Мікромеханічний акселерометр на рухомому об’єкті

Розробка приладів з малою масою, але хорошими технічними характеристиками. Мініатюризація вигідних систем, вимоги створення малогабаритних гіроскопічних датчиків. Аналіз теоритичних основ та практичних застосувань сучасних мікромеханічних акселерометрів.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.09.2010
Размер файла 4,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

14,15

Напруга живлення Vs

Блок сенсорів прискорення мікросхеми, що містить ADXL330, представляє собою електромеханічний вузол, включаючий в себе рухому і статичну частину. Рухома частина - це мініатюрна спеціально оброблена деталь, на поверхні якої сформовані рухомі обкладки трьох диференційних конденсаторів. Рухома частина за допомогою виготовлених з полікремневих пружинок підвішена над поверхнею підложки мікросхеми, на якій сформовані статичні елементи блоку сенсорів. Застосування єдиного вузла для створення трьох датчиків прискорення дозволяє досягнути високої ортогональності взаємного розташування датчиків і, як наслідок - малого рівня міжосьових перешкод.

Пружинки системи підвісу рухомого вузла забезпечують гальванічний контакт з рухомими обкладками диференційних конденсаторів. Під дією сил інерції або земного тяжіння рухома частинам електромеханічного вузла може відхилятись у будь-якому напрямку в заданих межах. На поверхні підложки напроти обкладки кожного з диференційних конденсаторів, розташованих на рухомому вузлі, знаходяться нерухомі обкладки. Сигнал на виході кожного диференційного конденсатора залежить від величини зміщення рухомої частини конденсатора, зумовленого відхиленням рухомої частини електромеханічного вузла від нейтрального положення відносно відповідних частин на підложці. Принцип формування сигналу на виході диференційного конденсатора проілюстровано на рис. 23. Для вимірювання прискорення за допомогою ємнісного сенсора, побудованого із застосуванням диференційного конденсатора, в акселерометрах серії ADXL компанії Analog Devices використовується два частотних протифазних вимірювача сигналу U1 і U2. Сигнали представляють собою коливання типу «меандр», які формуються внутрішнім генератором вимірювальних сигналів.

Диференційний конденсатор складається з пластини П1, яка знаходиться на рухомому вузлі, і пластин П2 і П3, розташованих на підложці. Як видно з рис.23, нерухома обкладка цього конденсатора виготовлена у вигляді двох пластин, що мають однакову форму і розміри поверхні.

Рис .23 . Формування сигналів на виході диференційного конденсатора при нейтральному положенні рухомої обкладки а) зміщення рухомої обкладки вліво, б) зміщення рухомої обкладки вправо; в) еквівалентна схема сенсора з використанням диференційного конденсатора.

Всі елементи диференційного конденсатора виготовлені з полікремнія і є хорошими провідниками в діапазоні робочих температур. На кожній з пластин диференційного конденсатора є контакт для підводу вимірювального сигналу. При відсутності зовнішнього механічного збудження (рис. 23,а) рухома частина диференційного конденсатора П1 знаходиться в середньому положенні, парціальні ємності С1 і С2, утворені кожною пластиною нерухомої обкладки (П2,П3) і рухомою обкладкою конденсатора (П1), будуть рівні між собою [1].

Еквівалентна схема сенсора з використанням диференційного конденсатора представлена на рис. 23,г. Як видно з представленої схеми, ємності С1 та С2 утворюють ємнісний дільник напруги, до середньої точки якого підключений вхід допоміжного підсилювача з вхідним опором. Коефіцієнт передачі ємнісного дільника kn в цьому випадку дорівнює 0.5. Сигнал Umax, що знімається з рухомої частини П1, представляє собою постійну напругу Um/2 (синя лінія на рис. 23,а) оскільки в першому напівперіоді вимірювального сигналу до дільника прикладені напруги U1=0 та U2=Um, а в другому напівперіоді - навпаки U1=Um та U2=0. При зміщенні сигнальної пластини П1 вліво за рахунок дії сили інерції (рис. 23,б) С1>С2, коефіцієнт ділення kn для сигналу U1 більше за 0.5, а для сигналу U2 менше, ніж 0.5, що призводить до формування на пластині П1 напруги Uвих, яка містить постійну складову, рівну Um/2, і змінну складову, по формі співпадаючу з вимірювальним сигналом U1. Амплітуда змінної складової залежить від відношення ємностей С1 і С2.

Демодуляція сигналу з виходу допоміжного підсилювача здійснюється шляхом синхронного детектування, для чого в блок демодулятора в якості опорного подається один з вимірювальних сигналів, (рис. 21). Сигнал на виході блоку демодуляторів при використанні напруги U1 в якості опорного сигналу показаний на рис. 23 червоною лінією.

В таблиці 2 для порівняння приведені параметри декількох акселерометрів.

Параметри акселерометрів ADXL330 ADXL202/ADXL210Таблиця 2

Параметри

умови

ADXL330

ADXL202

ADXL210

Первічний датчик

Діапазонви мірюваних прискорень g

По всі осям по всьому діапазоні

3.6

2

Не лінійність %

0.3

0.2

0.2

Похибка встановлення, градус

0.1

0.01

0.01

Міжосьова похибка %

1

2

2

Чутливість

Скважність %/g

250c Xfilt,Yfilt

-

12.5

4

Аналоговий вихід, мВ/g

300

312

100

Температурний дрейф, %/0c

0.015

0.5

0.5

Шум:

Спектральна щільність шуму

10-9g/

X,Y

280

500

500

Z

350

-

-

Частотні характеристик

Діапазон частот, кГц

X,Y

Без зовнішнього фільтру

1.6

5 (аналогов.)

5 (аналогов.)

Z

0.5

-

-

Резонансна частота датчика, кГц

5.5

10

14

Рівень початкового зміщення вихідного сигналу

Параметри

умови

ADXL330

ADXL202

ADXL210

Скважність %

-

50

50

Вихідна напруга, В

1.5

-

-

Температурний дрейф 10-3g/0c

1

2

2

Фільтр

Технологічний розкид величини внур. опору R, кОм

Мінімальна ємність фільтру пФ

4700

1000

1000

Режим само тестування

зміна скважність %

-

+10

+10

Вхідна напруга «0» В

+0.6

Вхідна напруга «1» В

+2.4

Вихідна напруга Xout, мВ

-150

Вихідна напруга Yout, мВ

+150

Вихідна напруга Zout, мВ

-60

Джерело живлення

Діапазон робочих напруг, В

2.0-3.6

3.0-5.25

2.7-5.25

Діапазон струмів, мкА

320

600

600

Час включення, мс

1

160+0.3

160+0.3

Діапазон робочих температур

-25…70

0…70

0…70

Для обмеження смуги частот вихідного аналового сигналу до кожного виходу датчика необхідно підключити конденсатор, який разом з внутрішнім резистором є фільтром низьких частот (ФНЧ). Ємність конденсатора Cfit можна визначити з відношення для частоти зрізу ФНЧ:

(6)

де - частота зрізу ФНЧ на рівні -3ДБ, Гц

4.3.Характеристики акселерометру ADXL330

При розробці систем керування з об'єктами, які використовують акселерометри серії ADXL, слід врахувати, що звуження смуги частот вихідного сигналу дозволяє збільшити точність вимірювання завдяки зменшенню впливу внутрішніх шумів вимірювальної системи. В системах вимірювання прискорення прийнято використовувати одиниці, які є похідними від прискорення вільного падіння .

Середнє квадратичне значення рівня шуму на виході мікросхеми ADXL330 визначається відношенням:

(7)

де n - спектральна щільність шуму, виражена в міліонних долях прискорення вільного падіння ; BW- ширина смуги частот вихідного сигналу на рівні 3дБ; k- технологічний параметр, який для ADXL330 є рівним 1.6.

Середнє квадратичне і квазіпікове значення рівня шуму на виході вимірювання прискорень із застосуванням акселерометра ADXL330, розраховані для різних значень ширини смуги частот вихідного сигналу відповідно за виразами (6) і (7), приведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень шуму на виході системи вимірювання прискорень ADXL330

Смуга частот вихідного сигналу Гц

1

10

50

100

200

500

Ємність конденсатора фільтру мкФ

4.7

0.47

0.10

0.05

0.027

0.01

Середнє квадратичне значення шуму,

x, y

0.35

1.12

2.50

3.54

5.01

7.92

z

0.44

1.4

3.13

4.43

6.25

9.90

Квазіпікове значення шуму (x,y)

1.40

4.48

10.00

14.16

20.04

31.68

Спектральна щільність шуму для вимірювальних каналів x і y мікросхеми ADXL330 однакова і складає (при напрузі живлення 3В) а для каналу z - [1].

Квазіпікове значення шуму з вірогідністю 95% не перевищує 4N. При збільшенні напруги живлення рівень вихідного сигналу збільшується пропорційно цій зміні, а відносно рівня шуму зменшується, таким чином він залежить від температури нагріву електронних компонентів і залишається практично незмінним.

Значення вихідних сигналів ADXL330 в статичному режимі в залежності від орієнтації мікросхеми показано на рис. 24.

Рис.24. Сигнали на виході схеми ADXL330 в статичному режимі в залежності від орієнтації датчика відносно напряму сили тяжіння Землі

4.4. Особливості монтажу

При монтажі мікросхеми акселерометра ADXL330 необхідно дотримуватись обережності в зв'язку з мініатюрними розмірами корпусу. Для монтажу цього акселерометра розроблена спеціальна технологія пайки із застосуванням припою з великим вмістом свинцю, або пайки чистим свинцем. Весь цикл пайки здійснюється за 8 хвилин із заданою швидкістю підігріву і закінчуючи охолодженням, а також з фіксованою довжиною періоду максимального нагріву з обмеженням температури в 260 градусів. Технологія пайки наведена в технічному описі мікросхеми [1].

Всі виводи мікросхеми повинні бути припаяні до плати для забезпечення великої жорсткості конструкції і точності вимірювання.

Всі виводи напруги живлення і виводи загальної шини повинні бути з'єднані між собою зовнішніми проводами. Для розв'язки по колу живлення поблизу виводу мікросхеми між загальною шиною та шиною живлення необхідно поставити конденсатор ємністю 0.1 мкФ. При наявності на платі інших схем, які можуть утворювати шуми, рекомендується в коло живлення акселерометра додатково включати резистор з опором 100 Ом або дросель з ємністю фільтру по колу живлення до 1 мкФ.

Калібровку і повірку акселерометра ADXL330 здійснюють за допомогою входу ST (рис 21, табл. 1). В режимі тестування на вхід ST необхідно подати напругу живлення . Подача цієї напруги приводить до появи між підложкою і рухомим вузлом електростатичної сили, яка зміщує рухому частину електромеханічного вузла блоку сенсорів по трьом просторовим осям. В результаті сигнал на виході кожного каналу буде змінений наступним чином. При напрузі живлення 3В сигнал на виході каналу Х змінюється на (-150 мВ), що еквівалентно прискоренню

(-0.5 g). Сигнал на виході каналу У зміниться на (+150 мВ), що еквівалентно прискоренню (-0.5 g). а на виході каналу (Z - 60 мВ), що еквівалентно прискоренню (-0.2 g).

В робочому режимі вихід ST може залишатись вільним або бути підключеним до загальної шини. Необхідно, щоб напруга на цьому виході не перевищувала (Vs +0.3).Для гарантованого обмеження напруги на виході ST акселерометра доцільно підключати діод у прямому підключенні з малим падінням напруги на pn -переході між виводом ST і шиною живлення Vs.

Висновки

В ході виконання курсової роботи були розглянуті питання про застосування мікромеханічних акселерометрів на рухомому об'єкті, автомобілі. Представлені кінематичні схеми, блок схеми акселерометрів різних видів, схеми чутливих елементів, ресорних підвісів, розглянуто принцип дії акселерометрів, приведені таблиці з технічними характеристиками, графіки вихідних сигналів. Представлені рисунки із схемами застосування та розташування акселерометрів на автомобілі з чітким поясненням відповідності роботи та завдання кожного з них.

Мікромеханічні прилади по своїй природі є мініатюрними приладами, тому представлені матеріали, що дають змогу зрозуміти, технологію виробництва акселерометрів, зокрема технологію та методи вирощування кристалів.

Найбільш важливим є вимірювання мікропереміщень, тому розглянуто методи вимірювання згідно яким зроблено висновок, щодо кращих методів вимірювання мікропереміщень чутливих елементів мікромеханічних приладів, один з яких є вимірювання за допомогою ємнісного перетворювача.

5. Організаційно-економічний розділ

Вступ

В двадцять першому столітті мікромеханіка знайшла застосування в дуже багатьох галузях промисловості і народного господарства. Але найчастіше своє застосування вона знаходить у приладах навігації.

Прилади навігації - це прилади до яких відносять належну увагу, адже найголовнішим в приладах навігації є точність вимірювання, чутливість, діапазон вимірювання.

На сьогодні на ринку споживаннямікромеханічних приладів приладів існує досить жорстока конкуренція і від того, як твій прилад буде виміряти вимірювальний параметр , який показник рівня технічної якості, кількість часу, який буде витрачено на розробку, суми, яку даний прилад буде коштувати, буде залежати попит на виготовлення даного приладу.

В даному економіко-технологічному розділі представлена оцінка рівня якості, спланований графік НДДКР та розраховано кошторис НДДКР. [6]

5.1. Оцінка рівня якості виробу

5.1.1. Вихідні положення

Оцінка рівня якості приладу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення найефективнішого в технічному відношенні варіанта інженерного рішення. Така оцінка проводиться на стадіях створення нової і модернізації діючої техніки, при впровадженні її в виробництво, у процесі проведення функціонально-вартісного аналізу тощо.

На різних етапах оцінка рівня якості виробу має свої особливості.

На стадії створення нових або модернізації діючих виробів (при проведенні функціонально-вартісного аналізу) коли за варіантами, що підлягають розгляду, недостатньо інформації щодо кількісної характеристики властивостей виробу, узагальнюючий показник рівня якості - коефіцієнт технічного рівня () розраховується для кожного варіанту інженерного рішення за формулою:

; (8)

де -коефіцієнт вагомості і-го параметра якості в сукупності прийнятих для розгляду параметрів якості;

- оцінка і-го параметра якості j-го варіанта виробу в балах;

- кількість параметрів виробу, які прийняті для оцінки.

Кращим варіантом інженерного рішення виробу з прийнятих до розгляду є варіант, якому відповідає найбільше значення коефіцієнта технічного рівня

(9)

де - кількість варіантів інженерних рішень, які були прийняті для

порівняльної оцінки.

При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:

(10)

де - відносний (одиничний) і-й показник якості j-ого варіанта виробу.

Далі наведемо порядок розрахунку та.

5.1.2. Обґрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості

На основі даних про зміст основних функцій, які повинен реалізовувати виріб, вимоги замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію виробу, визначають основні параметри виробу (приладу, засобів обчислювальної техніки, програмного продукту), які будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня виробу. Система параметрів, що прийнята до розрахунків, повинна достатньо повно характеризувати споживчі властивості виробу (його призначення, надійність, економне використання ресурсів, стандартизація тощо). Чим більше параметрів прийнято для оцінки рівня якості, тим точніша буде оцінка. У будь-якому випадку кількість параметрів повинна бути не менше шести. Основні параметри виробу повинні бути достатньо охарактеризовані.

Для оцінки рівня якості виробу візьмемо такі параметри:

Кількість осей - характеризує можливість вимірювання;

Робочий діапазон- ширина значень вимірюваної величини, які може зафіксувати прилад;

Чутливість - характеризує здатність приладу вимірювати

Напруга живлення;

Робочий температурний діапазон - характеризує здатність приладу вимірювати у несприятливих умовах;

Споживчий струм - характеризує енергоємність приладу;

Викладення методики оцінки рівня якості проводиться для виробу, який має багатоаналогів,візьмемо за базовий прилад акселерометр ADXL203 [2] основні технічні параметри виробів наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Основні технічні параметри виробу

Марка акселерометра

Кільк.

осей

Робочий діапазон

g

Чутливість

Напруга живлення

В

Споживаний

струм

мА

Робочий температурний

діапазон

ADXL203

2

5(3…6)

0.7

ADXL330

3

2.0…..3.6

0.32

-25…+70

Відносні (одиничні) показники якості за будь-яким параметром , якщо вони находяться у лінійній залежності від якості, визначаються за формулами:

(11)

Або

(12)

де , - числові значення і-го параметру відповідно нового і базового виробів.

При нелінійній залежності між параметрами і якістю виробу, або якщо параметри відрізняються більш ніж на порядок, слід використовувати наступні формули:

(13)

або

(14)

чи інші залежності, що відповідають специфіці параметру.

Слід пам'ятати, що якщо зі зміною значення параметру нового виробу відносно базового якість виробу погіршується, то відносний показник якості повинен бути менше 1, якщо поліпшується - більше одиниці, якщо не змінюється - дорівнювати 1. Наприклад, збільшення величини параметра веде до покращення якості виробу (продуктивність виробу, економність тощо) і зі збільшенням кількісного значення величини параметра якість виробу погіршується (маса, габарити, споживана потужність тощо).

Таблиця 5

Відносні показники якості.

Параметри

Одиниця

виміру

параметра

Вироби

Базовий ADXL203

ADXL330

Кільк. осей

1

1.5

Робочий Діапазон

g

1

2.11

Чутливість

1

0.3

Споживаний

струм

мА

1

0.47

Робочий температурний

діапазон

1

0.6

Живлення

В

1

0.5

5.1.3. Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів

Вагомість кожного параметра в загальній кількості параметрів, що розглядаються при оцінці визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої повинна дорівнювати непарному числу (не менше 5 чол.). Експерти повинні бути фахівцями в даній предметній галузі.

Визначення коефіцієнтів вагомості передбачає: визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм відповідних рангів, перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання, виявлення і оцінку попарного пріоритету параметрів, обробку результатів і визначення коефіцієнтів вагомості ().

Після детального обговорення та аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Причому 1 присвоюється найважливішому (найвагомішому) параметру, а n - менш вагомому параметру з обраних для оцінки. Значення оцінок, виставлених одним експертом не можуть повторюватися, окрім випадків, коли експерт вагається і не може виділити найважливіший параметр. Тоді, наприклад, він виставляє оцінку для обох параметрів 1..2.

Припустимо, що результати експертного ранжування мають наступний вигляд (подано в Табл. 6):

Таблиця 6

Результати ранжування параметрів

Назва

параметра

Ранг параметра за оцінкою експерта

Сума

рангів Ri ,R

Відхилення,

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Кільк. осей

1

1

2

3

1

8

-9,5

90,25

Робочий Діапазон

2

3

3

1

2

11

-6,5

42,25

Чутливість

3

2

1

2

3

11

-6,5

42,25

Споживаний

струм

4

5

5

5

4

23

5,5

30,25

Робочий температурний

діапазон

6

4

4

4

5

23

5,5

30,25

Живлення

5

6

6

6

6

29

11,5

132,25

21

21

21

21

21

105

0

367,25

Перед подальшою обробкою перевіряється сума рангів по кожному стовпцю (2-6), яка має дорівнювати:

(15)

lе n -- кількість оцінюваних параметрів.

Для випадку 6-ти параметрів, сума рангів по кожному стовпцю (2-6) дорівнює:

Визначення можливості використання результатів ранжування параметрів для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:

а) визначають суму рангів кожного параметра (по рядках) за формулою (16)

(16)

де -- ранг і-го параметра, визначений l-м експертом;

N -- число експертів.

б) проводять перевірку загальної суми рангів за формулою (17), яка повинна дорівнювати

(17)

Для випадку 6-ти параметрів та 5-ти експертів, загальна сума рангів дорівнює

в) обчислюють середню суму рангів ( Т ) за формулою (18):

(18)

Для випадку 6-ти параметрів та 5-ти експертів, середня сума рангів дорівнює

.

г) визначають відхилення суми рангів кожного параметру (Rі ) від середньої суми рангів ( Т ) (Табл. 1.3, стовпець 8) за формулою (19):

(19)

Сума відхилень за всіма параметрами повинна дорівнювати нулю.

г) обчислюють квадрат відхилень за кожним параметром () та загальну суму квадратів відхилень (Табл. 1.3, стовпець 9) за формулою (20)

(20)

д) визначають коефіцієнт узгодженості (конкордації) за формулою (21):

(21)

Коефіцієнт узгодженості може мати значення в інтервалі . У разі повної узгодженості поглядів експертів коефіцієнт W=1. Чим більше розбіжностей між поглядами експертів, тим меншою буде величина W. Визначена розрахункова величина W порівнюється з нормативною WH. Якщо , визначені дані заслуговують на довіру і придатні до використання. Для засобів обчислювальної техніки (зважаючи на відмінність показників для різних споживачів) необхідно регламентувати більш вільні межі вірогідності експертних оцінок. Для засобів обчислювальної техніки (і відповідно програмного продукту) беруть WH=0,67, для електровимірювальних і радіотехнічних виробів WH=0,77.

Якщо розрахункове значення коефіцієнта W<WH, необхідно провести повторне ранжування. Для цього треба повторити експертизу, залучивши більшу кількість експертів, провести більш глибоке обговорення й аналіз важливості параметрів.

Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжування параметрів (див. Табл. 6), проводиться попарне порівняння всіх параметрів (результати заносяться в Табл.7). При проведенні попарного порівняння параметрів слід пам'ятати, що порівнюються не числові значення виставлених експертами оцінок, а ранги (або місце цих оцінок). Таким чином, якщо, наприклад, перший експерт дав оцінку важливості параметру П1 x1=2, а параметру П2 x2=1, то при парному порівнянні параметрів, в Табл. 7 заноситься знак ”>”, бо 2 > 1.

Припустимо, що результати попарного порівняння параметрів мають наступний вигляд:

Таблиця 7

Попарне порівняння параметрів

Параметри

Експерти

Підсумкова оцінка

Числове значення коефіцієнтів переваги

1

2

3

4

5

x1 i x2

>

>

>

<

>

>

1,5

x1 i x3

>

>

<

<

>

>

1,5

x1 i x4

>

>

>

>

>

>

1,5

x1 i x5

>

>

>

>

>

>

1,5

x1 i x6

>

>

>

>

>

>

1,5

x2 i x3

>

<

<

>

>

>

1,5

x2 i x4

>

>

>

>

>

>

1,5

x2 i x5

>

>

>

>

>

>

1,5

x2 i x6

>

>

>

>

>

>

1,5

x3 i x4

>

>

>

>

>

>

1,5

x3 i x5

>

>

>

>

>

>

1,5

x3 i x6

>

>

>

>

>

>

1,5

x4 i x5

>

<

<

<

>

<

0,5

x4 i x6

>

>

>

>

>

>

1,5

x5 i x6

<

>

>

>

>

>

1,5

Широко використовуються наступні значення коефіцієнтів переваги

де і -- параметри, які порівнюються між собою.

На основі числових даних табл. 1.4 складають квадратну матрицю (див. Табл. 5.5).

Таблиця 8

Розрахунок вагомості параметрів

xi

Параметри xj

Перша ітерація

Друга ітерація

x1

x2

x3

x4

x5

x6

b'i

j' i

b''i

j''i

x1

1.0

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

8,5

0,173

69,75

0,1724

x2

1,5

1.0

1,5

1,5

1,5

1,5

8,5

0,173

69,75

0,1724

x3

1,5

1,5

1.0

1,5

1,5

1,5

8,5

0,173

69,75

0,1724

x4

1,5

1,5

1,5

1,0

0,5

1,5

7,5

0,154

62,75

0,1552

x5

1,5

1,5

1,5

0,5

1.0

1,5

7,5

0,154

62,75

0,1552

x6

1,5

1,5

1,5

1,5

1.5

1.0

8,5

0,173

69,75

0,1724

Всього

49

1

404,5

1

Розрахунок вагомості (пріоритетності) кожного параметра i () проводиться для першої ітерації за формулами (22) та (23):

(22)

(23)

де  -- вагомість і-го параметра за результатами оцінок всіх експертів - визначається як сума значень коефіцієнтів переваги () даних усіма експертами по і-му параметру. Результати розрахунків заносяться в Табл. 5.5. Оцінки вагомості параметрів і () розраховують декілька раз, доки наступне значення буде відхилятися від попереднього менш ніж 5 %. Слід пам'ятати, що для будь-якої ітерації .

На другій і наступних ітераціях значення коефіцієнта вагомості () розраховується за формулами (24), (25) та (26):

(24)

де v - номер відповідної ітерації (ступінь не брати), а визначається як

(25)

чи

. (26)

Відносна оцінка, яка отримана на останній ітерації розрахунків, приймається за коефіцієнт вагомості () і-го параметру. За абсолютним значенням () судять про вагомість (пріоритетність) певного параметра виробу

Таблиця 9

Розрахунок технічного рівня виробу

Параметри

Одиниця

виміру

параметра

Вироби

Базовий ADXL203

ADXL330

Кількість осей

0,1724

0,2586

Робочий Діапазон

g

0,1724

0,3638

Чутливість

0,1724

0.05172

Споживаний

струм

мА

0,1552

0.072944

Робочий температурний

діапазон

0,1552

0.09312

Живлення

В

0,1724

0.0862

КТ.Р.

1

0,9264

В Табл. 9 розраховано КТ.Р. для визначених виробів.

5.2. Планування виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт

Проводиться на основі:

виявлення та опису всіх робіт і подій, закріплення за кожною роботою виконавців;

визначення тривалості та трудомісткості виконання робіт;

побудови сітьового графіка;

визначення основних параметрів подій (ранній і пізній строки здійснення подій, резерви часу подій) і робіт (ранні і пізні початок і закінчення, повні та вільні резерви робіт);

аналізу і оптимізації сітьового графіка.

Сітьовий графік представляє собою графічну модель процесу виконання комплексу робіт. Сукупність робіт і подій подається у табл. 10, 11. При цьому робіт повинно бути не менше тридцяти п'яти, подій - не менше двадцяти п'яти.

Таблиця 10

Зміст робіт

Шифр робіт

Зміст робіт

1-2

Отримання технічного завдання

2-3

Підбір кадрів

3-4

Організація початку роботи

3-6

Розробка правил та розгляду під час проведення НДДКР

4-5

Пошук інформації про об'єкт встановлення

4-7

Пошук інформації по існуючим аналогам

5-6

Замовлення обладнання

5-7

Підготовка робочих приміщень до монтажу обладнання

6-7

Інструктаж робочих з питань правил, розпорядку та техніки безпеки під час проведення НДДКР

7-8

Узагальнення здійсненої інформації

8-11

Монтаж обладнання

8-9

Розробка методології

9-10

Узгодження з замовником технічного завдання

10-11

Первинна розгляд датчиків

11-12

Аналіз технічних характеристик датчиків

12-14

Лабораторне тестування датчиків та вибір оптимальних параметрів для вирішення задач вимірювання

12-13

Оптимальний вибір датчика

13-14

Тестування датчика

14-15

Обробка результатів тестування

15-16

Вдосконалення схеми вимірювання

16-17

Розробка технічної документації

16-22

Випробування датчика в несприятливих умовах

17-19

Калібрування датчика

20-21

Тестування приладу в несприятливих умовах

21-22

Повірка датчика

22-23

Остаточне тестування

23-24

Остаточне написання конструкторської документації

25-26

Узагальнення всієї інформації, Здача приладу і документації

Таблиця 11

Перелік подій

№ події

Формулювання події

1

Початок роботи

2

Технічне завдання отримано

3

Кадри підібрано

4

Робота почалась

5

Інформація про об'єкт контролю знайдена

6

Розробка правил та замовлення обладнання виконані

7

Інформація про існуючі методи знайдена

8

Зібрана інформація узагальнена

9

Методологія розроблена

10

Технічне завдання узгоджено

11

Обладнання закуплено

12

Монтаж датчика на лабораторну установку

13

Датчик вибрано

14

Тестування датчика закінчено

15

Обробка результатів експерименту завершена

16

Перетворювач вдосконалено

17

Визначення параметрів технічного завдання

18

Параметри вибрані

19

Калібрування приладів завершена

20

Перший тестовий датчик є в наявності

21

Тестування в несприятливих умовах завершено

22

Прилад повірений

23

Остаточні тестування пройдені

24

Вся інформація узагальнена

25

Перевірка та здача конструкторської документації

26

Прилад зданий замовнику

Визначення тривалості виконання робіт проводиться за формулами (27) та (28):

за наявності інформації про мінімальний, максимальний та найбільш ймовірний час виконання роботи -

(27)

за наявності інформації про мінімальний та максимальний час виконання роботи -

(28)

де - мінімальний час виконання роботи;

- максимальний час виконання роботи;

- найбільш ймовірний час виконання роботи.

Таблиця 12

Шифр роботи

,

дні

,

дні

дні

Виконавці

Трудомісткість, людино-дні

Посада

Кількість, осіб

1-2

1

2

1

Керівник проекту

1

1

2-3

2

4

3

Керівник проекту

1

3

3-4

1

2

1

Керівник проекту

1

1

3-6

1

2

1

Асистент

1

1

4-5

3

6

4

Асистент

1

4

4-7

4

5

4

Головний інженер

1

4

5-6

1

5

3

Робочій 1

Робочий 2

1

3

5-7

3

7

5

Робочій 1

Робочий 2

2

10

6-7

1

2

1

Асистент

1

1

7-8

2

3

2

Головний інженер, Керівник проекту,

Асистент

3

6

8-11

9

12

10

Робочій 1,

Робочий 2

2

20

8-9

5

7

6

Головний інженер

1

6

9-10

1

3

2

Керівник проекту

1

2

10-11

6

8

7

Керівник проекту

1

14

11-12

2

3

2

Головний інженер,

Асистент

2

4

12-14

12

20

15

Асистент

1

15

12-13

3

5

4

Робочій

1

4

13-14

10

15

12

Головний інженер

1

12

14-15

2

3

2

Головний інженер,

Асистент

2

4

15-16

5

6

5

Головний інженер,

Асистент

2

10

16-17

1

2

1

Асистент

1

1

16-22

4

10

6

Керівник проекту

1

6

17-19

2

4

3

Головний інженер

1

3

20-21

4

5

4

Асистент

1

4

21-22

15

18

16

Робочій 1

1

16

22-23

16

20

18

Робочій 2

1

18

23-24

2

5

3

Головний інженер

1

3

25-26

8

10

9

Керівник проекту

1

9

Розрахунки рекомендується представити в Табл. 11. У випадку отримання нецілих значень тривалості виконання робіт, їх округляти потрібно в сторону більшого числового значення. Тривалість і трудомісткість робіт. Трудомісткість роботи визначається за формулою (29):

, (29)

де Р - кількість виконавців даної роботи.

Визначення основних параметрів подій (ранніх і пізніх строків здійснення подій, резервів часу подій) виконують за допомогою формул (30)...(33).

- номер події і;

- ранній строк здійснення події і;

- пізній строк здійснення події і;

- резерв часу події і.

Ранні та пізні строки здійснення події визначаються за формулами (30) або (31) та (32) або (33) відповідно.

, (30)

, (31)

або

, (32)

, (33)

де - час виконання роботи ij;

І - вихідна подія сітьового графіка;0

с - завершальна подія сітьового графіка;

- максимальний шлях, що проходить через подію і;

- критичний шлях.

Резерв часу події - проміжок часу, на який можна відкласти відбуття події без порушень строків завершення розробки (проекту) в цілому.

Резерв часу події визначається як різниця між пізнім та раннім строками здійснення події:

(34)

Визначення основних параметрів робіт (ранні та пізні початок і закінчення робіт, повні та вільні резерви робіт) виконують за допомогою формул (35)...(40).

Ранній з можливих строків початку роботи ij:

. (35)

Пізній з допустимих строків початку роботи ij:

.(36)

Ранній з можливих строків завершення роботи ij:

.(37)

Пізній з допустимих строків завершення роботи ij:

.(38)

Повний резерв часу роботи ij () - максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалість критичного шляху.

.(39)

Якщо резерв частково або повністю використовувати для збільшення тривалості певної роботи, то зменшиться резерв часу всіх інших робіт, що лежать на відповідному шляху.

Вільний резерв часу роботи ij () - максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх строків початку наступних робіт за умови того, що початкова подія цієї роботи наступила в свій ранній строк.

. (40)

Результати розрахунків параметрів робіт слід представити у вигляді табл. 13.

Таблиця 13

Параметри робіт сітьового графіку

Шифр

роботи

1-2

1

0

1

42

43

43

0

2-3

3

1

4

41

44

43

0

3-4

1

4

5

46

47

43

0

3-6

1

11

12

46

47

36

7

4-5

4

9

13

44

47

38

0

4-7

4

9

13

44

48

39

5

5-6

3

12

15

37

40

28

0

5-7

5

14

19

42

47

33

0

6-7

1

13

4

39

40

27

1

7-8

2

16

18

50

52

34

0

8-9

6

22

28

48

54

32

0

8-11

10

26

36

44

54

28

5

9-10

2

24

26

52

55

31

0

10-11

7

31

38

50

57

26

0

11-12

2

33

35

62

64

31

0

12-13

4

37

41

62

66

29

0

12-14

15

48

63

34

49

1

1

13-14

12

49

61

57

69

20

0

14-15

2

51

53

79

81

30

0

15-16

5

56

61

51

56

0

0

16-17

1

57

58

82

83

26

0

16-22

6

98

104

86

92

6

54

17-19

3

60

63

57

60

0

0

19-20

4

64

68

60

64

0

0

20-21

16

80

96

64

80

0

0

21-22

18

98

116

80

98

0

0

22-23

3

101

104

98

101

0

0

23-24

9

110

119

101

110

0

0

24-25

2

112

114

100

112

0

19

25-26

4

114

119

110

114

0

0

5.3. Кошторис витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи

Кошторис розробляється виконавцем робіт на основі календарного плану виконання робіт (сітьового графіка) і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.

Витрати, що включаються у собівартість НДДКР, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами.

5.3.1. Матеріальні витрати

Таблиця 14

Матеріальні витрати

Назва

матеріалу

Стандарт, Технічні умови

Одиниця

виміру

Кількість

Ціна

одиниці,

грн.

Сума,

грн.

Обґрунтування

Витрати на користування мережею Інтернет

Gb

1

24,00

24,00

Державна науково-технічна бібліотека України

річний пропуск

1

6,00

6,00

Витрати на ксерокс

лист

150

0,25

37,50

Принтер

шт

1

356,00

356,00

Папір формату А1

лист

3

2,00

6,00

Папір формату А4

уп

1

19,00

19,00

Витрати на друк формату А1

лист

3

6,50

19,50

Всього

468

Невраховані матеріали

25,4

Всього

493,4

Транспортно-заготівельні витрати (5-15)

49,3

Загалом

542,7

Таблиця 15 Покупні вироби

Назва

Виробу

Стандарт, технічні умови

Кількість,

одиниці

Ціна

одиниці,

грн.

Сума,

грн.

Обґрунтування

Акселерометр ADXL330

1

300

300

Датчик температур

1

30

30

Шнур для ЕОМ

1

10

10

Камера зміни температур

1

350

350

Дріт

10

1

10

Всього

700

Невраховані покупні вироби (5-20)

105

Всього

805

Транспортно-заготівельні витрати (5-15)

80,5

Загалом

885,5

5.3.2. Витрати на оплату праці

До цього елементу належать витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати виконавців, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими в організації, включаючи всі види матеріальних та грошових доплат.

Основна заробітна плата розраховується на основі даних про трудомісткість окремих робіт (наприклад, встановлених в сітьовому графіку) і посадових окладів основних виконавців НДР. Інформацію про трудомісткість робіт зводять до табл.16.

Таблиця 16

Трудомісткість виконання робіт

Шифр роботи

Трудомісткість, людино-дні

Всього,

людино-дні

Керівник

Проекту

Головний інженер

Робочий 1

Робочий 2

Асистент

1-2

1

0

0

0

0

1

2-3

3

0

0

0

0

3

3-4

1

0

0

0

0

1

3-6

0

0

0

0

1

1

4-5

0

0

0

0

4

4

4-7

0

4

0

0

0

4

5-6

0

0

1

1

1

3

5-7

0

0

5

5

0

10

6-7

0

0

0

0

1

1

7-8

2

2

0

0

2

6

8-11

0

0

10

10

0

20

8-9

0

6

0

0

0

6

9-10

2

0

0

0

0

2

10-11

0

7

0

0

7

14

11-12

0

2

0

0

2

4

12-15

0

0

0

0

15

15

12-13

0

0

4

0

0

4

13-14

0

12

0

0

0

12

14-15

0

2

0

0

2

4

15-16

0

5

0

0

5

10

16-17

0

0

0

0

1

1

16-22

6

0

0

0

0

6

17-19

0

3

0

0

0

3

19-20

0

0

0

0

4

4

20-21

0

0

16

0

0

16

21-22

0

0

0

18

0

18

22-23

0

3

0

0

0

3

23-24

0

0

0

0

9

9

24-25

0

2

0

0

0

2

25-26

0

0

0

0

4

4

Всього

14

43

36

34

58

190

Денну заробітну плату визначають виходячи з місячних окладів, враховуючи тривалість умовного місяця (25,4 днів - при 6-ти денному робочому тижні; 21,1 днів - при 5-ти денному робочому тижні). Результати розрахунків основної заробітної плати виконавців зводять у табл.17.

Таблиця 17

Основна заробітна плата виконавців

Місячний оклад,

грн.

Денна заробітна

плата, грн.

Трудомісткість,

людино-дні

Основна

заробітна плата, грн.

Керівник проекту

3500

165,88

14

2322,32

Головний інженер

2500

118,48

43

5094,64

Робочий 1

2000

94,79

36

3412,44

Робочий 2

2000

94,79

34

3222,86

Асистент

1500

71,09

58

4123,22

Всього

18175,48

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення та ін.) розраховується згідно з нормативом, який встановлює підприємство і який складає 30 % від основної заробітної плати.

Додаткова заробітна плата в розмірі 30 % складає: 5452 грн.

Сума основної та додаткової заробітної плати складає витрати по статті "Заробітна плата" або фонд оплати праці складає:

Сума основної та додаткової заробітної плати складає - 23628,124

5.3.3. Відрахування на соціальні заходи

До цього елементу належать витрати здійснювані у порядку та розмірах, передбачених законодавством України.

Державне пенсійне страхування 33,2 % - 7844,53 грн.

Соціальне страхування на випадок безробіття 1,3 % - 307,16 грн.

Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві 1,7 % - 401,5грн.

Соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності 1,5 % - 354,5грн.

Відрахування на соціальні заходи: 8907,61 грн.

5.3.4. Витрати на спеціальне обладнання

У цій статті розраховуються витрати на придбання машин, приладів та іншого обладнання, яке необхідне тільки для цієї НДР. Розрахунок витрат на придбання обладнання проводиться так само, як для витрат на куповані вироби, з обов'язковим урахуванням транспортно-заготівельних витрат (табл. 18). Звичайне обладнання, необхідне для оснащення лабораторій, робочих місць та для інших цілей в цю статтю витрат не включають.

Таблиця 18 Спеціальне обладнання

Назва

Обладнання

Стандарт,

технічні умови

Кількість,

одиниць

Ціна,

грн.

Сума,

грн.

Обґрунтування

Електронна схема компоновки роботи датчика ADXL 330

1

1200

1200

Всього

1200

Транспортно-заготівельні витрати (5-15)

120

Загалом

1320

5.3.5. Витрати на службові відрядження

Відряджень не заплановано.

5.3.6. Експериментально-виробничі витрати

Вони включають витрати на виготовлення стендів, дослідних взірців, окремих вузлів, деталей та ін., коли вони виготовляються в інших самостійних відділах або в інших організаціях. У більшості випадків розрахунок цих витрат ведеться шляхом розрахунку собівартості.

Ця стаття враховує витрати на оплату машинного часу, пов'язаного з підготовкою і налагодженням програм. Витрати розраховуються виходячи з кількості годин машинного часу, який необхідний для виконання потрібного обсягу обчислювальних робіт по темі і вартості однієї машинної години. Результати розрахунків оформляють і вигляді табл. 19.

Таблиця 19

Витрати на оплату машинного часу

Роботи, які виконуються на ЕОМ

Тривалість виконання роботи, год.

Вартість однієї машино-години, грн.

Сума витрат, грн.

Пошук інформації про ОК

25

1,5

37,5

Пошук інформації про існуючі методи

30

1,5

45

Підготовка документації

15

1,5

22,5

Креслення

15

1,5

22,5

Всього

127,5

5.3.7. Накладні витрати

Витрати по цій статті розраховуються за нормативом, встановленим підприємством відносно до заробітної платні, який може знаходитися в межах 50 - 100%; для НТУУ (КПІ) - 67% по відношенню до заробітної плати, або 20 % від 11-ої статті "Повна вартість роботи, виконаної власними силами".

Накладні витрати складають -23628,124*0,67=15830грн.

5.3.8. Прибуток

Прибуток визначається у відсотках від суми витрат, найчастіше в проміжку (10-35%). Для НТУУ (КПІ) прибуток становить (5-10%).


Подобные документы

  • Принципи побудови акустичних датчиків. Конструкції й технічні характеристики сучасних датчиків. Аналіз можливих варіантів побудови датчиків акустичних хвиль. Принцип дії та функціональна схема термодатчика. Розрахунок порогової чутливості термодатчика.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 30.08.2010

  • Визначення та класифікація датчиків. Особливості датчиків механічних величин, принцип дії оптоелектронних датчиків положення. Порівнянні характеристики датчиків різних типів для перетворення параметрів зовнішнього середовища у електричний сигнал.

    курсовая работа [6,3 M], добавлен 29.06.2010

  • Загальна характеристика метеорологічних приладів: термометрів, барометрів, психрометрів, гігрометрів. Розробка електричної принципової схеми мікропроцесорної метеостанції, розрахунок її надійності. Вибір мікроконтролера і датчиків, монтаж друкованих плат.

    дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.06.2012

  • Принцип дії та функціональна схема пасивного термодатчика. Вибір принципу радіолокації для приладів на пасивних ПАХ-елементах. Принципи побудови акустичних датчиків та резонаторів. Розрахунок порогової чутливості та теплової інерційності термодатчика.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 25.08.2010

  • Вимоги, що пред’являються до вакуумних натікачів, їх характеристики. Класифікація існуючих типів натікачів. Система з дискретним регулюванням тиску в вакуумному об'єкті. Вибір геометрії дозуючого пристрою натікача та складання його математичної моделі.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.06.2015

  • Особливості спостереження з об'єктів, що рухаються. Просторові коливання об'єкта регулювання: вплив на точність систем стабілізації. Методи стабілізації поля зору приладів спостереження (сучасних танкових прицілів на основі електромеханічних гіроскопів).

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 08.03.2012

  • Технологія виготовлення порошкових, плівкових та органічних електролюмінісцентних індикаторів. Дослідження конструкції і оптичних параметрів ЕЛ-дисплеїв, аналіз результатів випробувань і потенційних застосувань. Полімерні електролюмінісцентні панелі.

    курсовая работа [679,1 K], добавлен 09.05.2010

  • Вимоги до системи безпеки об'єктів категорії Б. Розробка підключень і розрахунок необхідної кількості відеокамер та датчиків для забезпечення захисту приміщення. Перевірка правильності вибору та оцінки споживчих характеристик технічних засобів охорони.

    курсовая работа [308,0 K], добавлен 28.04.2011

  • Система підключення, розташування і кількість датчиків відеоспостереження для забезпечення оптимального захисту приміщення. Зв’язок з пунктом прийому контроля. Вимоги до системи безпеки об’єктів даної категорії. Технічні засоби охоронної сигналізації.

    курсовая работа [484,7 K], добавлен 11.05.2012

  • Розробка електричної схеми оптичної охоронної системи. Дослідження можливої реалізації структурних блоків. Вибір елементної бази та розрахунок параметрів елементів схеми. Характеристика особливостей сервісних датчиків і пристроїв охоронної сигналізації.

    курсовая работа [358,0 K], добавлен 12.03.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.