Матеріальна складова документа

Термін служби грамофонних платівок визначається їх механічним зносом, залежить від інтенсивності використання, умов зберігання. Зокрема, пластмасові диски (грамплатівки) можуть деформуватися при нагріванні.

Для магнітних носіїв (стрічок, дисків, карт) характерна висока чутливість до зовнішніх електромагнітних впливів. Вони також схильні до фізичного старіння, зношування поверхні з нанесеним магнітним робочим шаром (так зване "осипання"). Магнітна стрічка з часом розтягується, в результаті чого спотворюється записана на ній інформація.

У порівнянні з магнітними носіями оптичні диски більш довговічні, оскільки термін їх служби визначається не механічним зносом, а хіміко-фізичною стабільністю середовища, в якій вони знаходяться. Оптичні диски потребують зберігання також в умовах стабільних кімнатних температур і з відносною вологістю у межах, встановлених для магнітних стрічок. Для них протипоказані надмірна вологість, висока температура і різкі її коливання, забруднене повітря. Зрозуміло, оптичні диски слід оберігати і від механічних пошкоджень. При цьому треба мати на увазі, що найбільш вразливою є "неробоча" пофарбована сторона диска.

На відміну від традиційних текстових і графічних документів, аудіовізуальні та машиночитаних документи схильні технічному старіння, пов'язаному з рівнем розвитку устаткування для зчитування інформації. Швидкий розвиток техніки приводить до того, що виникають проблеми й перешкоди для відтворення раніше записаної інформації, зокрема, з фоноваликів, платівок, кінострічок, оскільки випуск обладнання для їх відтворення або давно припинився, або діюче обладнання розраховане на роботу з матеріальними носіями, володіє іншими технічними характеристиками. Наприклад, в даний час вже важко знайти комп'ютер для зчитування інформації з дискет діаметром 5,25, хоча минуло лише п'ять років з тих пір, як їх витіснили 3,5-дюймові дискети.

Нарешті, має місце логічне старіння, яке пов'язане зі змістом інформації, програмним забезпеченням та стандартами збереження інформації. Сучасні технології цифрового кодування дозволяють, на думку вчених, зберігати інформацію "практично вічно". Однак для цього необхідна періодична перезапис, наприклад, ком пакт-дисків - через 20-25 років. По-перше, це дорого. А, по-друге, комп'ютерна техніка розвивається настільки швидко, що має місце нестиковка апаратури старих і нових поколінь. Наприклад, коли американські архівісти одного разу вирішили ознайомитися з даними перепису населення 1960 р., що зберігалися на магнітних носіях, то з'ясувалося, що цю інформацію можна було відтворити лише з допомогою двох комп'ютерів у всьому світі. Один із них перебував у США, а інший - в Японії.

ВИСНОВКИ

Провівши ряд досліджень, ознайомившись в історією розвитку ряду матеріальних носіїв інформації в дійшла певного висновку.

Завдяки швидкому науковому прогресу на сьогоднішній день людство має змогу користуватися багатьма засобами для збереження та передачі інформації.

Неможливо побачити теперішнє матеріальних носіїв документа без історії їх розвитку. Історія природних носіїв починається з каміння, кісток, глиняних табличок, пергаменту, папірусу, берестяних грамот та ін. Найбільшим досягненням стало винайдення паперу у 105р. н.е. Цай Лунем. Цей матеріал, значно вдосконалений, і досі широко використовується для збереження численних документів.

Штучними матеріальними носіями документа є грамплатівки, магнітні стрічки, магнітні та оптичні диски, фото- та кіноплівки та багато інших. Історія розвитку цих носіїв недовга, адже вони почали з'являтися лише після науково-технічного прогресу XIXст. Штучні носії були створенні внаслідок багатьох фізико-хімічних експериментів.

Технології та матеріальні носії магнітного запису постійно удосконалюються. Зокрема, спостерігається тенденція до збільшення щільності запису інформації на магнітних дисках при зменшенні його розмірів і зниження середнього часу доступу до інформації.

Одними із найпопулярніших носіїв інформації сьогодні є оптичні (лазерні) диски, які відзначаються своєю універсальністю, тобто можливістю запису та зберігання в єдиному цифровому форматі інформації будь-якого типу - звукової, текстової, графічної, відео. Існують CD-RW, CD-DVD, CD-ROM та інші диски.

Технічне та логічне старіння призводить до того, що значна маса інформації на електронних носіях безповоротно втрачається. Щоб не допустити цього, в Бібліотеці Конгресу США, зокрема, утворено спеціальний підрозділ, де в робочому стані утримуються всі пристрої для читання інформації з застарілих електронних носіїв.

В даний час триває інтенсивний пошук інформаційно ємних і одночасно достатньо стабільних і економічних носіїв. Відомо, наприклад, про експериментальну технології Лос-Аламоської лабораторії (США), яка дозволяє записувати іонним пучком кодовану інформацію в 2 Гбайт (1 млн. машинописних сторінок) на відрізку дроту завдовжки всього лише 2,5 см. При цьому прогнозована довговічність носія оцінюється в 5 тис. років при дуже високій зносостійкості. Для порівняння: щоб записати інформацію з усіх паперових носіїв Архівного фонду Російської Федерації, було б потрібно лише 50 тис. таких шпильок, тобто 1 ящик. На одній з наукових конференцій, що відбулася також в США, був продемонстрований виготовлений з нікелю "вічний диск" Rosetta. Він дозволяє зберігати в аналоговому вигляді до 350000 сторінок тексту і малюнків протягом декількох тисяч років.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

З наведених вище характеристик кожного нового штучного носія інформації, можна зробити висновок, що перспективними в майбутньому будуть оптичні диски із записом найрізноманітніших видів інформації, що дозволять створювати нові і нові бази даних інформації для:

- швидкого доступу до них (як до вітчизняних, так і до зарубіжних баз даних);

- автоматизацію та обробку даних;

- швидкого та зручного пошуку потрібного документа;

- полегшення відтворення та передачі інформації у часі та просторі;

- прискорить донесення нової інформації до реципієнта;

- тривалого та надійного зберігання документів.

Особливо важливий розвиток баз даних в інформаційних центрах, таких як, універсальні та спеціалізовані бібліотеки, архіви, музеї. Носії на основі нових матеріальних носіїв дозволять збільшити об'єми використання та зберігання документів.

Постійне збільшення та вдосконалення носіїв, систем інформації дасть можливість використовувати більш економні технології для їх виробництва, що дозволить упроваджувати нові системи в кожну галузь діяльності людини, зробить їх доступними для кожного.

Размещено на Allbest.ru