Гнучка спеціалізована система генерації тестових завдань

Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи. Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних метеорологічних умовах і тяжкості роботи, що виконується за рахунок звуження або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.

Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє зниженню спостережливості і швидкості реакції.

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, наприклад, шум викликаний роботою принтера (70 дБ), вентиляторів і кондиціонерів.

Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності. При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих.

Небезпечний і шкідливий вплив на людей здійснюють електричний струм, електричні дуги, електромагнітні поля, що проявляються у вигляді електротравм і професійних захворювань. Ступінь небезпечного й шкідливого впливів на людину електричного струму, електричної дуги, електромагнітних полів залежить від: роду й величини напруги й струму; частоти електричного струму; шляхи проходження струму через тіло людини; тривалості впливу на організм людини; умов зовнішнього середовища.

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що, проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. Освітленню варто приділяти особливу увагу, тому що при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі.

Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:

- застосуванням малої напруги;

- ізоляцією струмоведучих мереж;

- обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключає передумови поразки електричним струмом;

- правильного компонування, монтажу приладів і елементів;

- дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і інше.

- застосування захисного заземлення або обнуління;

- ізоляцією струмопровідних частин;

- дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

- надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори. В якості засобів звукопоглинання застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000 Гц.

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 Сє; відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами „м'якого” рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Засобами захисту від „м'якого” рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біо-керамічне покриття і низький рівень радіації. В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми.

Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

- достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

- постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

- рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

- не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

- не викликає різких тіней на робочих місцях.

Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

- вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);

- визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

- вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;

- розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

- визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Е_min (лк) з вираження:

F=(Emin·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;

S - площа приміщення, м²;

K - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;

n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику;

N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення. Показник приміщення fi визначається з виразу:

f_i= А·В/Нр·(А+В),

де А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Н_р - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=E_min·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80. Технічні характеристики ламп і світильників наступні:

Лампи: Потужність Р=80 (Вт); Напруга U=110 (В); Світловий потік = 5220;

Довжина = 1500 мм; Діаметр = 40 мм.

Світильникі: Кількість*потужність = 2*8 =16 (Вт); Довжина = 1575 мм; Ширина = 354 мм; Висота = 127 (мм)

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Нр=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

fi=40/2,2 (8+5)=1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1 (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3(штук)

Загальна потужність освітлювальної установки рівна:

Р=2·80·3=480(Вт)

6.3 Пожежна безпека

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

В зв'язку з цим можна виділити ряд заходів для пожежної безпеки:

- не палити і не використовувати нагрівальні прилади в приміщеннях з ПЕОМ;

- не від'єднувати і не приєднувати кабелі, усувати несправності за наявності напруги в мережі;

- не визначати наявність напруги в ланцюзі, замиканням клем.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Для виявлення пожеж в приміщенні встановлені датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури і відкритого вогню.

Технологічні об'ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 г. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 г на ділянки площею не більш 250 м².

Для гасіння можливих пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежогасіння, згідно «Правил пожежної безпеки в Україні» так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит на 5000м²).

В кожній кімнаті знаходяться вогнегасники. Вогнегасники діляться на хімічні, пінні, повітряно-пінні, СО₂ - вогнегасники і порошкові.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасячої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Первинні засоби пожежогасіння: ручні вогнегасники в кількості 2 шт.

Засоби гасіння загорання й пожежі, які можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі: внутрішні пожежні крани, вогнегасники, кошми, пісок.

Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнену пожежу. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС.

ЕПС складаються з таких основних частин: сповіщувачів, встановлених в приміщеннях; приймальної станції, яка знаходиться в черговій кімнаті пожежної команди; блока поживи від сіті та від акумулятора (резервний); системи переключення з одної поживи на іншу; електропровідній сіті, яка з'єднує сповіщувачі з приймальною станцією.

В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

Для забезпечення пожежної безпеки розроблено план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі.

ВИСНОВКИ

Результатом виконання дипломної роботи є розробка гнучкої спеціалізованої системи генерації тестових завдань. Для реалізації даної системи нами запропонована ідея параметричних тестів, суть якої полягає в наступному. Викладач створює шаблон тесту, на підставі якого шляхом генерації і підстановки у відповідний шаблон випадкових величин формується питання і варіанти відповідей, причому правильна відповідь обчислюється системою автоматично.

Таким чином, перевагами запропонованої параметричної моделі формування тестових завдань є наступне:

· Неможливість злому системи. Правильний варіант відповіді зберігається тільки в оперативній пам'яті комп'ютера;

· Можливість генерації нескінченного числа типових тестових завдань, що не повторюються, без участі викладача;

· Автоматичне обчислення значення правильного варіанту відповіді з можливістю перевірки результату виконання тесту і накопичення статистичних даних.

В якості середовища розробки гнучкої системи було обране Delphi, оскільки воно є унікальною системою розробки, в якій технологія високопродуктивної оптимізуючої компіляції поєднується з візуальними засобами розробки.

Для створення додатків в Delphi використовується об'єктно-орієнтований підхід, що базується на застосуванні різних компонентів (візуальних і не візуальних), що забезпечує необмежену розширюваність і масштабованість. Delphi дозволяє розробнику швидко створювати і вільно поширювати додатки, що працюють істотно швидше і надійніше за попереднє покоління програмних продуктів, які будувалися за допомогою систем розробки, заснованих на коді, що інтерпретується.

Таким чином, середовище програмування Delphi є визнаним лідером серед візуальних систем програмування і могутнім інструментом для створення прикладних програмних систем.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000

2. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.

3. Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for .NET. Самоучитель. :- М.: Издательский дом "Вильяме", 2004.

4. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003. - 208 с.

5. Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.

6. Грибачев К. Г. Delphi и Model Driven Architecture. Разработка приложений баз данных. - СПб.. Питер, 2004.

7. Грибачев К. Тонкие базы данных и инструменты для их разработки в Delphi и C++Builder. - КомпьютерПресс, 2003, № 7, 8.

8. Дарахвелидзе П. Г., Марков Е. П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 1999.-352с.

9. Елманова Н., Трепалин С., Тенцер А. Delphi 6 и технология COM. - CПб.: Питер, 2002. - 640 с.

10. Калверт Ч. Delphi 5. Энциклопедия пользователя. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

11. Климова Л. М. "Delphi 7. Самоучитель. М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005. - 480с.

12. Корняков В.Н. Программирование документов и приложений MS Office в Delphi. - CПб.: БХВ-Петербург, 2005. - 496 с.

13. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 - М.: "Издательство Триумф", 1999

14. Леонтьев В. Delphi 5 - М.: Москва "Олма-Пресс", 1999

15. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК,2001.

16. Матросов А. В. и др. MS Office ХР: разработка приложений / Матро-

сов А. В., Новиков Ф. А., Усаров Г. Е., Харитонова И. А. / Под ред. Ф. А. Новикова. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2003.

17. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.

18. Озеров В. Delphi. Советы программистов (2-е издание). -- СПб.: Символ- Плюс, 2002.

19. Пономарев В. Самоучитель Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

20. Ревнич Ю. В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

21. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2000

22. Симонович С.В., Евсеев Г.А. Занимательное программирование: Delphi. - М.: АСТ-ПРЕСС Кнрга, 2001. - 368 с.

23. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.

24. Ханекамп Д.. Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. -М.: ЭКОМ, 1996.

25. Хомоненко А.Д Delphi 7. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.-1216с. :ил.

26. http://www.dclphikingdom.info

27. http://www.delphiworld.narod.ru

28. http://www.delphirus.com.ru

29. http://www.williamspublishing.com

30. http://www.delphimaster.ru

ДОДАТКИ

Додаток А

Вихідний текст файлів системи

unit Unit3;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs,unit2, StdCtrls, ComCtrls, DBCtrls, Mask, Buttons,unit1, ExtCtrls,

Menus;

type

TForm3 = class(TForm)

TabControl1: TTabControl;

DBRichEdit1: TDBRichEdit;

GroupBox1: TGroupBox;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Label5: TLabel;

Label6: TLabel;

Label7: TLabel;

Label8: TLabel;

Label9: TLabel;

Label10: TLabel;

Label11: TLabel;

Label12: TLabel;

Label13: TLabel;

Label14: TLabel;

Label15: TLabel;

Label16: TLabel;

Label17: TLabel;

DBEdit1: TDBEdit;

DBEdit2: TDBEdit;

DBEdit3: TDBEdit;

DBEdit4: TDBEdit;

DBEdit5: TDBEdit;

DBEdit6: TDBEdit;

DBEdit7: TDBEdit;

DBEdit8: TDBEdit;

DBEdit9: TDBEdit;

DBEdit10: TDBEdit;

DBEdit11: TDBEdit;

DBEdit12: TDBEdit;

DBEdit13: TDBEdit;

DBEdit14: TDBEdit;

DBEdit15: TDBEdit;

BitBtn3: TBitBtn;

Memo1: TMemo;

DBNavigator1: TDBNavigator;

DBCheckBox1: TDBCheckBox;

DBEdit16: TDBEdit;

Label18: TLabel;

Label19: TLabel;

DBEdit17: TDBEdit;

PopupMenu1: TPopupMenu;

N1: TMenuItem;

FontDialog1: TFontDialog;

Label20: TLabel;

DBEdit18: TDBEdit;

N2: TMenuItem;

Label21: TLabel;

Label22: TLabel;

DBEdit19: TDBEdit;

procedure BitBtn3Click(Sender: TObject);

procedure TabControl1Change(Sender: TObject);

procedure N1Click(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form3: TForm3;

implementation

uses Unit4;

{$R *.dfm}

procedure TForm3.BitBtn3Click(Sender: TObject);

var i,a,b,k,j:integer;

s,s1,s2:ansistring;

fl:boolean;

f:textfile;

ch:char;

temp:double;

temp_st:string;

n,v:integer;

begin

a:=0; b:=0; temp:=0;

form3.memo1.Clear; form4.memo2.Clear; form4.memo3.Clear;

DBRichEdit1.SelectAll;

DBRichEdit1.CopyToClipboard;

memo1.PasteFromClipboard;

s:=''; s1:=''; k:=0; s2:=''; fl:=false;

for i:=0 to memo1.Lines.Count-1 do

begin

s:=memo1.Lines.Strings[i]; s1:='';

s2:='';

for j:=1 to length(s) do

if s[j]='@' then

insert(''''+file_name+'temp.txt'+'''',s,j);

for j:=1 to length(s) do

if s[j]='#' then

begin

delete(s,j,1);

insert(DataModule2.ADOTable1vihod.AsString,s,j);

end;

for j:=1 to length(s) do

begin

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_1.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_1.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_1.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_2.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_2.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_2.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_3.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_3.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_3.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_4.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_4.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_4.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_5.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_5.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_5.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

end;

k:=0;

for j:=1 to length(s) do

begin

if s[j]='{' then fl:=true;

if s[j]='}' then fl:=false;

if (not fl) and (s[j]<>'}') then begin k:=k+1;

insert(s[j],s2,j); end;

end;

if s2<>'' then

form4.Memo3.Lines.Add(s2);

for j:=1 to length(s) do

if (s[j]<>'{') and (s[j]<>'}') and (s[j]<>'@')

then begin

k:=k+1; insert(s[j],s1,k);

end;

form4.memo2.Lines.Add(s1);

end;

//new

if TabControl1.TabIndex=0 then

form4.memo2.Lines.SaveToFile(file_name+'temp.pas')else

form4.memo2.Lines.SaveToFile(file_name+'temp.cpp') ;

form4.ShowModal;

end;

procedure TForm3.TabControl1Change(Sender: TObject);

begin

DataModule2.ADOTable1.Filter:='index_mova='+inttostr(TabControl1.TabIndex);

DataModule2.ADOTable1.Filtered:=true;

end;

procedure TForm3.N1Click(Sender: TObject);

begin

with FontDialog1 do

if execute then

DBRichEdit1.SelAttributes.Assign(font);

end;

procedure TForm3.N2Click(Sender: TObject);

begin

if DBRichEdit1.SelText='#' then

showmessage('Имя выходной переменной')

else if DBRichEdit1.SelText='@' then

showmessage('Имя выходного файла');

end;

end.

unit Unit4;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, ExtCtrls, Buttons,shellapi,unit1;

type

TForm4 = class(TForm)

Panel1: TPanel;

Memo2: TMemo;

Memo3: TMemo;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Panel2: TPanel;

Label4: TLabel;

BitBtn2: TBitBtn;

BitBtn3: TBitBtn;

procedure BitBtn1Click(Sender: TObject);

procedure FormShow(Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn3Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form4: TForm4;

implementation

uses Unit3;

{$R *.dfm}

procedure TForm4.FormShow(Sender: TObject);

begin

Label4.Caption:=form3.DBEdit16.Text;

end;

procedure TForm4.BitBtn2Click(Sender: TObject);

var q:textfile;

st:string;

begin

winexec(pchar(file_name+'temp.exe'),0);

sleep(500);

assignfile(q,file_name+'temp.txt');

reset(q);

read(q,st);

closefile(q);

label4.Caption:=form3.DBEdit16.Text+' Правильный ответ - '+st;

deletefile(pchar(file_name+'temp.txt'));

deletefile(pchar(file_name+'temp.exe'));

end;

procedure TForm4.BitBtn3Click(Sender: TObject);

begin

try

if form3.TabControl1.TabIndex=0 then

winexec(pchar(file_name+'tpc.exe '+file_name+'temp.pas'),0);

else winexec(pchar(file_name+'bin\bcc.exe '+file_name+'temp.cpp'),0) ;

deletefile(pchar(file_name+'temp.exe'));

showmessage('Ошибок при комприляции не обнаружено')

except

Case MessageDlg('При компиляции возникла ошибка. Запустить среду разработки?', mtConfirmation,mbYesNoCancel,0) of

idYes:

if form3.TabControl1.TabIndex=0 then

winexec(pchar(file_name+'turbo.exe '+file_name+'temp.pas'),0);

else winexec(pchar(file_name+'bin\bcw.exe '+file_name+'temp.cpp'),0) ;

idNo:;

idCancel:;

end;

end;

end;

end.

unit Unit5;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, StdCtrls, Buttons,comobj,unit2,unit3,unit1;

type

TForm5 = class(TForm)

BitBtn1: TBitBtn;

ComboBox1: TComboBox;

Label1: TLabel;

BitBtn2: TBitBtn;

OpenDialog1: TOpenDialog;

procedure BitBtn1Click(Sender: TObject);

procedure BitBtn2Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form5: TForm5;

w,my_range,table:variant;

f_n:string;

implementation

uses Unit4;

{$R *.dfm}

procedure TForm5.BitBtn1Click(Sender: TObject);

begin

with OpenDialog1 do

if execute then f_n:=filename;

end;

procedure TForm5.BitBtn2Click(Sender: TObject);

var i,a,b,k,j:integer;

s,s1,s2:ansistring;

fl:boolean;

f:textfile;

ch:char;

temp:double;

temp_st:string;

n,v,nom,stroka:integer;

begin

w:=CreateOleObject('word.application');

w.documents.add(f_n);

my_range:=w.activedocument.range(w.activedocument.range.end-1,w.activedocument.range.end-1);

table:=w.activedocument.tables.add(range:=my_range, numrows:=1, numcolumns:=2);

w.activedocument.range.InsertAfter(' ');

stroka:=0;

DataModule2.ADOTable1.Filter:='index_mova='+inttostr(ComboBox1.ItemIndex);

DataModule2.ADOTable1.Filtered:=true;

DataModule2.ADOTable1.First;

while not DataModule2.ADOTable1.Eof do

begin

if DataModule2.ADOTable1act.AsBoolean then

begin

a:=0; b:=0; temp:=0;

form3.memo1.Clear; form4.memo2.Clear; form4.memo3.Clear;

form3.DBRichEdit1.SelectAll;

form3.DBRichEdit1.CopyToClipboard;

form3.memo1.PasteFromClipboard;

s:=''; s1:=''; k:=0; s2:=''; fl:=false;

for i:=0 to form3.memo1.Lines.Count-1 do

begin

s:=form3.memo1.Lines.Strings[i]; s1:='';

s2:='';

for j:=1 to length(s) do

if s[j]='@' then

insert(''''+file_name+'temp.txt'+'''',s,j);

for j:=1 to length(s) do

if s[j]='#' then

begin

delete(s,j,1);

insert(DataModule2.ADOTable1vihod.AsString,s,j);

end;

for j:=1 to length(s) do

begin

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_1.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_1.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_1.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_2.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_2.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_2.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_3.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_3.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_3.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_4.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_4.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_4.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

if s[j]=DataModule2.ADOTable1vh_5.AsString

then

begin

v:=DataModule2.ADOTable1d_k_5.AsInteger;

n:=DataModule2.ADOTable1d_n_5.AsInteger;

temp:=random(v-n)+n;

delete(s,j,1);

temp_st:=floattostr(temp);

insert(temp_st,s,j);

end;

end;

k:=0;

for j:=1 to length(s) do

begin

if s[j]='{' then fl:=true;

if s[j]='}' then fl:=false;

if (not fl) and (s[j]<>'}') then begin k:=k+1;

insert(s[j],s2,j); end;

end;

if s2<>'' then

form4.Memo3.Lines.Add(s2);

for j:=1 to length(s) do

if (s[j]<>'{') and (s[j]<>'}') and (s[j]<>'@')

then begin

k:=k+1; insert(s[j],s1,k);

end;

form4.memo2.Lines.Add(s1);

end;

if DataModule2.ADOTable1index_mova.AsInteger=0

then

form4.memo2.Lines.SaveToFile(file_name+'temp.pas')else

form4.memo2.Lines.SaveToFile(file_name+'temp.cpp') ;

if DataModule2.ADOTable1.RecNo mod 2 = 1 then BEGIN

table.rows.add; stroka:=stroka+1;

nom:=1 end

else nom:=2;

table.cell(1,nom).Range.Text:=DataModule2.ADOTable1vopros.AsString;

for i:=0 to form4.Memo3.Lines.Count-1 do

begin

table.cell

(stroka ,nom).Range.Text:=table.cell(stroka,nom).Range.Text+form4.Memo3.Lines.Strings[i];

end;

end;

DataModule2.ADOTable1.Next;

end;

w.visible:=true;

end;

end.

Додаток Б

Приклади бланків з тестовими завданнями

1. Сколько раз выполнится цикл? b:=true; x:=38; while b do begin b:=(x>=11); x:=x div 3 +2; end; 1)2; 2)3; 3)4; 4)5; 5)6	2. Сколько раз выполнится цикл? x:=11; y:=4; while (x>=y) and (x<=15) do begin x:=x+1; y:=y div 2+x div 2; end; 1)3; 2)4; 3) 5; 4)6; 5)7
3. Сколько раз выполнится цикл? p:=1; a:=2; while p<66 do begin a:=2*a; p:=p*a; end; 1) 3; 2)4; 3)5; 4)6; 5)7	4. Чему равно значение переменной x? s:='819953'; Val(copy(s,2,2),x,code); x:=x div 2; 1)5; 2)6; 3)7; 4)8; 5)9

Размещено на Allbest.ru