Акустичний мікшерний пульт

При відношенні b/h = 7/3 = 2.3; l/b = 6/7 = 0.86; lп/b = 5/6 = 0.71; порівн = 0,45; одержимо r1= 2,45, еб - геометричний КПО в розрахункової точці при бічному висвітленні:

еб = 0,01•(n1•n2),

де n1 = 9 - кількість променів згідно нормативної документації, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення, n2 = 45 - кількість променів, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення.

еб = 0,01•(n1•n2) = 0,01•9•45 = 4,05,

ер = еб•q•r1•T0/Kз = 4,05•0,6•2,45•0,56/1,2 = 2,49.

Фактичне значення КПО більше нормованого КПО ( е =1,7).

З цього можна зробити висновок, що умови зорової роботи в лабораторії, де проводиться розробка відповідають нормам.

Розрахунок штучного освітлення робочого місця. Перевіримо освітленість, що забезпечується загальним рівномірним штучним освітленням. Для визначення освітленості застосуємо метод коефіцієнта використання світлового потоку.

Як джерело світла використовуємо люмінесцентні лампи ЛБ-80 потужністю 80 Вт. Застосовуються світильники ПВЛМ чи ЛСПО62•80-08.

Освітленість дорівнює:

,

де N =12 - кількість світильників у приміщенні; Ф0 =5220 Лм - світловий потік світильника; Kз - коефіцієнт запасу; S = 35 м2 - площа освітлюваного приміщення; - коефіцієнт використання світлового потоку. Визначається в залежності від індексу приміщення i коефіцієнтів відбиття стелі, 1= 0,7, стін 2= 0,5, підлоги 3 = 0,1.

,

де l = 7м - довжина приміщення; b = 5м - ширина приміщення; h = 3м - висота підвісу світильників; i = 7•5/(3•(7+5)) = 0,96.

Визначаємо = 0,34.

При використанні люмінесцентних ламп у примі-щеннях з повітряним середовищем, що містить менше за 1мг/м3 пилу; Кз = 1,5; Z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення

E =12•5220•0,34/(35•1,5•1,1) =368,78 Лк.

Норма загального освітлення робочих місць (контраст об'єкта розрізнення середній, фон середній, розряд зорової роботи 3В; робота високої точності) складає 300 Лк. Фактичне Е більше необхідного, і норми СНиП ІІ-4-79/85 виконуються.

На робочому місці монтажу РЕА комбіноване освітлення повинне забезпечити освітленість місця Енорм =750Лк. Загальне освітлення забезпечує 369 Лк, місцеве повинно бути Енорм - Езаг = 750 - 369 = 381Лк. Застосуємо джерело місцевого освітлення МЛ-2x80. Перевіримо чи забезпечить даний світильник необхідну освітленість

,

де N =1 - число світильників; Е - освітленість, яку забезпечує місцевий світильник; Кз =1,5 - коефіцієнт запасу; n = 2 - число ламп у світильнику;

Ф0 = 4070 Лм - світловий потік лампи ЛД80; = 1,2 - коефіцієнт, який враховує збільшення освітленості від навколишніх предметів; L =100 - умовна освітленість за графіком; =1 - враховує кут нахилу робочої площини, тоді

E=2•4070•100•1•1,2•1/1000/1,5 = 651,2.

Комбіноване освітлення з джерелом МЛ-2x80 забезпечить необхідну освітленість на робочому місці монтажника (651,2 >381).

Електробезпека при виготовленні мікшерного пульта.

Відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75, розробляемий мікшерний пульт відноситься до I класу електробезпеки. Все інше наявне в приміщенні обладнання, де виготовляється прилад можна віднести до I та ІІ (ВДТ, ПЕОМ)класів щодо електрозахисту, це устаткування має робочу ізоляцію і приєднується до електро мережі за допомогою трьох контактних вилок, один з контактів якої з'єднується з контактом розетки, яка заземлює.

Приміщення цеху за ступенем небезпеки поразки людей електричним струмом згідно ОНТП 24-86 та ПБЕ можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки, тому що:

- відносна вологість повітря не перевищує 75%;

- матеріал підлоги (паркет) є діелектриком;

- температура повітря не досягає значень, великих 35 0С;

- відсутня можливість одночасного дотику людини до дотику з землею, металоконструкціями будинків, технологічними апаратами, механізмами і т.д., з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування - з іншого.

Використовується 3-х фазна мережа з глухо заземленою нейтраллю та зануленням з використанням автоматів струмового захисту.

Розрахунок електромережі на відключаючу здатність У табл.7.3 приведені гранично допустимі значення напруг дотику, В, та сили струмів, мА, при аварійному режимі електроустановок напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю чи ізольованою нейтраллью на частоті 50 Гц.

Захисті мережі здійснюється автоматом струмового захисту, що має час спрацьовування t_СПР = 0,2 сек та номінальний струм І ном =15 А.

Напруга корпуса Uк електроустановки відносно землі в аварійному режимі роботи при однофазному короткому замиканні становить:

Uк = Uф•R0/(R0 + Rф),

де Uф - напруга фази; Rф - опір фазового проводу; R0 - опір нульового проводу.

Приймаємо Uф =220В, Rф = R0 = 1 Ом.

Uк = 220•1/(1 + 1) =110 В.

Таблиця 7.3 - Гранично допустимі значення напруг

L = (S +7,7•E^0.63•Х^1,4)V_X,

де S - площа всмоктувального отвору, м2; E - велика сторона прямокутного усмоктувального отвору, м; E =(0,140,28) м; X - відстань до зони пайки, (Х = 0,10,3 м).

Менша сторона прямокутного усмоктувального отвору визначається з оптимального співвідношення між сторонами всмоктувальної щілини В и Е, при якому кількість повітря, що відсмоктується, буде мінімальним.

Вибираємо Е = 0,2м, Х = 0,2м; тоді одержуємо B/E = 0,24, В = 0,24•E = 0,24•0,2 = 0,048 м.

Площа усмоктувального отвору дорівнює S = B•E = 0,2•0,048 = 0,0096 м2.

Визначимо кількість повітря, що відсмоктується:

L = (0,0096 + 7,7•0,2•0,36•0,211,4)•0,5 = 280 м3/год.

Визначимо концентрацію аерозолю свинцю в повітрі робочої зони за формулою

С = 0,6. y. n. t.N/(V+L.t),

де у - питоме утворення аерозолю свинцю; n - кількість пайок за хвилину;

N - кількість роб. місць; V- об'єм приміщення, м; t - тривалість зборки виробу, год.

У нашому випадку: y = 0,02мг/100 пайок, n =4, T = 8 год, N = 1, V = 22,5м3.

Тоді С = 0,6• 0,02•4•8•2/(22,5 + 280•8) = 0,0001мг/м3.

Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозолю свинцю в повітрі робочої зони не буде перевищувати гранично допустиму концентрацію 0,01мг/м3 за ГДК, тобто немає необхідності у вентиляції ділянок пайки.

7.4 Пожежна безпека

В робочому приміщенні виконані усі вимоги НАПБ.А.01.001-95 «Правил пожежної безпеки в Україні».

Згідно з ОНТП 24-86 та СНиП2.09.02-В5 приміщення, де виконуються електромонтажні роботи, по рівню пожежної та вибухонебезпеки належать до категорії В (пожежнонебезпечні). В приміщенні знаходяться тверді горючі речовини, що нездатні переходити зважений стан, тому робочі зони приміщення по пожежонебезпеці належать згідно з ПУЕ та ПБЕ до класу П-ІІа.

Причиною виникнення пожежі можуть стати порушення ізоляції струмоведучих дротів, коротке замикання, паління в приміщенні і порушення правил експлуатації електроприладів.

На випадок виникнення пожежі повинна бути забезпечена можливість безпечної евакуації людей через евакуаційні виходи. Потрібна кількість виходів ширина проходів та ступінь вогнестійкості будівлі повинна відповідати СНиП2.01.02-85 та СНиП 2.09.02-85.

В будівлі присутні три евакуаційні виходи: головний вихід - фасад і два виходи з бокових сторін.

Кількість, розташування та умови зберігання засобів для гасіння пожежі (вогнегасники, пожежні гідранти і т.п.) повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-85 та ГОСТ 12.4.009-83, ІSO3941-77.

В приміщенні встановлені 2 вогнегасники ОУ-8 - вуглекисневих восьмилітрових для гасіння електроустановок напругою до 1000В.

Передбачаються наступні заходи з метою забезпечення пожежної безпеки:

- постійний контроль стану засобів пожежегасіння;

- контроль за станом ізоляції струмоведучих дротів;

- заборонено паління в приміщенні;

- неприпустимість перевантажень, перегріву при роботі обладнання;

- заборона експлуатації обладнання з саморобними запобіжниками;

- неприпустимість знаходження в приміщенні горючих та вибухонебезпечних речовин;

- друковані плати виготовляти із гетинаксу, текстоліту - пожежна небезпека цих матеріалів невелика.

Література

1. General description LM3915 Dot/Bar Display Driver / National Semiconductor, February 2001.

2. Dual operational amplifier BA4558 / Standard ICs.

3. General description CXA1352AS 2-channel 5 Elements Graphic Equalizer IC / SONY.

4. Операционные усилители / http://www.gaw.ru/html.cgi/txt/doc/op/op_1.htm

5. Принципиальные схемы аудио приборов / http://www.electronic-circuits.net/electonic-circuits-Audio.html.

6. Методичні вказівки до виконання організаційно-економічного розділу дипломних проектів. За редакцією А.Т. Чернявського - К.: НТУУ “КПІ”, 1999. - 66 с.

7. ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

8. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.