Система оптичного розпізнавання образів
Огляд інтелектуальних принципів організації процесу розпізнавання символів. Розробка системи безклавіатурного введення документів у комп’ютер. Опис і обґрунтування проектних рішень; розрахунки і експериментальні дані; впровадження системи в експлуатацію.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.05.2012 |
| Размер файла | 182,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4.3 Функції обробки графічних зображень
При зміні кута та деформаціях зображення головну роль має перетворення координат, яке дозволяє виконувати масштабування, поворот.
Точка, що є одиницею зображення, представляється вектором (x,y). Аналогічно відрізок лінії чи інша сукупність точок представляється у вигляді:
(4.11)
Основним методом реалізації масштабування та повороту служить метод, у відповідності з яким формується добуток матриці T перетворення 22 на координати (X,Y) вихідної групи точок.
(4.12)
Координати (X*,Y*) графічного зображення після перетворення переходять в координати (aX+bY, cX+dY), і як показано на малюнку 4.3, з'являється можливість за допомогою матриці перетворення T автоматично виконувати збільшення або зменшення зображення та поворот на кут навколо початку координат.
Y Збільшення та зменшення
розмірів по координаті X в a раз
в a раз, по - в d раз
в d раз
X
Поворот на кут проти
годинникової стрілки
Мал. 4.3 Поворот та масштабування
При складному перетворенні T1, T2, …, Tm, яке включає різні кроки масштабування з подальшим поворотом, можна провести обчислення однієї матриці T наступним чином:
(X*,Y*) = (X,Y)T1 T2 …Tm = (X,Y)(T1 T2 …Tm) =
(X,Y)TT (4.13)
Як видно з даної формули, своєрідні перетворення збільшують швидкість обробки координат. [7].
4.4 Розпізнавання
Основними типами символів, що розпізнаються в OCR-системах, являються стилізовані друковані та рукописні символи, що наносяться магнітною або звичайною типографічною фарбою, символи машинописних та типографських нестилізованих шрифтів; нестилізованих рукописних символів.
Символи стилізованих шрифтів спеціально пристосовані для автоматичного читання, тому процес їх розпізнавання більш простий в порівнянні з розпізнаванням символів неспеціалізованих шрифтів або рукописних символів.
Основними типами стилізованих шрифтів в даний час являються ISO-A ISO-B, які рекомендовані Міжнародною організацією по стандартам ІСО в якості міжнародних стандартів. Ці шрифти, доповнені літерами російського алфавіту і отримали назви РОС-А та РОС-Б, прийняті в якості ГОСТ 16330-85 в колишньому СРСР. Найпростіші методи розпізнавання символів стилізованих та стандартизованих шрифтів основані на їх порівнянні з еталоном.
Простим методом розпізнавання -- є метод масок. Його суть заключається в тому, що попередньо відцентроване зображення об'єкту, що розпізнається, порівнюється з масками - еталонами, розробленими для усіх символів даного алфавіту. Мірою схожості служить скалярний добуток векторів зображення символу і маски. Рішення приймається на користь тієї маски, для якої цей добуток мінімальний (максимальний). Ймовірність помилки розпізнавання в розглянутому методі залежить від розподільних властивостей маски: чим вищі ці властивості, тим менша ймовірність помилки.
При розпізнаванні друкованих символів нестилізованих шрифтів виділяють дві задачі:
розпізнавання символів одного і того ж (стандартизованого) шрифту;
розпізнавання символів різних шрифтів.
Прикладом першої задачі являється зчитування машинописного тексту, другої -- типографічного. Рішення останньої значно важче, чим першої через те, що зумовлено в першу чергу безліччю гарнітур шрифтів, яка містить типографський текст. Крім того, символи однієї і тієї ж гарнітури розрізняються розмірами по горизонталі та вертикалі, нахилом та товщиною шрифтів, кроком друку в рядку. В той же час машинописні символи мають стандартні розміри по горизонталі та вертикалі, однаковий нахил та товщину шрифтів, постійний крок друку вздовж рядку, що спрощує процес розпізнавання.
Найпростішим методом розпізнавання символів стандартизованих шрифтів являється метод зондів. Згідно цього методу, зображення символу накладається на матрицю, яка складається з декількох груп паралельно з'єднаних елементів матриці, кожна з яких являється зондом. Приклад розміщення зондів на матриці при розпізнаванні арабських цифр приведений на малюнку 4.4.
При накладенні символів на поле з зондами кожен з них активізує ті зонди, які його перетинають. Кожному символу відповідає своя комбінація активізованих та неактивізованих зондів, що дозволяє їх класифікувати. Цей метод допускає незначні варіації у розмірах, орієнтації та зміщенні символів, що мають місце в друкованому тексті.
Проте він застосовується лише до обмеженого алфавіту символів і представляє достатньо високі потреби до точності центрування та якості друку документів.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мал. 4.4 Накладання об'єкту на матрицю зондів
4.5 Тестування роботи системи
Оскільки неможливо спрогнозувати ймовірний шлях розгалуження роботи програми, так як наперед не відомо які методи розпізнавання будуть використовуватись, то визначити якісь певні розрахунки по затримках роботи програми є дуже складним процесом. Тому для перевірки швидкодії та коректності реалізації даної задачі було виконано тестовий експеримент. Для тесту було використано текст з методичного посібника не найкращої якості. Сканування сторінки тривало 24 секунди, а розпізнавання тексту зайняло 1 хвилину 43 секунди. В результаті отримали документ в форматі RTF. При розпізнаванні програма не змогла розпізнати 3 символи. Але після того, як користувач впізнав ці символи в режимі редагування, система самонавчання внесла дані в базу шрифтів і при повторному розпізнаванні - текст було розпізнано без помилок. Графічний об'єкт було збережено окремо у файлі формату BMP.
Копія оригіналу документа та результат роботи програми знаходиться в додатку 3.
5. МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ
При впровадженні системи у виробництво необхідно дотримуватись наступних умов.
При виборі сканеру для розпізнавання тексту бажано дотримуватися наступних параметрів:
Швидкість сканування текстової сторінки - час сканування не повинен перевищувати 30 секунд. Якщо необхідно сканувати послідовно декілька сторінок, то потрібно мати автоматичну подачу паперу, це значно підвищить швидкодію системи. Тому при виборі сканера необхідно звернути увагу на наявність відповідної опції. В більшості недорогих моделей ця потрібна опція відсутня.
Якість розпізнавання - висока якість створює найкращі умови для високої швидкості розпізнавання тексту з допомогою OCR-програми. Для сканування та подальшого розпізнавання тексту слід підібрати сканер з оптичною спроможністю не менш 600 dpi.
Глибина кольору - оскільки сканування тексту виконується з глибиною кольору в 1 біт, то цей параметр не має особливого значення.
Вибір спроможності - якщо необхідно сканувати фрагмент журнальної або газетної сторінки або машинописний текст то достатня спроможність 200 dpi. Більш висока спроможність необхідна тільки для того, щоб сканувати текст з шрифтом розміром менше 10 пунктів (близько 4 мм у висоту).
Вибір типу файлу - як правило, програма розпізнавання тексту одразу ж записує прочитану сторінку на диск. Отже, зберігати графічний файл не потрібно. Збережіть прочитаний текст у форматі RTF.
Також необхідно визначитись із способом підключення сканера до комп'ютера. Можливі наступні способи підключення:
через інтерфейс SCSI;
через паралельний порт;
через послідовний порт.
Інтерфейс SCSI кращий, так як забезпечує високу швидкість роботи, універсальний, але він дорожче коштує і потребує певного досвіду при інсталяції та експлуатації (славнозвісні заглушки). Через інтерфейс SCSI підключаються, як правило, планшетні сканери і дорогі моделі протяжних.
Паралельний порт повільніший, але більш зручний для володарів портативної техніки і недосвідчених домашніх користувачів, тим більше, що зберігається можливість підключення принтера.
Послідовний порт ще більш повільний. При підключенні малогабаритного сканера через порт можна відмовитись від додаткового шнура живлення, але це виправдано тільки для ручних моделей, протяжні ж можуть превантажити блок живлення комп'ютера.
Крім апаратного,важливий також і програмний інтерфейс. При виборі сканеру зверніть увагу на наявність драйверу TWAIN і його версію. Можуть виникнути проблеми, якщо драйвер і програма не сумісні, наприклад, 32- та 16 - розрядні. При цьому передбачається, що Ваша робоча операційна система буде одна із версій Windows.
До параметрів комп'ютера слід вказати об'єм оперативної пам'яті (32Mb) та об'єм жорсткого диску (2,1Gb). Але чим більше пам'яті, тим краще.
Для розпізнавання використовується самий простий режим сканування - чорно-білий (Line-art). При скануванні дуже важливо правильно встановити яскравість (Brightness), тому що цей параметр істотно впливає на якість розпізнавання. Правило установки яскравості просте: як поява «сміття» (зайвих точок, не властивих документові), так і сильне освітлення оригіналу (зникнення важливих точок оригіналу) призводять до втрати якості розпізнавання.
Для добору яскравості можна скористатися системами автопідбору яскравості: апаратної (AccuPage) або програмної. Проте досвідчений користувач легко визначає потрібну яскравість «на око», тим більше, що для документів одного виду яскравість та сама.
6. ЗАХОДИ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ ТА ТЕХНІЦІ БЕЗПЕКИ
6.1 Особливості роботи на ЕОМ
Із впровадженням передових досягнень науки та техніки у виробництво людині дедалі більше відводиться не просто роль виконавця певних фізичних операцій з матеріальними предметами, але й оператора, який працює з масивами даних з інформацією, що дає можливість здійснювати контроль та цілеспрямоване керування як найпростішими автоматизованими системами, так і складними технічними комплексами. Наявність людини-оператора (ЛО) призводить до того, що показники надійності системи людина-машина (СЛМ) перевершують відповідні показники повністю автоматизованої системи з п'ятикратним резервуванням. Проте в цьому випадку загальна надійність СЛМ буде значною мірою визначатися станом ЛО. Разом з тим залишаються високі рівні аварійності та професійного травматизму, викликані зниженням працездатності та продуктивності праці внаслідок розвитку у ЛО стану нервово-емоційної напруженості, стомлення, стресу. На стан умов праці ЛО в автоматизованих системах впливають ергономічне забезпечення робочого місця та фактори середовища, які змінюють функціональний стан оператора. Трудова діяльність ЛО характеризується такими особливостями:
робота з великими масивами інформації, яка викликає стан оперативної напруженості;
підвищене стомлення зорового аналізатора, пов'язане з пульсаціями яскравості дисплея та розмитістю меж знакової та графічної інформації;
виникнення статичного напруження різних груп м'язів;
наявність джерела підвищеного електромагнітного фону поблизу робочого місця.
У операторів персональних комп'ютерів (ПК) через 1,5-2 години безперервної роботи з ПК розвивається стан напруженості і стомленості та найбільше навантаження відчуває серцево-судинна система оператора.
Істотними негативними факторами, які діють на організм людини під час роботи за ПК, є високі рівні електромагнітних (ЕМП), електростатичних (ЕСП) та магнітних полів (МП), створюваних відеотерміналами.
6.2 Вплив електромагнітного поля на організм користувача
Біля екранів дисплея виникають електростатичне та електромагнітне поля, які негативно впливають на організм. На проміжку 1/6 довжини хвилі джерела переважають поля індукції, на більш далекій відстані створюється зона випромінювання. В зоні індукції людина знаходиться в електричних та магнітних полях, які періодично змінюються, а в зоні випромінювання - в електричному полі з рівними та одночасно перемінними електричною та магнітною складовою.
Інтенсивність електромагнітного поля на робочому місці користувача може коливатись в залежності від потужності, відстані від джерела і віддзеркалення від навколишніх поверхонь.
Електромагнітні поля впливають на функціональний стан вегетативної та центральної нервової системи; можливі зміни температури тіла, пульсу, посудних реакцій та інше.
Біологічній вплив сантиметрових хвиль впливає насамперед в серцево-судинних та вегетативних порушеннях; при постійній дії малих інтенсивностей опромінення біологічний вплив проявляється переважно в функціональних змінах нервової системи, які проявляються в загальній слабості, в'ялості, підвищеній подразливості.
Ступінь біологічного впливу поля на організм користувача залежить від частоти електромагнітних коливань і інтенсивність поля на робочому місці. Інтенсивність поля в свою чергу залежить від потужності, характеру випромінюваних елементів та степені екранування дисплею.
6.3 Електромагнітні випромінювання та їх вплив на організм людини
Першим проявленням дії електромагнітного випромінювання є нагрівання, яке може призвести до змін і також ушкодженням тканин та органів. Нагрів особливо небезпечний для органів зі слабкою терморегуляцією, котрі мають не велику кількість кровоносних судин чи недостатній кровообіг (очі, нирки, кишечник, сечовий міхур, сім'яники). Електромагнітна енергія довжиною хвилі 1-20 см. викликає катаракту.
Таблиця 6.3 - 1
Гранично допустима напруженість електромагнітного поля на робочих місцях
|
Електрична складова |
Магнітна складова |
|||
|
Частота поля, Гц |
Гранично допустима напружність В/м |
Частота поля, Гц |
Гранично допустима напружність В/м |
|
|
Постійна напруга |
20000 |
Постійна напруга |
30000 |
|
|
50 |
5000 |
1000-30000 |
100 |
|
|
60000-3000000 |
50 |
60000-1500000 |
5 |
|
|
3000000-30000000 |
20 |
30000000-50000000 |
0,3 |
|
|
30000000-50000000 |
10 |
30000000-50000000 |
0,3 |
|
|
50000000-300000000 |
5 |
30000000-50000000 |
0,3 |
Якщо довго знаходитись в зоні дії електромагнітних полів наступає передчасна втомлюваність, сонливість чи порушення сну, з'являються головні болі, наступає розлад нервової системи та інше. При систематичному опромінюванні спостерігається зміна кров'яного тиску, затримка пульсу, нервово-психічні захворювання та трофічні явища (випадання волосся, хрупкість кісток...).
Таблиця 6.3 - 2
Гранично допустима щільність потоку енергії ЕМП при неперервному опромінюванні
|
Щільність потоку енергії, Вт/м2 |
Час опромінення |
Примітки |
|
|
до 0,1 |
Робочий день |
-- |
|
|
0,1 - 1,0 |
Не більш 2 г. |
В інший робочий час щільність потоку енергії не повинна перевищувати 0,1 Вт/м2 |
|
|
1 - 10 |
Не більш 20 хв. |
При умові користування захисними очками. В інший робочий час щільність потоку енергії не повинна перевищувати 0,1 Вт/м2 |
Біологічна дія одного і того ж по частоті електромагнітного поля залежить від напруженості чи щільності потоку потужності для діапазону більш 300 МГц.
Якщо виміряти, наприклад, характеристики ЕСП та ЕМП на відстані 30 см від поверхні екрана, то Е=150 В/м, Н=0.1 А/м (при 1,5<f<125кГц), гранично допустимий рівень (ГДР) становить: E=5B/м (при тих самих значеннях f). У зазначених частотних діапазонах виміряні величини ЕМП або перевищують ГДР, або близькі до них. Необхідно також враховувати, що в реальній ситуації при одночасній дії цих полів різних діапазонів на людину енергетичне навантаження буде підсумовуватись. З метою поліпшення умов праці на робочому місці, оснащеному ПК можуть бути запропоновані такі заходи:
діагностування психофункціонального стану людини у процесі діяльності, що дає можливість визначити моменти настання стану напруженості та стомлення;
обмеження часу роботи на ПК;
введення методів регуляції ПФС ЛО в процесі діяльності;
застосування заземленої клавіатури, зволоження повітря у приміщені чи використання аероіонізаторів з метою зниження рівнів статичної електрики;
проведення вимірювань ЕМП, ЕСП, МП поблизу екранів дисплеїв та виявлення найбільш небезпечних для здоров'я частот електромагнітного спектра;
уточнення існуючих та введення нових ГДР, санітарних та гігієнічних нормативів при роботі з ЕМП, ЕСП та МП;
додаткове екранування бічних та задніх стінок відеотерміналів;
застосування захисних екранів на відеотерміналах.
Заходи, необхідні для нормальних умов праці при роботі за дисплеєм
Заходи по створенню нормальних санітарно-гігієнічних умов для роботи користувачів ЕОМ заключаються в наступному:
приміщення оснащене дисплеєм розміщується в північно-східній частині споруди;
ділянки підготовки даних ВЦ розміщені в окремих приміщеннях, а не в залах ЕОМ;
площина на одного працюючого з дисплеєм не менш 4,5 м2. Проміжок між робочими місцями, які оснащені дисплеями не менш 1,5 м. В ряду и не менш 1 м. Між рядами;
рівні шуму на робочому місці користувачів ЕОМ не повинні перевищувати значень, встановлених ГОСТ 12.1.003-83 (СТ СЕВ 1931-79);
параметри мікроклімата в дисплейних залах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 «Повітря робочої зони».
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги:
температуру повітря в дисплейних залах підтримують в рамках від 22 до 24 градусів Цельсія при відносній вологості від 40 до 60 % та рухомості не більш 0,2 м/с;
приміщення ОЦ обладнані установками кондиціювання повітря. Системи вентиляцій та кондинціювання повітря оснащені пристроями для віброгашення
в приміщеннях з дисплейним залом передбачено загальне штучне освітлення. Систему загального освітлення виконують керуючись заходами СИ та П II-4-79 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування.»
робочі місця, облаштовані дисплеями, розташовані таким чином, щоб в полі зору оператора не попадали вікна та освітлювальні прибори. Відеотермінали розташовані під кутом 80-105 град. до вікон та на відстанні не менш 2,5 м. від стінки з вікнами, заборонено використовувати освітлювальні пристрої ЛАЦ та ЛД;
в полі зору оператора, працюючого з дисплеєм, не повинні попадати поверхності інтер'єру кімнати, котрі мають зеркальні віддзеркалення. Співвідношення яркості екрану та найблищих поверхнь навкруги не повинно перевищувати 5:1.
6.5 Організація робочого місця користувачів ПЕОМ
Заходи по організації робочого місця, оснащеного дисплеями:
робоче місце користувача відеотерміналу ЕОМ обладнано з вимогами ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ «Робоче місце при виконанні робіт сидячи.»
Загальні економічні вимоги ГОСТ 21889-76. Система людина-машина:
відстань від очей користувача до екрану дисплея складає 500-700 мм., кут зору 10-20 град., але не більше ніж 40 град., кут між верхнім краєм відеотерміналу та рівнем очей оператора складає не менш 10 град.;
конструкцією робочого місця забезпечено оптимальне положення працюючого (згідно з вимогами ГОСТ 12.2..032-78). Руки користувача розташовані на робочому столі в горизонтальному положенні, кут локтя складає 70-90 град. Необхідна добра опора для спини.
6.6 Режим роботи та відпочинку користувачів ЕОМ
Режим роботи та відпочинку користувача ЕОМ, працюючих з дисплеями:
види робіт, які виконуються за відеотерміналом ЕОМ наОЦ, розподіляються по ступеню концентрації уваги на екрані та на документі, ступеню нервово-емоційного, зорового та м'язового напруження, ступеню монотонності під час роботи;
в визначенні довжини безперевної праці з відеотерміналом необхідно застосовувати диференційованний підхід. При таких видах робіт, як редагування, набірка даних, підрахунок, тривалість робіт за дисплеєм при однократному виході на ЕОМ встановлюється в межах 1-2 робочих годин, в той час, як для інших (при відладці програм, роботі в діалоговому режимі, інтенсивному вводі даних) вводяться подовжені та більш частіші перерви;
для уникнення перенапруження організму, сумарний час роботи за дисплеєм повинен бути до 50% тривалості робочого часу;
різні види робіт потребують різного підходу до організації переривів. Частота та протяжність переривів від типу та інтенсивності виконуємої роботи. Для робіт, виконуємих з великим навантаженням - 10-15 хвилинний перерив після кожного часу роботи, а при неінтенсивній монотонній роботі - 10-15 хвилин через кожні 2 години.
6.7 Застосування захисних екранів
Незважаючи на те, що, за даними вітчизняних і зарубіжних авторів, параметри ЕСП і ЕМП, які утворюються біля екранів дисплеїв при роботі електронно-променевої трубки (ЕПТ), не перевищують нормативних значень, було встановлено, що застосування екранних фільтрів зменшує скарги користувачів ЕОМ на погане самопочуття.
Екранні фільтри повинні захищати людину від дії випромінювань ЕСП та ЕМП і забезпечувати комфортність у роботі (підвищувати контрастність зображення об'єктів, розрізнення і зменшення прямого і відбитого блищання екранів дисплеїв).
В обчислювальних центрах України застосовуються переважно захисні екрани трьох типів - сіткові, плівкові, і скляні. У деяких випадках застосовуються пластикові екрани.
Сіткові і плівкові екрани мають одну позитивну якість і багато негативних. Так сіткові екрани зменшуючи блищання, значно знижують контрастність і видимість об'єктів розрізнення, що неприпустимо, а плівкові - поліпшуючи видимість і контрастність зображення швидко вигорають плямами і ускладнюють видимість об'єктів розрізнення. Таким чином, фільтри цих двох типів для професійних користувачів, які тривалий час працюють з ВДП, непридатні. У Європі найбільшою популярністю на комп'ютерному ринку користувались скляні екрани, виготовлені шведськими фірмами, та італійською фірмою Xenium. Найкращим було визнано екран, що випускається фірмою Ergostar (Австрія), який забезпечує видимість 95% і має всі захисні властивості. Проте ці екрани багато коштують та недоступні для широкого застосування.
На основі гігієнічних вимог до захисних екранів для користувачів ЕОМ, які працюють з ВДТ, групою спеціалістів ОЦ "Київенерго" розроблені і виготовляються світлозахисні електроекрановані фільтри типу Bimsot і прозорі фільтри Arechrom. Ці фільтри можуть виготовлятися у вигляді окулярної оптики для захисту зорового аналізатора користувачів близько дискантних дисплеїв ЕТП з урахуванням необхідної корекції зору, а також у вигляді захисних екранів. Зразки цих фільтрів підлягали лабораторним дослідженням щодо їх фізичних параметрів. Як вихідні показники використані параметри випромінювань від екрана ВДТ СС1А вироблений фірмою Tompson (Франція). Матеріал, що досліджувався, розташовувався на відстані 15мм від джерела випромінювання нормально до потоку гамма і бета - частинок. Початкові значення напруги електростатичного поля становили 600 В/см. Значення видимості об'єктів розрізнення приведені до показника плоскопаралельної пластини. одержані дані наведені в таблиці 6.7-1.
Таблиця 6.7 - 1
Основні фізичні характеристики параметрів випромінювання матеріалів, що проходять тестування
|
Основні параметри (в відносних одиницях виміру) |
Акриловий пластиковий екран |
Фільтр Bsmsot |
Фільтр Arechrom |
|
|
Гамма-випромінювання |
0,7 |
0,21 |
0,22 |
|
|
Бета-випромінювання |
0,165 |
0,02 |
0,02 |
|
|
УФ-С (0,22...0,28 мкм) |
0,06 |
0,001 |
0,001 |
|
|
УФ-В (0,28...0,32 мкм) |
0,75 |
0,08 |
0,13 |
|
|
УФ-А (0,32...0,4 мкм) |
0,86 |
0,23 |
0,38 |
|
|
Для зримого світла (0,4... 10 мкм) |
0,89 |
0,52 |
0,98 |
|
|
Випромінювання НЧ діапазону (1,1...10 мкм) |
0,91 |
0,14 |
0,1 |
|
|
Напруга остаточного електростатичного поля, В/ см |
900 |
10 |
35 |
|
|
Свічення поверхні, % |
11 |
3,5 |
0,5 |
|
|
Зримість об'єктів розсіювання |
70 |
85 |
100 |
Дослідження показали, що скляні фільтри типу Bimsot і Arechrom забезпечують високий ступінь захисту від випромінювання. За офтальмо-ергономічними (висока видимість) та світлотехнічними (відсутність блищання) характеристиками ці фільтри адаптовані до умов роботи з сучасними засобами відтворення інформації. Корегуюча здатність лінз з покриттям відповідає загальним нормам оптометрії. На відміну від цих фільтрів пластиковий акриловий екран не має захисних властивостей від випромінювань, знижує видимість об'єктів розрізнення, підвищує блищання, але найнебезпечнішим є те, що він сприяє накопиченню електростатичних зарядів і підвищенню потужності ЕСП, що небезпечно для організму користувачів ЕОМ відповідно до ГОСТ 12.4.124-83.
Захисні засоби застосовувати треба. Проте обмежуватися застосуванням тільки захисних екранів не слід. Необхідно забезпечити на робочих місцях нормальні умови праці і відповідність параметрів робочого середовища з нормативними, а потім забезпечити їх захисними засобами у вигляді окулярів та екранів. Здійснення цих заходів у комплексі забезпечить збереження здоров'я користувачів ЕОМ та їх працездатність.
6.8 Пожежна безпека
При вмиканні дисплея починається робота електронно-променевої трубки, котра знаходиться під великою напругою. Неправильне використання ЕОМ може привести до тяжких пошкоджень електричним струмом та до виникнення пожежі. В кімнаті для комп'ютерів робоча напруга змінного струму 220/380 В. При невмілому поводженні із струмоведучими частинами напруга є небезпечною. У всіх випадках виявлення несправного електрообладнання, приладів та проводів необхідно негайно звернутися до спеціаліста.
Забороняється зачіпати стики з'єднувальних кабелів, торкатися екрану та тильної сторони монітора, класти диски, книги, зошити на монітор та клавіатуру, доторкатись оголених струмоведучих частин, схем, які знаходяться під напругою, самостійно проводити які не будь вмикання на головному розподільному щиті.
6.9 Обчислення показника дискомфорту для лабораторії
Дія сторонніх світлових подразнювачів, які призводять до посилення чи послаблення ефекту прямого подразнювача, називається зоровою індукцією. Посилення світлового ефекту прямого подразнювача - явище подовженої індукції, послаблення - негативної індукції.
Прикладом негативної індукції є явище дискомфорта, класифікується як відчуття напруження, яке виникає при неправильному розподіленні яскравості в просторі. При цьому зниження зорової функції не обов'язкове. Порушуються лише умови комфортності зору, що максимально проявляється в умовах, які визивають відчуття комфортності зору, призводить до відволікання уваги, зменшенню зконцентрованості, а також може призвести до зорового та загального втомлення.
Кількістний критерій суб'єктивного відчуття дискомфорту, викликаного одиначним дзеркальним джерелом може бути виражено формулою (6.1)
(6.1)
де Lc - яскравість дзеркального джерела в напрямку очей спостерігача, кд/м;
Wc - тілесний кут дзеркального джерела, сp;
Lag - яскравість навколишнього поля адаптації, кд/м;
(Адаптація - пристосування очей до змін умов освітлення. Завдяки механізму адаптації система зору володіє здатністю працювати в широкому діапазоні освітленості зіниці.)
F(Q) - функція, яка встановлює розташування дзеркального джерела;
a, b, c - показники ступеню, залежності від методів прийнятих для оцінки дискомфорту;
Для ГОСТ прийнятих на Україні, показник дискомфорту визначається за формулою (6.2).
(6.2)
де р - індекс позиції дискомфортної плями відносно лінії значення спостерігача по Лекшиу-Гату.
Для розрахунку показника дискомфорту пристосовують інженерний метод встановлення фактичного значення показника дискомфорту, формула(6.3)
(6.3)
де MT - табличне значення показника дискомфорту;
KM - поправковий коефіцієнт; який визначається за формулою (6.4)
(6.4)
де - реальний потік світла освітлювача в нижню півкулю, КЛМ;
- площина вихідного отвіру освітлювача, м
Для освітлювачів ПСО 02-2*40:
MT = 1,3
KM = 13
За формулою (6.3) визначаємо показник дискомфорту:
= 1,3 * 13 = 16,9
З проведеного розрахунку виходить, що в лабораторії дискомфортні умови роботи. Належить прийняти наступні міри:
замінити тип освітлювачів на прийняті для використання в комп'ютерних лабораторіях (тип ЛС);
відповідно розмістити пристрій штучного освітлення;
7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
7.1 Про необхідність ЦО та БЖД
Цивільна оборона - складова частина системи загальнодержавних заходів, які проводиться в мирний та воєнний час з метою захисту населення та народного господарства від зброї масового знищення та інших сучасних засобів нападу противника, а також для рятівних та термінових аварійно-відновлювальних робіт в зонах забруднення та катастроф та стихійних лих.
В останній час на землі виникають багато катастроф, стихійних лих, аварій, які несуть великі моральні та матеріальні збитки. Особливо на Україні, де в багатьох випадках підприємства, збудовані в часи Радянського Союзу з порушеннями багатьох технічних норм та правил безпеки, дуже велика загроза виникнення катастроф. З метою запобігання аварій, стихійних лих необхідне проведення заходів по підвищенню безпеки життєдіяльності та цивільній обороні.
7.2 Оцінка стійкості роботи стенду управління до впливу дії електромагнітного імпульсу
В природі ЕМІ можна зрівняти з електромагнітним полем розряду блискавки. Виникає ЕМІ в основному в результаті взаємодії гамма-випромінювання, яке утворюється під час вибуху, з атомами навколишнього середовища. Основними параметрами ЕМІ, які визначають вражаючі дії, є характер зміни напруги електричного і магнітного полів по часу - формі імпульсу і максимальної напруги поля - амплітуди імпульсу. Головна задача захисних пристроїв від ЕМІ недоступність наведених струмів до чутливих вузлів і елементів захисного обладнання.
В якості показника стійкості елементів системи до впливу ЕМІ ядерного вибуху можна прийняти коефіцієнт безпеки к, що визначається відношенням гранично допустимого наведеного струму, або напруги до наведеного, тобто створеному ЕМІ в даних умовах. Окремі елементи системи можуть мати різні значення коефіцієнта і тому стійкість системи в цілому буде характеризуватись мінімальним значенням коефіцієнта безпеки, що являється межею стійкості системи до впливу ЕМІ ядерного вибуху. Коефіцієнт безпеки є логарифмічна величина, що вимірюється в децибелах, дБ:
(7.1)
де UD - обмежена допустима наведена напруга;
UЕ - наведене (тобто створене) ЕМІ в даних умовах.
Вихідні дані:
Об'єкт розташований на відстані - 18км від ймовірної точки прицілу - R = 18км.
Очікуюча потужність боєзапасу g = 50кт.
Вибух наземний.
Ймовірне максимальне відхилення боєзапасу від точки прицілу rвідх - 0,5км.
На стенді управління встановлений блок управління, розвідна мережа пульта управління.
Електроживлення об'єкту від підстанції по кабелю довжиною - 100м (д = 100м). Коефіцієнт екранування кабелю r = 2. Допустиме коливання напруги мережі 10%, робоча напруга 380В.
Стенд управління складається із пульта управління, розвідної мережі і блоків управління двигунами. Пульт зібраний на мікросхемах, які мають струмопровідні елементи висотою h = 0,03м. Робоча напруга мікросхеми U = 12В.
Живлення блоку здійснюється від мережі 220В 10%. Розвідна мережа має горизонтальну лінію 50м і вертикальне відведення 1,25м, коефіцієнт екранування системи = 2.
Рішення:
Необхідно провести аналіз і оцінку стійкості усіх видів стенду управління електрозабезпеченням, які знаходяться на об'єкті. В якості показника стійкості елементів системи підлягаючої ЕМІ ядерного вибуху можна прийняти коефіцієнт безпеки:
Визначаємо можливу мінімальну відстань від центру вибуху до об'єкту:
Rx = Rr - rвід x = 18 -0,5 = 17,5 км
Розраховуємо очікуюче на об'єкті максимальне значення вертикальної ЕВ і горизонтальної ЕГ складових напруженості електричного поля:
(7.2)
(7.3)
За формулою (7.2) визначаємо максимальне значення вертикальної напруженності електричного поля
За формулою (7.3) визначаємо максимальне значення горизонтальної напруженності електричного поля
Визначаємо максимально очікуючу напругу наведення:
в системі електроживлення об'єкта в горизонтальних і вертикальних лініях.
UВ = 0, так як має вертикальне відведення
стенд управління розвідної мережі
блоків управління пульта
Визначаємо допустиму напругу наводок:
в системі живлення стенду:
на пультові управління:
в розвідній мережі стенду:
Результати заносимо в таблицю 7.2 - 1
Таблиця 7.2 - 1
Результати оцінки стійкості до впливу ЕМІ наземного ядерного вибуху
|
Елементи |
Допустима напруга наводок, В |
Напруга електрич. полів, В/ м |
Наводимі напруги в струмопровідних елементах, В |
Результати впливу |
|||
|
ЕВ |
ЕГ |
UВ |
UГ |
||||
|
Система живлення стенду |
418 |
96 |
3,3 |
-- |
165 |
Стенд в робочому стані |
|
|
Пульт управління |
132 |
96 |
3,3 |
1,4 |
-- |
||
|
Розвідна мережа |
242 |
96 |
3,3 |
60 |
82,5 |
Визначаємо коефіцієнт безпеки за формулою (7.1):
Висновки:
Коефіцієнт безпеки мінімальний К1 = 8 дБ. Стенд буде працювати, але для стійкості роботи об'єкту необхідно провести наступні інженерні заходи:
Кабель від підстанції до об'єкту помістити в стальні труби. На входах об'єкту встановити швидкодіючі пристрої, що вимикають.
Розвідну мережу стенду проложити в стальних трубах. На входах встановити швидкодіючі пристрої, що вимикають.
Пульт управління стендом і блоки, які до нього входять, необхідно заземлити.
8. ПІДРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБЛЕНОЇ СИСТЕМИ
8.1 Визначення трудомісткості та чисельності виконавців при розробці ПЗ
Розрахунок робиться на підставі збільшених норм часу на розробку програмних засобів обчислювальної техніки (ПЗ ОТ).
Характеристики ПЗ:
наявність потужного інтелектуального мовного інтерфейсу високого рівня з користувачем;
режим роботи в реальному часі;
розрахунки, що оптимізують швидкість розпізнавання символів з графічних документів;
можливість підключення до пакету програм нових модулів, які містять форми документів;
забезпечення налагодження ПЗ на зміну структур вхідних та вихідних даних;
При розробці трудомісткості враховуються наступні фактори:
кількість макетів вхідної інформації - 2;
вид використаної інформації (текстові документи, графічні документи з текстом, масив з текстом, масив з графічними даними);
ступінь новизни задачі: В - користуємося типовим проектним рішенням;
складність алгоритму: 3 - алгоритм, що реалізує стандартні методи рішення;
кількість макетів вихідної інформації - 2.
Таблиця 8-1
Трудомісткість виконання ПЗ по окремим стадіям проектування
|
Стадія |
Кількість людино-днів |
|
|
Технічне завдання |
22 |
|
|
Ескізний проект |
23 |
|
|
Технічний проект |
23 |
|
|
Робочий проект |
121 |
|
|
Впровадження |
18 |
|
|
Загальна кількість людино-днів, ТПЗ 1 |
207 |
ГР = 254 - кількість робочих днів одного спеціаліста за рік.
Так, як програма складається з 2-х підзадач, то собівартість обчислюються за формулою:
СПЗ = СПЗ 1 + СПЗ 2 (8.1)
де СПЗ 2 = 2496 грн. - собівартість 2-ої підзадачі.
Собівартість виконаних робіт розраховую шляхом помноження вартості одного людино-дня підготовки ПЗ (12 гривень) на об'єм робіт ТПЗ 1:
СПЗ 1 = ТПЗ 1 * 12(8.2)
де 12 грн - вартість одного людинно-дня підготовки ПЗ з відрахуваннями в соціальні фонди.
Підставляємо до формули (8.2) дані:
СПЗ 1 =207 * 12 = 2484 грн.
Підставивши в формулу (8.1) отриману собівартість визначаємо загальну собівартість ПЗ:
СПЗ = 2484 + 2496 = 4980 грн.
Ціна (капітальні вкладення) ПЗ визначається за нормативом рентабельності ():
КПЗ = СПЗ * 1,3(8.3)
За формулою (8.3) розраховуємо ціну ПЗ:
КПЗ = 4980 * 1,3 = 6474грн.
8.2 Обґрунтування капітальних вкладень
Розробка ПЗ і впровадження на підприємстві позицій, пов'язаних з модернізацією (удосконаленням) системи оптичного розпізнавання символів супроводжуються додатковими капітальними вкладеннями. Розрахунок капітальних вкладень проводимо на основі балансової вартості технічних засобів, необхідних для роботи економічного підрозділу підприємства, системи оптичного розпізнавання символів, а також витрат на фінансування науково-дослідних робіт і впровадження розробок у виробництво.
Таблиця 8-2
Розрахунок капітальних вкладень
|
Найменування технічних засобів і капітальних вкладень |
Сума по варіантах, грн. |
||
|
Базовий Б |
Проект Н |
||
|
Вартість ПЗ ЕОМ |
0 |
6474 |
|
|
Комп'ютер(1 шт.) |
3250 |
406.25 |
|
|
Сканер (1 шт.) |
0 |
300 |
|
|
Меблі (стіл, крісло) |
400 |
100 |
|
|
Всього витрат |
3650 |
7280.25 |
8.3 Визначення експлуатаційних витрат
Експлуатаційні витрати визначаю при умові роботи системи оптичного розпізнавання символів на протязі року.
Зарплата робітників розрахована за формулою:
ЗП = Ч * ЗР * 1,375(8.4)
Де Ч - чисельність персоналу за списком, чол.
ЗР = 0,6 * 8 * 21 * 12 = 1209,6 грн.
- номінальна середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.
1.375 - коефіцієнт відрахувань в соціальні фонди.
Для базового варіанту:
ЗП б = 1*1209,6*1,375 = 1663,2 грн.
Для нового варіанту:
ЗП н = 1*151,2*1,375 = 207,9 грн.
Вартість технологічних матеріалів визначаємо за початковою нормою витрат, (НМ) з урахуванням річного часу роботи технічних засобів (ГР) і вартості за 1 од. (ЦМ)
ТМ = НМ * ГР * ЦМ(8.5)
Для базового варіанту: ТМ б = 0
Для нового варіанту: ТМ н = 0
Витрати по амортизації визначаємо за нормою амортизації (25%) капітальних вкладень:
А = К * НАМ(8.6)
Для базового варіанту:
АБ = КБ * НАМ
АБ = 3650 * 0,25 = 912,5 грн.
Для нового варіанту:
АН = КН * НАМ
АН = 7280,25 * 0,25 = 1820.06 грн.
Витрати на ремонт і технічне обслуговування складають:
Для базового варіанту: РБ = 325 грн.
Для нового варіанту: РН = 70,24 грн.
Витрати на електроенергію визначаються з урахуванням споживчої потужності (П), річного часу роботи технічних засобів (ГР) і ціни 1 кіловат-години електроенергії (ЦЕ = 0.13 грн/кВт - година):
Е = П * ГР * ЦЕ(8.7)
Для базового варіанту
ЕБ = (0.12 + 0.2) * 254 * 8 * 0.13 = 84,53 грн.
Для нового варіанту
ЕН = (0.12 + 0.2 + 0.03) * 254 * 1 *0.13 =11,56 грн.
Результати розрахунків заносимо до таблиці 8-3.
Таблиця 8-3
Експлуатаційні витрати
|
Найменування статей витрат |
Позначення |
Величина, грн. |
||
|
Заробітна плата робітників (основна, податкова, відрахована в соціальні фонди) |
ЗП |
1663.2 |
207.9 |
|
|
Вартість технологічних матеріалів |
ТМ |
0 |
0 |
|
|
Амортизаційні витрати |
А |
912.5 |
1820.06 |
|
|
Технічне обслуговування і ремонт |
Р |
325 |
70.24 |
|
|
Споживання електроенергії |
Е |
84.53 |
11.56 |
|
|
Всього за рік |
ІБ = 2985.23 |
ІН = 2109.76 |
8.4 Визначення економічної ефективності
Економічна ефективність розраховується за такими показниками:
величина економічного ефекту розробника ПЗ;
величина економічного ефекту у споживача;
величина народногосподарського економічного ефекту;
період окупності додаткових капітальних вкладень.
Економічний ефект у розробника засобів програмного забезпечення розраховується за формулою:
ЕВ = (КПЗ - СПЗ) * N(8.8)
ЕВ = (6474 - 4980) * N = 1494 * 1 =1494 грн.
де N = 1 - кількість екземплярів ПЗ (тираж).
Економічний ефект у споживача при використанні ПЗ:
ЕСП =(ІБ - ІН) - ЕНК *(КН - КБ)(8.9)
де Енк = 0.2 - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень.
ЕСП = (2985,23 - 2109,76) - 0,2*(7280,25 - 3650) = 149.42грн.
Народногосподарський економічний ефект:
ЕНГ = ЕВ + ЕСП(8.10)
ЕНГ = 1494 + 149.42 = 1643.42 грн.
Період окупності додаткових капітальних вкладень за рахунок зниження експлуатаційних
ТОК = (КН - КБ) /(ІБ - ІН)(8.11)
ТОК = (7280,25 - 3650) / (2985,23 - 2109,76) = 4,15 року
Висновки:
Отримані значення економічної ефективності,а також періоду окупності, свідчать про економічну доцільність використання даної системи в документообороті підприємства.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
Інформація, в теперішній час, придбала самостійну комерційну цінність і стала широко розповсюдженим, майже звичайним товаром. Її виробляють, зберігають, транспортують, продають і купують. Для більш оперативного отримання інформації необхідно збільшити швидкість переведення документів в електронний вигляд. Це дозволить збільшити об'єм необхідної інформації для вирішення складних рішень в ринкових умовах.
Сучасне суспільство все частіше потребує використання систем оптичного розпізнавання символів для швидкої реєстрації даних про громадян (податкові декларації, паспортні дані, чеки та векселя, накази, списки і т.д.).
З вище приведеного економічного розрахунку можна зробити висновок про доцільність введення системи оптичного розпізнавання символів для ведення документації в різних галузях виробництва.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ ТА СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ
Brightness Яскравість -- величина, що визначає загальну кількість білого кольору в зображенні. Зображення, всі точки якого чисто білі, має максимальний рівень яскравості, а повністю чорне зображення -- мінімальний рівень яскравості.
Contrast Контрастність -- величина, що визначає діапазон яскравості або рівнів сірого в зображенні. Висококонтрастним вважається чорно-біле зображення без рівнів сірого, а низькоконтрастним -- зображення, в якому безліч відтінків, що відносяться ближче до середини діапазону рівнів сірого.
Color depth Глибина кольору -- кількість біт, які використовуються для представлення одного елементу зображення. Зображення, в яких один елемент представлений глибиною 24 біта або більше, в народі називають TrueColor-зображеннями («Дійсний» колір).
CPU Процесор (Central Processing Unit), це - 8086, 80286,…, Р5,…
Dpi Точок на дюйм (Dots per inch) -- одиниця вимірювання спроможності пристрою вводу (сканер, відеокамера,…) або виводу (дисплей, принтер, …). Для принтера / сканера ця величина визначає кількість точок, які можна надрукувати / відсканувати в одному дюймі по горизонталі / вертикалі.
Gamma Correction Зміна гами -- метод зміни яскравості окремих областей зображення, які складаються із відтінків, що відносяться ближче до середини колірного діапазону або діапазону рівнів сірого. За допомогою зміни гами можна значно покращити баланс сірого або кольору в зображенні шляхом освітлення або затемнення окремих областей.
Grayscale Рівні сірого -- відтінки сірого кольору, розміщені в колірній гамі по напряму від чорного до білого.
Halftone Напівтони -- режим представлення зображення шляхом розміщення чорних та білих точок з різноманітною ступеню щільності, представляючи таким чином рівні сірого.
Halftone cell Напівтонова комірка -- матриця з рівномірно розміщеними точками різного діаметру, які при відображенні на пристрої виводу створюють враження деякого рівня сірого кольору.
Line art TextЛінії /текст -- зображення, яке складається тільки із повністю чорних або білих фрагментів.
OCR Оптичне Розпізнавання Символів (Optical Character Recognition) -- процес витягу тексту із відсканованого зображення. Розпізнаний текст після цього може бути збережений у файлі для подальшої обробки у текстовому редакторі.
Resolution Спроможність ("разрешение") -- величина, що визначає можливості пристроїв вводу (сканера) або виводу (принтеру) по вводу/виводу зображення. Вимірюється в dpi (точок на дюйм).
SCSI Інтерфейс для підключення до комп'ютера різних периферійних пристроїв (Small Computer System Interface) (на даний час використовуються модифікації SCSI-1 та SCSI-2). Швидкість передачі даних по SCSI-кабелю може досягати 80 Mbps.
TWAIN Універсальний протокол обміну даними між сканером та програмним забезпеченням комп'ютера, який являється драйвером пристрою
БД База даних
ПЕОМ Персональна електрона обчислювальна машина
ЛОМ Локальні обчислювальні мережі
розпізнавання символ документ комп'ютер
Джерела інформації
Література
1. «Компьютерное Обозрение» журнал 9, 1996
2. «Компьютерное Обозрение» журнал 14, 1996
3. «Компьютерное Обозрение» журнал 21, 1996
4. «Компьютерное Обозрение» журнал 30, 1997
5. «Компьютерное Обозрение» журнал 27, 1998
6. Горелик А.Л., Скрыпкин В.А., Методы распознавания. Учеб. Пособие для вузов, Москва, Высш.школа, 1977г.
7. Мотоока Т., Хорикоси Х., Сакаути М. И др. - Компьютеры на СБИС: В 2х кн., Кн.2: пер. с японского - Москва, Мир, 1988.
8. А.Н. Писаревский, А.Ф. Чернявский, Г.К. Афанасьев, Системы технического зрения (принципиальние основы, аппаратное и математическое обеспечение)-- Ленинград: Машиностроение, 1988.
9. В.П. Бабак, В.С. Хандецький, Е. Шрюфер, Обробка сигналів: Підручник --Київ: Либідь,1996.
10. Навакатікян О.О., Кальнищ В.В., Стрюков С.М., Охрона праці користувачів комп'ютерних відео дисплейних терміналів.
11. «Охорона праці» журнал 5, 1997.
12. «Охорона праці» журнал 6, 1995.
13. Геслер В.М., Основы технической эстетики и эргономики, 1974.
14. Губський, Цивільна оборона.
15. Типовые нормы времени на программирование задач для ЭВМ, Москва, 1980.
16. Укрупненные нормы времени на разработку программных средств вычислительной техники, М. Экономика, 1988.
17. Машиностроительное черчение, под редакцией канд. Техн. Наук проф. Г. П. Вяткина, Москва «Машиностроение», 1985.
ДОДАТОК 1
Програма реалізації алгоритму криптографічного кодування ДГСТ 28147-89
unit Main;
{ $DEFINE INCTIFF}
interface
uses WinTypes, WinProcs, SysUtils, Classes, Graphics, Forms, Controls,
Menus,
StdCtrls, Dialogs, Buttons, Messages, ExtCtrls, UAbout,
{$IFNDEF VER90} { JPEG is not included in Delphi 2. }
JPEG, {$ENDIF}
{$IFDEF INCTIFF}
UITIFF,
{$ENDIF}
{ TWAIN version 1.7, 16/32 bit. }
twain, twa_apph, twa_glue, twa_acq, twa_capt,
ocr_main, segmentation, maska, zond, analiz;
type
TMainForm = class(TForm)
MainMenu: TMainMenu;
Panel1: TPanel;
StatusLine: TPanel;
File1: TMenuItem;
Panel2: TPanel;
Window1: TMenuItem;
Help1: TMenuItem;
N1: TMenuItem;
FileExitItem: TMenuItem;
WindowCascadeItem: TMenuItem;
WindowTileItem: TMenuItem;
WindowArrangeItem: TMenuItem;
HelpAboutItem: TMenuItem;
Edit1: TMenuItem;
CutItem: TMenuItem;
CopyItem: TMenuItem;
PasteItem: TMenuItem;
WindowMinimizeItem: TMenuItem;
SpeedPanel: TPanel;
OpenBtn: TSpeedButton;
SaveBtn: TSpeedButton;
sbSource: TSpeedButton;
sbAcquire: TSpeedButton;
CutBtn: TSpeedButton;
CopyBtn: TSpeedButton;
PasteBtn: TSpeedButton;
ExitBtn: TSpeedButton;
N2: TMenuItem;
N3: TMenuItem;
Acquire: TMenuItem;
Source: TMenuItem;
NativeXfer: TMenuItem;
FileXfer: TMenuItem;
MemoryXfer: TMenuItem;
N4: TMenuItem;
AutomaticFeeding: TMenuItem;
N5: TMenuItem;
FileShowUI: TMenuItem;
FileDisable: TMenuItem;
MsgLevel: TMenuItem;
MsgNone: TMenuItem;
MsgError: TMenuItem;
MsgInformation: TMenuItem;
MsgFull: TMenuItem;
FileOpenItem: TMenuItem;
FileSaveItem: TMenuItem;
N6: TMenuItem;
OpenDialog: TOpenDialog;
SaveDialog: TSaveDialog;
procedure FormCreate (Sender: TObject);
procedure WindowCascadeItemClick (Sender: TObject);
procedure UpdateMenuItems (Sender: TObject);
procedure WindowTileItemClick (Sender: TObject);
procedure WindowArrangeItemClick (Sender: TObject);
procedure FileCloseItemClick (Sender: TObject);
procedure FileOpenItemClick (Sender: TObject);
procedure FileExitItemClick (Sender: TObject);
procedure FileSaveItemClick (Sender: TObject);
procedure FileSaveAsItemClick (Sender: TObject);
procedure CutItemClick (Sender: TObject);
procedure CopyItemClick (Sender: TObject);
procedure PasteItemClick (Sender: TObject);
procedure WindowMinimizeItemClick(Sender: TObject);
procedure FormDestroy (Sender: TObject);
procedure SourceClick (Sender: TObject);
procedure AcquireClick (Sender: TObject);
procedure NativeXferClick (Sender: TObject);
procedure FileXferClick (Sender: TObject);
procedure MemoryXferClick (Sender: TObject);
procedure MsgNoneClick (Sender: TObject);
procedure MsgErrorClick (Sender: TObject);
procedure MsgInformationClick (Sender: TObject);
procedure MsgFullClick (Sender: TObject);
procedure AutomaticFeedingClick (Sender: TObject);
procedure FileShowUIClick (Sender: TObject);
procedure FileDisableClick (Sender: TObject);
procedure HelpAboutItemClick(Sender: TObject);
protected
procedure PMXferDone (var Msg: TMessage); message pm_xferdone;
procedure TWAIN_MessageHook;
private
{ Private declarations }
procedure CreateMDIChild (Name: string;
hWinBmp: HBitmap;
w, h: integer);
procedure ShowHint (Sender: TObject);
public
{ Public declarations }
AppIdentity: TW_IDENTITY;
{$IFNDEF VER90}
JPEGImage: TJPEGImage;
{$ENDIF}
end;
var MainForm: TMainForm;
implementation
{$R *.DFM}
uses ChildWin;
{$IFNDEF WIN32}
procedure AHIncr; far; external 'KERNEL' index 114;
{$ENDIF}
procedure TMainForm.FormCreate(Sender: TObject);
begin
Application.OnHint:= ShowHint;
Screen.OnActiveFormChange:= UpdateMenuItems;
{ TWAIN }
{ Set up the information about your application which you want to pass }
{ to the SM in this call. }
{ Move all these text strings off to a resource fill for a real }
{ application. They are here for easier readablilty for the student. }
{ init to 0, but Source Manager will assign real value }
with AppIdentity
do begin
Id:= 0;
Version.MajorNum:= 1;
Version.MinorNum:= 5;
Version.Language:= TWLG_ENG;
Version.Country:= TWCY_UNITEDKINGDOM;
{$IFDEF WIN32}
lstrcpy(Version.Info, 'TWAIN_32 v1.0.0 Application Name');
{$ELSE}
lstrcpy(Version.Info, 'TWAIN_16 v1.0.0 Application Name');
Подобные документы
Актуальність сучасної системи оптичного розпізнавання символів. Призначення даних систем для автоматичного введення друкованих документів в комп'ютер. Послідовність стадій процесу введення документу в комп'ютер. Нові можливості програми FineReader 5.0.
курсовая работа [4,5 M], добавлен 29.09.2010Огляд методів розпізнавання образів. Основні ідеї інформаційно-екстремального методу розпізнавання рукописних символів. Критерій оптимізації параметрів функціонування даної системи. Інформаційне та програмне забезпечення обробки рукописних символів.
дипломная работа [291,0 K], добавлен 14.10.2010Алгоритм оптичного розпізнавання образів. Універсальність таких алгоритмів. Технологічність, зручність у процесі використання програми. Два класи алгоритмів розпізнавання друкованих символів: шрифтовий та безшрифтовий. технологія підготовки бази даних.
реферат [24,5 K], добавлен 19.11.2008Історія досліджень, пов’язаних з розпізнаванням образів, його практичне використання. Методи розпізнавання образів: метод перебору, глибокий аналіз характеристик образу, використання штучних нейронних мереж. Характерні риси й типи завдань розпізнавання.
реферат [61,7 K], добавлен 23.12.2013Сегментація і нормалізація зображень. Основні функціональні можливості та режими роботи комплексу розпізнавання письмового тексту. Розробка комплексу оптичного розпізнавання символів. Шрифтові та безшрифтові алгоритми розпізнавання друкованого тексту.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 19.05.2014Комп’ютерне моделювання системи сегментації та розпізнавання облич на зображеннях. Підвищення швидкодії моделювання за кольором шкіри та покращення якості розпізнавання при застосуванні робастних boosting-методів. Розробка алгоритмів функціонування.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 02.07.2014Розробка, дослідження та реалізація методів вирішення завдань аналізу, розпізнавання і оцінювання зображень як один із провідних напрямків інформатики. Класифікація та аналіз існуючих методів розпізнавання образів, переваги та недоліки їх застосування.
статья [525,8 K], добавлен 19.09.2017Опис мови програмування PHP. Стратегія Open Source. Мова розмітки гіпертекстових документів HTML. Бази даних MySQL. Обґрунтування потреби віддаленого доступу до БД. Веб-сервер Apache. Реалізація системи. Інструкція користувача і введення в експлуатацію.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 21.12.2012Проблеми друкування шрифтом, який не підтримує програма друку. Створення програми завантаження свого шрифту у принтер. Опис та обґрунтування проектних рішень по проектуванню пристрою системи. Розрахунки та експериментальні матеріали, реалізація проекту.
курсовая работа [17,6 K], добавлен 08.08.2009Специфіка застосування нейронних мереж. Огляд програмних засобів, що використовують нейронні мережі. Побудова загальної моделі згорткової нейронної мережі. Реалізація нейромережного модулю розпізнавання символів на прикладі номерних знаків автомобілів.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 15.03.2022
