Емпіричне дослідження соціальної тривожності підлітків

По шкалі "6" - уникання, були отримані високі показники. Лише 2 (4,5%) досліджуваних мають низький рівень, тобто це ті, хто в стресових ситуаціях намагаються власними зусиллями подолати чинник стресу. Середній рівень показали 9 (20%) досліджуваних, тут можна говорити про уникнення проблеми в залежності від складності ситуації і вміння дати адекватну оцінку самому стресогенному чиннику. Високий рівень мають 34 (77%) підлітка це говорить про те, що вони, незважаючи на своє прагнення до самостійності, ще не готові брати на себе відповідальність за вирішення важливих проблем.

Ще одна шкала отримала високі результати, а саме "9" - агресивні дії, 6 (14%) досліджуваних мають низький рівень, тобто в них присутні більше вольових якостей, які спрямовують агресивні імпульси на вирішення проблеми, а не на саме афективне реагування. Середній рівень можна відзначити у 9 (20%) досліджуваних, тобто вони поводять себе більш врівноважено і можуть керувати своїми почуттями у ситуаціях стресу. 30 (68%) досліджуваних мають високий рівень агресивного реагування, що може бути пов'язано з тим, що підлітки є досить імпульсивними в цьому віці і їм важко стримати свої емоції, які в свою чергу не завжди є позитивними і потім мають негативні наслідки. Наприклад, їм не вистачає терпіння щоб вирішити проблемні питання. Якщо при виконанні якогось завдання виникають труднощі або перепони, то вони можуть вивести з себе підлітка, який просто покине його вирішувати.

За шкалою асертивні дії підлітки показали середні показники. 3 (7%) досліджуваних мають низький рівень, за якого важко будувати відносини в бажаному напрямку, наприклад спілкуючись зі значущими людьми, їм також важко звернутись із проханням до сторонніх осіб. 30 (68%) досліджуваних показали середній рівень. Це свідчить про те, що вони здатні чітко і ясно сформулювати, про що йде мова, якою їм бачиться ситуація. Їх відрізняє позитивне ставлення до інших людей і адекватна самооцінка. Високий рівень мають 11 (25%) досліджуваних. Вони, зазвичай, поводяться асертивно, не діють на шкоду кому-небудь, поважають права інших людей, але при цьому не дозволяють принижувати свою гідність. Бажаної мети вони досягають, не заподіюючи шкоди іншим.

За шкалою соціальної взаємодії ми виявили такі результати: низький рівень мають 17 (39%) досліджуваних, тобто це вказує на невміння вирішувати проблемні або складні ситуації взаємодіючи з іншими, таким підліткам легше діяти самостійно; середній рівень мають 20 (45%) досліджуваних, це свідчить про готовність вирішення проблемних ситуацій спільно з іншими враховуючи свої думки і переконання інших; високий рівень показують 7 (16%) досліджуваних, що говорить про високу потребу у спільному вирішенні проблеми і відповідно більшу продуктивність при виконанні спільної роботи.

Досить цікаву статистику нам показує шкала обережних дій. За цією шкалою низький рівень мають 6 (14%) досліджуваних, це свідчить про деяку необдуманість у діях, деяку байдужість, до обставин, які склалися в надії що проблема вирішиться сама. Середній рівень мають 37 (84%), це говорить про адекватну оцінку стресової ситуації і відповідно про обґрунтовані і зважені вчинки. Високий рівень показали 2 (4,5%) досліджуваних. Вони перебільшують значущість стресової ситуації, що може призвести навіть до бездіяльності через невпевненість у правильності прийнятого рішення.

За шкалою імпульсивні дії ми отримали такі дані: низький рівень мають 7 (16%) досліджуваних, тобто вони намагаються більше торкнутися суті проблеми, ніж бурхливо і безрезультатно витрачати час на зайві емоції. Можна навіть сказати про їхню прискіпливість і обережність. Середній рівень має 21 (48%) досліджуваний, які схильні зважувати свої дії, обдумуючи можливі варіанти вирішення проблеми. Високий рівень показують 17 (39%) досліджуваних, тут можна стверджувати про відсутність розрахунків і роздумів у своїх діях, які замінює просто швидка реакція без гарантії якості прийнятого рішення.

У шкалі маніпулятивні дії були отримані такі результати: 10 (23%) досліджуваних мають низький рівень прояву. Такі підлітки досягають своїх цілей і долають стрес виключно за допомогою відкритих засобів, враховуючи думки інших без всякого підтексту. 29 (66%) досліджуваних мають середній рівень, це говорить про більш толерантне ставлення до людей, які мають протилежну думку щодо ситуації, намагання знайти спільне рішення, якщо ж такий варіант не спрацьовує, лише тоді можна застосувати незначну маніпуляцію. Досліджувані, які набрали високий рівень 5 (11%), найбільше схильні до такого непрямого впливу як маніпуляції, вони з легкістю застосовують їх не витрачаючи часу на компроміси і спільні рішення, такі люди добиваються визнання власної точки зору.

Зрештою, за шкалою асоціальні дії виявлено 6 (14%) досліджуваних з низьким рівнем, тобто це підлітки, які долають стресові ситуації мирним шляхом, без ворожості і недовіри, шкоди для інших. 22 (50%) досліджуваних мають середній рівень, тобто вони можуть з необережності, випадково зачіпити почуття інших, але потім усвідомити свою неправоту і все таки піти вірним шляхом. Досліджувані, які показали високий рівень, - 16 (36%), мають за мету будь яким способом переконати всіх, що їхня думка є найважливіша і іноді це виходить за певні рамки моральних і культурних норм.

При проведенні опитування за допомогою авторської анкети на виявлення факторів, які можуть спричинити соціальну тривожність підлітків, ми отримали такі дані (див. діаграму на рис. 2.1):

Рис. 2.1. Фактори соціальної тривожності підлітків, виявлені в процесі анкетування.

З діаграми ми можемо побачити, які саме чинники найбільше здійснюють вплив на підлітків. Нами були вибрані саме ті, які мають безпосередній вплив і є актуальними.

Одним з досліджуваних факторів є фактор політичної ситуації в країні. В питанні "Які почуття викликає у Вас перегляд телевізійних новин останнім часом?" 36 (82%) досліджуваних відповіли "негативні", обґрунтовуючи це тим, що новини викликають занепокоєння, страх, напруження, негативні переживання через те, що відбувається в країні і відповідно переживання за своє майбутнє. На даний момент в нашій країні тривають воєнні дії вже досить тривалий час, що тримає підлітків і загалом населення в стані тривоги. Також 8 (18%) досліджуваних відповіли, що в них переважають "індиферентні" почуття, пояснюючи це униканням новин, тому що там багато брехні і фактів, які залишають неприємні враження. У запитанні "Чи шукаєте Ви додаткову інформацію про політичну ситуацію в країні?" 27 (61%) досліджуваних відповіли "Ні", це може означати, що їм достатньо того, що подається у ЗМІ і вони не прагнуть аналізувати цей потік інформації, щоб не викликати в себе ще більше занепокоєння. 17 (39%) досліджуваних відповіли "Так". Такий додатковий інтерес можна пояснити присутністю бажання до всебічного розгляду проблеми, з надією почути хороші новини щодо політичної ситуації в країні.

Наступним важливим фактором, який провокує виникнення соціальної тривожності, є батьки. В питанні "Чи боїтесь ви зазвичай осуду з боку батьків за свої вчинки?" 18 (41%) досліджуваних відповіли "Так" пояснивши свою думку тим, що це викликає почуття сорому, тривоги, страх перед покаранням і конфліктами з батьками, але при виникненні такої ситуації все ж намагаються дослуховуватись до зауважень і виправляти помилки. Досліджуваних, які відповіли "Ні" виявилось 26 (69%), з їхніх пояснень можна побачити, що деякі цей осуд не сприймають серйозно і просто вважають непотрібними повчаннями, дехто впевнений в своїх вчинках і зазвичай радиться з батьками уникаючи таким чином осуду.

З питання "Які Ваші вчинки, зазвичай, найбільше непокоять Ваших батьків?" ми дізнались, що найбільше батьків непокоїть неуспішність, прогулянки в пізній час, прояви ліні, неслухняність, відсутність відповідальності, конфлікти з братами і сестрами. Тобто в більшості саме ті проблеми, які є актуальними для цього віку.

Наступний фактор, який ми виділили - незнайомі люди. В запитанні "Чи довго Ви вагаєтесь перед тим як заговорити з незнайомою людиною?" ми отримали 13 (30%) відповідей "Так", це можна пояснити, деякою невпевненістю в собі або сором'язливістю, яка заважає вільно звернутись до незнайомої людини. Занижена самооцінка теж може виступати однією з причин таких пересторог. Відповідь "Ні" ми отримали від 31 (70%) досліджуваного. Це свідчить про легкість у спілкуванні з незнайомими, такі впевненість у собі, адекватну самооцінку, відсутність страху звернутися по допомогу чи заговорити з незнайомими людьми першими.

В анкеті, де досліджувані вказували категорії незнайомих людей з якими найлегше їм спілкуватися, ми отримали таку статистику: з однолітками своєї статі - 35 (79%); з однолітками протилежної статі - 30 (68%); з дорослими своєї статі - 18 (41%); з дорослими протилежної статі - 10 (23%); з людьми похилого віку - 6 (14%).

Висновки до розділу 2

В ході емпіричного дослідження нами були використані такі методики: "Шкала соціально-ситуативної тривоги" (О. Кондаша) для визначення рівнів тривожності по шкалам шкільної, самооціночної і міжособистісної тривожності; "Моделі поведінки подолання стресових ситуацій (Шкала SACS)" (адаптація Н. Водоп'янової, Е. Старченкової) для визначення стратегій поведінки у ситуаціях стресу, які можуть виникати у разі соціальної тривожності. Також застосовувалась розроблена нами анкета на виявлення факторів тривожності.

Проаналізувавши отримані результати ми побачили, що більшість досліджуваних показали середні показники по шкалі шкільної тривожності - 64%, самооціночної тривожності - 64% і міжособистісної - 73%, це говорить про гармонійні відносини підлітків у школі, а саме з однокласниками і вчителями. Також підлітки мають впевненість у своїх діях і адекватно оцінюють себе порівнюючи з іншими. В стосунках з оточуючими в них не виникає великих проблем, оскільки у спілкуванні іде адекватне сприймання оточуючих в різних ситуація, а саме в ситуаціях критики або оцінки.

Визначаючи стратегії подолання стресових ситуацій, ми помітили, що найбільший відсоток був набраний по шкалі уникання 77%, це говорить про те, що підлітки будуть чекати доки проблема вирішиться сама по собі і не будуть приділяти їй особливої уваги і тим більше намагатись її вирішити, пояснюючи це тим що є справи і проблеми значно важливіші. Найнижчі результати були отримані в шкалі пошуку соціальної підтримки 50%, тобто цьому віці людина прагне до більш самостійного вирішення власних питання.

У розріз результатів методики О. Кондаша за допомогою анкетування ми виявили фактори, які безпосередньо впливають на особистість підлітка, провокують прояв соціальної тривожності. За даними, які ми отримали можна побачити, що більшість досліджуваних (68%) в якості дестабілізуючого чинника виділяють політичну ситуацію в країні як найбільш стресогенну. Найменший відсоток 27% можна побачити за фактором тривожності щодо незнайомих людей, тобто зважаючи на ту потребу у спілкуванні, що мають підлітки в цей віковий період, в них немає особливого бар'єру щодо незнайомих людей.

Висновки

В нашій курсовій роботі згідно з поставлених завдань, був здійснений теоретичний аналіз з якого ми дізналися сутність понять "тривожність", "соціальна тривожність", "соціальна фобія" (Р. Ентоні, Д. Берлоу, Л. Кларка, Д. Ватсона), розглянуто психологічні особливості прояву соціальної тривожності. На основі публікацій відомих вчених (П. Ленг, М. Чіксентміхайї, Б. Шленке, М. Лірі та ін.), були виявлені чинники, які спричиняють соціальну тривожність у підлітків і наслідки, які може нести ця тривожність в міжособистісних відносинах. Також були вивчені основні стратегії подолання стресової ситуації підлітків.

На основі проаналізованого теоретичного матеріалу, нами було здійснено емпіричне дослідження психологічних особливостей соціальної тривожності підлітків та стратегій її подолання. Ми визначили, що на даний момент джерелом тривожності в більшості підлітків (82%) виступає політична ситуація в країні. Відповідною поведінковою стратегією реагування на це виступає уникання 77%, яке пояснюється ігноруванням новин і інформаційних джерел, які сповіщають про цю проблему. Ще однією стратегією, яку часто використовують підлітки під час копінгу в стресових ситуаціях, є агресивні дії (68%).

З огляду на отримані нами результати ми можемо сказати про подальші перспективи досліджень обраної проблеми. В основу можна покласти гендерні аспекти прояву соціальної тривожності, які на нашу думку будуть досить різнитись. У подальших дослідженнях можна зробити акценти на відмінностях соціальної тривожності між різними віковими групами (наприклад 10 і 15 років, тобто учні 5-х і 9-х класів). Важливо, на нашу думку, перевірити зв'язок між типом темпераменту і рівнем соціальної тривожності підлітків. Нині може бути актуальним дослідження соціальної тривожності підлітків і рівня їхньої комп'ютерної залежності тощо.

Список використаної літератури

1. Андрусенко В.А. Социальный страх (опыт философского анализа) / В.А. Андрусенко . - Свердловск : Изд-во Уральскогоун-та, 1991 . - 170 с.

2. Биик Дж.У. Тренинг преодоления социофобии. Руководство по самопомощи / Перев. с англ. / И. Рассказова, Н. Рассказовой. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2003. - 226с.

3. Бретт Д. Возрастная психология. Застенчивость Текст. / Д. Бретт. - М.: Академия, 2000. - 118 с.

4. Булатова Т.А. Социальная тревожность в контексте психологических защит / Т.А. Булатова, Е.И. Черных // Вестн. Томского гос. пед. ун-та. - 2010. - №2. - С. 107-112.

5. Войтик И.М. Социальная психология: Учеб. - метод. Комплекс для дистанционного обучения / И.М. Войтик. - Новосибирск: СибАГС, 2002. - 139 с.

6. Галигузова Л.Н. Психологический анализ феномена детской застенчивости / Л.Н. Галигузова // Вопросы психологии. - 2000. - №5. - С. 17-28.

7. Зимбардо Ф. Застенчивый ребенок / Ф. Зимбардо, Ш. Рэдл; пер. с англ. Е. Долинской . - М.: ACT Астрель, 2005. - 294 с.

8. Клиническая психология. Словарь / под ред. Н.Д. Твороговой. -- Москва: ПЕР СЭ, 2007. -- 416 с.

9. Копорулина В., Психологический словарь / авт.-сост. В. Копорулина, М. Смирнова, Л. Балабанова; Под общ. ред. Ю. Неймера. - Р/на-Дону.: Феникс, 2003. - 640 с.

10. Краснова В.В. Социальная тревожность как фактор нарушений интерперсональных отношений и трудностей в учебной деятельности у студентов: Автореф. дис. …канд. психол. наук: 19.00.13 / В.В. Краснова. - М., 2013. - 25 с.

11. Кузнецова Е.В. Психология стресса и эмоционального выгорания : учеб. пособ. для студ. факультета психологии. / Е.В. Кузнецова, В.Г. Петровская, С.А. Рязанцева. - Куйбышев: Изд-во Куйбышевского фил. Новосибирского гос. пед. ун-та, 2012. - 96 с.

12. Никитина И.В., Социальная тривожность: содержание понятия и основные направления изучения.Часть 2 / И.В. Никитина, А.Б. Холмогорова // Социальния и клиническая психиатрия. - 2011. - Т.20, №1. - С. 80-85.

13. Павлова Т.С. Психологические факторы социальной тревожности в студенческом возрасте / Т.С. Павлова, А.Б. Холмогорова // Консультативная психология и психотерапия. - 2011. - №1. - С. 29 - 43.

14. Павлова Т.С., Холмогорова А.Б. Семейные факторы социальной тревожности у детей дошкольного возраста / Т.С. Павлова, А.Б. Холмогорова // Дефектология. -2010. - №6. - С. 30-38.

15. Павлова Т.С., Холмогорова А.Б. Гендерные факторы социальной тревожности в подростковом возрасте / Т.С. Павлова, А.Б. Холмогорова // Психологическая наука и образование. - 2014. - №1. - [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://psyedu.ru/journal/2014/1/Pavlova_Holmogorova.phtml

16. Психологічні проблеми сучасності: Тези Х науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. Львів, 11-12 квітня 2013 року. - Львів, 2013. - 198 c.

17. Риман Ф. Основне формы страха: Исследование в области глубинной психологии / пер. с нем. / Э.Л. Гушанский. - М.: Алетейя, 1999. - 336 с.

18. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. - 2-е изд., перераб. и доп. / Е.И Рогов. - М.: Гума-нит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. - 384 с: ил.

19. Сагалакова О.А. Когнитивно-поведеческие паттерны отношения родителей к ребенку как фактор социальной тревожности и выученной беспомощности в младшем школьном воздасте / О.А. Сагалакова, Д.В. Труевцев // Вектор науки Томского государственного университета. - 2011. - №3 (6). - С. 282-285.

20. Чупров В.И. Молодежь в обществе риска / В.И. Чупров, Ю.А. Зубок, К. Уильямс. - М.: Наука, 2003. - 161 с.

21. Щербатых Ю.В. Психология страха: популярная энциклопедия / Ю.В. Щербатых. - М.: Эксмо, 2007. - 512 с.

Додаток

Анкета

Ім'я_______________________

Клас________

1. Ви довго вагаєтеся перед тим як заговорити з незнайомою людиною в транспорті, магазині, звернутися до когось за допомогою? Підкресліть відповідь.

Оберіть один з варіантів, що поданий нижче:

2.Ви, зазвичай, впевнено і безпечно почуваєтесь в магазині, на вулиці, в кінотеатрі, в транспорті?

Обведіть одну з цифр

3.Чи боїтеся ви зазвичай осуду з боку батьків за свої вчинки?

Підкресліть і поясніть свою думку.

4. Які Ваші вчинки, зазвичай, найбільше непокоять Ваших батьків?

5. Які почуття викликає у Вас перегляд телевізійних новин останнім часом?

Підкресліть.

Поясніть свою думку.

6.Чи часто Ви дивитесь повідомлення на політичну тематику? Якщо так, то чим саме вони Вас зачіпляють?

7.Чи шукаєте Ви додаткову інформацію про політичну ситуацію в країні?

8. Від кого найчастіше ви отримуєте інформацію про події в країні?

Размещено на Allbest.ru