Особливості самосвідомості чоловіків-автовласників

Щоб визначити уявлення чоловіків про ідеал та про рівень мрії наближення до нього, ми дослідили визначили показники ідеальної самооцінки чоловіків-автовласників та чоловіків, котрі користуються громадським транспортом.

Таблиця 2.3 - Показники ідеальної самооцінки у чоловіків автовласників, та не автовласників

За шкалою «Здоров'я» (автовласники 19,70±0,47; не автовласники 19,75±0,24; t =0,25; p?0,05), між групами відмінностей не виявлено, це свідчить про те що, досліджувані однаково мріють про гарний стан свого психічного та фізичного самопочуття. За шкалою «Щастя» (автовласники 19,84±0,31; не автовласники 19,87±0,41; t =0,05; p?0,05), також не виявлено розбіжностей, це говорить про те, що обидві групи опитуваних бажають бути дуже щасливими. За шкалою «Здібностей» (автовласники 19,44±0,42; не автовласники 18,48±0,41; t =2,29; p? 0,05), автовласники дають високу оцінку своїм прагненням, це свідчить про стремління до самовдосконалення, роботи над собою. Досліджувані не автовласники також мріють про завищений рівень власних здібностей. «Шкала Характер»(автовласники 19,17±0,42; не автовласники 18,63±0,43; t =2,05; p ?0,05). Автовласники мріють наблизити свій характер якомога ближче до ідеалу. Високі показники в обох групах свідчать про мрію до самовдосконалення. Шкала «Авторитет»(автовласники 19,63±0,42; не автовласники 17,63±0,55; t =5,13; p ?0,001) автовласники, і без того оцінюючи свій авторитет завищено, все ж, мріє підняти його показники на вищий рівень. Рівень мрії за цією шкалою у чоловіків, котрі не мають автомобіля, теж досягає верхнього інтервалу, отже вони бажають підвищити власну впливовість. Шкала «Умілі руки»(автовласники 19,96±0,25; не автовласники 18,04±0,74; t =5,3; p? 0,001) Дана шкала на рівні мрії оцінюється досліджуваними на високому рівні, але, знову ж автовласники відрізняються більшим прагненням до самовдосконаленості. Шкала «Зовнішність» (автовласники 18,74±0,55; не автовласники 19,34±0,78; t =1,7; p?0,05). За нею не виявлено розбіжностей, отже обидві групи досліджуваних мають однакове уявлення про ідеальну зовнішність чоловіка. Шкала «Впевненість» (автовласники 19,68±0,41; не автовласники 19,15±0,47; t =2,3; p ?0,05). За цією шкалою виявлені високі бали в обох групах, але чоловіки, які користуються громадським транспортом дещо нижче відмічають рівень бажаної впевненості, це може свідчити про те, що для них це більше мета, ніж мрія, і тому подібна оцінка дозволяє скоротити простір між показником впевненості на рівні мрії та показником власних можливостей. Самостійне втілення мрії в реальність - це довготривалий та відповідальний процес. Мрія, для того, щоб здійснитися, в результаті свідомого відбору повинна перетворитися на мету. Оскільки про мету ми не мріємо, а тягнемось до неї та досягаємо її. Перспективу її досяжності можна порівняти з оцінкою власних можливостей. Загальний фон показників в кожній групі знаходиться дуже наближено до верхнього полюсу, що і являється нормою цих оцінок, за умовою інтерпретації методики.

Досліджуючи різницю між актуальною та ідеальною самооцінкою ми мали за мету дослідити рівень мрії чоловіків автовласників та не автовласників

Таблиця 2.4 - Показники розбіжностей між актуальною та ідеальною самооцінкою у чоловіків автовласників, та не автовласників

Різниця показників між актуальною та ідеальною самооцінкою, дозволяє дослідити нам рівень мрії у чоловіків-автовласників, та чоловіків, котрі користуються громадським транспортом. За даними, представленими в таблиці 2.4, бачимо високі показники розбіжностей між актуальною та ідеальною самооцінкою у автовласників за такою шкалою, як «зовнішність» (5±0,49), це говорить про те, що автовласники мріють про ідеальний зовнішній вигляд. Середні показники за такою шкалою, як «умілі руки» (2,22±0,23), говорять про те, що автовласники мріють краще виконувати чоловічу господарську роботу. Низькі показники за такими шакалами як «здоров'я» (1,47±0,40), «щастя»(1,96±0,37), «здібності»(1,15±0,30), «характер» (1,33±0,49), «авторитет» (1,09±0,39), «впевненість» (0,85±0,36), що свідчить про те, що за даними показниками автовласники вважають себе наближеними до ідеалу, і не бажають суттєвих змін щодо даних сфер. Таким чином, можна відзначити, що автовласники оцінюють себе на дуже високому рівні, бо за більшістю показників різниця між реальною та ідеальною самооцінкою досить незначна майже за усіма шкалами, а отже, наближена до ідеалу. У не автовласників високі показники розбіжностей між актуальною та ідеальною самооцінкою за такими шкалами, як «щастя» (5,49±1,18), «авторитет» (5,45±0,50), «умілі руки» (6,73±0,74), «зовнішність» (6,55±0,69). Це говорить про те, що ці досліджувані не задоволені своїм авторитетом, здатністю впливати на інших людей, та вмінням керувати та займати лідерську позицію. Також, вони мають велике бажання до покращення свого зовнішнього вигляду та здатності виконувати чоловічу роботу. Також велике значення має бажання стати більш щасливими. Середні показники за такими шкалами, як «здібності» (3,33±0,54) та «впевненість» (3,47±0,37). Це свідчить про мрію стати більш впевненими в собі та здібними. Низькі показники у чоловіків, котрі користуються громадським транспортом присутні за такими шкалами, як «здоров'я» (0,97±0,28) та «характер» (1,80±0,54), що говорить про задоволеність станом свого здоров'я та рисами власного характеру, саме дані показники у осіб, котрі користуються громадським транспортом найбільш наближені до ідеалу. Достовірні відмінності діагностування були встановленні між чоловіками-автовласниками та не автовласниками за такими шкалами: «щастя» (1,96±0,37; 5,49±1,18, t= 5,11; p ? 0,05), «здібності» (1,15±0,30; 3,33±0,54, t=3,52; p ? 0,05), «авторитет» (1,09±0,39; 5,45±0,50, t=6,9; p ? 0,05), «умілі руки»( 2,22±0,23; 6,73±0,74, t= 5,86; p ? 0,05), «впевненість» (0,85±0,36; 3,47±0,37, t= 5,04; p ? 0,05). Це говорить про те, що стосовно даних сфер у чоловіків, котрі не мають авто мають місце мрії, та деяка незадоволеність своїм положенням. А свою чергу, автовласники, навпаки, мають показники, котрі визначають їх задоволеність собою та наближеність до ідеалу, також цікавим є те, що в автовласників поняття «мрія» майже відсутнє.

Дослідження розбіжностей між ідеальною та перспективно самооцінкою,дає можливість зрозуміти, що саме на думку досліджуваних, являється особисто для них недосяжним, навіть враховуючи їх власні можливості. Результати представлені в таблиці 2.5,

Таблиця 2.5 - Показники розбіжностей між ідеальною та перспективною самооцінкою у чоловіків автовласників, та не автовласників

За даними, представленими в таблиці 2.5, бачимо, що високі та середні показники розбіжностей між ідеальною та перспективною самооцінкою у автовласників відсутні. Низькі показники за такими шкалами, як «здоров'я» (1,18±0,47), «щастя» (1,23±0,31), « здібності» (0,45±0,31), «характер» (1,05±0,41), « авторитет» (1,51±0,42), «умілі руки» (1,23±0,25), «зовнішність» (1,18±0,50), впевненість(0,10±0,41). Наявність низьких показників різниці між ідеальною та перспективною самооцінкою за усіма шкалами свідчить про те, що дані досліджувані впевнені в собі та своїх власних можливостях, та вважають, що не існує нічого недосяжного. Середні показники у чоловіків, котрі не мають автомобіля за такими шкалами: «щастя» (2,68±0,41), «авторитет» (3,13±0,51 ), «умілі руки» (3,12±0,73), « зовнішність» (4,06±0,78), «впевненість» (2,02±0,45 ). Дані результати говорять про недостатню впевненість у власних можливостях, та про недосяжність успіху в даних сферах. Низькі показники у не автовласників за такими шкалами, як «здоров'я» (0,70±0,24), «здібності» (1,54±0,41), «характер» (1,01±0,43). Це свідчить про те, що вони працюють над собою, стараються розвиватися як особистість, та вважають, що в змозі наблизитись до ідеалу в даних сферах. Достовірні відмінності діагностування були встановленні між чоловіками-автовласниками та не автовласниками за такими шкалами: «щастя» (1,23±0,31: 2,68±0,41,t=2,79;p ? 0,01), «авторитет» (1,51±0,42: 3,13±0,51,t=2,45;p ? 0,05), «умілі руки» (1,23±0,25: 3,12±0,73, t=2,45; p ? 0,05), «зовнішність» (1,18±0,50: 4,06±0,78, t=3,10; p ? 0,01), впевненість (0,10±0,41: 2,02±0,45,t=3,69; p ? 0,001). Це говорить про те, що у чоловіків-автовласників самооцінка вища, аніж у чоловіків, котрі користуються громадським транспортом, це пояснюється тим, що різниця між ідеальною та перспективною самооцінкою у автовласників має дуже низький показник, у порівнянні з іншою групою досліджуваних.

Показник різниці між актуальною та перспективною самооцінкою дозволяє дослідити нам рівень суб'єктивних можливостей та внутрішнього потенціалу а також прагнення особистісного росту чоловіків-автовласників та чоловіків, котрі являються користувачами громадського транспорту. Результати представлені в таблиці 2.6

Таблиця 2.6 - Показники розбіжностей між актуальною та перспективною самооцінкою у чоловіків автовласників, та не автовласників

Дані, представлені в таблиці 2.6 говорять про те, що в автовласників середні показники за шкалою «зовнішність» (3,82±0,55), це свідчить про те, що дані досліджувані прагнуть виглядати краще, впевнені у власних можливостях. Низькі показники за такими шкалами, як «здоров'я» (1,07±0,22), «щастя» (0,73±0,24), «здібності» (0,7±0,34), «характер» (0,28±0,45), «авторитет» (0,07±0,19), «умілі руки» (1,91±0,11), «впевненість» (0,75±0,22), це може свідчити про відчуття відсутності перспектив подальшого особистісного розвитку, або ж про відчуття задоволення собою та досягнення успіху. У чоловіків-користувачів громадським транспортом, середні показники за такими шкалами: «авторитет» (4,32±0,73), «умілі руки» (3,61±0,24), «зовнішність» (2,49±0,42). Це говорить про наявність внутрішнього потенціалу, прагнення до того, щоб мати кращий зовнішній вигляд, краще виконувати роботу та здобувати авторитет. Низькі показники за шкалами: «здоров'я» (1,01±0,11), «щастя» (1,73±2,81), «здібності» (1,79±0,41), «характер» (0,80±0,22), «впевненість» (1,45±0,32). Це свідчить про те, що досліджувані, оцінюючи власні можливості та перспективи можуть досягти не найбільшого успіху за даними показниками. Достовірні відмінності діагностування були встановленні між чоловіками-автовласниками та не автовласниками за такими шкалами: «щастя» (0,73±0,24: 1,73±2,81;t= 6,11;p ? 0,001), «здібності» (0,7±0,34: 1,79±0,41;t=2,05; p?0,05), «авторитет» (0,07±0,19: 4,32±0,73;t= 5,67; p ? 0,001), «умілі руки» (1,91±0,11: 3,61±0,24;t=6,54,p ? 0,001). Це говорить про те, що досліджувані, котрі користуються громадським транспортом мають більше прагнення та віри у власні сили до досягнення успіху в даних сферах.

Дослідивши особлтвості самооцінки чоловіків-автовлісників та не автовласників, можне зробити наступні висновки:

Автовласники. Показник актуальної самооцінки завищений. Згідно моделі методики, нормальний рівень актуальної самооцінки має знаходитися трохи вище середини, ідеальної - в межах верхнього полюсу,а оцінка власних можливостей - між ними. Дані результати можуть свідчити про не реалістичність самооцінки, або ж про підвищений фон настрою на момент опитування. За оцінкою власних можливостей, автовласники дотримуються завищеності, це може бути наслідком попереднього показника актуальної самооцінки. За самооцінкою на ріні мрії, ми отримали показники, що майже ідентичні верхньому полюсу шкал. Інтервал недосяжного (відстань між можливою та реальною самооцінками) зовсім незначний, а в деяких досліджуваних повністю співпадає, можна зробити висновок, що для автовласників поняття «мрія» замінюється поняттям «мета», і з їхньої точки зору для них не існує нічого недосяжного, іншими словами вони або відмовляються від мрії, або переоцінюють власні можливості. Простір між усіма трьома позначками досить малий, отже автовласники повністю задоволені собою, своїм можливостями, авторитетом, звикли досягати поставленої мети та впевнені в собі.

Не автовласнки. Показник актуальної самооцінки в межах середнього та високого. Самооцінка досить реалістична. Чоловіки, котрі користуються громадським транспортом, оцінюючи власні можливості позначають їх вище від актуальної самооцінки, розмір даного простору дає нам можливість припускати, що в своїй діяльності вони ще не повністю розкрили свій потенціал, мають віру в себе та окреслюють перспективу свого майбутнього. Відстань між актуальною та ідеальною самооцінкою досить великий, в порівнянні з автовласниками - це свідчить про не повну задоволеність собою. Простір між перспективною та ідеальною самооцінкою - показує нам рівень недосяжного, бажаного, але все ж недосяжного. Цей простір досить значний, отже досліджуваним бракує впевненості у собі.

2.3 Особливості самосприйняття чоловіків-автовласників

Самосприйняття виконує наступну роль: воно сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особи, визначає інтерпретації досвіду і є джерелом очікувань. Таким чином, самосприйняття впливає на формування стилю поведінки і життєдіяльність особи, обумовлює динаміку і спрямовує розвиток суб'єкта. За допомогою методики « Особистісний диференціал» ми дослідили особливості самосприйняття чоловіків - автовласників та чоловіків, котрі користуються громадським транспортом. Результати представлені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Показники оцінки, сили та активності у чоловіків автовласників, та не автовласників

Результати представлені в таблиці 2.4 свідчать про наступне: За шкалою «Оцінки» (автовласники 41,00±1,23; не автовласники 41,83±0,72; t =0,58; p ?0,05), що розкриває рівень самоповаги, відмінностей не виявлено. Високі показники за даною шкалою говорять про те, що обидві групи досліджуваних приймають себе як особистість, схильні усвідомлювати себе як носія позитивних та соціально-бажаних характеристик, задоволені собою і не ставляться до себе зневажливо. За шкалою «Сили» (автовласники 42,50±1,82; не автовласники 30,33±1,08; t =5,74; p ?0,001), котра свідчить про вольові сторони особистості і про те, як вони усвідомлюються досліджуваними, виявлені відмінності. Так чоловіки, які є власниками автомобілів, мають високі показники, це говорить про впевненість у собі, незалежність, вміння розраховувати на власні сили в складних ситуаціях. У досліджуваних-користувачів громадського транспорту ці показники дещо нижчі, відповідно, вони мають недостатній рівень самоконтролю, їм важко дотримуватись прийнятої лінії поведінки, а також вони мають залежність від зовнішніх обставин та оцінок. За шкалою «Активності» (автовласники 40,00±1,09; не автовласники 32,58±2,11; t =3,10; p?0,01), яка інтерпретується як екстравертованість особистості, також існують розбіжності. Отже, більшість автовласників схильні до екстраверсії.

Отже, можна зробити наступниі висновки: автовласники - приймають себе як особистість, схильні усвідомлювати себе як носія позитивних та соціально-бажаних характеристик, задоволені собою і поважно ставляться до себе. впевнені у собі, незалежні, вміють розраховувати на власні сили в складних ситуаціях, екстравертовані, схильні до активного образу життя. Не автовласники - поважають себе та високо оцінюють, позитивно ставляться до оточуючих, мають схильність до залежності від обставин та думки оточуючих - все це можна розглядати, як недостатній рівень впевненості в собі.

2.4 Особливості змістовних характеристик особистості чоловіків-автовласників

Охарактеризовуючи себе, будь-яка особистість так чи інакше розкриває суб'єктивно притаманні їй якості а також коло своїх інтересів та захоплень, тому, з отриманої інформації можна зробити висновок про її самооцінку та самовідношення.

За допомогою методики «Хто Я?» (Модифікація Куна та Т.Макпартленда.) ми дослідили характеристики особистого сприйняття чоловіків. Кожен з 40 досліджуваних дав двадцять відповідей на питання «Хто Я?». Загалом чисельний обсяг тверджень склав 800 слів, відповідно до проведеного нами контент-аналізу ми виділили шість шкал, які тематично охоплюють вищезгадані ствердження. Для статистичної обробки даних ми користувалися ц-критерієм Фішера. Результати представлені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Показники характеристики самосприйняття у чоловіків автовласників, та не автовласників (частота зустрічаємості в %)

Результати представлені в таблиці свідчать про наступне: Між двома групами була виявлена розбіжність за шкалою «робота, інтереси, захоплення» (автовласники 25,4 %; не автовласники 14,6 %; ц =2,99; p? 0,01), котра заключається в тому, що чоловіки «за кермом», розкриваючи власні характеристики, особливо повно виділяють ті якості своєї особистості, які пов'язані з роботою, захопленнями та інтересами.

Це пояснюється тим, що вони з цікавістю ставляться до своєї діяльності, ведуть активний образ життя, мають можливість всебічно розвиватися, і безумовно, можна зробити висновок що робота та активна діяльність займають перші позиції в їхньому житті.

Відсутність відмінностей за іншими шкалами, говорить про те що обидві групи рівнозначно розкривають свої особистісні характеристики в таких поняттях як зовнішність, особливості характеру,соціальні ролі та особисті дані.

Стосовно, сформованої шкали «Різне», то вона включає в себе розмаїття характеристик та особистісних поглядів на себе, котрі не можливо тематично розподілити, бо вони носять інтимний, нецензурний та абстрактний характер. До речі, за процентним розрахунком оцінки чоловіками своїх характеристик з допомогою чотирьох знакової системи не виявлено жодних відмінностей. Показники обох груп свідчать про високий рівень самооцінки, це пов'язано з тим, що досліджувані давали відповідь на відкрите питання, і звичайно, проявляли лише гарні, соціально бажані якості.

***

Формуючи загальний висновок за практичною частиною даної роботи можна говорити про наступне:

Дослідивши актуальну, перспективну та ідеальну самооцінку чоловіків-автовласників та не автовласників, виявилось, що рівень актуальної самооцінки автовласників знаходиться в третьому інтервалі, та інтерпретується, як занадто завищений. У чоловіків, котрі користуються громадським транспортом самооцінка на середньому та високому рівнях. Загальна картина перспективи розвитку самооцінки, показує нам, що чоловіки-автовласники більш впевнені у власних можливостях розвитку та дають їм завищену оцінку, і тому майже за усіма показниками вони відрізняються від чоловіків, котрі не мають автомобіля. Загальний фон показників ідеальної самооцінки в кожній групі знаходиться дуже наближено до верхнього полюсу, що і являється нормою цих оцінок, за умовою інтерпретації методики. Досліджуючи різницю між актуально та ідеальною самооцінкою (рівень недосяжного) виявилося, що у чоловіків, котрі користуються громадським транспортом мають місце мрії, та деяка незадоволеність своїм положенням. А свою чергу, автовласники, навпаки, мають показники, котрі визначають їх задоволеність собою та наближеність до ідеалу, також цікавим є те, що в автовласників поняття «мрія» майже відсутнє. Розглядаючи різницю між ідеально та перспективно самооцінкою, виявилося, що не автовласники вважають, що найскладніше досягти успіху або ж наблизитися до ідеалу в таких сферах як щастя, авторитет та впевненість. В свою чергу автовласники не мають суттєвих розбіжностей між ідеальним та перспективним, тобто, на їхню думку, немає нічого недосяжного.

Дослідивши особливості самосприйняття чоловіків-автовласників та чоловіків, котрі користуються громадським транспортом, виявилося, що автовласники - приймають себе як особистість, схильні усвідомлювати себе як носія позитивних та соціально-бажаних характеристик, задоволені собою і поважно ставляться до себе. впевнені у собі, незалежні, вміють розраховувати на власні сили в складних ситуаціях, екстравертовані, схильні до активного образу життя. Не автовласники - поважають себе та високо оцінюють, позитивно ставляться до оточуючих, мають схильність до залежності від обставин та думки оточуючих - все це можна розглядати, як недостатній рівень впевненості в собі.

Дослідивши змістовні характеристики особистості члоловіків- автовласників, та чоловіків, котрі не мають автомобіля, виявилося, що автовласники розкриваючи власні характеристики, особливо повно виділяють ті якості своєї особистості, які пов'язані з роботою, захопленнями та інтересами. Це пояснюється тим, що вони з цікавістю ставляться до своєї діяльності, ведуть активний образ життя, мають можливість всебічно розвиватися, і безумовно, можна зробити висновок що робота та активна діяльність займають перші позиції в їхньому житті.

Отже, самооцінка автовласників має високий та завищений рівень, також даним досліджуваним притаманні наступні якості: наполеглевість, впевненість, цілеспрямованість, незалежність від думки оточуючих, віра у власні сили та здібності, також дані досліджувані більш орієнтовані на мету, ніж на мрію. Не автовласники мають високий та середній рівень самооцінки, та мають такі якості як прагнення до змін та особистісного росту, не повна задоволенність власним життєвим успіхом, їм притаманна мрійливість. Також, чоловіки, котрі користуються громадським транспортом в деякій мірі залежні від думки оточуючих.

ВИСНОВКИ

1. Розглянувши поняття «самосвідомість» та «самооцінка», визначивши їхні функції та умову формування, розглянувши основні положення Я-концепції, можна зробити висновок, що у вітчизняній психологічній науці відмінною рисою досліджень проблеми ролі самосвідомості в розвитку людини є загальні методологічні принципи і теоретичні підстави, які дозволяють визначити позицію більшості авторів щодо ролі самосвідомості в життєвому розвитку людини в поняттях континууму «свобода - детермінізм».

У зарубіжній психології в рамках теорій особи існує два протилежних погляду на самосвідомість. Деякі школи займають або проміжну позицію з даного питання, або об'єднують обидва підходи в трактуванні самосвідомості на різних етапах його розвитку. « Я» трактується або як освіта, що здійснює саморегуляцію поведінки, або як детерміноване, у зв'язку з чим досліджуються різні факти, що визначають «Я - концепцію».

Аналіз методологічних і теоретичних підстав дозволяє сформулювати наступні висновки:

* аналіз різнопланових підходів дозволяє розділяти погляди учених на два протилежні полюси: Я трактується або як утілюючи в собі активний, творчий початок і здійснюючої саморегуляцію поведінки, або як те, що детермінує, утілює в собі зв'язки людини з різними чинниками, що визначають «Я-концепцію». Цікаво, що загальним для більшості авторів є трактування самосвідомості як області свідомості особи, об'єктом якої є сама людина;

* методологічними підставами вивчення проблеми самосвідомості людини в процесі його життєдіяльності є принцип розвитку і теорія єдності свідомості і діяльності, що дозволяє розглядати самосвідомість як внутрішній чинник розвитку людини, вплив якої посилюється з віком;

* самосвідомість розглядається як настановна освіта, що складається з трьох компонентів і трьох рівнів. Більшість авторів виділяють в структурі цього психічного феномена когнітивний, афектний і поведінковий компоненти. Кожна з цих трьох підструктур виявляється на індивидном, особовому і соціальному рівнях самосвідомості, обумовлених характером рівня активності людини;

* через відсутність єдиної, загальноприйнятої наукової концепції

самосвідомості необхідно дотримуватися розуміння самосвідомості як інтеграційної властивості особи, об'єктом якої виступає сама особа. А особа в свою чергу розглядається як суб'єкт, який усвідомлює свої індівідниє, що пізнає, особові особливості і усвідомлює себе суб'єктом пізнання, спілкування і праці.

2. Дослідивши актуальну, перспективну та ідеальну самооцінку чоловіків-автовласників та не автовласників, виявилось, що рівень актуальної самооцінки автовласників знаходиться в третьому інтервалі, та інтерпретується, як занадто завищений. У чоловіків, котрі користуються громадським транспортом самооцінка на середньому та високому рівнях. Загальна картина перспективи розвитку самооцінки, показує нам, що чоловіки-автовласники більш впевнені у власних можливостях розвитку та дають їм завищену оцінку, і тому майже за усіма показниками вони відрізняються від чоловіків, котрі не мають автомобіля. Загальний фон показників ідеальної самооцінки в кожній групі знаходиться дуже наближено до верхнього полюсу, що і являється нормою цих оцінок, за умовою інтерпретації методики. Досліджуючи різницю між актуально та ідеальною самооцінкою (рівень недосяжного) виявилося, що у чоловіків, котрі користуються громадським транспортом мають місце мрії, та деяка незадоволеність своїм положенням. А свою чергу, автовласники, навпаки, мають показники, котрі визначають їх задоволеність собою та наближеність до ідеалу, також цікавим є те, що в автовласників поняття «мрія» майже відсутнє. Розглядаючи різницю між ідеально та перспективно самооцінкою, виявилося, що не автовласники вважають, що найскладніше досягти успіху або ж наблизитися до ідеалу в таких сферах як щастя, авторитет та впевненість. В свою чергу автовласники не мають суттєвих розбіжностей між ідеальним та перспективним, тобто, на їхню думку, немає нічого недосяжного.

3. Дослідивши особливості самосприйняття чоловіків-автовласників та чоловіків, котрі користуються громадським транспортом, виявилося, що автовласники - приймають себе як особистість, схильні усвідомлювати себе як носія позитивних та соціально-бажаних характеристик, задоволені собою і поважно ставляться до себе. впевнені у собі, незалежні, вміють розраховувати на власні сили в складних ситуаціях, екстравертовані, схильні до активного образу життя.

Не автовласники - поважають себе та високо оцінюють, позитивно ставляться до оточуючих, мають схильність до залежності від обставин та думки оточуючих - все це можна розглядати, як недостатній рівень впевненості в собі.

4. Дослідивши змістовні характеристики особистості члоловіків- автовласників, та чоловіків, котрі не мають автомобіля, виявилося, що автовласники розкриваючи власні характеристики, особливо повно виділяють ті якості своєї особистості, які пов'язані з роботою, захопленнями та інтересами.

Це пояснюється тим, що вони з цікавістю ставляться до своєї діяльності, ведуть активний образ життя, мають можливість всебічно розвиватися, і безумовно, можна зробити висновок що робота та активна діяльність займають перші позиції в їхньому житті.

Проведене дослідження допомогло нам виявити, що - самооцінка автовласників має високий та завищений рівень, також даним досліджуваним притаманні наступні якості: наполеглевість, впевненість, цілеспрямованість, незалежність від думки оточуючих, віра у власні сили та здібності, також дані досліджувані білбш орієнтовані на мету, ніж на мрію. Не автовласники мають високий та середній рівень самооцінки, та мають такі якості як прагнення до змін та особистісного росту, не повна задоволенність власним життєвим успіхом, їм притаманна мрійливість.

Також, чоловіки, котрі користуються громадським транспортом в деякій мірі залежні від думки оточуючих.

Стосовно даної теми ми плануємо продовжити наше дослідження

ЛІТЕРАТУРА

1. Аронсон Э. Социальная психология: Психологические законы поведения человека в социуме [Текст] / Аронсон Э М: Олма-Пресс, 2004 - 558 с.

2. Белобрыкина О.А. Психологічні умови і чинники розвитку самооцінки особи на ранніх етапах онтогенезу: Автореф. канд. психол. наук - Н., 2000.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. [Текст] / Бернс Р М., 1986. 234 с.

4. Бодалев А. А. Личность и общение [Текст] / Бодалев А. А М: Прогресс, 2000 - 325 с.

5. Бэрон Р. Социальная психология: ключевые идеи [Текст] / СПб: Питер, 2003 - 507 с.

6. Вучков Ю. Искусство жить / Вучков Ю.: Политиздат, 1989 - 288 с.

7. Джемс У. Психология. [Текст] / Джемс У М., 1991.453 с.

8. Зимбардо. Застенчивость. [Текст] / Зимбардо М.,1991 275 с.

9. Ильин Е.П. Мотивація і мотиви [Текст] / Ильин Е.П СПб: Ізд- до «Пітера»,2000. - 512 с.

10. Кон И.С. Открытие «Я». [Текст] / Кон И.С М., 1978.

11. Коллектив. Личность. Общение: Словарь социально-психологических понятий под редакцией Кузьмина Е. С. И Семенова В. Е. [Текст] / 141 с.

12. Лэнг Р. Расколотое «Я». - [Текст]/ Лэнг Р М., 1995.

13. Мухина В.С. Детская психология. / Мухина В.С М., 1999. - 352 с.

14. Немов Р. С. Психология. Книга 1 [Текст] / Немов Р. С. 687 с.

15. .Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. [Текст] / Немов Р. С М., 2000. - 688 с.

16. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 3-е изд. [Текст] / Немов Р. С М, 2000. - 608 с.

17. Психологические тесты под редакцией А.А. Карелина [Текст] / Карелина М.: Владос, 1999 - 340 с.

18. Психологические тесты [Текст] / М.: Прогресс, 1990 - 318 с.

19. Психология самосознания. Хрестоматия [Текст] / Самара, 2003.

20. Роббер М.А. Психология индивида и группы [Текст] / Роббер М. А М.: Прогресс, 1988 - 374 с.

21. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учёбное пособие. [Текст] / Рогов Е.И. М.: ВЛАДОС, 1995. - 529 с.

22. Самосознание и защитные механизмы личности. Хрестоматия. [Текст] / Самара: Издательский Дом «БАХРАХ - М., 2003 - 656 с.

23. Сарджвеладзе Н.И. Личность и её взаимодействие с социальной средой. [Текст] / Сарджвеладзе Н.И Тбилиси, 1989.

24. Сизанов А.Н. Познай себя [Текст] / Сизанов А. Н. СПб: Питер, 2000 - 496 с.

25. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. [Текст] / Соколова Е.Т М., 1989.

26. Столин В.В. Самосознание личности. [Текст] / Столин В.В. М., 1983.

27. Теоретическая и прикладная социальная психология под ред. Уледова А.К., Журавлева В.В., Котельникова С.А. [Текст] / Журавлева В.В., Котельникова С.А. М.: Мысль, 1988 - 335с.

28. Тернер Дж. Социальное влияние [Текст] / Тернер Дж. СПб: Питер,2003 - 256 с.

29. Чеснокова И.И. Психологічне дослідження самосвідомості [Текст] / Чеснокова И.И. Питання психологии, 1984, №5.

30. Чеснокова И.И. Проблема самосвідомість в психології. [Текст] / Чеснокова И.И. М.: Наука, 1977. -142 с.

31. Шибутані Т. Я - концепція і відчуття власної гідності /Самосвідомість і захисні механізми особи. [Текст] / Шибутані Т.Я Самара, Видавництво Будинок "Бахрах", 2003 р.

32. Шибутани Т Социальная психология [Текст] / Шибутані Т.Я. М.: АСТ; Ростов н/Д: Феникс, 1999 - 539 с.

Размещено на Allbest.ru