Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців
Характеристика контент-аналізу як методу, його цілей та принципів. Огляд виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році. Контент-аналіз статті Джозефа С. Най професора Гарвардського університету в часописі "Тайм".
| Рубрика | Политология |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.10.2012 |
| Размер файла | 94,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вчені ще в середині 60-х років виділили три процедурних рівня контент-аналізу з точки зору наявності характеристик змісту і надійності висновків: 1) вивчення змісту без виходу за його межі, 2) дослідження співвідношення змісту й об'єктивних даних, 3) аналіз співвідношення змісту з характеристиками та процесами в комунікаторі й реципієнті, прогнозування ефектів повідомлень і висновків про комунікатора й аудиторію.
Контент-аналіз дає багато можливостей для дослідження як наявного, так і прихованого змісту інформацій. Звичайно, в останньому випадку потрібні особливі процедури для підвищення достовірності й валідності висновків дослідження. Контент-аналіз вимагає від дослідника, по-перше, інтуїції, доброго знання предмета аналізу для того, щоб правильно обрати одиниці дослідження, по-друге, кодувальник має виявити терпіння й дисциплінованість для строгого виділення та підрахування одиниць аналізу.
Співвідношення якісних і кількісних начал у контент-аналізі дозволяє досягти великого ступеня надійності й валідності. При цьому дослідник повинен мати на увазі, що при вивченні прихованих задумів комунікатора важливу роль у забезпеченні високої валідності відіграє присутність чи неприсутність у тексті різноманітних одиниць аналізу, а при інших видах дослідження валідність забезпечує засіб кодування та строге дотримання процедури.
Валідність висновків дослідження також залежить від репрезентованості вибірки. Обрані для аналізу тексти повинні достатньо повно репрезентувати усю сукупність. Для досягнення високої валідності велике значення має правильний підбір одиниць дослідження. Вони повинні бути обрані так, щоб у результаті квантифікаційних процедур висновки являли собою повний зріз змісту на дану тему.
Значну проблему у плані досягнення достовірності дослідження являє інтерпретація висновків. Справді, з тих самих результатів різні люди роблять часто цілком протилежні висновки. Тому тут завжди слід враховувати настанови дослідника. Великий ефект для об'єктивної інтерпретації висновків дослідження дає порівняння результатів контент-аналізу з вивченням тієї самої проблеми іншими методами.
2.5 Проблема вибірки
Як ми вже писали, вибірка відіграє велику роль у процесі контентного аналізу. Справа у тому, що в багатьох випадках досліджувана сукупність документів є настільки великою, що не можна вивчати її усю. І тут постає проблема вибору з цієї сукупності представників, аналіз яких дав би уявлення про всю сукупність документів.
Перший етап усякої вибірки -- це обрання джерела інформації. Учений, залежно від цілей дослідження, обирає ті джерела, які допоможуть вирішити поставлені питання. Вибірка може бути репрезентативною чи типологічною. Репрезентативна вибірка претендує на те, щоб представляти усю сукупність, що досліджується, типологічна вказує, що для сукупності характерні певні риси, але не вичерпує усіх характеристик тих документів, що вивчаються. Репрезентативна вибірка поділяється на квотну і випадкову. З допомогою квотної вибірки ми беремо від кожної досліджуваної сукупності частку документів відповідно до розміру тієї сукупності та її ролі у досліджуваній проблемі. Як бачимо, цей тип вибірки вимагає певних даних, які дослідник не завжди має. Тому більшість учених застосовує так звану випадкову вибірку. За цією вибіркою можливість потрапити у склад обраних документів рівна для усіх елементів сукупності, тому ця вибірка також вважається репрезентативною.
Але тут стає у повний ріст інше питання: скільки же потрібно відібрати документів, щоб з одного боку їх опрацювання було у рамках тих сил і часу, які виділені для дослідження, а з іншого, щоб ці документи достатньо повно представляли усю сукупність. Цікавий досвід випадкової вибірки накопичений Інститутом по вивченню суспільної думки Геллапа. Вчені цього інституту склали таблицю, яка показує у відсотках розмір помилки при випадковій вибірці [24, 323]:
% думок.. 3000.. 1500... 1000.. 600.. 400.. 200
10 %.. 1…. 2…… 2…… 4…… 4…… 5
20 %.. 2…. 2…… 3…… 4…… 5…… 7
30 %.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 8
40 %.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 9
50 %.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 9
60 %.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6…… 9
70 %.. 2….. 3…… 4…… 5…… 6……. 8
80 %.. 2….. 2…… 3…… 4…… 5…… 7
90 %.. 1…. 2…… 2…… 4…… 4…… 5
Як ми пам'ятаємо, ступінь надійності, якої потребує соціологічне дослідження, складає 95%. Виходячи з цього, можна підбирати вибіркову сукупність. Як бачимо на таблиці, найбільш підходить сукупність із 1500 елементів. Загальна помилка при такій сукупності складає всього 2-3%. Брати сукупність із 3000 елементів немає сенсу, бо це збільшує працю дослідника у два рази, а помилку зменшує тільки на 1%.
При проведені вибірки треба ретельно стежити за тим, щоб вона була справді випадкова. Якщо, наприклад, при дослідженні матеріалів районних газет взяти до уваги тільки ті номери, які виходять по середах, то це не дасть повного уявлення про всі номери газети, оскільки номери, які виходять у певні дні, мають свої особливості. Отже, у вибірку повинні потрапити і номери, які виходять в інші дні тижня.
Як приклад можна привести вибірку, яку здійснили М.Пайян і Д.Оуен. Із 27 газет з тиражем понад 300 тис. екземплярів з допомогою випадкової вибірки вони обрали 8. Потім з кожного номеру цих газет за березень 1975 р. взяли по 6 статей і таким чином вибіркову сукупність склали 6638 матеріалів.
Ще один тип вибірки, який широко застосовується дослідниками, але не дає надійних гарантій точності, це -- вибірка з допомогою експертного опитування [22, 385].
Для забезпечення високої якості дослідження треба при проведені вибірки користуватися науковими методиками. Відбір документів тільки за власним бажанням дослідника знижує достовірність і вносить зайвий елемент суб'єктивізму.
РОЗДІЛ 3. Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців, щодо боротьби з тероризмом
3.1 Аналіз виступу заступника Держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентон (Anthony С.Б. Quainton) в 1996 році
Основні характеристики:
Тема -- розвиток тероризму.
Ідея - заклик всієї світової спільноти не допустити подальше розгортання міжнародного тероризму.
Образний орієнтир -- у виступі характеризуються якісні трансформації сучасного міжнародного тероризму.
Критерії: Зміст: у виступі висловлюється стурбованість щодо тенденцій розвитку тероризму. Наголошується на тому, що міжнародний тероризм зазнав сьогодні якісних трансформацій.
Контекст -- одночасно тероризм підтримується різними кримінальними та злочинними угрупуваннями, а також бізнесовими організаціями. Зазначається, що ще більш загрозливим явищем стає ядерний тероризм, що базується на системі нелегального експорту радіоактивних відходів.
Надійність та достовірність не викликають сумнівів, оскільки: це офіційний виступ заступника Держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентон; він представлений для широкого загалу.
Можливі мотиви комунікатора:
а) показати чим зумовлений розвиток сучасного тероризму;
б) охарактеризувати тенденцій розвитку сучасного міжнародного тероризму;
в) акцентуація світової уваги на недопущенні подальшого розвитку тероризму.
Стиль документа
Це офіційний заклик США щодо припинення підтримувати тероризм, його негативний вплив на майбутнє цивілізації. Текст побудований з експресивно забарвлених речень (“у США дуже занепокоєні”, “викликає надмірне здивування”, “людство вважає абсолютно неприпустимим”), що налаштовують адресата(тів) на активні дії, викликають обурення щодо підтримки терористів деякими країнами.
Формалізований метод аналізу документа
В своїй роботі ми будемо досліджувати категорії:
- основні характеристики сучасного міжнародного тероризму
- заклик до світової громадськості не допустити подальший розвиток, а також підтримання тероризму, та порівнювати їх.
Задача контент-аналізу -- виявити характер документа, тобто реальну оцінку сучасного міжнародного тероризму. Предметом є зіставлення двох основних категорій змісту: розвиток та заклику до боротьби проти міжнародного тероризму. Одиницею дослідження я пропоную взяти абзац.
Частота появи категорії:
n- кількість одиниць аналізу, що відповідає категорії;
N- загальна кількість одиниць аналізу.
fo = 3:10 = 0,3
fз = 2:10 = 0,2
Питома вага категорії змісту:
1 29 2*4+5 3*1+2*2+1
Пт = 3 43 (2*4+5)+(2*2+2) (3*1+2*2+1)+(3*1+2*1+2) *100% = 62%
Можна зробити висновок, що в даному виступі основним тенденціям розвитку міжнародного тероризму відведено більше місця ніж заклику до боротьби проти нього світової спільноти, хоча ця категорія складає 38%, що теж не мало. Тобто яскраво представлена позиція США, яка не бажає терпіти міжнародних терористичних актів на своїй території.
Щодо зіставлення контент-аналітичного та класичного методів аналізу, то можна сказати, що класичний аналіз дозволяє проникнути в суть документа не втративши його оригінальності, проте він не застрахований від суб'єктивізму. Інтерпретація документа або документів цілком залежить від настанов, із якими дослідник підходить до опрацювання матеріалів. Щоб позбавитися цієї вади необхідно поводити контент-аналіз, сильними сторонами якого є об'єктивність, строгість, системність об'єкта дослідження. Хоча й в обох методах є свої слабкі сторони, їхнє одночасне застосування дозволяє більш-менш точно дослідити документ.
3.2 Контент-аналіз на статтю Джозефа С. Най (молодшого), професора Гарвардського університету в часописі «Тайм»
Основні характеристики:
Тема -- боротьба з «новим» тероризмом.
Ідея - боротися з тероризмом стало дедалі важче.
Образний орієнтир -- у статті характеризуються особливості сучасних терористичних груп.
Критерії:
Зміст: у статті говориться, що тероризм не є новим, він не є й чимось єдиним. Це давній метод ведення бойових дій, який часто визначають як навмисний напад на невинних з метою посіяти страх. Теракти в Нью-Йорку та Вашингтоні 2001 року були різким сплеском відомого з давніх часів явища. Однак нинішній тероризм відрізняється від того, яким він був у минулому. А статті також зазначається, що сталися зміни в мотивації й організації терористичних груп.
Контекст -- деякі держави надають притулок терористам, щоб нападати з їхньою допомогою на своїх ворогів, або тому, що вони надто слабкі, щоб контролювати могутні угруповання.
Надійність та достовірність не викликають сумнівів, оскільки: це стаття в офіційному часописі «Тайм»; вона представлена для широкого загалу.
Можливі мотиви комунікатора:
а) розглянути зміни, що сталися в мотивації та організації тероризму;
б) показати, що війна з тероризмом - з її акцентом на військовій силі - оманлива;
в) акцентуація на тому, що тільки тісне співробітництво у невійськовій сфері -- обмін розвідданими, транснаціональна поліцейська робота, відстеження фінансових потоків, а також діяльність із завчасної перевірки вантажних декларацій та списків пасажирів -- може допомогти впоратися з такою загрозою. Країни співпрацюють на догоду власним інтересам, але на ступінь співпраці впливав не лише військова міць країни, а й її «м'яка сила», привабливість.
Стиль документа
Це офіційна стаття професора Гарвардського університету про боротьбу із сучасним тероризмом. Текст побудований з експресивно забарвлених речень (“викликає надмірне здивування”, “людство вважає абсолютно неприпустимим”, “критики доводять”), що налаштовують адресата(тів) на активні дії, викликають обурення щодо терактів в Америці у вересні 2001 року.
Формалізований метод аналізу документа
В своїй роботі ми будемо досліджувати категорії:
- основні характеристики сучасного міжнародного тероризму
- боротьба із тероризму, та порівнювати їх.
Задача контент-аналізу -- виявити характер документа, тобто реальну оцінку сучасної боротьби з тероризму.
Предметом є зіставлення двох основних категорій змісту: мотивації та організації тероризму і боротьби з міжнародним тероризмом.
Одиницею дослідження я пропоную взяти абзац.
Частота появи категорії:
n- кількість одиниць аналізу, що відповідає категорії;
N- загальна кількість одиниць аналізу.
fo=4:10=0,4
fз=2:10=0,2
Питома вага категорії змісту:
1 39 3*4+5 3*1+3*3+1
Пт= 3 47 (3*4+5)+(3*3+3) (3*1+3*3+1)+(3*1+3*1+3) *100% = 59%
Можна зробити висновок, що в даній статті основним характеристикам, а також мотивам та організації тероризму відведено більше місця, ніж заклику до боротьби проти нього світової спільноти, хоча ця категорія складає 41%, що теж не мало. Тобто яскраво представлена позиція що країни повинні співпрацювати на догоду власним інтересам, бо на ступінь співпраці впливає не лише військова міць країни, а й її «м'яка сила», привабливість. Ось чому критики доводять, що політика Буша в Іраку була помилкою. Вона призвела до марної витрати «м'якої сили» Америки, відвернула увагу від Афганістану й «Аль-Каїди» і породила небезпеку того, що Ірак може стати притулком для терористів. Але критики Буша у країні та за кордоном мусять також зрозуміти, що попри колишні помилки, зараз життєво важливо дотримуватися єдиної стратегії, оскільки тероризм нікуди не зник.
3.3 Контент-аналіз виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму
Основні характеристики:
Тема -- терористичний виклик у державах-членах Ради Європи.
Ідея - основні причини терористичних актів.
Образний орієнтир -- у виступі зазначено, що саме з Косова починається відлік глобального тероризму, який сягнув свого апогею в Іраку.
Критерії:
Зміст: у виступі говориться, що вже не один раз гнівно розвінчувалися подвійні, а то й потрійні стандарти, коли дії затятих екстремістів у вигідних для когось випадках трактувались як визвольні змагання повстанців, а такі ж самі розбійники, але невигідні, називались справжнім іменем -- терористи. Хоча в обох випадках діяли звичайнісінькі вбивці. Тільки в першому іменувались визволителями, оскільки були вигідні американцям настільки, що на догоду їм вчинено варварські бомбардування Косова і Сербії. Причому з особливою злобою і нещадністю.
Контекст -- агресія в Косові й Іраку -- то трагічна помилка керівництва США, оплачена кров'ю ї життям безвинних. Визнання цього гіркого факту було б до честі супердержави.
Надійність та достовірність не викликають сумнівів, оскільки: це офіційний виступ віце-президента сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.
Формалізований метод аналізу документа
В своїй роботі ми будемо досліджувати категорії:
- основні причини терористичних актів
- спільна дія супроти терористів.
Задача контент-аналізу -- виявити характер документа, тобто реальну оцінку сучасного тероризму.
Предметом є зіставлення двох основних категорій змісту: мотивації та боротьба з тероризмом.
Одиницею дослідження я пропоную взяти абзац.
Частота появи категорії:
n- кількість одиниць аналізу, що відповідає категорії;
N- загальна кількість одиниць аналізу.
fo=7:10=0,7
fз=2:10=0,2
Питома вага категорії змісту:
1 46 3*4+5 3*1+3*3+1
Пт= 3 78 (3*4+5)+(3*3+3) (3*1+3*3+1)+(3*1+3*1+3) *100% = 78%
Можна зробити висновок, що в даному виступі основним причинам виникнення тероризму відведено більше місця, ніж заклику спільно діяти супроти тероризму, оскільки ця категорія складає лише 22%.
ВИСНОВКИ
На основі результатів проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки:
Контент-аналізом називають метод збору кількісних даних про явище, який вивчається, або процес, що містяться в документах. Під документом при цьому розуміється не тільки офіційний текст (типу інструкції або правового закону), але все написане або вимовлене, все, що стало комунікацією. Контент-аналізу піддаються книги, газетні або журнальні статті, оголошення, телевізійні виступи, кіно- і відеозаписи, фотографії, гасла, етикетки, малюнки, інші витвори мистецтва, а також, зрозуміло, і офіційні документи.
Контент-аналіз дає можливість дослідження документів на різноманітні теми. Уперше можливості контент-аналізу теоретично обґрунтував Г.Д.Лассуелл. Зокрема, він писав про можливість з допомогою контент-аналізу досліджувати характер і зміст соціальних змін.
З допомогою контент-аналізу можна проводити дослідження будь-якого документа чи сукупність документів з метою вивчення як закономірностей внутрішньої побудови документа, так і того, що його породило і для чого він призначений. З високими можливостями контент-аналізу пов'язана і необхідність його застосування. В цілому можна зазначити, що у наш час вже жодне дослідження документа не можна здійснити без застосування методу контент-аналізу. Цей метод продовжує свій розвиток і поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованого аналізу.
Контент-аналіз відрізняється від всіх інших способів вивчення документів, тим, що він дозволяє «вписати» зміст документа в соціальний контекст, осмислити його одночасно і як прояв, і як оцінку соціального життя. «Вписування» документа в проблему, що вивчається, припускає виявлення того, що:
а) існувало до нього і отримало в ньому віддзеркалення,
б) наявний тільки в ньому,
в) буде після нього, тобто з'явиться підсумком його сприйняття адресатом.
Дослідники висувають на перший план такі принципи контент-аналізу, як об'єктивність і квантифікація. Ці дві ознаки міцно зв'язані між собою, бо саме квантифікація забезпечує об'єктивний підхід до об'єкта дослідження. Об'єктивність аналізу, в свою чергу, являє собою найбільше досягнення цього методу, саме те, через що все більше вчених як у нас, так і за кордоном застосовують цей трудомісткий спосіб дослідження документів.
У процесі контент-аналітичного дослідження може вивчати не тільки якісь аспекти поведінки учасників комунікації, але і соціальне середовище, епоху, в яку створювався документ, закономірності побудови внутрішньої структури самого документа. Особливість контент-аналізу полягає не тільки у незалежній від кодувальника інструкції, але і у системі вибору категорій та одиниць дослідження, які охоплюють весь зміст документа. Хоча строгий інструментарій, безперечно, є однією з найважливіших, основних особливостей контент-аналізу.
Контент-аналіз -- важливий інструмент лінгвістично-статистичного аналізу. За умов фронтальної комп'ютеризації наукових досліджень та розробок контент-аналіз має бути не просто адаптований до комп'ютерних програм, а сполучений з відповідними інформаційно-пошуковими системами, однією з яких є тезаурус, пов'язаний з поняттями "семантичне поле", "концептуальне поле" та з методом компонентного аналізу. Таке сполучення передбачає істотне збагачення пізнавальних можливостей контентного аналізу.
XXI століття вимагає оптимального вирівнювання становища у міжнародних відносинах та використання можливостей елементів національного та міжнародного життя. Збалансованість взаємовідносин між головними елементами людської цивілізації потрібна для вирішення проблем, що стоять перед людством, включаючи й проблему міжнародного тероризму, яка справляє серйозний дестабілізуючий вплив на міжнародні законність, правопорядок та безпеку. Існування міжнародного тероризму об'єктивно сприяє консолідації здорових сил у суспільстві та міжнародній системі, що відбивається в удосконаленні договірно-правової теорії та практики, створенні різного типу міжнародних норм і стандартів, які регулюють діяльність органів національної та міжнародної юстиції. Україна як один з ключових елементів європейської, а внаслідок цього й міжнародної безпеки, не може залишатися осторонь цих процесів. Її участь у них має стати запорукою стабільних систем національної та регіональної безпеки у майбутньому тисячолітті.
Зробивши контент-аналіз виступу заступника Держеекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона, можна сказати, що основним тенденціям розвитку міжнародного тероризму відведено більше місця ніж заклику до боротьби проти нього світової спільноти, хоча ця категорія складає 38%, що теж не мало. Тобто яскраво представлена позиція США, яка не бажає терпіти міжнародних терористичних актів на своїй території.
Щодо контент-аналізу статті Джозефа С. Най-молодшого, професора Гарвардського університету в часописі «Тайм», то тут можна вказати, щоосновним характеристикам, а також мотивам та організації тероризму відведено більше місця, ніж заклику до боротьби проти нього світової спільноти, хоча ця категорія складає 41%, що теж не мало. Тобто яскраво представлена позиція що країни повинні співпрацювати на догоду власним інтересам, бо на ступінь співпраці впливає не лише військова міць країни, а й її «м'яка сила», привабливість. Вона призвела до марної витрати «м'якої сили» Америки, відвернула увагу від Афганістану й «Аль-Каїди» і породила небезпеку того, що Ірак може стати притулком для терористів. Але критики Буша у країні та за кордоном мусять також зрозуміти, що попри колишні помилки, зараз життєво важливо дотримуватися єдиної стратегії, оскільки тероризм нікуди не зник.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алексеев А.Н., Дудченко В.С. О специфике контент-анализа как социологического метода // Социологические проблемы семьи и молодежи: Сб.ст. / Под ред. И.И.Леймана. Л.: Наука, 1972.
2. Алексеев А.Н. Контент-анализ в социологии и точки соприкосновения с другими отраслями знания // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970.
3. Алексеев А.Н. Контент-анализ: техника или методология? (к постановке проблемы) // Методологические и методические проблемы контент-анализа: (Тезисы докладов рабочего совещания социологов) / АН СССР. Институт социологических исследований; Отв. ред. А.Г.Здравомыслов. - М.-Л., 1973. Вып. 1. - С. 56-63.
4. Баранов А.В. Опыт текстового анализа газеты // Количественные методы в социальных исследованиях: Материалы совещания, прошедшего в г.Сухуми 17-20 апреля 1967 г. Информ. бюлл. Научного совета АН СССР по проблемам конкретных социальных исследований, ССА, Отд-ния конкр. соц. иссл. Института философии АН СССР. - М., 1968. - N 9.
5. Баришполец А.Т. Методические рекомендации к изучению темы "Социологические исследования в области журналистики". - Чернигов: Б.И., 1987.
6. Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы: Пер. с англ. -- М.: Международные отношения, 1980. -- 318 с.
7. Виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму // Персонал. - 2006. - № 3. - С. 22-23.
8. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. -- М.:. Наука, 1981. - 138 с.
9. Грушин Б.А. Эффективность массовой информации и пропаганды: понятие и проблемы измерения. - М.: Знание, 1979. - 64 с.
10. Джозеф С. Най (молодший) Боротьба за тероризмом // Урядовий кур'єр - 2003. - № 124. - С. 4.
11. Жарикова Т.А. Контент-анализ социологический метод: Препринт / Институт истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока ДВО АН СССР. Владивосток, 1990. - 26 с.
12. Зборовский В., Орлов Г. Введение в социологию. - М., 1991. - С. 231-239.
13. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и речи. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. -- 307 с.
14. Капитонов 3. В. Социология XX века: история и технология.- Ростов-на-Дону, 1996. - С. 135-142.
15. Коробейников В.С. Анализ содержания материалов пропаганды // Проблемы социальной психологии и пропаганды. М.: Политиздат, 1971. - С. 70-92.
16. Лауристин М. О возможностях контент-анализа в социологическом исследовании массовой коммуникации // Проблемы контент-анализа в социологии: Материалы Сибирского социологического семинара / Отв. ред. А.Н.Алексеев. - Новосибирск: СО АН СССР, 1970. - C. 22-27.
17. Лизанчук В.В., Кузнецова О.Д. Методи збирання і фіксації інформації в журналістиці: Навч. посібник. - К.: НМК ВО при Мінвузі УРСР, 1991. - С. 44.
18. Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Под общ. ред. Б.А.Грушина, Л.А.Оникова. - М.: Политиздат, 1980. - С. 360.
19. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук / Пер. с франц.; Под ред. В.А.Туманова и В.П.Казимирчука. - М.: Прогресс, 1972.
20. Погорілий О. В. Соціологічна думка XX ст.- К., 1996. - С. 331-337.
21. Ручка А. О., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. - К., 1995. - С. 367-376.
22. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посіб. - К.: Атіка, 2004. - 480 с.
23. Соковнин В.М. Об объективности исследования в контент-анализе // Методологические и методические проблемы контент-анализа: (Тезисы докладов рабочего совещания социологов) / АН СССР. Институт социологических исследований; Отв. ред. А.Г.Здравомыслов. - М.-Л., 1973. - Вып. 1. - С. 59.
24. Сорока М., Танатар Н. Використання методу контент-аналiзу при створеннi автоматизованих iнформацiйних систем // Наук. пр. НБУВ. -- 1998. -- Вып. 1. -- С. 318-323.
25. Танатар Н. В. Информационно-аналитическое обслуживание высших органов государственной власти с использованием автоматизированных систем ключевых фрагменов публикаций // Б-ки нац. акад. наук: проблемы функционирования, тенденции развития: Науч.-практ. и теорет. сб. -- 2003. -- Вып. 2. -- С. 91-100.
26. Танатар Н. В. Бібліотеки України -- у дзеркалі преси (Контент-аналіз газетних публікацій, липень-вересень 2002 року) // Бібл. планета. -- 2003. -- № 2. -- С. 11-14.
27. Танатар Н., Федорчук А. Сучаснi iнформацiйнi технологiї прес-монiторингу передвиборних кампанiй // Українська періодика: Iсторiя i сучаснiсть: Доп. та повiд. шостої Всеукр. наук. -- теорет. конф., 11-13 трав., 2000 р. -- Л., 2000. -- С. 342-344.
28. Федорчук А. Г., Танатар Н. В. Теоретико-методичні засади аналізу інформаційного потоку соціально-політичного спрямування // Бібліотекознавство, документознавство, інформологія. -- 2004. -- № 2. -- С. 33-38.
29. Федорчук А., Танатар Н. Президентськi вибори 1999 року: контент-аналiз матерiалiв преси // Українська періодика: Iсторiя i сучаснiсть: доп. та повiд. шостої Всеукр. наук. -- теорет. конф., 11-13 трав., 2000 р. -- Л., 2000. -- С. 351- 354.
30. Федорчук А. Г. Контент-мониторинг информационных потоков [Электронный ресурс] // Б-ки нац. акад. наук: пробл. функционирования, тенденции развития. -- Электрон. дан. (1 файл). -- К., 2005. -- Вып. 3. -- Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2005/05fagmip.html. -- Загол. с экрана.
31. Berelson B. Content Analysіs іn Communіcatіon Research. -- Glencoe: Free Press, 1952. -- P. 16.
ДОДАТКИ
Додаток А
Виступ заступника Держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентон (Anthony С.Б. Quainton) в 1996 році
Шановні громадяни! Я хочу доповнити своїх попередників щодо розвитку тероризму.
Аналізуючи структуру загроз, головними загрозами можна виділити наступні:
а) послаблення та розпад державних Інституцій під впливом масових соціальних рухів у Другому та Третьому Світі;
б) появу нових, агресивніших форм національної та етнічної ідентифікації;
в) відчуження деяких сегментів мусульманських суспільств від усього суспільства, національних лідерів та західних цінностей, що відбивається у різкому зростанні політичного екстремізму і тероризму;
г) в останні п'ять роки - розвиток транснаціональної організованої злочинності, що стимулює поширення міжнародного кримінального тероризму".
Отже, розвиток сучасного тероризму обумовлений, по-перше, зміцненням ролі релігії, як наслідку процесу деідеологізації, у внутрішньому житті ряду країн світу та міжнародних відносинах; по-друге, розвитком транснаціональної організованої злочинності та пов'язаною із нею нелегальною торгівлею зброєю, радіоактивними матеріалами тощо; по-третє, наслідками науково-технічного прогресу та вдосконаленням глобальних інформаційних технологій; по-четверте, високими темпами урбанізації у світі. З огляду на відносну вивченість проблематики ісламського фундаменталізму ("militant islam"), особливу увагу привертають практично недосліджені та невисвітлені зв'язки міжнародного тероризму з транснаціональною організованою злочинністю та з найсучаснішими високими технологіями інформаційного обміну.
Розпад біполярної системи міжнародних відносин та об'єктивне зменшення глобального конфліктного потенціалу у світі, відмова багатьох країн від політики підтримки тероризму як інструменту зовнішньої політики, інші фактори обумовили пошук професіональними терористами своєї "ніші" у поліполярному світі. Потреба, насамперед, у фінансуванні терористичної діяльності сприяла появі відрай загрозливої тенденції - інтеграції професіональних терористичних організацій зі структурами транснаціональної організованої злочинності. Хоча більшість кримінальних організацій планети зацікавлена в отриманні економічних переваг, частина злочинних синдикатів у формі відвертої терористичної діяльності "сприяє" руйнації системи міжнародних відносин. "Співробітництво" кримінальних і терористичних організацій може відбуватися у таких напрямах: а) терористичні угруповання виконують замовлення мафії та здійснюють інші види послуг для кримінальних синдикатів; б) зберігаючи автономність, терористичні групи беруть безпосередню участь у протизаконному бізнесі, використовуючи отримані гроші для фінансування терористичної діяльності.
Перший тип співробітництва між мафією та терористами виявився у середині 90-х pp., коли італійські та колумбійські синдикати почали використовувати тактику терору проти держави та її представників, намагаючись перешкодити розслідуванням і впровадженню урядових програм по боротьбі з організованою злочинністю, ліквідувати активних співробітників правоохоронних органів та спецслужб, змусити суддів виносити більш легкі вироки членам мафіозних утворень. У цей період тільки в Колумбії діяло майже 140 терористичних організацій, пов'язаних із наркокартелями, із загальною кількістю членів до 20 тисяч осіб. З іншого боку, терористичні організації, здійснюючи, наприклад, охорону наркоплантацій, торговців наркотиками або інших мафіозі, отримували додаткове важливе джерело фінансування своєї діяльності. В Перу відома терористична організація "Cendero luminoso" ("Світлий шлях"), захищаючи на контрольованій території плантації коки, нелегальні лабораторії з переробки наркотиків, аеродроми та інші об'єкти наркомафії, брала з картелів 10-процентний податок з прибутків, що давало змогу фінансувати її кампанію з повалення уряду країни. Фактично цей тип співробггашггва являє собою "ділові взаємовідносини", в яких кожна зі сторін використовує іншу для досягнення своїх цілей.
На думку фахівців ФБР США, "сучасні терористи зіткнулися з тим, що фінансова підтримка їхньої діяльності з боку урядів різко зменшилася, а тому вони все більше звертаються до злочинних організацій або злочинної діяльності як альтернативних джерел ресурси»... Саме тому терористичні групи дедалі активніше включаються в орбіту транснаціональної організованої злочинності з метою зароблення грошей для фінансування політичного тероризму".
Міжнародний тероризм зазнав сьогодні і якісної трансформації: "modus operandi" сучасного тероризму - високий рівень технічного забезпечення теракту, відмова від захоплення заручників (з огляду на відпрацьований спецслужбами механізм знешкодження терористів), знищення важливих для життєдіяльності суспільства об'єктів (банків, вокзалів, торговельних центрів тощо). Це стало можливим з огляду на розвиток науково-технічного прогресу, появу нових видів озброєнь та інформаційних технологій.
Сучасна цивілізація будується навколо високих технологій інформаційного обміну, які реалізуються засобами обробки і зберігання інформації - комп'ютерами та створеними на їх основі спеціалізованими системами (банківськими, архівними, дослідницькими тощо), а також засобами комунікації (від супутників безпосереднього телемовлення і зв'язку до сагових радіотелефонів і пейджерів). Особливу роль серед них відіграють електронні засоби масової інформації (ЗМІ) - глобальні мережі інформаційних агентств, комп'ютеризовані радіотелевізійні центри, видавничі комплекси. Ці "нервові вузли" світового співтовариства стають перспективними мішенями терористів нового покоління.
Тенденцією розвитку сучасного міжнародного тероризму є намагання терористів отримати доступ до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення. Штатні військові засоби РЕБ перебувають на озброєнні кожної країни, яка розробляє і виробляє власну зброю. Головним принципом дії подібних установок є випромінення високочастотного імпульсу (потужністю до гігавата енергії) з метою нейтралізації військових засобів спостереження, зв'язку, управління тощо. Проте подібні засоби є придатними й для знищення цивільних об'єктів: супутників безпосереднього телемовлення, апаратів дистанційного радіолокаційного зондування Землі, телерадіоцентрів, видавничих комплексів, банків, бірж та інших управлінських систем.
Аналітики ЦРУ США вважають, що пріоритетною мішенню тероризму нового покоління є ділові центри обробки інформації, насамперед, комп'ютеризовані банківські установи. Ключовим терміном для фінансової системи розвинених країн є поняття "надійність". Будь-яка фізична або юридична особа, котра має свій рахунок у банку, з самого початку є упевненою в тому, що інформація про динаміку коштів, якими від її імені керує банк, є абсолютно достовірною та підконтрольною, що оперувати своїми грошима ця особа може впевнено. Разом з тим кількість реальних грошей, яку має банк, є у десятки разів меншою загальної суми внесків у нього. Розвиток ринку "електронних грошей" -пластикових кредитних карток - ще більше звужує простір використання традиційних банкнот.
Терористичний удар засобами РЕБ по великому банку, на думку ЦРУ, є спроможним викликати системну кризу всієї фінансової системи розвинених країн, оскільки він знищує довіру суспільства до сучасних технологій грошового ринку. Безпосереднім наслідком такої атаки стане банкрутство дрібних та середніх фірм, що залежать від швидкості обертання коштів, а наступним етапом -- банкрутство страхових компаній. Головним результатом подібної терористичної акції стане відмова від використання кредитних карток, ажіотажний попит на готівку, різка зміна світової піни на дорогоцінні метали.
Продумана кампанія дезінформації, що могла б супроводжувати такий теракт, здатна продукувати системну кризу всього цивілізованого світу, підриваючи базові ідеологічні ціннісні постулати, що визначають напрямки розвитку особи та суспільства на Заході та у прозахідноорієнтованих соціальних прошарках у країнах "третього світу", а також у колишніх соціалістичних державах. Найстрашнішим є те, що, на думку фахівців Антитерористичного центру Федеральної Служби Безпеки (ФСБ) Російської Федерації, перейти до тероризму нового покоління спроможне будь-яке існуюче етнічно-релігійне або соціально-політичне терористичне угруповання, починаючи від ірландської IRA і завершуючи рухом алжирських фундаменталістів. При цьому "виявити портативну терористичну апаратуру РЕБ є ненабагато легшим, ніж виявити вибуховий пристрій; використання ж РЕБ-апаратури унеможливлює організацію оперативного переслідування та аналізу на місці теракту, тому що усі засоби зв'язку, охорони та відеоконтролю знищуються разом із головною мішенню -комп'ютерами та базами данних".
Очевидним стає, що "замовниками" ядерних матеріалів все частіше виявляються терористичні організації, які розглядають можливість доступу до радіоактивних матеріалів як метод шантажу урядів. Експерти ООН зазначають, що саме "технологічні" інтереси сучасних міжнародних терористів штовхають їх на шлях активізації інтеграції з транснаціональною мафією; при цьому дедалі більш очевидною стає неможливість встановлення тотального контролю за переміщенням радіоактивних матеріалів у світі. Наприклад, арабський дослідник проблеми розвитку ісламських терористичних організацій у сучасній Європі Хілал Хасан стверджує, що "алжирські терористи та бойовики курдської Робітничої парти отримують зброю через мафійні канали в Англії та ФРН, при цьому ніхто не дає гарантії, що вони вже не отримали доступу до ядерних матеріалів".
Отже, підбиваючи підсумок, слід підкреслити, що традиційний тероризм не загрожував суспільству як цілісній системі, майже не зачіпав засад його розвитку. На відміну від нього високотехнологічний та "ядерний" тероризм нової епохи спроможний продукувати системну кризу всього світового співтовариства або, щонайменше, кризу держав з розвиненою інфраструктурою інформаційного обміну. Досі відповіді на виявлений виклик не знайдено. Тому, вірогідно, одним із наслідків цієї ситуації стане те, що процес глобалізації управління розвитком цивілізації буде призупинено; водночас, на думку західних експертів, нинішні зусилля державних і правоохоронних органів не є достатніми для знищення тероризму, а тим більше для знищення його соціального та політичного підґрунтя, тому, на жаль, тероризм має всі можливості для продовження своєї руйнівної діяльності у XXI столітті.
(Переклад А. Дорошенко)
Додаток Б
Стаття Джозефа С. Най (молодшого), професора Гарвардського університету в часописі «Тайм»
Тероризм аніскільки не новий, він не є й чимось єдиним. Це давній метод ведення бойових дій, який часто визначають як навмисний напад на невинних з метою посіяти страх. Теракти в Нью-Йорку та Вашингтоні 2001 року були різким сплеском відомого з давніх часів явища. Однак нинішній тероризм відрізняється від того, яким він був у минулому.
Сьогодні засоби масового знищення стали мініатюрнішими, дешевшими і легкодоступнішимн. Так, як таймери, в атаках у Мадриді було використано мобільні телефони. Викрадення літака -- також річ відносно недорога. Нарешті, інформаційна революція надає недорогі засоби зв'язку й організації, що дозволяє групам, у минулому обмеженим регіональними або національними рамками, набути глобального масштабу. За деякими даними, «Аль-Каїда» створила свою мережу в п'ятдесяти або навіть більше країнах.
Зміни також сталися в мотивації й організації терористичних груп. Терористи в середині двадцятого століття зазвичай мали абсолютно визначену політичну мету, якій масове вбивство людей часто лише шкодило. Багатьох з них таємно підтримували уряди. Ближче до кінця століття радикальні угруповання виникли як екстремістські відгалуження кількох релігій. Найчисленнішими (десятки тисяч) були молоді мусульмани, які воювали проти радянської окупації Афганістану, під час чого їх навчали великій кількості різних технік, а багатьох з них вербували до організацій, що сповідають екстремістський погляд на релігійний обов'язок джихаду.
Ці технологічні та ідеологічні тенденції призвели як до збільшення кількості жертв, так і до того, що справлятися з тероризмом стало дедалі важчим. Внаслідок безпрецедентного масштабу атак «Аль-Каїди» увага зараз зосереджена на ісламістських екстремістах, і це правильно. Але було б помилкою обмежуватися лише ісламістськими терористами, бо при цьому випускається з уваги те, як завдяки розвитку технології в руках антисоціальних угруповань та індивідуумів опиняються руйнівні можливості, раніше доступні здебільшого лише урядам й арміям.
Люди з відхиленнями психіки існують у всіх людських спільнотах» і в них на озброєнні зараз такі засоби, про які раніше годі було й мріяти. Взяти, наприклад, Тімоті Маквея, який організував вибух федеральної будівлі в Оклахома-сіті 1995 року або секту «Аум сінріке», яка розпиляла зарин у токійському метро того ж року.
Кількість смертей постійно збільшувалася. У 70-і роки напад палестинців на ізраїльських спортсменів на мюнхенській олімпіаді та теракти угруповань на кшталт «Червоних бригад» привернули до себе увагу всього світу ціною десятків людських життів. У 80-і роки в терористичних актах загинуло 300 осіб. Теракти в Америці у вересні 2001 року забрали вже кілька тисяч життів. І ця ескалація насильства відбувалася без використання зброї масового знищення.
Якщо уявити собі, що в якомусь суспільстві антисоціальна група отримає доступ до біологічної або ядерної зброї, то цілком можливо, що терористам вдасться убити мільйони людей. Щоб знищити таку кількість людей у XX столітті, Гітлеру або Сталіну був потрібний апарат тоталітарного уряду. Зараз же легко уявити собі вбивство мільйонів екстремістськими угрупованнями або екстремістами-одинаками без будь-якої допомоги урядів.
Спроби досягнути згоди в ООН стосовно того, що ж таке тероризм, загрузли в політиці. Деякі скептики доводять, що той, хто для однієї людини терорист, для іншої -- борець за свободу, й отже, ставитися до придушення тероризму як до глобального суспільно корисного діяння -- це просто лицемірство сильних, які прагнуть обеззброїти слабких.
Це не обов'язково так. Не кожний національно-визвольний рух вдається до умисного вбивства невинних. Умисне вбивство цивільного населення (у війні або без неї) засуджує більшість основних релігій, в тому числі й іслам. Така поведінка неприйнятна, незалежно від того, чи виходить вона від сильних або ж від слабких. Хоча встановити межу, за якою починається тероризм, важко в рамках будь-якого його визначення» проте основне значення цього поняття досить ясне, щоб оголосити тероризм поза законом. Справді, багато країн підписали конвенції ООН, що зобов'язують їх боротися з окремими сторонами терористичної діяльності, незважаючи навіть на те, що ООН не досягла угоди з приводу офіційного визначення тероризму.
Сьогодні деякі держави надають притулок терористам, щоб нападати з їхньою допомогою на своїх ворогів, або тому, що вони надто слабкі, щоб контролювати могутні угруповання. Якщо кампанія з придушення тероризму ґрунтуватиметься на широких коаліціях, зосереджених на тому, щоб поставити поза законом напади на невинних мирних жителів, вона може, мати шанси на успіх. Справді, одним з уроків спроб, які роблять починаючи з 2001 року, є те, що широкомасштабної співпраці уникнути неможливо. У цьому сенсі метафора «війна з тероризмом» -- з її акцентом на військовій силі -- оманлива.
Використання цієї метафори невдовзі після терактів 2001 року можна було зрозуміти, але вона створює не менше проблем, ніж вирішує. Скільки часу триватиме ця війна і як це позначиться на громадянських свободах і на союзних відносинах? Бомбардування не допоможе в боротьбі з терористичними осередками в Гамбургу, Сингапурі або Детройті. Тільки тісне співробітництво у невійськовій сфері -- обмін розвідданими, транснаціональна поліцейська робота, відстеження фінансових потоків, а також діяльність із завчасної перевірки вантажних декларацій та списків пасажирів -- може допомогти впоратися з такою загрозою. Країни співпрацюють на догоду власним інтересам, але на ступінь співпраці впливав не лише військова міць країни, а й її «м'яка сила», привабливість.
Ось чому критики доводять, що політика Буша в Іраку була помилкою. Вона призвела до марної витрати «м'якої сили» Америки, відвернула увагу від Афганістану й «Аль-Каїди» і породила небезпеку того, що Ірак може стати притулком для терористів. Але критики Буша у країні та за кордоном мусять також зрозуміти, що попри колишні помилки, зараз життєво важливо дотримуватися єдиної стратегії, оскільки тероризм нікуди не зник.
(Переклад А. Дорошенко)
Додаток В
Виступ народного депутата України, віце-прем'єра ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів
Високодостойний Президенте! Шановні колеги!
Тема нашої дискусії -- «Терористичний виклик у державах -- членах Ради Європи». А будь-які виклики, звичайно, потребують адекватної відповіді. Простішого і оптимальнішого вирішення проблеми, здається, годі й шукати.
Однак, стосовно тероризму, ця універсальна формула: вик-лик-відповідь виявилась абсолютно неспроможною хоча б тому, їло ми намагаємося покарати вбивць уже після вчиненого ними кривавого місива. Але ж це не відповідь, шановні колеги, а радше безсилий гнів постфактум, де спрацьовує середньовічний принцип: око за око, зуб за зуб. У цьому ціркулюс віціозус, де покара за злочин завжди спізнюється, народжуватиметься і відроджуватиметься монстр тероризму, доки ми не розірвемо це порочне коло.
Але як його розщепити, не порушивши при цьому, прав людини, не посягнувши на свободу слова, та на всі ті норми, котрі й творять демократію? Питання, на жаль, далеко риторичне, коли зважити, що, під приводом боротьби з міжнародним злом, деякі «отці націй» уже сьогодні обзивають нормальних опозиціонерів терористами з усіма репресивними наслідками.
То як же відділити агнців від козлищ? Щоб відповісти на це, треба збагнути причину зловісного явища. Приміром, аби зупинити братовбивство в Іраку, треба просто звільнити країну від окупантів; себто, зліквідувати причину кровопролиття. Але чи можна прощати у цій війні проти іноземних зайд викрадення і страту заручників, вбивство своїх же співвітчизників? Де тут діють праведні месники-партизани, а де найманці, уражені патологічним збоченням легіонерів смерті? З'ясувати те на праведному суді можна знову ж таки тільки після видворення окупантів. За наявності ж режиму окупації і в Іраку, і в Палестині під шляхетним гаслом боротьби з поневолювачами, поряд зі справними партизанами діяли і діятимуть відверті мародери і психічно збочені вбивці. Але це лише верхня частина айсбергу причин. Корені жахливого явища -- у пластах століть. І хоч у шляхетному європейському сімействі про деякі речі не прийнято говорити, все ж наважусь порушити табу.
Отже, ми неодноразово у цій залі гнівно розвінчувати подвійні, а то й потрійні стандарти, коли дії затятих екстремістів у вигідних для когось випадках трактувались як визвольні змагання повстанців, а такі ж самі розбійники, але невигідні, називались справжнім іменем -- терористи. Хоча в обох випадках діяли звичайнісінькі вбивці. Тільки в першому іменувались визволителями, оскільки були вигідні американцям настільки, що на догоду їм вчинено варварські бомбардування Косова і Сербії. Причому з особливою злобою і нещадністю.
Варто визнати, що саме з Косова починається відлік глобального тероризму, який сягнув свого апогею в Іраку.
Я глибоко вдячний доповідачам і дослідникам цієї болючої теми. В основному поділяю тези проектів Резолюції та Рекомендацій. Але документи значно виграли б, коли б у них було зазначено, що агресія в Косові й Іраку -- то трагічна помилка керівництва США, оплачена кров'ю ї життям безвинних. Визнання цього гіркого факту було б до честі супердержави. І не тільки до честі, а й з огляду її власної безпеки. Бо не можна будувати своє благополуччя на нацьковуванні ісламу з православ'ям, на сатанізації спочатку сербів, а нині -- мусульман. Тисячолітня історія свідчить, що провокування слов'янофоби завжди було трагічним для її призвідців.
Відтак, для загального і власного добра цій наддержаві треба знайти силу і мужність подолати нав'язувану матеріалістами сліпу ненависть до народів, які не визнавали і ніколи не визнають над собою якогось одного світового зверхника. І якомога скоріше переходити до діалогу між цивілізаціями, а не пхатися зі своїм уставом у чужий монастир чи мечеть. Слід акцентувати на тезі про діалог цивілізацій.
Отож, давайте діяти спільно супроти терористів, в ім'я Бога і на славу Аллаха. Дякую за увагу.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Інформація як особливий ресурс в процесі прийняття рішень. Специфіка політичного аналізу, когнітивне картування. Контент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів. Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів.
курсовая работа [74,1 K], добавлен 11.12.2010Сучасний стан та майбутнє світової енергетики. Тенденції глобальної енергетики на найближчі десятиліття. Головні фактори енергетичної безпеки США. Фактори енергетичної безпеки Росії. Україна: стан та стратегії забеспечення енергетичної безпеки.
магистерская работа [243,8 K], добавлен 29.11.2007Миф как основной элемент, конструирующий политический дискурс. Язык - способ конструирования социальной реальности. Контент-анализ интернет-издания газеты "Украинская правда" для выявления способа воспроизведения данным мифом культурных механизмов власти.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 24.03.2015Політичні погляди Н. Макіавеллі, оригінальність його ідей. Макіавелізм як маніпуляція поведінкою. Аналіз форм правління, місце релігії в політиці. Засоби досягнення цілей у політиці: про жорстокість і милосердя, отримувана насиллям влада, любов народу.
курсовая работа [45,4 K], добавлен 08.10.2014Взаимозависимость различных социально-демографических факторов при потреблении политического контента. Особенности интернет-коммуникации молодых москвичей. Описание технологий, используемых в политическом сегменте Интернета для привлечения пользователей.
дипломная работа [71,7 K], добавлен 25.07.2017Предвыборная агитация: правовое регулирование, порядок и правила проведения. Анализ агитационных печатных материалов (обращений), опубликованных в ходе предвыборной агитации. Экспертный лист обращения: модель, контент-анализ обращений, подведение итогов.
курсовая работа [97,9 K], добавлен 28.03.2011Історична ретроспектива використання масових форм страху, залякування окремих людей і цілих народів як методу управління. Терор як феномен соціального життя. Тероризм як система поглядів і цілей. Методологія аналізу і типізація проявів тероризму.
реферат [35,7 K], добавлен 20.09.2010Поняття соціально-класової структури сучасного українського суспільства, його основні елементи та взаємозв'язок, аналіз окремих питань. Характер впливу сектору "верхнього середнього класу" на форми, способи та методи реалізації політичної влади.
контрольная работа [17,0 K], добавлен 16.03.2010Безпека людини в умовах громадянського суспільства. Особливості людського виміру безпеки в умовах глобалізаційних мирових процесів. Основні принципи, характерні у ставленні до індивіда. Характеристика узагальненої схеми вирішення проблеми його безпеки.
реферат [29,6 K], добавлен 28.05.2014Ющенко - Президент України, хроніка його сходження на вищий пост в Україні; отруєння і коментарі політиків та посадовців. Історичні обставини обрання В.А. Ющенка на посаду Президента, характеристика окремих рис, критичні зауваження до політичної позиції.
курсовая работа [95,0 K], добавлен 28.11.2010
