Центральна виборча комісія зобов'язана встановити результати виборів депутатів незалежно від кількості виборчих дільниць, в яких голосування було визнано недійсним.

Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах “Голос України” та “Урядовий кур'єр”. Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.

Офіційне оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом.

2.7 Припинення діяльності виборчих комісій

Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

У разі звернення особи, обраної депутатом, до Центральної виборчої комісії про наявність поважних причин, які перешкоджають виконанню нею вимог частини першої цієї статті, Центральна виборча комісія може прийняти рішення про визнання цих причин поважними і встановити інший строк виконання зазначених вимог або про відмову у визнанні цих причин поважними. При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України.

У разі невиконання особою, обраною депутатом, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка відмовилася від депутатського мандата, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії (блоку). Особі, зареєстрованій народним депутатом України, Центральна виборча комісія не пізніш як на сьомий день з дня її реєстрації видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка. Рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію депутата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення обраною особою присяги народного депутата України.

Висновки

Таким чином, виборчий процес - надзвичайно складне і динамічне явище соціуму, яке має тривалі наслідки і прямий вплив на діяльність не лише інститутів політичної системи (особливо парламенту), але й на інші її складові, надто - політичну культуру. Окремим чинником, що гальмує або пришвидшує демократизацію, є саме тип виборчої системи, за правилами якої реалізується волевиявлення народу. Відомо, що існують три типи виборчих систем - мажоритарна, пропорційна і змішана. Дане дослідження присвячене аналізу їхніх варіантів, які мають місце в країнах Західної Європи і є особливо актуальними для України в наш час.

За умов демократичного суспільства вибори за своєю суттю - це прояв реальної волі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних і рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування і постійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись і структуруватися.

Вважаю за потрібне наголосити на перевагах саме мажоритарної виборчої системи для України на сучасному етапі розвитку її демократії. Візьмемо до уваги саме юний вік цього політичного режиму в Україні. Відтак, наша політична система повинна пройти тривалий процес зміцнення цього політичного режиму і для цього нам необхідно повторити досвід Європи, незалежно від того, хочемо ми цього чи ні, адже противні експерименти можуть привести до повного колапсу політичної системи України, зважаючи на соціополітичні поділи на економічній, мовній та релігійній основі, які її роздирають.

Звичайно, питання прозорого і ефективного виборчого процесу, наслідки якого матимуть сприятливий вплив для демократизації суспільства - складне і системне. Проте, вибір доцільної виборчої системи України на даному етапі має чималий прямий вплив на його вирішення у найближчій та довгостроковій перспективі.

Використані джерела

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.

2. Закон України „Про вибори наробних депутатів” // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 27-28, ст.366.

Спеціальна література

3. Андрущук В.Д. Конституційне право України. - К.: ЦУЛ, 2005. - 578 с.

4. Веймер, Девід Л., Вайнінг, Ейден Р. Аналіз політики: Концепції і практика / Пер. З англ. Іван Дзюб, Анатолій Олійник; Наук. Ред. О. Кілієвич. - К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2000. - 654 с.

5. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. С. Г. Серьогіної. -- Х.: Право, 2005. -- 256 с.

6. Закон України «Про вибори Президента України»: Науково-практичний коментар / За заг. ред. С. В. Ювалова і М. О. Баймуратова. - К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2004. - 257 с.

7. Козодой Л.М. Конституційно-правова відповідальність суб'єктів ви-борчого процесу //Відповідальність за порушення виборчого законодавства та шляхи вдосконалення суміжного законодавства: Матеріали науково-практичної конференції. - К.: ПЦ “Фоліант” , 2005. - С. 152-158.

8. Конституційне право України / Орзіх М.П.- О., 2003.- 100 с.

9. Конституційне право України / Ред. Крегула Ю.І.- К., 2003.- 417 с.

10. Конституційне право України: Підручник / За ред.. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К.: Ін Юре, 2002. - 544с.

11. Конституційне право України: Хрестоматія / Упоряд. В.С. Журавський, Ю.М. Тодика. - К.: Ін Юре, 2003. - 641 с.

12. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 522 с.

13. Опришко В.В. Основи конституційного права України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 467 с.

14. Парламентське право України: Навч. посібник / За ред. О.Н. Ярмиша. - Х.: ХНУВС, 2007. - 452 с.

15. Перерва Ю.М. Законотворчість як вид правотворчої діяльності // Право і безпека. - 2005. - №4'4. - С.27-30.

16. Погорілко В.Ф. Теоретичні проблеми сучасного українського конституціоналізму // Вісник прокуратури. -- 2000. -- №2. -- С. 68 - 74.

17. Співак В.І. Поняття і основні параметри правової культури у виборчому процесі // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 16. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - С. 71-77.

18. Співак В.І. Проблеми формування та організації діяльності виборчих комісій та комісій з всеукраїнського референдуму // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. - К.: Центральна виборча комісія, 2003. - С. 152-171.

19. Співак В.І., Рябець М.М., Ставнійчук М.І., Данилевський Ю.М. Виборчі комісії - організатори виборчого процесу // Вибори до Верховної Ради України: Інф.-довід. вид. - К.: Центральна виборча комісія, 2002, С. 45-62.

20. Ставнійчук М. Вдосконалення законодавства про вибори. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 41. -- К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2005. - С. 140-144.

21. Фахутшин В.Д. Основи конституційного права України. - Севастополь, 2006. - 337 с.

22. Федай В. Проблеми вдосконалення виборчого процесу в Україні. // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. - 2004 . - № 4 . - С. 404-408.

23. Фрицький Ю. Пропорційна система виборів до Верховної Ради України - оціночний аспект // Право України. - 2006. - №4. - С. 104-107.

24. Шаповал В.М. Становлення конституціоналізму в Україні: проблеми теорії // Право України. - 1998. - № 5. - С. 29 - 35.

Размещено на Allbest.ru