Розробка гнучкої системи автоматизації обліку імунобіологічних препаратів

Фільтрація записів по даті відбувається наступним чином:

procedure Toblik.SpeedButton2Click(Sender: TObject);

begin

if SpeedButton2.Down then //якщо нажата кнопка „Фільтрація”

begin

DataModule2.ADOQuery5.Filter:='date_v>='+''''+datetostr(DateTimePicker1.date)+''''+' and ' +'date_v<='+''''+DATETOSTR(DateTimePicker2.date)+''''; //установка діапазону дат

DataModule2.ADOQuery5.Filtered:=true;

end else DataModule2.ADOQuery5.Filtered:=false; //якщо кнопка не нажата, фільтрація буде відмінена

end;

На рис. наведена форма вводу або редагування запису про рух препарату.



Рис.4.39 Форма вводу даних про рух препаратів на етапі проектування

procedure Toblik_vvod.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin

if (DataModule2.ADOTable7kod_pr.AsInteger=0) or

(DataModule2.ADOTable7kilkist.AsFloat=0)

or ((RadioGroup2.ItemIndex=-1) and (RadioGroup1.ItemIndex=1))

then exit; //якщо не обраний тип препарату, тип операції або не введена кількість нажати кнопку „Виконати” неможливо

DataModule2.ADOTable7date_v.AsDateTime:=datetimepicker1.date; //значення дати здійснення операції заноситься у відповідне поле

if RadioGroup1.ItemIndex=0 then //якщо тип операції „Отримано”

DataModule2.ADOTable7priznak.AsBoolean:=false

else DataModule2.ADOTable7priznak.AsBoolean:=true;

if RadioGroup2.ItemIndex=0 then //якщо препарати видано на об'єкт

begin

DataModule2.ADOTable7lpu.AsBoolean:=false;

DataModule2.ADOTable7spisano.AsBoolean:=false

end else if RadioGroup2.ItemIndex=1 then //якщо використано в ЛПУ

begin

DataModule2.ADOTable7lpu.AsBoolean:=true;

DataModule2.ADOTable7spisano.AsBoolean:=false;

end else //якщо препарати списано

begin

DataModule2.ADOTable7lpu.AsBoolean:=false;

DataModule2.ADOTable7spisano.AsBoolean:=true;

end;

DataModule2.ADOTable7.Post;

DataModule2.ADOQuery5.Close;

DataModule2.ADOQuery5.Open;

if not DataModule2.ADOTable7priznak.AsBoolean then

begin DataModule2.ADOTable2.Edit;

if RadioGroup1.ItemIndex=0 then //якщо тип операції „Отримано”

DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat:= DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat+DataModule2.ADOTable7kilkist.AsFloat

//до кількості залишку відповідного препарату додається введена кількість

else //якщо тип операції „Використано”

DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat:= DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat-DataModule2.ADOTable7kilkist.AsFloat;

//від кількості залишку відповідного препарату віднімається введена кількість

DataModule2.ADOTable2.Post;

end

else begin

DataModule2.ADOTable2.Edit;

DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat:= DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat-DataModule2.ADOTable7kilkist.AsFloat;

if DataModule2.ADOTable2zalishok.AsFloat<0 then begin //перевірка, чи є в наявності необхідна кількість

showmessage('Препарат '+Edit2.Text+' у потрібній кількості відсутній!'); exit

//якщо необхідної кількості немає, виводиться відповідне повідомлення та операція анулюється

end

else DataModule2.ADOTable2.Post;

end;

//оновлення набору

DataModule2.ADOQuery7.Close;

DataModule2.ADOQuery7.Open;

close;

end;

Набір даних форми „Залишки” формується на основі наступного SQL-запиту

select distinct p.zalishok,p.seria, p.kontr_n,t.naz_type, t.n_inf from pasport_pr p left join sp_type_pr t on t.kod_type_pr=p.kod_type_pr order by t.naz_type

Аналогічним чином відбувається формування набору про препарати, що підлягають списанню на поточний момент:

select p.kod_pr,p.seria,p.kontr_n, p.date_vip,p.termin_pr, p.zalishok, s.naz_type, s.n_inf from pasport_pr p left join sp_type_pr s on s.kod_type_pr=p.kod_type_pr order by s.naz_type

При появі форми набір даних фільтрується наступним чином:

procedure Tspisati.FormShow(Sender: TObject);

var s:string;

begin

with DataModule2 do

begin

s:=datetostr(date); //встановлення системної дати

ADOQuery7.Close; ADOQuery7.Open;

ADOQuery7.Filter:='termin_pr<='+''''+s+''''; //завдання параметрів фільтру

ADOQuery7.Filtered:=true;

end;

end;

Якщо нажати кнопку „Списати”, на екрані з'являється форма обліку руху препаратів, але усі значення полів будуть недоступними для редагування:

procedure Tspisati.BitBtn3Click(Sender: TObject);

begin

datamodule2.ADOTable7.Insert; //додання запису в таблицю обліку руху препаратів

datamodule2.ADOTable7kod_pr.AsInteger:=datamodule2.ADOQuery7kod_pr.AsInteger; //код препарату, що списується формується автоматично

DataModule2.ADOTable7kilkist.AsFloat:=datamodule2.ADOQuery7zalishok.AsFloat; //аналогічним чином формується значення поля, де зберігаються дані про залишки

with oblik_vvod do //встановлення необхідних параметрів перемикачів

begin

RadioGroup1.Enabled:=false;

RadioGroup2.ItemIndex:=2;

RadioGroup2.Enabled:=false;

Edit2.Text:='Вид препарату '+ DataModule2.ADOQuery7naz_type.AsString+' серії '+DataModule2.ADOQuery7seria.AsString ; //вивід назви та серії препарату, що списується

dbEdit1.Text:=inttostr(DataModule2.ADOQuery7zalishok.AsInteger); //вивід кількості препарату, що списується

Caption:='Списання препарату'; end;

oblik_vvod.ShowModal

end;

Якщо вже було зазначено вище, інформація про користувачів системи зберігається у системному реєстрі. При появі форми, що призначена для редагування інформації про користувачів, формуються два строкові масиви, що містять дані про логін та пароль користувача.

procedure Tusers.FormShow(Sender: TObject);

var i:integer;

begin

users.ClientHeight:=70;//встановлення розміру форми

panel1.SetFocus; ListBox1.Clear;

panel1.Visible:=false;

panel2.Visible:=false;

reg:=tregistry.Create(key_read); //відкриття реєстру для читання

reg.RootKey:=HKEY_CURRENT_USER;

for i:=1 to 20 do

if reg.OpenKey('\software\vak\password',false)

then

try

//формування масивів

if i=1 then log[i]:='admin' else log[i]:=reg.ReadString('log'+inttostr(i));

pas[i]:=reg.ReadString('pas'+inttostr(i));

if not (log[i]='') then ListBox1.Items.Add(log[i]);

except

if i=1 then begin log[1]:='admin';

pas[1]:='1';

ListBox1.Items.Add(pas[1]); //додаємо логін користувача у список

end;

end;

end;

Процедура додавання інформації про користувача реалізована наступним чином:

procedure Tusers.BitBtn2Click(Sender: TObject);

begin

reg:=tregistry.Create(key_write);//відкриття реєстру для запису

try

reg.RootKey:=HKEY_CURRENT_USER;

if reg.OpenKey('\software\vak\password',true)

then begin

reg.writeString('log'+inttostr(ListBox1.Count+1),edit1.Text); //запис логіну

reg.writeString('pas'+inttostr(ListBox1.Count+1),edit2.Text);//запис паролю

end;

finally

reg.Free;

end;

BitBtn1.Down:=false;

FormShow(Sender);

end;

Система також передбачає можливість зміни пароля користувача:

procedure Tusers.BitBtn3Click(Sender: TObject);

begin

reg:=tregistry.Create(key_write);

if not ((Edit3.Text='') or (ListBox1.ItemIndex=-1)) //якщо обраний логін та введений пароль

then

try

reg.RootKey:=HKEY_CURRENT_USER;

if reg.OpenKey('\software\vak\password',true)

then

if ListBox1.ItemIndex>0 then //змінити логін „admin” неможливо

reg.writeString('log'+inttostr(ListBox1.ItemIndex+1),Edit4.Text);

reg.writeString('pas'+inttostr(ListBox1.ItemIndex+1),Edit3.Text);

finally

reg.Free;

end;

BitBtn4.Down:=false;

BitBtn4Click(sender);

end;

При закритті головної форми зміни, що стосуються розташування файлу бази даних зберігаються у системному реєстрі.

procedure Tf_main.FormClose(Sender: TObject; var Action: TCloseAction);

begin

reg:=tregistry.Create(key_write);

try

reg.RootKey:=HKEY_CURRENT_USER;

if reg.OpenKey('\software\archive_doc\path',true)

then

reg.writeString('text',basename);

finally

reg.Free;

end;

end;

5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність брати до уваги яку є очевидною. З метою підвищення конкурентоздатності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентоздатності служить не тільки зниження ціни, але, також, і якість товару і його вигідні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розроблювача, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Програмні продукти являють собою досить специфічний товар з безліччю властивих їм особливостей. Багато їхніх особливостей проявляються й у методах розрахунків ціни на них. На розробку програмного продукту середньої складності звичайно потрібні досить незначні засоби. Однак, при цьому вона може дати економічний ефект, що значно перевищує ефект від використання досить дорогих систем.

Варто підкреслити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного старіння й зношування. Для них основні витрати доводяться на розробку зразка, тоді як процес тиражування являє собою, звичайно, порівняно нескладну й недорогу процедуру копіювання магнітних носіїв і супровідної документації.

Цей програмний продукт призначений для автоматизації процесу обліку імунобіологічних препаратів в лікувально-профілактичних установах.

В розробці користуємося мовою програмування Borland Delphi v.6.0.

Необхідні для розробки програмного продукту засоби обчислювальної техніки: персональна ЕОМ на базі процесора Pentium IV с тактовою частотою 2,1 Мгц, 512 Мб оперативної пам'яті, HDD 40 Гб, дисковод для компакт-дисків 4-х швидкісний.

Мінімальні апаратні вимоги:

для роботи додатків необхідно:

· ПК типу IBM PC або сумісний з ним, продуктивністю не менше 166 МГц;

· Оперативна пам'ять не менше 32 МГбайт;

· Монітор із SVGA адаптером;

· НЖМД не менше 4,3 Гбайт;

· НГМД 3,5 дюйми;

· Компакт-дисковий носій (CD);

· Монітор, клавіатура, маніпулятор типу "миша".

5.1 Визначення витрат на створення програмного продукту

Економічна доцільність розробки полягає в скороченні штатних одиниць, та одержання більш достовірної інформації за короткий час.

Для визначення витрат на створення програмного продукту необхідно розрахувати:

- витрати на оплату праці розроблювачів програми й відрахування на соціальне забезпечення.

- витрати на оплату машинного часу, затраченого при розробці програми.

Витрати на оплату праці розроблювачів програми

Витрати на оплату праці розроблювачів програми визначаються множенням трудомісткості створення програми, вираженої в годинах, на середньо-годинну оплату програміста:

, де

З_розр - середньо-годинна оплата програміста,

t _розр. - трудомісткість створення програми, що містить у собі витрати праці на наступні дії:

· Знайомство з проблемою й визначення шляхів її вирішення;

· Розробка структури інформаційної системи;

· Розробка моделі бази даних «Деканат»;

· Розробка програмного продукту «Деканат»;

· Налагодження програми на ПК;

· Підготовка документації по задачі.

Витрачений час на вирішення поставленої задачі розрахуємо за календарним планом виконання робіт (табл. 5.1)

Таблиця 5.1

Календарний план виконання робіт по створенню програми

Найменування етапів виконання робіт	Кількість затрачених годин
Знайомство з проблемою і визначення шляхів її вирішення	35
Розробка структури інформаційної системи	50
Розробка моделі бази даних	25
Розробка програмного продукту	75
Налагодження програми на ПК	3
Підготовка документації по програмному забезпеченню	25

Таким чином, користуючись календарним планом виконання робіт, можемо розрахувати сумарну трудомісткість.

t_розр.= t_пробл.+ t_стр..+ t_мод.+ t_прогр.+ t_нал.+ t_tдок, де

t_{пробл. -} час на знайомство з проблемою й визначення шляхів її вирішення,

t_{стр. -} час на розробку структури інформаційної системи,

t_{мод. -} час на розробку моделі бази даних «Деканат»;

t_{прогр... -} час на розробку програмного продукту «Деканат»,

t_нал..- час на налагодження програми на ПК,

t_tдок...- час на підготовку документації по задачі,

t_розр. = 35+50+25+75+3+25 = 213 [люд./годин]

Для визначення середньої годинної оплати програміста необхідно спочатку визначити його річний фонд грошового забезпечення. Це можна зробити, знаючи місячне грошове забезпечення програміста. Воно складає приблизно 1200,00 гривень. Крім того він отримує раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 360 гривень та щомісячну премію в розмірі 420 гривень.

Таким чином, річний фонд грошового забезпечення програміста складає 19 800 гривень.

Нарахування на ФОП:

1. Безробіття 1,3%

2. Пенсійний фонд 33,2%

3. Соцзабезпечення тимчасової непрацездатності 1,6%

4. Соцзабезпечення від нещасних випадків 1,16%

Підсумок: 37,26%

Далі визначимо число робочих годин у році, за формулою:

n(p) = (N - N(п) - N(в)) * 8, де

N - загальне число днів у році,

N(п) - число святкових днів у році,

N(в) - число вихідних днів у році,

Число святкових днів у році - 10, вихідних - 104. Отже, число робочих годин у році дорівнює:

n(p) = (365 - 10 - 104) * 8 = 2008 [години]

Середньо годинна оплата програміста визначається співвідношенням:

С_розр. = ФЗП_сн / n(p), де

ФЗП_сн - річний фонд грошового забезпечення,

С_розр. = 19800 / 2008 = 9,86 [гривень]

Отже, витрати на оплату праці (З_розр.) розроблювачів програми складають:

З_розр. = 213 * 9,86 = 2100,18 [гривень]

З_{розр.нарах.}= 2100,18 + 2100,18 * 37,26% = 2882,70 [гривень]

5.2 Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК

Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК, визначаються, як добуток години використання ПК для розробки програми на собівартість машинного часу обчислювальної техніки. Собівартість (С_ПК) однієї години роботи ПК дорівнює відношенню річних поточних витрат на експлуатацію ПК (З_гПК) до річного фонду годин (Т_гПК) корисної роботи ПК.

С_ПК = З_гПК / Т_гПК

Розрахунок річного фонду тривалості робочого часу ПК (у годинах)

Визначивши дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ у годинах, маємо можливість оцінити собівартість машинного часу. Дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу затраченого на профілактику й ремонт ЕОМ. Час профілактики: щомісячно - 5 годин; щорічно - 6 діб.

Т_гПК = n(p) - (6 * 8 + 5 * 12),

Т_гПК = 2008 - (6 * 8 + 5 * 12) = 1900 [години]

Річні поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

З_гПК = З_гАМ + З_гЭЛ + З_гРЕМ + З_гМАТ + З_гДР, де

З_гАМ - річні відрахування на амортизацію,

З_гЭЛ - річні витрати на електроенергію для ПК,

З_гРЕМ - річні витрати на ремонт ПК,

З_{гМАТ -} річні витрати на додаткові комплектуючі ПК,

З_гДР - інші витрати.

Амортизаційні відрахування

Основні фонди підлягають розподілу на групи. У нашому випадку, комп'ютер, група 4 (ЕОМ, інші машини призначені для автоматичної обробки інформації, а також пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації та інші). Амортизація основних фондів групи 4 відбувається до досягнення балансової вартості групи нульового значення. Для основних фондів групи 4 - амортизація відбувається з кварталу, наступного за кварталом придбання матеріальних цінностей.

Заключний етап в нарахуванні податкової амортизації - це щоквартальний розрахунок суми амортизації. Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вартості 4 групи основних фондів і складають 60% на рік, так як нарахування амортизації відбувається щоквартально, то норма амортизаційних відрахувань у квартал складає (60% / 4) = 15%.

Згідно податкового методу нарахування амортизації, загальна сума річних амортизаційних відрахувань визначається за формулою :

З_гАМ = Ц_ПК * НА, де

Ц_ПК - балансова вартість ПК,

НА - норма амортизаційних відрахувань, що дорівнює 15% (у квартал).

Балансова вартість ПК :

Ц_пк = Ц_р * (1+ К_ун), де

Ц_р - ринкова вартість ПК,

К_ун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку й налагодження, рівний 12%.

Ринковою вартістю ПК, будемо вважати ту вартість до якої входить повна комплектація ПК, вона становитиме 5000 грн.

Ц_пк = 5000 * (1 + 0.12) = 5600 [гривень],

1кв. = 5600 * 0,15 = 840 [гривень],

2кв. = (5600 - 840) * 0.15 = 714 [гривень],

3кв. = (5600 - 840 - 714) * 0.15 = 606,90 [гривень],

4кв. = (5600 - 840 - 714 - 606,90) * 0,15 = 515,87 [гривень],

З_гАМ = 840 + 714 + 606,90 + 515,87 = 2676,77 [гривень]

Витрати на електроенергію, споживану ПК

Витрати на електроенергію, затрачену ПК, визначаються за формулою:

З_гЭЛ = Р_чПК * Т_гПК * Ц_ЭЛ * А, де

P_чПК - потужність ПК (P_чПК = 0.3 [кВт.]),

Т_гПК - річний фонд корисного часу роботи машини,

Ц_ЭЛ - вартість 1 кВт/годину електроенергії (Ц_ЭЛ = 0,24 [грн.]),

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК (0.9 - 1).

Таким чином, кількість витрат на електроенергію, споживану ПК, складає:

З_гЭЛ = 0.3 * 1900 * 0,24 * 1.0 = 136,80 [гривень]

Витрати на поточний і профілактичний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 6% від вартості ПК:

З_гРЕМ = Ц_ПК * 0.06,

З_гРЕМ = 5600* 0.06 = 336 [гривень]

Витрати на матеріали

Витрати на матеріали - витрати, необхідні для забезпечення експлуатації ПК, приймаються рівними 2% від вартості ПК.

З_гМАТ = Ц_ПК * 2%,

З_гМАТ = 5600 * 0.02 = 112 [гривень]

Непрямі витрати.

Непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, приймаються рівними 5 - 10% вартості ПК.

З_гДР = Ц_ПК * 5%,

З_гДР = 5600 * 0.05 = 280 [гривень]

Повні витрати на експлуатацію ПК

Повні витрати на експлуатацію ПК протягом року складають:

З_гПК= 2676,77 + 136,80 + 336 + 112 + 280 = 3541,57 [гривень]

Собівартість однієї години роботи машини (C_ПК) складає:

С_ПК = 3541,57 / 1900 =1,86 [гривень]

Витрати машинного часу.

У ході розробки програмного комплексу машина використовувалася на етапах програмування:

· написання програми за готовою схемою алгоритму;

· налагодження програми на ПК;

· підготовки документації по задачі.

Таким чином, витрати машинного часу склали (t_маш):

t_маш = t_прог.+ t_отл. + t_док,

t_маш = 75 + 3 + 25 = 103 [чол./часів]

Витрати на оплату машинного часу можна розрахувати за формулою:

З_маш = t_маш * С_ПК,

З_маш = 103* 1,86 = 191,58 [гривень]

Загальні витрати на створення програмного комплексу

З_разом = З _розр. + З _маш,

З_разом = 2882,70 + 191,58 = 3074,28 [гривень]

5.3 Визначення планованої економії від упровадження програмного продукту

При визначенні планованої окупності приймемо, що витрати на даний програмний комплекс понесла установа, без мети наступного комерційного поширення продукту.

У результаті впровадження даний програмний комплекс забезпечить зменшення часу на формування вихідних документів та пошуку інформації.

Зменшення часу досягається за рахунок зручного розподілу збереження оброблюваних даних. Усі дані зберігаються в окремому каталозі й при необхідності легко доступні для повторної обробки й аналізу.

Таблиця 5.2

Річний фонд заробітної плати двох штатних одиниць

З/П до автоматизації	Кількість чоловік	Місячна З/П, грн.	Премія 40% та рай. Коеф. 15%, грн.	Всього З/П за рік, грн.
Працівник 1	1	1000	610	(1000*12+610*12) = 19320
Працівник 2	1	1000	610	(1000*12+610*12) = 19320
Відрахування на ФОП	2	19320 + 19320 = 38640	37,16%	14358,624
ВСЬОГО:				52998,62

У результаті впровадження даного програмного комплексу економія трудових ресурсів складає 1 штатну одиницю з річним фондом заробітної плати 26499,31грн. Річна економія складає:

Е = З_{разом_прац} - З_разом - З_гПК, де

З_{разом_прац} - річний фонд заробітної плати 1-го працівника,

З_разом - загальні витрати на створення програмного комплексу,

З_гПК - повні витрати на експлуатацію ПК протягом року.

Е = 26499,31 - 3074,28 -3541,57 = 19883,46 [гривень]

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Поліпшення охорони праці розглядається як одна з основних задач подальшого соціологічного розвитку нашої країни.

Закони охорони праці поширюються на всі підприємства, заклади, організації, юридичних осіб незалежно від форми власності, які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК.

Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці належать: Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я », «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.

Законодавство України про охорону праці базується на основах нормативно - правових актів, які відповідають Конституції України. Статті 43, 45, 46, 49, 50, 53, 56 і 64 Конституції України гарантують право громадян України на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу та страхування. Державна політика у галузі охорони праці, закріплена статтею 4 закону України «Про охорону праці», базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників в умовах виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника для створення шкідливих і безпечних умов праці. «Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, повинні здійснюватися з урахуванням потреб з охорони праці" відповідно до статті 154 закону України «Про охорону праці». У статті 155 закону України «Про охорону праці» записано: «Ні одне підприємство, цех, ділянка підприємства не повинні бути прийняті і введенні у експлуатацію, якщо на них не створені безпечні і нешкідливі умови праці».

Правила встановлюють вимоги безпеки і санітарно-гігієнічні вимоги до устаткування робочих місць користувачів відповідно з сучасним станом техніки й наукових досліджень в сфері безпечної організації робіт з експлуатування та з обліком положень міжнародних нормативно-правових актів.

6.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів в Міська клінічна лікарня №2

Робочим місцем вважається місце постійного чи періодичного перебування працюючого для спостереження й ведення виробничого процесу чи експерименту. Організація робочого місця полягає у виборі робочої пози, визначенні робочих зон, розміщенні органів управління, індикаторів, інструментів і заготовок. Частина простору робочого місця, в якому здійснюються робочі процеси, може бути розділена на зони. Робоча поза буде найменш втомлювальною при умові, що робоча зона сконструйована правильно, тобто забезпечується відповідність цієї зони з оптимальним полем зору працюючого.

Робоче місце, устатковане відео-терміналом, забезпечується:

1. належними умовами освітлення приміщення й робочого місця, відсутністю відблисків;

2. відповідністю оптимальних параметрів мікроклімату;

3. належними ергономічними характеристиками основних елементів робочого місця.

При розміщенні відео-термінала обраховується наявність шуму та вібрації, м'якого рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, ультрафіолетового та інфрачервоного, електростатичного поля, а також наявність пилу, озону, окислів азоту та аероіонізації.

Відповідно діючим нормативним документам площа приміщення 13,0 мІ; об'єм - 20 мі. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Висота робочої поверхні столу для відео-терміналу - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900 мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.

Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450 мм, кут нахилу поверхні від 15є вперед до 5є назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться вологе прибирання.

В доступних місцях знаходяться аптечки першої медичної допомоги.

Приміщення з ПЕОМ оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації, а також устатковане засобами пожежогасіння. Підходи до засобів пожежогасіння вільні. Приміщення має кімнати для відпочинку, приймання їжі, психологічної розгрузки та інші побутові приміщення.

6.2 Фізичні й психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори при роботі на комп'ютері й заходи по їх знищенню

Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене наявністю небезпечних виробничих чинників:

підвищенні значення електричного струму, статичної електрики та рівня електромагнітних випромінювань;

підвищений рівень рентгенівських випромінювань;

підвищений рівень шуму;

несприятливі мікрокліматичні умови;

недостатнє або надмірне освітлення;

психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

6.2.1 Електромагнітне випромінювання

Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функціональному розладі центральної нервової системи. В результаті тривалого перебування в зоні дії електромагнітних полів наступають передчасна стомлюваність, сонливість або порушення сну, з'являються часті головні болі.

Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ є система відхилення випромінювання монітору, а також елементи блоків живлення системного модуля, монітору, принтера.

Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану його здоров'я. При цьому можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму людини.

При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм можуть виникати поразки кришталиків ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадення волосся, ломкість нігтів).

Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності ЕМП.

6.2.2 Рентгенівське випромінювання

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що, проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

6.2.3 Підвищений рівень шуму

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, наприклад, шум викликаний роботою принтера (70 дБ), вентиляторів і кондиціонерів (до 100 дБ).

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості, що тим значні, ніж вище інтенсивність шуму і більше його експозиція.

Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності.

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих. Являючись причиною частих головних нездужань, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих чинників.

6.2.4 Мікроклімат

Мікроклімат виробничих приміщень і стан повітряної середи в робочій зоні - головні чинники, які визначають умови праці. Основні параметри мікрокліматичних умов - температура, вологість, швидкість руху повітря і барометричний тиск впливають на теплообмін і загальний стан організму людини.

На організм людини і обладнання ПЕОМ великий вплив виявляє відносна вологість. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря і запиленість повітряного середовища виявляють вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ.

Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи. Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних метеорологічних умовах і тяжкості роботи, що виконується за рахунок звуження або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.

Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє зниженню спостережливості і швидкості реакції.

Системи опалення - це комплекс елементів, необхідних для опалення приміщень в холодний період року. Основними елементами систем опалення є джерела тепла, теплопроводи, нагрівачі (радіатори). Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пар або повітря. Системи опалення розділяються на місцеві та центральні.

До місцевих відносять пічне й повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими й електричними засобами. Місцеве опалення застосовують в житлових та побутових приміщеннях, а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.

До систем центрального опалення відносять водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване.

6.2.5 Освітлення

Значення освітлення в процесі життєдіяльності і особливо виробничої діяльності сучасного суспільства величезне.

Організація раціонального освітлення робочих місць - одне з основних питань охорони праці.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, штучне і суміщене.

Природне освітлення

Для природного освітлення характерна висока дифузна (неуважність) денного світла від небозводу, що вельми сприятливе для зорових умов роботи.

Природне освітлення підрозділяють на бічне, здійснюване через світлові віконні отвори; верхнє, здійснюване через аераційні і зенітні ліхтарі, отвори в перекриттях; комбіноване - бічне з верхнім.

Природне освітлення характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно широких межах залежно від часу дня, року, метеорологічних чинників. Тому природне освітлення неможливе кількісно задавати величиною освітленості. Як нормована величина для природного освітлення прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КЕО), який є вираженим у відсотках відношенням освітленості в даній крапці усередині приміщення до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу, тобто

Штучне освітлення

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях, де не досить природного світла, а також для освітлення приміщень в нічний час.

По функціональному призначенню штучне освітлення підрозділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення забезпечує зорові умови нормальний роботи, проходу людей і руху транспорту. Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при раптовому відключенні робочого освітлення. При цьому нормована освітленість повинна складати 5% від робочого освітлення. Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей з приміщень при аваріях в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходових клітках (повинно бути в приміщеннях не менше 0,5, а на відкритих територіях - не менше 0,2 лк).

По розподілу світлового потоку в просторі розрізняють світильники прямого, розсіяного і відображеного світла, а по конструктивному виконанню - світильники відкриті, закриті, захищені, пилонепроникні, вологозахисні, вибухозахищені, вибухобезпечні. За призначенням світильники діляться на світильники загального і місцевого освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним (рівномірним або локалізованим) і комбінованим (до загального додається місцеве). Застосування тільки місцевого освітлення забороняється.

В силу тісного взаємозв'язку зору людини з роботою мозку освітлення виявляє істотний вплив на центральну нервову систему, яка керує всією життєдіяльністю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності і безпеки праці і збереженню здоров'я працюючих.

Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

На органах зору негативно відбивається як недостатнє так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до осліплення, що характеризується різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко втомлюються і зорове сприймання різко погіршується.

6.2.6 Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.

При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій, що повторюються, стосуються працівників, що використовують в своїй роботі клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап'ястя, який викликає розпухання сухожиль, і що супроводжується постійною біллю при виконанні будь-яких дій, навіть не зв'язаних безпосередньо з професійною діяльністю.

Враховуючи перераховані вище шкідливі виробничі чинники, негативно діючі на здоров'я людини, проблемам охорони праці необхідно приділяти ще більшу увагу.

6.3 Організаційні і технічні заходи по зменшенню рівня шкідливих виробничих чинників

6.3.1 Захист від електромагнітних випромінювань

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50% робочого часу.

6.3.2 Захист від ураження електричним струмом

Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:

Ї застосуванням малої напруги;

Ї ізоляцією струмоведучих мереж;

Ї обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключає передумови поразки електричним струмом;

Ї правильного компонування, монтажу приладів і елементів;

Ї дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і інше.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

Ї застосування захисного заземлення або обнуління;

Ї ізоляцією струмопровідних частин;

Ї дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

Ї надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

6.3.3 Захист від статичної електрики

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

6.3.4 Захист від шуму та вібрації

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори.

В якості засобів звукопоглинання застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000 Гц.

6.3.5 Оздоровлення повітряного середовища

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 Сє; відносна вологість 40-60%; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Витяжні отвори розташовані у стелі.

6.3.6 Захист від рентгенівського випромінювання

Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання.

При технічній експлуатації апаратури, в якій напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що порушення міжмолекулярних зв'язків тканинної речовини може призвести до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Засобами захисту від „м'якого” рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біокерамічне покриття і низький рівень радіації.

В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми.

Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

6.3.7 Забезпечення раціонального освітлення

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність.

Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

- достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

- постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

- рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

- не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

- не викликає різких тіней на робочих місцях.

Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості.

При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

Ї вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5 ° З і напруга в мережі падати нижче 90% номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);

Ї визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

Ї вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) і др.;

Ї розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

Ї визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи.

Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Еmin (лк) з вираження:

F=(E_min·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;

S - площа приміщення, м²;

K - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;

n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику;

N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N.

Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення.

Показник приміщення fi визначається з виразу:

fi= А·В/Нр·(А+В),

де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Нр - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=Emin·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80, технічні характеристики ламп і світильників наведені в таблицях 6.1., 6.2. (згідно з ГОСТом 6825-74).

Таблиця 6.1

Тип	Потужність, Вт	Напруга, В	Світловий потік (номін.)	Довжина, мм	Діаметр, мм
ЛБ80	80	110	5220	1500	40

Таблиця 6.2

Серія	Модифікація	Кількість* потужність, шт.,Вт	Розміри, мм	Номер групи	Прим.
			Довжина	Ширина	Висота
Л201Б	3	2·8	1575	354	127	9	Стеля

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Н_р=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

fi=40/2,2 (8+5)=1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1 (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк.

Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400· 8· 5 ·1,5· 1,1/5220· 0,7· 2=3(штук)

Загальна потужність освітлювальної установки рівна:

Р=2· 80 · 3=480(Вт)

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що небезпечні і шкідливі виробничі чинники, діючи в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм працюючих не приносить істотної шкоди здоров'ю.

6.4 Пожежна безпека

6.4.1 Пожежна і вибухова безпека в робочій зоні технічного обслуговування в приміщеннях з ПЕОМ

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В, що характеризуються наявністю твердих горючих і тяжко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

В зв'язку з цим можна виділити ряд заходів для пожежебезпеки:

Ї не палити і не використовувати нагрівальні прилади в приміщеннях з ПЕОМ;

Ї не від'єднувати і не приєднувати кабелі, усувати несправності за наявності напруги в мережі;

Ї не визначати наявність напруги в ланцюзі, замиканням клем.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Для виявлення пожеж в приміщенні встановлені датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури і відкритого вогню.

Технологічні об'ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 г. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 г на ділянки площею не більш 250 м².

В кожній кімнаті знаходяться вогнегасники. Вони діляться на хімічні, пінні, повітряно-пінні, СО₂ - вогнегасники і порошкові.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасячої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10% від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Первинні засоби пожежогасіння: ручні вогнегасники в кількості 2 шт.

Засоби гасіння загорання й пожежі, які можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі: внутрішні пожежні крани, вогнегасники, кошми, пісок.

Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнену пожежу. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС.

ЕПС складаються з таких основних частин: сповіщувачів, встановлених в приміщеннях; приймальної станції, яка знаходиться в черговій кімнаті пожежної команди; блока поживи від сіті та від акумулятора (резервний); системи переключення з одної поживи на іншу; електропровідній сіті, яка з'єднує сповіщувачі з приймальною станцією.

В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

В кожному відділені лікарні є план евакуації.

ВИСНОВКИ

У процесі виконання дипломної роботи було розроблено гнучку систему автоматизації обліку імунобіологічних препаратів. Розроблена система дозволяє:

· покращити ефективність роботи;

· підвищити оперативність обробки інформації;

· зменшити обсяг паперових носіїв;

· підвищити оперативність та точність роботи.

Областю застосування розробленої системи є районні лікувально-профілактичні установи.

Щоб реалізувати поставлену задачу потрібно було обрати оптимальну мову програмування. Для вирішення цієї задачі найбільш підходить Delphi. Ця мова програмування має великі можливості щодо створення прикладного програмного забезпечення та дозволяє створювати різноманітні програмні продукти, у тому числі і програмні продукти для роботи з базами даних.