Гнучка система інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП № 9
Створення гнучкої клієнт-серверної системи інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП № 9 з застосуванням мови програмування PHP, системи керування базами даних MySQL. Розробка алгоритмів, програмна реалізація основних процедур системи.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.10.2012 |
| Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
До 1996 року питаннями відповідності комерційних реалізацій SQL стандарту займався в основному інститут NIST, який і встановлював рівень відповідності стандарту. Але пізній підрозділ, що займався СУБД, був розформований, і на даний момент всі зусилля з перевірки СУБД на відповідність стандарту лягають на її виробника.
Вперше поняття "Рівня відповідності" було запропоноване в стандарті SQL-92. А саме, ANSI і NIST визначали чотири рівні відповідності реалізації цьому стандарту:
· Entry (базовий)
· Transitional (перехідний) - перевірку на відповідність цьому рівню проводив тільки інститут NIST
· Intermediate (проміжний)
· Full (повний)
Легко можна зрозуміти, що кожен подальший рівень відповідності свідомо мав на увазі відповідність попередньому рівню. Далі, згідно цим сходам стандартів будь-яка СУБД, яка відповідала рівню Entry, могла заявляти себе як "SQL-92 відповідна", хоча насправді переносимість і відповідність стандарту обмежувалося набором можливостей, що входять в цей рівень.
Положення змінилося з введенням стандарту SQL: 1999. Відтепер стандарт придбав модульну структуру - основна частина стандарту була винесена в розділ "SQL/Foundation", всі інші були виведені в окремі модулі. Відповідно, залишився тільки один рівень сумісності - Core, що означало підтримку цієї основної частини. Підтримка решти можливостей залишена на розсуд виробників СУБД. Аналогічне положення мало місце і з подальшими версіями стандарту.
4.4.4 Процедурні розширення
Оскільки SQL не є мовою програмування (тобто не надає засобів для автоматизації операцій з даними), введені різними виробниками розширення стосувалися в першу чергу процедурних розширень. Це збережені процедури (англ. stored procedures) і процедурні мови-"надбудови". Практично в кожній СУБД застосовується своя процедурна мова.
4.5 MySQL
4.5.1 Термін
MySQL - вільна система керування реляційними базами даних.
Ця система керування базами даних (СКБД) з відкритим кодом була створена як альтернатива комерційним системам. MySQL з самого початку була дуже схожою на mSQL, проте з часом вона все розширювалася і зараз MySQL - одна з найпоширеніших систем керування базами даних. Вона використовується, в першу чергу, для створення динамічних веб-сторінок, оскільки має чудову підтримку з боку різноманітних мов програмування.
MySQL - компактний багатонитевий сервер баз даних. Характеризується великою швидкістю, стійкістю і простотою використання.
MySQL був розроблений компанією "ТсХ" для підвищення швидкодії обробки великих баз даних.
MySQL вважається гарним рішенням для малих і середніх застосунків. Вихідні коди сервера компілюються на багатьох платформах. Найповніше можливості сервера виявляються в UNІХ-системах, де є підтримка багатонитевості, що підвищує продуктивність системи в цілому.
Для некомерційного використання MySQL є безкоштовним. Можливості сервера MySQL:
· простота у встановленні та використанні;
· підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють із БД;
· кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн.;
· висока швидкість виконання команд;
· наявність простої і ефективної системи безпеки.
4.5.2 Ліцензування
MySQL має подвійне ліцензування. MYSQL може розповсюджуватися відповідно до умов ліцензії GPL. Але за умовами GPL, якщо якась програма використовує бібліотеки MySQL, то вона теж повинна розповсюджуватися за ліцензією GPL. Проте це може розходитися з планами розробників, не бажаючих відкривати джерельних текстів своїх програм. Для таких випадків передбачена комерційна ліцензія компанії MySQL AB, яка також забезпечує якісну сервісну підтримку. В разі використання та розповсюдження програмного забезпечення з іншими вільними ліцензіями, такими як BSD, Apache, MIT та інші, MySQL дозволяє використання бібліотек MySQL за ліцензією GPL.
4.5.3 Історія
Деякі дати з історії розвитку MySQL:
· перший внутрішній випуск MySQL - 23 травня 1995
· версія для систем Windows ( (Windows 95 і NT)) - 8 січня 1998
· версія 3.23: бета від червня 2000, стабільний випуск у січні 2001
· версія 4.0: бета від серпня 2002, стабільний випуск у березні 2003 (unions, query cache)
· версія 4.1: бета від червня 2004, стабільний випуск у жовтні 2004 (r-trees, subqueries)
· версія 5.0: бета від березня 2005, стабільний випуск у жовтні 2005 (cursors, stored procedures, triggers, views, XA transactions)
· версія 5.1: розробка велась із листопада 2005, стабільний випуск в листопаді 2008
· версія 5.4: бета в квітні 2009
· версія 6.0: в розробці
В січні-лютому 2008 Sun Microsystems придбала виробника системи керування базами данних MySQL за $1 млрд.
4.5.4 Критика
MySQL версії 5.1 має 20 відомих серйозних помилок в додаток до 35 дефектів версії 5.0. Критичні помилки іноді не виправляються протягом тривалих періодів часу. Одним із прикладів є критична помилка, що відома з 2003 року.
MySQL показує низьку ефективність при використанні її як сховище даних, це частково через нездатність використовувати кілька процесорів для обробки одного запиту. До того ж, MySQL часто критикують за те, що ця СУБД має розходження зі стандартом SQL щодо трактування NULL значень і значення за замовчуванням.
4.6.html
4.6.1 Термін
HTML (англ. HyperText Markup Language - Мова розмітки гіпертексту) - стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.
HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.
HTML разом із CSS та cкриптингом - це три основні технології побудови веб-сторінок.
HTML впроваджує засоби для:
· створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;
· отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;
· створення інтерактивних форм;
· включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.
4.6.2 Історія розвитку HTML
У 1980 році фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.
У 1989 році Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.
Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.
Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ "HTML теги" (HTML Tags). В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.
Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: "Hypertext Markup Language (HTML)" Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML.
Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому, створеного для браузера NCSA Mosaic, тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах. Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проекті Дейва Раджетта "HTML+ (Hypertext Markup Format)", було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми.
На початку 1994 року, після того, як проекти "HTML" і "HTML+" втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). В 1995 році Робоча група HTML завершила роботу над документом "HTML 2.0" (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML. Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.
Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445: 2000).
Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву "HTML 4.01 Recommendation". Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.
4.6.3 Версії
Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві в 1989 році.
· HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): Найперша версія, орієнтована лише на текст.
· HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): До тексту додаються атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.
· HTML+ (листопад 1993) Заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.
· HTML 2.0 (листопад 1995): Визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже "Історичний", також визнані застарілими попередні версії.
· HTML 3.0: Версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим.
· HTML 3.2 (14 січня 1997): В цій версії були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.
· HTML 4.0 (18 грудня 1997): В цій версії були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також, відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний).24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.
· HTML 4.01 (24 грудня 1999): Заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.
· HTML 5 (Working Draft,
· 5. April 2008): HTML 5 має новий словник побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM
· XHTML 1.0 (26 січня 2000): Висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML.1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.
· XHTML 1.1 (31 травня 2001): Після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.
· XHTML 2.0 (в розробці): Ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.
4.6.4 Документ HTML
Для поліпшення взаємодії, SGML вимагає аби кожна похідна мова (HTML у тому числі) визначала свою кодову таблицю для кожного документа, яка складається з репертуара (перелік різноманітних символів) та позиції символа (перелік цифрових посилань на символи з репертуара). Кожен документ HTML - це послідовність символів з репертуара.
HTML використовує найбільш повну кодову таблицю UCS (англ. Universal Character Set - Універсальний Набір Символів).
Проте, однієї кодової таблиці недостатньо для того, щоб браузери могли правильно відтворювати документи HTML. Для цього браузерам потрібно "знати" специфічну кодову таблицю документа, яку автор має зазначати завжди в елементі meta із параметром charset. За замовчуванням використовується кодова таблиця ISO-8859-1, відома також як Latin-1.
4.6.5 Семантичний HTML
Семантичний HTML - спосіб написання HTML, що віддає перевагу підкресленню смислу закодованої інформації радше за її подання (зовнішній вигляд). Ще з самого початку свого розвитку HTML мав у складі елементи семантичної розмітки, проте також мав і елементи презентаційної розмітки такі як font, i та center. Також HTML має семантично-нейтральні елементи span та div. З кінця 1990-х, коли Каскадні таблиці стилів почали належно працювати в більшості браузерів, авторам документів було рекомендовано уникати використання презентаційної розмітки HTML з метою розділення представлення і змісту.
У 2001 році, в статті про Семантичну павутину, Тім Бернерс-Лі та інші навели приклади шляхів, за якими, одного дня, "агенти" інтелектуального програмного забезпечення зможуть автоматично прочесати Всесвітню мережу та відшукати, відфільтрувати та встановити співвідношення попередньо непов'язаних фактів на благо користувачів. Такі агенти є незвичайними навіть зараз, але деякі з ідей Web 2.0, мешапів та сервісів порівняння цін стають все ближчими до реалізації. Основна відмінність між цими гібридними веб-додатками та семантичним агентом, який згадується у статті Бернерса-Лі, полягає в тому, що нинішні шляхи збирання та гібридизації інформації, як правило, створені веб-розробниками, які вже точно знають де шукати потрібну інформацію і яка в неї API-семантика.
Важливими типом веб-агента, який прочісує і читає веб-сторінки автоматично, проте без знання того, що він може виявити, є пошуковий робот. Цей програмний агент, залежить від семантичної ясності веб-сторінок, які він знаходить, оскільки в ньому використовуються різні методи і алгоритми зчитування та індексації мільйонів веб-сторінок в день, що забезпечує користувачів Інтернету пошуковими можливостями, без яких Всесвітня павутина була б корисна тільки на малу частину від її сучасних можливостей.
Для того щоб пошукові роботи мали можливість оцінити значення фрагментів тексту, які вони знаходять в документах HTML, а також для тих, хто створює мешапи та інші гібридні агенти, так само як і для більш автоматизованих агентів, необхідно аби семантичні структури, які існують в HTML набули широкого і рівномірного застосовування, щоб виділити зміст опублікованого тексту.
Елементи презентаційної розмітки є забороненими в останніх чинних специфікаціях HTML і XHTML, а також і в проекті HTML 5.
Добрий семантичний HTML також покращує доступність веб-документів. Наприклад, коли браузер або аудіо-браузер може правильно встановити структуру документа, він не буде витрачати час користувачів з вадами зору, на прочитання повторюваної або неактуальної інформації, якщо вона була розмічена правильно.
4.6.6 Проект специфікації HTML 5
HTML 5 - це наступна значна переробка стандарту HTML. Робота над створенням специфікації, відома під назвою "Web Applications 1.0", розпочата WHATWG в червні 2004 року.
HTML 5 спрямований на скорочення використання заснованих на плагінах, RIA-технологій, таких як Adobe Flash, Microsoft Silverlight і Sun JavaFX, хоча досягнення цієї мети займе багато років.
Специфікація HTML 5 зводиться до надання семантичного рівня мови розмітки і пов'язаних з ними семантичних рівнів API для сценаріїв задля авторизації доступних сторінок в Всесвітній павутині, починаючи від статичних документів і закінчуючи динамічними додатками.html 5 вводить ряд нових елементів і атрибутів, які відображають типову архітектуру сучасних веб-сторінок. Деякі з них є семантичними замінами загально-використовуваних блочних (div) і вбудованих (span) елементів, наприклад елемент nav (навігаційного блок сторінки) і footer. Інші елементи, забезпечують нові функціональні можливості через стандартизований інтерфейс, наприклад елементи audio і video.
Наразі специфікація має статус: "у розробці", та, як очікується, матиме його ще протягом трьох років, хоча розробка частин HTML 5 буде завершена і реалізована в браузерах ще до того, як специфікація отримає остаточний статус Рекомендації W3C.
4.6.7 XHTML
HTML, ймовірно, найбільш успішна мова розмітки документів у всьому світі. Проте, коли світові представили XML, було вирішено створити нову версію HTML, похідну від XML. Адже з XML-заснованим HTML інші XML-мови могли би включати частини XHTML, а XHTML-документи могли б включати частини інших мов розмітки. Також автори веб-документів могли б скористатися перевагами редизайну задля очищення деяких з найбільш неохайних частини HTML, а також додати деякі з нових необхідних функцій, таких як покращені форми. Нижче зазначені деякі переваги використання XHTML замість HTML.
Якщо документ є лише чистим XHTML 1.0 (не включає інші мови розмітки), то різниця між XHTML та HTML майже не помітна. Проте, оскільки стають доступними все більше і більше XML-інструментів (наприклад, XSLT для перетворення документів), переваги використання XHTML стають все більш помітними. Наприклад, XForms дозволяє досить просто керувати редагуванням документів XHTML (або будь-яких інших видів документа XML). Семантичні веб-додатки також зможуть скористатися документами XHTML за своїми потребами. Якщо документ більш ніж просто XHTML 1.0 (наприклад, у документі використовуються мови розмітки MathML, SMIL, або SVG), тоді переваги використання XHTML значно помітніші, адже HTML не підтримує такі комбінації мов розмітки в одному документі.
4.7 JavaScript
4.7.1 Термін
JavaScript - назва реалізації стандарта мови програмування ECMAScript компанії Netscape, базується на принципах прототипно-орієнтованого програмування. Найпоширеніше і найвідоміше застосування мови - написання сценаріїв для веб-сторінок, але, також, використовується для впровадження сценаріїв керування об'єктами вбудованими в інші програми.
Не зважаючи на схожість назв, JavaScript та мова програмування Java мають дуже мало спільного. Права на назву JavaScript належать компанії Sun Microsystems.
Розроблена в компанії Netscape. На теперішній час підтримується більшістю браузерів. Текст програми включається безпосередньо в HTML-документ і інтерпретується самим браузером. Застосовується в основному для часткової автоматизації обробки і маніпуляції даними, які використовує сторінка.
Станом на 2006 рік, останній стандарт мови - JavaScript 1.7 Якщо спрощено, то ECMA-262 є стандартизованим варіантом мови JavaScript. Стандартом ECMA-357 визначено E4X, розширення мови для роботи з XML.
4.7.2 Про мову
JavaScript має низку властивостей об'єктно-орієнтованої мови, але завдяки концепції прототипів підтримка об'єктів в нім відрізняється від традиційних мов ООП. Крім того, JavaScript має ряд властивостей, властивих функціональним мовам, - функції як об'єкти першого рівня, об'єкти як списки, каррінг (currying), анонімні функції, замикання (closures) - що додає мові додаткову гнучкість.
JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою Сі має наступні корінні відмінності:
· об'єкти, з можливістю інтроспекції і динамічної зміни типу через механізм прототипів
· функції як об'єкти першого класу
· обробка винятків
· автоматичне приведення типів
· автоматичне прибирання сміття
· анонімні функції
Семантика мови схожа з семантикою мови Self.
Приклад оголошення і використання класу в JavaScript (клас є одночасно функцією, оскільки функції - це об'єкти першого рівня):
function MyClass ()
{
this. myValue1 = 1;
this. myValue2 = 2;
}
var mc = new MyClass ();
mc. myValue1 = mc. myValue2 * 2;
Одна з популярних технологій, що дозволила зробити сторінки динамічнішими і забезпечити нові можливості - це динамічне завантаження і вставка даних в документ, що отримала назву AJAX.
4.7.3 Використання в HTML
При використанні в рамках технології DHTML JavaScript код включається в HTML-код сторінки і виконується інтерпретатором, вбудованим в браузер. Код JavaScript вставляється в теги <script></script> з обов'язковим по специфікації HTML 4.01 атрибутом type="text/javascript", хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript.
Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом "Hello, World!" усередині браузера:
<script type="text/javascript">
alert ('Hello, World! ');
</script>
Слідуючи концепції інтеграції JavaScript в існуючі системи, браузери підтримують включення скрипта, наприклад, в значення атрибуту події:
<a href="delete. php" onclick="return confirm ('Ви впевнені? '); ">Видалити</a>
Тут при натисненні на посилання функція confirm ('Ви впевнені? '); викликає модальне вікно з написом "Ви впевнені?", а return false; блокує перехід за посиланням.
Зрозуміло, цей код працюватиме тільки якщо в браузері є і включена підтримка JavaScript, інакше перехід за посиланням відбудеться без попередження.
Є і третя можливість підключення JavaScript - написати скрипт в окремому файлі, а по тому підключити його за допомогою конструкції:
<script type="text/javascript" src="http://Шлях_до_файла_зі_скриптом"></script>
4.7.4 Зневадження
При розробці великих і нетривіальних веб-застосунків з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів зневадження. Оскільки браузери від різних виробників дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації Об'єктної Моделі Документа, треба мати в руках зневаджувач для кожного браузера, якщо веб-застосування орієнтовано на нього.
На данний час Internet Explorer, Firefox, Opera, Google Chrome та Safari мають зневаджувачі для себе.
Internet Explorer має три звеваджувача для себе: Microsoft Visual Studio є найпотужнішим з цих трьох, слідом йде Microsoft Script Editor (компонента Microsoft Office), і нарешті існує безплатний Microsoft Script Debugger з базовими функціями. Веб-застосування для Firefox допоможе привести до ума додаток Firebug (зручно вбудований безпосередньо в браузер), або давніший відладчик Venkman, котрий також працює з браузером Mozilla. Drosera - це звеваджувач з WebKit engine, що супроводжує Apple Safari.
Також існують кілька інструментів, як вільних, наприклад JSLint, інструмент перевірки якості коду, що сканує JavaScript програму, шукаючи проблеми коду, так і комерційних продуктів типу інструменту з назвою JavaScript Debugger.
Оскільки JavaScript є інтерпретатором, без строгої типизації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути дуже уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій. Дуже часто трапляються випадки, коли скріпт, що чудово працює в одному середовищі, видає некоректні результати в іншому.
Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На веб-сторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та HTML, синтаксичні помилки найти легше, якщо тримати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих пов'язаних. js файлів. В такий спосіб синтаксична помилка не спричинятиме "падіння" цілої сторінки, і можна надати допомогу, елегантно вийшовши зі сторінки.
4.7.5 Статистика використання
Реальний звіт про використання JavaScript в браузерах свідчить, що
біля 90 % користувачів мають встановленим JavaScript версії 1.3,близько 4 % - версію 1.0,близько 3.5 % - версію 1.5,близько 2.5 % - версію 1.6,решта версій зустрічається в долях відсотка (джерело - spylog.ru на січень 2008).
5. Опис функціональних можливостей та програмної реалізації проектованої системи
5.1 Функціональне призначення та технологічні особливості розробки
Метою дипломної роботи є розробка гнучкої системи підтримки підвищення кваліфікації працівників ДП№9. Що фактично означає створення повноцінної системи тестування працівників з можливістю автоматичного оцінювання, та реєстрації результатів тестування.
Також система тестування має надавати адміністратору системи можливість швидкого та зручного реєстрування нових користувачів, та створення тестової бази.
Мінімальний склад програмних та технічних засобів, при яких працює система (клієнтська частина):
Будь-який комп'ютер, з можливістю роботи в локальній мережі;
Будь-який провідник (browser) з підтримкою технології Java-script та CSS.
Для нормального функціонування серверної частини системи достатньо будь-якого комп'ютеру на якому зможе працювати сервер Apache з підключеними модулями: PHP та MySQL.
Система загалом може функціонувати під керівництвом будь-якої операційної системи, або навіть під керуванням різних операційних систем для клієнтської та серверної частин проекту. Додаткових вимог щодо встановлення будь-якого стороннього програмного забезпечення чи додаткових апаратних модулів немає.
Розроблена система пройшла апробацію в ДП№9 підприємства ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Вона дозволяє вирішувати багато поточних задач пов'язаних з оцінюванням якості знань персоналу, які, дедалі більше, стає неможливим виконувати тільки вручну.
Величезний обсяг роботи з проведення тестувань, обрахунку результатів та час, що витрачається на очікування, за рахунок уведення системи в пробному режимі роботи, значно знизився.
Обслуговування системи може виконувати лише один фахівець, для цього не потрібно якихось спеціальних знань чи навичок, за винятком тих випадків, коли потрібно реорганізувати систему, чи змінити умови тестування. Таким чином введення системи в експлуатацію ні яким чином не впливає на штатний розклад підприємства.
Далі буде наведено загальну схему використання системи (рис.5.1).
Початок роботи з системою слід розділити на два етапи:
· робота з користувачами
· робота з тестовим матеріалом
Все вищезазначене дійсне лише для адміністратора системи, адже звичайний користувач системи може лише отримати доступ до тесту у режимі заліку, та після здачі - у режимі ознайомлення з вірними відповідями. Вся робота з оцінювання виконується автоматично і не може бути змінена чи скорегована звичайним користувачем.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.5.1 Загальна схема використання системи
Як видно з рисунку, адміністратор системи вповноважений для будь-яких змін в системі, тож несе неабияку відповідальність. Адже необачні дії можуть призвести до втрати важливої інформації і її повернення не можливе в майбутньому. Отже перш ніж вносити зміни до яких-небудь параметрів системи тестування адміністратор має серйозно замислитись і декілька разів перевірити те що має зробити, аби не нашкодити системі непоправно.
В цілому система досить стабільна і не потребує переробок під час роботи, коригувати систему потрібно лише в тому випадку, коли змінюється сам тип тестування, тобто лише це призводить до ручного програмування деяких модулів і залучення кваліфікованих фахівців у галузі розробки клієнт-серверних додатків.
Але такі випадки поодинокі, бо в наданих умовах не виникає необхідності кардинально змінювати систему тестування часто, адже робота з перевірки персоналу досить-таки стандартизована і використовується декілька років поспіль без суттєвих змін.
А внесення змін щодо стандартів, нормативів тощо, можливе і без додаткової кваліфікації і може бути виконане відповідальним співробітником досить легко. Адже для цього і розроблено інтерфейс роботи з тестовим матеріалом.
Ознайомлення з інформаційними потоками системи можливе завдяки схемі наведеній на рис.5.2.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.5.2 Схема інформаційних потоків системи тестування
В наданій схемі зображено основні інформаційні потоки системи тестування. Як зрозуміло зі схеми основний потік складає інформація яка надходить від користувачів що тестуються. Це основний потік, адже одночасно користуватись системою можуть багато користувачів одночасно і знаходитись вони можуть в різних цехах, та підрозділах.
Тож потік інформації від розподілених користувачів може сягати неймовірних обсягів, за рахунок використання одного серверу, та клієнтів, що розподілені на території підприємства у різних відділках, де для роботи пристосовані спеціальні тестувальні класи (від п'яти до 10 робочих станцій).
5.2 Логіко-функціональна схема роботи системи
Далі наводиться загальний вигляд (рис.5.3) логіко-функціональної схеми роботи системи.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.5.3 Логіко-функціональна схема роботи системи тестування
Як видно зі схеми робота в системі чітко поділена за повноваженнями і не дає можливості до втручання в роботу будь-кого, хто не вповноважений до проведення або проходження тестування, а також перегляду статистичних даних чи коригування списку користувачів.
5.3 Розробка алгоритмів та програмна реалізація основних процедур системи
Більшість алгоритмів для реалізації базових процедур були побудовані на основі досвіду використання обраних мов програмування, в тому числі і з використанням відкритих інформаційних джерел.
Алгоритми, що потребують окремого опису будуть надані в наступній послідовності (згідно з планом розробки): процедура авторизації в системі, процедура завершення роботи з системою, базові процедури роботи з користувачами системи, процедури роботи з генерації тестових запитань.
Процедура авторизації:
<? php
session_start (); # початок роботи в системі
if ($_SESSION ['user_id']) { # якщо користувач зареєстрований, то вінheader ("Location: index. php"); # переходить до своєї сторінки
exit;
}
if ($_POST ['login'] && $_POST ['pass']) {
# за наявності заповнених полів форми з'єднатися з базою даних
mysql_connect ("localhost","root","");
mysql_query ("SET character_set_client = cp1251");
mysql_query ("SET character_set_connection = cp1251");
mysql_query ("SET character_set_results = cp1251");
mysql_select_db ("tests");
#запит щодо наявності користувача в базі та збереження результату
#на період дії сесії (потрібно для роботи з багато-сторінковим
# інтерфейсом)
@$result = mysql_query ("SELECT id,name from users where login='". $_POST ['login']. "' and pass='". $_POST ['pass']. "'");
@$user_id = mysql_result ($result,0,"id");
@$user_name = mysql_result ($result,0,"name");
if ($user_id) {
$_SESSION ['user_id'] = $user_id;
$_SESSION ['user_name'] = $user_name;
header ("Location: index. php");
exit;
}else{
$msg="Логин или пароль заданы неверно!";
}
}
? >
Наведена процедура дозволяє користувачам системи, після реєстрації, знаходитись певний час в робочому просторі, не потребуючи при цьому повторного вводу реєстраційних даних при переходах між різними сторінками системи.
Важливим елементом системи є й обов'язкова процедура завершення роботи:
<? php
session_start ();
session_destroy ();
header ("location: index. php");
exit ();
? >
Базові процедури роботи з користувачами системи тестування:
# додання користувача у базу
if ($_REQUEST ['do'] == "add_user") {
if ($_REQUEST ['name'] && $_REQUEST ['tabnum']) {
mysql_query ("INSERT into users set name='$_REQUEST [name] ', tabnum='$_REQUEST [tabnum] ', date=NOW ()");
header ("Location: users. php");
exit ();
}
}
# генерація пари "логін-пароль"
if ($_REQUEST ['gen']) {
$chars="qazxswedcvfrtgbnhyujmkiolp1234567890QAZXSWEDCVFRTGBNHYUJMKIOLP";
$loginmax=6;
$passmax=12;
$size=StrLen ($chars) - 1;
$setlogin = null;
$setpass = null;
while ($loginmax--) $setlogin. =$chars [rand (0,$size)];
while ($passmax--) $setpass. =$chars [rand (0,$size)];
mysql_query ("UPDATE users set login='$setlogin', pass='$setpass', testid='$_REQUEST [testid] ' where id='$_REQUEST [gen] '");
header ("Location: users. php");
exit ();
}
Процедури генерації тестових завдань:
if ($_REQUEST ['do'] == 'add_test') {
if ($_REQUEST ['testname']) {
mysql_query ("INSERT INTO tests SET testname='". $_REQUEST ['testname']. "', cnt='". $_REQUEST ['cnt']. "', done='". $_REQUEST ['done']. "'");
$test_id = mysql_insert_id ();
if ($test_id) {
#тест добавлен
header ("location: generator. php");
exit ();
}else{
#тест не добавлен
}
}else{
}
}elseif ($_REQUEST ['do'] == 'add_quest') {
if ($_REQUEST ['testid'] && $_REQUEST ['quest']) {
mysql_query ("INSERT INTO questions SET testid='". $_REQUEST ['testid']. "', quest='". $_REQUEST ['quest']. "'");
$qwid = mysql_insert_id ();
if ($qwid) {
#вопрос добавлен
$_SESSION ['view_last_test'] = $_REQUEST ['testid'];
header ("location: generator. php");
exit ();
}else{
#вопрос не добавлен
}
}else{
#не задан тест айди или имя вопроса
}
}elseif ($_REQUEST ['do'] == 'add_ans') {
if ($_REQUEST ['qwid'] && $_REQUEST ['ans']) {
mysql_query ("INSERT INTO answers SET qwid='". $_REQUEST ['qwid']. "', `right`=0, ans='". $_REQUEST ['ans']. "'");
$ansid = mysql_insert_id ();
#ответ добавлен
$_SESSION ['view_last_quest'] = $_REQUEST ['qwid'];
$_SESSION ['view_last_test'] = $_REQUEST ['last_test'];
header ("location: generator. php");
exit ();
}else{
#не задан вопрос айди или имя ответа
}
}
Більш докладно усі процедури наведені в додатку.
5.4 Опис інтерфейсу користувача
Вся система побудована на базі використання провідника як засобу графчного відображення, тобто побудова інтерфейсу відбувалась за допомогою таких засобів як мова HTML та мова Java-Script.
На рис.5.4 зображено те, як виглядає перше вікно привітання системи, воно виконано в простому стилі і не має зайвих елементів, лише потрібні для аутентифікації користувача.
Рис.5.4 Вигляд вікна входу в систему
Після вдалого входу у систему, можливі два варіанти її поведінки: робота адміністратора системи, та робота звичайного користувача. На рис.5.5 заовнішній вигляд сторінки адміністратора.
Там зображено, як виглядає процедура створення тестових завдань.
Все що відбувається на цій сторінці фіксується в базі даних. Додати запитання, відповіді та обрати правильну відповідь дуже зручно і просто, так само, як і додати новий тест.
Рис.5.5 Вигляд системи створення тестів
В правому верхньому кутку видно перемикач у режим роботи з користувачами системи, як що його натиснути, то система переведе нас у режим адміністрування списків персоналу.
На рис.5.6 якраз видно, що відбувається по тому. Перемикач набуває значення "створення тестів", а на сторінці адміністратора відображається список тих користувачів, що наявні у системі, також є можливість додати їх стільки скільки необхідно.
У кожного користувача є параметри для здачі тесту, або пара "логін-пароль" та назва тесту що зараз у стані проходження. Також видно коли і як здано попередні тестування.
Рис.5.6 Вигляд списку користувачів з параметрами та статистикою
Сенсом до створення інтерфейсу адміністраторської сторінки саме таким чином слугували поняття спрощення роботи до необхідного мінімуму, без зайвих елементів чи візуальних конструкцій.
На рис.5.7 можна побачити, як саме виглядає інтерфейс користувача, коли відбувається процедура тестування. Також слід зауважити, що сторінка не перенасичена зайвими елементами, лише ті що дають змогу пройти тестування навіть тим працівникам, що не досить впевнено почуваються сам-на-сам з комп'ютером.
Рис.5.7 Вигляд вікна проходження тестування
Після відправки форми на сервер, користувач вже не має змоги що-небуть змінити, лише споглядати свій результат.
Що дуже важливо - то це можливість при цьому бачити правильні відповіді на запитання тесту. Це дає змогу зрозуміти свої помилки, та в разі необхідності повторної здачі бути більш підготовленим.
Проте це не дає шансів, що наступного разу під час тестувань запитання будуть в цій самій послідовності чи взагалі тими самими, та право знати правильну відповідь ні в якому разі відбирати не можна.
На рис.5.8 якраз видно, що система виокремила правильні відповіді, та ті відповіді що були надані при проходжені тесту. У разі достатнього результату, при співпаданні правильної та наданої відповідей, система сповіщає про правильно зданий тест.
Рис.5.8 Вигляд сторінки зарахованого тестування
6. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту
Метою дипломної роботи є створення гнучкої системи інформаційної підтримки підвищення кваліфікації персоналу ДП№9. Запропонована система призначена для того, щоб навчити персонал орієнтуватися в складних аварійних ситуаціях і містить в собі як блок навчання, так і блок контролю знань.
Економічний ефект впровадження програмного продукту може бути досягнутий за рахунок зниження кількості аварій, пов'язаних з невиконанням персоналом техніки безпеки. Вміння швидко орієнтуватися в складних аварійних ситуаціях може допомогти не тільки запобігти пошкодженню обладнання, але й врятувати людське життя.
Розроблена система була реалізована за допомогою мови програмування PHP та бази даних MySQL. Для функціонування системи потрібний комп'ютер з встановленою операційною системою, що має Інтернет-браузер (Internet Explorer; Mozila Firefox; Opera; Safari; тощо).
Визначення витрат на створення програмного продукту.
Оскільки середа розробки є безкоштовною, витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:
Зспп=Ззпспп +Змвспп,
де
Зспп - витрати на створення програмного продукту;
Ззпспп - витрати на оплату праці розробника програм
Змвспп - витрати на оплату машинного часу;
Витрати на оплату праці розробника програми (Ззпспп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):
Ззпспп=tTчас.
Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту.
Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:
t= to+ tа+ tб+ tп+ tд+ tот,
де
to - витрати праці на підготовку опису завдання;
tа - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;
tб - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;
tп - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;
tд - витрати праці на підготовку документації завдання;
tот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.
Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі приймаємо Q=2500.
Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань.
Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:
to= QB/ (75…85K),
де
B - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;
K - коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0,8;
Коефіцієнт В приймаємо рівним 2.
Таким чином отримаємо
to= 25002/ (780,8) = 80,13 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму.
Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:
tа = Q/ (60…75K)
tа = 2500/ (700,8) =44,64 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми.
Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:
tб= Q/ (60…75K)
tб = 2500/ (710,8) =44,01 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на складання програми.
Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:
tп= Q/ (60…75K)
tп = 2500/ (720,8) =43,40 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на відладку програми.
Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:
tот=1.5tAот,
де tAот - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;
tAот= Q/ (40…50K)
tAот = 2500/ (480,8) =65,10 (люд-год)
Звідси tот=1,591,15=97,65 (люд-год).
Розрахунок витрат праці на підготовку документації.
Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:
tд= tдр+ tдо,
де
tдр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;
tдо - витрати на редагування, друк і оформлення документації;
tдр= Q/ (150…200K)
tдр = 2500/ (1800,8) = 17,36 (люд-год)
tдо=0,75tдр, tдо =0,7517,36=13,02 (люд-год)
Звідси
tд=17,36+13,02=30,38 (люд-год).
Отже, загальну трудомісткість програмного продукту можна розрахувати:
t = 80,13+44,64+44,01+43,40+30,38+97,65 =340,21 (люд-год).
Розрахунок середньої зарплати програміста.
Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці, яка складає Тчас. =10 грн/година, що означає 1760 грн/мес при 8-ми годинному робочому дні і 5-ти денному робочому тижню. Для розробки та впровадження програмного продукту програмістові необхідно 2 робочих місяця.
Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби. Нарахування на соціальні потреби включають:
33,2% - пенсійний фонд;
1,4% - соціальне страхування;
1.6% - відрахування до державного фонду зайнятості на випадок безробіття;
1% - на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Разом нарахування на соціальні потреби складають 37,2%.
Тобто 1760 грн 37,2%=654,72 грн
Звідси витрати на оплату праці програміста складають:
Ззпспп= (1760+654,72) *2= 4829,44 грн.
Витрати на оплату машинного часу.
Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:
Змвспп =СчасtЕОМ,
де
Счас - ціна машино-години орендного часу, грн/год;
tЕОМ - фактичний час відладки програми на ЕОМ;
Розрахунок фактичного часу відладки.
Фактичний час відладки обчислимо за формулою:
tеом = tп + tдо + tот; tеом =43,40+13,02+97,65 = 154,07 години
Розрахунок ціни машино-години.
Ціну машино-години знайдемо по формулі:
Сгод = Зеом/Теом,
де
Зеом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;
Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.
Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ.
Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114 (10 святкових і 522 - вихідні). Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години. Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:
Теом = 8 (365-114) - 523=1852 год.
Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ.
Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:
Зеом = (Ззп+ Зам+ Зэл+ Здм+ Зпр+ Зін),
де,
Ззп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;
Зам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;
Зэл - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;
Здм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;
Зпр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;
Зін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.
Амортизаційні відрахування.
Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:
Зам=СбалНам,
де Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;
Нам - норма амортизації, %;
Нам =25%.
Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:
Сбал = Срин +Зуст;
де
Срин - ринкова вартість комп'ютеру, грн/шт.,
Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;
Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною
Срин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.
Зуст = 10%Срин
Зуст =0.15000=500 грн.
Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн. /шт.;
а Зам=55000,25= 1375 грн/год.
Розрахунок витрат на електроенергію.
Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:
Зел = Реом Теом Сел А,
де
Реом - сумарна потужність ЕОМ,
Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;
Сел - вартість 1кВтгод електроенергії;
А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.
Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВтгод електроенергії для споживачів Сел =0,2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.
Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:
Зел = 0.22 18520.24360.30 = 29,78 грн.
Розрахунок витрат на поточний ремонт.
Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:
Зтр = 0.05Сбал
Зтр = 0.055500 = 275 грн.
Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.
Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:
Звм =0,015500 =55 грн.
Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.
Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:
Зпр = 0,055500 =275 грн.
Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.
Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:
Ззп = Зоснзп +Здопзп +Зотчзп.
Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:
Зоснзп =12 ?Зіокл,
де
Зіокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;
12 - кількість місяців.
У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1500 грн. і електрослюсар з окладом 1200 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:
Зоснзп = 12 (1500+1200) /20=1620 грн.
Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:
Здопзп = 0.6 1620 = 972 грн.
Відрахування на соціальні потреби складають 37,2% від суми додатковою і основною заробітних плат:
Зотчзп = 0,372 (1620 + 972) = 959,04 грн.
Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:
Ззп = 1620 +972 +959,04 = 3551,04 грн.
Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:
Зеом = 3551,04 + 1375+ 29,78 + 55 + 275+ 275= 5560,82 грн.
Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе
Сгод = 5560,82 /1852 = 3 грн.
А витрати на оплату машинного часу складуть:
Змвспп =Сгодtеом
Змвспп = 3 154,07 = 462,21 грн.
Розрахунок загальних витрат.
Зспп=Ззпспп +Змвспп
Зспп = 4829,44 +462,21= 5291,65 грн.
Тобто собівартість програмного продукту 5291,65 грн.
А зараз визначимо ціну програмного продукту:
Ц = Зспп + Р,
Где Ц - ціна програмного продукту;
Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.
Ц = 5291,65+ 793,75 = 6085,40 грн.
Ціна програмного продукту дорівнює 6085,40 грн.
На ринку сучасного програмного забезпечення не існує аналогів нашої розробки, оскільки вона максимально орієнтована на потреби замовника. Але якщо порівняти її вартість з розробками, які виконують подібні функції та мають вартість орієнтовно $2000, розроблена система обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.
Економія від використання розробленої системи представлятиме:
8,2 - курс долара Національного банку України
ЕК = $2000 * 8,2 - 6085,40= 10314,6 грн.
7. Охорона праці
Охорона праці - система законодавчих актів, постанов, організаційних, санітарних, технічних мір, що забезпечують безпечні для здоров'я умови праці на робочому місці. Науково-технічний прогрес вніс зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їхня праця стала більше інтенсивною, напруженою, потребуюча витрат розумової, емоційної й фізичної енергії. Це має пряме відношення й до фахівців, пов'язаним із проектуванням, розробкою, експлуатацією, супроводом і модернізацією автоматизованих систем керування різного призначення.
Законодавство по охороні праці базується на статтях 43,45,46,49,50,53,56,64 Конституції України, у яких гарантуються права громадян на роботу, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу й страхування. Більш повно це розкрито в законі України "Про охорону праці", де зазначено, що державна політика охорони праці базується на пріоритеті життя й здоров'я людей їхньої трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов праці несе роботодавець у незалежності від форми власності підприємства або установи.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності" гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію потерпілим матеріальних втрат при травматизмі й профзахворюванні.
Основні вимоги гігієни й санітарії відбиті в законі України "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення". Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99, а норми штучної й природної освітленості визначені будівельними нормами (СНиП ІІ-4-79/85). Категорія робіт з величини загальних енерговитрат установлена ДСН 3.3.6.042-99.
Окремі вимоги охорони праці викладені в Кодексі законів про працю (КЗиП). Пожежна безпека визначена законом України "Про пожежну безпеку" і "Правилами про пожежну безпеку в Україні". Крім того є ряд ДСТ, правил, положень, норм, інструкцій і інших нормативних документів, що регламентують питання охорони праці.
Поліпшення охорони праці розглядається як одна з основних задач подальшого соціологічного розвитку нашої країни.
Правила охорони праці поширюються на всі підприємства, заклади, організації, юридичних осіб незалежно від форми власності, які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК.
Правила встановлюють вимоги безпеки і санітарно-гігієнічні вимоги до устаткування робочих місць користувачів відповідно з сучасним станом техніки й наукових досліджень в сфері безпечної організації робіт з експлуатування та з обліком положень міжнародних нормативно-правових актів.
На робочому місці користувача повинні бути створені умови для високопродуктивної праці. У цей час все більше застосування знаходять автоматизовані робочі місця ІТП, які оснащуються персональною ЕОМ і графічним дисплеєм, клавіатурою й принтером.
7.1 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів при роботі на комп'ютері
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори по природі виникнення діляться на наступні групи:
фізичні;
хімічні;
психофізіологічні;
біологічні.
У приміщенні на програміста можуть негативно діяти наступні фізичні фактори:
підвищена й знижена температура повітря;
підвищена й знижена вологість повітря;
недостатня освітленість робочого місця;
перевищуючі припустимі норми шум;
підвищений рівень іонізуючого випромінювання;
підвищений рівень електромагнітних полів;
підвищений рівень статичної електрики;
небезпека поразки електричним струмом;
бляклість екрана дисплея.
До хімічно небезпечних факторів, що постійно діють на програміста ставляться наступні:
виникнення, у результаті іонізації повітря при роботі комп'ютера, активних часток.
Біологічні шкідливі виробничі фактори в даному приміщенні відсутні.
До психологічно шкідливих факторів, що впливають на оператора протягом його робочої зміни можна віднести наступні:
нервово-емоційні перевантаження;
розумова напруга;
перенапруга зорового аналізатора.
Далі більш докладно розглянуті небезпечні й шкідливі фактори, що впливають на програміста, що виникли у зв'язку з розробкою даної системи.
Подобные документы
Історія створення мови С#. Аналіз алгоритмів кодування даних. Розробка системи в середовищі Visual Studio 2008 Express. Схема шифрування алгоритму DES. Дослідження алгоритму RC2. Приклади хешів RIPEMD-160. Програмна реалізація основних процедур системи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 25.10.2012Принципи організації баз даних (БД) при проектуванні клієнт-серверних додатків. Інструментальні засоби створення системи. Різновиди архітектур БД. Функції та програмна реалізація. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 22.10.2012Дослідження інструментальних засобів для створення систем спільного навчання. Створення Windows-додатків на основі Visual C#. Функціональні можливості та програмна реалізація системи інтерактивної взаємодії. Програмна реалізація модулю прийому зображення.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 22.10.2012Автоматизовані інформаційні системи: поняття та внутрішня структура, розробка її інфологічної, даталогічної та програмувальної моделі. Застосування мови UML до проектування інформаційної системи. Етапи налагодження та тестування розробленої програми.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.09.2015Розробка інформаційної системи зберігання, обробки та моделювання алгоритмів обчислення статистичних даних для змагань з плавання і з інших видів спорту. Зміст бази даних, реалізація БД засобами MySQL, створення клієнтського додатка в середовищі PHP.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 17.09.2011База даних як складова частина інформаційної системи. Загальні принципи створення контролерів автоматизації MS Office. Розробка гнучкої комп'ютеризованої системи, призначеної для автоматизації розрахунку учбового навантаження. Моделі представлення даних.
дипломная работа [4,7 M], добавлен 26.10.2012Функції інформаційної системи. Аналіз функцій системи управління базами даних: управління транзакціями і паралельним доступом, підтримка цілісності даних. Аналіз системи MySQL. Елементи персонального комп’ютера: монітор, клавіатура, материнська плата.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 15.05.2012Розробка інформаційної системи для автоматизації, підвищення ефективності та спрощення роботи відділень та приймальної комісії. Опис основних класів, варіантів взаємодії системи. Процес авторизації реєстратора. Процес створення запиту в системі.
курсовая работа [694,9 K], добавлен 16.12.2014Місце і роль організацій та рухів у сучасному розвитку українського суспільства. Аналіз інформаційного забезпечення предметної області. Проектування структури інформаційної системи. Розробка структури інформаційної системи Громадська рада Запоріжжя.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 08.12.2010Опис алгоритмів реалізації автоматизованої інформаційної системи обслуговування роботи торгового агента в середовищі програмування Delphi. Створення схем технологічного процесу введення, редагування і видачі результатів. Інсталяція і експлуатація проекту.
курсовая работа [118,4 K], добавлен 25.09.2010
