виході із двигуна, які дорівнюють:

; (5.8)

Значення і випливають із позначення:

(5.9)

після перетворень

, ; (5.10)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.5 - Основна хвиля ( Вs), хвиля вхідного кінцевого ефекта

(В1) і результуюча хвиля (Вs+В1) магнітної індукції

, - відповідно, довжина хвилі магнітного поля (довжина полюсного ділення), довжина напівхвилі магнітного поля,

; (5.11)

Перший член рівняння (5.7) є основна хвиля електромагнітного поля, другий член рівняння є затухаюча хвиля електромагнітного поля, яка рухається по направленню переміщення вторинного елемента двигуна, має коефіцієнт затухання , і довжину напівхвилі, яка дорівнює ; третій член - затухаюча хвиля, яка рухається в зворотному напрямку по відношенню руху вторинного елемента двигуна, має коефіцієнт затухання, який дорівнює , і довжину на півхвилі, яка дорівнює .

Обидві хвилі кінцевого ефекту мають кутову швидкість , рівну частоті джерела живлення. Вони мають однакову довжину на півхвилі , яка відрізняється від довжини на півхвилі (рівної половині поточного ділення) обмотки індуктора. Швидкість руху хвилі кінцевого ефекту дорівнює :

(5.12)

Після перетворень:

(5.13)

Це означає, що швидкість хвиль кінцевого ефекта приблизно дорівнює швидкості вторинного елемента при умові:

(5.14)

Тобто при високих швидкостях вторинного елемента. В низькошвидкісних двигунах може бути значно більшою .

При граничних умовах, коли:

і , (5.15)

де - довжина вторинного елемента, м.

При таких умовах хвиля вихідного кінцевого ефекта не може досягнути вхідного кінця. Хвиля В1 індукції проходить повністю всю довжину сердечника і суттєво впливає на магнітне поле повітряного зазору і характеристики двигуна.

В тому випадку, коли і

де - швидкість руху синхронного поля , величина магнітної індукції основного поля і зворотного майже рівні і компенсують одна одну, що приводить до небажаних явищ на вході двигуна (ослаблюється результуюче магнітне поле),що приводить до різкого зниження характеристик двигуна в зоні синхронної швидкості.

Магнітне поле в повітряному зазорі являється результатом сумісної дії основної хвилі , хвилі вхідного кінцевого ефекту і хвилі кінцевого ефекту .

Як було показано вище кінцевий ефект змінює магнітне поле в повітряному зазорі.

Якщо двигун високошвидкісний, то зміна поля виявляється в його ослаблені поблизу вхідного кінця і ця тенденція до ослаблення розповсюджується на значну частину довжини повітряного зазора. Якщо двигун високошвидкісний та зміна поля виражається в ослаблені його поблизу вхідного кінця і ця тенденція до ослаблення розповсюджується на значну частину довжини повітряного зазору. Безумовно, що зміна магнітного поля відбивається на характеристиках двигуна. В зв'язку з цим кінцевий ефект необхідно повністю ураховувати при розрахунках характеристик ЛАД.

Так миттєве значення тягового зусилля визначається, користуючись формулою:

(5.16)

де - довжина залізного сердечника, м;

- струм індуктора;(еквівалентний шар струму) А/м;

- миттєве значення магнітної індукції, Тс;

- довжина вторинного елемента (сердечника), м.

Середнє значення тягового зусилля ЛАД визначається таким чином:

(5.17)

Після перетворень середнє значення тягових величин дорівнює:

(5.18)

Як видно із формул (15) (16) на величину тягового зусилля впливають значення магнітної індукції і еквівалентного струму індуктора, на яку в свою чергу впливає кінцевий ефект ЛАД.

При розробці і вибору лінійних асинхронних двигунів необхідно ураховувати наявність симетричної в фазах приводного двигуна напруги.

В зв'язку з тим, що в спрощених ЛАД потосцеплення різні по амплітуді і фазі, так як кожна фаза в трьохфазних обмотках має різне розміщення на сердечнику індуктора по відношенню до кінця повітряного зазору. (рис. 5.6).

Рисунок 5.6 - Вид обмотки ЛАД:

Размещено на http://www.allbest.ru/

а) однослойна обмотка ЛАД; б) картина силових ліній однослойної обмотки ЛАД.

Таким чином, кожна із фаз має різне значення ЄРС.

На рис. 3 в якості прикладу приведена несиметрична трьохфазна система ЄРС при дії кінцевого ефекту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.7 - Векторна діаграма ЛАД при несиметричній ЄРС

При відсутності кінцевого ефекту в обмотці індуктора хвилею індукції індукується ЄРС, яка представляє симетричну трьохфазну систему ЄРС: ;;.

З урахуванням кінцевого ефекту трьохфазна система ЄРС ;; індукується трьома хвилями ;; По порівнянню з ;; значення ;; значно менші і мають амплітуду і фазову асиметрію.

Це ще раз підтверджує про значний вплив на характеристики ЛАД крайового ефекту.

Необхідно пам'ятати, що асиметрія трьохфазної системи ЄРС визиває появу трьохфазних струмів, що в свою чергу приводить до погіршення характеристик двигуна.

Асиметрію ЄРС і струмів можливо усунути наступним чином. Три ЛАД з одним спільним вторинним елементом об'єднується, при цьому три обмотки індуктора з'єднуються відповідно. (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.8 - З'єднання трьох ЛАД з метою ліквідації асиметрії, визваної кінцевим ефектом

Три обмотки, які відносяться до однієї і тієї ж фази, з'єднуються послідовно при різному їх положенні в сердечниках і незмінному чередуванні фаз в усіх трьох двигунах.

ЄРС трьохфазної системи ;; мають три складові:

(5.19)

(5.20)

(5.21)

Послідовне з'єднання трьох ЛАД має велике практичне значення, коли на транспортному средстві установлюють ряд сердечників індукторів двигунів. При цьому векторна діаграма ЄРС має такий вигляд, як на рис. 5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.9 - Векторна діаграма ЄРС і струмів при ліквідації асиметрії в ЛАД

Ці три двигуни з'єднані разом і розглядаються, як один симетричний ЛАД. При живлені від симетричної системи напруг в симетричному ЛДП протікають симетричні струми.

Життєве значення ЕРС визначається із виразу (5.21).

При заданих і струмі можливо визначити:

,

де - повний опір контура намагнічування (дивись схему заміщення ЛАД. (рис. 5.10).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.10 - Електрична схема заміщення ЛАД

Величина включає в себе опір намагнічуючого контура і опір вторинного елемента, які з'єднані паралельно. Опір з`єднаний послідовно з опором , утворюючи вхідний опір , таким чином можна записати:

=+ (5.22)

Після визначення вхідного опору ЛАД з урахуванням кінцевого ефекту характеристики двигуна при постійному значенні напруги визначаються таким чином.

При заданій напрузі струм індуктора дорівнює:

(5.23)

Після розрахунку струму індуктора проводиться розрахунок інших параметрів: тягового зусилля, механічної характеристики ЛАД і т.д, залежність яких від ковзання показані на рис. 5.11.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.11 - Характеристики двигуна:

а - тягове зусилля, б - струм індуктора, в - вихідна потужність,

г - ККД, д - коефіцієнт потужності: 1 - з урахуванням,

2 - без урахування кінцевого ефекту

Ці характеристики розраховані для низько-швидкісних ЛАД, які як було сказано вище використовуються в мало швидкісному транспорті. При цьому слід відмітити , що в області малих ковзань коефіцієнт корисної дії ККД і коефіцієнт потужності збільшується завдяки кінцевому ефекту, але це збільшення не значне.

В високошвидкісних двигунах вплив краєвого ефекту носить протилежно від'ємний характер, що видно із рис. 5.12, на яких показано, що в області малих ковзань характеристики двигуна значно погіршуються: тягове зусилля, , ККД значно знижуються.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.12- Залежності ; ; для високошвидкісних лінійних асинхронних двигунів:

1 - без урахування кінцевого ефекту;

2 - з урахуванням кінцевого ефекту

В області малих ковзань кінцевий ефект ослаблює основне магнітне поле, що обумовлює підвищення значення струму індуктора, що приводить до зниження , ККД, тягового зусилля.(рис. 8). В зв'язку з цим необхідно приймати міри для нейтралізації кінцевого ефекту.

Існує багато факторів, які впливають на характеристики ЛАД, наприклад такі, як число пар полюсів , розмір зазору, частота струму, активний опір вторинного елемента, більшість із них впливають на значення кінцевого ефекта.

Таким чином, основними закономірностями, які відбивають вплив на параметри характеристик і властивості ЛАД з урахуванням кінцевого ефекту являються слідуючі:

1. Збільшення числа пар полюсів дає можливість звузити область ковзання, де в найбільшій степені проявляються негативні дії кінцевого ефекту.

2. Більш високий активний опір вторинного елемента знижує глибину проникання хвиль кінцевого ефекту і ослаблює негативний вплив кінцевого ефекту, але разом з тим погіршується основні характеристики двигуна при відсутності кінцевого ефекту.

3. Збільшення повітряного зазору знижує глибину проникання хвилі кінцевого ефекту і тим самим ослаблює негативну дію кінцевого ефекту, хоч це в свою чергу, погіршує основні характеристики двигуна, при відсутності кінцевого ефекту.

4. Збільшення частоти струму джерела живлення зменшує глибину проникання хвиль вхідного кінцевого ефекту і ослаблює негативний вплив кінцевого ефекту, але в той же час збільшується втрати напруги на опорах, що приводять до погіршення характеристики двигуна.

Для нейтралізації дії кінцевого ефекту в ЛАД являється метод з застосуванням ком пенсійної обмотки в двигуні рис. 5.13.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.13 - Компенсований ЛАД з компенсуючою обмоткою:

1 - компенсуюча обмотка; 2 - головна обмотка

Індуктор даного двигуна має дві обмотки, одна із яких являється головною (2), яка розміщена між точками ; , друга - компенсуюча (1), яка розміщена між точками і .

Компенсуючи обмотка має тільки два полюси, зв'язку з чим її довжина набагато менша довжини основної обмотки . Компенсуючи обмотка завжди розміщається перед основною обмоткою, так, що початок координат осі співпадає з входом ЛАД

5.3 Вибір параметрів електродвигуна для штангових транспортерів

Лінійні асинхронні електродвигуни - новинка в галузі складського підйомний-транспортного устаткування та сільського господарства. Вони дозволяють значно збільшити швидкість рухів машин при чудовій їх повторюваності і точності.

Проведемо вибір лінійного асинхронного електродвигуна для транспортера:

1. Для вибору електричного двигуна штангового транспортеру визначаем його зусилля в транспортері.

,Н (5.24)

де F-величина сили, яка приходиться на один скребок,

Z- кількість скрепків. шт.

2. визначаемо кількість скрепків:

шт. (5.25)

де l- довжина приміщення,м ;

l- відстань мж скрепками, м.

=22*89=1958 Н

3. Потрібна потужність дорівнює:

Вт. (5.26)

де u- швидкість переміщення ланцюга, м\с u- 0,2м\с

h- коофіцієнт корисної дії, h=1.

тр==411.14 Вт.

Так, як ми приймали за розрахунок мінімальні значення, проведемо розрахунок до встановлення по тяговому зусиллю на 10 000 Н.,

тр==2100 Вт.

Проводимо вибір двигуна для штангових транспортерів виходячи з слідуючих умов:

1. Кліматичне виконання У1

2. конструктивне виконання ІР-54

3. по швидкості руху u-0.21м\с.

4. по роду струму і напруги І=14А, U?380В

5. по потужності

Рдв.?Рпот (5.27)

7?2.1

Приймаємо до установлення лінійний асинхронний двигун (ЛАД )

ЭПР ЛАД - 380/1100У1

Кінематична схема знаходиться в додатку.

6.ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

6.1 Система керування охороною праці на комплексі

Система керування охороною праці - сукупність органів керування господарства, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану діяльність що до здійснення завдань і функцій керування з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці.

Основні завдання керування охороною праці:

- навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;

- забезпечення безпеки технологічних процесів устаткування, будівель та споруд;

- нормалізація санітарно - гігієнічних норм праці;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- організація лікувально-профілактичного та санітарно -побутового обслуговування працівників;

- професійний підбір працівників з окремих професій ;

- удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

Відповідальність за організацію і проведення робіт з охорони праці в тваринницьких комплексах покладена на керування відділами, завідуючих комплексами, начальників цехів. Розробку і проведення заходів з охорони праці, контроль за дотриманням трудового законодавства проводять інженери з охорони праці.

Для безпечності об'єкту нами було розроблено карта вентиляції для поліпшення проектуємого електрообладнання на форматі А1.

6.2 Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Більшість приміщень тваринницьких ферм і комплексів (корівники, доїльні зали, кормоцехи, водоносні станції) мають небезпечні та шкідливі чинники, які за природою дії поділяються на : фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.

До фізичних небезпечних та шкідливих чинників відносяться рухомі машини та механізми, пересувні частини виробничого устаткування, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони, підвищений рівень шуму.

До хімічних небезпечних та шкідливих чинників відносяться хімічні речовини які за характером дії на організм поділяються на загально токсичні, подразнювальні.

До біологічних небезпечних та шкідливих чинників відносяться мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізичних небезпечних та шкідливих чинників відносяться фізичні та нервово-психологічні перевантаження.

6.3 Класифікація електроустановок та приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

На небезпеку, яку може спричинити ураження електричним струмом у електроустановках, впливають параметри електроенергії, умови експлуатації електрообладнання і характер середовища приміщень, де воно встановлено. Комплекс захисних заходів повинен відповідати виду електроустановки і умовам застосування електрообладнання.

За категорією приміщень по умовам навколишнього середовища приміщення поділяються на :

- вогкі (відносна вологість тривалий час перевищує 75 %) на господарстві це: доїльні зали, при наявності установок мікроклімату - корівники, телятники, та інші тваринницькі приміщення.

- особливо вогкі (відносна вологість близько 100 % , стеля, стіни, підлога і всі предмети в приміщенні вологі) кормоцехи, сараї, підсобні неопалювальні приміщення з температурою та вологістю повітря, які практично не відрізняються від зовнішніх.

- особливо вологі з хімічно активним середовищем ( при відносній вологості повітря близько 100% постійно або тривалий час у приміщенні утримуються пари аміаку, сірчаного водню або інших газів, утворюються відкладення, які роз'їдають ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання), це тваринницькі приміщення коли в них відсутні установки для створення мікроклімату, склади мінеральних добрив та ін.

За ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом поділяють приміщення: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні та території розміщення зовнішніх електроустановок.

Тваринницькі приміщення на комплексі відносяться до особливо небезпечних бо мають одну з таких ознак: підвищена відносна вологість, хімічно активне середовище, одночасна наявність двох або більше ознак підвищеної небезпеки: вогкість або струмопровідний пил, струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо); це виробничі приміщення, що характеризуються значною відносною вологістю повітря (тривалий час перевищує 75 %), наявністю струмопровідного пилу у кількості, що може відкластися на проводах, проникати в машини та агрегати, приміщення, які не опалюються, або жаркі, з температурою повітря понад 35 ?С; сухі виробничі приміщення, в яких є можливість одночасного доторкання людини до струмоведучих частин, і заземлених металевих конструкцій або виробничого обладнання

6.4 Класифікація приміщень по ступеню пожежо - і вибухонебезпеці

По пожежонебезпеці приміщення кормоцеху, корівника відносяться до зони П-ІІ ( зони в середині приміщень у яких тимчасово або постійно виділяються горючий пил або волокна з нижньою межею загоряння понад 65 г/м? )

По вибухонебезпеці приміщення кормоцеху, корівника відносяться до зони В-ІІа небезпечний стан , характерний для В-ІІ,( виділяються перехідні в стан суспензії горючі пил або волокна в такій кількості і властивостями, що здатні утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші, але не виникає при нормальній експлуатації, а можливий тільки внаслідок аварій або несправностей (при завантажуванні та розвантажуванні технологічних апаратів).

6.5 Конструкція, розміщення та розрахунок заземлення

Захисне заземлення є одним з найпоширеніших заходів у мережах понад 1000В незалежно від режиму роботи нейтралі джерела живлення. Його широке застосування пояснюється надійністю і простатою влаштування та обслуговування порівняно з іншими видами захисту. Згідно з ПУЕ захисні заземлення влаштовують при напрузі 380 В змінного струму в усіх електроустановках. Опір заземлюю чого пристрою в електроустановках напругою понад 1000 В з заземленою нейтралю повинен становити Rз?0,5 Ом, якщо нейтраль ізольована, Rз?10 Ом Для установок

напругою до 1000 В використовують наступні умови: Rз?125/1з Ом, але не більше Rз?4 Ом, де 1з - струм замикання на землю.

Обов'язково заземлюють корпуси електричних машин, трансформаторів, каркаси розподільчих та щитів керування, металеві конструкції підстанцій, блискавковідводи.

Заземлюючий пристрій складається із заземлювача і заземлюючи провідників, які з'єднують частини обладнання із заземлювачем. Заземлювач - не провідник або група провідників, що з'єднані між собою і знаходяться в безпосередньому контакті із землею.

Для розрахунку приймаємо опір заземлюючого пристрою Rз?4 Ом

Визначимо розрахунковий питомий опір:

, (6.1)

де питомий опір землі,, ;

- кліматичний коефіцієнт,

Опір природних заземлювачів

Визначаємо опір штучного заземлення:

, (6.2)

Заземлення виконується стержневим заземлювачем довжиною 2,5 м і діаметром 30 мм. Визначаємо опір одного заземлювача:

, (6.3)

де - довжина заземлювача, м;

- діаметр заземлювача, м .

Всі заземлювачі з'єднуються між собою за допомогою стальної стрічки. Заземлювачі розташовані по периметру прямокутника 4х4 м ,тоді довжина з'єднувальної стрічки становитиме 16 м.

Визначимо опір з'єднувальної стрічки:

, (6.4)

- довжина стрічки, м;

- ширина стрічки, м м

- глибина розташування стрічки, м

Визначимо кількість вертикальних стержнів:

, (6.5)

де- коефіцієнт використання заземлювачів, .

, (6.6)

6.6 Захисні електротехнічні засоби, норми комплектування

При експлуатації електрообладнання потрібно застосовувати спеціальні засоби, що захищають людей від ураження електричним струмом та дії електричної дуги або електромагнітного поля.

Норми комплектування захисними електротехнічними захисними засобами наведені в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Норми комплектування захисними електротехнічними засобами захисту

Засіб захисту	Норма
Розподільчий пристрій напругою більше 1000 В електростанції та підстанції
Ізолююча штанга	2 шт. на кожний клас напруги
Вказівник напруги	2 шт. на кожний клас напруги
Ізолюючі кліщі	по 1 шт. на кожний клас напруги
Діелектричні рукавички, боти,	2 пари, 1 пара
Переносні заземлення	2 шт. на кожний клас напруги
Тимчасові огородження, плакати,знаки безпеки, протигаз	2 шт
Розподільчий пристрій напругою до 1000 В підстанції в різних виробничих приміщеннях
Ізолююча штанга	за місцевими умовами
Ізолюючі кліщі	1 шт.
Діелектричні рукавички, калоші	по 2 пари
Переносні заземлення	За місцевими умовами
Ізолююча підставка, діелектричні килими	за місцевими умовами
Плакати, огорожі, накладки	за місцевими умовами
Вказівними напруги	2 шт
Захисні окуляри	1 пара

6.7 Розрахунок близкавкозахисту

Блискавкозахист призначений для забезпечення безпеки людей, захисту тварин, обладнання від негативних впливів блискавки. По ступеню небезпеки враження блискавкою, приміщення корівника відносяться до ІІІ категорії близкавкозахисту, зони Б. Близкавкозахист цієї категорії захищає від прямого влучення блискавки та від заносу високих потенціалів у будівлю через інші наземні металеві комунікації (трубопроводи, підвісні конструкції.

Для захисту від прямого удару блискавки частіш за все застосовують стержневі чи тросові блискавковідводи. Для захисту корівника від прямих ударів блискавки застосовують тросовий блискавковідвід. Одиничний тросовий блискавковідвідний пристрій, утворений горизонтальним тросом, закріплений на двох опорах, по кожній з яких прокладається струмовідвід, що приєднується до окремого заземлювача. Тросовий блискавковідвід - стальний багатожильний канат перерізом 35мм?. Тросові блискавковідводи застосовують для захисту довгих будівель.

Визначаємо висоту тросового блискавковідводу:

, (6.7)

де - відстань від блискавковідводу до найвіддаленішої точки захисту, м ;

- висота будівлі, м .

, (6.8)

Висота встановлення тросу над будівлею:

, (6.9)

Вершина захисної зони:

Радіус кола горизонтального перерізу на рівні землі:

, (6.10)

Вершина захисної зони:

, (6.11)

6.8 Розрахунок протипожежного постачання

Витрата води на пожежегасіння прийнята по нормам наведених в СНІП і складає10 л/с, час гасіння пожежі3 години.

Розрахункова витрата води:

, (6.12)

де - питома витрата води, л/с

- час гасіння пожежі,

- кількість одночасних пожеж, ()

Q=36*10*3*1=108m3

На території тваринницького комплексу розміщуємо два пожежних резервуари місткістю 70 м? кожен.

6.9 Встановлення потреб у первинних засобах гасіння пожежі

Вибираємо первинні засоби пожежегасіння для приміщень на комплексі і зводимо їх до таблиці 6.2

Таблиця 6.2 - Первинні засоби пожежегасіння

Приміщення	Вогнегасники	Пожежний щит, шт	Ящик з піском, м?	Бочка води, шт	Відра, шт
	ОХП-10	ОУ-8
Корівник	15	1	2	2	2	4
Кормоцех	3	3	2	2	2	2
Молочний блок	4	2	1	1	1	2
Телятник	7	1	1	1	1	2
Ветпункт	2	1	1	1	1	2
Трансформаторна підстанція	2	2	1	1	1	2

7 ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Для визначення економічного ефекту проведемо порівняння методу використання двигуна з асинхронним двигуном.Дані заносимо в таблицю 7.1.

Таблиця 7.1 - Прайсова ціна на електрообладнання.

№	Електрообладнання	Ціна, грн
1	Лінійний асинхроний двигун (ЛАД) LSMA-36 150A T	5100
2	Електродвигун 4АМ180М4У2	480

Визначаємо технологічну собівартість , за формулою:

(7.1)

де Е - витрати на електроенергію, ;

- амортизаційні відрахування, у % від балансової вартості, складають 14,4% грн.;

Тр- витрати на поточний ремонт, у % від балансової вартості, складають 18%, грн.;

ТО- затрати на техничне обслуговування;

ВП- вироблена продукція, т.

(7.2)

де - потужність двигуна транспортера, кВт;

- час роботи транспортера, год.;

- ціна на електроенергію, грн.

(7.3)

де - кількість кількість видаляемго гною з приміщення за добу, т.

Визначаємо балансову вартість , за формулою:

(7.4)

де - прайсова ціна, грн.;

- витрати на монтаж, у % від балансової вартості, складають 6%, грн.;

- складські надбавки, у % від балансової вартості, складають 12%, грн.

;

;

;

;

;

;

;

;

Визначаємо приведені затрати , за формулою:

(7.5)

;

Визначаємо річний економічний ефект за формулою:

(7.6)

Висновок: За критерієм ефективності був вибраний показник приведені затрати . Порівнюючи приведені витрати можна зробити висновок, що для нашого двигуна вони складають 1083,3 грн, що є більший у порівнянні з звичайним асинхронним двигуном.Після проведення підрахунку видно, що він є ефективнішим і річний економічний ефект складає 2196 грн.

Висновок

У випускній роботі було розглянуте питання, яке пов'язане з застосування лінійних асинхронних електроприводів для транспортних засобів, вчасності, штангових транспортерів. Дає можливість значно спростити їх кінематичні схеми і тим самим підвищити енергетичні показники даних установок, значно зменшити їх металоємність та втрати на експлуатацію.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Справочник по механизации и автоматизации в животноводстве и птицеводстве/ А.С. Марченко, Г.Е. Кистень, Ю.Н. Лавриненко и др.: Под ред.. А.С. Марченко. - К.: Урожай, 2006. - 456с.

2. О. М. Мороз, В. Є. Соловов. Методичний посібник для вибору шаф і ящиків управління. - Харків, 2007. - 43с.

3. Бородин И. Ф., Недилько Н. М. Автоматизация технологических процесссов. - М.: Агропромиздат, 1986. - 368с.

4. О. М. Мороз, В. Є. Соловов. Методичний посібник для розподільчих щитів і силових розподільчих пунктів. - Харків, 2007. - 47с.

5. Поворотный В.Ф. Методические указания по рас чету электрических нагрузок в сетях 0,38…110кВ сельскохозяйственного назначения. - Минск, 2008. - 69с.

6. Спаська Л.І. Методичні вказівки для виконання курсового проекту «Теплопостачання тваринницького приміщення». - Харків, 2006. - 36с.

7. Магда В.Й. Методичний посібник для виконання курсового проектування по предмету Електротехнологія. - Харків, 2008. - 113с.

8. Кравчик А. Э., Шлаф М. М., Афоннн В. И., Соболенская Е. А. Асинхронные двигатели серии 4А: Справочник. - М.: Энергоиздат, 1982. - 504 с.

9. Гаврилюк І.А., Хандола Ю.М. Електропривод у сільському господарстві. Практикум. Частина ІІ. - Харків, 2006. - 263с.

10. С.Т. Усатенко, Т.К. Каченюк, М.В. Терехова. Выполнение електрических схем по ЕСКД. - М.: Издательство стандартов, 2009. - 327с.

11. Изаков Ф.Я., Козинский В.А. и др. Практикум по применению электрической энергии в сельском хозяйстве. - М.: Колос, 1972. - 324с.

12. Будзко И.А., Гессен В.Ю. Электроснабжение сельского хазяйства. - М.: Колос, 1973. - 503с.

13. Правила устройства електроустановок / Минэнерго СССР, - 6-е изд., перер. и доп. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648с.

14. Луковников А.В., Шкрабак В.С. Охрана труда. - 6-е изд., перер. и доп. - М.: Агропромиздат, 2006. - 320с.

15. Жулай Є.Л., Б.В. Зайцев., Лавріненко Ю.М., Марченко О.С., Войтюк Д.Г. Електропривід сільсько-господарських машин, агрегатів та потокових ліній. - К.: Вища освіта, 2008. - 288с.

16. Система планово-предупредительного ремонта и технического обслуживания электрооборудования сельскохозяйственных предприятий / Госагропром СССР. - М.: Агропромиздат, 1987. - 191с.

17. Електрообладнання малих і середніх підприємств в АПК. Гаврилюк І.А., Ілічов І.П., Хандола Ю.М. Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка. - Харків, 2006. - 168с.

18. Фоменков Н.П. Електропривод с/х машин, агрегатов и потоковых линий. - М.: Колос, 1984. - 287с.

19. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. - М.: Агроатомиздат, 2008. - 637с.

20. Гаврилюк І.А., Ілічов І.П., Хандола Ю.М. Електропривід механізмів які працюють зі змінним навантаженням в АПК. (для спеціалістів, магістрів). - Харків, 2006. - 85с.

21. Чилинин М.Г., Садлер А.С. Общий курс електропривода. - М.: Энергоатомиздат, 1981. - 364с.

22. Гаврилюк І.А., Ілічов І.П., Хандола Ю.М. Низьковольтні комплектні пристрої в АПК. - Харків, 2007. - 315с.

23. І.А. Гаврилюк, Ю.М. Хандола. Курс лекцій з електроприводу сільськогосподарських машин, агрегатів та потокових ліній. - Харків, 2008. - 581с.

24. За редакцією д-ра техн. Наук Поповича М.Г. Теорія електропривода. - К.: Вища школа, 2006. - 490с.

25. Мякишев И.А., Савченко П.И., Земляной И.Н., Худобин Н.В. Практикум по електроприводу в сельском хозяйстве. - М.: Колос, 2006. - 220с.

26. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. - Л.: Агропромиздат, 1988. - 637с.

27. Черкоский В.М. Насосы, вентиляторы, компрессоры. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 364с.

28. ДСТУ 2848-94. Апарати електричні комутаційні. Основні поняття. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 2007. - 60с.

29. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. - К.: Держстандарт України, 2006. - 38с.

30. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. - М.: Госкомстат, 1985. - 544с.

31. Каганов И. Л. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: Колос, 1980, - 349с.

32. Методичні вказівки щодо оформлення пояснювальних записок і графічного матеріалу дипломних та курсових проектів і робіт. Упорядники О. М. Мороз, В.Є. Соловов. - Харків: НМЦ сільськогосподарських вузів України, рг. №002/2006 - 44с.

33. Практикум по електроприводу в сельском хозяйстве/ П.И. Савченко, И.А. Гаврилюк, И.Н. Земляной и др. - М.: Колос, 2006. - 224с.

34. Механізація виробництва продукції тваринництва / І. І. Ревенко, Г.М. Кукта, В. М. Манько та ін.; За ред. І. І. Ревенка. - К.: Урожай, 2007. - 264с.

35. Гончар В.Ф. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок. - К.: Вища шк., 1985. - 207с.

36. Справочник по автоматизованому електроприводу. / Под ред. В.А. Елисеева и А.В. Шилянского. - М.: Энергоатомиздат, 1983 - 616с.

Размещено на Allbest.ru