Измеритель шума

2,1

8

16,8

Разом

22

9. Доплати (25%)

5,5

10. Надбавки (25%)

5,5

Всього

33,00

4.5.1 Додаткова заробітна плата

Додаткова заробітна плата визначається у відсотках від основної
зарплати (норматив 30%): 33*0,3=9,9грн.

Повна заробітна плата відповідно:

33+9,9 =42,9 грн.

Норму нарахування на зарплату визначають по сумі основної і додаткової зарплати.

4.5.2 Нарахування на заробітну плату

Це нарахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд страхування на випадок безробіття та фонд страхування від нещасного випадку на виробництві.

42,9*38%=16,302 грн

42,9+16,302=59,202 грн

4.5.3 Загальновнробничі витрати

У загальновиробничі витрати включаються крім загальновиробничих спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення , утримання та експлуатацію устаткування. Даний норматив складає 200% від основної заробітної плати.

витрат витрати на: освоєння нового виробництва , відшкодування зносу.

33*2=66грн

4.5.4 Виробнича собівартість

Ці шість статей складають виробничу собівартість системи:

Таблиця 4.7 - Собівартість

Стаття витрат	Сума, грн.
1. Спецобладнання для сиистеми	30
2. Основна заробітна плата	33
3. Додаткова заробітна плата	9,9
4. Нарахування на заробітну плату	16,302
5. Загальновнробничі витрати	66
Планова собівартість:	155,202

С_в= 155,202грн.

4.5.5Адміністративні витрати

Адміністративні витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі. Становлять 100%

33*1= 33грн.

4.5.6 Комерційні витрати

Витрати на збут складають 2-5% від виробничої собівартості виробу 33*0.05=1,65грн.

4.5.7 Калькуляція собівартості системи

Результати розрахунку по кожній зі статей витрати при виробництві підсилювача зведені в таблицю 4.8.

Таблиця 4.8

№	Найменування статті витрат.	Сума , грн	Питома вага , %
1	Основні матеріали	50593,935	0,7
2	Основна заробітна плата	33	0,06
3	Додаткова заробітна плата	9,9	0,05
4	Відрахування на соціальні потреби	16,302	0,03
5	Загальновиробничі витрати	66	0,04
Виробнича собівартість	50753,787	0,01
6	Адміністративні витрати	33	0,06
7	Комерційні витрати	1,65	0,05
Повна собівартість	50949,939	1

4.6 Нижня межа ціни

Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної

продукції. Під повною собівартістю виробу будемо розглядати вартість за надану послугу оцінка рівня шуму. С_пов=600 грн/год

600*1,05=630грн.

630*1,2= 657грн.

(50.949,939*1,05=53.497,43595грн.

53.497,43595*1,2= 64.196,92314грн.,)

де - оптова ціна підприємства, грн.;

- повна собівартість виробу, грн.;

Р_н - нормативний рівень рентабельності, %,( Р_Н=5%)

- податок на додану вартість, % ,( ⁼ 20%).

Необхідність врахування податку на додану вартість виникає у зв'язку з тим, що коли буде встановлюватись верхня межа ціни, а потім договірна ціна, то ціна базового виробу звичайно включає цей податок.

4.6.1 Верхня межа ціни

Верхня межа ціни (Цв.м.) захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю: Цв.м.= цб*кт.р.=500*1,35 = 675грн.,

де Цб. - ціна базового виробу, грн.

КТ.Р.- рівень якості нового виробу відносно базового.

4.6.2 Договірна ціна

Договірна ціна ( ЦДОГ ) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами

ЦН.М. <ЦДОГ < Цв.м. 657<650<675

4.7 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції

Економічні показники визначають мінімальний обсяг виробництва, за якого випуск продукції стає доцільним. Це залежить від співвідношення умовно-змінних, умовно-постійних витрат у складі собівартості продукції та договірної ціни.

Визначення складової умовно-постійних витрат спеціальних розрахунків та відповідної інформаційної бази. У складі умовно-змінні витрати складають 65-75%, а умовно-постійні - 25-35%.

Тоді при розрахунковій річній потужності шт. - собівартість річного випуску продукції (Ср) складе

де Q - річний обсяг випуску продукції, шт/рік (Q = 250 вимірів/рік);

а,b - відповідно умовно-змінні та умовно-постійні витрати у складі собівартості одиниці продукції (а=0,7;b=0,3);

С_ІІОВ - повна собівартість одиниці продукції, грн;

- розрахункова виробнича потужність підприємства з випуску продукції шт./рік (=250 вимірів./рік).

С_р=0,7*600+0,3*600*250=45420 грн

Умовно-постійні витрати - 268,36

Умовно- змінні витрати - 626,17

Вартість річного випуску продукції

=650*250=162500 грн

Побудуємо графік, на якому визначимо при якому обсязі продукції (Q1) виторг від реалізації продукції та її собівартість співпадають (прибуток дорівнює 0), що відповідає беззбитковості виробництва, та визначимо обсяг продукції (Q2), при якому буде досягнуто запланований рівень рентабельності.

Аналітичне Q1 та Q2 можуть бути визначені за формулами:

Q₁=(0,3*50949,939*250)/(650-0,4*50949,939)= 194 вимірів

(0,3*50949 *250*(1+15/100)) /(650-50949 *(1+15/100)) = 254 виміра

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:

650*254-50949 =165100грн.

Графік беззбитковості виробництва відображає вплив на прибуток обсягу виробництва, ціни продажу і собівартості продукції при поділі витрат на умовно-постійні й умовно-змінні (Рис. 4.9).

За допомогою цього графіка можна визначити так називаємий рівень беззбитковості - обсяг виробництва, за яким крива, що показує зміну виторгу від обсягу реалізації, перетинається з кривою, що показує зміну її вартості

Рис.4.9

5. Охорона праці

5.1. Вступ

У данній частині дипломної роботи розглянуті шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які можуть мати місце при розробці, виготовленні та експлуатації зпроектованого вимірювача шуму та розроблені заходи щодо зменшення їх пливу на людину.

Враховуючи той факт, що технічній частині дипломного проекту були враховані усі вимоги ДСНЗ 3.3.6.037-99 щодо захисту обслуговуючого персоналу від підвищених рівней шумів при налагоджуванні та експлуатації данного виробу, а також передбачена можливість ЗІЗ при перевищенні рівня шумів допустимих норм, то ці питання в данному розділі не розглядаються.

Основна увага приділена забеспеченню відповідних санітарно-гігієнічних умов праці, де виконуєтьця ця робота, а також питання стосовно безпечних умов праці при використанні ПЕОМ з урахуванням вимог Дсан ПіН3.3.2.007-98 та ДНАОП0.00-1.31-99. Також розглянуті питання енергозбереження та пожежної безпеки.

5.2. Санітарно-гігієнічна оцінка приміщення

Приміщення, оснащені ЕОМ, їхні розміри (площа, об'єм) повинні в першу чергу відповідати кількості працюючих і розташовуваному в них комплексу технічних засобів. У них передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечують ізоляцію від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці ДСанПіН3.3.2.007-98 встановлює : площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6 м², а об'єм не менше ніж 20м³.

Приміщення являє собою кімнату розміром 4х 6 м, висотою 3м. Розмір дверного прорізу 1м. Приміщення знаходиться на вул. ак. Шпака на дев'ятому поверсі дев'ятиповерхового будинку, має бічне природне та штучне освітлення, центральне водяне опалення. У приміщенні два вікна розміром 1,8 х 2,2м, що орієнтовані на захід. Штучне освітлення забезпечує два люмінесцентних світильники з лампами ЛБ-40, розміщених у ряд. Кількість робочих місць у кімнаті - два.

Стіни і стеля приміщення білого кольору, підлога з паркету темно-жовтого кольору, жалюзі на вікнах відсутні.

Площа й об'єм приміщення знаходимо по формулах

S=a*b

V = S * h

Де а - довжина, b - ширина, h - висота приміщення.

Маємо:

S=4* 6=24м², V=24*3⁼72м³.

Зведемо нормативні та фактичні дані виробничого приміщення в таблицю5.1.

Таблиця 5.1. Параметри приміщення

Назва характеристики	Нормативне	Фактичне
Площа приміщення з розрахунку на 1 чоловік	>6м2	12м2
Об'єм приміщення з розрахунку на 1 чоловік	>20м3	36м3
Висота приміщення	3 - 3.5м	3м
Розміри дверей	1.1х1.8м	1.4х2м
Відстань від стіни зі світловими прорізами до ВДТ ВДТ	1м	1м

Шкідливі речовини в приміщенні не зберігаються і не використовуються. Специфіка робіт вимагає спецодягу (чистий білий халат) та волого прибирання перед початком вимірів. Джерела запилення повітря в приміщенні відсутні. Вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 4 мг/м_-³ ГОСТ12.1.005-88. Оскільки у приміщенні проводяться щоденні вологі збирання, то можна вважати, що запилення повітря не перевищує припустимі значення.

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що геометричні розміри приміщення цілком відповідають нормативним вимогам.

5.3. Аналіз шкідливих виробничих факторів при виконанні роботи, і розробка інженерних рішень для їх нормалізації.

5.3.1. Мікроклімат.

Під метеорологічними умовами виробничого середовища розуміють сполучення температури, вологості і швидкості руху повітря ДСН 3.3.6.042-99. Перераховані параметри впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття і здоров'я, а також на надійність засобів обчислювальної техніки.

На мікроклімат дуже впливають джерела теплоти, що існують у приміщенні. Основними джерелами тепла в приміщенні є ЕОМ і периферійне устаткування, прилади освітлення, співробітники.

Робота з обладнанням - сидяча, не зв'язана з фізичною напругою. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 така робота відноситься до легких фізичних робіт і повинна бути віднесена до категорії 1а - роботи з витратою енергії до 120 ккал/ч.

Нормованими параметрами мікроклімату є температура і вологість повітря, а також швидкість його руху. Нормативні значення цих параметрів залежать від періоду року (теплий холодний).

У приміщенні опалення центральне водяне (батареї центрального водяного опалення в кількості 2 шт.), що включається в холодний і перехідний періоди року, що сприяє створенню нормальних умов праці. Для підтримки нормальних умов праці в приміщенні регулярно проводиться провітрювання і вологе збирання пилу.

Вентиляції, як такої, у приміщенні не організовано. Замість цього здійснюється провітрювання через кватирку. Розмір кватирки - 0.6 x 1м, отже площа кватирки складає 0.6 м². Швидкість руху повітря за таких умов не перевищує 0.1 м/с.

Оптимальні, припустимі і фактичні параметри мікроклімату для температури, вологості і швидкості повітря приведені в таблицях 5.2, 5.3, 5.4. ДСН3.3.6.042-99

Таблиця 5.2. Температура

Період -+	Категорія робіт	Оптимальна	Припустима	Фактична
Холодний	1а	22-24	21-25	20-21
Теплий	1а	23-25	22-28	22-23

Таблиця 5.3. Вологість

Період	Категорія робіт	Оптимальна	Припустима	Фактична
Холодний	1а	40-60%	75%	60-70%
Теплий	1а	40-60%	75%	60-70%

Таблиця 5.4. Швидкість повітря

Період	Категорія робіт	Оптимальна	Припустима	Фактична
Холоднийнийний	1а	0.1м/с	< 0.1 м/с	Менш 0.1м/с
Теплий	1а	0.1м/с	0.1-0.2м/с	Менш 0.1м/с

Для вимірювань кліматичних умов використовувались наступні прилади: психрометр аспіраційний МВ-4М, анемометр АРИ-49 та термометр ЭТП-М. Таким чином фактичні параметри мікроклімату задовольняють вимогам ДСН 3.3.6.642-99.

5.3.2. Освітлення робочої зони

Оскільки дуже велике навантаження при роботі з відеотерміналами приходиться на органи зору, то освітленість робочого приміщення є одним з найбільш критичних критеріїв, по якому варто оцінювати умови роботи.

Для запобігання перевантаження зорового апарата в приміщенні, для обробки варто використовувати матеріали, що дифузійно-відбивають, з наступними коефіцієнтами відображення: стеля - 0.7-0.8; стіни - 0.5-0.6; підлога - 0.3-0.5. У робочому приміщенні стеля пофарбована у білий колір, стіни пофарбовані в білий колір, підлогу покрито паркетом темно-жовтого кольору. Ці покриття мають необхідні коефіцієнти відображення і не перевантажують зоровий апарат.

Згідно з Дсан ПіН, співвідношення яскравості між робочими поверхнями повинне складати не більш 3:1. Ця умова досягається, тому що робоча поверхня тільки одна - монітор комп'ютера. Співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо повинне бути не більш 5:1. Оскільки стіни пофарбовані в білий колір, то ця умова теж виконується.

Кімната повинна бути орієнтована вікнами на чи північ на північний схід. При орієнтації на інші сторони обрію повинні бути передбачені регулярні сонцезахисні пристрої типу жалюзі, розташовані зовні. Основний потік природного світла повинний бути виправлений ліворуч. Не допускається напрямок світла позаду, праворуч і попереду.

5.3.2.1. Природне освітлення

Вікно робочого приміщення виходить на захід. Освітлення приміщення відбувається за системою однобічного бічного освітлення. Місто Київ знаходиться в 4-ому поясі помірного клімату південніше 50 градусів північної широти.

Згідно з СНиПІІ-4-79 природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і зебезпечувати коефіцієнт природною освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5%.

Тепер визначимо реальне значення коефіцієнта природної освітленості e_р по формулі :

e_р = (е_б*q + е_буд *R) r₁₀/К_з (5,3)

r₁ -- коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення і підстильного шару, що прилягає до будинку, обумовлений по таблицях.

Кз -- коефіцієнт запасу, обумовлений по таблиці в залежності від концентрації пилу і розташування вікон;

Де е_б - геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує пряме світло неба,

е_б =0,01(n₁(n₂'+ n₂)+ n₁' n₂) (5.4)

n₁ - кількість променів, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення;

n₂ - кількість променів, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення;

q - коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО;

е_буд - геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує світло відбите від конфронтуючого будинку,

е_буд =0,01n₁'n₂' (5.5)

n₁' - кількість променів, що проходять від протилежного будинку через світловий проріз у розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення;

n₂' - кількість променів, що проходять від конфронтуючого будинку через світловий проріз у розрахункову точку на плані приміщення;

R - коефіцієнт, що враховує відносну яскравість конфронтуючого будинку, визначається в залежності від оздоблювального матеріалу стін і індексів конфронтуючого будинку в плані Z₁ і розрізі Z₂,

Z₁=l_буд*l/((p+l)a)

Z₂=H*l/((p+l)h₁')

L_буд - довжина конфронтуючого будинку, м;

l - відстань від розрахункової точки в приміщенні до зовнішньої поверхні зовнішньої стіни будинку, у якому знаходиться розглянуте приміщення, м;

p - відстань між розглянутими будинками;

а - ширина вікна в плані, м;

H - висота конфронтуючого будинку, м;

h₁' - висота верхньої грані вікна над підлогою, м;

r₁ - коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при бічному освітленні світлом, відбитим від поверхонь приміщення і підстильного шару, що прилягає до будинку; визначається в залежності від відношення глибини приміщення В до висоти верха вікна від рівня робочої поверхні h₁, відносини відстані l розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В, відносини довжини приміщення l_n до його глибини В, середньозваженого коефіцієнта відображення поверхонь приміщення

_ср=(₁S₁+₂S₂+₃S₃)/(S₁+S₂+S₃)

₁,₂,₃ - коефіцієнт відображення відповідно стелі, стін і підлоги;

S₁ ,S₂ ,S₃ - площа відповідно стелі, стін і підлоги;

₀ - загальний коефіцієнт светлопропускання.

За вікном навпроти є п'ятиповерховий будинок із дзеркальною обліковою на відстані 40 метрів.

Визначимо ₀ по формулі :

₀ = ₁ * ₂ * ₃ * ₄ * ₅

де ₁ - коефіцієнт світлопропускання матеріалу склування рівний 0.8;

₂ - коефіцієнт, що враховує утрати світла в плетіннях світлопрорізу рівний 0,75,

₃ - коефіцієнт, що враховує утрати світла в несущих конструкціях рівний 1;

₄- коефіцієнт, що враховує утрати світла в сонцезахисних пристроях, рівний 1;

₅ - дорівнює 1 для бічного освітлення.

Отже ₀ = 0.8 * 0.75 * 1 * 1 * 1 = 0.6

Знаходимо для даного робочого приміщення:

n₁= 46 - 42 = 4

n₁'= 50 - 46 = 4

n₂= 24 - 20 = 4

n₂'=39 - 24 = 15

На основі цих значень знайдемо е_б, е_буд по формулам:

е_б =0,01(n₁(n₂'+ n₂)+ n₁' n₂)=0,01*(4*(15+4)+4*4)=0,92

е_буд =0,01n₁'n₂'=0,01*4*15=0,6

Потім знайдемо кутову висоту середини світлового прорізу над робочою поверхнею - 18. З таблиці знайдемо значення нерівномірності яскравості неба q = 0,69.

Знайдемо Z₁ і Z₂, з огляду на l_буд=30 м, p=40 м, H=17 м, l =3 м, a=1,8 м, h₁'=2,8 м :

Z₁=l_буд*l/((p+l)a)=30*3/(41*1,8)=1,22

Z₂=H*l/((p+l)h₁')=17*3/(41*2,8)=0,44

Відповідно до обчислених значень знайшли значення коефіцієнта R, з огляду на що оздоблювальний матеріал фасаду конфронтуючого будинку - блоки облицьовані керамічні: R=0,26.

Для визначення коефіцієнта r₁ вимірюємо :

В=4 м; h₁=2,8 м; l=3м; l_n=4 м.

А також знаходимо середньозважений коефіцієнт _ср, прийнявши ₁, ₂ (відповідно стелі і стін)=0,7 , а ₃ (підлоги)=0,1.

_ср=(₁S₁+₂S₂+₃S₃)/(S₁+S₂+S₃)=(0,7*16+0,7*12+0,1*16)/(16+12+16)=0,48

Значення В/ h₁=1,43; l/B=0,75; l_n/B=1.

З таблиці знаходимо значення коефіцієнта r₁=1,3.

₀=0,6 беремо з попередніх підрахунків.

Коефіцієнт запасу для приміщень суспільних будинків при вертикальному освітленні світлових прорізів дорівнює K_з=1,2.

Обчислюємо Коефіцієнт природної освітленості за формулою (5.3) :

e_р=( е_б q+ е_буд R)r₁*_0/K_з=(0,92*0,69+0,6*0,26)*1,3*0,6/1,2=0,514

Висновок: у даному приміщенні в денний час доби не допускається робота без штучного освітлення, тому що реальне значення коефіцієнта природної освітленості e_р складає 0.514% і відрізняється від нормованого майже в 3 рази, що не допускається нормативами. Додатково може бути використане місцеве освітлення.

5.3.2.2. Штучне освітлення.

При штучному освітленні нормується значення освітленості в залежності від характеру зорової роботи ІІІ розряд зорової роботи, підрозрядд В. Згідно з СниП-4-79 значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Коефіцієнт пульсації освітленості в приміщеннях з ЕОМ не повинен перевищувати 5%. При стабільній напрузі в мережі світильники не мають видимих пульсацій яскравості і задовольняють цій вимозі.

Задачею розрахунку є визначення потрібної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні системи штучного освітлення застоcуємо метод світлового потоку (коефіцієнта використання).

В основу методу світлового потоку закладена формула

де Фл - світловий потік однієї лампи, лм;

Ен - нормована мінімальна освітленість, лк;

S - площа освітлюваного приміщення, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості, обумовлений відношенням Еср/Еmіn значення якого для ламп накалювання і газорозрядних ламп високого тиску (ДРЛ, МГЛ, НЛВД) - 1,15, для люмінесцентних ламп - 1,1;

К - коефіцієнт запасу (див. додаток, табл. СНиП);

N - число світильників у приміщенні;

n - число ламп у світильнику;

h - коефіцієнт використання світлового потоку лампи (%), що залежить від типу лампи, типу світильника, коефіцієнта відображення стелі і стін, висоти підвісу світильників і індексу приміщення і.

Індекс приміщення (і) визначається по формулі

де А и В - довжина і ширина приміщення, м;

Нр - висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

i = 16 / 0.4*8 = 5

де Фл - світловий потік однієї лампи, лм;

Ен, лк = 400;

S, м2 = 1,5;

Z коефіцієнт мінімальної освітленості = 1,15;

К - коефіцієнт запасу = 1,3;

N - число світильників у приміщенні = 1;

n - число ламп у світильнику = 1;

h - коефіцієнт використання світлового потоку лампи (%) = 69;

Тоді Фл = 100*400*1,5*1,15*1,3 / 1*1*69 = 89700 / 69 = 1300 лм

Проведений розрахунок свідчить про необхідність використання на робочих місцях ламп накалювання зі світловим потоком не меншим за 1300 лм. Загальне штучне освітлення рв робочому приміщенні складається з чотирьох світильників по дві лампи в кожному. Світильники розташовані на стелі, перпендикулярно площі віконного прорізу. Тип ламп - ЛБ-40, потужність - 40Вт, номінальний світловий потік -- 3120лм, щ задовільняє вимогам , щ задовільняє вимогам СниП.

5.3.3. Електромагнітні та електростатичні поля ВДТПЕОМ.

Основним джерелом електромагнітних випромінювань на робочому місці дослідника є монітор комп'ютера. У процесі своєї роботи монітор випромінює широкий спектр електромагнітних випромінювань, що впливають на мозок і в першу чергу на очі оператора. Нормування шкідливих випромінювань та електромагнітного і електростатичного полів монітора виконується згідно ДсанПіН3.3.2.007-98. За допомогою таблиці 4.6 можна порівняти нормовані параметри електромагнітного електростатичного полів для моніторів з фактичними параметрами. Фактичні значення були взяті з технічної документації монітора. Модель монітора, що використовується за робочими місцями - Samsung 550B.

Таблиця 5.6 Параметри електромагнітного електростатичного полів.

Параметр	Нормативне значення	Паспортні дані
Напруженість ЕМП по електричній складовій на відстані 50 см від поверхні монітора	10В/м	<6 В/м
Напруженість ЕМП по магнітній складовій на відстані 50 см від поверхні монітора	0.3 А/м	< 0.2А/м
Напруженість електростатичного поля	20кВ/м	< 10кВ/м
Поверхневий електростатичний потенціал	500В	< 270В
Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо монітора по електричної складової: У діапазоні частот 5 Гц - 2 кгц 2кгц - 400 кгц	25В/м 2.5 В/м	20В/м 2 В/м
Щільність магнітного потоку: У діапазоні частот 5 Гц - 2 кгц 2кгц - 400 кгц	250 нТл 25нТл	200 нТл 20нТл

Розташування монітора на відстані менш 1 м від стіни підсилює вплив відбитих випромінювань, що не є позитивною характеристикою, але не може бути усунуте через невеликий розмір робочого приміщення.

Вимірами встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала складає 3.6 В/м, у місці перебування оператора її величина складає 0.2 - 0.5 В/м, що відповідає фоновому рівню; градієнт електростатичного поля на відстані 0.5 м від екрана складає не менш 300 В/см, що задовольняє нормам.

Присутність персоналу на робочому місці протягом 8 годин допускається при напруженості електричного поля, що не перевищуює 5 кв/м. У такий спосіб захист від електромагнітних полів промислової частоти не потрібна.

Рівні УФВ та НРВ ВДТ ПЕОМ також відповідають нормам, оскільки на робочих місцях використовуються променеві ПЕОМ, що мають сертифікати відповідності санітарним нормам України.

5.4. Електробезпека

Електробезпека є одним із критичних питань для співробітників, що працюють з технікою, що одержує живлення з електричної мережі. При невиконанні норм електробезпеки можлива поразка електричним струмом. Системний блок ПЕОМ має відповідність до ГОСТ 12.2.007.0-75 І клас щодо електрозахисту електротехнічний виріб, ВДТПЕОМ, має подвійну ізоляцію: ізоляція блоку живлення і покритий пластмасою корпус (пластмаса зберігає від струму навіть у тому випадку, якщо корпус виявляється під напругою), але не має заземлення, тому відноситься до ІІ класу щодо електрозахисту.

Не виключена ситуація, коли корпус комп'ютера виявиться під напругою внаслідок порушення ізоляції проводів живлення комп'ютера або порушеній ізоляції корпуса. Якщо корпус буде без занулення, то в такому випадку людина може бути уражена електричним струмом.

Захист від короткого замикання здійснюється автоматом A312, від переходу напруги на корпус ? зануленням.

Для запобігання поразки електричним струмом використовується ряд організаційно-технічних заходів: розташування проводів живлення поза зоною пересування людей; допуск до роботи в лабораторії людей, знайомих з технікою безпеки; використання мережних подовжувачів із вбудованими запобіжниками на 10 А.

Устаткування, застосовуване в приміщенні заживлюється від мережі 220 В з частотою 50 Гц. Споживачами цієї напруги є також джерела штучного освітлення. Вони розташовуються на висоті 2.8, що задовольняє нормі [6], відповідно до якої джерела освітлення повинні розташовуватися на висоті 2.5м від підлоги. Проводка схована. Як розетки для підключення устаткування застосовуються розетки з ізолюючим кожухом, що захищає від випадкового дотику до струмоведучих частин. Електроустаткування яке знаходиться в приміщенні в основному відноситься до установок напругою до 1000 В, виключення складають екранні пульти, дисплеї, у яких напруги живлення анодів електронно-променевих трубок складає декількох кіловольт.

Приміщення без підвищеної небезпеки, тому що відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку (вогкість, струмопровідний пил, струмопровідні підлоги, висока температура наявність хімічно активного середовища)(ОНТП24-86).

При аварійному режимі роботи електрообладнання напруги дотику не перевищують допустимі значення (U_дот?U_доп) U_доп=500В при часі спрацювання автоматів струмового захисту t менше 1сек. Еквівалентний опір зазаемлюючих пристроїв не перевищую 4 Ом згідно вимог ГОСТ 12.1.030-82 та ПБЕ. Таким чином, вимоги ПУЭ 76/87, ПБЕ ДНАОП 0.00-1.31-99 і ГОСТ 12.1.038-88 задовільнено.

5.5. Пожежна безпека

За даними статистики з загального числа пожеж, що відбуваються з причин несправного електроустаткування, близько 45% виникає через короткі замикання, 35% від електронагрівальних приладів, 13% від перевантаження електродвигунів і мереж, 5% від великих перехідних опорів.

По класифікації приміщень за вубихопожежною і пожежною небезпекою дане приміщення відноситься до категорії В (в наявності такі горючі матеріали - деревина, папір, ізоляція дротів живлення) за класифікацією ОНТП 24-86.

Робочі зони даного приміщення відноситься до зон класу П-ІІа згідно ПУЭ 76/87, ТиПБЕ ( до них відносять приміщення, у яких містяться тверді горючі речовини, нездатні переходити в зважений стан). У даному приміщенні знаходяться дерев'яні столи, шафи, полки, дерев'яний паркет. У приміщенні не ведеться робота з горючими чи легкозаймистими речовинами.

Найбільш ймовірною причиною пожежі в приміщенні є коротке замикання при порушенні ізоляції світлової чи проводки кабелів живлення комп'ютерів. Також можливе виникнення пожежі при недбалому використанні вогню.

З метою попередження виникнення пожежі в приміщенні виконується ряд організаційних заходів:

Розміщення кабелів живлення поза зонами переміщення персоналу, де вони можуть бути випадково ушкоджені.

Розміщення легкогорючих матеріалів (папір) на відстані від кабелів живлення.

Паління в спеціально відведених для цього місцях.

Виконання робіт з модифікації мережної проводки відповідальними за виконання подібних робіт людьми.

Робота в приміщенні виконується тільки персоналом фірми.

Для підвищення оперативності реагування при виникненні пожеж у приміщенні використовується наступний комплекс заходів:

обов'язковий інструктаж персоналу з питань охорони праці, зокрема, правила пожежної безпеки у приміщеннях з ЕОМ;

наявність шляхів евакуації при виникненні пожежі;

розміщення схеми евакуації людей при пожежі і ознайомлення з нею персоналу.

передбачено вільний доступ до мережевих вимикачів;

наяність вогнегасника - ОУ-2 (2 шт.) - клас точності «Е»

Як зазначено в ISO3941-77, для визначення необхідної кількості вогнегасників слід виходити з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення. Тобто на площу 16 м² буде достатньо 2-х вогнегасників.

Мынымальний час евакуації, ширина евакуаційних виходів та проходів та максимальна віддаленість від них робочих місць задовольняють вимогам СниП2.01.02-85робочому приміщенні виконані усі вимоги НАПБА.01.001-95 «Правил пожежної безпеки в Україні»

5.6. Висновки

Після проведеного аналізу санітарно-гігієнічних умов праці, умов електробезпеки і пожежної безпеки приміщення можна зробити наступний висновок: переважна більшість чинників відповідає нормативним вимогам. Тобто умови праці в дослідному приміщенні можна вважати задовільними. Але все ж таки існують деякі невідповідності фактичних умов праці щодо норм. Тому можна запропонувати наступні рекомендації щодо показників, які не відповідають нормативам:

a. рекомендується проводити більшість робіт в автоматичному режимі, в цей час знаходитись поза межами лабораторії;

b. після виконання робіт приміщення лабораторії необхідно провітрити.

ВИСНОВКИ

У рамках даного проекту були розглянуті аналізатори акустичних сигналів, або шумоміри та розроблена система для дистанційного вимірювання шуму.

Головний акцент у проекті зроблено на універсальність та віддаленість роботи з даним пристроєм. Завдяки цьому вимірювач шуму може працювати довший відрізок часу. Також основною перевагою розробленої системи є те, що всі результати, незалежно від кількості вимірів, фіксуються, що значно покращує роботу операторові при роботі з розробленою системою та з результатами вімірів шуму. Отримана система є також мобільною завдяки тому, що всі роботи по збору можна виконати за порівняно короткий проміжок часу - максимум за двадцять хвилин.

Також розглянута робота оператора, а саме: швидкодія, точність роботи оператора, час необхідний для прийняття рішень та інші часові характеристики.

Окрім того розглянуто помилки різного характеру для вимірів по точності, зокрема, помилки, пов'язані з акустичними завадами та звуковим полем.

Розроблена система може застосовуватись для вимірювання рівня шуму на підприємствах з метою попередження негативного впливу шуму на організм людини, для неперервного акустичного контролю приміщення у режимі інтелектуального датчика.

ЛІТЕРАТУРА

1. ГОСТ 17187-71. Шумомеры. Общие технические требования и методы испытаний.

2. Енс Трампе Брох. Применение измерительных систем фирмы «Брюль и Къер» для измерений акустического шума, Дания, 1971 г. - 224 с.

3. Дідковський В.С., Маркелов П.О. Шум і вібрація: Підручник. - К.: Вища школа., 1995. - 263с.

4. Дідковський В.С., Якименко В.Я., Запорожець О.І., Савін В.Г., Токарев В.І. Основи акустичної екології: Навчальний посібник.

5. Венда В.Ф. Инженерная психология и синтез систем отображения информации. М., 1982

6. Трофімов Ю.Л., Інженерна психологія: Підручник.- К.: Либіть, 2002-264с.

7. Осипов Г.Л., Лопашов Д.З., Федосеева Е.Н., Ильяшук Ю.М.. Измерение шума машин и оборудования: - М.: Издательство стандартов, мер.,1968

8. Лагунов Л.Ф., Осипов Г.Л., Борьба с шумом в машиностроении. М., Машиностроение., 1980

9. http://rada.gov.ua. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту населенні від впливу шуму» від 03.06.2004,

10. http://rada.gov.ua. «Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки» от 03.08.1984.

11. http://www.ciklon.ru/pribor/prod.htm.

12. http://www.microchip.com. Bonnie C. Baker, «Comparing Digital Potentiometers to Mechanical Potentiometers», - 6 с.

13. www.tecon.com.ua

14. http://www.algoritm.ru/catalog/4/

15. http://www.algoritm.ru/catalog/13/#nazn

16. www.intron-set.com.ua

17. http://www.pribor.ru/a_ob/102.html

18. http://www.ecolab.kiev.ua