Законодавство України, що так чи інакше врегульовує питання політичної реклами, складається з цілої низки нормативно-правових актів, але лише Закон України «Про вибори народних депутатів України» дає визначення цього поняття.

Так, відповідно до вищезазначеного Закону, «політична реклама - це одна з форм передвиборної агітації оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків), розміщена за допомогою рекламних засобів, яка спонукає виборців голосувати за або проти певного суб'єкта виборчого процесу» [2].

Чітке визначення політичної реклами в засобах масової інформації міститься лише в Положенні Центральної виборчої комісії від 18 червня 1999 року «Про порядок використання засобів масової інформації для проведення передвиборної агітації під час виборів Президента України у 1999 році». Так, політична реклама - «це розповсюджена суб'єктами проведення передвиборної агітації інформація про кандидата у Президенти України, оплачена за рахунок коштів його особистого виборчого фонду, специфікою якої є емоційність, образність, повторюваність, виразність, лаконізм, а метою - пропаганда ідей, поглядів, програмних документів кандидата для формування його політичного іміджу, створення позитивної громадської думки про нього та бажаного впливу на подальшу поведінку учасників виборчого процесу; інформація про того чи іншого кандидата у Президенти України метою якої є створення його негативного політичного іміджу, має значення антиреклами». [ 13]

Але, базові закони, що регулюють питання проведення виборів, це визначення не сприйняли цілком, обмеживши поняття політичної реклами визнаючи її лише формою передвиборної агітації, що:

1. оплачена за рахунок коштів виборчих фондів партій (блоків),

2. розміщена за допомогою рекламних засобів,

3. спонукає виборців голосувати за або проти певного суб'єкта виборчого процесу

На сьогодні існування двох визначень політичної реклами на рівні закону та роз'яснення Центральної виборчої комісії породжує правові колізії як в розумінні, так і в регулюванні цього правового інституту.

На прикладі виборів 2010 року мала місце практика використання політичної реклами під прикриттям соціальної, а отже і не включалась у блоки політичної реклами.

Це питання потребувало поправок і 21 квітня 2010 року Верховна Рада України попередньо прийняла зміни до Закону України «Про рекламу», що істотно обмежують можливості видавати приховану політичну рекламу за соціальну. [1, 6]

За словами Олени Кондратюк, яка виступила одним з авторів законопроекту, суть внесених змін полягає в наступному: «соціальна реклама, що розповсюджується на замовлення органів державної влади та місцевого самоврядування, не повинна містити ніякої прив'язки до політичних сил, їх програм і заходів, лідерів і рядових членів. Якщо ж реклама спонукає голосувати за чи проти когось, вказує на політичну партію чи виборчий блок, то вона не вважатиметься соціальною, навіть попри свій суспільно значимий зміст, -- чи то буде антиалкогольна пропаганда, чи підтримка свободи слова, чи захист довкілля» [22].

Також, в парламенті зареєстрований законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо політичної реклами», який, зокрема, передбачає внести зміни в Закон України «Про рекламу» доповнивши його визначенням політичної реклами. Відповідно до цих змін, політичну рекламу слід визначати як «інформацію, що спрямована на формування позитивного або негативного сприйняття споживачами реклами політичних партій чи інших політичних об'єднань, їх членів та учасників, програм або таку що спонукає виборців підтримати те чи інше рішення під час реалізації форм прямої демократії» [2].

Слід також зазначити, що депутати Верховної Ради України на сьогодні розробили проект Виборчого кодексу України, в якому, зокрема, в розділі «Передвиборна агітація» пропонують визначення поняття «політична реклама». Так, у статті 199 «Форми і засоби передвиборної агітації» політична реклама визначається як «розміщення або поширення матеріалів передвиборчої агітації за допомогою рекламних засобів» [5]. При цьому варто зазначити, що політична реклама визнається як особлива форма передвиборної агітації, оскільки міститься в статті, що встановлює форми та засоби передвиборної агітації, але окремим пунктом, а не в загальному переліку.

Але, на сьогодні найбільш сприятливим для України, на мою думку, є прийняття окремого закону «Про політичну рекламу», де політична реклама буде розглядатися в 2 аспектах - як форма передвиборної агітації (коли така реклама обмежується часовим критерієм: моментом реєстрації партії як учасника виборчого процесу) та як самостійний вид реклами, що інформує про діяльність політичних партій, які таким чином мають можливість реалізувати своє конституційне призначення - сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян.

Також важливо законодавчо закріпити окремо порядок розміщення політичної реклами як самосійного виду реклами та встановити окремий порядок (щодо вартості, суб'єктів тощо) для політичної реклами як форми передвиборної агітації. Слід зазначити, що у Виборчому кодексі слід вживати поняття політичної реклами виключно як форми передвиборної агітації та необхідно детально прописати порядок розміщення, розрахунки та основні заборони щодо розміщення такої форми передвиборної діяльності.

Висновки

Висновки з історичного ракурсу політичної реклами можна сформулювати таким чином:

Фактором, що визначив формування реклами як специфічного виду суспільних комунікацій, стала потреба розвитку політичних, суспільних, міжособистісних відносин. Рівень цих відносин визначив форму і зміст самих послань.

Першими замовниками політичної протореклами виступають політики, організатори видовищ та інші активні громадяни.

Розвиток суспільних і політичних відносин в період пізнього середньовіччя зумовлюють виникнення прообразів ЗМІ (летючі листки, протогазета).

Винахід друкарського верстата формує передумови для кількісного і якісного розвитку реклами.

У Новий час паралельно з рекламою формувалися й інші типи комунікацій: пабліситі, пряма поштова реклама, фотореклама.

Виникає система державного врегулювання рекламної діяльності в розвинених країнах.

Теорія реклами стає предметом наукових досліджень. Починається викладання реклами як учбової дисципліни в провідних університетах світу.

В Україні до початку ХХ століття політична реклама була вже достатньо високорозвинутою частиною політичного бізнесу. Якісний рівень реклами був досить високий, з точки зору як дизайну, так і смислової завантаженості.

Політична реклама в умовах тоталітаризму, авторитаризму практично повністю асоціювалася з агітацією і пропагандою комуністичної або фашистської ідеології.

Так, Радвлада широко використовувала політичну рекламу з метою легітимації, підтримки належного рівня патріотизму в соціумі і прогнозування поведінки громадян.

Найважливішою передумовою формування сучасної вітчизняної політичної реклами став розвиток національної системи мас-медіа.

Рівень розвитку української політичної реклами в кінці ХХ - на початку ХХІ потребував формування адекватної правової, соціальної, інформаційної, кадрової і виробничої інфраструктури.

Необхідно підкреслити, що політична реклама стала однією з основних сфер суспільного життя людини. Вона дозволяє досягати мети в різних галузях політичної діяльності. Збільшення значення політичної реклами в сучасних умовах вимагає усвідомлення рекламістами ступеня соціальної відповідальності. При цьому очевидна необхідність створення механізмів контролю рекламної діяльності з боку суспільства.

Політична реклама пройшла довгий і складний шлях розвитку власної еволюції. Почавши свою історію ще в стародавньому світі, реклама за весь час існування задовольняла специфічні потреби людини в суспільних комунікаціях. При цьому її популярність то збільшувалася, то різко знижувалася. Цей складний процес визначався цільовою спрямованістю рекламодавців. Важливим чинником була також наявність свободи вибору у адресатів рекламних звернень у сфері політики, особистого і соціального життя.

Політична реклама має різні визначення, але у всіх них присутнє спільне - це комунікація, котра за допомогою засобів зв'язку впливає на установки людей відносно політичних суб'єктів або об'єктів. Такими суб'єктами можуть бути кандидати на виборах, діючі політики, політичні партії, організації, державні структури тощо. Політичними об'єктами можуть стати програми, політичні процеси, реформи, події, документи. Політична реклама формує імідж політиків, ідей, програм, політичних поглядів.

Політична реклама виникла разом з політикою. Вона з'явилася тоді, коли вперше з'явилися держави, і владі було потрібно вступити в комунікацію з населенням, щоб заручитися підтримкою населення для встановлення і збереження порядку, а також з метою поповнення армії. Державна влада визнала найзручнішим засобом - через інформацію - впливати на поведінку громадян. І цей засіб дійсно виявився найбільш зручним і ефективним впродовж багатьох століть і по сьогоднішній день.

Використана література

1. Закон України «Про рекламу»

2. Законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо політичної реклами» [Електронний ресурс]: №2068 від 14.02.2008 року http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31716;].

3. Закон України «Про вибори народних депутатів України» [Електронний ресурс]: №1665-IV від 25.03.2004 року - Режим доступу до журн.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1665-15.

4. Постанова Центральної виборчої комісії №96 від 18 червня 1999 року «Про Положення про порядок використання засобів масової інформації для проведення передвиборної агітації під час виборів Президента України у 1999 році» - Режим доступу до журн.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0096359-99;]

5. Проект Виборчого кодексу України [Електронний ресурс]: №4234-1 від 23.03.2010 року. Режим доступу до журн.: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=35014;

6. Проект закону про внесення змін до Закону "Про рекламу" (щодо ідентифікації соціальної реклами та регулювання окремих видів рекламної діяльності політичних партій та громадських організацій) №3002/П від 15.09.2008 року- http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33075].

7. Буртак С. Політична реклама як маніпулювання громадською думкою // Ї. - 2004. - №30.

8. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. - М.: Высшая школа, 1988. - 496 с.

9. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь: 4-е изд. - М.: Русский язык, 1996. - 846 с.

10. Егорова-Гантман Е.В., Плешаков К.В. Политическая реклама. - М.: Центр политического консультирования «Николло М», 1999. - 240 с.

11. Круглашов А.А. [Електронний ресурс]: Вибори: Обгортки та цукерки роблять на різних заводах. 15.03.2010. Режим доступу до журналу: http://versii.cv.ua/i/?p=7000

12. Лисовский С.Ф. Политическая Реклама. - М.: «Маркетинг», 2000. - 70 с.

13. «Освіта » [Електронний ресурс]: Політична реклама та її особливості, 2005

14. Политическая реклама /Е.В. Егорова-Гантман, К.В. Плешаков. - М.: Центр политического консультирования «Николо-М», 1999. - С. 91-110.

15. Прес-центр [Електронний ресурс]: Вибори президента України 2010; "Виборча кампанія 2010 в оцінках українських соціологів" 2010. Режим доступу до журн.: http://elections2010.ukrinform.ua/press-center

16. Ромат Е.В. Реклама. - СПб., 2002. - С. 8-25.

17. Стенограма засідання Верховної Ради України[Електронний ресурс]: засідання тридцять перше від 14 квітня 2010 року. Режим доступу до журн.: [:http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/14041006_31.htm.].

18. Уперов В.В. Реклама - ее сущность, значение, историческое развитие и психологические основы // Гермес. Торговля и реклама. - СПб.: Аллегория, 1994. - С. 361-440.

19. Ученова В.В., Старых Н.В. История рекламы: детство и отрочество. - М.: Смысл, 1994. - 96 с.

20. Халілова-Чуваєва Ю.А., Подобна В.А.Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, УкраїнаОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ В УКРАЇНІ http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Politologia/76406.doc.htm

21. «Українська правда» [Електронний ресурс]: Передвиборча реклама як внутрішній світ політичних партій, О. Краснопьоров; 26 жовтня 2010.

Режим доступу до журн.:

http://www.pravda.com.ua/columns/2010/10/26/5512523/

22. «Українські новини» [Електронний ресурс]: рекламна кампанія з виборів Президента України, «Телекритика» 10-04-2010

Режим доступу до журн.: http://www.telekritika.ua/news/2010-02-10/51048?theme_page=70&

23. Політичні блоги «Politiko» [Електронний ресурс]: Політико-психологічний аналіз аудіовізуальної політичної реклами Юлії Тимошенко у передвиборчій кампанії 2010 року: В. Шарлай. 2010 - Режим доступу до журн.: http://politiko.ua/blogpost48406

24. Центральна виборча комісія [Електронний ресурс]: Кандидати на пост Президента України, 17 січня 2010. Режим доступу до журн.: http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011

Размещено на Allbest.ru