Резервування в мережі SDH на основі обладнання ALCOMA

Аналіз процесу функціонування радіорелейних ліній (РРЛ) у складі мережі SDH. Розробка резервної РРЛ SDH на базі обладнання ALCOMA за допомогою відкритого програмного забезпечення "Radio Mobile". Розрахунок параметрів РРЛ. Техніко-економічне обґрунтування.

Рубрика Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2016
Размер файла 7,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2.2 Визначення енергетичних параметрів інтервалів радіорелейної лінії

Програмне середовище "Radio Mobile" дає можливість побудувати профілі інтервалів між РРС та визначити основні енергетичні характеристики інтервалу РРЛ.

Першим інтервалом - є профіль прольоту РРЛ між КРС-1 та ПРС-1 (рис. 2.2).

Загальна статистика профілю прольоту КРС-1 - ПРС-1, зображена на рис. 2.3.

При побудові профілю прольоту РРЛ КРС-1 - ПРС-1 за допомогою програмного середовища "Radio Mobile", визначені основні параметри ділянки РРЛ, а саме:

– висота підвісу антен: на КРС-1 - 60 м, на ПРС-1 - 46 м;

– відстань між станціями - 34,92 км;

– загасання у вільному просторі - 145,5 дБ;

– загальне загасання при розповсюдженні - 148,7 дБ;

– найгірший прийом відносно порогового рівня сигналу - 23,31 дБ.

Рис. 2.2 Профіль прольоту КРС-1 - ПРС-1

Рис. 2.3 Статистика профілю прольоту КРС-1 - ПРС-1

Другою ділянкою РРЛ - є профіль прольоту РРЛ між ПРС-1 та ПРС-2 (рис. 2.4).

Загальна статистика профілю прольоту ПРС-1 - ПРС-2, зображена на рис. 2.5.

Рис. 2.4 Профіль прольоту ПРС-1 - ПРС-2

Рис. 2.5 Статистика профілю прольоту ПРС-1 - ПРС-2

При побудові профілю прольоту РРЛ ПРС-1 - ПРС-2 за допомогою програмного середовища "Radio Mobile", визначені основні параметри ділянки РРЛ, а саме:

– висота підвісу антен: на ПРС-1 - 46 м, на ПРС-2 - 46 м;

– відстань між станціями - 33,53 км;

– загасання у вільному просторі - 145,2 дБ;

– загальне загасання при розповсюдженні - 148,8 дБ;

– найгірший прийом відносно порогового рівня сигналу - 23,18 дБ.

Третій інтервал РРЛ - це профіль прольоту РРЛ між ПРС-2 та ПРС-3 (рис. 2.6).

Загальна статистика профілю прольоту ПРС-2 - ПРС-3, зображена на рис. 2.7.

Рис.2.6 Профіль прольоту ПРС-2 - ПРС-3

Рис. 2.7 Статистика профілю прольоту ПРС-2 - ПРС-3

При побудові профілю прольоту РРЛ ПРС-2 - ПРС-3 за допомогою програмного середовища "Radio Mobile", визначені основні параметри ділянки РРЛ, а саме:

– висота підвісу антен: на ПРС-2 - 46 м, на ПРС-3 - 48 м;

– відстань між станціями - 34,83 км;

– загасання у вільному просторі - 145,5 дБ;

– загальне загасання при розповсюдженні - 150,9 дБ;

– найгірший прийом відносно порогового рівня сигналу - 21,10 дБ.

Четверта ділянка РРЛ - це профіль прольоту РРЛ між ПРС-3 та ПРС-4 (рис. 2.8).

Загальна статистика профілю прольоту ПРС-3 - ПРС-4, зображена на рис. 2.9.

Рис. 2.8 Профіль прольоту ПРС-3 - ПРС-4

При побудові профілю прольоту РРЛ ПРС-3 - ПРС-4 за допомогою програмного середовища "Radio Mobile", визначені основні параметри ділянки РРЛ, а саме:

– висота підвісу антен: на ПРС-3 - 48 м, на ПРС-4 - 54 м;

– відстань між станціями - 34,39 км;

– загасання у вільному просторі - 145,4 дБ;

– загальне загасання при розповсюдженні - 151,6 дБ;

– найгірший прийом відносно порогового рівня сигналу - 20,39 дБ.

Рис. 2.9 Статистика профілю прольоту ПРС-3 - ПРС-4

Остання ділянка РРЛ - це профіль прольоту РРЛ між ПРС-4 та КРС-2 (рис. 2.10).

Загальна статистика профілю прольоту ПРС-4 - КРС-2, зображена на рис. 2.11.

При побудові профілю прольоту РРЛ ПРС-4 - КРС-2 за допомогою програмного середовища "Radio Mobile", визначені основні параметри ділянки РРЛ, а саме:

– висота підвісу антен: на ПРС-4 - 54 м, на КРС-2 - 51 м;

– відстань між станціями - 34,88 км;

– загасання у вільному просторі - 145,5 дБ;

– загальне загасання при розповсюдженні - 146,8 дБ;

– найгірший прийом відносно порогового рівня сигналу - 25,21 дБ.

Рис.2.10. Профіль прольоту ПРС-4 - КРС-2

Рис. 2.11. Статистика профілю прольоту ПРС-4 - КРС-2

2.3 Врахування впливу гідрометеорів

Завмирання, що обумовлені ослабленням сигналу гідрометеорами, викликані ослабленням електромагнітної енергії внаслідок розсіювання частками гідрометеорів (дощ, туман, сніг і т. ін.) і нерезонансного поглинання її в самих частках. Розсіювання та поглинання залежать від стану гідрометеорів (рідкі або тверді), розмірів краплинних утворень, інтенсивності опадів, їхньої температури, довжини хвилі сигналу. Завмирання, викликані ослабленням сигналу в опадах - повільні. Вони частотно-корельовані та спостерігаються одночасно у всіх стовбурах радіорелейної системи, що працює в одному частотному діапазоні. Множник ослаблення V, дБ, при розповсюдженні радіохвиль у зоні опадів визначається за формулою:

або , (2.1)

де - коефіцієнт ослаблення, дБ/км; Rэф - ефективна довжина траси, км, на якій коефіцієнт ослаблення приблизно постійний та дорівнює ; - значення коефіцієнту ослаблення, що необхідне для визначення ефективної інтенсивності опадів, яку можна вважати рівномірно розподіленою по довжині траси; R0 - довжина траси, км.

В свою чергу, ослаблення можна визначити за виразом:

. (2.2)

Ефективна довжина траси визначається за виразом:

, (2.3)

де

J - інтенсивність дощу вимірюється в мм/год і для даної місцевості становить J = 30 мм/год. Тому за номограмою коефіцієнт ослаблення дощу на частоті 13 ГГц складає = 0,2 дБ/км, впливом снігу на даній частоті можна знехтувати.

Коефіцієнт ослаблення в туманах і хмарах дорівнює:

, (2.4)

де М - кількість рідкої води в одиниці об'єму (водність), г/м3; kв - коефіцієнт ослаблення на одиницю водності, дБ•м3/км•г.

При температурі 200С на частоті 13 ГГц, коефіцієнт ослаблення на одиницю водності становить kв = 0,08 дБ•м3/км•г, а кількість рідкої води в одиниці об'єму для хмар - М = 0,2 г/м3, для туману - М = 0,7 г/м3. Тому за виразом (2.4) визначається:

– коефіцієнт ослаблення в тумані:

дБ/км;

– коефіцієнт ослаблення в хмарах:

дБ/км.

Довжина прольоту КРС-1 - ПРС-1 складає R0 = 34,92 км. За виразом (2.3) визначається ефективна довжина траси:

км.

За формулою (2.2) визначається:

– ослаблення сигналу при дощі:

дБ;

– ослаблення сигналу при тумані:

дБ;

– ослаблення сигналу при хмарах:

дБ.

Розрахунок всіх наступних інтервалів РРЛ, проводиться аналогічно інтервалу КРС-1 - ПРС-1, але зі зміною довжини траси інтервалу РРЛ. Розраховані дані зведені до табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Ослаблення сигналу при впливі гідрометеорів

Інтервал

Довжина траси,

R0 (км)

Ефективна довжина траси,

Rэф (км)

Ослаблення сигналу при дощі,

Lгм (дБ)

Ослаблення сигналу при тумані,

Lгм (дБ)

Ослаблення сигналу при хмарах,

Lгм (дБ)

КРС-1 - ПРС-1

34,92

13,615

2,723

0,762

0,218

ПРС-1 - ПРС-2

33,53

13,4

2,68

0,75

0,214

ПРС-2 - ПРС-3

34,83

13,6

2,72

0,761

0,217

ПРС-3 - ПРС-4

34,39

13,53

2,7

0,758

0,216

ПРС-4 - КРС-2

34,88

13,61

2,722

0,762

0,218

Як видно з табл. 2.1, найбільше ослаблення сигналу буде при дощі.

Таким чином, для інтервалу КРС-1 - ПРС-1 найгірший прийом відносно порогового рівня сигналу становить - Rx = 23,31 дБ, при ослабленні сигналу від дощу, що дорівнює - Lгм = 2,723 дБ, енергетичний виграш (G) можна розрахувати за формулою:

. (2.5)

За виразом (2.5) енергетичний виграш складає:

дБ.

Розрахунок інших інтервалів проводиться аналогічно даному, результати розрахунків зведені до табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Енергетичний виграш при ослабленні від дощу

Інтервал

Найгірший прийом сигналу, Rx (дБ)

Ослаблення сигналу від дощу, Lгм (дБ)

Енергетичний виграш, G (дБ)

КРС-1 - ПРС-1

23,31

2,723

20,587

ПРС-1 - ПРС-2

23,18

2,68

20,5

ПРС-2 - ПРС-3

21,1

2,72

18,38

ПРС-3 - ПРС-4

20,39

2,7

17,69

ПРС-4 - КРС-2

25,21

2,722

22,488

2.4 Конфігурація сайтів та специфікація обладнання

Враховуючі те, що на всій РРЛ використовується однотипне обладнання, то конфігурація сайтів також буде однаковою на різних інтервалах РРЛ. Конфігурація сайту КРС (рис. 2.12) відрізняється від конфігурації сайту ПРС (рис. 2.13) тим, що для ПРС необхідно:

– 2 антенних блока;

– 2 зовнішніх блока;

– 2 внутрішніх блока.

В той же час, для КРС потрібен антенний блок (рис. 2.14), зовнішній блок (рис. 2.15), внутрішній блок (рис. 2.16). Склад внутрішнього блоку для обох конфігурацій є однаковим. В цілому, обґрунтована номенклатура специфікації обладнання наведена в ДОДАТКУ Б.

Рис. 2.12. Конфігурація сайту КРС ALCOMA

Рис. 2.13. Конфігурація сайту ПРС ALCOMA

Рис. 2.14. Антенний блок ALCOMA

Рис. 2.15. Зовнішній блок ALCOMA

Внутрішній блок містить, як стандарті модулі (плати), що присутні в усіх конфігураціях та не залежить від швидкості передачі даних (блок живлення; модуль грозозахисту; плата службового зв'язку; плата контролю та діагностики; плата RS-232; плата RS-232 з функцією управління по протоколу TCP/IP), так і модулі, що визначаються типом та швидкістю передачі даних. Для швидкості передачі даних 2хSTM-1 - це модуль управління IDU; модуль 4х10/100/1000Base-TX, 1xSFP, 2хЕ1; два модеми 384 Мбіт/с, 56 МГц.

Рис. 2.16. Внутрішній блок ALCOMA

2.5 Управління радіорелейною лінією

Управління РРЛ на базі обладнання ALCOMA відбувається за допомогою автоматичної системи діагностики (Automatic System Diagnostic, ASD). Необхідно підключити ПК до внутрішнього блоку РРС (IDU) по стику RS-232 до роз'єму "PC Terminal" або через мережу Ethernet по протоколу TCP/IP до роз'єму "TCP/IP Management" (рис. 2.17). Встановлена на ПК програма управління ASD забезпечує детальну діагностику та управління обладнанням, як одноінтервальної РРЛ, так й багатоінтервальної лінії зв'язку. Система управління ASD представляє собою, власне програму, що встановлена на ПК та апаратно-програмний модуль, реалізований на платі контролю та діагностики та в функціональних блоках обладнання внутрішнього блоку. Основне меню програми зображено на рис. 2.18.

Програма взаємодіє з платою контролю та діагностики, що встановлена у внутрішньому блоці, по стику RS-232 або протоколу TCP/IP. Контролер плати здійснює збір і обробку контрольних сигналів обладнання радіорелейної лінії як на місцевій, так і на віддаленій стороні (рис. 2.19).

Рис. 2.17. Управління РРЛ

Рис. 2.18. Основне меню програми ASD

Для моніторингу декількох радіорелейних ліній одночасно в системі управління існує можливість перемикання в мережевий режим, на якому чітко відображається стан всіх радіорелейних ліній мережі на одному екрані. Система управління може інтерактивно змінювати кольори, щоб відображати робочий стан РРС. Існує можливість розширеного перегляду стану та управління конкретної РРС, вся інформація передається в реальному масштабі часу.

Рис. 2.19. Відображення стану місцевої та віддаленої РРС системою ASD

Ще одна дуже важлива і корисна функція - повернення системи в останні робочі налаштування у випадку, коли користувач змінив систему, що призвело до втрати зв'язку.

Для організації автоматизованого контролю за технічним станом апаратури станції, якістю передачі на інтервалі РРЛ, а також для управління режимами роботи станції передбачені канали телеуправління та телесигналізації, які доступні на будь-якій РРС.

Система управління ASD відстежує всі параметри зв'язку та стану вузлів і блоків РРС. Всі дані постійно контролюються і в разі перевищення граничного значення, заносяться до журналу аварій (рис. 2.20), що спрощує пошук аварії.

Рис. 2.20. Журнал аварій системи управління ASD

Також, для передачі сигналів управління та моніторингу, кожна радіорелейна лінія використовує повнодуплексний синхронний канал зв'язку. Завдяки цій концепції, управляти віддаленою РРС можливо навіть за умови, що Ethernet канал уже не працює через великий коефіцієнт помилок. Службовий канал здатний передавати дані до значення коефіцієнта помилок 10-2, в той час як зв'язок по каналу Ethernet починає руйнуватися, коли коефіцієнт помилок перевищує 10-6. І це головна перевага системи управління ASD перед WEB системами управління, які працюють тільки по каналу Ethernet.

Система управління ASD відображає наступні основні параметри місцевої та віддаленої станції:

– рівень сигналу на виході НВЧ передавача;

– рівень сигналу на вході НВЧ приймача;

– споживану потужність зовнішнього блока;

– співвідношення сигнал/шум РРЛ;

– робоче пропускне навантаження каналу;

– температуру зовнішнього блока;

– стан блока живлення (рівні вторинних напруг в межах допуску, рівень вхідної напруги живлення в межах допуску, струм живлення зовнішнього блоку в межах допуску);

– працездатність контролера плати контролю та діагностики;

– якість сигналу на виході демодулятора;

– прийом сигналу індикації аварійних ситуацій по абонентських інтерфейсах;

– видача сигналу індикації аварійних ситуацій в сторону абонента.

Таким чином, система управління володіє низкою переваг, до яких відносяться:

– відображення інформації on-line;

– одночасне управління локальною та віддаленою станцією РРЛ, що знижує експлуатаційні затрати;

– єдина система для всіх станцій ALCOMA;

– захист від неправильних налаштувань (автоматичне повернення до останніх робочих налаштувань);

– детальний журнал аварій.

Висновок

Згідно п.1.5, задачу визначення кількості та розташування проміжних станцій РРЛ доцільно реалізувати за допомогою програмного середовища "Radio Mobile". Такий підхід надає можливість наочно побачити карту місцевості проектованої ділянки РРЛ з врахуванням впливу рельєфу місцевості. В свою чергу, це дозволяє підібрати оптимальні висоти підвісу антен РРС.

Серед кількох варіантів РРЛ було обрано найбільш оптимальний з точку зору виконання вимог, що наведені в першому розділі.

Проектована РРЛ на базі обладнанням ф. ALCOMA містить 4 ПРС, які встановлені в населених пунктах з наявністю під'їзних доріг та лініями електропередач. Кожен інтервал РРЛ є відкритим (1-го типу), що відповідає завданню.

Розрахунок впливу гідрометеорів показав, що рівень сигналу буде достатнім, навіть при несприятливих погодних умовах (дощ, туман, хмари та ін.), а впливом сухого снігу на частоті меншій 50 ГГц можна знехтувати. Мокрий сніг прирівнюється до дощу при однаковій інтенсивності. При цьому, найгірший рівень прийому на окремих інтервалах РРЛ не менш 17 дБ.

Згідно п.1.6, для організації схеми лінії: "схід/захід" і резервування типу "1+0" специфікація обладнання та конфігурація сайту є однотипною на обох КРС та однаковою на всіх ПРС. Різниця в обладнанні між КРС і ПРС є лише кількісною. На ПРС його в два рази більше, оскільки ПРС виконує функції ретранслятора.

Запропонована РРЛ на базі обладнання ф. ALCOMA дозволяє виконати резервування для мережі SDH на рівні 2хSTM-1. Підвищити надійність РРЛ або її пропускну здатність можливо шляхом використання додаткового обладнання для інших частотних діапазонів та варіантів поляризаційного ущільнення того ж виробника.

Запропонована система управління дозволяє керувати всією РРЛ, тобто інформація на локальній та віддаленій РРС відображається одночасно. Система управління в режимі реального часу відслідковує всі параметри зв'язку та станів вузлів і блоків РРС. Всі ці дані постійно контролюються та, у випадку перевищення порогового значення, записуються в журнал аварій. В свою чергу, журнал аварій включає в себе детальний список всіх помилок, що відбулися. Це в значній мірі полегшує пошук можливих проблем та їх причин.

Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування прийнятого рішення

3.1 Обґрунтування використання радіорелейних систем передачі

Як відомо, під радіорелейним зв'язком (РРЗ) розуміють радіозв'язок, заснований на ретрансляції радіосигналів дециметрових і більш коротких хвиль станціями, розташованими на поверхні Землі. Сукупність технічних засобів і середовища поширення радіохвиль для забезпечення радіорелейного зв'язку утворює радіорелейну лінію зв'язку.

Радіорелейні системи передачі працюють в діапазонах дециметрових, сантиметрових і міліметрових хвиль, що дозволяє передавати по них широкосмугові сигнали і використовувати антени з малими габаритами при вузько направленому випромінюванні.

Радіохвилі цих діапазонів стійко розповсюджуються тільки в межах прямої видимості.

Внаслідок цього при передачі інформації на великі відстані завжди використовується ретрансляція сигналів. При РРЛ прямої видимості ретранслятори розміщуються на відстані, що не перевищує 30ч70 км (в діапазоні міліметрових хвиль через велике загасання - до 5 км). РРЗ забезпечує:

– високу пропускну здатність;

– велику дальність зв'язку;

– дуплексність каналів і трактів;

– нормованість якісних показників, електричних характеристик каналів і трактів, низький рівень в них шумів і завад.

Характерними особливостями РРЗ є:

– використання принципу ретрансляції сигналів для забезпечення потрібної дальності зв'язку;

– використання вузько-спрямованих антен.

Принцип організації РРЗ (рис. 3.1), заключається в послідовній передачі інформації від однієї кінцевої станції до другої, через низку проміжних станцій.

Рис. 3.1 Принцип організації РРЗ

Надійність радіорелейних ліній зв'язку досягається застосуванням систем резервування по ділянках, коли із загального числа стовбурів виділяються автоматично резервні, що включаються в роботу в разі пошкодження одного з робочих стовбурів. Перемикання на резерв здійснюється по сигналу, що передається по груповому спектру, або по спектру проміжних частот. Надійність радіорелейної апаратури досягається застосуванням перспективної елементної бази, новітньої технології виробництва, забезпеченням безперебійного електроживлення. Особливостями РРЗ є:

1. Використання тільки ультракоротких хвиль (УКХ).

2. Можливість організації багатоканального зв'язку і передачі будь-яких сигналів, як вузькосмугових, так і широкосмугових.

3. Забезпечення двостороннього зв'язку між споживачами каналів (абонентами).

4. Широке використання ретрансляції сигналів для організації зв'язку на великі відстані.

Все це виходить із характеристик УКХ діапазону частот, для якого характерно:

– велика частотна ємкість;

– практична відсутність атмосферних і промислових перешкод;

– мала дифракційна здатність і можливість створення антенних пристроїв вузько спрямованого випромінювання, а також прийому електромагнітних коливань.

Вказані вище переваги дозволяють ефективно використовувати низькошвидкісні РРС з метою:

– організації однопрольотних ліній місцевого зв'язку ("точка - точка");

– підключення віддалених відомчих, корпоративних і приватних користувачів (наприклад, до ТМЗК);

– забезпечення доступу до ресурсів мережі Інтернет;

– відгалуження потоків від магістральних ліній зв'язку;

– резервування найбільш важливих напрямків зв'язку;

– побудови внутрішньо-зонових мереж і т. ін.

На даний час низькошвидкісні РРС найчастіше застосовуються при вирішенні наступних завдань:

– організація сполучних ліній у складі первинних мереж;

– розгортання РРЛ вздовж магістральних нафто - і газопроводів для забезпечення технологічного зв'язку, передачі сигналів телекерування і телесигналізації;

– забезпечення доступу до ТМЗК, колективного або абонентського доступу до інтернет-ресурсів, а також до мереж провайдерів, організація ліній винесення і розподіл абонентської ємності від АТС;

– побудова мереж передачі даних і мереж широкомовної передачі телевізійних сигналів;

– побудова мереж багатоканального розподілу інформації;

– розгортання відомчих, корпоративних і приватних ліній та мереж радіорелейного зв'язку;

– з'єднання між собою станцій стільникових мереж та АТС, міських і сільських мереж зв'язку;

– розгортання ліній і мереж сільського зв'язку, у тому числі за принципом "точка - багато точок";

– організація сполучних ліній в АТС для зв'язку з їх виносними модулями.

Для вирішення перерахованих вище завдань станції повинні комплектуватися відповідним чином. Типовий базовий варіант комплектації може включати обладнання одного або декількох стовбурів, а також один або декілька модемів, що визначають метод модуляції і відповідно вигляд сигналу, що передається.

На практиці передача низькошвидкісних потоків (до 10 Мбіт/с) може відбуватися і без модемів. У цьому випадку здійснюється так звана маніпуляція безпосередньо на тій самій НВЧ несучій. Природно, відмова від модему зменшує вартість устаткування, проте даний метод має деякі недоліки. Один з них полягає в тому, що в багатопрольотних лініях при ретрансляції ускладнюється процес передачі сигналу з однієї станції на іншу, оскільки відбувається демодуляція сигналу. У зв'язку з цим на кожній станції повинен встановлюватися регенератор. Проте низькошвидкісні станції такого типу успішно застосовуються перш за все для організації однопрольотних радіорелейних ліній.

До типового базового варіанту низько-швидкісної РРС може також входити мультиплексор (як правило, 4хЕ1), який дозволяє підвищити гнучкість, а також оперативність виділення та перерозподілу інформаційних потоків між користувачами.

В даний час компоненти, що забезпечують функції мультиплексування, модуляції і резервування стовбурів, часто розміщуються в одному моноблоці, або виконуються у вигляді окремих модулів (плат), що встановлюються в загальній корзині. Це дає значний виграш у вартості обладнання і, що важливо, покращує споживчі властивості апаратури, яка стає зручнішою в експлуатації. При цьому спрощується процес нарощування функціональних можливостей і модернізації станції, який здійснюється шляхом заміни або установки додаткових плат у корзину.

Необхідність використання передавача з потужністю до кількох ватів для забезпечення протяжності прольоту в 30ч50 км, неістотно позначається на масо-габаритних і вартісних показниках низько-швидкісних РРС в цілому. При вказаній висоті антенної опори і потужності передавача можна використовувати моноблочні станції, тобто РРС не обов'язково повинна складатися з блоків внутрішнього і зовнішнього розміщення. Це зменшує вартість станції, підвищує терміни роботи устаткування, дозволяє забезпечити належний контроль за його збереженням, полегшує проведення робіт по його профілактиці і прискорює процес пошуку і усунення несправностей.

Широке вживання спеціального устаткування дозволяє персоналу середньої кваліфікації самостійно здійснювати монтаж і підключення до низькошвидкісних РРС, наприклад, міні-АТС або безпосередньо кінцевих терміналів.

Використання сучасних модемних пристроїв стандарту HDSL дозволяє здійснювати винесення радіоустаткування за допомогою звичайної витої пари на відстань до декількох кілометрів, забезпечуючи разом з передачею даних (до 320 кбіт/с) і передачу декількох (від одного до трьох) телефонних каналів. Таке рішення може успішно використовуватися при реалізації таких проектів, як збільшення числа користувачів Інтернету і надання універсальної послуги в сільській місцевості.

При використанні високошвидкісних РРС питома вартість цифрового каналу, зрозуміло, значно нижче, ніж при використанні низькошвидкісних станцій. При цьому різниця у вартості високошвидкісної і низькошвидкісної радіоапаратури не настільки вже й велика. Значно дешевші лише антенні опори низькошвидкісних РРС дециметрового діапазону зважаючи на простоту антен і відносно невелику їх висоту (15ч20 м).

Привабливість використання РРС для вирішення всіляких телекомунікаційних завдань обумовлена перш за все їх техніко-економічними показниками і перевагами, такими, як:

– можливість передачі різнорідної і різношвидкісної інформації (мова, відео, дані, сигнали охоронної сигналізації, телекерування та ін.), приведеної до єдиного цифрового формату;

– швидкість розгортання ліній (за наявності частотного дозволу - декілька днів);

– прийнятна вартість;

– можливість побудови мереж різної конфігурації ("зірка", "кільце", з радіальною і вузловою структурою);

– незначні витрати на експлуатацію і обслуговування станцій.

Порівняння часових і фінансових витрат на організацію кабельних і радіорелейних ліній зв'язку показує, що розгортання РРЛ в цілому виявляється вигіднішим. Побудова РРЛ здійснюється дешевше та швидше.

Результати порівняння економічної ефективності розгортання РРЛ і кабельних ліній зв'язку показують, що при організації ліній малої протяжності (до 5 - 6 км) устаткування кабельних ліній обходиться дешевшим (без врахування витрат на прокладку кабелю). На таких відстанях чималою виявляється вартість антенних опор РРЛ. З іншого боку, у невеликих прольотах можна використовувати спрощений пристрій антенного фідера, а не дорогі антенні щогли. Тому при побудові коротких ліній лише детальний розрахунок витрат за конкретним проектом дозволяє відповісти на питання, яка з технологій в даному випадку вигідніша. Якщо ж протяжність прольоту складає 30 - 50 км, питомі витрати на організацію РРЛ виявляються помітно нижчими.

Можна привести й інші аргументи на користь радіорелейного зв'язку:

– простота подолання природних перешкод (водних і гірських перешкод, транспортних магістралей та ін.);

– відсутність орендної плати за землю, через яку проходить траса;

– менша схильність дії природних явищ;

– вища міра захищеності від вандалізму або випадкової фізичної дії через точкове розміщення устаткування на високопіднятих опорах та ін.

Радіорелейний зв'язок має низку переваг в порівнянні з проводовим та супутниковим зв'язком:

– можливість раціональної організації зв'язку між об'єктами у важкодоступних місцях;

– оперативне розгортання з відносно невеликими витратами;

– доступ до широкосмугового виходу в Інтернет і до цифрової телефонії;

– висока експлуатаційна рентабельність і надійність.

На сьогоднішній день системи радіорелейного зв'язку одержали широке поширення в багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні. За допомогою радіорелейних ліній в найкоротші терміни можна створити систему зв'язку, що відповідає найвищим вимогам, як по швидкості передачі, так і по дальності дії й можливості передачі будь-яких видів інформації. Радіорелейні системи легко обслуговуються і характеризуються такими важливими показниками, як:

– висока конфіденційність ліній зв'язку;

– компактне виконання;

– широкий вибір антенно-фідерних пристроїв, що дозволяє змінювати дальність дії РРС.

Радіорелейні канали зв'язку доцільно використовувати при відстанях між об'єктами до 50 км, там де прокладання кабельних ліній або ВОЛЗ пов'язана з труднощами в зв'язку зі слабкою інфраструктурою проводових ліній зв'язку або з повною її відсутністю.

Особливістю використання РРЛ є необхідність отримання частотних дозволів в радіочастотних органах. В різних регіонах цей процес проходить по-різному через зайнятість частотного діапазону, в якому працює передбачуване для використання радіоустаткування. Тому потрібно врахувати, що на попередньому етапі багато часу може піти на оформлення частотних дозволів, про здобуття яких краще потурбуватися завчасно.

Рішення на базі обладнання РРС:

– підключення базових станцій зі швидкістю передачі інформації від 2 Мбіт/с (Е1) до 622 Мбіт/с (STM-4) з різними варіантами резервування;

– побудова місцевих, внутрішньо-зонових і магістральних каналів зв'язку з можливістю збільшення швидкості передачі інформації при нарощуванні мережі;

– резервування оптоволоконних каналів зв'язку з можливістю широкого вибору інтерфейсів;

– впровадження системи контролю та моніторингу обладнання з використанням ефективних систем управління;

– підключення абонентів по "останній милі" з високою спектральною ефективністю і можливістю передачі інформації з різними класами обслуговування.

До недавнього часу РРЛ використовували діапазони частот від 2 до 8 ГГц і являли собою монументальні дорогі структури. Застосовувалися дорогі і складні по конструкції антенні опори, вежі або щогли. Величезних розмірів апаратура, розташовувалася на станціях у спеціальних будівлях з власною електростанцією і житловими приміщеннями для обслуговуючого персоналу.

Однак, в останні роки, новітні технології та освоєння діапазонів частот вище 10 ГГц, докорінно змінили структуру та обладнання радіорелейних ліній зв'язку. У десятки і навіть сотні разів зменшилися як габаритні розміри обладнання, так і його вага. У типовому виконанні сучасна радіорелейна апаратура складається із зовнішнього і внутрішнього модулів, з'єднаних кабелем. Зовнішній модуль виконується у вигляді моноблока вагою в кілька кілограмів, що складається з приймачів і антени. Блок, що знаходиться зовні, встановлюється на будинку, на простій антенній опорі, на димовій трубі та інших піднесених місцях. Внутрішній блок розташовується в приміщенні, віддаленому від зовнішнього модуля на відстань 300ч400 м і являє собою настільну або настінну компактну конструкцію. У світі пристрої подібного типу використовуються все частіше, вони надають можливість організовувати радіорелейні лінії та мережі зв'язку, передаючи інформацію:

– всередині населених пунктів, між окремими підприємствами або будівлями;

– між населеними пунктами;

– між комп'ютерними центрами;

– між базовими станціями стільникового зв'язку.

Крім перерахованого, такого типу обладнання застосовується для:

– забезпечення телекомунікаційними каналами індивідуальних користувачів;

– організації вставок як в діючі телекомунікації, так і в ті, що знаходяться на стадії будівництва;

– оперативної організації зв'язку при різних стихійних лихах і катастрофах.

В даний час якісний багатоканальний цифровий зв'язок стає доступним саме завдяки радіорелейним лініям. Вони широко застосовуються для організації передач аудіо - і відеосигналів для роботи радіо - і телемовлення, створення протяжних магістралей зв'язку.

Простота споруди радіорелейних ліній зв'язку при невисоких витратах на експлуатацію та будівництво, а також можливістю оперативного вирішення проблем розвитку та реконструкції мережі без додаткових капітальних витрат, дозволяють з упевненістю сказати, що якість передачі інформації по таких лініях зв'язку практично не поступається якістю передачі по ВОЛЗ.

3.2 Визначення економічних витрат

Для визначення економічної ефективності будівництва радіорелейної лінії м. Полтава - м. Гребінка розраховуються і аналізуються основні економічні показники.

Для здійснення будівництва необхідні капітальні вкладення. Для визначення суми капітальних вкладень на будівництво радіорелейної лінії розраховується:

1. Сума витрат на будівництво споруд виробничого та службового призначення.

2. Сума витрат на придбання комплекту апаратури та обладнання для оснащення радіорелейної лінії, їх монтаж і налагодження.

3. Інші витрати.

Радіорелейна лінія м. Полтава - м. Гребінка має п'ять прольотів. До її складу входять дві кінцевих та чотири проміжних радіорелейних станцій. Загальна протяжність радіорелейної лінії складає - 172,5 км.

Для організації РРЛ необхідно отримати ліцензію в державному підприємстві "Український державний центр радіочастот" (УДЦР), вартість якої складає - 410 $ та щорічний збір в розмірі - 25 $.

Обладнання КРС вигідно розміщати на вже існуючих антенних опорах Концерну радіомовлення, радіозв'язку і телебачення (РРТ), які діють в кінцевих пунктах проектованої РРЛ м. Полтава та м. Гребінка. Економічно доцільно орендувати антенну опору, ніж будувати нову. Будівництво нової РРС, яка включає в себе антенну опору (вартістю 4200 $), контейнер для розміщення обладнання РРС (1100 $) та бензиновий генератор (250 $) складає - 5550 $. Розміщення антени та обладнання на антенній опорі Концерну РРТ за один рік складає - 600 $. Тому, економічний виграш при розміщенні однієї РРС на орендованій антенній опорі становить - 4950 $.

ПРС розміщені в населених пунктах, де немає діючих антенних опор, тому доведеться побудувати 4 ПРС. На ПРС розміщаються антенна опора, бензиновий генератор та контейнер для розміщення обладнання РРС і генератора. Також слід передбачити підключення ПРС до електромережі.

Загальна сума витрат на будівництво споруд виробничого та службового призначення наведена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Витрати на будівництво споруд виробничого та службового призначення

Назва споруди

Тип станції

Ціна за одиницю, $

Кількість одиниць, шт.

Загальна ціна, $

1.

Антенна опора

ПРС-1

70

50

3500

ПРС-2

70

50

3500

ПРС-3

70

50

3500

ПРС-4

70

60

4200

2.

Контейнер

ПРС

1100

4

4400

3.

Бензиновий генератор

ПРС

250

4

1000

Разом

20100

Загальна сума витрат на придбання комплекту апаратури та обладнання для оснащення радіорелейних станцій, їх монтаж та налагодження наведені в табл. 3.2 Комплектація обладнання включає в себе антену, зовнішній блок, внутрішній блок та радіочастотний кабель для з'єднання зовнішнього (ODU) та внутрішнього блоку (IDU). Джерело живлення не входить в комплект поставки і замовляється окремо.

За даними табл. 3.1 і табл. 3.2 знаходиться загальна сума капіталовкладень необхідних на будівництво всієї радіорелейної лінії. Розрахунок суми капіталовкладень необхідних для будівництва радіорелейної лінії зведені до табл. 3.3.

Інші витрати включають в себе:

– ліцензія на 5 років (410 $) та щорічний збір за користування радіочастотним ресурсом України (25 $);

– щорічна орендна плата Концерну РРТ за 2 КРС (1200 $);

– підключення 4-х ПРС до електромережі (180 $).

Таблиця 3.2. Витрати на придбання комплекту апаратури

Назва обладнання

Тип обладнання

Ціна за одиницю, $

Кількість одиниць, шт.

Загальна ціна, $

1.

Комплект апаратури

AL13F

11500

10

115000

2.

Джерело живлення

NSD

600

10

6000

Разом

121000 $

Таблиця 3.3. Капіталовкладення проектованої РРЛ

Види капіталовкладень

Сума капіталовкладень, $

Структура, %

1.

Споруди виробничого та службового призначення

20100

14

2.

Комплект апаратури радіорелейної лінії

121000

85

3.

Інші витрати

1815

1

Разом

142915

100

З наявних даних знаходиться структура витрат на будівництво споруд виробничого та службового призначення. За пропорцією знаходяться суми витрат на комплект апаратури та обладнання радіорелейної лінії та інші витрати. Аналіз табл.3.3 показує, що найбільші затрати пов'язані з придбанням обладнання і складають 85 % від загальних витрат на побудову РРЛ м. Полтава - м. Гребінка. Кінцевим результатом є необхідна загальна сума капіталовкладень для будівництва проектованої РРЛ.

Висновок

Особливі властивості, які відрізняють РРЛ від традиційної кабельної, роблять її все більш популярною для використання в глобальних, регіональних і місцевих мережах передачі даних.

Радіорелейній системі немає альтернативи, коли потрібно здійснити швидке розгортання мережі передачі даних в районах з нерозвиненою зв'язковою інфраструктурою або при створенні мереж, які обслуговують рухомих абонентів. Використання радіорелейних систем доцільно застосовувати в умовах густонаселених міських районів, в яких прокладка оптичного кабелю неможлива чи досить ускладнена.

РРЛ прямої видимості є одним з основних сучасних засобів зв'язку. Вони використовуються для передачі на великі відстані сигналів багатоканальної телефонії, телебачення та радіомовлення, передачі телеграфних та фототелеграфних сигналів, газетних смуг, передачі даних. Радіорелейні лінії використовуються на магістральних напрямках, для передачі сигналів між областями і регіонами, і на відгалужених від них зонових напрямках, які призначені для передачі сигналів всередині областей. В енергосистемах широко застосовуються радіорелейні лінії для комерційного зв'язку, для зв'язку вздовж автомобільних трас і залізниць.

Основним завданням радіорелейних ліній є якісна передача сигналів з внесенням до них мінімуму шумів і перешкод, яка зараз майже не поступається якістю передачі даних по кабельних лініях зв'язку. Переваги радіорелейного зв'язку перед кабельними лініями полягають у високій швидкості розгортання системи, а також відносній дешевизні реалізації проекту. При побудові ліній зв'язку довжиною більше 5 км, економічно вигідно використовувати радіорелейні станції, ніж реалізовувати будівництво кабельних ліній зв'язку.

Розрахунок економічної ефективності проектованої РРЛ дає розуміння, про те, яку кількість капіталовкладень необхідно мати для придбання необхідної апаратури, що має найбільшу вартість при організації РРЛ та будівництва РРС, з необхідними на ній спорудами. З економічної точки зору, доцільно не будувати нову, а розміщати обладнання РРС на орендованій антенній опорі.

Розділ 4. Охорона праці

4.1 Класифікація електромагнітних випромінювань

Біосфера впродовж усієї еволюції знаходилась під впливом електромагнітних полів, так званого фонового випромінювання, викликаного природними причинами. В процесі індустріалізації людство додало до цього цілий ряд факторів, посиливши фонове випромінювання. В зв'язку з цим електромагнітне випромінювання антропогенного походження почало значно перевищувати природний фон і нині перетворилось у небезпечний екологічний фактор. Класифікація електромагнітних полів (ЕМП) та випромінювань наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Класифікація ЕМП та випромінювань

Всі ЕМП та випромінювання діляться на природні та антропогенні. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю приблизно 130 В/м, яке зменшується від середніх широт до полюсів та до екватора, а також за експоненціальним законом з віддаленням від земної поверхні. Спостерігаються річні, добові та інші варіації цього поля, а також випадкові його зміни під впливом грозових розрядів, опадів, завірюх, вітрів.

Наша планета також має магнітне поле з напруженістю: 47,3 А/м - на північному полюсі; 39,8 А/м - на південному полюсі; 19,9 А/м - на магнітному екваторі. Це магнітне поле коливається з 80-річними та 11-річними циклами змін.

Земля постійно знаходиться під впливом ЕМП, яке випромінює Сонце, в діапазоні 10 МГц ч 10 ГГц. Спектр сонячного випромінювання досягає і більш короткохвильової області, яка включає в себе інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське та гамма-випромінювання. Інтенсивність випромінювання змінюється періодично, а також швидко та різко збільшується при хромосферних спалахах.

Розглянуті ЕМП впливали на біологічні об'єкти та зокрема на людину під час усього її існування. Це дало змогу в процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів та виробити захисні механізми, які захищають людину від можливих ушкоджень за рахунок природних факторів. Однак все ж спостерігається кореляція між змінами сонячної активності (викликаними змінами електромагнітного випромінювання) і нервовими, психічними, серцево-судинними захворюваннями людей, а також порушенням умовно-рефлекторної діяльності тварин.

Антропогенні випромінювання фактично охоплюють всі діапазони. Розглянемо вплив радіохвильового випромінювання, зокрема випромінювання ВЧ та УВЧ діапазонів (діапазони 30 кГц ч 500 МГц). Можливості прямого опромінення радіохвилями визначаються умовами їх розповсюдження, які залежать від довжини хвилі.

На довгих хвилях (10ч1 км) ЕМП створюється хвилею, яка огинає земну поверхню та перешкоди, які на ній знаходяться (будинки, рослинність, нерівності місцевості) і йде між земною поверхнею та нижньою межею іонізаційного шару атмосфери. Вони майже не поглинаються ґрунтом. Сигнали потужних радіомовних станцій в цьому діапазоні фактично в будь-який час доби вільно розповсюджуються на далекі відстані.

Середні хвилі (1000ч100 м) також достатньо добре огинають земну поверхню, хоча при цьому відхиляються перешкодами, які мають розмір, більший від довжини хвилі, та значно поглинаються ґрунтом. В зв'язку з цим віддаль розповсюдження середніх хвиль становить близько 500 км, а для обслуговування великих територій встановлюється мережа ретрансляційних станцій. В цьому діапазоні працюють радіостанції на суднах та аеродромна радіослужба. Та головну екологічну небезпеку створюють потужні радіомовні станції.

В діапазоні коротких хвиль (100ч10 м) радіохвилі дуже сильно поглинаються ґрунтом, але для розповсюдження на велику відстань використовується віддзеркалення від земної поверхні та від іоносфери. В цьому діапазоні працюють радіомовні станції та станції зв'язку.

На ультракоротких хвилях (10ч1 м), які дуже поглинаються ґрунтом та майже не віддзеркалюються іоносферою, розповсюдження сигналів відбувається практично лише в межах прямої видимості. Для збільшення цієї зони використовують високо розміщені антени та ретранслятори, причому ЕМП утворюється внаслідок інтерференції прямого та віддзеркаленого променів. В цьому діапазоні працюють зв'язкові, радіомовні та телевізійні станції, розташовані, як правило, в місцях великої концентрації населення.

Активність впливу ЕМП різних діапазонів частот різна: вона значно зростає з ростом частоти та дуже серйозно впливає в НВЧ діапазоні. У даний в НВЧ діапазон входять дециметрові (100ч10 см), сантиметрові (10ч1 см) та міліметрові (10ч1 мм) хвилі. Ці діапазони об'єднуються терміном "мікрохвильові".

Як і УВЧ, НВЧ випромінювання дуже поглинається ґрунтом та не віддзеркалюється іоносферою. Тому розповсюдження НВЧ відбувається в межах прямої видимості. На дециметрових хвилях працюють радіомовні та телевізійні станції, які забезпечують в зв'язку зі зниженням рівня перешкод вищу якість передачі інформації, ніж в УВЧ діапазоні. Всі ділянки НВЧ діапазону використовуються для радіозв'язку в тому числі радіорелейного та супутникового. В цьому діапазоні працюють практично всі радіолокатори. Випромінювання НВЧ, поглинаючись з низькою провідністю середовищем, викликає їх нагрівання. Цей діапазон широко використовується у промислових установках, які базуються на використанні й інших ефектів, пов'язаних з НВЧ випромінюванням. Подібні установки використовуються і в побуті. Вплив HBЧ випромінювання на живі тканини дав підставу для розробки терапевтичної медичної апаратури. Завдяки особливостям розповсюдження НВЧ, саме цей діапазон використовується для передач енергії променем на великі відстані.

4.2 Джерела випромінювання радіочастотного діапазону

В період науково-технічного прогресу людство створило і все ширше використовує штучні джерела ЕМП та випромінювань. У теперішній час ЕМП антропогенного походження значно перевищують природний фон і є тим несприятливим чинником, чий вплив на людину з року в рік зростає.

Джерелами, що генерують ЕМП антропогенного походження, є телевізійні та радіотрансляційні станції, установки для радіолокації та радіонавігації, високовольтні лінії електропередач, промислові установки високочастотного нагрівання, пристрої, що забезпечують мобільний телефонний зв'язок, антени, трансформатори і т. ін. По суті, джерелами ЕМП можуть бути будь-які елементи електричного кола, через які проходить високочастотний струм. Причому ЕМП змінюється з такою ж частотою, що й струм, який його створює.

Джерелами електромагнітних випромінювань в радіотехнічних пристроях є генератор, тракти передачі енергії від генератора до антени, антенні пристрої, електромагніти в установках для термічної обробки матеріалів, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії. При їх роботі в навколишнє середовище поширюються ЕМП.

Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль.

Основними параметрами електромагнітних хвиль є: довжина хвилі , м; частота коливання f, Гц; швидкість поширення радіохвиль C, яка практично дорівнює швидкості світла C = 3•108 м/с. Ці параметри пов'язані між собою наступною залежністю:

. (4.1)

Залежно від частоти коливань (довжини хвилі) радіочастотні електромагнітні випромінювання поділяються на низку діапазонів (табл.4.1).

Таблиця 4.1. Спектр діапазонів електромагнітних випромінювань радіочастот

п/п

Назва діапазону частот

Діапазон частот, Гц

Діапазон довжин хвиль, м

Назва діапазону довжин хвиль

1

Дуже низькі частоти (ДНЧ)

3•103 ч 3•104

105ч 104

Наддовгі хвилі (міріаметрові)

2

Низькі частоти (НЧ)

3•104 ч 3•105

104 ч 103

Довгі (кілометрові)

3

Середні частоти (СЧ)

3•105 ч 3•106

103 ч 102

Середні (гектометрові)

4

Високі частоти (ВЧ)

3•106 ч 3•107

102 ч 10

Короткі (декаметрові)

5

Дуже високі частоти (ДВЧ)

3•107 ч 3•108

10 ч 1

Ультракороткі (метрові)

6

Ультрависокі частоти (УВЧ)

3•108 ч 3•109

1 ч 10-1

Дециметрові

7

Надвисокі частоти (НВЧ)

3•109 ч 3•1010

10-1 ч 10-2

Сантиметрові

8

Надзвичайно високі частоти (НЗВЧ)

3•1010 ч 3•1011

10-2 ч 10-3

Міліметрові

9

Гіпервисокі частоти (ГВЧ)

3•1011 ч 3•1012

10-3 ч 10-4

Дециміліметрові

4.3 Вплив електромагнітного випромінювання на організм людини та живі організми

Ступінь впливу електромагнітного випромінювання на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності та тривалості дії, характеру випромінювання (неперервне чи модульоване), режиму опромінення, розміру опромінюваної поверхні тіла, індивідуальних особливостей організму.

Електромагнітні випромінювання можуть викликати біологічні та функціональні несприятливі ефекти в організмі людини. Функціональні ефекти виявляються в передчасній втомі, постійних головних болях, погіршенні сну, порушеннях центральної нервової та серцево-судинної систем. При систематичному опроміненні спостерігаються зміни кров'яного тиску, сповільнення пульсу, нервово-психічні захворювання, деякі трофічні явища (випадання волосся, ламкість нігтів та ін.). Сучасні дослідження вказують на те, що радіочастотне випромінювання, впливаючи на центральну нервову систему є вагомим стресовим чинником.

Біологічні несприятливі ефекти впливу електромагнітного випромінювання виявляються у тепловій та нетепловій дії. Нині достатньо вивченою можна вважати лише теплову дію електромагнітного випромінювання, яка призводить до підвищення температури тіла та місцевого вибіркового нагрівання органів та тканин організму внаслідок переходу електромагнітної енергії в теплову. Таке нагрівання особливо небезпечне для органів зі слабкою терморегуляцією (головний мозок, око, нирки, шлунок, кишечник). Наприклад, випромінювання НВЧ діапазону призводять до появи катаракти, тобто до поступової втрати зору.

Механізм та особливості нетеплової дії електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону ще до кінця не з'ясовані. Частково таку дію пояснюють специфічним впливом радіочастотного випромінювання на деякі біофізичні явища: біоелектричну активність, що може призвести до порушення усталеного перебігу хімічних та ферментативних реакцій, вібрацію субмікроскопічних структур, енергетичне збудження (часто резонансне) на молекулярному рівні, особливо на конкретних частотах у так званих вікнах прозорості.

Змінне ЕМП являє собою сукупність магнітного та електричного полів і поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль. Основним параметром, що характеризує магнітне та електричне поле є напруженість: Н - напруженість магнітного поля, А/м; Е - напруженість електричного поля, В/м.

Простір навколо джерела ЕМП умовно поділяють на ближню зону (зону індукції) та дальню зону (зону випромінювання). Для оцінки ЕМП у цих зонах використовують різні підходи. Ближня зона охоплює простір навколо джерела ЕМП, що має радіус, який приблизно дорівнює 1/6 довжини хвилі. В цій зоні електромагнітна хвиля ще не сформована, тому інтенсивність ЕМП оцінюється окремо напруженістю магнітної та електричної складових поля (несприятлива дія ЕМП у цій зоні переважно обумовлена електричною складовою). В ближній зоні зазвичай знаходяться робочі місця з джерелами електромагнітних випромінювань НЧ, СЧ, ВЧ, ДВЧ. Робочі місця з джерелами електромагнітних випромінювань з довжиною хвилі меншою, ніж 1 м (УВЧ, НВЧ, НЗВЧ), знаходяться практично завжди в дальній зоні, у якій електромагнітна хвиля вже сформувалася. У цій зоні ЕМП оцінюється за кількістю енергії (потужності), що переноситься хвилею у напрямку свого поширення. Для кількісної характеристики цієї енергії застосовують значення поверхневої густини потоку енергії, що вимірюється в Вт/м2.

Під впливом ЕМП та випромінювань спостерігаються загальна слабкість, підвищена втома, сонливість. З'являється роздратування, зростає тривалість мовно-рухової та зорово-моторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, селезінки, підшлункової залози. Пригнічуються харчовий та статевий рефлекси.

Реєструються зміни артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові та сечі, знижується концентрація альбуміну та зростає вміст глобуліну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають й інші зміни складу крові.

Кількість скарг на здоров'я в місцевості поблизу радіостанції значно (майже вдвічі) вища, ніж поза її межами. Загальна захворюваність в селищі з радіоцентром, в основному зумовлена порушенням діяльності нервової та серцево-судинної систем.

В досліджених дітей відзначено порушення розумової працездатності внаслідок зниження уваги через розвиток послідовного гальмування та пригнічення нервової системи. Фіксувалися прискорений пульс та дихання, підвищення артеріального тиску при фізичному навантаженні та сповільнене повернення до норми цих показників при його знятті. Фіксувався також вплив ЕМП на інші процеси, в тому числі імунно-біологічні.


Подобные документы

  • Техніко-економічне обґрунтування побудови мережі LTE. Розрахунок кількості потенційних абонентів, вибір оптичного кабелю та обладнання транспортної мережі. Аналіз радіо покриття. Частотно-територіальний поділ і ситуаційне розташування ENB на території.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 05.12.2013

  • Обґрунтування вибору обладнання для мережі. Порівняльні характеристики комутаторів або пристроїв які працюють на другом рівні OSI моделі і забезпечують комутацію пакетів інформації між портами. Обґрунтування вибору сервера і його програмного забезпечення.

    лабораторная работа [16,8 K], добавлен 13.02.2016

  • Огляд базових топологій телекомунікаційних мереж. Розрахунок регенераційної ділянки за енергетичними та часовими характеристиками. Обґрунтування вибору функціональних модулів обладнання мережі SDH. Розрахунок потоків вводу–виводу в населених пунктах.

    курсовая работа [164,1 K], добавлен 20.11.2014

  • Сучасне радіорелейне обладнання. Основні переваги сучасних радіорелейних ліній зв'язку. Діапазон робочих частот. Визначення загасання сигналу в атмосфері. Залежність послаблення сигналу від інтенсивності дощу. Енергетичний розрахунок радіорелейних ліній.

    курсовая работа [667,2 K], добавлен 09.08.2015

  • Загальна характеристика синхронного цифрового обладнання, основні методи перетворення та інформаційна структура, короткий опис апаратури мереж та основні аспекти архітектури. План побудови транспортної мережі на основі синхронного цифрового обладнання.

    курсовая работа [677,0 K], добавлен 07.05.2009

  • Еволюція телекомунікаційних послуг. Побудова телефонної мережі загального користування. Цифровізація телефонної мережі. Етапи розвитку телекомунікаційних послуг і мереж. Необхідність модернізації обладнання та програмного забезпечення на всіх АТС мережі.

    реферат [236,4 K], добавлен 14.01.2011

  • Побудова мультисервісної мережі з одночасною реконструкцію телефонної мережі на базі обладнання ЦСК SI2000 і ПКСК SI3000. Визначення кількості обладнання територіально-розподілених об’єктів ЦСК, вузла доступу, комутації MSAN. Розробка функціональних схем.

    курсовая работа [427,2 K], добавлен 18.03.2014

  • Створення IN на базі станції АХЕ-10 фірми Ericsson. Інтелектуальні мережі компанії Huawei Technologies TELLIN. Російський варіант IN - АПКУ. Побудова IN на базі обладнання фірми Siemens. Етапи нарощування ресурсів мережі. Основні переваги IN TELLIN.

    реферат [1,0 M], добавлен 16.01.2011

  • Технічна характеристика адаптера телеграфних каналів АТК16 USB. Аналіз використання обладнання ЕТК-КП2: розділення функціональної станції, її підключення до віртуальної мережі через медіаконветер. Створення проекту модернізації телеграфної мережі.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 22.09.2011

  • Визначення основних параметрів телефонної мережі житлового району міста. Розробка схеми магістральної розподільчої мережі телефонної кабельної каналізації. Розрахунок основних техніко-економічних показників лінійних споруд. Вимоги до параметрів лінії.

    курсовая работа [474,9 K], добавлен 05.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.