Друга група включає різні види металевих оболонок, екранів і спеціальних видів броні. Останнім часом кабельна промисловість для реалізації сталевих оболонок широко стала застосовувати металеві стрічки з покриттям.

Броньовані оптичні кабелі зазвичай виготовляються за допомогою однієї сталевої двосторонньої покритої пластиком стрічки товщиною 0,115 мм. Цю стрічку гофрують і потім поздовжньо формується навколо сердечника кабелю. Сталь, покрита пластиком, забезпечує утворення зв'язку між пластиковим покриттям на сталі і полімером зовнішньої оболонки. Структура «зчепленої оболонки» має підвищений прогин, поліпшену міцність на пробій і опір роздавлюванню, а також більш високий опір удару.

Функціональні можливості оболонки кабелю, виконаної з таких стрічок, залежать в першу чергу від глибини і щільності гофрування. Крім того, правильне впровадження покритої сталі в захисний шланг кабелю покращує механічні властивості кабелю, забезпечує радіальний бар'єр вологості при закритті перекриває шов та поздовжнього бар'єру вологості при з'єднанні покритої сталі з зовнішньою оболонкою, а також корозійний захист для металевої стрічки. Ці переваги залежать від правильності проведення технологічного процесу під час виготовлення кабелю.

3.3 Термомеханічний розрахунок волокно-оптичного кабеля

Первинне захисне покриття (ПЗП) волокна, що служить для оберігання ОВ від механічних пошкоджень, проникнення вологи, різного роду реагентів, виконується двошаровим. перший, амортизуючий, внутрішній шар виконується з м'якого полімерного матеріалу, а другий, демпфуючий, зовнішній шар з жорсткішого. Первинне покриття не тільки покращує механічну міцність волокна (рисунок 3.4: 1 - волокно без первинної полімерної захисної оболонки; 2-волокно в захисній оболонці), а й відіграє важливу роль у стабілізації характеристик передачі волокна при зміні температури і зовнішнього навантаження. В даний час найбільшого поширення набули ОВ із захисним покриттям на основі уретанакрілатов. Проте це є недостатнім захистом ОВ. додатковою захистом служить вторинне захисне покриття (ВЗП) у вигляді трубок-оптичні модулі (ом.), заповнені гідрофобними заповнювачами, або щільні (буферні) покриття. Кварцеве оптичне волокно розташовується всередині ОМ гелікоїдального, тобто має надлишкову довжину в порівнянні з полімерним оптичним модулем.

Рисунок 3.4 - Інтегральна ймовірність руйнування оптичного волокна від величини розтягуючого зусилля Fp (діаметр волокна 2в = 125 мкм)

Рисунок 3.5 - Розтягування оптичного кабелю (1) і волокна (2) під дією зовнішніх сил

Основним контрольованим технологічним параметром при виробництві ВОК є надлишкова довжина ОВ. Отримання оптимального значення надлишкової довжини відбувається в процесі виготовлення трубки оптичного модуля. Величина надмірної довжини залежить від безлічі технологічних факторів.

Збільшення надмірної довжини призводить до деформації ОВ і утворення макровигинів. Вони є причиною додаткових втрат ОВ на вигин. Зменшення надлишкової довжини волокна призводить до появи додаткових втрат на мікровигини. Додаткові втрати на макро і мікровигини виникають як у процесі виготовлення оптичного кабелю, так і в процесі прокладки ВОК.

Таблиця 3.5 - Характеристики матеріалів

Матеріал	Модуль Юнга Е, ГПа	ТКЛР, 10-6,1/ 0С
Кварц (волокно)	74	0,5-2
Кремнійорганічна резина (ПЗП)	0,1	300
Полівініліденфторид (ВЗП)	0,85	85
Найлон 12 (ВЗП)	1,3	100
Поліпропілен (ВЗП)	1,1	80
Полібутилентерефтолат (ВЗП)	0,95	90
Поліетилен високої щільності (ВЗП)	0,8	1,5

Визначення подовження оптичного волокна при зміні температури у вторинному захисному покритті:

Еов т = (ТКЛРвзп - ТКЛРов)·(tn - t), (3.1)

Де ТКЛРвзп - температурний коефіцієнт лінійного розширення вторинного захисного покриття (ТЗО);

ТКЛРов - температурний коефіцієнт лінійного розширення оптичного волокна;

tn - номінальна температура, tn = 25°С;

t - дана температура;

ТКЛРвзп = 1,4·10 - 4 1/°С - для ПБТ;

ТКЛРов = 5,8·10 - 7 1/°С.

При максимально припустимій температурі t = 60 °С:

Еов т = (1,4·10 - 4 - 5,8·10 - 7)·(25 - 60) = - 0,48 %

Знак мінус свідчить про те, що волокно стискується щодо матеріалу трубчастої захисної оболонки. Для виключення стиску волокна необхідно закласти надлишкові 0,48%. Або використати в конструкції кабелю елементи, які б перешкоджали розтяганню матеріалу ТЗО, таким матеріалом є арамідні нитки. При мінімально припустимій температурі t = -50 °С:

Еов т = (1,4·10 - 4 - 5,8·10 - 7)·(25 + 50) = 1 %

Таким чином, волокно зменшує свої розміри менше, ніж ТЗО. Визначення сили натягу оптичного волокна при максимально припустимій температурі:

Рів 60 = Рів тест·Еов 60/Еов тест, (3.2)

Де Еов 60 - відносне подовження оптичного волокна щодо матеріалу трубчастого вторинного покриття: Еов 60 = 0,48%

Рів 60 = 4·0,48/0,5 = 3,84 Н

3.4 Розрахунок масогабаритних розмірів

Маса 1 км оптичного волокна може бути визначена як:

,кг/км (3.1)

Де Dоб - діаметр кварцової оболонки оптичного волокна, м

- густина кварцового скла, г/см³.= 2,217 г/смі.

кг/км.

Маса полімерного покриття оптичного волокна і фарби для фарбування розраховується по формулі:

, кг/км (3.2)

Де - маса полімерного покриття, кг/км;

- густина матеріалу, покриття в неотвердженому стані, г/см³

= 1,04 г/смі;

Т - товщина слою покриття.

Маса полімерного покриття первинного слою оптичного волокна:

= 3,14 (0,125 + 0,04) · 0,04 · 1,08 = 0,0234 кг/км

Маса полімерного покриття вторинного слою оптичного волокна:

= 3,14 (0,205 + 0,0225) · 0,0225 · 1,13 = 0,0182 кг/км

Спільна маса полімерного покриття оптичного волокна:

= + = 0,0234 + 0,0182 = 0,0416 кг/км

Маса 1 км не пофарбованого оптичного волокна буде:

= + = 0,0272 + 0,0416 = 0,0688 кг/км

Маса фарби на 1 км пофарбованого оптичного волокна складе:

= 3,14 (0,250 + 0,005) 0,005 1,13 = 0, 00453 кг/км

Маса 1 км пофарбованого оптичного волокна буде:

 = + = 0,0688 + 0,00453 = 0,07333 кг/км

Витрати оптичного волокна розрахуємо з точки зору його довжини і маси у оптичному модулі.

Витрати кварцу визначаються для 1 км оптичного модулю з n оптичних волокон:

, кг/км (3.3)

Де - коефіцієнт обліку перевищення довжини оптичного волокна у оптичному модулі за рахунок гелікоідного розташування, kп = 1,005;

n - кількість оптичних волокон у модулі, шт. n = 12

= 0,0272 · 1,005 · 12 =0, 32803 кг/км

Маса кварцового скла для іншої кількості оптичних волокон у модулі розраховується так само.

Маса кварцового скла у кабелі залежить від кількості оптичних модулів у ньому та визначається так:

= · С, кг/км (3.4)

де С - кількість оптичних модулів у кабелі. С = 1.

= 0,32803 · 1= 0,32803 кг/км

Спільна мас полімерного покриття оптичного волокна з 12 оптичними волокнами визначається так:

, кг/км

де - маса полімерного покриття оптичного волокна та фарби для його фарбування, кг/км.

= 0,0416 · 1,005 · 12 = 0,5017 кг/км

Маса полімерного покриття оптичного волокна у кабелі визначається:

= · С, кг/км

Для кабелю з одним оптичним модулем:

= 0,5017· 1 = 0,5017 кг/км.

Спільна маса не пофарбованого оптичного волокна у 1 км оптичного модулю з 12 оптичними волокнами:

= + =0, 32803 + 0,5017 = 0,83 кг/км

Расход краски на окрашивание ОВ в составе скрученного ОМ определяется:

, кг/км (3.5)

и для 12 оптичних волокон буде:

= 0,00453 · 1,005 · 12 = 0,0546 кг/км

Маса фарби для фарбування оптичних волокон у кабелі визначається:

= · С, кг/км

Для оптичного кабелю з 1 оптичним модулем:

= 0,0546· 1 = 0,0546 кг/км

Довжина оптичних волокон у оптичному модулі визначається:

, кг/км (3.6)

де - одиниця довжини оптичного волокна, км.

= 1 · 1,005 · 12 = 12,06 км

Маса матеріалу трубки із полібутилентерефтолату (ПБТ) для виготовлення оптичного модулю визначається:

, км/км (3.7)

де - густина матеріалу оптичного модулю, кг/км. = 1,31 кг/км

С - кількість оптичних модулів у оптичному кабелі, шт.

= 3,14 · (2- 0,35) · 0,35 ·1,31·1 = 2,375 кг/км

Маса фарбника для фарбування оптичного модулю приймаємо 2,5 % від маси ПБТ та буде:

= 0,25 · = 0,025 · 2,375= 0,06 кг/км

Маса гідрофобного заповнювача у оптичному модулі визначається:

, кг/км (3.8)

де - густина матеріалу гідрофобного заповнювача оптичного модулю, г/см.

= 0,88 г/смі

- кількість оптичних волокон у оптичному модулі, шт;

- кількість оптичних модулів у оптичному кабелі, шт.

Маса гідрофобного заповнювача вільного простору оптичного модуля з 12 оптичними волокнами складе:

= (1,3І - 0,25І ·1,005 · 12)·0,88·1 = 0,65 кг/км

Розрахунок маси склопластику:

, кг/км (3.9)

- густина склопластику, г/смі. =2,0 г/смі.

кг/км

Витрати склопластику по довжині складає 1 км на 1 км оптичного кабелю.

Для того щоб розрахувати масу поліетиленової оболонки спочатку треба знати площу яку займає поліетилен.

, см²

Тепер треба розрахувати площу яку займає склопластик та оптичний модуль.

Далі віднімемо площі склопластику і оптичного модуля від площі поліетилену.

Маса поліетилену у кабелі складає:

(3.10)

Де - об'єм поліетилену у кабелі, км³

- густина поліетилену, г/см³. г/см³

К_ф - коефіцієнт технологічності факторів, к_ф = 1,04

М_пе = 13,3·0,923·1,04·р = 40,1 кг/км

Маса кабелю дорівнює:

М_каб = 40,1+3,14+0,65+0,328+2,375 = 46,593 кг/км

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загльні питання з охорони праці

Завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико - культурною спадщиною. [15] Згідно із законом України «Про підприємства в Україні» усі роботодавці повинні турбуватися про дотримання у своїй діяльності вимог законів України стосовно охорони праці та навколишнього природного середовища. [16]

Охорона праці - це система законодавчих, організаційно - технічних, соціально - економічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі праці. Завдання охорони праці полягає в тому, щоб звести до мінімуму ймовірність враження працюючого під дією небезпечного виробничого фактора з одночасним забезпеченням комфортних умов при максимальній продуктивності праці. Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності; регулює відносини між адміністрацією і працівником незалежно від форм власності; встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. [13]

У цьому дипломному проекті «Конструкція магістрального волоконно - оптичного кабелю пасивних оптичних мереж доступу» питання охорони праці розглядаються для підприємства, де виконується безпосередньо робота за напрямом диплому та за умовами праці, які визначені завданням. Дослідження конструкції волоконно - оптичних кабелів та основних компонентів для пасивних оптичних мереж доступу PON, термомеханічний та механічний розрахунок, розрахунок масогабаритних розмірів волоконно - оптичних кабелів.

4.2 Структура управління охороною праці на підприємстві

Управління охороною праці здійснюється: на підприємстві у цілому - директором підприємства безпосередньо та через заступника; у підрозділах та відділах - керівниками підрозділів. Контроль за дотриманням вимог із питань охорони праці та навколишнього середовища, підготовку звітності, рішень та пропозицій щодо покращення умов праці виконує фахівець з охорони праці.

Система управління охорони праці (СУОП) є комплексом дій з підготовки, прийняття та реалізації рішень з метою виконання організаційних, технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів. [13]

Головна мета введення СУОП на підприємстві - забезпечення безпеки, збереження життя, здоров'я та працездатності працівників під час трудового процесу.

4.3 Загальна характеристика приміщення та робочого місця

На робочому місці діють такі шкідливі та небезпечні фактори: електрична напруга вище 127 В; шум; електромагнітні, радіаційні та теплові випромінювання; статична електрика; іонізація повітря; пожежна небезпека у приміщенні; неякісне освітлення. [5], [6], [11], [12] У лабораторії може перебувати 6 працівників. Мінімальна припустима площа приміщення на одну людину повинна складати не менше 6,0 м². Розміри приміщення: довжина - 5 м, ширина - 7 м, висота - 3 м. [10] За умовами завдання це виконується повністю. У приміщенні відсутні умови, які можуть створювати підвищену або особливо підвищену небезпеку, тому воно належить до класу звичайних приміщень. [20] За пожежо-вибухонебезпекою приміщення лабораторії відноситься до класу В (пожежонебезпечне). Приміщення звичайне, без ознак хімічного забруднення та нормальної вологості за санітарними вимогами. Категорія за важкістю робіт легка 1а - 140-174 Вт/м², клас умов праці - оптимальний. [5]

4.4 Метеорологічні параметри робочої зони

Під час роботи необхідно підтримувати у приміщенні оптимальні метеорологічні умови. Оптимальні метеорологічні умови - поєднання параметрів, які при тривалому й систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального й теплового стану організму без напруження реакції терморегуляції. Параметри мікроклімату в приміщенні відповідають нормам. [5] Із урахуванням категорії роботи за енерговитратами повинні дотримуватися параметри мікроклімату, наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка (Iб)	Теплий	22-24	40-60	Не більше 0.2

Для підтримки в приміщенні оптимального температурного режиму є вентиляція, використовується кондиціювання та системи опалення. [8], [5]

4.5 Освітлення

Особливістю роботи за дисплеєм ЕОМ є постійна й значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розрізнення самосвітних об'єктів при наявності відблисків на екрані, рядковій структурі екрана, мерехтіння зображення, недостатньою чіткістю об'єктів розрізнення. Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне бокове одностороннє й штучне освітлення. [6]

За характером зорової роботи виконувана робота належить до роботи високої точності, норми освітлення наведені в таблиці 4.2. Раціональне освітлення приміщення сприяє кращому виконанню виробничого завдання і забезпеченню комфорту під час роботи. Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне, штучне, а також сполучне освітлення. [6]

Таблиця 4.2 - Норми природного й штучного освітлення

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення, м	Фон	Контраст	Розряд, під розряд зорової роботи	Нормоване значення
				Природне освітлення КПО, %	Штучне освітлення
					Еmin, лк	Тип ламп
Від 0.3 до 0.5	Світлий	Середній	III г	1.5	300	Газорозрядні

При виконанні роботи використовувалося природне одностороннє бокове й штучне освітлення, яке забезпечується завдяки газорозрядним лампам. Газорозрядні лампи є більш економічно обґрунтованими. Нормативне значення КПО повинно бути не нижче ніж 1.5% при роботі з ПЕОМ, тому потрібно застосовувати штучне освітлення. [6]

4.6 Шум та вібрація у робочому приміщені

У приміщенні технічного відділу причиною шуму і вібрації являються апарати, прилади та устаткування: друкуючі пристрої, комп'ютери, вентилятори, кондиціонери та інше. При їхній роботі рівень вібрації не вище 33 дБ, рівень шуму не повинен перевищувати 50 дБА. [11] Заходи із забезпечення встановлених норм: використання спеціальних шумопоглинаючих перегородок, застосування меблів, які сприяють зменшенню шуму і вібрації, установка апаратів і приладів на спеціальні амортизуючи підкладки.

4.7 Електробезпека

Для живлення устаткування (ПЕОМ, освітлювальні прилади, робоче обладнання), яке є однофазним споживачем, використовується трифазна мережа 380/220 В частотою 50 Гц з глухо заземленою нейтраллю. З цієї причини при роботі з електроприладами існує потенційна небезпека ураження людини електричним струмом, тому передбачені такі заходи електробезпеки: конструктивні, схемно-конструктивні й експлуатаційні. Конструктивні - вимоги, що забезпечують захист від доторкання персоналу до струмоведучих частин. [20] ПЕОМ мають ступінь захисту IP-43. Прилади освітлення IP-23. Схемно-конструктивним заходом захисту є занулення електрообладнання у приміщенні.

4.8 Ергономічні вимоги до робочого місця

Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп'ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце в лабораторії: не менше 6 м² на людину, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні; робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном; відстань між бічними поверхнями комп`ютерів має бути не меншою за 1,2 м; відстань між тильною поверхнею одного комп`ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м; прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м. [10]

4.9 Охорона навколишнього середовища

Законодавство України [13], [14], [16] визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища.

На дільниці, де проводилися експериментальні роботи використовувалися газорозрядні лампи, побутова техніка та інше лабораторне обладнання. У зв'язку з цим, для подальшої утилізації та переробки відпрацьованих матеріалів повинні бути заключні договори на переробку та утилізацію відходів, що утворюються зі спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії.

5. Техніко-економічне обгрунтування виробництва опто-волоконних кабелів марки ТПОд2

У даному дипломному проекті виконується економічний розрахунок технології виготовлення оптичних кабелів марки ТПОд2. Приймаємо річний випуск продукції в розмірі 1000км.

Таблиця 5.1 - Витрати на матеріали та куповані вироби на одиницю продукції

Вид матеріалу або купованого виробу	Маса матеріалів, кг/км	Ціна матеріалу, грн./км.
Поліетиленова оболонка	40,1	7,07
Склопластикові прутки	3,14	380,88
Гідрофобний заповнювач	0,65	47,52
Оптичне волокно	0,33	190,30
Оптичний модуль	2,375	49,52
Всього		675,29

Витрати на основну заробітну плату розраховуємо укрупнено, приймаємо їх величину в розмірі 5% від витрат на матеріали та куповані вироби. Додаткову заробітну плату приймаємо в розмірі 8% від основної. Відрахування на соціальне страхування приймаються у відповідності з нормами чинного податкового законодавства в розмірі 39,7% від суми основної та додаткової заробітної плати працівників. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання - 300%, загальновиробничі витрати - 150%, інші виробничі витрати - 10%, адміністративні витрати - 100% від основної заробітної плати; витрати на збут - 3% від виробничої собівартості виробу. Прибуток - 15% від суми всіх витрат.

Таблиця 5.2 - Статті витрат для річного випуску

Статті витрат	Витрати, грн.
1. Сировина і матеріали	675290
2. Відходи виробництва	-
3. Основна заробітна плата	33764,5
4. Додаткова заробітна плата	2701,16
5. Відрахування на соціальне страхування	14476,9
6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	101293,5
7. Загальновиробничі витрати	50646,75
8. Інші виробничі витрати	3376,45
9. Виробнича собівартість	881549,26
10. Адміністративні витрати	33764,5
11. Витрати на збут	26446,3
12. Прибуток	141264,01
13. Ціна виробництва	1083024,27
14. ПДВ	216604,86
15. Ціна продажу	1299629,13

Таким чином, користуючись даними для річного випуску оптичних кабелів (1000 км), встановлюємо, що вартість одного кілометра оптичного кабелю складає 1299,63 грн.

Для оптичного кабелю марки ТПОд2 робимо наступні розрахунки. Ефективність виробництва даного виробу визначаємо за формулою:

(5.1)

- прибуток на виріб, грн.; - річний об'єм виробництва; - ціна виробу (без НДС), грн.; - фондоємність виробу (приймаємо 0,4).

Порівнюючи отримане значення з нормативною величиною (0,15), можна зробити висновок, що розробка і виробництво даного типу кабелів є доцільним. Визначаємо збитки від ризику зменшення об'єму продаж під час зниження попиту та інфляції. Об'єм продажу у натуральному вираженні з урахуванням ризику зниження попиту () визначається за формулою:

 (5.2)

- річний випуск виробів у натуральному вираженні.

км

Виручка від продажу при цьому складає:

(5.3)

- риночна ціна виробу (без ПДВ) у відповідності з прийнятою стратегією маркетингу. Приймаємо

, де - ціна виробництва, грн.

грн.

З урахуванням рівня інфляції виручка від продажу складе:

(5.4)

грн.

Збитки від зниження об'єму продаж та інфляції визначаються:

(5.5)

грн.

До заходів, що будуть знижувати ризик зменшення об'єма продаж та стимулюють збут продукції, можна віднести розширення ринку збута продукції, пошук нових покупців (замовників), випуск рекламної продукції та участь у виставках.

Прибуток на річний випуск продукції розраховується як:

(5.6)

С - собівартість виробу, грн.

грн.

Чистий прибуток підприємства:

(5.7)

- податок на прибуток підприємства (30%).

грн.

Рентабельність виробництва дорівнює:

(5.8)

- вартість виробничих фондів.

Для визначення точки беззбитковості необхідно знайти змінні витрати на виріб і умовно-постійні на річний випуск :

(5.9)

- вартість матеріалів та купованих виробів; і - основна і додаткова заробітна плата робітників; О - відрахування на соціальні програми; - витрати на утримання та експлуатацію обладнання.

грн.

(5.10)

грн.

Критичний річний випуск:

(5.11)

км

Строк окупність капітальних вкладень у виробництво:

(5.12)

Де к - відсоткова ставка за кредит (к=25%), - сума кредиту.

років

Отримане значення строку окупності менше нормативного (6,7 років), отже розробка проекту є ефективною.

Строк повернення кредиту:

(5.13)

років

Таким чином, були визначені ціни на оптичні кабелі марки ТПОд2 (1299,63 грн./км.). Головну роль відіграє вартість поліетиленової оболонки, вибір якої обумовлений вимогами щодо експлуатації оптичного кабелю. Аналізуючи вище наведені розрахунки, можемо зробити висновки, що розробка і виробництво оптичних кабелів марки ТПОд2 є доцільним, рентабельним та ефективним для районів, що не підлягають особливим вимогам щодо експлуатації. [23], [24]

Висновки

В дипломному проекті виконано огляд пасивних оптичних мереж доступу, їх топологій та конфігурацій. Показано, що існуючі PON можуть бути застосовані для передачі не тільки даних, телевізійних та телефонних сигналів, але і для передачі в режимі реального часу даних електричних лічильників за спожиту електричну енергію абонентом. Інформаційна система обліку енергоресурсів є достатньо ефективна, адже для передачі сигналів використовується волоконно-оптична інфраструктура пасивних мереж доступу.

В дипломному проекті наведено технічні характеристики інтелектуальних лічильників електричної енергії та приладів збору та передачі інформації.

Виконано огляд конструкцій волоконно-оптичних кабелів зовнішнього прокладання та наведено їх технічні характеристики.

Огляд конструкцій магістральних кабелів для пасивних оптичних мереж доступу показав, що найбільш доцільною є конструкція плаского діелектричного кабелю. Така конструкція не містить металевих елементів, що унеможливлює пошкодження діелектричного кабелю під час дії блискавки та забезпечує високу електромагнітну сумісність кабелю.

Використання діелектричного кабелю при прокладанні між будівлями при монтажі систем кабельного телебачення та структурованих кабельних мереж знижує витрати при інсталяції за рахунок виключення технології заземлення, яка необхідна при застосуванні кабелів з металевими елементами. Конструкція кабелю включає два оптичних модуля на основі полібутилентерефталату, в кожному з котрих розташовано по 4 одномодових оптичних волокна зі зменшеними втратами на вигинах відповідно до рекомендацій МККТ G 657. Загальна кількість волокон - 8. На основі термомеханічних розрахунків при максимальній робочій температурі 60 ^оС визначено, що перевищення довжини волокна в порівнянні з оптичним модулем становить 0,48%. Для виключення стиску волокна необхідно закласти надлишкову довжину кожного оптичного волокна на рівні 0,48%.

На основі термомеханічних розрахунків встановлено, що при застосуванні одношарового полімерного покриття відносне подовження при збільшенні робочої температури до 60 ^оС наближається до верхньої границі. Застосування двошарового покриття призводить до зменшення термомеханічних напруг в 15 разів та відносного подовження в 10 раз в самому оптичному волокні у випадку першого «м'якого» покриття.

Виконано масо габаритний розрахунок кабелю: геометричні розміри кабелю становлять 3060 мм, маса кабелю становить 40,1 .

Вартість кабелю становить 675,29 грн за 1 км. В дипломному проекті також розглянуті питання охорони праці та навколишнього середовища.

Список джерел інформації

1 Белоруссов Н.И., Пешков И.Б. Производство кабелей и проводов. М., «Энергоиздат.», 1981.

2 Гроднев И.И. Кабели связи М., «Энергия», 1986.

3 Гроднев И.И. Волоконно-оптические линии связи: Учебное пособие для вузов.- 2-е издание, перераб. и доп. - М.: Радио и связь, 1990.

4 Гроднев И.И., Ларин Ю.Т., Теумин И.И. Оптические кабели. Москва, «Энергоатомиздат», 1991.

5 ГН 3.3.5-8-6.6.1 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторіів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. - Чинний 19.04.2011 р.

6 ДБН В.2.5-28-2006 природне та штучне освітлення. - Чинний 01.09.2012 р.

7 ДБН В.2.5-56-2010 Інженерне обладнання будинків і споруд системи протипожежного захисту. - Чинний 06.06.2011 р.

8 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. - Чинний з 01 вересня 2013 року.

9 Дональд Дж. Стерлинг Кабельні системи. 2 - е издание. «Лори»,2003.

10 ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ

11 ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - Чинний 01.12.1999 р.

12 ДСТУ 2272:2006 ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять. - Чинний 01.10.2010 р.

13 Закон України "Про охорону праці" - Чинний 16.10.2012

14 Закон України "Про охорону атмосферного повітря" - Чинний 16.10.2012

15 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" - Чинний 17.05.2012

16 Закон України "Про підприємства в Україні" - Чинний 22.12.2006

17 Иоргачев Д.В., Бондаренко О.В., Дащенко А.О., Усов А.В. Волоконно-оптические кабели. Одесса, «Астропринт», 2000.

18 И.Г. Смирнов Структурированные кабельные системы. - Москва, 1998г.

19 Основы кабельной техники. Учеб. пособие для вузов. Под ред. В. А. Привезенцева. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., «Энергия», 1975.

20 Правила улаштування елктроустановок. ПУЕ - Х.:Форт, 2013

21 «Справочник по электротехническим материалам» под ред. Ю.В. Корицкого, В.В. Пасынкова, Б.М. Тареева (2 том Москва 1974г., 3 том Ленинград 1976г).

22 Справочник « Оптические кабели связи», М, 2004 г.

23 Безносов Б.Л. и др. Технико-экономические расчеты при проектировании цехов кабельных заводов. Харьков, "Высшая школа", 1981, 130 ст.

24 А.И. Яковлев Проектный анализ инвестиций и инноваций. Харьков, 1999.

Размещено на Allbest.ru