Елемент інформаційної системи для контролю експлуатації автотранспорту

Після оператора FROM таблиці перераховуються через кому. Повне ім'я поля фактично складається з імені таблиці і самого поля, розділених крапкою. Якщо всі стовпці об'єднуваних таблиць мають різні імена, то до них можна звертатися безпосередньо, не указуючи ім'я таблиці, якій вони належать.

Для розгляду принципів роботи багатотабличних запитів слід створити простий приклад. Припустимо, необхідно дізнатися назви судів з вантажем, які відправила кожна компанія, вагу відправленого вантажу, дату його відправки, контактну особу і його телефон

SELECT Orders.ShipName AS Судно, Orders.Freight AS

Вес_груза, Orders.OrderDate

AS Дата_Отправки, Customers.ContactName, Customers.Phone

FROM Customers, Orders

WHERE Customers.CustomerID=Orders.CustomerID

При виконанні запиту були вибрані поля тільки тих записів, у яких значення поля CustomerID співпадали. За допомогою цього поля були об'єднані і зв'язані дві таблиці.

Цей запит можна ускладнити. Припустимо, що необхідно одержати інформацію саме про ті судна, вантаж яких важив більше 500 тонн і був відправлений до періоду з 17.03.1998 по 17.07.1998:

SELECT Orders.ShipName AS Судно, Orders.Freight AS Вес_груза, Orders.OrderDate AS Дата_Отправки, Customers.ContactName, Customers.Phone

FROM Customers, Orders

WHERE Customers.CustomerID = Orders.CustomerID AND Freight > 500 AND

Orders.OrderDate BETWEEN '03.17.1998' AND '07.17.1998'

За допомогою цього механізму можна об'єднувати більше двох таблиць, указуючи пов'язуючі поля і умови відбору записів.

3.3.2 Вкладені підзапити

Вкладені запити можуть використовуватися як додаткові умови відбору записів. Для того, щоб зрозуміти механізм роботи цієї умови, слід розглянути простий запит, в якому виводиться список назв судів, які обслужив співробітник на ім'я Steven Buchanan і дат їх відправки:

SELECT ShipName AS Название_судна, OrderDate AS Дата_отправки FROM Orders WHERE EmployeeID IN

(SELECT EmployeeID FROM Employees

WHERE FirstName = 'Steven' AND LastName = 'Buchanan'):

У цьому запиті оператор IN може бути замінений оператором рівності. Проте слід враховувати, що оператор IN повертає масив значень, а скалярний оператор рівності -- тільки одне.

Виконання запитів з вкладеними підзапитами завжди починається з підзапиту, розташованого на самому нижньому рівні. У даному підзапиті відшукується індивідуальний номер співробітника EmployeelD по його імені і прізвищу. Основний запит приймає знайдене значення як параметр.

Можна ускладнити вкладений запит. У прикладі буде приведений запит, що відображає список співробітників, що обслужили більше дев'яноста суден:

SELECT TitleOfCourtesy, FirstName, LastName FROM Employees

WHERE EmployeeID IN

(SELECT EmployeeID FROM Orders GROUP BY EmployeeID

HAVING

COUNT (EmployeeID) > 100)

ORDER BY FirstName, LastName

У вкладеному запиті проводиться відбір ідентифікаторів працівників, що зустрічаються в таблиці більше 90 разів.

3.3.3 Використання оператора EXISTS

Логічні оператори EXIST і NOT EXIST повертають значення True або False залежно від наявності записів, що задовольняють умові пошуку. Як правило, оператор EXISTS використовується з вкладеними запитами. Для ілюстрації принципів його застосування можна використовувати досить простий запит

SELECT TitleOfCourtesy, FirstName, LastName FROM Employees

WHERE EXISTS

(SELECT * FROM Orders

WHERE Freight > 1000)

ORDER BY LastName

У підзапиті вибираються рядки, значення яких більше 1000. Оскільки подібні рядки існують, то оператору WHERE передається значення True і вираз SELECT вибирає відповідні записи.

Можна змінити умову, що накладається на полі Freight, і використовувати замість оператора EXISTS оператор NOT EXISTS

SELECT TitleOfCourtesy.FirstName.LastName FROM Employees

WHERE NOT EXISTS

(SELECT * FROM Orders

WHERE Freight > 2000)

ORDER BY LastName

Результат виконання запиту буде аналогічний попередньому. Потрібно розібратися, чому так відбулося. Оператор NOT EXISTS поверне значення True тільки в тому випадку, якщо жоден запис не задовольнятиме заданій умові. Оскільки жодне судно не перевезло більш ніж 2 тисячі тонн вантажу, то жоден запис не буде вибраний.

3.3.4 Використання об'єднання UNION

Оператор UNION використовується для об'єднання результатів двох і більш запитів в єдиний набір полів і записів. Коли результати запитів піддаються об'єднанню, їх стовпці висновку повинні бути сумісні. Це означає, що всі запити повинні указувати однакове число стовпців в одному і тому ж порядку. І всі співпадаючі поля повинні мати один і той же тип. Це ілюструється простим запитом

SELECT CustomerID FROM Customers

UNION

SELECT CustomerID FROM Orders

В ході виконання запиту в результуючу таблицю були включені записи з двох таблиць.

4. ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТОВАНОЇ СИСТЕМИ

4.1 Загальна характеристика та коло задач, що вирішує проектована система

Метою даної дипломної роботи є розробка елементів інформаційної системи для контролю експлуатації автотранспорту. Розроблена система може використовуватися на будь-яких станціях технічного обслуговування для ведення обліку їхньої діяльності.

Програмне забезпечення розроблено за допомогою середовища програмування Delphi з використанням пакету компонентів DevelopmentExpress та сервера баз даних під керуванням FireBird 2.1.

Склад розробленої автоматизованої системи:

· AvtoServise.exe - виконавчий файл системи;

· base.fdb - файл бази даних;

· help.hlp - файл довідки;

· бібліотека GDS32.dll - забезпечує зв'язок з SQL сервером FireBird.

Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення:

· персональний комп'ютер на базі Intel процесору з частотою не менше 2,4 ГГц;

· оперативна пам'ять не менше 1024 Мб;

· монітор із SVGA адаптером;

· НЖМД не менше 250 Гбайт;

· монітор, клавіатура, маніпулятор типу "миша";

Додаткове програмне забезпечення: установка сервера FireBird на комп'ютері де буде встановлена програма.

4.2 Розробка логіко-функціональної схеми роботи користувача з системою

Проаналізувавши поставлену задачу можна запропонувати наступну логіко-функціональну схему роботи користувача з системою автоматизації ведення обліку замовлень на станції технічного обслуговування.

Рис. 4.1 Логіко-функціональна схема роботи користувача з системою

4.3 Опис моделі й структури таблиць бази даних

База даних організована в СУБД FireBird. Цей формат для організації реляційних баз даних досить розповсюджений, оскільки володіє найбільш розвиненою системою збережених типів даних, можливостями індексування полів, що дозволяє одержувати доступ до даних за мінімальний час, а також функціями по забезпеченню посилальної цілісності між реляційними таблицями, що дозволяє розроблювачеві мінімізувати тимчасові витрати на створення бази даних, а кінцевому користувачеві витрати на підтримку цілісності збережених даних і одержання з бази даних самих збережених даних. Оскільки бази даних FireBird - реляційні бази даних, то запити до даних здійснюються за допомогою реляційної мови запитів SQL. Завдяки розвинутій системі визначення ключових полів і індексів при створенні таблиць запити будуть виконуватися з мінімальними тимчасовими витратами.

Типи даних, збережені в таблицях FireBird, дуже різноманітні. Це й символьні значення й різноманітні типи числових значень, що включають цілочислені, речовинні, речовинні із плаваючої комою, числа у двійковому й двоїчно-десятковому форматі, спеціальні формати для зберігання значень дати, часу, графічні типи для зберігання графічних зображень у самих популярних форматах, а також строкові значення необмеженої довжини (у тому числі й форматовані у форматі rtf) і навіть типи підтримувані технологією OLE (Object Linking and Embedding) фірми Micrоsoft. Така розмаїтість типів даних може відповідати навіть самим вишуканим завданням, яким покликана служити створювана база даних і без сумніву підходить для рішення кола завдань покладеного на базу даних для військкомату.

База даних представлена 8 таблицями : Avto, Dolshnost, Sotrudnik, Works, Zakaz, Zakaz_work, Zakaz_zapchast, Zapchasti.

У таблиці Avto зберігається список моделей автомобілів.

Таблиця 4.1 Структура полів таблиці Avto

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
NAME_AVTO	VARCHAR(100)	Назва марки автомобіля
MODEL	VARCHAR(100)	Назва моделі автомобіля
GOD	VARCHAR(9)	Дата випуску моделі автомобіля

У таблиці Dolshnost зберігається інформація про посади співробітників СТО.

Таблиця 4.2 Структура полів таблиці Dolshnost

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
NAME_DOLSHNOST	VARCHAR(100)	Назва посади

У таблиці Sotrudnik зберігається список співробітників СТО.

Таблиця 4.3 Структура полів таблиці Sotrudnik

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
FIO	VARCHAR(150)	ПІБ співробітника
DOLSHNOST_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з таблицею Dolshnost
ADRES	VARCHAR(150)	Адреса співробітника
PHONE	VARCHAR(20)	Телефон співробітника
DATE_PRIEMA	DATE	Дата прийому на роботу
DEL	SMALLINT	Статус співробітника (Працює/Звільнений)

У таблиці Works зберігається список видів робіт виконуємих СТО.

Таблиця 4.4 Структура таблиці Works

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	IINTEGER
NAME_WORKS	VARCHAR(200)	Найменування виду роботи
NOTE	BLOB	Опис виду роботи
PRICE	NUMERIC(5,2)	Вартість виконаної роботи

У таблиці Zakaz зберігається інформація про замовлення СТО.

Таблиця 4.5 Структура таблиці Zakaz

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
KLIENT_FIO	VARCHAR(155)	ПІБ клієнта
KLIENT_TEL	VARCHAR(20)	Телефон клієнта
KLIENT_AVTO	VARCHAR(150)	Марка автомобіля клієнта
DATE_P	DATE	Дата прийому замовлення
DATE_V	DATE	Дата видачі замовлення
STATE	INTEGER	Стадія виконання замовлення
SUM_ZAKAZ	NUMERIC(9,2)	Сума замовлення

У таблиці Zakaz_work зберігається інформація про виконані роботи в замовленнях.

Таблиця 4.6 Структура таблиці Zakaz_work

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
ZAKAZ_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Zakaz
WORK_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Works
SOTRUDNIK_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Sotrudnik
NOTE	BLOB	Опис замовлення

У таблиці Zakaz_zapchast зберігається інформація про використані запчастини для виконання замовлення.

Таблиця 4.7 Структура таблиці Zakaz_zapchast

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
ZAKAZ_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Zakaz
ZAPCHASTI_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Zapchasti
KOL	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Sotrudnik

У таблиці Zapchasti зберігається інформація про запасні частини які знаходяться на складі СТО.

Таблиця 4.8 Структура таблиці Zapchasti

Ім'я поля	Тип поля	Опис
ID	INTEGER
NAME_ZAPCHAST	VARCHAR(155)	Найменування зап.частини
AVTO_ID	INTEGER	Поле для зв'язку з табл. Avto
KOL	NUMERIC(9,3)	Кількість на залишку
PRICE_P	NUMERIC(9,2)	Ціна закупівлі
PRICE_R	NUMERIC(9,2)	Ціна видаткова
NOTE	BLOB	Опис
ED_IZM	VARCHAR(5)	Одиниця виміру

Структурна схема зв'язку таблиць бази даних представлена на рис. 4.2.

Рис.4.2 Структурна схема зв'язку таблиць у базі даних

4.4 Опис інтерфейсу користувача системи

При запуску програми на екрані з'являється головне вікно наступного виду (див. рис.4.3).

Рис. 4.3 Головне вікно програми

У лівій частині головного вікна розташована панель керування програмою «Учет на СТО».

Для роботи із замовленнями СТО на панелі керування необхідно обрати пункт «Ремонты», після чого на екрані з'явиться список замовлень із деталізацією (за замовчуванням програма запускається в режимі для роботи із замовленнями).

Для прийому нового замовлення у верхній частині вікна необхідно нажати кнопку «Прием заказа», після чого на екрані з'явиться вікно «Формирование нового заказа».



Рис. 4.4 Вікно «Формирование нового заказа»

Після заповнення полів даного вікна й збереження інформації в базі даних, у списку замовлень у ремонті з'явиться новий запис із інформацією про прийняте замовлення. Після внесення нового замовлення він приймає статус «у ремонті», і якщо кликнути лівою кнопкою миші на новому замовленні в таблиці «Список заказов в ремонте», то ми побачимо що в нижніх двох таблицях «Список выполненных работ по заказу» і «Список замененных запчастей» ніякої інформації немає. Після того як замовлення буде виконане, то інформацію в цих таблицях необхідно буде заповнити.

Для зміни інформації про замовлення необхідно вибрати потрібне замовлення в таблиці «Список заказов в ремонте» або в таблиці «Список выполненных заказов», якщо необхідно змінити виконане замовлення, і нажати кнопку у верхній частині вікна «Изменение заказа».Після натискання на кнопку «Изменить заказ» на екрані з'явиться вікно «Изменение заказа».

Рис. 4.5 Вікно «Изменение заказа»

Після зміни даних у вікні й натискання кнопки «Сохранить» інформація буде змінена в базі даних.

Якщо було уведене помилкове замовлення або була відмова клієнта від ремонту автомобіля, то це замовлення можна видалити, вибравши замовлення в таблиці «Список заявок в ремонте» і нажавши кнопку «Удалить заявку». У тому випадку якщо клієнт хоче відмовитися від ремонту свого автомобіля, але працівниками СТО вже була виконана яка-небудь робота й внесена в базу даних, то програма не дасть видалити дане замовлення.

Після виконання всієї роботи на замовлення, у програмі необхідно внести всю інформацію про зроблену роботу співробітниками СТО. Для цього необхідно заповнити таблицю «Список выполненных работ по заказу» і «Список замененных запчастей» якщо для ремонту автомобіля були використані зап.частини зі складу СТО.

Для додавання або зміни інформації про виконані роботи в замовленні необхідно нажати кнопку «Добавить/Изменить/Удалить выполненные работы в заказе», після чого на екрані з'явиться вікно «Работа, выполненная в заказе» (рис. 4.6.)

Для того щоб додати вид виконаної роботи на замовлення у верхній половині вікна потрібно вибрати співробітника зі списку і вид виконаної їм роботи зі списку видів робіт і нажати кнопку «Добавить выполненную работу». Після того як заповнена вся інформація про виконані роботи на замовлення необхідно нажати кнопку «Закрыть».

Для додавання або зміни запчастин використаних для виконання замовлення необхідно нажати кнопку «Добавить/Изменить/Удалить запчасть в заказе» після чого на екрані з'явиться вікно «Запчасти, использованные в заказе» (рис.4.7).



Рис. 4.6 Вікно «Работа, выполненная в заказе»

Рис. 4.7 Вікно «Запчасти, использованные в заказе»

У верхній частині вікна розташований список запчастин, які є в наявності на складі, вибираємо в цьому списку запчастину, що буде використана для виконання замовлення й натискаємо кнопку «Добавление запчасти в заказ», після чого на екрані з'явиться вікно, у якому необхідно вказати кількість списаних запчастин в замовленні (рис. 4.8).



Рис. 4.8 Вікно «Добавление запчасти в заказ»

Для зміни або видалення інформації про використовувані запчастини у замовленні потрібно нажати відповідні кнопки «Изменить количество запчастей в заказе» або «Удалить запчасть из заказа».

Після того, як замовлення виконане й вся інформація внесена в базу даних його необхідно перевести в таблицю «Список выполненных заявок». Для цього потрібно вибрати потрібне замовлення й нажати на кнопку «Выдать заказ клиенту» у головному вікні програми. Після чого замовлення приймає статус «виконано» і автоматично переноситься в таблицю виконаних замовлень.

У тому випадку якщо замовлення вже було переведено у виконані замовлення, але його треба було повернути в таблицю «Заявки в ремонте», для того щоб здійснити доробки, потрібно вибрати замовлення, що цікавить нас, і нажати кнопку «Изменить заказ», після чого на екрані з'явиться вікно «Изменение заказа» (рис.4.9).



Рис. 4.9 Вікно « Изменение заказа »

У поле «Статус заказа» значення «Выполнен», міняємо на «В работе» і натискаємо кнопку «Сохранить», після чого замовлення буде перенесено у таблицю «Заказы в ремонте».

Для роботи з довідником «Склад» у панелі керування на вкладці «Главная» необхідно вибрати пункт «Склад», після чого на екрані з'явиться таблиця зі списком запчастин, що зберігаються на складі СТО (рис. 4.10).

Рис. 4.10 Вікно програми зі списком запчастин на складі

Для додавання нового найменування запчастин на складі у верхній частині вікна треба нажати кнопку «Новая запчасть», після чого на екрані з'явиться вікно «Внесение в базу новой запчасти» (рис.4.11).



Рис.4.11 вікно «Внесение в базу новой запчасти»

Після заповнення всіх полів даного вікна й натискання на кнопку «Сохранить» інформація про нову запчастину буде внесена в базу даних.

Для зміни інформації або поповнення кількості запчастин на складі, виберемо назву запчастина, що цікавить нас зі списку й натиснемо кнопку «Изменение информации о запчасти», після чого на екрані з'явиться вікно «Зміна інформації про запчастини» (рис. 4.12).

Рис.4.12 Вікно «Изменение информации о запчасти»

Після зміни інформації й натискання кнопки «Сохранить» змінені дані будуть збережені в базі даних.

Для видалення запчастини зі списку необхідно нажати кнопку «Удалить запчасть».

Для роботи з довідником «Сотрудники», на панелі керування потрібно вибрати вкладку «Справочники» і нажати лівою кнопкою миші на пункт «Сотрудники», після чого на екрані з'явиться вікно «Справочник сотрудников».

Рис.4.13 Вікно « Справочник сотрудников »

У нижній частині даного вікна розташований список посад, у верхній половині вікна розташований список співробітників СТО. Для додавання нової посади в список посад необхідно нажати кнопку «Новая должность» після чого на екрані з'явиться вікно «Добавление новой должности».



Рис.4.14 Вікно «Добавление новой должности»

Після внесення назви нової посади й натискання кнопки «Сохранить» інформація із цього вікна буде збережена в базі даних.

Для зміни назви якої-небудь посади її потрібно вибрати зі списку й нажати кнопку «Изменить должность», для видалення відповідно необхідно нажати кнопку «Удалить должность».

Рис.4.15 Вікно «Изменение информации о должности»

Список посад використовується для створення або зміни інформації про співробітників станції технічного обслуговування.

Для додавання інформації про нового співробітника натисніть кнопку «Добавить информацию про нового сотрудника», після чого на екрані з'явиться вікно «Добавление нового сотрудника».

Рис.4.16 Вікно «Добавление нового сотрудника»

Після внесення всієї інформації про співробітника необхідно нажати кнопку «Сохранить», для збереження внесених даних у базу даних.

Для зміни інформації про співробітника необхідно нажати кнопку «Изменить информацию о сотруднике».

Рис.4.17 Вікно «Изменение информации о сотруднике»

Для того щоб видалити інформацію про співробітника необхідно нажати кнопку «Уволить сотрудника».

Для внесення нової або зміни існуючої інформації про запчастини, у довіднику «Склад», програма звертається до довідника «База автомобилей», що розташована на вкладці «Справочники». Довідник «База автомобилей» має такий вигляд.

Рис.4.18 Вікно «Справочник марок автомобилей»

Додавання, зміна й видалення інформації в даному довіднику організовано аналогічно, як у довідниках описаних вище.

Рис.4.19 Вікно «Добавление новой марки авто»

Рис.4.20 Вікно «Изменение информации о марке авто »

У програмі також передбачений довідник видів робіт, у ньому зберігається інформація про види й вартість робіт, які виконує станція технічного обслуговування.

Рис.4.21 Вікно «Довідник видів робіт»

Для додавання нової, зміни існуючої або видалення інформації про види робіт, необхідно нажати відповідні кнопки «Новий вид роботи», «Зміна виду роботи» або «Видалення виду роботи».

Рис.4.22 Вікно «Добавление нового вида работы»

Рис.4.23 Вікно «Изменение вида работы»

Також у програмі передбачені три види звітів, які дозволяють керівництву станції технічного обслуговування, контролювати стадії виконання замовлень, а також переглядати залишки запчастин на складі. Всі звіти розташовані на вкладці «Отчеты».



Рис.4.24 Головне вікно програми з активною вкладкою «Отчеты»

Всі види звітів представлені в додатку А до дипломної роботи.

Як вже було зазначено вище, інтерфейс системи був спроектований за допомогою пакету альтернативних компонентів Development Express. Однією з особливостей використання цього пакету є можливість настроювати зовнішній вигляд панелей інструментів (додавати або видаляти кнопки, переміщувати панелі).

Використання компонентів Development Express дозволило автоматизувати процес сортування даних в головній таблиці. Для цього необхідно лише клацнути мишею по заголовку відповідного стовпчика.

Процес пошуку та фільтрації записів реалізовано наступним чином. В заголовку кожного стовпчика, для якого передбачено режими пошуку та фільтрації є кнопка для виводу на екран випадаючого списку. В чому списку згідно абетки наведені всі значення, які містить цей стовпчик. При цьому ти значення, що використовувались останніми, наведені на початку списку.

Якщо в наведеному списку вибрати значення «Условие», на екрані з'явиться вікно (рис. 4.25), за допомогою якого можна здійснити швидкий пошук необхідного документу. При цьому можна використовувати символи заміни для пошуку по частковому збігу.



Рис. 4.25 Вікно визначення параметрів пошуку

Для відміни режиму фільтрації необхідно зняти „прапорець” на панелі „Фільтрація”, що автоматично з'являється в нижній частині робочого вікна системи. На цій же панелі розташована кнопка, якою можна скористатися для вибору останніх використаних режимів.

Кнопка „Настройка” призначена для побудови складного фільтру з багатьма умовами. При цьому створений фільтр можна зберегти у зовнішньому файлі та завантажити потім при необхідності.

Рис. 4.26 Вікно побудови складного фільтра

4.5 Опис програмної реалізації

У розробленому комплексному програмному забезпеченні використовується 8 форм: DataModule, FrmRoot, FrmAvtoEdit, FrmDolshnostEdit, FrmSotrudnikEdit, FrmZakazEdit, FrmZakazWorksEdit, FrmZakazZapchastEdit, FrmZapchastRashod, FrmZapchastiEdit, FrmWorksEdit ієрархія яких представлена на рис. 4.27.

Рис. 4.27 Ієрархія форм системи

Під час запуску програми відбувається перевірка наявності бази даних і підключення до неї.

procedure TFrmDataModule.DataModuleCreate(Sender: TObject);

var

Server, PathBase: string;

begin

IBDatabase.Connected := False;

PathBase := ExtractFilePath(paramStr(0)) + 'Base\Base.fdb'; // шлях до файлу бази даних

if FileExists(PathBase) then // якщо файл знайдений

begin

IBDatabase.DatabaseName := PathBase;

Params.values['Server']:=server;

IBDatabase.Connected := True // підключення до бази даних

end

else

begin

MessageBox(0, PChar('Ошибка подключения данных' + #13#10 + 'Файл базы данных не найден!' ), 'Ошибка', MB_OK or MB_ICONERROR); // вивод повідомлення

Application.Terminate; // завершення роботи системи

end;

end;

Перед закриттям вікна для внесення/зміни даних у довіднику марок автомобілів, процедура перевіряє, яка дія була виконана, внесення нової або зміна існуючої інформації й виконує відповідну процедуру на стороні сервера баз даних.

procedure TfrmAvtoEdit.FormCloseQuery(Sender: TObject; var CanClose: Boolean);

var

aProc: TIBStoredProc;

i: integer;

begin

if ModalResult = mrOk then

begin

case pcAvtoEdit.ActivePageIndex of

0: begin // якщо відкрита перша сторінка, що відповідає за додавання даних

if ((teName_avto.Text = '') or (teModel.Text = '') or (teGod.Text = '')) then

begin // якщо не всі текстові поля були заповнені

MessageBox(0, PChar('Не все данные внесены!' + #13#10 + 'Сообщение об ошибке:Вы не внесли все данные!'), 'Ошибка', MB_OK or MB_ICONERROR);// вивод повідомлення про помилку

CanClose := False; // закрити форму не можна

end

else // інакше, якщо усі поля були заповнені коректно

begin

aProc := InitProc('AVTO_IU'); //ініціалізація запису даних на стороні сервера

try

aProc.Transaction.StartTransaction; // початок транзакції

aProc.Prepare;

try

for i := 0 to Pred(aProc.ParamCount) do // записуємо зроблені записи в базу даних

aProc.Params[i].Value := Null;

aProc.ParamByName('name_avto').Value := teName_avto.Text;

aProc.ParamByName('model').Value := teModel.Text;

aProc.ParamByName('god').Value := teGod.Text;

aProc.ExecProc;

except // якщо виникла виключна ситуація

on e: Exception do

begin

MessageBox(0, PChar('Ошибка занесения данных' + #13#10 + 'Сообщение об ошибке: ' + e.Message), 'Ошибка', MB_OK or MB_ICONERROR);

// вивід повідомлення про помилку для користувача

if aProc.Transaction.InTransaction then

aProc.Transaction.Rollback;

CanClose := False; // якщо транзакція ще виконується, закрити вікно не можливо

end;

end;

finally // перелік операторів, що виконуються у будь якому випадку

if aProc.Transaction.InTransaction then

begin

aProc.Transaction.Commit; // завершення транзакції

UpdateDataSet(FrmDataModule.idsAvto); // оновлення набору даних

end;

DeinitProc(aProc);

end;

end;

end;

1: begin // аналогічним чином відпрацьовуємо виключні ситуації при роботі з другою вкладинкою

if ((teuName_avto.Text = '') or (teuModel.Text = '') or (teuGod.Text = '')) then

begin

MessageBox(0, PChar('Не все данные внесены!' + #13#10 + 'Сообщение об ошибке:Вы не внесли все данные!'), 'Ошибка', MB_OK or MB_ICONERROR);

CanClose := False;

end

else

begin

aProc := InitProc('AVTO_IU');

try

aProc.Transaction.StartTransaction;

aProc.Prepare;

try

for i := 0 to Pred(aProc.ParamCount) do

aProc.Params[i].Value := Null;

aProc.ParamByName('id').Value := FrmDataModule.idsAvto.FieldByName('id').Value;

aProc.ParamByName('name_avto').Value := teuName_avto.Text;

aProc.ParamByName('model').Value := teuModel.Text;

aProc.ParamByName('god').Value := teuGod.Text;

aProc.ExecProc;

except

on e: Exception do

begin

MessageBox(0, PChar('Ошибка занесения данных' + #13#10 + 'Сообщение об ошибке: ' + e.Message), 'Ошибка', MB_OK or MB_ICONERROR);

if aProc.Transaction.InTransaction then

aProc.Transaction.Rollback;

CanClose := False;

end;

end;

finally

if aProc.Transaction.InTransaction then

begin

aProc.Transaction.Commit;

UpdateDataSet(FrmDataModule.idsAvto);

end;

DeinitProc(aProc);

end;

end;

end;

end;

end;

end;

Під час переходу по записах у вікні «Замовлення» процедура виконує два параметризованих запитів для відображення детальної інформації про замовлення.

procedure TFrmRoot.RefreshZakaz;

begin

FrmDataModule.idsZakazWorks.Close; // відключаємося від бази даних

FrmDataModule.idsZakazZapchast.Close;

FrmDataModule.idsZakazWorks.ParamByName('zakaz_id').Value := FrmDataModule.idsZakaz.FieldByName('id').Value; // формуємо запит

FrmDataModule.idsZakazZapchast.ParamByName('zakaz_id').Value := FrmDataModule.idsZakaz.FieldByName('id').Value;

FrmDataModule.idsZakazWorks.Open; // оновлюємо набір даних на основі введених параметрів

FrmDataModule.idsZakazZapchast.Open;

end;

Під час натискання на пункт «Залишки на складі» на вкладці «Звіти», процедура запускає відповідний DataSet, а також додає в заголовок звіту дату його створення.

procedure TFrmRoot.actPrintOstatkiExecute(Sender: TObject);

var

TmpRaveComponent: TRaveComponent;

begin

FrmDataModule.idsRepOstatki.Active := false;

FrmDataModule.idsRepOstatki.Active := true; // активація запиту

if not RvProject.SelectReport('RepOstatki', true) then EXIT; // якщо не можливо сформувати ззвіт

TmpRaveComponent := RvProject.ProjMan.FindRaveComponent('TitleText',

RvProject.ProjMan.ActiveReport.FirstPage); // завдання заголовку звіту

if (TmpRaveComponent <> nil) and (TmpRaveComponent is TRaveText) then

begin

TRaveText(TmpRaveComponent).Text := 'Отчет "Остатки зап.частей на складе" на ' + DateToStr(Date); // формування дати звіту

end;

RvProject.Execute; // відображення звіту на екрані

end;

При натисканні на кнопку «Змінити інф. про співробітника» процедура робить виклик форми для редагування інформації про співробітника й заповнює поля форми інформацією з бази даних.

procedure TFrmRoot.actUpdateSotrudnikExecute(Sender: TObject);

begin

with TfrmSotrudnikEdit.Create(nil) do

try

pcSotrudnikEdit.Pages[1].Show; // поява на екрані відповідної сторінки

Height := 185 ;// завдання висоти

idsDolshnost.Open; // відкриваємо набір даних

// заносимо необхідні дані у відповідні поля

teuFio.Text := FrmDataModule.idsSotrudniki.FieldByName('FIO').Value;

teuAdres.Text := FrmDataModule.idsSotrudniki.FieldByName

('ADRES').Value;

teuPhone.Text := FrmDataModule.idsSotrudniki.FieldByName('phone').Value;

lcbuDolshnost.EditValue := FrmDataMoule.idsSotrudniki.FieldByName

('dolshnost_id').Value;

deuDate_priema.Date := FrmDataModule.idsSotrudniki.FieldByName

('DATE_PRIEMA').Value;

Caption := 'Изменение инф. о сотруднике'; // назва форми

ShowModal; // поява форми на екрані у модальному режимі

finally

Free;

end;

end;

Залежно від вибору списку замовлень: «Замовлення в ремонті» або «Виконані замовлення», процедура робить параметризований запит до бази даних з відповідним параметром і змінює інтерфейс головного вікна програми.

procedure TFrmRoot.grdZakazActiveTabChanged(Sender: TcxCustomGrid;

ALevel: TcxGridLevel);

begin

if FrmRoot.grdZakazLevel1.Active = true then

begin

FrmDataModule.idsZakaz.Active := false; // відключаємося від бази даних

FrmDataModule.idsZakaz.ParamByName('state').Value:=1;// прийняті в ремонт замовлення (не видані)

FrmDataModule.idsZakaz.Active := true; //виконуємо SQL-запит

if FrmDataModule.idsZakaz.RecordCount = 0 then // якщо замовлення, що знаходяться в ремонті не видані

begin

actUpdateZakaz.Enabled := false;

actZakazDel.Enabled := false;

end

else

begin //якщо замовлення, що знаходяться в ремонті знайдені

actUpdateZakaz.Enabled := true;

actZakazDel.Enabled := true;

end;

actZakazToKlient.Visible := true;

RefreshZakaz;

end;

if FrmRoot.grdZakazLevel2.Active = true then

begin

FrmDataModule.idsZakaz.Active := false;

FrmDataModule.idsZakaz.ParamByName('state').Value := 2;// аналогічним чином формуємо список виконаних (готових) заказів

FrmDataModule.idsZakaz.Active := true;

if FrmDataModule.idsZakaz.RecordCount = 0 then

begin

actUpdateZakaz.Enabled := false;

actZakazDel.Enabled := false;

end

else

begin

actUpdateZakaz.Enabled := true;

actZakazDel.Enabled := true;

end;

actZakazToKlient.Visible := false;

RefreshZakaz;

end;

end;

5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Метою даної дипломної роботи є розробка комп'ютеризованої системи автоматизації роботи станції технічного обслуговування. Розроблена система може використовуватися на будь-яких станціях технічного обслуговування для ведення обліку їхньої діяльності.

Економічна доцільність розробки полягає в економії витрат порівняно з придбанням комерційних програмних продуктів, здатних виконувати аналогічні функції.

В ході розробки програмного продукту було використане програмне забезпечення Turbo Delphi 2006 Explorer, яке є безкоштовним.

Визначення витрат на створення програмного продукту

Оскільки середа розробки є безкоштовною, витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при відладці програми:

З_спп=З^зп_спп +З^мв_спп

де:

З_спп - витрати на створення програмного продукту;

З^зп_спп - витрати на оплату праці розробника програми;

З^мв_спп - витрати на оплату машинного часу.

Витрати на оплату праці розробника програми (З^зп_спп) визначаються шляхом множення трудомісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):

З^зп_спп=t*T_час

Розрахунок трудомісткості створення програмного продукту

Трудомісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t= t_o+ t_а+ t_б+ t_п+ t_д+ t_від,

де:

t_o - витрати праці на підготовку опису завдання;

t_а - витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі;

t_б - витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі;

t_п - витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі;

t_д - витрати праці на підготовку документації завдання;

t_від - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання.

Складові витрат можна виразити через умовне число операторів Q. У нашому випадку число операторів у відлагодженій програмі Q=1800.

Розрахунок витрат праці на підготовку опису завдань

Оцінити витрати праці на підготовку опису завдання не можливо, оскільки це пов'язано з творчим характером роботи, натомість оцінимо витрати праці на вивчення опису завдання з урахуванням уточнення опису і кваліфікації програміста:

t_o= Q*B/(75…85*K),

де:

B - коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякої недоробки, B=1,2…5;

K - коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років K=0.8;

Коефіцієнт В приймаємо рівним 3.

Таким чином отримаємо:

t_o= 1800*3/(78*0,8) = 86.54 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку алгоритму

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі:

t_а = Q/(60…75*K)

t_а = 1800/(70*0.8)=32.14 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на розробку блок-схеми

Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі обчислимо таким чином:

t_б= Q/(60…75*K)

t_б = 1800/(65*0,8)=34.62 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на складання програми

Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі обчислимо таким чином:

tп= Q/(60…75*K)

tп = 1800/(72*0,8)=31.25 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на відладку програми

Витрати праці на відладку програми на ЕОМ при комплексній відладці завдання:

tвід=1.5* t^Aвід,

де t^Aвід - витрати праці на відладку програми на ЕОМ при автономній відладці одного завдання;

t^Aвід= Q/(40…50*K)

t^Aвід = 1800/(45*0,8)=50 (люд-год).

Звідси t_від=1.5*50=75 (люд-год).

Розрахунок витрат праці на підготовку документації

Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:

t_д= tдр+ tдо,

де:

tдр - витрати праці на підготовку матеріалів в рукопису;

tдо - витрати на редагування, друк і оформлення документації;

t_др= Q/(150…200*K)

tдр = 1800/(180*0.8) = 12.5 (люд-год)

tдо=0.75*tдр

tдо =0.75*12.5=9.38 (люд-год)

Звідси:

tд=12.5 +9.38 =21.88 (люд-год).

Отже, загальну трудомісткість розробки програмного продукту можна розрахувати:

t= t_o+ t_а+ t_б+ t_п+ t_д+ t_від,

t = 86.54+32.14+34.62+31.25+21.88+75 = 281.43 (люд-год).

Розрахунок середньої зарплати програміста

Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці програміста, яка складає Тчас=18 грн/година. Це означає, що вартість розробки буде становитиму 5 065.74 грн.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби.

Єдине соціальне нарахування становить 36,77%.

Тобто 5 065.74 грн*36,77% = 1 862.67 грн.

Звідси витрати на оплату праці програміста складають:

З^зп_спп= 5 065.74+1 862.67 = 6 928.41 грн.

Витрати на оплату машинного час

Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:

З^мв_спп =С_час* t_еом,

де:

С_час - ціна машино-години, грн/год;

t_еом - фактичний час відладки програми на ЕОМ.

Розрахунок фактичного часу відладки

Фактичний час відладки обчислимо за формулою:

t_еом = t_п + t_до + t_від ;

t_еом =31.25+9.38 +75= 115.63 годин

Розрахунок ціни машино-години

Ціну машино-години знайдемо по формулі:

С_год = З_еом/Т_еом,

де:

З_еом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;

Т_еом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ

Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114 (10 святкових і 52*2- вихідні).

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.

Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:

Т_еом = 8*(365-114)-52*3=1852 год.

Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ

Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:

З_еом = (Ззп+ Зам+ Зел+ Здм+ Зпр+ Зін),

де:

З_зп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;

З_ам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;

З_ел - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;

З_дм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;

З_пр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;

З_ін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.

Амортизаційні відрахування

Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:

З_ам=Сбал*Нам,

де: Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;

Нам - норма амортизації, %;

Нам =25%.

Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:

С_бал = Срин +Зуст ;

де:

Срин - ринкова вартість комп'ютеру, грн/шт.,

Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;

Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною С_рин =6000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.

З_уст = 10%* Срин

Зуст =0.1*6000=600 грн.

Звідси, Сбал = 6000 +600 =6 600 грн./шт.,

а Зам=6 600*0,25= 1 650 грн/год.

Розрахунок витрат на електроенергію

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:

Зел = Реом * Теом * Сел * А,

де:

Реом - сумарна потужність ЕОМ,

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;

Сел - вартість 1кВт*год електроенергії;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВт*год електроенергії для споживачів Сел = 0.9302 грн., інтенсивність використання машини А=0,98.

Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:

З_ел = 0.22 * 1852* 0.9302* 0.98 = 371.42 грн.

Розрахунок витрат на поточний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

З_пр = 0.05* Сбал

Зпр = 0,05* 6600 = 330 грн.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали

Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:

Здм =0,01* 6600 =66 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

З_ін = 0.05* 6600 =330 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

З_зп = З^оснзп +З^додзп +З^відзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

З^оснзп =12 *?З^іокл,

де:

З^іокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

12 - кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 2500 грн. і електрослюсар з окладом 2000 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

З^оснзп = 12*(2500+2000)/20=2 700 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

З^додзп = 0.6 *2 700 = 1 620 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37,6% від суми додатковою і основною заробітних плат:

З^відзп = 0,376*(2700+1620) = 1 624.32 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

З_зп = 2 700 +1 620 +1 624.32= 5 944.32 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

З_еом = 5 944.32 +1 650+371.42+66+330+330 = 8 691.74 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

С_год = 8 691.74/1852 = 4.69 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

З^мвспп =Сгод*tеом

З^мвспп = 4.69 * 115.63=542.31 грн.

Розрахунок економічного ефекту

З_спп=З^зпспп +З^мвспп

Зспп =6 928.41+ 542.31= 7 470.72 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 7 470.72 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р,

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 7 470.72 + 1 120.61= 8 591.33 грн.

Ціна розробки програмного продукту дорівнює 8 591.33 грн.

Аналіз ринку програмних продуктів, що здатні виконувати аналогічні функції дозволяє зробити висновок, що впровадження розробленої системи за умовою її тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.

Наприклад вартість системи 1С в комплектації з відповідною конфігурацією становить 1785 руб.

Таким чином, якщо буде реалізовано 20 копій програмного продукту, економічний прибуток становитиме:

Е_К =1785 * 20 - 8 591.33 = 27 108.67 грн.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець -- власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник -- особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Підвищена увага до проблем у всіх середовищах перебування пояснюється цілим поруч факторів. Одним з основних напрямків забезпечення безпеки людини, крім екологічних аспектів і різкого росту ймовірності нещасних випадків у побуті, залишається профілактика виробничого травматизму. Найважливішими причинами, що визначають необхідність удосконалювання сформованої системи забезпечення ОТ на виробництві, є зміна змісту праці й умов його виконання, що, у свою чергу позначається на характері виробничого травматизму.

Закон України «Про охорону праці». Даний Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні й здорові умови праці, регулює при участі відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й установлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Законодавство про охорону праці складається з даного Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Законодавство про охорону праці» складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на важливість якого надана Верховною Радою України, установлені інші норми, чим ті, які передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, цей Закон та інші законі України, ухвалені Верховною Радою України, укази й розпорядження Президента України, декрети, ухвали та розпорядження Кабінету Міністрів рішення органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування прийняті в межах їх компетенції.

6.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Одна з найважливіших задач охорони праці -- забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Шкідливі та небезпечні фактори класифікують відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 по природі дії на наступні групи:

· фізичні;

· психофізичні.

Перші дві включають вплив, який надається виробничою технікою й робітничим середовищем. Психофізіологічні фактори характеризують зміни стану людини під впливом ваги й напруженості праці. Включення їх у систему факторів виробничої небезпеки обумовлене тим, що надмірні трудові навантаження в підсумку можуть також привести до захворювань.

Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори підрозділяються на наступні:

· підвищений рівень шуму на робочому місці;

· відсутність або недолік природного світла;

· недостатня освітленість робочої зони;

· мікроклімат (підвищена або знижена рухливість повітря).

Психофізичні небезпечні й шкідливі виробничі фактори по характеру дії підрозділяються:

· фізичні перевантаження (статичні й динамічні);

· нервово-психічні перевантаження (розумова напруга й перенапруга, монотонність праці, емоційні перевантаження, стомлення, емоційний стрес, емоційне перевантаження).

Той самий небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може ставитися одночасно до різних груп, перерахованих вище.

Практика показує, що планування робочого місця повинна задовольняти вимогам зручності виконуваних робіт, економії енергії й часу оператора, раціонального використання виробничих площ і зручності обслуговування пристроїв ЕОМ. При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів, пульта ЕОМ, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони, установлені на підставі антропометричних даних тіла людини, дають можливість раціонально розмістити комп'ютер, його клавіатуру та дисплей.

Правильне освітлення робочого місця оператора полегшує його працю, знижує стомлення, підвищує продуктивність праці, знижує небезпеку виробничого травматизму. Освітлення може бути природним і штучним. Природне освітлення створюється у виробничих приміщеннях через віконні та інші засклені прорізи, штучне -- світильниками. Штучне освітлення в приміщеннях варто здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального призначення.

Важливим фактором є мікроклімат робочої зони, особливо температура, вологість та рухливість повітря. Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Дослідження показують, що висока температура в сполученні з високою вологістю повітря дуже впливає на працездатність оператора. Збільшується час реакції оператора ЕОМ, порушується координація рухів, різко збільшується число помилкових дій. Висока температура на робочому місці оператора негативно впливає на психологічні функції: знижується увага, зменшується обсяг оперативної пам'яті, знижується здатність до асоціацій.