Рис. 3.3 Об'єктна модель елементів управління MS Word

Як вже сказано, доступ до документів і застосувань можна здійснювати через об'єкти, що стоять на вершині об'єктної моделі застосувань MS Office. Через них ми дістаємо доступ до внутрішньої структури документів і додатків, тому при створенні контролерів автоматизації ми можемо використовувати тільки їх.

3.3 Об'єктна модель MS Excel

Об'єктна модель MS Excel за загальними принципами ідентична об'єктній моделі MS Word. Ця модель також має ієрархічну структуру, в корені якої знаходиться об'єкт Application (ExcelApplication), через який забезпечується доступ до будь-якої колекції або внутрішнього об'єкту додатку MS Excel або до компонентів відкритих робочих книг. Загальна структура об'єктної моделі MS Excel представлена на рис. 3.4.

Рис. 3.4 Об'єктна модель MS Excel

Як вже сказано, вершиною об'єктної моделі MS Excel є об'єкт Application, що безпосередньо включає такі об'єкти і колекції, як Selection -- поточний виділений об'єкт, WorkBooks -- колекція відкритих робочих книг, колекції різних елементів управління, діалогових вікон і інші властивості додатку MS Excel. Об'єкт Selection має властивості поточного виділеного об'єкту, тому немає сенсу розглядати тут структуру моделі цього об'єкту. Якщо виділена комірка, то Selection = Комірка, якщо діаграма, то Selection = Діаграма. Коли виділена область комірок, Selection = Колекції стовпців і рядків. Колекція робочих книг є списком відкритих робочих книг, доступ до яких здійснюється по індексу. Кожен елемент такої колекції є об'єктом "робоча книга". Панелі управління, меню, кнопки, діалоги і інші об'єкти, призначені для управління додатком, зібрані у відповідні колекції елементів управління.

Основним елементом об'єкту "робоча книга" є колекція робочих листів. Елементом колекції є окремий робочий лист, який може бути звичайним листом (у вигляді таблиці) або бути у вигляді діаграми. У останньому випадку він нічого, окрім діаграми, містити не може. Розглянемо варіант листа у вигляді таблиці (рис. 3.5).

Рис.3.5 Об'єктна модель листа робочої книги

Основний об'єкт робочого листа, з яким доводиться працювати, -- комірка. Комірка як об'єкт сама володіє безліччю властивостей і об'єктів, що входять в неї. З них найбільш важливими і часто використовуваними є: текст, шрифт, стиль тексту, межі, заливка. Щоб дістати доступ до них, необхідно дістати доступ до самої комірки, а потім змінювати її властивості. Комірки об'єднані у області комірок Range. Властивості області комірок багато в чому співпадають з властивостями самої комірки, але є і відмінності, що полягають в завданні координат і розмірів області. Комірки об'єднані в рядки і стовпці. Об'єднання рядків і стовпців є колекціями, доступ до яких проводиться по числовому індексу або по буквеному позначенню стовпця. На робочому листі можуть розташовуватися зовнішні об'єкти: малюнки, фрагменти документів Word, звуки, відеозаписи і інші об'єкти, які об'єднані в колекцію зовнішніх OLE-об'єктів. Прорисовка або, точніше, відтворення цих об'єктів повністю виконується зовнішніми програмами, зареєстрованими в системі як OLE-сервери. Доступ до таких об'єктів проводиться через елементи колекції OLEObjects, а доступ до їх властивостей можливий тільки через ці OLE-сервери. Застосування Excel володіє великим набором власних графічних об'єктів, які можна розмістити на робочому листі. Ми можемо використовувати малюнки, написи, геометричні фігури, діаграми, які звичайно об'єднані в колекції. Наприклад, колекція ChartObjects містить набір діаграм, які розташовуються на робочому або на окремому листі. Кожна діаграма, у свою чергу, також містить набір об'єктів і колекцій.

Щоб переконатися в гнучкості, універсальності і великих можливостях для програмування об'єктів MS Office, розглянемо ще одну колекцію об'єктів, присутню як в Word, так і в Excel. Це колекція діалогів (діалогових вікон), які користувач звичайно відкриває натисненням тієї або іншої кнопки або вибором команди меню. Вона належить об'єкту Application. У об'єктній моделі всі діалоги представлені у вигляді елементів колекції Dialogs, доступ до яких забезпечується через числовий індекс. За допомогою параметрів методу Show елементу колекції відбуваються передача параметрів в діалог і його виконання -- така модель діалогів для додатків Excel (рис. 3.6, а), для додатків Word модель діалогу дещо відрізняється. Відмінність полягає в тому, що в Word параметри передаються через властивості об'єкту-елементу колекції (мал. 3.6, б).



Рис. 3.6 Об'єктні моделі Знайти в Excel (а) и Знайти та змінити в Word (б)

У об'єкту Item() разом з типовими властивостями і методами присутні властиві тільки йому властивості і методи. Наприклад, у діалогу Знайти і замінити є властивість Find, що визначає текст для пошуку -- до запуску діалогу.

У Excel об'єкт колекції Dialogs дещо відрізняється від діалогів Word. Розглянемо об'єктну модель колекції діалогів для Ехсel в цілому (рис. 3.7).

Рис. 3.7 Об'єктна модель діалогів MS Excel

На цьому малюнку представлена тільки мала частина всіляких діалогів колекції -- показані діалоги, найбільш часто використовувані програмістами і користувачами. Звичайно в діалог передаються значення, які встановлюють значення елементів управління, а повертаються значення True або False, залежно від результату дії користувача.

Додатки зі складу MS Office, наприклад Word і Excel, є взаємозв'язані об'єкти і колекції об'єктів. Кожен об'єкт або колекція включає безліч параметрів і інших об'єктів, колекцій. У свою чергу, самі об'єкти і колекції мають господаря (Parent), до складу якого вони входять. На вершині об'єктної моделі знаходяться об'єкти WordApplication для текстового процесора Word і Excel.Application -- для табличного процесора Excel. Через ці об'єкти, в основному, і здійснюється зв'язок цих додатків із зовнішніми програмами.

комп'ютеризований розрахунок учбовий навантаження

4. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ І ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ

4.1 Предметна область і задачі, покладені на гнучку систему автоматизації

Проектована система призначена для автоматизації процесу розрахунку учбового навантаження. Система дозволяє повністю автоматизувати процес формування семестрових планів, карток учбового навантаження та інших документів звітності.

Дана розробка може бути застосована для автоматизації розрахунку учбового навантаження на кафедрі технічної кібернетики Криворізького інституту КУЕІТУ.

4.2 Апаратні вимоги, та вимоги до системного програмного забезпечення

При проектуванні гнучкої інтегрованої системи приймалися до уваги наступні вимоги.

1. Оптимальний склад технічних засобів, при яких працює програма:

· ПК типу IBM PC або сумісний з ним, продуктивністю не менше 600 МГц;

· Оперативна пам'ять не менше 128 МГбайт;

· Монітор із SVGA адаптером;

· НЖМД не менше 4,3 Гбайт;

· НГМД 3,5 дюйми;

· Компакт-дисковий носій (CD);

· Струменевий або лазерний принтер формату А4;

· Клавіатура, маніпулятор типу "миша".

2. Система не повинна мати прив'язки до апаратної частини для можливого переносу її на нову платформу через моральне старіння комп'ютерної техніки;

3. Програмна оболонка повинна мати інтуїтивно зрозумілий інтерфейс;

Система повинна функціонувати під керуванням операційних систем Windows 98 та Windows 2000, або Windows ХР.

4.3 Розробка логіко-функціональной схеми системи

Логіко-функціональна схема системи наведена на рис.4.1.

Рис. 4.1 Логіко-функціональна схема системи

4.4 Опис інтерфейсу користувача

Робота з системою починається з формування довідників. Вікно довідника професорсько-викладацького складу кафедри має наступний вигляд

Рис. 4.2 Вікно довідника „Професорсько-викладацький склад кафедри”

Список викладачів відсортований згідно абетки. Внизу вікна ми можемо побачити загальну кількість викладачів. Система також дозволяє експортувати список викладачів в файл формату MS Word (додаток Б).

При подвійному клацанні на відповідному записі з'являється вікно з докладною інформацією. Вікно картки викладача має наступний вигляд:

Рис. 4.3 Вікно картки викладача

Крім загальних відомостей, тут також містяться дані про базову освіту і наукову діяльність викладача. Ці дані нам необхідні для генерації звітів про кадрове забезпечення спеціальності і якісний та кількісний склад кафедри.

Довідник «Контингент студентів» містить перелік груп з вказівкою числа студентів. У вікні передбачена фільтрація по спеціальностях. Шифр спеціальності, а також форму навчання (денну або заочну) можна обрати із випадаючого списку.

Рис. 4.4 Вікно довідника „Контингент студентів”

Довідник дисциплін являє собою перелік всіх дисциплін, закріплених за кафедрою. Тут також є можливість експорту таблиці в Word.

Рис. 4.5 Вікно довідника дисциплін

Довідник посад містить відомості про назву посад та кількість годин на ставку.

Рис.4.6 Вікно довідника посад

Вікно редагування семестрового плану має наступний вигляд:

Рис. 4.7 Вікно „Семестровий план”

Тут є дві вкладки, які відповідають денному і заочному відділенню. У свою чергу вони розбиті на 2 семестри навчального року.

Щоб додати дисципліну в список необхідно натиснути на кнопку Додати. На екрані з'явиться вікно, де необхідно ввести дані навчального плану для дисципліни. Тут необхідно вибрати з довідника найменування дисципліни, спеціальність і заповнити всю решту полів, які містять інформацію про семестр, в якому вивчається дисципліна, кількість аудиторних годин, наявність курсових проектів чи робіт та форму контролю.



Рис. 4.8 Вікно вводу даних навчального плану

Години консультацій, курсових проектів і робіт, заліків і іспитів залежить від форми навчання, загальної кількості аудиторних годин і кількості студентів. Всі ці дані розраховуються автоматично. Якщо контингент студентів змінився, необхідно натиснути кнопку Перерахунок.

Кнопка Експорт в Excel дозволяє сформувати готовий документ і потім вивести його на друк.

Окрім безпосереднього розрахунку навантаження система передбачає формування наступних звітів:

1. Якісний і кількісний склад кафедри (тобто скільки професорів, доценти працюють на кафедрі)

2. Контингент студентів спеціальності ГКС

3. Склад кафедри. Тут також указуються дисципліни, які веде викладач і кількість лекційних годин.

4. Кадрове забезпечення спеціальності. В даному випадку вказані викладачі тільки кафедри технічної кібернетики. Викладачів інших кафедр треба заносити в таблицю уручну.

Всі звіти формуються на основі шаблонів MS Word. Форми звітів наведені в Додатку Б. За допомогою підпункту меню Файл - Відкрити базу даних користувач системи має можливість змінити шлях до розташування фалу бази даних.

Звернемо увагу на те, що файл бази даних може бути розташований на будь - якій ЕОМ, що підключена до локальної мережі. При відкритті файлів використовується фільтр - файли формату mdb. Діалогове вікно відкриття файлу наведено на рис.

Рис.4.9 Діалогове вікно відкриття файлу бази даних

Підпункт меню Файл - Резервна копіювання дозволяє у будь - який момент зберегти резервну копію бази даних у форматі mdb. Діалогове вікно зберігання резервної копії наведено на рис.

Рис. 4.10 Діалогове вікно зберігання резервної копії бази даних

4.5 Програмна реалізація гнучкої системи автоматизації

Система створена засобами середовища програмування Delphi 6.0 і відповідає всім необхідним вимогам, які пред'являлися в постановці завдання до дипломної роботи і виконує повне коло задач, перерахованих вище.

Додаток використовує базу даних в форматі mdb за наступною схемою

Рис.4.11 Схема взаємозв'язку таблиць бази даних

Типи та призначення полів відповідних таблиць бази даних наведені на малюнках.



Рис.4.12 Структура таблиці sp_prep - довідника кадрового составу

Рис.4.13 Структура таблиці sp_pos - довідника посад

Рис.4.14 Структура таблиці sp_disc - довідника дисциплін

Рис.4.15 Структура таблиці sp_spec - довідника спеціальностей

Рис.4.16 Структура таблиці kontingent, що містить інформацію про кількість студентів в групах

Рис.4.17 Структура таблиці semestrovka, що містить дані про семестровий навчальний план

Рис.4.18 Структура таблиці nagruzka, що містить дані про навантаження викладачів

Програми містить 10 форм, за допомогою яких користувач має змогу заносити та змінювати інформацію у базі даних та застосовуючи надані засоби фільтрування даних вибирати потрібні дані. Ієрархія форм наведена на рис. 4.19.

Рис. 4.19 Ієрархія форм системи

Усі не візуальні компоненти, що призначені для роботи з базою даних розташовані на DataModule7.

Рис. 4.20 Вікно DataModule2

Інформація про розташування файла бази даних зберігається у системному реєстрі і зчитується в глобальну змінну basename за допомогою процедур, що містяться в модулі registry в події створення DataModule2.

reg:=tregistry.Create(key_read); //створення ключа

try

reg.RootKey:=HKEY_CURRENT_USER;

if reg.OpenKey('\software\nagruzka\path',false) //відкриття ключа реєстру для зчитування

then

basename:=reg.ReadString('text') //зчитування значення ключа як текстового параметру

else

basename:='.\baza.mdb'; //якщо відповідний ключ в реєстрі не знайдений, система буде шукати файл бази в каталозі, в якому розташований виконавчий файл

DataModule1.ADOConnection1.Connected:=false;

DataModule1.ADOConnection1.ConnectionString:='Provider=Microsoft.Jet.OLEDB.4.0;User ID=Admin;'+'Data Source='+basename+';Mode=Share Deny None;Extended Properties="";Jet OLEDB:System database="";';

...

except

showmessage(`Файл не найден');

Application.Terminate; //якщо файл бази не знайдено, система припиняє роботу

end;

reg.Free;

Програмна реалізація довідника викладачів була здійснена наступним чином. Відсортований за абеткою список викладачів формується на основі

SELECT sp_prep.prizv, sp_prep.name, sp_prep.f_name, sp_prep.kod_pr, sp_pos.posada, sp_pos.stavka, sp_prep.sht

FROM sp_prep INNER JOIN sp_pos ON sp_prep.kod_pos = sp_pos.kod_pos

ORDER BY sp_prep.prizv;

При подвійному клацанні мишею по відповідному запису дані можна відредагувати.

procedure Tsp_pr.DBGrid1DblClick(Sender: TObject);

begin

DataModule7.ADOTable1.Locate('kod_pr',DataModule7.ADOTable3kod_pr.AsInteger,[]); // установка покажчика на запис в таблиці, яка відповідає вибраному в списку прізвищу

DataModule7.ADOTable1.edit; //перехід в режим редагування

inf_vikl.ShowModal; //поява форми, що містить інформацію про викладача

end;

При закритті форми, що містить інформацію про викладача, данні автоматично оновлюються

procedure Tinf_vikl.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin

DataModule7.ADOTable1date_r.AsDateTime:=DateTimePicker1.Date;

DataModule7.ADOTable1date_post.AsDateTime:=DateTimePicker2.Date;

DataModule7.ADOTable1.Post;

DataModule7.ADOTable3.Close;

DataModule7.ADOTable3.Open;

close;

end;

Експорт даних в MS Word реалізований за допомогою наступної процедури:

procedure Tsp_pr.BitBtn2Click(Sender: TObject);

const

wdalignPageNumberRight=1;

var i,j,k:integer;

s:string; mypagenumber:variant; mypagenumbers:variant;

myrange,mysection,table:variant;

begin

w:=createoleobject('word.application'); //створення об'єкту Word

w.documents.add; //додавання документу

w.activewindow.activepane.view.zoom.percentage:=100; //масштаб відобра-ження вікна документу - 100%

mysection:=w.activedocument.range.sections.item(1); //встановлення поточного розділу документу

mypagenumbers:=mysection.headers.item(1).pagenumbers; //автоматична нуме-рація сторінок звіту

mypagenumber:=mysection.headers.item(1).pagenumbers.add(pagenumberalignment:=

wdalignPageNumberRight,firstpage:=true); //встановлення параметрів нумерації - вгорі сторінки, по центру, номер на першій сторінці

myrange:=w.activedocument.range(w.activedocument.range.end-1,w.activedocument.range.end-1);

myrange.paragraphformat.alignment:=1; //вирівнювання тексу абзацу по цен-ту

myrange.select; //виділення поточного абзацу

w.selection.font.bold:=1; //текст "жирний"

w.selection.font.underline:=1; //текст підкреслений

w.activedocument.range.insertafter('Викладачі кафедри'); //вставка заголовка зві-ту

w.activedocument.range.insertafter(#13); //додавання пустих строк

w.activedocument.range.insertafter(#13);

myrange:=w.activedocument.range(w.activedocument.range.end-1,w.activedocument.range.end-1);

w.activedocument.tables.add(range:=myrange,numrows:=1,numcolumns:=6); //додавання в документ таблиці - 1 рядок та 5 стовпців

table:=w.activedocument.tables.item(1);

table.AutoFormat(Format:=20,

ApplyBorders:=true,

ApplyShading:=false,

ApplyFont:=false,

ApplyColor:=false,

ApplyHeadingRows:= false,

ApplyLastRow:=false,

ApplyFirstColumn:= false,

ApplyLastColumn:=false,

AutoFit:=false); //форматування таблиці за основі заданого типу Ав-тоформату

table.rows.item(1).range.paragraphformat.alignment:=1; //вирівнювання по-середині

table.rows.item(1).shading.backgroundpatterncolorindex:=16; //заливка ко-мірки таблиці

table.rows.item(1).select; //обираємо 1-й рядок

w.selection.font.bold:=1;

w.selection.font.underline:=0; //текст підкреслений

for i:=1 to table.columns.count do //формування заголовків

case i of // i - порядковий номер стовпця

1: begin

table.columns.item(i).width:=20; //встановлюємо ширину стовпця

table.cell(1,i).range.text:='№'; //виводимо заголовок

end;

2: begin

table.columns.item(i).width:=100; //встановлюємо ширину стовпця

table.cell(1,i).range.text:='Призвіще'; //виводимо заголовок

end;

3: begin

table.columns.item(i).width:=100;

table.cell(1,i).range.text:='Ім''я';

end;

4: begin

table.columns.item(i).width:=100;

table.cell(1,i).range.text:='Побатькові';

end;

5: begin

table.columns.item(i).width:=90;

table.cell(1,i).range.text:='Посада';

end;

6: begin

table.columns.item(i).width:=80;

table.cell(1,i).range.text:='Примітка';

end;

end;

table.rows.add; //додаємо рядок у таблицю

table.rows.item(2).shading.backgroundpatterncolorindex:=0; //відключення за-ливки

table.rows.item(2).select;

table.rows.item(2).range.paragraphformat.alignment:=3;

w.selection.font.bold:=0;

k:=2;

DataModule7.ADOtable3.first;

with DataModule7 do

while not ADOtable3.eof do //перебір усіх записів набору

begin

//формування таблиці - занесення відповідних значень набору у комірки таблиці

table.cell(ADOtable3.recno+1,1).range.text:=inttostr(adotable3.recno);

table.cell(ADOtable3.recno+1,2).range.text:=adotable3prizv.asstring;

table.cell(ADOtable3.recno+1,3).range.text:=adotable3name.asstring;

table.cell(ADOtable3.recno+1,4).range.text:=adotable3f_name.asstring;

table.cell(ADOtable3.recno+1,5).range.text:=adotable3posada.asstring;

if adotable3sht.asboolean then

table.cell(ADOtable3.recno+1,6).range.text:='штатник'

else table.cell(ADOtable3.recno+1,6).range.text:='сумісник';

k:=k+1; //номер рядка

ADOtable3.next; //перехід на наступну запис

table.rows.add; //додавання рядку у таблицю

end;

table.rows.item(k).delete;

w.activedocument.range.insertafter(#13);

w.activedocument.range.insertafter(#13); //візуалізація документу

w.visible:=true;

end;

Інші довідники системи реалізовані схожим чином. В довіднику „Контингент” фільтрація по спеціальностям реалізована наступним чином. При появі форми на основі довідника спеціальностей формується випадаючий список.

procedure Tsp_kont.FormShow(Sender: TObject);

begin

ComboBox1.Items.Clear; //очищення списку

with DataModule7 do

begin

adotable6.First;

while not ADOTable6.Eof do //перебираємо всі записи таблиці - довідника спеціальностей

begin

ComboBox1.Items.Add(ADOTable6shifr.AsString);//заносимо шифр спеціальності до списку

adotable6.Next; //перехід на наступний запис

end;

end;

end;

Якщо перемикач „Фільтрація” включений, виконується наступний код:

procedure Tsp_kont.CheckBox1Click(Sender: TObject);

begin

DataModule7.ADOTable6.Locate('shifr',ComboBox1.Text,[]);//пошук відповідного запису в таблиці-довіднику спеціальностей

DataModule7.ADOTable7.Filter:='kod_sp='+inttostr(DataModule7.ADOTable6kod_sp.AsInteger);//фільтрація таблиці-довіднику контингенту по коду спеціальності

DataModule7.ADOTable7.Filtered:=CheckBox1.Checked;

end;

Формування семестрового плану здійснюється з використанням 4-х SQL-запитів. Наведемо текст запиту, що відповідає денній формі навчання, 1 семестр навчального року:

SELECT semestrovka.semestr, semestrovka.f_nav, sp_disc.n_disc, sp_spec.shifr, semestrovka.lek, semestrovka.lab, semestrovka.prakt, semestrovka.k_r, semestrovka.k_p, semestrovka.f_kontr, semestrovka.kod_sp, semestrovka.kod_dis, semestrovka.kod_semestr, semestrovka.lek_ost, semestrovka.lr_ost, semestrovka.pr_ost, semestrovka.kons, semestrovka.praktika, semestrovka.dek, semestrovka.inshe, semestrovka.eks_kons, semestrovka.eks, semestrovka.zalik, semestrovka.kurs

FROM (sp_disc INNER JOIN semestrovka ON sp_disc.kod_d = semestrovka.kod_dis) INNER JOIN sp_spec ON semestrovka.kod_sp = sp_spec.kod_sp

WHERE (((semestrovka.semestr)=1 Or (semestrovka.semestr)=3 Or (semestrovka.semestr)=5 Or (semestrovka.semestr)=7 Or (semestrovka.semestr)=9) AND ((semestrovka.f_nav)=True));

Інші запити (денна форма - 2 семестр, заочна форма - 1 семестр, , заочна форма - 2 семестр) мають подібну структуру.

Інтерфейс вікна „Семестровий план” реалізований за допомогою двох компонентів TabControl. Перший з них відповідає за розподіл між денною та заочною формою навчання, другий між 1 та 2 семестром навчального року. При зміні вкладки відбувається переключення між відповідними наборами.

procedure Tsem_plan.TabControl2Change(Sender: TObject);

begin

if (TabControl1.TabIndex=0) and (TabControl2.TabIndex=0) //денна форма, 1 семестр

then DataSource1.DataSet:=DataModule7.sem_1_d

else

if (TabControl1.TabIndex=0) and (TabControl2.TabIndex=1) //денна форма, 2 семестр

then DataSource1.DataSet:=DataModule7.sem_2_d

else

if (TabControl1.TabIndex=1) and (TabControl2.TabIndex=0)//заочна форма, 1 семестр

then DataSource1.DataSet:=DataModule7.sem_1_z

else //заочна форма, 2 семестр

DataSource1.DataSet:=DataModule7.sem_2_z;

end;

Експорт даних в MS Excel відбувається з використанням шаблону, що повинен знаходитись в тому ж каталозі, що й виконавчий файл системи. Пошук та заміну текстових констант здійснює наступна функція:

function FindAndInsert(FindText,replacementText:string):boolean;

var range:variant;

begin

range:=e.cells.replace(what:=findtext,replacement:=replacementtext);

end;

Вихідний документ має 4 листа, кожен з яких відповідає набору даних. Далі наведений фрагмент коду, за допомогою якого відбувається формування документу.

procedure Tsem_plan.BitBtn3Click(Sender: TObject);

var workbook,cell,range:variant;

i,kurs:integer;

begin

e:=createoleobject('excel.application'); //створення об'єкту Excel

workbook:=e.workbooks.add(extractfiledir(application.ExeName)+'\Нагрузка.xlt'); //відкриття файлу шаблона

DataModule7.sem_1_d.First; i:=0; //вивід даних на лист, що виповідає денній формі, 1 семестру

while not DataModule7.sem_1_d.Eof do //перебір усіх записів набору

begin

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,1];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

range.value:= DataModule7.sem_1_d.RecNo; //номер дисципліни

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,2];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

range.value:= DataModule7.sem_1_dn_disc.AsString; //назва дисципліни

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,15];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

with datamodule7 do begin

if sem_1_dlek.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_dlek.AsInteger; //кількість годин лекцій

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,16];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_dkons.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_dkons.AsInteger; //кількість годин консультацій

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,17];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_dlab.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_dlab.AsInteger; //кількість годин лаб. робіт

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,18];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_dprakt.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_dprakt.AsInteger; //кількість годин практ. робіт

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,20];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_dkurs.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_dkurs.AsInteger; //кількість годин курс проекту або роботи

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,21];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_dzalik.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_dzalik.AsInteger; //кількість годинна залік

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,22];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_deks.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_deks.AsInteger; //кількість годин на екзамен

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,23];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

if sem_1_deks_kons.AsInteger<>0 then

range.value:= DataModule7.sem_1_deks_kons.AsInteger; ////кількість годин на екз. консультації

//визначення курсу, на якому викладається дисципліна

case ADOTable5semestr.AsInteger of

1,2:kurs:=1;

3,4:kurs:=2;

5,6:kurs:=3;

7,8:kurs:=4;

9:kurs:=5;

end;

//пошук відповідного запису в довіднику контингенту студентів

if ADOTable5f_nav.AsBoolean then

adotable7.Locate('kod_sp;kurs;f_nav',VarArrayOf([ADOTable5kod_sp.AsInteger,kurs,'д']),[])

else

adotable7.Locate('kod_sp;kurs;f_nav',VarArrayOf([ADOTable5kod_sp.AsInteger,kurs,'з']),[]);

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,4];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

range.value:= ADOTable7kurs.AsInteger; // курс, на якому вивчається дисципліна

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,5];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

range.value:= ADOTable7kol_st.AsInteger;//кількість студентів

ADOTable6.Locate('kod_sp',ADOTable7kod_sp.AsInteger,[]);

cell:=workbook.worksheets[1].cells[i+5,3];

range:=workbook.worksheets[1].range[cell,cell];

range.value:= ADOTable6shifr.AsString; //шифр спеціальності

DataModule7.sem_1_d.Next;

end;

i:=i+1;

end;

e.visible:=true; //візуалізація документу

end;

Зупинимося більш детально на процесі формування звітів. Усі звіти формуються на основі шаблонів, які повинні зберігатися в тому ж каталозі, що і виконавчий файл системи. Шаблони містять текстові константи. які будуть використані для підстановки інформації з програми.

Далі наведено код, за допомогою якого відбувається формування звіту про контингент студентів.

procedure Tmain.N111Click(Sender: TObject);

begin

w:=createoleobject('word.application'); //створення об'єкту WORD

w.documents.add(extractfiledir(application.ExeName)+'\Контингент студентів.dot'); //відкриття шаблону

FindAndInsert('#D1', inttostr(datamodule7.d1kol_st.AsInteger)); //пошук в документі текстової константи та заміна її на відповідне значення, в даному випадку це є кількість студентів

FindAndInsert('#D2', inttostr(datamodule7.d2kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#D3', inttostr(datamodule7.d3kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#D4', inttostr(datamodule7.d4kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#D5', inttostr(datamodule7.d5kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#Z1', inttostr(datamodule7.z1kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#Z2', inttostr(datamodule7.z2kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#Z3', inttostr(datamodule7.z3kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#Z4', inttostr(datamodule7.z4kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#Z5', inttostr(datamodule7.z5kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#A', inttostr(datamodule7.d1kol_st.AsInteger+

datamodule7.d2kol_st.AsInteger+datamodule7.d3kol_st.AsInteger+datamodule7.d4kol_st.AsInteger+datamodule7.d5kol_st.AsInteger));

FindAndInsert('#B', inttostr(datamodule7.z1kol_st.AsInteger+

datamodule7.z2kol_st.AsInteger+datamodule7.z3kol_st.AsInteger+datamodule7.z4kol_st.AsInteger+datamodule7.z5kol_st.AsInteger));

w.visible:=true; //візуалізація документу

end;

При виконанні даної процедури були використана FindAndInsert, що дозволяє знаходити рядок FindText і підставляти на її місце рядок ReplacementText:

function FindAndInsert(FindText,replacementText:string):boolean;

const wdReplaceAll=2;

begin

w.selection.find.text:=findtext;

w.selection.find.replacement.text:=replacementtext;

findandinsert:=w.selection.find.execute(replace:=wdreplaceAll);

end;

Вивід кількості студентів по групам відбувається за допомогою SQL-запитів, кожен з яких відповідає потоку студентів. Далі наведений текст SQL-запиту, що виповідає першому курсу денного відділення спеціальності ГКС.

SELECT kontingent.kol_st, kontingent.f_nav, kontingent.kurs, sp_spec.shifr

FROM kontingent INNER JOIN sp_spec ON kontingent.kod_sp = sp_spec.kod_sp

WHERE (((kontingent.f_nav)="д") AND ((kontingent.kurs)=1) AND ((sp_spec.shifr)="ГКС"));

Реалізація виводу інших звітів також базується на використанні SQL-запитів. Далі наведений текст деяких з них.

Кількість викладачів-штатників

SELECT sp_prep.sht

FROM sp_prep

WHERE (((sp_prep.sht)=True));

Кількість викладачів-сумісників:

SELECT sp_prep.sht

FROM sp_prep

WHERE (((sp_prep.sht)=False));

Сумісники-кандидати наук:

SELECT sp_prep.sht, sp_prep.n_st

FROM sp_prep

WHERE (((sp_prep.sht)=False) AND ((sp_prep.n_st)="к.т.н."));

Штатники-кандидати наук:

SELECT sp_prep.n_st, sp_prep.sht, sp_prep.nauk_zv

FROM sp_prep

WHERE (((sp_prep.n_st)="к.т.н.") AND ((sp_prep.sht)=True) AND ((sp_prep.nauk_zv)<>"професор"));

Штатники-професора:

SELECT sp_prep.sht, sp_prep.nauk_zv

FROM sp_prep

WHERE (((sp_prep.sht)=True) AND ((sp_prep.nauk_zv)="професор"));

Професора-сумісники:

SELECT sp_prep.sht, sp_prep.nauk_zv

FROM sp_prep

WHERE (((sp_prep.sht)=False) AND ((sp_prep.nauk_zv)="професор"));

5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність брати до уваги яку є очевидною. З метою підвищення конкурентноздатності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентноздатності служить не тільки зниження ціни, але, також, і якість товару і його вигідні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розроблювача, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Програмні продукти являють собою досить специфічний товар з безліччю властивих їм особливостей. Багато їхніх особливостей проявляються й у методах розрахунків ціни на них. На розробку програмного продукту середньої складності звичайно потрібні досить незначні засоби. Однак, при цьому вона може дати економічний ефект, що значно перевищує ефект від використання досить дорогих систем.

Варто підкреслити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного старіння й зношування. Для них основні витрати доводяться на розробку зразка, тоді як процес тиражування являє собою, звичайно, порівняно нескладну й недорогу процедуру копіювання магнітних носіїв і супровідної документації.

В розробці користуємося мовою програмування Borland Delphi v.6.0.

Необхідні для розробки програмного продукту засоби обчислювальної техніки:

· IBM-сумісний комп'ютер, не нижче Pentium IІ, RAM-128Mb;

· Монітор із SVGA адаптером;

· НЖМД не менше 4,3 Гбайт;

· НГМД 3,5 дюйми;

· Компакт-дисковий носій (CD);

· Клавіатура, маніпулятор типу "миша".

5.1 Визначення витрат на створення програмного продукту

Економічна доцільність розробки полягає в скороченні штатних одиниць, та одержання більш достовірної інформації за короткий час.

Для визначення витрат на створення програмного продукту необхідно розрахувати:

- витрати на оплату праці розроблювачів програми й відрахування на соціальне забезпечення.

- витрати на оплату машинного часу, затраченого при розробці програми.

Витрати на оплату праці розроблювачів програми

Витрати на оплату праці розроблювачів програми визначаються множенням трудомісткості створення програми, вираженої в годинах, на середньо-годинну оплату програміста:

Де Зрозр - середньо-годинна оплата програміста,

t розр. - трудомісткість створення програми, що містить у собі витрати праці на наступні дії:

· Знайомство з проблемою й визначення шляхів її вирішення;

· Розробка структури інформаційної системи;

· Розробка моделі бази даних «Деканат»;

· Розробка програмного продукту «Деканат»;

· Налагодження програми на ПК;

· Підготовка документації по задачі.

Витрачений час на вирішення поставленої задачі розрахуємо за календарним планом виконання робіт (табл. 5.1)

Таблиця 5.1

Календарний план виконання робіт по створенню програми

Найменування етапів виконання робіт	Кількість затрачених годин
Знайомство з проблемою і визначення шляхів її вирішення	35
Розробка структури інформаційної системи	50
Розробка моделі бази даних	25
Розробка програмного продукту	75
Налагодження програми на ПК	3
Підготовка документації по програмному забезпеченню	25

Таким чином, користуючись календарним планом виконання робіт, можемо розрахувати сумарну трудомісткість.

tрозр.= tпробл.+ tстр..+ tмод.+ tпрогр.+ tнал.+ ttдок

де tпробл. - час на знайомство з проблемою й визначення шляхів її вирішення,

tстр. - час на розробку структури інформаційної системи,

tмод. - час на розробку моделі бази даних;

tпрогр... - час на розробку програмного продукту,

tнал..- час на налагодження програми на ПК,

ttдок...- час на підготовку документації по задачі,

tрозр. = 35+50+25+75+3+25 = 213 [люд./годин]

Для визначення середньої годинної оплати програміста необхідно спочатку визначити його річний фонд грошового забезпечення. Це можна зробити, знаючи місячне грошове забезпечення програміста. Воно складає приблизно 1200,00 гривень. Крім того він отримує раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 360 гривень та щомісячну премію в розмірі 420 гривень.

Таким чином, річний фонд грошового забезпечення програміста складає 19 800 гривень.

Нарахування на ФОП:

1. Безробіття 1,3%

2. Пенсійний фонд 33,2%

3. Соцзабезпечення тимчасової непрацездатності 1,6%

4. Соцзабезпечення від нещасних випадків 1,16%

Підсумок: 37,26%

Далі визначимо число робочих годин у році, за формулою:

n(p) = (N - N(п) - N(в)) * 8

де N - загальне число днів у році,

N(п) - число святкових днів у році,

N(в) - число вихідних днів у році,

Число святкових днів у році - 10, вихідних - 104. Отже, число робочих годин у році дорівнює:

n(p) = ( 365 - 10 - 104) * 8 = 2008 [години]

Середньо годинна оплата програміста визначається співвідношенням:

Срозр. = ФЗПсн / n(p)

Де ФЗПсн - річний фонд грошового забезпечення,

Срозр. = 19800 / 2008 = 9,86 [гривень]

Отже, витрати на оплату праці ( Зрозр. ) розроблювачів програми складають:

Зрозр. = 213 * 9,86 = 2100,18 [гривень]

Зрозр.нарах.= 2100,18 + 2100,18 * 37,26% = 2882,70 [гривень]

5.2 Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК

Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК, визначаються, як добуток години використання ПК для розробки програми на собівартість машинного часу обчислювальної техніки. Собівартість ( СПК ) однієї години роботи ПК дорівнює відношенню річних поточних витрат на експлуатацію ПК ( ЗгПК ) до річного фонду годин ( ТгПК ) корисної роботи ПК.

СПК = ЗгПК / ТгПК

Розрахунок річного фонду тривалості робочого часу ПК (у годинах)

Визначивши дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ у годинах, маємо можливість оцінити собівартість машинного часу. Дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу затраченого на профілактику й ремонт ЕОМ. Час профілактики: щомісячно - 5 годин; щорічно - 6 діб.

ТгПК = n(p) - (6 * 8 + 5 * 12),

ТгПК = 2008 - (6 * 8 + 5 * 12) = 1900 [години]

Річні поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

ЗгПК = ЗгАМ + ЗгЭЛ + ЗгРЕМ + ЗгМАТ + ЗгДР

Де ЗгАМ - річні відрахування на амортизацію,

ЗгЭЛ - річні витрати на електроенергію для ПК,

ЗгРЕМ - річні витрати на ремонт ПК,

ЗгМАТ - річні витрати на додаткові комплектуючі ПК,

ЗгДР - інші витрати.

Амортизаційні відрахування

Основні фонди підлягають розподілу на групи. У нашому випадку, комп'ютер, група 4 (ЕОМ, інші машини призначені для автоматичної обробки інформації, а також пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації та інші). Амортизація основних фондів групи 4 відбувається до досягнення балансової вартості групи нульового значення. Для основних фондів групи 4 - амортизація відбувається з кварталу, наступного за кварталом придбання матеріальних цінностей.

Заключний етап в нарахуванні податкової амортизації - це щоквартальний розрахунок суми амортизації. Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вартості 4 групи основних фондів і складають 60% на рік, так як нарахування амортизації відбувається щоквартально, то норма амортизаційних відрахувань у квартал складає (60% / 4 ) = 15%.

Згідно податкового методу нарахування амортизації, загальна сума річних амортизаційних відрахувань визначається за формулою :

ЗгАМ = ЦПК * НА

Де ЦПК - балансова вартість ПК,

НА - норма амортизаційних відрахувань, що дорівнює 15% (у квартал).

Балансова вартість ПК :

Цпк = Цр * ( 1+ Кун )

Де Цр - ринкова вартість ПК,

Кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку й налагодження, рівний 12%.

Ринковою вартістю ПК, будемо вважати ту вартість до якої входить повна комплектація ПК, вона становитиме 5000 грн.

Цпк = 5000 * ( 1 + 0.12 ) = 5600 [гривень],

1кв. = 5600 * 0,15 = 840 [гривень],

2кв. = (5600 - 840) * 0.15 = 714 [гривень],

3кв. = (5600 - 840 - 714) * 0.15 = 606,90 [гривень],

4кв. = (5600 - 840 - 714 - 606,90) * 0,15 = 515,87 [гривень],

ЗгАМ = 840 + 714 + 606,90 + 515,87 = 2676,77 [гривень]

Витрати на електроенергію, споживану ПК

Витрати на електроенергію, затрачену ПК, визначаються за формулою:

ЗгЭЛ = РчПК * ТгПК * ЦЭЛ * А

Де PчПК - потужність ПК ( PчПК = 0.3 [кВт.]),

ТгПК - річний фонд корисного часу роботи машини,

ЦЭЛ - вартість 1 квт/годину електроенергії (ЦЭЛ = 0,24 [грн.]),

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК ( 0.9 - 1 ).

Таким чином, кількість витрат на електроенергію, споживану ПК, складає:

ЗгЭЛ = 0.3 * 1900 * 0,24 * 1.0 = 136,80 [гривень]

Витрати на поточний і профілактичний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 6% від вартості ПК:

ЗгРЕМ = ЦПК * 0.06,

ЗгРЕМ = 5600* 0.06 = 336 [гривень]

Витрати на матеріали

Витрати на матеріали - витрати, необхідні для забезпечення експлуатації ПК, приймаються рівними 2% від вартості ПК.

ЗгМАТ = ЦПК * 2%,

ЗгМАТ = 5600 * 0.02 = 112 [гривень]

Непрямі витрати.

Непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, приймаються рівними 5 - 10% вартості ПК.

ЗгДР = ЦПК * 5%,

ЗгДР = 5600 * 0.05 = 280 [гривень]

Повні витрати на експлуатацію ПК

Повні витрати на експлуатацію ПК протягом року складають:

ЗгПК= 2676,77 + 136,80 + 336 + 112 + 280 = 3541,57 [гривень]

Собівартість однієї години роботи машини ( CПК ) складає:

СПК = 3541,57 / 1900 =1,86 [гривень]

Витрати машинного часу.

У ході розробки програмного комплексу машина використовувалася на етапах програмування:

· написання програми за готовою схемою алгоритму;

· налагодження програми на ПК;

· підготовки документації по задачі.

Таким чином, витрати машинного часу склали (tмаш):

tмаш = tпрог.+ tотл. + tдок,

tмаш = 75 + 3 + 25 = 103 [чол./часів]

Витрати на оплату машинного часу можна розрахувати за формулою:

Змаш = tмаш * СПК,

Змаш = 103* 1,86 = 191,58 [гривень]

Загальні витрати на створення програмного комплексу

Зразом = З розр. + З маш,

Зразом = 2882,70 + 191,58 = 3074,28 [гривень]

5.3 Визначення планованої економії від упровадження програмного продукту

При визначенні планованої окупності приймемо, що витрати на даний програмний комплекс понесла установа, без мети наступного комерційного поширення продукту.

У результаті впровадження даний програмний комплекс забезпечить зменшення часу на формування вихідних документів та пошуку інформації.

Зменшення часу досягається за рахунок зручного розподілу збереження оброблюваних даних. Усі дані зберігаються в окремому каталозі й при необхідності легко доступні для повторної обробки й аналізу.

Таблиця 5.2

З/П до автоматизації	Кількість чоловік	Місячна З/П, грн.	Премія 40% та рай. Коєф. 15%, грн.	Всього З/П за рік, грн.
Працівник 1	1	1000	610	(1000*12+610*12) = 19320
Працівник 2	1	1000	610	(1000*12+610*12) = 19320
Відрахування на ФОП	2	19320 + 19320 = 38640	37,16%	14358,624
ВСЬОГО:				52998,62

Річний фонд заробітної плати двох штатних одиниць

У результаті впровадження даного програмного комплексу економія трудових ресурсів складає 1 штатну одиницю з річним фондом заробітної плати 26499,31грн. Річна економія складає:

Е = Зразом_прац - Зразом - ЗгПК

Де Зразом_прац - річний фонд заробітної плати 1-го працівника,

Зразом - загальні витрати на створення програмного комплексу,

ЗгПК - повні витрати на експлуатацію ПК протягом року.

Е = 26499,31 - 3074,28 -3541,57 = 19883,46 [гривень]

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується на:

- Конституція України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

- Закон України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

- Норми штучного та природного освітлення визначені СНиП;

- Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

- Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані Держстандартом і ДСН;

- Категорія робіт по величині загальних енергозатрат встановлена ДСН;

- Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;

- Кодекс законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

- Пожежна безпека викладена в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів

Робочим місцем вважається місце постійного чи періодичного перебування працюючого для спостереження й ведення виробничого процесу чи експерименту. Організація робочого місця заключається у виборі робочої пози, визначенні робочих зон, розміщенні органів управління, індикаторів, інструментів і заготовок. Частина простору робочого місця, в якому здійснюються робочі процеси, може бути розділена на зони. Робоча поза буде найменш втомлювальною при умові, що робоча зона сконструйована правильно, тобто забезпечується відповідність цієї зони з оптимальним полем зору працюючого.

Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене наявністю небезпечних виробничих чинників:

- підвищенні значення електричного струму, статичної електрики та рівня електромагнітних випромінювань;

- підвищений рівень рентгенівських випромінювань;

- підвищений рівень шуму;

- несприятливі мікрокліматичні умови;

- недостатнє або надмірне освітлення;

- психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

6.1.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів

Держстандарт 12.1.007-76 розповсюджується на шкідливі речовини, що втримуються в сировині, продуктах, напівфабрикатах і відходах виробництва, і встановлює загальні вимоги безпеки при їх виробництві, застосуванні та зберіганні. По ступіню впливу на організм шкідливі речовини діляться на чотири класи шкідливості:

1-й - речовини надзвичайно шкідливі;

2-й - речовини високо шкідливі;

3-й - речовини помірно шкідливі;

4-й - речовини мало шкідливі.

Гранично припустима концентрація (ГПК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони - обов'язкові санітарні нормативи для використання при проектуванні виробничих будинків, технологічних процесів, устаткування й вентиляції а також для попереджувального й поточного санітарного нагляду.

Держстандарт 12.1.005-88 розповсюджується на повітря робочої зони підприємств, встановлює загальні санітарно-гігієнічні вимоги до показників мікроклімату й допустимому змісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Вимоги на допустимий зміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування.

Показники, якими характеризується мікроклімат є: температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання.

На організм людини і обладнання ПЕОМ великий вплив виявляє відносна вологість. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря і запиленість повітряного середовища виявляють вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ.

Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи. Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних метеорологічних умовах і тяжкості роботи, що виконується за рахунок звуження або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.

Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє зниженню спостережливості і швидкості реакції.

6.1.2 Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.

При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій, що повторюються, стосуються працівників, що використовують в своїй роботі клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап'ястя, який викликає розпухання сухожиль, і що супроводжується постійною біллю при виконанні будь-яких дій, навіть не зв'язаних безпосередньо з професійною діяльністю.

6.1.3 Характеристика приміщення

Відповідно діючим нормативним документам (СН 512-78 и ДСанПіН 3.3.007-98) площа приміщення 13,0 мІ; об'єм - 20 мі. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Висота робочої поверхні столу для персонального комп'ютера (ПК) - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900 мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.

Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450 мм, кут нахилу поверхні від 15є вперед до 5є назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться вологе прибирання.

В доступних місцях знаходяться аптечки першої медичної допомоги.

Приміщення з ПЕОМ оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації, а також устатковане засобами пожежегасіння. Підходи до засобів пожежегасіння вільні. Приміщення має кімнати для відпочинку, приймання їжі, психологічної розгрузки та інші побутові приміщення.

6.1.4 Аналіз метеорологічних умов праці, системи вентиляції

Для забезпечення безпеки життєдіяльності працівників у приміщенні варто підтримувати необхідну якість повітря, тобто оптимальні (у крайньому випадку припустимі) параметри мікроклімату, сталість газового складу й відсутність (у крайньому випадку не вище ГПК) шкідливих домішок у повітрі. Для цього необхідно подавати в ці приміщення певну кількість чистого зовнішнього повітря, потреба в якому регламентується СНиП 2.04.05-91. Для підтримки певних параметрів мікроклімату використовується опалення, вентиляція, кондиціювання, що є найважливішою частиною інженерного спорудження.

Вентиляція - це організований і регульований повітрообмін у приміщеннях, у процесі якого забруднене або нагріте повітря віддаляється й на його місце подається свіже чисте повітря.

Системи опалення - це комплекс елементів, необхідних для опалення приміщень в холодний період року, нормованої температури повітря не нижче встановленої Держстандарт 12.1. 005-88 і СНиП 2.04. 05-91. У приміщеннях з електронно-обчислювальною технікою передбачають центральне опалення в сполученні із приточною вентиляцією або кондиціювання повітря при одне- і двозмінному режимах роботи, а при трьохзмінному - тільки повітряне опалення.

Кондиціювання - це автоматична підтримка в закритих приміщеннях всіх або окремих параметрів повітря з метою забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов.

Згідно СНиП 2.04. 05-91 система вентиляції, кондиціювання повітря й повітряного опалення передбачена для суспільних, адміністративно побутових і виробничих категорій.

6.1.5 Рівень шуму та електромагнітних випромінювань

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, наприклад, шум викликаний роботою принтера (70 дБ), вентиляторів і кондиціонерів (до 100 дБ).

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості, що тим значні, ніж вище інтенсивність шуму і більше його експозиція. Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності.

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих. Являючись причиною частих головних нездужань, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих чинників.