Розробка гнучкої системи автоматизації відстеження дзвінків з мобільних телефонів

if reg.ValueExists('comp_name') then

begin

str:=reg.ReadString('comp_name');

DataModule1.SocketConnection1.Host:=str;

end;

if reg.ValueExists('IP') then

begin

str:=reg.ReadString('IP');

DataModule1.SocketConnection1.Address:=str;

end;

// Якщо вибраний чекбокс, то зберігаємо в реєстрі логін,

// А також в зашифрованому вигляді пароль

if cxCheckBox1.Checked then

begin

reg.WriteString('login',EditLogin.Text);

reg.WriteString('pass',FormMain.crypt(EditPass.Text));

end

// Якщо чекбокс не вибрано логін / пароль не зберігаємо,

// А якщо є збережений, то видаляємо

else

begin

reg.DeleteValue('login');

reg.DeleteValue('pass');

end;

// Виконуємо підключення до сервера додатків

if DataModule1.SocketConnection1.Connected

then

begin

DataModule1.SocketConnection1.Connected:=false;

FormMain.Caption:=FormMain.Caption+' отключен';

end

else

begin

try

DataModule1.SocketConnection1.Connected:=True;

FormMain.Caption:=FormMain.Caption+' подключен';

except

MessageBox(0, 'Ошибка подключения! Перезапустите приложение и'+#13+

' настройте параметры подключения!', 'Ошибка подключения!', mb_Right);

reg.DeleteValue('ip');

reg.DeleteValue('comp_name');

Application.Terminate;

end;

if DataModule1.SocketConnection1.AppServer.LogIn(EditLogin.Text,EditPass.Text)

then

begin

FormMain.Caption:=FormMain.Caption+'. Вход произведен';

end else

begin

DataModule1.SocketConnection1.Connected:=false;

MessageBox(0, 'Вы не авторизировались на севере!'+#13

+'Приложение будет закрыто!', 'Ошибка авторизации!', mb_Right);

Application.Terminate;

end;

if EditLogin.Text='sa'then

adminRights:=true;

end;

userName:=EditLogin.Text;

userPass:=EditPass.Text;

end;

З метою забезпечення безпеки пароль при збереженні в реєстрі і при пересиланні сервера додатків для авторизації шифрується функцією

function TFormMain.crypt(str: string): string;

var

i:integer;

crypt_res,crypt_txt:string;

begin

//Шифрование/дешифрование текста

i:=0;

crypt_txt:=str;

while i<length(crypt_txt) do

begin

inc (i);

crypt_res:=crypt_res +chr(ord(crypt_txt[i]) xor ord(key[i mod 8]));

end;

Result:=crypt_res;

end;

Так як у реалізованій програмі використовується технологія DataSnap, то прямі запити до бази даних не застосовуються. Замість цього для формування запиту у відповідному компоненті ClientDataSet у властивість Params заносяться параметри запиту. Результати запиту повертаються до відповідного компонент DataSource.

Для виконання основної вибірки виконується процедура:

procedure TFormFind.BtnFindClick(Sender: TObject);

begin

FormFindRes.PopupMenu1.Items[0].Visible:=true;

With DataModule1.ClientDataSet1 do

begin

//Получение параметров для поиска

Params[0].AsString:='%'+trim(EditPhone.Text)+'%';

Params[1].AsString:='%'+trim(EditPhone.Text)+'%';

Params[2].AsString:='%'+trim(EditIMEI.Text)+'%';

Params[3].AsString:='%'+trim(EditIMEI.Text)+'%';

if EditDateStart.Text = ''

then

begin

Params[4].AsDateTime:=StrToDateTime('01.01.2001');

end

else

begin

Params[4].AsDateTime:=EditDateStart.Date;

end;

if((EditDateEnd.Text='')or(StrToDate(EditDateEnd.Text)<StrToDate(EditDateStart.Text)))

then Params[5].AsDateTime :=Now

else Params[5].AsDateTime:=EditDateEnd.Date;

end;

DataModule1.ClientDataSet1.Close;

DataModule1.ClientDataSet8.Close;

DataModule1.ClientDataSet1.Active:=True;

FormFindRes.DBGrid1.DataSource:=DataModule1.ds_MainSelect;

end;

procedure TFormFind.EditIMEIKeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

begin

if Key IN ['0'..'9'] then

EditIMEI.Properties.EditMask:='!000000000000000;0; '

ELSE Key:=#0;

end;

procedure TFormFind.EditPhoneKeyPress(Sender: TObject; var Key: Char);

begin

if Key in ['0'..'9'] then

EditPhone.Properties.EditMask:='!+99\-999\-999\-99\-99;0'

ELSE Key:=#0;

end;

Для вибірки з кількості дзвінків використовується процедура:

procedure TFormFind.cxButton1Click(Sender: TObject);

begin

FormFindRes.PopupMenu1.Items[0].Visible:=false;

With DataModule1.ClientDataSet8 do

begin

// Отримання параметрів для пошуку

Params[0].AsString:=trim(EditPhone.Text);

Params[1].AsString:='%'+trim(EditIMEI.Text)+'%';

if EditDateStart.Text = ''

then

begin

Params[2].AsDateTime:=StrToDateTime('01.01.2001');

end

else

begin

Params[2].AsDateTime:=EditDateStart.Date;

end;

if ((EditDateEnd.Text='')or(StrToDate(EditDateEnd.Text)<StrToDate(EditDateStart.Text)))

then Params[3].AsDateTime :=Now

else Params[3].AsDateTime:=EditDateEnd.Date;

end;

DataModule1.ClientDataSet1.Close;

DataModule1.ClientDataSet8.Close;

DataModule1.ClientDataSet8.Active:=True;

FormFindRes.DBGrid1.DataSource:=DataModule1.ds_ViewSort;

end;

При пересуванні по рядках таблиці виконується запит на вибірку даних по людині

procedure TDataModule1.ClientDataSet1AfterScroll(DataSet: TDataSet);

begin

ClientDataSet2.Params[0].AsString:=ClientDataSet1.Fields[0].AsString;

ClientDataSet3.Params[0].AsString:=ClientDataSet1.Fields[6].AsString;

ClientDataSet2.Active:=false;

ClientDataSet2.Active:=true;

ClientDataSet3.Active:=false;

ClientDataSet3.Active:=true;

end;

Для відображення оновлення даних про особу абонента в нижній частині вікна результатів пошуку після виконання попередньої процедури виконуються 2 наступні процедури (оновлення даних у двох панелях):

procedure TFormFindRes.cxButton1Click(Sender: TObject);

begin

With FormPeople do

begin

ClDtStID:=1;

textedit_nomer.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_MainSelect;

textedit_nomer.DataBinding.DataField:='NomerID_F';

textedit_Familiya.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

textedit_Imya.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

textedit_Otchestvo.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

textedit_Prozvishe.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

dateedit_DataRoghdeniya.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

memo_AdresRegistr.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

memo_AdresProg.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

memo_Avto.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

memo_sudimosti.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

image_Foto.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_1_Select;

ShowModal;

end;

end;

procedure TFormFindRes.cxButton2Click(Sender: TObject);

begin

With FormPeople do

begin

ClDtStID:=2;

textedit_nomer.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_MainSelect;

textedit_nomer.DataBinding.DataField:='NomerID_S';

textedit_Familiya.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

textedit_Imya.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

textedit_Otchestvo.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

textedit_Prozvishe.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

dateedit_DataRoghdeniya.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

memo_AdresRegistr.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

memo_AdresProg.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

memo_Avto.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

memo_sudimosti.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

image_Foto.DataBinding.DataSource:=DataModule1.ds_Ppl_2_Select;

ShowModal;

end;

end;

При виконанні наступної процедури додається запис у таблицю зв'язків абонента з номером телефону і оновлюється або додається запис у таблиці абонентів.

procedure TFormPeople.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin

If ((textedit_Familiya.Text = '') or (textedit_Imya.Text='')

or (textedit_Otchestvo.Text='')) then

Begin

MessageBox(Application.Handle,

'Не введены обязательные параметры!','Внимание!',0);

End

else

Begin

case ClDtStID of

1: if DataModule1.ClientDataSet2.Modified then

begin

DataModule1.ClientDataSet2.ApplyUpdates(-1);

end;

2: if DataModule1.ClientDataSet3.Modified then

begin

DataModule1.ClientDataSet3.ApplyUpdates(-1);

end;

end;

With DataModule1.ClientDataSet4 do

begin

Params[0].AsString:=textedit_Familiya.Text;

Params[1].AsString:=textedit_Imya.Text;

Params[2].AsString:=textedit_Otchestvo.Text;

Params[3].AsString:=textedit_nomer.Text;

Active:=True;

Active:=False;

end;

End;

end;

Для відображення місця розташування використовується наступна процедура, яка перевіряє підключення до мережі Internet. Якщо підключення активно, то відображається форма з веббраузером. При відсутньому підключенні - виводиться повідомлення.

procedure TFormFindRes.btMapClick(Sender: TObject);

var inetString:string;

dwConnectionTypes:DWORD;

Result:boolean;

begin

dwConnectionTypes:=

INTERNET_CONNECTION_MODEM or

INTERNET_CONNECTION_LAN or

INTERNET_CONNECTION_PROXY;

Result:=InternetGetConnectedState(@dwConnectionTypes,0);

if result then

begin

//http://maps.google.com.ua/maps?ll=47.898758,33.410438&z=18&t=h&hl=ua

inetString:='http://maps.google.com.ua/maps?ll='

+DataModule1.ClientDataSet1.Fields[8].AsString+

'8&z=18&t=h&hl=ua';

FormInetMap.WebBrowser1.Navigate(inetString);

FormInetMap.ShowModal;

end

else

ShowMessage('Проверьте подключение к интернету!');

end;

6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність брати до уваги яку є очевидною. З метою підвищення конкурентноздатності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентноздатності служить не тільки зниження ціни, але, також, і якість товару і його вигідні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розроблювача, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Програмні продукти являють собою досить специфічний товар з безліччю властивих їм особливостей. Багато їхніх особливостей проявляються й у методах розрахунків ціни на них. На розробку програмного продукту середньої складності звичайно потрібні досить незначні засоби. Однак, при цьому вона може дати економічний ефект, що значно перевищує ефект від використання досить дорогих систем.

Варто підкреслити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного старіння й зношування. Для них основні витрати доводяться на розробку зразка, тоді як процес тиражування являє собою, звичайно, порівняно нескладну й недорогу процедуру копіювання магнітних носіїв і супровідної документації.

Цей програмний продукт призначений для автоматизації процесу відстеження дзвінків з мобільних телефонів.

В розробці користуємося мовою програмування Borland Delphi v.7.0.

Необхідні для розробки програмного продукту засоби обчислювальної техніки: персональна ЕОМ на базі процесора Pentium IV с тактовою частотою 3 Ггц, 2 ГБ оперативної пам'яті, HDD 40 ГБ, дисковод для компакт-дисків 48-х швидкісний.

Мінімальні апаратні вимоги:

для роботи додатків необхідно:

· ПК типу IBM PC або сумісний з ним, продуктивністю не менше 2 ГГц;

· Оперативна пам'ять не менше 512 Мбайт;

· Монітор із SVGA адаптером;

· НЖМД не менше 4,3 Гбайт;

· Компакт-дисковий носій (CD);

· Монітор, клавіатура, маніпулятор типу "миша".

6.1 Визначення витрат на створення програмного продукту

Економічна доцільність розробки полягає в скороченні штатних одиниць, та одержання більш достовірної інформації за короткий час.

Для визначення витрат на створення програмного продукту необхідно розрахувати:

- витрати на оплату праці розроблювачів програми й відрахування на соціальне забезпечення.

- витрати на оплату машинного часу, затраченого при розробці програми.

Витрати на оплату праці розроблювачів програми

Витрати на оплату праці розроблювачів програми визначаються множенням трудомісткості створення програми, вираженої в годинах, на середньо-годинну оплату програміста:

, де

Зрозр - середньо-годинна оплата програміста,

t розр. - трудомісткість створення програми, що містить у собі витрати праці на наступні дії:

· Знайомство з проблемою й визначення шляхів її вирішення;

· Розробка структури інформаційної системи;

· Розробка моделі бази даних «PhoneInfo»;

· Розробка програмного продукту «PhoneInfo»;

· Налагодження програми на ПК;

· Підготовка документації по задачі.

Витрачений час на вирішення поставленої задачі розрахуємо за календарним планом виконання робіт (табл. 6.1)

Таблиця 6.1

Календарний план виконання робіт по створенню програми

Найменування етапів виконання робіт	Кількість затрачених годин
Знайомство з проблемою і визначення шляхів її вирішення	35
Розробка структури інформаційної системи	50
Розробка моделі бази даних	25
Розробка програмного продукту	75
Налагодження програми на ПК	3
Підготовка документації по програмному забезпеченню	25

Таким чином, користуючись календарним планом виконання робіт, можемо розрахувати сумарну трудомісткість.

tрозр.= tпробл.+ tстр..+ tмод.+ tпрогр.+ tнал.+ ttдок , де

tпробл. - час на знайомство з проблемою й визначення шляхів її вирішення,

tстр. - час на розробку структури інформаційної системи,

tмод. - час на розробку моделі бази даних «Деканат»;

tпрогр... - час на розробку програмного продукту «Деканат»,

tнал..- час на налагодження програми на ПК,

ttдок...- час на підготовку документації по задачі,

tрозр. = 35+50+25+75+3+25 = 213 [люд./годин]

Для визначення середньої годинної оплати програміста необхідно спочатку визначити його річний фонд грошового забезпечення. Це можна зробити, знаючи місячне грошове забезпечення програміста. Воно складає приблизно 1500,00 гривень. Крім того він отримує раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 500,00 гривень та щомісячну премію в розмірі 450,00 гривень.

Таким чином, річний фонд грошового забезпечення програміста складає 1500,00*12+ 450,00*12+ 500,00 = 28 400,00 гривень.

Нарахування на ФОП:

1. Безробіття 1,3%

2. Пенсійний фонд 33,2%

3. Соцзабезпечення тимчасової непрацездатності 1,6%

4. Соцзабезпечення від нещасних випадків 1,16%

Підсумок: 37,26%

Далі визначимо число робочих годин у році, за формулою:

n(p) = (N - N(п) - N(в)) * 8, де

N - загальне число днів у році,

N(п) - число святкових днів у році,

N(в) - число вихідних днів у році,

Число святкових днів у році - 10, вихідних - 104. Отже, число робочих годин у році дорівнює:

n(p) = ( 365 - 10 - 104) * 8 = 2008 [години]

Середньо годинна оплата програміста визначається співвідношенням:

Срозр. = ФЗПсн / n(p), де

ФЗПсн - річний фонд грошового забезпечення,

Срозр. = 28 400 / 2008 = 14,14 [гривень]

Отже, витрати на оплату праці ( Зрозр. ) розроблювачів програми складають:

Зрозр. = 213 * 14,14 = 3011,82 [гривень]

Зрозр.нарах.= 3011,82+ 3011,82* 37,26% = 4134,02 [гривень]

6.2 Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК

Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК, визначаються, як добуток години використання ПК для розробки програми на собівартість машинного часу обчислювальної техніки. Собівартість ( СПК ) однієї години роботи ПК дорівнює відношенню річних поточних витрат на експлуатацію ПК ( ЗгПК ) до річного фонду годин ( ТгПК ) корисної роботи ПК.

СПК = ЗгПК / ТгПК

Розрахунок річного фонду тривалості робочого часу ПК (у годинах)

Визначивши дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ у годинах, маємо можливість оцінити собівартість машинного часу. Дійсний річний фонд тривалості робочого часу ЕОМ дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу затраченого на профілактику й ремонт ЕОМ. Час профілактики: щомісячно - 5 годин; щорічно - 6 діб.

ТгПК = n(p) - (6 * 8 + 5 * 12),

ТгПК = 2008 - (6 * 8 + 5 * 12) = 1900 [години]

Річні поточні витрати на експлуатацію визначаються за формулою:

ЗгПК = ЗгАМ + ЗгЭЛ + ЗгРЕМ + ЗгМАТ + ЗгДР, де

ЗгАМ - річні відрахування на амортизацію,

ЗгЭЛ - річні витрати на електроенергію для ПК,

ЗгРЕМ - річні витрати на ремонт ПК,

ЗгМАТ - річні витрати на додаткові комплектуючі ПК,

ЗгДР - інші витрати.

Амортизаційні відрахування

Основні фонди підлягають розподілу на групи. У нашому випадку, комп'ютер, група 4 (ЕОМ, інші машини призначені для автоматичної обробки інформації, а також пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації та інші). Амортизація основних фондів групи 4 відбувається до досягнення балансової вартості групи нульового значення. Для основних фондів групи 4 - амортизація відбувається з кварталу, наступного за кварталом придбання матеріальних цінностей.

Заключний етап в нарахуванні податкової амортизації - це щоквартальний розрахунок суми амортизації. Норми амортизації встановлені у відсотках до балансової вартості 4 групи основних фондів і складають 60% на рік, так як нарахування амортизації відбувається щоквартально, то норма амортизаційних відрахувань у квартал складає (60% / 4 ) = 15%.

Згідно податкового методу нарахування амортизації, загальна сума річних амортизаційних відрахувань визначається за формулою :

ЗгАМ = ЦПК * НА, де

ЦПК - балансова вартість ПК,

НА - норма амортизаційних відрахувань, що дорівнює 15% (у квартал).

Балансова вартість ПК :

Цпк = Цр * ( 1+ Кун ), де

Цр - ринкова вартість ПК,

Кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку й налагодження, рівний 12%.

Ринковою вартістю ПК, будемо вважати ту вартість до якої входить повна комплектація ПК, вона становитиме 5000 грн.

Цпк = 5000 * ( 1 + 0.12 ) = 5600 [гривень],

1кв. = 5600 * 0,15 = 840 [гривень],

2кв. = (5600 - 840) * 0.15 = 714 [гривень],

3кв. = (5600 - 840 - 714) * 0.15 = 606,90 [гривень],

4кв. = (5600 - 840 - 714 - 606,90) * 0,15 = 515,87 [гривень],

ЗгАМ = 840 + 714 + 606,90 + 515,87 = 2676,77 [гривень]

Витрати на електроенергію, споживану ПК

Витрати на електроенергію, затрачену ПК, визначаються за формулою:

ЗгЕЛ = РчПК * ТгПК * ЦЕЛ * А, де

PчПК - потужність ПК ( PчПК = 0.3 [кВт.]),

ТгПК - річний фонд корисного часу роботи машини,

ЦЕЛ - вартість 1 квт/годину електроенергії (ЦЕЛ = 0,24 [грн.]),

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК ( 0.9 - 1 ).

Таким чином, кількість витрат на електроенергію, споживану ПК, складає:

ЗгЕЛ = 0.3 * 1900 * 0,24 * 1.0 = 136,80 [гривень]

Витрати на поточний і профілактичний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 6% від вартості ПК:

ЗгРЕМ = ЦПК * 0.06,

ЗгРЕМ = 5600* 0.06 = 336 [гривень]

Витрати на матеріали

Витрати на матеріали - витрати, необхідні для забезпечення експлуатації ПК, приймаються рівними 2% від вартості ПК.

ЗгМАТ = ЦПК * 2%,

ЗгМАТ = 5600 * 0.02 = 112 [гривень]

Непрямі витрати.

Непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, приймаються рівними 5 - 10% вартості ПК.

ЗгДР = ЦПК * 5%,

ЗгДР = 5600 * 0.05 = 280 [гривень]

Повні витрати на експлуатацію ПК

Повні витрати на експлуатацію ПК протягом року складають:

ЗгПК= 2676,77 + 136,80 + 336 + 112 + 280 = 3541,57 [гривень]

Собівартість однієї години роботи машини ( CПК ) складає:

СПК = 3541,57 / 1900 =1,86 [гривень]

Витрати машинного часу.

У ході розробки програмного комплексу машина використовувалася на етапах програмування:

· написання програми за готовою схемою алгоритму;

· налагодження програми на ПК;

· підготовки документації по задачі.

Таким чином, витрати машинного часу склали (tмаш):

tмаш = tпрог.+ tотл. + tдок,

tмаш = 75 + 3 + 25 = 103 [чол./часів]

Витрати на оплату машинного часу можна розрахувати за формулою:

Змаш = tмаш * СПК,

Змаш = 103* 1,86 = 191,58 [гривень]

Загальні витрати на створення програмного комплексу

Зразом = З розр. + З маш,

Зразом = 2882,70 + 191,58 = 3074,28 [гривень]

6.3 Визначення планованої економії від упровадження програмного продукту

При визначенні планованої окупності приймемо, що витрати на даний програмний комплекс понесла установа, без мети наступного комерційного поширення продукту.

У результаті впровадження даний програмний комплекс забезпечить зменшення часу на формування вихідних документів та пошуку інформації.

Зменшення часу досягається за рахунок зручного розподілу збереження оброблюваних даних. Усі дані зберігаються в окремому каталозі й при необхідності легко доступні для повторної обробки й аналізу.

Таблиця 6.2

Річний фонд заробітної плати двох штатних одиниць

З/П до автоматизації	Кількість чоловік	Місячна З/П, грн.	Премія 40% та коєф. 15%, грн.	Всього З/П за рік, грн.
Працівник 1	1	1300	715	(1300*12+715*12) = 24180
Працівник 2	1	1300	715	(1300*12+715*12) = 24180
Відрахування на ФОП	2	24180 + 24180 = 48360	37,16%	17970,58
ВСЬОГО:				66330,58

У результаті впровадження даного програмного комплексу економія трудових ресурсів складає 1 штатну одиницю з річним фондом заробітної плати 33189,47 грн. Річна економія складає:

Е = Зразом_прац - Зразом - ЗгПК, де

Зразом_прац - річний фонд заробітної плати 1-го працівника,

Зразом - загальні витрати на створення програмного комплексу,

ЗгПК - повні витрати на експлуатацію ПК протягом року.

Е = 33189,47 - 3074,28 -3541,57 = 26573,62 [гривень]

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

Державна політика з охороні праці випливає з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні й здорові умови праці, пріоритету життя й здоров'я працівника стосовно результатів виробничої діяльності. Реалізація цієї політики повинне забезпечувати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зниження рівня травматизму й професійних захворювань.

В Україні діють закони, які визначають права й обов'язки її громадян, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція України декларує рівні права й свободи всім жителям країни: вільний вибір роботи, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у випадку втрати працездатності й старості. Всі закони й нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися й відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України має ряд законів, основним з яких є Закон України «Про охорону праці» і Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, які викликали втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного добробуту населення», «Про використання ядерної енергії й радіаційну безпеку», «Про дорожній рух», «Про обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням й похоронами». Їх доповнюють державні галузеві й міжгалузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути й інші документи які мають статус правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами й працівниками України.

Найбільш повним нормативним документом по забезпеченню охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98.

В Україні затверджене положення про створення державних нормативних актів по охороні праці ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки й інші види державних нормативних актів по охороні праці обов'язкові по виконанню й керівництво підприємствами й установами, на які поширюється сфера дії цих актів.

7.1 Аналіз небезпечних й шкідливих виробничих факторів

Гігієнічні вимоги до параметрів робочої зони включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів електромагнітного й іонізуючого випромінювання

До основних параметрів метеорологічних умов робочої зони приміщення відносять температуру, відносну вологість, швидкість переміщення повітря й барометричний тиск (таблиця 7.1). Метеоумови в робочій зоні приміщення визначаються ДСТУ 12.0.005.88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

Таблиця 7.1

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря

Період року	Категорія роботи	Температура, °С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, не більше м/с
Холодний і перехідний	легка	21-24	40-60	0,1
Теплий	легка	22-25	40-60	0,2

Вищевказані оптимальні норми виходять з принципу забезпечення максимальної комфортності для людини. Відхилення даних параметрів від оптимальних призводить до підвищення ризику захворюваності працівників.

У зв'язку із застосуванням у приміщенні великої кількості ПК із електронно-променевими дисплеями й іншого офісного й друкарського встаткування в теплий період року спостерігається порушення мікрокліматичних параметрів робочого простору, зокрема значне підвищення температури повітря, зниження відносної вологості повітря.

Підвищення температури негативно позначається на роботі деяких вузлів ПК й іншої апаратури. Для охолодження перегрітих вузлів ПК використаються вентилятори, що у свою чергу підвищують швидкість руху повітря.

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. Освітленню варто приділяти особливу увагу, тому що при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі.

При організації освітлення необхідно мати на увазі, що збільшення рівня освітленості приводить до зменшення контрастності зображення на дисплеї. У таких випадках вибирають джерела загального освітлення, по їхній яскравості й спектральному складу випромінювання.

Загальна чутливість зорової системи збільшується зі збільшенням рівня освітленості в приміщенні, але лише доти, поки збільшення освітленості не приводить до значного зменшення контрасту.

Приміщення має природне й штучне освітлення. Природне освітлення здійснюється через віконні прорізи, що виходять на південний схід, тим самим у ясну погоду забезпечує достатній рівень освітлення без використання світильників. У вечірній час і несприятливу погоду, коли освітленість робочого місця має значення нижче 300 лк освітленість забезпечується системою загального рівномірного освітлення, а робочі місця операторів додатково обладнані люмінесцентними світильниками місцевого освітлення, розташованими безпосередньо на робочому столі. Вони мають непросвічуючий відбивач і розташовуються нижче лінії зору оператора, щоб не викликати осліплення.

Робоче місце перебуває поруч із вікном, тому екран монітора розташовується під прямим кутом до нього (це виключає відблиски на екрані). Щоб уникнути відбиттів, які можуть знизити чіткість сприйняття, розташовуємо робоче місце не прямо під джерелом верхнього світла, а небагато осторонь.

Стіна й будь-яка поверхня за комп'ютером освітлена приблизно так само, як й екран. Необхідно остерігатися дуже світлого або блискучого фарбування на робочому місці - воно може стати джерелом відбитків, що заподіюють занепокоєння.

Крім освітленості, великий вплив на діяльність оператора роблять кольори фарбування приміщення й спектральних характеристик використовуваного світла. Рекомендується, щоб стеля відбивала 80-90%, стіни - 50-60%, підлога - 15-30% падаючого на них світла. Тому приміщення оператора пофарбоване в сині кольори, що відноситься до кольорів "холодного" тону (синій, зелений, фіолетовий), що створює враження спокою й викликає в людини відчуття прохолоді.

Незадовільне освітлення стомлює не тільки зір, але й викликає стомлення всього організму в цілому. Неправильне освітлення часто є причиною травматизму (погано освітлені небезпечні зони, засліплюючі лампи й відблиски від них). Різкі тіні погіршують або викликають повну втрату орієнтації працюючих, а також викликають втрату чутливості очних нервів, що приводить до різкого погіршення зору.

Підвищення рівня шуму на робочому місці викликається за рахунок застосування безлічі вентиляторів у системах охолодження ПК, також кондиціонерами, електронагрівальними приладами, акустичними системами й т.д. Шум погіршує умови праці, впливаючи на організм людини. При тривалому впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища:

1) знижується гострота зору, слуху;

2) підвищується кров'яний тиск;

3) знижується увага.

Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної й нервової систем, що приводить до захворювань серця й підвищеної нервозності.

При використанні дисплеїв випромінюються електромагнітні хвилі які негативно впливають на здоров'я людини. Спектр випромінювання комп'ютерного дисплея містить у собі рентгенівські, ультрафіолетову й інфрачервону області, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. У ряді експериментів було виявлено, що електромагнітні поля із частотою 50 Гц (що виникають навколо ліній електропередач, відеодисплеїв і навіть внутрішньої електропроводки) можуть ініціювати біологічні зрушення (аж до порушення синтезу ДНК) у клітках тварин. На відміну від рентгенівських променів електромагнітні хвилі мають незвичайну властивість: небезпека їхнього впливу зовсім не обов'язково зменшується при зниженні інтенсивності опромінення, певні електромагнітні поля діють на клітки лише при малих інтенсивностях випромінювання або на конкретних частотах - в “вікнах прозорості”. Джерело високої напруги комп'ютера - строковий трансформатор - міститься в задній або бічній частині термінала, рівень випромінювання з боку задньої панелі дисплея вище, причому стінки корпуса не екранують випромінювання. Тому користувач повинен перебувати не ближче чим на 1,2 м від задніх або бічних поверхонь сусідніх терміналів.

За результатами виміру електромагнітних випромінювань встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала становить 3.6 В/м, однак у місці знаходження оператора її величина відповідає фоновому рівню (0.2-0.5 В/м); градієнт електростатичного поля на відстані 0.5м менш 300 В/см є в межах припустимого.

На відстані 5 см від екрана інтенсивність електромагнітного випромінювання становить 28-64В/м залежно від типу приладу. Ці значення знижуються до 0.3-2.4 В/м на відстані 30 см від екрана (мінімальна відстань очей оператора до площини екрана).

Також джерелами електромагнітних випромінювань на робочому місці є: кондиціонери, джерела резервного живлення ПК, телефони, приймально-передаючі антени, лінії зв'язку мережі Інтернет й інше електронне устаткування. Рівень випромінювання кожного окремо взятого джерела випромінювання не несе шкоди здоров'ю людини, але накопичення складної техніки в закритому просторі веде до збільшення сумарної кількості електромагнітних випромінювань.

Все устаткування підєднане до мережі змінного струму (220 В, 50 Гц). Кабельне розведення виконане відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.31-99 і Правилами побудови й експлуатації електроустановок. Підведення електроживлення до робочих місць виконано системою із закритою проводкою, що забезпечує додаткову безпеку працівників від поразки електричним струмом і підвищує пожежобезпечність. Все устаткування, використовуване в лабораторії при дотриманні елементарних вимог електробезпечності виключає можливість поразки електричним струмом. Для виключення можливого короткого замикання й поразки електрострумом у лабораторії застосовується устаткування й розетки із захисним заземленням. Для забезпечення безпеки при перевантаженнях живильної мережі на уведенні електропроводки в приміщення встановлений розподільний щит з автоматичними вимикачами С-16, які автоматично розмикають ланцюг при перевищенні силою струму значення 16 А.

7.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів

Для забезпечення нормальних метеоумов у приміщенні встановлений кондиціонер, що постійно підтримує задані кліматичні параметри в робочому просторі. У зимовий період у доповненні до центрального опалення використаються електрообігрівачі масляного типу. У літній період при зниженні в повітрі кількості водяної пари (низкою вологості повітря) застосовується зволожувач повітря.

При тривалій роботі за комп'ютером користувач отримує не тільки фізичне, але й психо-емоційне навантаження на організм. Це пов'язане із тривалою монотонною сидячою роботою, розумовими перенапругами, емоційними перевантаженнями. Для нормалізації стану працівників передбачене окреме приміщення для відпочинку, де працівник може відпочити від роботи, виконати легкі фізичні вправи, прийняти тонізуючі напої (кава, чай). Освітленість у приміщенні передбачена більш низька, ніж за робочим місцем, для відпочинку зорового апарата людини.

Для захисту від дії зовнішнього випромінювання на персонал ведуться заходи щодо збільшення відстані між оператором і джерелом випромінювання, скорочення тривалості роботи в полі випромінювання, екранування джерела випромінювання. На дисплеях застосовуються заземлені свинцеві екрани, що практично повністю нейтралізують несприятливу дію дисплея на очі людини.

Для зменшення негативної дії негативних іонів застосовується кондиціонер з іонізатором, що нейтралізує дію негативних іонів і наповнює приміщення благотворно впливають на організм людини позитивними аероіонами.

Для забезпечення оптимального освітлення в літню пору, на віконних прорізах передбачені жалюзі, що регулюють необхідний напрямок сонячної світлової хвилі.

Для запобігання поразки персоналу електричним струмом всі розетки й вимикачі оснащені написами «Напруга 220 V». Передбачено щоквартальні профілактичні огляди стану електроустаткування й проводки, а також 2 рази в рік виміри опору ґрунту в місцях монтажу заземлюючого пристрою.

Електропостачання підстанції здійснюється напругою 6кВ трипровідними лініями з ізольованою нейтраллю.

Розподіл електроенергії виконується від понижуючої підстанції напругою 380В чотирьох-провідними лініями із глухозаземленою нейтралью.

Захист від небезпеки переходу напруги з мережі 6кВ у мережу низької напруги здійснюється за допомогою з'єднання нейтралі силових трансформаторів підстанції до робочого заземлення, а нульовий провідник багаторазово заземлюється по трасі електропостачання.

Величину розрахункового струму замикання на землю визначаємо по наближеній емпіричній формулі:

(7.1)

де U - фазна напруга мережі, кВ;

lk - довжина кабельних ліній, км;

l - довжина повітряних ліній, електрично об'єднаних в одну мережу, км.

(7.2)

Звідси опір заземлюючого пристрою дорівнює:

(7.3)

Тому приймаємо згідно ППЕ R0=4 Ом

Для виконання робочого заземлення приймаємо металеві труби довжиною l=1м і діаметром d=50мм, з'єднаних металевою смугою 48мм2.

Опір відстані струму визначаємо по наступній емпіричній формулі:

, (7.4)

де =1104 Омсм - питомий опір глинистого ґрунту;

l - довжина провідника;

d - діаметр провідника.

, (7.5)

З огляду на сезонні коливання питомого опору ґрунту, приймаємо
коефіцієнт 1.2 тоді:

(7.6)

Необхідне число трубних стрижнів визначаємо зі співвідношення:

, (7.7)

де n-число трубних стрижнів;

Е=0,88 - коефіцієнт використання труб, що враховує їхню екрануючу взаємодію, при розташуванні між ними до 6 м, тоді:

(7.8)

Довжина смуги, що поєднує труби:

(7.9)

Опір розтікання струму смуги буде:

, (7.10)

де h=1,2 - глибина на якій перебуває смуга:

b=80 - ширина смуги.

З урахуванням коливання питомого опору ґрунту:

(7.11)

Опір розтікання всього заземлюючого робочого пристрою в цілому буде:

(7.12)

де эл=0,91 - коефіцієнт використання сполучної смуги.

(7.13)

Опір розтікання захисного заземлення повинен бути не більше 4 Ом. У такий спосіб розрахований контур заземлення забезпечить надійний захист від поразки електричним струмом.

7.3 Пожежна безпека

Пожежі в приміщеннях зі встановленим комп'ютерним та офісним обладнанням становлять особливу небезпеку, тому що пов'язані з великими матеріальними збитками. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача й джерела запалювання. У приміщенні експертно-криміналістичного відділу присутні всі три фактори, необхідні для виникнення пожежі.

Будинок у якому перебуває експертно-криміналістичний відділ, можна віднести до категорії «В» пожежної небезпеки із третім ступенем вогнестійкості - будинок з несучими й обгороджуючими конструкціями, з природних або штучних матеріалів, бетону або залізобетону.

Виникнення пожежі в розглянутому приміщенні найбільше ймовірно із причин несправності електроустаткування, до яких відносять: іскріння в місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання в ланцюгах, перевантаження проводів й обмоток трансформаторів, перегрів джерел безперебійного живлення й інші фактори. Тому підключення комп'ютерів до мережі відбувається через розподільні щити, що дозволяють робити автоматичне відключення навантаження при аварії.

Особливістю сучасних ЕОМ є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем, висока робоча температура процесора й мікросхем пам'яті. Отже, вентиляція й система охолодження, передбачені в системному блоці комп'ютера повинні бути постійно в справному стані, тому що в противному випадку можливий перегрів елементів, що не виключає їхнє займання.

Надійна робота окремих елементів й електронних схем у цілому забезпечується тільки в певних інтервалах температури, вологості й при заданих електричних параметрах. При відхиленні реальних умов експлуатації від розрахункових, також можуть виникнути пожежонебезпечні ситуації.

Серйозну небезпеку представляють різні електроізоляційні матеріали. Широко застосовувані компаунди на основі епоксидних смол складаються з горючих смол, що виділяють при горінні задушливі гази. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або склотекстоліта. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони ставляться до групи важко горючих, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.

Оскільки в розглянутому випадку, при загоряннях електропристрої можуть перебувати під напругою, то використовувати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може привести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме влучення вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові состави, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то область їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові состави, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не роблять корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.

Автоматична установка й установка з механічним включенням відрізняється тільки засобами відкриття запірного крана. В автоматичних установках використаються різні датчики виявлення пожежі (по диму, тепловому й світловому випромінюванню), а в механічних спеціальні тросові системи з легкоплавкими замками. У цей час освоєні модульні порошкові установки ОПА-50, ОПА-100, УАПП.

Для забезпечення гасіння пожежі в прилеглому складському приміщенні застосовується автоматична стаціонарна установка порошкового пожежогасіння УПС-500. Установка порошкового гасіння складається з посудини для зберігання порошку, балонів зі стисненим газом, редуктора, запірної апаратури, трубопроводів і порошкових зрошувачів. Саме приміщення оператора оснащене порошковим вогнегасником.

У приміщенні застосовуються сповіщувачі типу ИП 104, які спрацьовують при перевищенні температури в приміщенні +600С. І сповіщувачі типу ИП 212, які спрацьовують при скупченні диму в приміщенні. На стінах всіх приміщеннях будинку не далі 50 м. друг від друга встановлені ручні пожежні сповіщувачі про загоряння, що передають сигнал на пульт пожежної охорони. На всіх поверхах перебувають пожежні щити з необхідним інвентарем.

Для профілактики пожежної безпеки організоване навчання персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу в рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника лабораторії, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки й правилами поведінки при пожежі. Також у загальнодоступних місцях перебувають покажчики, що інформують людей про розташування в будинку пожежних щитів, і засобів пожежогасіння аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, план евакуації людей в аварійних ситуаціях. План евакуації людей в аварійних ситуаціях розписує оптимальний маршрут слідування від поточного місця знаходження людини до виходу з приміщення.

ВИСНОВКИ

У процесі виконання дипломної роботи було розроблено гнучку систему автоматизації відстеження дзвінків з мобільних телефонів. Розроблена система дозволяє:

· покращити ефективність роботи;

· підвищити оперативність та точність обробки інформації;

· зменшити обсяг паперових носіїв.

Областю застосування розробленої системи є установи, які займаються правоохоронною діяльність.

В ході роботи були вирішені наступні задачи:

- проектування бази данних;

- розробка сервера додатків;

- розробка клієнтського додатку.

Для реалізації задачі по проектуванню БД були використані можливості MSSQL Server 2000. Завдяки використанню саме цієї СУБД, при виконанні роботи вдалося спростити розробку БД та підвищити безпеку використання розробки.

Щоб реалізувати задачу розробки додатків було обрано оптимальну мову програмування Delphi, яка, завдяки наявності багатьох компонентів для роботи з базами данних та їх візуалізацією, дозволила створити програмний продукт із зручним інтерфейсом та багатьма функціями обробки даних.

Для роботи з розробленим програмним забезпеченням користувачу зовсім необов'язково знати мову та методи роботи за даними. Уся логіка робот з данними схована усередені серверу додатків.

Також завдяки використанню технології тризвенної архітектури при виникнені необхідності змінити СУБД на іншу для адміністратора системи небуде необхідності змінювати безліч клієнтських додатків, а тільки частково переписати сервер додатків.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000.

2. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.

3. Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for .NET. Самоучитель. :- М.: Издательский дом "Вильямс", 2004.

4. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

5. Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.

6. Грибачев К. Г. Delphi и Model Driven Architecture. Разработка приложений баз данных. - СПб.. Питер, 2004.

7. Грибачев К. Тонкие базы данных и инструменты для их разработки в Delphi и C++Builder. - КомпьютерПресс, 2003, № 7, 8.

8. Дарахвелидзе П. Г., Марков Е. П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 1999.

9. Елманова Н., Трепалин С., Тенцер А. Delphi 6 и технология COM. - CПб.: Питер, 2002.

10. Калверт Ч. Delphi 5. Энциклопедия пользователя. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

11. Климова Л. М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.

12. Корняков В.Н. Программирование документов и приложений MS Office в Delphi. - CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

13. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 - М.: "Издательство Триумф", 1999.

14. Леонтьев В. Delphi 5 - М.: Москва "Олма-Пресс", 1999.

15. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК,2001.

16. Матросов А. В. и др. MS Office ХР: разработка приложений / Матро

сов А. В., Новиков Ф. А., Усаров Г. Е., Харитонова И. А. / Под ред. Ф. А. Новикова. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2003.

17. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.

18. Озеров В. Delphi. Советы программистов (2-е издание). -- СПб.: Символ- Плюс, 2002.

19. Пономарев В. Самоучитель Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

20. Ревнич Ю. В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

21. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2000.

22. Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование: Delphi. - М.: АСТ-ПРЕСС Кнрга, 2001.

23. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

24. Ханекамп Д. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. -М.: ЭКОМ, 1996.

25. Хомоненко А. Д Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

26. http://www.delphikingdom.ru // Королевство Delphi. Виртуальный клуб программистов

27. http://www.delphiworld.narod.ru //Профессиональные программы для разработчиков

28. http://www.delphisources.ru // Программирование на Delphi

29. http://www.delphibasics.ru // Справочник - «Основы Delphi»

30. http://www.delphimaster.ru // Мастера Delphi

Размещено на Allbest.ru