Linux у роботі вчителя

Зверніть увагу на те, що каталоги в ОС Linux трактуються як файли, а також на те, що логічні диски не є об'єктами файлової системи, як в ОС Windows.

Над файлами визначені такі дії: створення, вилучення, копіювання, переміщення, перейменування тощо. Крім цього, саме в ОС Linux прийнято визначати права доступу для файлів, тобто робити їх доступними лише для читання, лише для записування, читання чи записування, лише для виконання певним користувачем чи членами групи. Усі ці дії можна реалізувати за допомогою команд з контекстного меню, а права доступу регулюються командою Властивості. Зауважимо, що адміністраторові root завжди доступні файли усіх користувачів системи.

3. Файловий менеджер. Для спрощення роботи з файлами призначені файлові менеджери ОС. У KDE таким менеджером є програма Konqueror, її можна запустити, якщо двічі клацнути на столі, наприклад, на піктограмі каталогу Домівка або іншого файлу. Під час запускання файлового менеджера відкриється вікно, поділене спеціальним пеналом на дві частини. Як і у будь-якому вікні, зовнішній вигляд менеджера Konqueror можна змінювати, тобто налаштовувати його відповідно до своїх потреб та уподобань. Стандартно у лівій частині є дерево каталогів, а у правій - робоче поле активного каталогу. Якщо у лівому полі деякий каталог містить підкаталоги, то біля його назви буде значок "+" (у випадку, якщо каталог згорнений, закритий) або "--" (каталог розгорнений, відкритий).

Щоб розгорнути і переглянути вміст будь-якого каталогу (зробити його активним), потрібно або клацнути один раз на його значку на дереві у лівій частині вікна, або двічі клацнути на піктограмі потрібного каталогу в правому вікні, або ввести повний шлях до папки в адресному рядку.

Копіювати або переносити об'єкти можна методом перетягування або використовуючи буфер обміну. Буфер обміну -- це частина оперативної пам'яті, куди копіюють чи переміщають (вирізають) об'єкти або їхні фрагменти з метою вставляння їх в інші об'єкти. Для роботи з буфером обміну використовують команди Копіювати (Ctrl + С) у буфер, Вирізати (Ctrl + X) у буфер, Вставити (Ctrl + V) із буфера. Ці команди є в меню Редагувати чи в контекстних меню об'єктів, а також повторені кнопками на пеналі. Зауважимо, що під час переміщення (вирізання) в буфер обміну об'єкт вилучається. В ОС Linux є три способи вилучення об'єктів:

* перемістити (пересунути) в смітник (Delete);

* вилучити (видалити) (Shift+Delete);

* знищити (Ctrl+Shift+Delete).

Розглянемо відмінність між цими методами вилучення. Якщо об'єкт

переміщується у смітник, то він не вилучається з файлової системи, а просто перереєстровується у каталозі, який називається Смітник. У такому випадку його завжди можна відновити (повернути на попереднє місце).

Під час вилучення об'єкт з ОС видаляється. Однак існують спеціальні програми, які дають змогу відновити вилучений об'єкт у випадку, якщо на його місце не був записаний інший файл. Під час знищення на місце об'єкта записуються випадкові дані. У такому випадку відновити знищений файл не можна жодним способом. Цей метод застосовується для надійної ліквідації секретних даних. Реалізацію цих способів розглянемо у ході виконання практичної роботи.

Щоб виконати деяку дію відразу над декількома об'єктами, іх спочатку треба об'єднати у групу. Виокремити (об'єднати у групу) всі об'єкти активного каталогу можна за допомогою комбінації клавіш Ctrl+A. Щоб виокремити об'єкти від першого до заданого, треба клацнути на першому об'єкті, натиснути клавішу Shift та, не відпускаючи її, клацнути на заданому об'єкті. Щоб об'єднати у групу розрізнені об'єкти, потрібно натиснути клавішу Ctrl та, не відпускаючи її, почергово вибирати погрібні об'єкти. Щоб скасувати виконану дію, треба виконати команду Повернути з пункту Правка або скористатися комбінацією клавіш Ctrl+Z, або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів. Щоб створити текстовий файл, потрібно виконати команди з меню вікна деякого каталогу: Правка => Створити => Текстовий файл...

Зберегти створений у деякому редакторі файл на диску можна екількома способами:

* виконавши команди Файл => Зберегти;

* скориставшись комбінацією клавіш Ctrl+S;

* давши на запит програми, що закриває вікно документа, відповідь Так;

* клацнувши на пеналі на кнопку Зберегти із зображенням дискети.

Хід роботи

Лише чітке і послідовне виконання усіх пунктів дасть очікувані (правильні) результати роботи.

1. На робочому столі створіть каталог з назвою вашого міста. Уконтекстному

меню столу виберіть пункт Створити і підпункт Тека. Перемкніть алфавіт на українську мову та введіть назву каталогу. Натисніть на кнопку Гаразд. Зауважимо, що не всі програми Linux коректно підтримують кирилізовані шрифти, тому об'єкти бажано називати латинськими літерами.

2. Перейменуйте створений каталог на Навчальний.

У контекстному меню каталогу виберіть пункт Перейменувати або виокремте каталог та натисніть клавішу F2. Введіть нову назву та натисніть на клавішу Enter.

3. Відкрийте каталог Навчальний.

4. Створіть у каталозі Навчальний каталог з назвою групи чи класу, наприклад, МЕ-12,10-А тощо.

5. Відкрийте каталог групи або класу.

6. Створіть у ньому особистий каталог і надайте йому назву -- своє прізвище.

7. Відкрийте особистий каталог.

8. Увімкніть у вікні Konqueror пенал та адресний рядок.

Скористайтеся командою Параметри з меню.

В особистому каталозі створіть перший текстовий документ. Виконайте команди меню Правка => Створити => Текстовий файл... => введіть назву (без розширення) текстового файлу, наприклад, своє ім'я англійською мовою, і натисніть на кнопку Гаразд.

10. У створений документ уведіть текст: своє прізвище, ім'я та по батькові

українською мовою.Щоб увести текст, скористайтесь командою контекстного меню файла Відкрити за допомогою. Далі виберіть один із запропонованих текстових редакторів: Kate,Kwrite, Редактор текстів, Kword, Emacs. Які редактори вам доступні? Який редактор вибрали ви? Занотуйте назву редактора у звіт.

11. Збережіть текстовий документ і закрийте його вікно.

12. Створіть другий текстовий документ з назвою Моя адреса і текстом -- вашою адресою.

13. Збережіть в особистому каталозі файл Моя адреса.

Виконайте команди меню Файл => Зберегти як... => на лівій панелі виберіть розділ Домашній каталог. На правій панелі активізуйте каталог Навчальний, у ньому -- каталог групи, а у ньому - Особистий. Далі у поле Адреса уведіть назву файлу Моя адреса та натисніть на кнопку Зберегти.

14. Збережіть файл Моя адреса ще раз, але тепер у каталозі Навчальний.

15. Дослідіть властивості двох текстових файлів, що є в особистому каталозі.

Щоб властивості постійно висвітлювались на екрані, виконайте команди Вигляд => Режим перегляду => Детальний вигляд списком або Текстовий вигляд Перепишіть у звіт властивості двох текстових файлів.

16. Файл Моя адреса з каталогу Навчальний зробіть недоступним для інших користувачів. У контекстному меню файлу виберіть пункт Властивості... => перейдіть на закладку Права доступу і зніміть усі прапорці біля пунктів Група та Інші. Натисніть на кнопку Гаразд.

17. Файл Моя адреса з особистого каталогу зробіть доступним для читання та внесення змін у нього (записування) для членів вашої групи.

18. Перший файл (із прізвищем) зробіть доступним для читання для всіх користувачів.

19. Створіть посилання для особистого каталогу й текстових документів.

Посилання на особистий каталог має бути створене у каталозі Навчальний, а посилання на документи -- у каталозі з назвою групи. Для створення посилання піктограму об'єкта треба захопити у правому вікні та перетягнути на назву потрібного каталогу в лівому. Далі з діалогового вікна слід вибрати команду Створити посилання.

20. Скопіюйте два посилання з каталогу групи у каталог Навчальний.

Виберіть потрібні посилання, утримуючи на клавіатурі клавішу Ctrl.

Перетягніть їх у потрібний каталог, утримуючи ліву клавішу миші, та виберіть з отриманого меню команду Скопіювати.

21. В особистому каталозі перейменуйте файл Моя адреса на Адреса.

22.Скопіюйте файл Адреса з особистого каталогу в каталог Навчальний способом перетягування піктограми файлу. У разі потреби перейменуйте цей файл на Адресат. 23. Скопіюйте другий файл з особистого каталогу в каталог Навчальний, використовуючи буфер обміну.

Виокремте текстовий документ і натисніть на клавіатурі Ctrl+C (Правка => Копіювати). Відкрийте папку Навчальна і вставте вміст буфера обміну: Ctrl+V (Правка => Вставити).

24. Пересуньте усі каталоги і посилання з каталогу Навчальний у смітник.

Особистий каталог не вилучайте.Для вилучення об'єкта скористайтесь командою Пересунути в смітник з його контекстного меню. Також можна виокремити усі об'єкти і натиснути на клавішу Delete.

25. Поверніть посилання із смітника у каталог Навчальний.У правому вікні клацніть на Desktop, далі на Смітник та перетягніть потрібні об'єкти у каталог Навчальний.

26. За допомогою посилань відкрийте особистий каталог і будь-який текстовий документ. Двічі клацніть на посиланні каталогу => відкриється каталог. Двічі клацніть на посиланні текстового файлу => відкриється текстовий файл у режимі перегляду. Клацніть на пеналі на кнопці Вгору із зображенням стрілочки вгору => повернетесь у каталог, де розміщений цей текстовий файл.

27.Перемістіть каталог групи з каталогу Навчальний в каталог Домівка.

28.Вилучіть з каталогу Навчальний усі файли і посилання.

Для цього виберіть потрібні об'єкти і натисніть Ctrl+Delete або скористайтесь командою з контекстного меню.

29. Вилучіть каталог Навчальний.

30. Знайдіть у системі файловий менеджер Midnight Commander.

У вікні Знайти файли у полі На ім'я: введіть команду mс, а у полі Дивитись в: задайте кореневий каталог /.

30. Створіть в особистому каталозі посилання для менеджера МС.

Результати роботи

За результатами роботи домашній каталог має містити каталог групи (класу), а у каталог групи -- особистий каталог, назвою якого є ваше прізвище. В особистому каталозі має бути два текстові файли з прізвищем та адресою та одне посилання для програми МС.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на завдання 10, 15 і висновки.

Висновки

Дії над об'єктами можна виконувати різними способами: 1) за допомогою головного меню; 2) контекстного меню об'єкта; 3) "гарячих клавіш"; 4) кнопок пеналу; 5) методом перетягування піктограм.

Контрольні запитання

1. Що таке файл? 2. Назвіть властивості файлу.

3. Що таке каталог?

4. Наведіть приклади системних каталогів.

5. Що таке адреса файлу?

6. Які дії визначені над файлами?

7. Для чого призначені права доступу для файлів та каталогів?

8. Як можна задати права доступу?

9. Для чого слугує файловий менеджер?

10.Що таке буфер обміну?

11.Як скопіювати або вирізати об'єкт у буфер обміну?

12.Як вставити об'єкт з буфера обміну?

13.Які є способи вилучення об'єкта? Яка між ними відмінність?

14.Як об'єднати усі об'єкти деякого каталогу в групу?

15.Як об'єднати декілька об'єктів у групу?

16.Як скасувати дію команди, яку виконали?

17.Як зберегти створений файл у деякому каталозі?

Додаток Б

Лабораторна робота № 3

Тема: Робота зі з'ємними носіями інформації. Архівування даних.

Файловий менеджер МС в ОС Linux.

План

1. CD-диски та дискети.

2. Архівування даних.

3. Файловий менеджер Midnight Commander (MC).

Теоретичні відомості

1. CD-диски та дискети. Усі розділи системи прийнято монтувати у каталог /mnt. Зазвичай система налагоджена так, що рушій CD-дисків та дисковід, якщо вони є на комп'ютері або в мережі, монтуються автоматично під час завантаження системи. Проте, щоб скористатися цими пристроями, необхідно під час звертання до дисків монтувати їх кожного разу. Якщо адміністратор root відповідно налагодить систему, то деякі системи виконують це автоматично.

Після завершення роботи диски необхідно демонтувати (розмонтувати). У CD- рушіїв є спеціальні блокатори, які не дають змоги некоректно закінчити роботу і просто вийняти CD-диск. З дискетами справа складніше, їх можна вийняти з дисководу в будь-який момент, але тоді дані, які користувач записував на дискету, можуть не зберегтися. Пояснюється це тим, що в ОС Linux дію записування даних на дискету система виконує не відразу. Якщо процесор завантажений роботою, то дані заносяться у спеціальну область оперативної пам'яті, а коли він вивільняється-- дані переносяться на дискету. Тому, Щоб уникнути втрати інформації, дискету необхідно демонтувати. Під час демонтування будуть коректно завершені усі процеси, пов'язані з дискетою.

Спочатку дискету в разі потреби форматують. Це можна зробити, виконавши команди Стандартне меню - Система - Конфігурація - Обладнання=> Форма-тування дискет (рис. 1). Далі задають параметри форматування: пристрій, у якому міститься дискета, обсяг дискети, а також зазначають одну з файлових систем -- Dos чи ext2. Стандартна дискета має обсяг 1,44 Мб. Як параметр файлової системи варто зазначати Dos, -- тоді з дискетою можна буде працювати і в ОС Dos чи Windows.

Є два види форматування: швидке та повне. Швидкий спосіб можна використовувати лише під час повторного форматування. Тут відбувається форматування без перевірки поверхні дискети. Під час повного форматування перевіряється поверхня дискети і блокуються її збійні блоки, і лише потім відбувається форматування. Етикетку тому (мітку) зазначати не обов'язково.

Рис. 1. Вікно форматування дискети

2. Архівування даних. Часто виникає потреба зберігати копії різноманітних

документів та програм. Великі за обсягом файли варто зберігати в архівах. Архів --це файл, куди у стисненому вигляді поміщають інші файли. Для архівування файлів використовують програми-архіватори. В ОС Linux є стандартний засіб для роботи з архівами. З його допомогою можна створити новий архів, викликати вже існуючий архів, додати до архіву файли та каталоги, розархівувати або вилучити один або всі об'єкти з архіву. Щоб до архіву додати файли, треба, наприклад, у Стандартному меню вибрати Система - Ark - меню Дія - Додати файл ... Щоб додати відразу

декілька об'єктів, треба на клавіатурі тримати клавішу Ctrl і почергово клацати на назві потрібних файлів. Стандартні архівні файли мають розширення zip, хоча засіб роботи з архівами підтримує й інші формати, наприклад, гаг, tar, gz, bz тощо.

3. Файловий менеджер Midnight Commander (MC). Програма МС призначена для виконання дій над об'єктами. Вікно програми МС (рис. 2) містить заголовок,робоче поле, командний рядок та рядок функціональних клавіш. Робоче поле по-ділене на два вікна. Одне вікно є активним (віддавачем, сервером), інше - пасивним (приймачем, клієнтом). Перехід між вікнами відбувається за допомогою клавіші Tab. Зовнішній вигляд вікон та способи відображення інформації в них можна налаштовувати, користуючись відповідними командами меню: Ліва, Права. Щоб зробити меню активним, треба натиснути на клавішу F9. Курсор завжди міститься в активному вікні. В активному вікні є виокремлена кольором рамка, яка позначає вибраний об'єкт. Об'єкт вибирають за допомогою клавіатури чи клацанням по ньому мишею.

Рис. 2. Вікно менеджера МС

* візуально відшукувати каталоги та файли;

* упорядковувати назви файлів і каталогів;

* переглядати файли (F3);

* редагувати текстові документи (F4);

* копіювати файли та каталоги (F5);

* переміщати чи перейменовувати об'єкти (F6);

* створювати каталоги (F7);

* вилучати об'єкти (F8);

* архівувати, розархівувати об'єкти;

* змінювати права доступу до окремих об'єктів;

* відновлювати вилучені об'єкти (тільки root);

* створювати посилання;

* запускати програми на виконання;

* налагоджувати FTP-з'єднання тощо.

Меню МС містить такі групи команд: Ліва, Файл, Команди, Параметри, Права.У групі Ліва (Права) містяться команди налаштування лівої (правої) панелі -- способи відображення об'єктів, їхнього сортування, налагодження мережевого таFTP-з'єднання тощо. У групі Файл повторено команди функціонального рядка. Крім того, за його допомогою можна змінити права доступу до об'єктів, занести об'єкти у групу об'єктів або інвертувати вибір. За допомогою групи Команди можна відобразити дерево каталогів, поміняти чи вимкнути панелі, переглянути список поданих раніше команд (історію), відновити знищені файли, відредагувати файли розширень, меню користувача та меню редактора тощо. Команди з групи Параметри призначені для налаштування функціонування менеджера МС, зберігання внесених змін у конфігурації тощо. Скориставшись довідкою (F1), можна детальніше дізнатись про роботу тієї чи іншої команди.

У МС об'єкти завжди копіюються з активного вікна. Для зручності, щоб не зазначати повний шлях, у пасивному вікні слід заздалегідь відкрити каталог, у який необхідно скопіювати об'єкти. Щоб виокремити у групу декілька об'єктів, треба вибрати назву об'єкта і натиснути на клавішу Insert на клавіатурі або виконати команди Файл => Вибрати групу та задати маску введення, користуючись символами "*" та "?".

Хід роботи

1. Виберіть графічну оболонку KDE та українську мову графічного інтерфейсу.Зареєструйтесь у Linux.

2. Створіть на столі (у разі потреби) посилання для CD-дисковод та дискети.

3. Виберіть контекстне меню робочого столу, команду Створити - Посилання до пристрою, і виберіть потрібний.

4. Вставте диск у CD-дисковод та перегляньте його вміст.

5. Двічі клацніть по піктограмі із зображенням CD-диску. Які об'єкти є на вашому диску? Занотуйте дві-три назви у звіт.

6. Скопіюйте один файл з CD-диску в особистий каталог.

7. Вийміть CD-диск.

8. Виконайте команду контекстного меню CD-диску Розмонтувати. Після цього диск можна вийняти з рушія (дисоводу).

6. Відформатуйте дискету.

Вставте дискету в дисковід та виконайте команди Стандартне меню - Система- Конфігурація - Обладнання => Форматування дискет. Виберіть розмір дискети 1,44Мб, файлову систему - Dos, задайте повне форматування => Форматувати. Для подальшої роботи з дискетою змонтуйте її -- виконайте команду Змонтувати з контекстного меню.

7. Якщо ви не виконували попередньої роботи, то в домашньому каталозі створіть каталог групи, в ньому -- особистий каталог, а в ньому -- два файли з прізвищем та адресою і посилання на програму МС (див. контрольне завдання до роботи 3).

8. Скопіюйте особистий каталог на дискету.

У контекстному меню особистого каталогу виберіть команди Копіювати, перейдіть у каталог mnt/floppy і вставте.

9. Заархівуйте особистий каталог, що є на дискеті. Архів розташуйте в особистому каталозі на вінчестері ПК. Далі у цей архів занесіть особисту папку з дискети. Виконайте команди Дія => Додати каталог => виберіть погрібний каталог і натисніть Гаразд. Вилучіть файл Адреса зі створеного архіву. Відкрийте архів.

Виконайте команду Видалити з контекстного меню файлу Адреса.

11. Розархівуйте створений файл у домашній каталог. Відкрийте створений архів та виконайте команди Дія => Вибрати. У вікні, що відкриється, зазначте каталог, куди слід розпакувати архів, у полі-списку Вибрати файли виберіть Всі та натисніть на кнопку Гаразд. Вилучіть усі файли з домашнього каталогу. Запустіть файловий менеджер МС.

12. Уведіть команду mc у поле команди Виконати. У вікні Виконати клацніть на кнопці Параметри => поставте прапорець біля пункту Виконувати в терміналі => Виконати. Зробіть активною ліву панель.

Перехід між вікнами виконується за допомогою клавіші Tab. Поміняйте панелі місцями. Група Команда => Обміняти панелі (Ctrl+U). Вимкніть та увімкніть панелі.

13. Натисніть на комбінацію клавіш Ctrl+O. Поверніть панелі назад, натиснувши цю комбінацію ще раз. У лівій панелі відкрийте особистий каталог. Щоб зайти у каталог, треба навести курсор-рамку чи покажчик миші на його назву та натиснути на клавішу Enter. Щоб піднятись на рівень вище, треба вибрати /.. =>Enter. Задайте режим короткого опису об'єктів у лівому вікні. Виконайте команди з меню Ліва => Параметри списку => виберіть режим списку та натисніть Гаразд. Які ще режими відображення об'єктів доступні? Занотуйте їх у звіт.

14. Перегляньте вміст файлу Адреса.

Наведіть покажчик на файл і натисніть на клавішу F3. Для виходу з режиму перегляду натисніть на F3 або F10.

15. Відредагуйте файл з вашими особистими даними. Допишіть текст: дату, місце народження і де навчаєтесь. Для цього виберіть файл і натисніть на F4. Перемістіться по тексту за допомогою клавіш із зображенням стрілок на клавіатурі або за допомогою миші. Після введення інформації натисніть на F2 для збереження змін у файлі та на F10 для закриття файлу (для виходу). Можна відразу натиснути на F10, тоді отримаєте повідомлення про те, що файл було змінено, і запитання, чи бажаєте зберегти зміни.

Якщо редагування файлу потрібно продовжити, то виберіть команду Не виходити і натисніть на клавішу Enter. Для виходу та збереження змін у файлі виберіть команду Так, для виходу без збереження змін -- Ні. Вибір потрібної дії можна здійснити за допомогою клавіші Tab.

16. Перейменуйте файл з вашими особистими даними.

Активізуйте файл та натисніть F6. У першому полі автоматично зазначається назва файлу, який потрібно перейменувати, а у другому полі слід увести нову назву файлу, після чого натисніть Enter.

17. Скопіюйте файли з особистого каталогу в каталог групи.

Перейдіть у праве вікно та відкрийте у ньому каталог групи. Поверніться у ліве вікно і клавішею Insert виокремте потрібні файли. Далі натисніть на F5 та Enter. Повторне натискання на Insert вилучає об'єкт із групи.

18. Створіть у каталозі групи каталог з назвою вашого міста.

Зайдіть у каталог групи => натисніть на F7 => уведіть назву нового каталогу => Enter.

19. Перенесіть файли з каталогу групи у каталог з назвою міста.

Перенесення відбувається так само, як і копіювання, тільки замість клавіші F5 треба натиснути на клавішу F6.

20. Скопіюйте усі файли з каталогу з назвою міста у каталог групи.

21. Вилучіть усі файли з каталогу з назвою міста.

Зайдіть у цей каталог => виберіть потрібні => F8.

22. Змініть права доступу для одного з файлів з каталогу групи. Виберіть потрібний файл та виконайте команди Файл => Права доступу. Зробіть цей файл недоступним для членів вашої групи. Тут літера г означає, що файл доступний лише для читання, літера w -- файл доступний для читання та записування (внесення змін). А знак "-" означає, що файл недоступний певним користувачам чи членам групи.

23. Задайте права доступу для другого файлу. Опишіть задані права доступу в звіті.

24. Порівняйте вміст особистого каталогу та каталогу з назвою групи. На лівій панелі відкрийте особистий каталог, а на правій -- каталог групи.

Виконайте команди меню: Команди => Порівняти каталоги. Файли, які відрізняються у цих каталогах, будуть виокремлені кольором.

25. Відшукайте файловий менеджер Konqueror. Команди => Пошук файлу. У рядку починати з: зазначте кореневий каталог /, а у рядку назва файлу: уведіть konqueror та натисніть на кнопку Гаразд. Які результати пошуку? Занотуйте їх у звіт.

26. В особистому каталозі створіть посилання на Konqueror. За результатами пошуку попереднього пункту відкрийте, наприклад, у лівій панелі, каталог з файлом konqueror. Виокремте його та виконайте команди Файл => Символічне посилання. Якщо у правій панелі відкритий особистий каталог, то натисніть на клавішу Enter, інакше у полі назви символічного посилання треба буде задати повний шлях до особистого каталогу та назву посилання.

Результати роботи

За результатами роботи у домашньому каталозі має бути каталог групи (класу),а у ньому -- особистий каталог та ката-t1 з назвою міста і три текстових файли.

Особистий каталог є містити три файли та два посилання.

Звіт

Повинні бути відповіді на питання 5, 13, 23, 25 і всиновок.

Всновок

У цій роботі ми навчилися працювати з дискетами та CD-рекодерами, створювати та використовувати архівні файли, розучили основні правила роботи з файловим менеджером МС.

Контрольні запитання

І. У якому каталозі за замовчуванням створюють точки монтування різних

пристроїв системи?

2 Для чого необхідно монтувати та демонтувати з'ємні носії інформації?

3. Яким чином можна відформатувати дискету?

4. Для чого потрібне архівування даних?

5. Що таке архів?

6. Як створити архівний u1092 файл?

7. Як додати файл до вже існуючого архіву?

8. Яким чином можна запустити програму МС?

9. З яких елементів складається вікно програми МС?

10.Як у програмі МС можна перейти до іншого вікна?

11.Як зайти в меню у програмі МС?

12.Які групи команд містить меню програми МС?

13.Що можна зробити за допомогою програми МС?

14.Для чого призначений функціональний рядок у МС?

15.Як створити каталог за допомогою менеджера МС?

16.Як вилучити групу об'єктів за допомогою менеджера МС?

17.Як у програмі МС перейменувати файл?

18.Як переглянути вміст файлу за допомогою програми МС?

19.Як задати права доступу для деякого файлу за допомогою менеджера МС?

20.Як порівняти вміст двох каталогів?

21.Як створити посилання за допомогою програми МС?

Додаток В

Лабораторні роботи № 4-5

Тема: Текстовий режим функціонування в ОС Linux.

План

1. Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux.

2. Сервісні команди та програми.

3. Деякі команди для роботи з файлами. Поняття про жорсткі та символічні посилання.

4. Архіватори і редактор текстів.

5. Основні команди для роботи з каталогами.

6. Права доступу до файлів і каталогів та керування ними.

Теоретичні відомості

1. Текстовий режим роботи користувача в ОС Linux. Досі розглядалася робота користувача у графічній оболонці ОС Linux. Окрім графічного, є ще текстовий режим (інші терміни: режим терміналу, консолі) функціонування ОС Linux. Багато користувачів, а тим паче спеціалістів, надають йому перевагу. Є низка корисних програм та команд, які можуть функціонувати або лише у текстовому режимі, або як у текстовому, так і у графічному режимах. Це пов'язано з тим, що із самого початку Linux розроблялась як система, що успадковувала головні риси ОС Unix, яка працює здебільшого у текстовому режимі. Під текстовим режимом розуміють введення команд користувачем лише з командного рядка, для чого їх потрібно спочатку набрати на клавіатурі. Прикладом консольної команди для запуску програми менеджера файлів МС є mc. Розглянемо три варіанти запуску сеансу роботи ОС Linux у текстовому режимі:

* реєстрація у текстовому режимі (Session -- Failsave);

* використання спеціальних програм-емуляторів терміналу;

* переведення на іншу віртуальну консоль.

Щоб запустити текстовий режим з графічної оболонки, потрібно за допомогою пункту меню Виконати ввести назву відповідної програми, наприклад, xterm, konsole тощо. Програма konsole є стандартною для KDE.

В ОС Linux реалізована можливість одночасної роботи на одному комп'ютері декількох користувачів -- це багатокористувацька система. Завдяки концепції віртуальних консолей користувачам не потрібно кожного разу перереєстровуватись. Для переходу на консоль з номером n слід натиснути Ctrl + Alt + Fn. Під час переходу на іншу консоль користувач автоматично потрапляє у текстовий режим, де необхідно увести свій логін (localhost login) та пароль (Password). Після закінчення сеансу роботи потрібно виконати логоф, увівши команду logout. Для повернення у графічну оболонку треба натиснути Alt + F8. У текстовому режимі можна виконувати практично усі дії, я у графічному. Однак для цього потрібно знати відповідні команди. Оскільки команд є багато і їх усіх запам'ятати складно, варто користуватися командою man <назва команди>, щоб [мати довідку про призначення, синтаксис та дію тієї чи іншої команди. Щоб запустити набрану на клавіатурі команду необхідно натиснути на клавішу Enter. Команда негайно буде виконана. Якщо в тексті команди допущено помилку, система виведе повідомлення: команда не знайдена (command not found). Зауважимо, що команди набирають у командному рядку, що містить запрошення системи у вигляді символу „$". Загальний вигляд команди такий:

<назва команди> <список опцій> <список параметрів>

Команд є багато. Назва команди складається з декількох малих латинських літер.

Назва опції -- це одна літера, перед якою є символ мінус. Опцій у списку може бути 0, 1 або декілька. Якщо опцій декілька, їх можна записувати підряд з одним символом мінус на початку. Команди можуть мати багато опцій. Повний список опцій для певної команди можна знайти у довідниках або в help-описах команди.

Одні й ті ж опції в різних командах мають різне призначення.

Параметри, якщо вони є, наприклад, назви файлів, на які поширюється дія команди, записують через пропуск.

Розглянемо основні команди ОС Linux.

2. Сервісні команди та програми. Сервісні команди та програми призначені для налаштування екрану та параметрів системи. Розглянемо деякі у табл: 1.

Таблиця 1. Сервісні команди та програми

Команд	Дія команди
cal	Відобразити календар дат
me	Запустити менеджер файлів
passwd	Змінити пароль користувача
reboot	Перезавантажити систему
clear	Очистити екран
who	Відобразити імена користувачів, які працюють у мережі у цей час
write	Надіслати повідомлення іншим користувачам
date	Вивести на екран або змінити значення системної
df	Вивести дані про розподіл дискового простору
free	Вивести повідомлення про розподіл пам'яті;
be	Здійснити перехід у режим калькулятора

Деякі команди мають параметри. Наприклад, команда cal виведе на екран календар за поточний місяць, а саі 2005 -- за )5 рік. Тут 2005 є параметром команди саі.

3. Деякі команди для роботи з файлами. Поняття про жорсткі та символічні посилання. Розглянемо у табл. 2 команди роботи з файлами.

Таблиця 2. Команди для роботи з файлами

Назва команди	Дія команди
less або more	Переглянути файл
Cat	Об'єднати декілька файлів в один
Ер	Копіювати файли
Mv	Перейменувати файл
Rm	Вилучити файли
Vi	Викликати текстовий редактор viln Утворити посилання
Ls	Вивести детальну інформацію про файли та каталоги
zip, unzip	Архівувати (розархівувати) файли
File	Визначити тип файлу
Lp	Вивести вміст файлу на принтер

Розглянемо дію команд:

cр filel file2 -- для файлу filel робить копію з назвою file2;

cр .<шлях призначення> -- копіює усі файли із поточного залогу за шляхом призначення; cр .<повний шлях звідки/*.*> -- копіює усі файли із зазначеного каталогу в поточний.

Для копіювання варто використовувати маску файлів. Наприклад, щоб скопіювати усі файли поточного каталогу, назва яких починається з літери „а", у підкаталог Stud, треба застосувати команду ср a*.* Stud.

Кожний файл в ОС Linux має свій ідентифікаційний номер, наприклад, 1230, який називають індексним дескриптором, під яким файл реєструється у системі. Отримати на екрані індексні дескриптори можна командою ls -і. В ОС Linux виділяють два види посилань: жорсткі та символічні. Жорсткі посилання можна створити лише в текстовому режимі за допомогою команди ln <назва файлу> <назва посилання>. Вони мають той самий індексний дескриптор, що й файл.

Отримати список усіх жорстких посилань можна командою ln -і. Система веде облік кількості жорстких посилань на файл і відображає відповідне число в таблиці детальних властивостей файлу (див. далі).

Посилання, які ви створювали у графічній оболонці, є символічними. Символічне посилання - це окремий короткий файл, який містить адресу того файлу, на який воно вказує. У текстовому режимі символічне посилання можна створити за допомогою команди ln -s <назва файлу> <назва посиланнях>.

Відмінність між посиланнями така: якщо файл-оригінал перемістити на інше місце у файловій системі, то його символічні посилання не функціонуватимуть без переналаштування, а жорсткі функціонуватимуть далі. Якщо вилучити файл-оригінал із системи, то символічні посилання не функціонуватимуть зовсім, а жорсткі будуть. Лічильник обліку жорстких посилань зменшиться на одиницю. Власна назва файлу трактується як його (перше) жорстке посилання. Отже, файл-оригінал буде вилучено із системи після вилучення його останнього жорсткого посилання.

4. Архіватори і редактор текстів. В ОС Linux є декілька стандартних архіваторів: zip (підтримується також в ОС Dos), tar, cpio тощо. Тут розглядатимемо архіватор zip.

Заархівувати групу файлів можна так: zip <повна назва архівного файлу> <файл 1> <файл 2>...<файл n>.

Наприклад, заархівувати усі файли з поточного каталогу і розмістити архів з назвою myarhiv.zip у підкаталозі /Stud можна за допомогою команди zip /Stud/myarhiv.

Тут тип архівного файлу зазначати не обов'язково. Розархівувати файл можна так: unzip <назва архівного файлу>. Щоб розархівувати файл і розташувати результати у заданому каталозі, потрібно виконати таку команду: unzip <назва архівного файлу> -d <назва каталогу>.

Наприклад, командою unzip /Stud/myarhiv.zip файл myarhiv.zip буде розархівований у поточний каталог, а командою unzip /Stud/myarhiv.zip -d /Stud/Name файли з архіву myarhiv.zip будуть розархівовані у підкаталог Name каталогу Stud.

Для створення та редагування файлів призначені текстові редактори. Одним з найпоширеніших редакторів, призначених для роботи у текстовому режимі, є редактор vi. Щоб викликати редактор, треба виконати команду vi або vi <назва файлу>.

Якщо такий файл уже існує, то він буде відкритий для редагування, інакше буде створено новий файл. Для переміщення у файлі можна використовувати клавіші із зображенням стрілок, а також клавіші PageUp та PageDown. Щоб перейти з режиму введення інформації у командний режим, потрібно натиснути на клавішу Esc. Щоб зберегти інформацію, треба увести команду :w або :w <назва файлу>, щоб вийти із редактора -- команду :q, щоб вийти без збереження змін -- :q! Створити файл за допомогою клавіатури можна також командою cat > <назва файлу>, наприклад, cat > text.txt. Тут символ „>" означає операцію перенаправлення введення з клавіатури у відповідний файл. Закінчують введення даних за допомогою комбінації клавіш Ctrl+D.

5. Основні команди для роботи з каталогами. У текстовому режимі над каталогами можна виконувати ті ж самі дії, що й у графічному. Для цього призначені команди, наведені у табл. 3.

Таблиця 3. Команди для роботи з каталогами

Назва команди	Дія команди
Is або dir	Виводить на екран зміст поточного каталогу
Chsrp	Змінює назву групи-власниці файлу
Cd	Перехід у каталог
Mkdir	Створює новий каталог
Pwd	Відображає повну назву каталогу
Rrndir	Вилучає порожній каталог
Chmod	Змінює права доступу до файлу
Chown	Змінює ім'я власника файлу

Зауважимо, що команди chown, chsrp доступні лише користувачеві root.

Розглянемо приклади застосування команди cd:

cd <назва каталогу> -- відбудеться перехід у каталог із зазначеною назвою;

cd .. -- повертає користувача у надкаталог;

cd ../.. -- перехід на два рівні (надкаталоги) вгору;

cd / -- активізує кореневий каталог.

6. Права доступу до файлів і каталогів та керування ними.

Кожний файл чи каталог має власний набір атрибутів щодо прав доступу до нього. Є три основні типи (рівні) Власників, які можуть мати різні права доступу:

1) власник файлу чи каталогу,

2) група, до якої належить власник,

3) усі інші користувачі системи.

Є три головні способи (дії) доступу до файлу та до каталогу: читання (атрибут r), записування (w), виконання (х). Права доступу до файлу чи каталогу треба задавати у зазначеному порядку. Дозвіл на читання файлу означає, що його вміст можна переглядати, а дозвіл на записування -- що його вміст можна переглядати та редагувати (змінювати, записувати зміни). Дозвіл на виконання означає, що файл можна запускати на виконання; це стосується програм і сценаріїв. Для каталогу дія читання означає; що його вміст можна переглядати, записування - у ньому можна створювати та вилучати підкаталоги та файли, виконання -- стають доступними усі атрибути прав доступу для підкаталогів чи файлів, які у ньому розміщені.

Щоб з'ясувати усі атрибути файлів та каталогів, треба застосувати команду ls-l <назва каталогу>. Нехай у поточному каталозі є підкаталог Grupa та два файли grl.txt та gr2.txt, власником яких є Petro, який належить до групи користувачів Class.

Після виконання команди ls -l отримаємо такі властивості файлу (можливий результат):

-rw-rw-r- 1 Petro Class 9 Jan 10 12:29 grl.txt

-rw-rw-r» 1 Petro Class 37 Jan 10 20:15 gr2.txt

drwxrwxr-x 1 Petro Class 9 Jan 10 22:29 grl.txt

Розглянемо отриману інформацію. Перший символ кожного рядка вказує на тип обє'кта:

- звичайний файл d каталог l символічне посилання c символічний пристрій. Наступні три групи з трьох символів кожна (наприклад, rw-rw-r-- для файлу grl.txt) означають права доступу до файлу, які належать відповідно власникові (rw- означає, що файл доступний для читання, записування та недоступний для виконання), групі rw-) та усім іншим користувачам (r-). Далі зазначено кількість імен файлу разом з жорсткими посиланнями, імена власника та групи, обсяг, дата і час створення та власна назва файлу.

Визначити чи змінити права доступу для певного файлу чи каталогу можна за допомогою команди chmod. її загальний вигляд такий: chmode <рівень>+ або -<спосіб доступу> <назва >файлу чи каталогу>

Можливі такі рівні:

u власник

g група

o інші

a всі

і такі способи доступу:

r читання

w записування

x виконання Символи "+" чи "-" відповідно вмикають або вимикають спосіб доступу.

Наприклад, розглянемо файл gr2.txt, описаний вище. Він має такі атрибути прав доступу: rw-rw-r--. Змінити (скасувати) право на читання для власника можна командою chmod u-r gr2.txt. Отримаємо такий набір прав: -w-rw-r--.

Заборонити групі та усім іншим переглядати файл можна командою chmod g-r, о-r gr2.txt. Після виконання цієї команди будуть визначені такі права доступу: -w--w----.

Дозволити усім користувачам системи читати файл можна командою chmod a+r gr2.txt. Після її виконання отримаємо такі права: rw-rw-r--.

Хід роботи № 5

1. Після завантаження ОС перейдіть у текстовий режим.

Увімкніть першу віртуальну консоль Ctrl+Alt+F1.

2. Зареєструйтесь у системі.

Уведіть свій логін та пароль, якщо потрібно.

3. Перегляньте, хто на цей момент працює у мережі.

Зазначимо, що імена користувачів мережі можна отримати командою who. Скільки людей на цей момент зареєстровано у мережі? Запишіть декілька імен у звіт.

4. Отримайте інформацію про себе.

Уведіть команду who am і.

5. Перевірте поточну дату.

Виконайте команду date. Уточніть дату, якщо потрібно.

6. Отримайте інформацію про розподіл дискового простору (команда df).

Скільки розділів має ваш комп'ютер? Занотуйте відповідь у звіті.

7. Проаналізуйте розподіл пам'яті на вашому комп'ютері (free).

Занотуйте у звіт кількість загальної, використаної та вільної пам'яті на вашому комп'ютері.

8. Перейдіть у режим калькулятора (be).

9. Обчисліть значення таких виразів: а) 2956 + 8754; б) 345 * 143; в) 193 : 54.

Для виконання обчислень почергово вводьте вирази та натискайте на клавішу Enter. Для обчислення суми використовуйте знак "+", різниці - "-", добутку - "*", ділення -"/". Щоб задати точність обчислень, тобто явно задати, скільки цифр треба відображати після десяткової коми, використовують команду scale = <кількість цифр>. Обчисліть значення третього виразу з точністю дві цифри після коми та п'ять цифр після коми. Занотуйте значення виразів у звіт. Щоб вийти з режиму калькулятора, натисніть на Ctrl + D.

10. Отримайте довідку про роботу калькулятора.

Уведіть команду man be.

11. Виведіть календар за поточний місяць (саl).

12.Виведіть календар за поточний рік.

Уведіть команду саl <номер року>.

13.Дізнайтесь, якого дня випало 1 квітня 1950 року.

Уведіть саl 4 1950. 14.Дізнайтесь, якого дня тижня ви народилися. Формат використаної команди запишіть у звіт.

15.Очистіть екран (clear).

16.Запустіть менеджер файлів МС (mс) і вийдіть з нього.

Для виходу з менеджера натисніть F10, далі виберіть Yes => Enter.

19. Визначте шлях до вашого поточного каталогу (pwd).

Під час реєстрації система автоматично активізує каталог з вашою домівкою. Занотуйте шлях до каталогу домівки у звіт.

20. Перегляньте вміст поточного каталогу (dir).

21. Вилучіть усі файли з поточного каталогу.

Виконайте команду rm. Що у вас не вийшло і чому?

22.Створіть у каталозі домівки каталог Katl.

Виконайте команду mkdir Kat1.

23.Активізуйте (увійдіть у) Katl.

Виконайте команду cd Katl.

24.У Katl створіть каталог Kat2.

25.У Kat2 створіть текстовий файл text.txt.

Активізуйте Kat2 та викличте текстовий редактор командою vi text.txt. Уведіть текст -- назву вашого навчального закладу. Для збереження тексту та виходу з текстового редактора почергово натисніть Esc => :w => :q.

27. Перегляньте вміст створеного файлу.

Виконайте одну з команд less text.txt або more text.txt.

28. Вилучіть файл text.txt.

Уведіть команду rm text.txt.

29. Вилучіть Kat2.

Для вилучення каталогу спочатку з нього треба вийти (піднятись на рівень вище). Для цього виконайте команду cd .. Enter. Далі задайте команду rmdir Kat2 і каталог буде вилучено.

30.Вилучіть Katl з домашнього каталогу.

31.Виконайте контрольне завдання.

32.Вийдіть із системи (logout).

Контрольне завдання

У домашньому каталозі створіть дерево каталогів відповідно до наведеного нижче завдання. Створіть каталог про свою країну (Country), у ньому два підкаталоги про столицю (Capital) та своє місто (City). У каталозі Capital створіть два текстових файли: Regions.txt та Nasel.txt. У першому файлі вкажіть кількість обласних центрів країни, а в іншому -- населення країни. У каталозі City створіть ще два підкаталоги: один з вашими особистими даними MyKat, інший - з інформацією про ваш обласний центр MainCity. У каталозі MyKat створіть два файли. У першому (adress.txt) запишіть свою адресу, в іншому (school.txt) - в якій

школі ви навчались. У каталозі MainCity створіть файл (info.txt) з довідковою інформацією про ваш обласний центр -- назва, рік заснування, кількість населення тощо. Намалюйте дерево створеного вами каталогу у звіті.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на питання 3, 6, 7, 9, 14, 19, 22 і виконано контрольне завдання.

Хід роботи № 6

1. Увійдіть в ОС Linux у текстовому режимі.

2. Утворіть дерево каталогів, описане в контрольному завданні попередньої

практичної роботи. Якщо воно є, то перейдіть до виконання п. 3.

3. Отримайте інформацію про повний шлях до каталогу Country.

Для цього відкрийте цей каталог командою cd Country та виконайте команду pwd. Занотуйте шлях у звіт.

4. Скопіюйте усі файли з каталогу Capital у каталог Country.

Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду ср *.* <шлях до каталогу Countrvx. У каталозі Country перейменуйте файл Nasel.txt на Nasel2.txt. Поверніться у каталог Country (cd ..) та виконайте команду mv Nasel.txt Nasel2.txt.

6. Ознайомтеся із вмістом каталогу Country.

Виконайте команду ls. Які файли є у цьому каталозі? Занотуйте їхні назви у звіт.

7. Перегляньте вміст файлу Number.txt трьома різними способами,

використовуючи: а) команду more; б) команду less; в) команду cat.

Відповідні команди занотуйте у звіт.

8. Утворіть жорстке посилання на файл adress.txt, який є в підкаталозі MyKat каталогу City.

У каталозі City виконайте команду ln adress.txt padress.

9. Утворіть тепер символічне посилання на файл adress.txt.

Виконайте команду ln -s adress.txt sadress.

10. Перегляньте індексні дескриптори файлів та каталогів поточного каталогу City.

Виконайте команду ls -і. Переконайтесь, що файл adress.txt та посилання

padress мають один і той самий індексний дескриптор.

11. Утворіть ще одне жорстке посилання (padress2) для файлу adress.txt, яке розмістіть у каталозі Country.

12. Відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City.

Виконайте команду ls -l. Скільки жорстких посилань має файл adress.txt?

13. Передивіться вміст файлу, використовуючи його символічне посилання.

Виконайте команду vi sadress. Допишіть у файл поштовий індекс і телефонний код вашого населеного пункту => Esc => :w=> :q.

14. Вилучіть файл adress.txt.

Виконайте команду rm adress.txt.

15. Ще раз відобразіть детальну інформацію про вміст поточного каталогу City. Скільки тепер жорстких посилань має файл adress.txt?

16. Передивіться файл sadress.

Яку інформацію ви отримали? Занотуйте її у звіт.

17. Вилучіть файл sadress.

18 Заархівуйте усі файли з каталогу Capital. Архівний файл arhiv.zip розташуйте у каталозі Country.

Для цього увійдіть у каталог Capital та виконайте команду zip <шлях до архівного файлу>/arhiv *.*.

19. Розархівуйте файл arhiv.zip.

Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv.

20. Розархівуйте файл arhiv.zip у каталог MainCity.

Увійдіть у каталог Country та виконайте команду unzip arhiv -d <шлях до каталогу MainCity>.

21.Заархівуйте усі файли з MyKat. Архів (arhiv2.zip) розташуйте у каталозі Capital.

22.Розархівуйте arhiv2.zip.

Увійдіть у каталог Capital та виконайте команду unzip arhiv2.

23.Розархівуйте arhiv2.zip у каталог MainCity.

24.Перемістіть arhiv2.zip у каталог MyKat.

Спочатку скопіюйте цей файл у каталог MyKat, а потім вилучіть його з каталогу Country.

25.Вилучіть усі файли з каталогу Country.

26.Виведіть на екран детальну інформацію про вміст каталогу Capital. Зайдіть у цей каталог та уведіть команду ls -l.

27.Об'єднайте файли Number.txt та Nasel.txt у файл info.txt. Для цього виконайте команду cat Number.txt Nasel.txt > info.txt.

28.Передивіться вміст файлу info.txt.

29.Скасуйте право доступу для читання файлу arhiv.zip для інших користувачів. Для цього виконайте команду chmod o-r arhiv.zip.

30. Скасуйте право доступу для записування для усіх користувачів.

Виконайте команду chmod a-w arhiv.zip.

31.Надайте право доступу для записування для власника та групи. Виконайте команду chmod u+w,g+w arhiv.zip.

32.Скасуйте право доступу для записування для файлу Number.txt для групи. Запишіть відповідну команду в звіт.

33.Скасуйте право доступу для читання для усіх користувачів. Запишіть відповідну команду для файлу Number.txt у звіт.

34.Надайте право доступу для читання для власника та групи.

35.Закінчіть роботу. Здайте звіт.

Контрольне завдання

За результатами роботи у домашньому каталозі має бути каталог Country, у якому є два підкаталоги Capital та City. У каталозі Capital має бути чотири файли:

Number.txt, Nasel.txt, ifo.txt та arhiv.zip. Файли Number.txt і arhiv.zip мають мати влаштовані відповідно до ходу роботи права доступу. Каталог Сity повинен містити два підкаталоги: MyKat і MainCity. У MyKat мають бути файли adress.txt, school.txt, padress і rhiv.zip, а у каталозі MainCity -- файли info.txt, adress.txt, 2hool.txt, padress, Number.txt, Nasel.txt.

Звіт

Повинні бути занотовані відповіді на питання у пунктах 3, 6, 7, 12, 14, 16, 32, 33, 34 і зроблено контрольне завдання.

Контрольні запитання

1. Що таке текстовий режим роботи в ОС Linux?

2. Як увійти в ОС Linux у текстовому режимі?

3. Як з графічної оболонки перейти на консоль з номером пі

4. Як повернутися у графічну оболонку?

5. Як отримати довідкову інформацію про роботу деякої команди?

6. Наведіть загальний вигляд команди.

7. Які сервісні команди Linux вам відомі?

8. Якою командою можна переглянути вміст файлу?

9. Яка команда призначена для копіювання об'єктів?

10. Яка команда призначена для вилучення файлів?

11. Як викликати текстовий редактор під час роботи у консолі?

12. За допомогою якої команди можна отримати детальну інформацію про файли та каталоги?

13. Які команди використовують для архівування та розархіву-вання даних?

14. Як створити жорстке посилання на файл?

15. Яка відмінність між жорсткими та символічними посиланнями?

16. Як створити символічне посилання на файл?

17. Яким чином можна зархівувати декілька файлів?

18. Як вивести на екран вміст поточного каталогу?

19. Як створити новий каталог?

20. Як вилучити каталог?

21. За допомогою якої команди можна змінити права доступу до файлу чи каталогу?

22. Які способи доступу до файлів чи каталогів ви знаєте?

23. Як визначити право доступу на читання для членів групи?

24. Які права надасть команда chmod g-r file.txt?

25. Які спеціальні права доступу вам відомі?

Додаток Г

Лабораторна робота № 6

Тема: Вивчення утиліт для роботи з LINUX.

Теоретичні відомості.

Операційна система Linux має велику кількість утіліт для роботи з компьютером.

Більша кількість цих утиліт має консольний інтерфейс, і лише невелика частина графічний. Ми будемо вивчати утиліти з графічним інтерфейсом. Щоб отримати доступ до цих утиліт треба зайти у пункт меню К >Система

Ход роботи:

Утіліта InfoCenter

1. Викличте утіліту InfoCenter.

2. Роздивіться інтерфейс программи. Для чого служить ця программа?

3. Запишіть данні для вашого компьютера: X-Server, Звук, Мережеві Інтерфейси,

Пам'ять, Пристрої, Пристрої накопичення, Процессор, Розділи диску.

Утіліта Kuser

1. Викличте утіліту. При з'явленні вікна вводу паролю, натисніть кнопку «Скасувати».

2. Вивчить інтерфейс программи. Для чого служить программа?

3. Вивчить панель інструментів. Знайдіть кнопку «Додати нового користвача», «Додати групу», «Змінити», «Видалити».

4. Додайте нового користувача «Студент». Задайте для нього параметри: группа: adm, video. Пароль: stud. Створіть для користувача теку домівки, у полі «Повне ім'я» задайте вашу фамілію.

5. Натисніть «ОК». При створенні нового користувача система видасть вікно з помилками «Неможливо ...», тому, що робота проходить з LiveCD на який не можливо провести запис.

Утілита QPS

1. Викличте утіліту QPS. При завантаженні утіліти у системній треї з'явится її іконка.

2. Викличте контекстне меню іконки та виберіть команду «Show».

4. Роздивіться інтерфейс программи. Для чого служить ця программа?

5. Знайдіть області де відображується інформація загрузки CPU, Mem, Swap.

6. Які види загрузки названих пристроїв показує програма?

7. Клікніть на область відображення загрузки CPU. Як змінилося відобрження індикатору?

8. Виконайте пункт 7 для індікаторів Mem, Swap.

9. Роздивіться запущені процеси. Які процеси дозволяє відображати прграмма?

10. Виконайте View>Running Processes. Встановіть відображення запущених вами программ.

11. Змініть вид відображення процесів на Linear, Thread, Tree.

12.Вимкніть програму.

Утілита KdiskFree.

1. Запустіть программу KdiskFree( Інші>KdiskFree).

2. Роздивіться інтерфейс программи. Для чого служить ця программа?

3. Запишіть данні для вашої системи.

4. Які параметри можна задати в опціях программи. Детально законспектуте.

5. Натисніть Ctrl+Esc знайдіть процес kwikdisk і вимкніть його.

Размещено на Allbest.ru